11:30
Неділя, 21 Квітня 2019

На що не підеш заради президентства. Моніторинг ток-шоу 15–19 квітня 2019 року

Петро Порошенко на «112», Володимир Зеленський у прямому ефірі, команди кандидатів по лікті у маніпуляціях.
На що не підеш заради президентства. Моніторинг ток-шоу 15–19 квітня 2019 року
На що не підеш заради президентства. Моніторинг ток-шоу 15–19 квітня 2019 року

«Свобода слова» (ICTV), 15 квітня

Третій раз за п’ять днів Петро Порошенко прийшов на «дебати», де не виявилося Володимира Зеленського. У «Праві на владу» лідер перегонів «пробув» шість хвилин, поки не кинув слухавку. На НСК «Олімпійський» 14 квітня Зеленський просто не явився. А на «Свободу слова» 15 квітня прийшов його представник, екс-міністр фінансів Олександр Данилюк. Шоу вийшло компромісним: на ньому були як незалежні, так і глибоко прихильні до спікерів гості, а отже й відповідні запитання. Баланс на програмі теж трохи підкачав: Петро Порошенко провів біля мікрофону майже вдвічі більше, ніж представник його опонента.

Біля мікрофона виступали: Петро Порошенко, Президент України, кандидат у президенти України. Олександр Данилюк, радник кандидата у президенти України Володимира Зеленського. Політиків інтерв’ювали: Денис Казанський, видання «Український тиждень». Інна Кузнецова, головна редакторка київського бюро «Радіо Свобода». Олексій Якубін, політолог. Мирослав Гай, волонтер, засновник фонду «Мир і Ко». Володимир Горбач, Інститут євроатлантичного співробітництва. Олександра Матвійчук, ГО «Центр громадянських свобод», координатор «Євромайдан SOS». Загалом шість чоловіків та дві жінки.

Виступ нинішнього президента розпочався з докорів та неймдроппінгу. Перші стосувалися Володимира Зеленського через те, що той вкотре проігнорував особисту зустріч. Протягом програми Петро Порошенко акцентував на цьому щонайменше чотири рази. Що ж до вміння очільника держави мимохідь себе хвалити, то, виcловлюючи співчуття французам через пожежу в Нотр-Дам, Порошенко згадав, що недавно зустрічався з Емманюелем Макроном і бував у Соборі на важливих історичних подіях. Таким чином, очевидно, демонструючи виборцям свої зв’язки й авторитет.

Відповідаючи на запитання про розслідування справ Майдану, президент заявив, що в нього під час революції загинуло декілька «бойових побратимів». Звідки в політика взялися «бойові» побратими? Також Петро Порошенко стверджував, що перебуває по один бік барикад із активістами, а от у команді Зеленського є ті, хто працював із Януковичем і «можливо, надавали ці злочинні накази». Це дуже серйозне звинувачення і Юрій Луценко раніше оголошував імена можливих причетних до розстрілів: ніхто з них начебто не фігурує у принаймні публічно оголошеній команді Зеленського.

Мирослав Гай, постійний представник «експертного ескорту» Петра Порошенка на ток-шоу, поцікавився у глави держави, чи вся міжнародна правова боротьба України «не звернеться, особливо, якщо може прийти на найвищий пост країни людина, яка вибачалася перед Кадировим, яка чотири рази під час війни ухилилася від повісток...». Час іде, а «Свобода слова» продовжує лишатися лідером із сервілізму. Хоча були до Петра Порошенка і справжні гострі запитання: наприклад, чому він не виконав свої обіцянки щодо бурштину чи як оцінює інформацію про афери екстрадованого екс-народного депутата Дмитра Крючкова та своїх соратників. Щодо останнього, то пан Крючков, на думку Порошенка, «відігрує свою роль у виборчому процесі» й уже в четвер має бути на «1+1». Цей прогноз не справдився.

Виступ Олександр Данилюка відзначився загалом гострішими запитаннями до нього, але не меншою кількістю самопіару. Наприклад, екс-міністр вирішив, що Зеленському «вдалося об’єднати країну [...] більшість областей України проголосувала за Зеленського. Тільки три області проголосували за Петра Порошенка. Решта проголосували за Зеленського». По-перше, це неправда: у двох областях перемогли Порошенко та Бойко, в одній — Тимошенко. По-друге, наскільки голосування свідчить про об’єднання країни, ви можете перевірити у своїй стрічці Фейсбуку. Далі аватара Зеленського з тоном проповідника зайнявся відвертою агітацією: «Володимир Зеленський не розділяє людей [...] Він говорить про те, про що ви всі думаєте». Тут команда підтримки Порошенка перебила спікера.

Вадим Карп’як поцікавився в Данилюка парадоксом, мовляв, 37 % виборців Зеленського виступають на НАТО і 37 % — проти. Екс-міністр відповів, що головне — це зміна еліт, «все решта — воно другорядне». Цікавий факт — сам Олександр Данилюк був економічним радником прем'єр-міністра ще в 2005 році, інший спікер Зеленського Дмитро Разумков у 2006 році був у Партії регіонів. Також радник потенційного президента заявив, що в контексті культурної політики держава інколи втручається у сфери, які не мають бути під її впливом. І так і не навів хоча б один (!) приклад зайвого втручання. Інна Кузнєцова, головна редакторка «Радіо Свобода», стверджувала, що всьому штабу Зеленського, крім Данилюка та Рябошапки, заборонено ходити на ефіри, та запитувала, коли люди зможуть нарешті почути кандидата? Політик порадив чекати дебатів, а Зеленський, на його думку, й так активно присутній у медіа.

Одразу двоє гостей поцікавалися в екс-міністра, наскільки його слова дорівнюють позиції Зеленського й чи не виявиться потім, що потенційний президент «такого не казав»? «Будь-яка позиція, озвучена від імені “Зе-команди”, — це є позиція Володимира Зеленського», — відповів представник кандидата. Тобто, наприклад, із приводу дебатів, Зеленський не бачить «сенсу починати ці, вибачте за грубе слово, собачі бої», але вважає, що «була риторика така, що політикам є чим зайнятися й, напевно, не потрібно "собачитися" в ефірах. Хоча я з нею не згоден, дебатувати, напевно, варто. Це було б правильно». Крім цього, Данилюк іще раз обіцяв до 19 квітня оприлюднити кадрові ініціативи Зеленського й надати відповідь на запитання правозахисників не більше ніж за «один день». Членів команди Зеленського, хоч і без посад, нам справді показали, а от правозахисники своїх відповідей станом на 20 квітня досі не дочекалися.

Відбулася між Данилюком та Порошенком й імпровізована дискусія з приводу долі «Приватбанку». Нинішній президент обурювався, що екс-міністр фінансів, який буцімто володіє секретною інформацією з приводу позиції України в судах по установі, тепер співпрацює з юристами Коломойського. Данилюк заперечував будь-які конфлікти інтересів і закидав розголошення таємниць самому президентові: мовляв, той просив розповісти всю інформацію генпрокуророві Луценку, що напередодні якраз бачився з Коломойським. Також член команди Зеленського назвав націоналізацію «правильною» й відкинув можливість компенсації олігарху.

Таким чином, глядачі за півтори години не дізналися майже нічого про своє майбутнє після виборів і не побачили протистояння ідей між штабами кандидатів у президенти. А на Петра Порошенка, замість зустрічі з Володимиром Зеленським, укотре чекав кармічний бумеранг: у першому турі майже всі кандидати ходили на шоу особисто, а нинішній президент делегував представників. Тепер ситуація змінилася.

«Пульс» («112»), 16 квітня

Новий день і нові дебати нинішнього президента з пустою трибуною. Перший у житті прихід Петра Порошенка на «Пульс» можна оцінювати по-різному: як прояв відчаю, вихід із зони комфорту, щиру надію, що на каналі Медведчука цього вечора з’явиться Володимир Зеленський. Хай там як, а подібний ефір доводить щонайменше незабобонність Порошенка. Адже на «Пульс», як ток-шоу категорії «Б», зазвичай приходять лише екс-чиновники.

До речі, щодо «штатних» гостей «112», то вони чомусь завітали у студію вже після президента. Виступ головнокомандувача супроводжували Наталя Юсупова, волонтерка. Петро Мага, телеведучий. Сергій Таран, політкоментатор. Сергій Щербина, головний редактор «РБК-Україна». Та Георгій Вашадзе, адже дуже логічно, коли запитання президенту ставить радник голови його Адміністрації. Загалом п’ятеро чоловіків та одна жінка.

Із таким складом «експертів» «Пульс» кинув серйозний виклик «Свободі слова». Наталя Юсупова, наприклад, почала свій виступ із висловлення вдячності Петру Порошену та передала йому привіт від «ребят из промзоны, 79-й, 95-й, ССО, “Айдара”». Порошенко передав привіти у відповідь і похвалився, що виграв голосування в армії. Тільки забув уточнити, що його відрив від Зеленського становить «аж» 400 голосів. Георгій Вашадзе почав своє запитання із півторахвилинної критики Зеленського за інформаційну закритість, а потім поцікавився у президента, чи є про що хвилюватися російськомовним українцям. «112» також порадував кандидата, вивівши на екран рейтинги КМІС, де Порошенко швидко наздоганяє Зеленського. Наступного дня соціологічна компанія пояснила: «Це результати телефонного опитування [...] Як показали попередні опитування до першого туру виборів, телефонні опитування є неточними».

Не обійшлося й без логічних дір у виконанні Петра Порошенка. Наприклад, він анонсував нові зустрічі Нормандського формату, на які Путін раніше не приходив, бо «дуже чекав, що в Україні буде обрано іншого президента. Слабкого, можливо, некомпетентного». І що тоді змінилося за п’ять днів до виборів? Також головнокомандувач згадав про інформаційну кампанію проти держави: «Україна була об’єктом дуже потужної атаки, елементів гібридної війни, починаючи з фейкових новин і завершуючи діяльністю окремих телеканалів, які належать окремим олігархам, які зараз перебувають в Ізраїлі». По-перше, хоч «1+1» і веде гібридну війну проти здорового глузду (екстрасенси, чупакабри, «жовтуха», убиті брати), це навряд чи можна прирівняти до антидержавної політики. А от «112», на якому в цей момент перебував Петро Порошенко, знайомий із гібридною війною дуже близько. До речі, ведучі поцікавилися у президента, як там справи із санкціями проти каналу, на що Порошенко обіцяв особисто прийти й прозвітувати, коли інформація з’явиться.

Другим до мікрофона вийшов Дмитро Разумков, на зустріч із яким стягнулися аборигени «112»: Нестор Шуфрич, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Олексій Гончаренко, народний депутат, Блок Петра Порошенка. Євгеній Червоненко, бізнесмен. Ростислав Балабан, політкоментатор. Олександр Лівік, народний депутат, Блок Петра Порошенка. Олександр Бригинець, народний депутат, Блок Петра Порошенка. Артем Шевченко, директор департаменту комунікації МВС (включення по відеозв’язку). Андрій Пальчевський, бізнесмен, телеведучий. Василь Німченко, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Андрій Іллєнко, народний депутат, «ВО Свобода». Наталя Юсупова, волонтерка. Дев’ять чоловіків та одна жінка.

У своєму виступі пан Дмитро намагався всіляко протиставляти Зеленського «старій системі», що неминуче призводило до досить лицемірних заяв. Наприклад, спікер розповідав, що Петро Порошенко дарма не відвідав дебати у 2014 році, адже дебатувати політикам «стоит и правильно». Очевидно, тільки на стадіонах і рівно один раз за два дні до виборів. Також ми дізналися, що Зеленський частіше, ніж Порошенко, влаштовуватиме прес-конференції, й не буде кликати на них виключно зручних журналістів, як буцімто робить нинішній президент. По-перше, Порошенку не завжди ставили виключно зручні запитання. По-друге, дивно чути подібні закиди від «президента “1+1”», що зустрічається із журналістами, тільки якщо вони працюють на наближених каналах або добре грають у настільний теніс. Крім цього, Разумков вирішив, що Зеленського пов’язують із Коломойським, через «хорошие отношения с “1+1”». Нічого собі хороші стосунки! Кожну сьому секунду програмного наповнення «1+1» становить контент із Зеленським. Канал безбожно порушує правила хорошого тону в день тиші. Одноосібно випускає 62 % піару кандидата в новинах. Просуває коміка як політика ще з осені. Транслює його звернення в Новорічну ніч. Далі Разумкову нагадали, що Зеленського та Коломойського пов’язує не лише канал, а й охорона та юристи.

Хоча були в риториці пана Дмитра й корисні речі. Наприклад, він відкинув можливість проведення виборів на Донбасі без відведення озброєнь і заявив, що прямі перемовини з Росією можливі лише у випадку консолідованої позиції України та союзників. А ще: «Я, наверное, хотел бы, чтобы Украина была ядерным государством», — розповів Дмитро Разумков. Чи хоче цього Зеленський — невідомо. От вам і мінуси виступів «штабістів».

Із гостями проекції Зеленського, загалом, пощастило. Євгеній Червоненко прямо закликав голосувати за цього кандидата, Андрій Пальчевський, чия клініка приймала в Зеленського аналізи, заговорив із Разумковим про «наших оппонентов». Нестор Шуфрич сказав, що нормальні люди не можуть підтримувати Порошенка, і, ставлячи запитання Разумкову, звертався до нинішнього президента. Залишки команди останнього натомість ставили спікеру Зеленського маніпулятивні запитання: чому кандидат не приїздив у шпиталь до воїнів, чи люди без кінцівок мають самі його шукати? Червоненко та Шуфрич у цей момент заступилися за «свого» кандидата.

Дискусійна частина програми нагадувала давно закинутий смітник і було дуже складно повірити, що на таке шоу міг прийти нинішній президент. Ось лише короткий перелік подій: гості посварилися через походження одне одного й Нестор Шуфрич закликав Наталю Юсупову повторити подвиг свого предка, члена царської сім’ї, який застрелив Распутіна; Нестор Шуфрич запитав у спікера МВС, що будуть робити з мінометами, які можуть обстріляти НСК «Олімпійський»; Нестор Шуфрич розказував, що Медведчук не піариться на звільненні полонених (за годину до цього політик кричав про успіхи Медведчука у звільненні полонених); Євгеній Червоненко (відео) та Андрій Пальчевський (відео) вирішили, що владі вигідно «просто грохнуть» Зеленського; Олексій Гончаренко та Євгеній Червоненко знову мало не побилися в студії, намагаючись з’ясувати, хто з них Іуда.

На жаль, сутнісної дискусії між представниками різних команд у студії не вийшло. Тому що команда Зеленського не перетиналася з Петром Порошенком, а команда Порошенка запитувала у Дмитра Разумкова не зовсім політичні речі. Навряд чи цей ефір серйозно змінив рейтинги кандидатів, тож, зважаючи на завершення програми, можливо, серйозним нинішнім / потенційним політикам не варто псувати собі імідж і ходити на такий «Пульс».

«Український формат» (NewsOne), 17 квітня

Ненависть. Гамма-промені цього почуття буквально пронизували п’ятигодинний ефір NewsOne. Злобні вигуки Олександри Кужель, відчайдушні спроби Олесі Яхно та Валерія Івасюка дискредитувати Володимира Зеленського, присутність у студії Євгенія Червоненка. Усі ці жахливі самі по собі речі виступили не більш ніж акомпанементом до головного номера вечора: Андрій Пальчевський чотири рази за тридцять секунд пожартував про косоокість іншого гостя, журналіста Юрія Луканова. «Замахиваетесь на одного — бьёте другого», «Мы все время гадаем, к кому вы обращаетесь», «Вас отобрали со специфическим взглядом», «Не можем понять, к кому обращается человек», — це ще не всі образи, які пролунали на адресу Луканова від людини, що за п’ять хвилин до цього закликала нікого не ображати за дикцію та косоокість.

Одне одного та неприсутніх політиків ображали: Андрій Пальчевський, бізнесмен. Євгеній Червоненко, бізнесмен. Нестор Шуфрич, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Валерій Івасюк, екс-народний депутат. Валерій Димов, політкоментатор. Олександра Кужель, народна депутатка, «Батьківщина». Юрій Луканов, журналіст. Дмитро Разумков, спікер штабу Володимира Зеленського. Олеся Яхно, політкоментаторка. Юрій Молчанов, політкоментатор. Віктор Майстренко, журналіст. Святослав Піскун, екс-генпрокурор. Наталя Королевська, народна депутатка, «Опозиційна платформа — За життя». Загалом десять чоловіків та три жінки.

Агресія стала лише частиною проблем «Українського формату». Другою найбільшою бідою виявився вчорашній «Пульс», куди чимало гостей благополучно сходили й тепер займалися самоцитуванням. Нестор Шуфрич, інколи дослівно повторюючи самого себе, що дозволяє запідозрити заготовки, ще раз розповів глядачам про героя-Медведчука, ізраїльський обмін полоненими та мінометну загрозу. Останній однопартієць Медведчука навіть додав фарб: «Хороший наводчик попадёт прямо в чашу, там, где находятся кандидаты [...] Скорострельность миномёта позволяет обвалить каркас, который защищает от дождя. И могут пострадать тысячи людей». Директор департаменту комунікації МВС учора просив Шуфрича не розпалювати паніку, але політик, імовірно, його прослухав. Безслідно минуло спілкування з Артемом Шевченком і для Андрія Пальчевського. Бізнесмен особисто запитав у відповідального працівника поліції про те, що станеться у випадку дзвінка про замінування, й почув, що нічого: є процедури, практика, дебатів це не зірве. Через добу телеведучий Медведчука заявив: «Один телефонный звонок о заложенной бомбе [...] и людям надо куда-то уходить». Може, директору клініки Eurolab треба здати якісь аналізи на амнезію?

Крім старих заяв, шоу подарувало глядачам і нові маніпуляції. Червоненко, Шуфрич та, пізніше, Разумков вирішили, що Порошенко після вчорашнього «Пульсу» оголосив якісь перевірки «112» та NewsOne. Хоча насправді журналісти зробили новини з його цитати в ефірі каналу, яка стосувалася минулих подій. Андрій Пальчевський (герой вечора), очевидно натякаючи на дані КМІС, розповідав про фальшиві рейтинги Порошенка. По-перше, на той момент соціологи вже пояснили, в чому справа. По-друге, кандидати (особливо Юлія Тимошенко) та «експерти», мабуть, винні соцслужбам вибачення, адже результати першого туру збіглися з даними авторитетних компаній. Олександра Кужель, у найкращих традиціях «зубожіння», розповідала, що Порошенко довів країну, копійки не дав Майдану, зробив нас бідними, «розрушив церкву», «там, де він дотронувся, почалася війна». Тобто Порошенко — це злодій, який подорожує в часі, адже війна почалася за два місяці до його інавгурації. А ще таким чином виходить, що конфлікт на сході України почали українські лідери. Хоча пані Кужель, радше за все, не мала цього на увазі.

А от Нестор Шуфрич прямо у студії у прямому ефірі заявив: «Я зараз навіть не хочу коментувати те, що він сказав про виведення російських військ, коли всі говорять, що там їх, ну, об’єктивно, всі розказують, що російських військ нема...». Адепту «ихтамнетов» ніхто серйозно не заперечив. Тож пізніше він іще раз виправдав Росію і сказав, що за п’ять років бачив тільки «двух заблудившихся десантников». А як щодо новітньої російської зброї? Могил? Даних НАТО? Доказів від українського Генштабу? Дебальцева та Іловайська? Такими темпами в ефірі каналів Медведчука почнуть прямо брехати про громадянську війну. А, вибачте, вже почали.

Також ми дізналися, що влада планує провокації для зриву виборів (російські пропагандисти скоро почнуть судитися за авторські права), й Порошенко, із міркувань безпеки, мав би не погоджуватися на дебати на стадіоні, а перенести їх у якесь інше місце (він же наче намагався, це був Зеленський проти?). І вишенька на торті абсурду: Євгеній Червоненко хвалився своєю роботою як керівника безпеки кандидата Ющенка. Ну знаєте, того самого, якого отруїли.

Фанати Порошенко відповідали колегам взаємністю. Валерій Івасюк діяв без фантазії: «Я буду голосувати за мову, віру й армію. І проти хохлів, “термосу” і німецьких курв». Останню фразу він повторив протягом програми кілька разів. А от Олеся Яхно працювала креативніше та брутальніше, постійно перебиваючи опонентів: «Ми повинні передивлятися всю вашу продукцію і, той, хто танцював стриптиз, робити висновок, що він буде очолювати СБУ, ГПУ...» (відео), «Вони приходять на ефір і кажуть: навіщо вам ставити запитання? Єсть фільм «Слуга народу» (відео), «Я вважаю, що це “Зе-команада”, якщо людина публічно декларує, що вона підтримує...» (відео). За такою логікою, ведучий російських ток-шоу Володимир Соловойов, який постійно жартує про свою підтримку Порошенка, теж входить до команди нинішнього президента. Пані Олеся, до речі, мала би знати про цей випадок, так як сама інколи навідується на телебачення агресора.

Дмитро Разумков не вдавався до агресії, зате налягав на маніпуляції. Наприклад, виявляється, що команда Зеленського готова йти на поступки, щоби тільки дебати відбулися. Враховуючи численні додаткові вимоги (привіт, аналізи та стадіон), відмову від студії Суспільного та всіх можливостей провести дебати до 19 квітня, це навіть не смішно. Також виявляється, що команда Зеленського не займалася чорним піаром, а сам кандидат ні на кого не вилив «ни ложечка дёгтя». Навіть якщо не враховувати аутсорсинг від «1+1», то це все одно було правдою лише до ефіру «Права на владу» наступного дня. До речі, раптом ви не знали, минулого тижня під час спілкування із Петром Порошенком екс-комік, на думку Разумкова, не «кинув слухавку», а «попрощался и положил трубку». У штабі Зеленського одностороннє «А зараз закінчив я [...] Крапка, до побачення» — це нормальне прощання?

Хто був у «Передмові» до «Українського формату» ви можете здогадатися за такими висловами, як «лохи педальные», «за кого мазу тянуть», «лучше перебздеть, чем недобздеть». Усе це, а також анекдоти про венеричні хвороби подарував глядачам NewsOne Євгеній Червоненко. Він же розповідав, що влада хоче влаштувати провокації на виборах, закликав голосувати за Зеленського і прогнозував, що в парламенті об’єднаються Зеленський, Тимошенко, «За життя», Гриценко та Смешко. Частина цих людей уже особисто заперечили подібний сценарій, але хто вони такі проти колишнього міністра транспорту.

Ненависть. Це відчуття по відношенню до своїх опонентів усі гості «Українського формату» намагалися нав’язати глядачам. Хтось повторював заготовлені фрази, хтось кричав та перебивав візаві, хтось принижував присутніх, хтось маніпулював. Проблема ж полягає в тому, що після виборів накопичені страхи, упередження, фейки та сама атмосфера ненависті нікуди просто так не зникнуть із суспільства. І точно не NewsOne доведеться зцілювати нанесені рани. Особливо, враховуючи, що попереду ще парламентські вибори.

«Право на владу» («1+1»), 18 квітня

Детальніше про цей випуск — в окремому матеріалі. Пам’ятаєте, як минулого тижня Петро Порошенко неочікувано прийшов в ефір «Права на владу» й запросив Володимира Зеленського на дебати із Франції? Штаб опонента цього не оцінив і затребував «надати їхньому кандидату ефірний час у найближчому випуску “Право на владу”». «1+1», як законослухняний канал, що й так надає Зеленському кожну сьому секунду свого ефіру, погодився. Щоправда, нинішній президент прийшов у студію, де його чекали тільки максимально некомфортні гості. А Зеленський привів із собою двадцять членів команди.

Ця команда: Володимир Зеленський, кандидат у президенти України. Олександр Данилюк, екс-міністр фінансів. Іван Апаршин, екс-директор Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міноборони, екс-начальник Управління оборонної та безпекової політики Секретаріату Кабміну. Руслан Рябошапка, екс-член НАЗК. Михайло Федоров, бізнесмен. Ірина Венедіктова, юристка. Сергій Бабак, директор освітніх програм Українського інституту майбутнього. Євген Комаровський, лікар-педіатр, телеведучий. Журналісти у студії: Соня Кошкіна, шеф-редакторка інтернет-видання LB.ua. Сергій Щербина, головний редактор інтернет-порталу «РБК-Україна». Дмитро Гордон, блогер. Марія Жартовська, кореспондентка інтернет-видання «TheБабель». Олександр Мартиненко, генеральний директор інформагентства «Інтерфакс-Україна». Експерти: Олексій Антипович, директор соціологічної групи «Рейтинг». Валентин Кім, психолог. Роман Сульжик, банкір JP Morgan. Ігор Новіков, футоролог, співорганізатор IForum. 14 чоловіків та три жінки.

Перші півгодини ефіру минули в атмосфері жартів екс-коміка («Олександр був міністром —  це єдиний мінус») та гасел і компліментів його соратників («Ми змінимо систему освіти. З освіти минулого на освіту майбутьного», «Політична воля — це те, що є у Володимира Олександровича»). Після цього почалася презентація Зеленського як «простої, живої людини»: «Я живой человек, я иду в политику как живой человек, я многого не знаю, у меня нет опыта, и все это правда. Но я такой же человек, как и все граждане Украины. И хочу в политике им остаться».

І лише у третьому блоці у справу вступили незалежні журналісти та блогер Дмитро Гордон. Соня Кошкіна запитувала в потенційного президента про майбутнє «Приватбанку» й не давала йому звалити все на нинішню владу (Зеленський досить незграбно пробував зробити це двічі). Дмитро Гордон закликав кандидата з міркувань безпеки відмовитися від дебатів на стадіоні. У спілкування з Марією Жартовською проявилася проблема складу «Зе-команди»: глядачі дізналися, що Олександр Харебін, екс-перший заступник гендиректора Національної телекомпанії України, який входить до списку експертів команди Зеленського, до нього не входить. Сергію Щербині потенційний голова держави обіцяв покинути пост у разі порушення закону, але відмовився брати на себе політичну відповідальність за Ігоря Коломойського.

Також Зеленський розповів, що не планує пробачати сепаратистів, легалізувати зброю, слухати поради Коломойського про управління державою й віддавати накази про військове звільнення Донбасу. Процес декомунізації продовжиться, а мовні квоти залишаться, але якимось чином зміняться. Петру Порошенку від опонента діставалося кілька разів: торгівля на крові, кишеньковий суд, руки, які не можна потиснути, бо вони мали б бути відрубані за корупцію. Так що там Дмитро Разумков на вчорашньому «Українському форматі» розповідав про відсутність негативу в кампанії?

Трохи більше як за годину Наталія Мосейчук попросила Зеленського покинути студію, щоб не надавати йому перевагу над попереднім ефіром Петра Порошенка. Адже для цього є день тиші. Експертів, які лишилися на обговорення, хвилювала незалежність команди екс-коміка, чіткість її планів та готовність захищати країну.

Зі впевненістю можна сказати, що це був найкращий особистий виступ Володимира Зеленського у студії ток-шоу :) І майже півгодини з ним у прямому ефірі спілкувалися справжні журналісти. Звісно, «нові» обличчя не утрималися від старих помилок: гасел, маніпуляцій, бруду, бюрократизмів, розмитих відповідей. Але сподіваємося, що якщо Володимир Зеленський таки виграє вибори, цього всього ставатиме менше. А «1+1» і надалі буде хоча би половину ефірного часу про екс-коміка віддавати незалежній журналістиці.

«Ехо України» (Прямий канал), 19 квітня

Якби білборди Петра Порошенка ожили, вони швидко лишили би без роботи більшість гостей «Еха України». Складно сказати, що саме сталося з ефіром: можливо, це такий специфічний «останній ривок» перед виборами, можливо, фанатизм присутніх загострили полум’яні виступи лідера, можливо, через скорочений хронометраж (адже майже дві години випали через дебати) Прямий вирішив підвищити концентрацію піару. Хай там як, а баланс у студії навіть не імітували.

Дива чирлідингу демонстрували: Григорій Шверк, народний депутат, Блок Петра Порошенка. Сергій Поярков, телеведучий, політкоментатор. Денис Богуш, політкоментатор. Тарас Чорновіл, політкоментатор. Микола Давидюк, політкоментатор. Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій. Ігор Лапін, народний депутат, «Народний фронт». Дінара Габібулаєва, лідер молодіжного крила БПП. Андрій Луганський, блогер. Вісім чоловів та одна жінка.

Обговорення складалося із двох частин: після дебатів на «Олімпійському» та після дебатів на Суспільному. Ймовірно, назви обох подій варто було би взяти в лапки. Матвій Ганапольський запустив спеціальне голосування для глядачів: «Хто переміг у дебатах?». До кінця ефіру відсоткову першість із рахунком 72:28 здобув Петро Порошенко. Усе ж, не дарма Прямий працює зі своєю аудиторією. Символічний момент виник за 15 хвилин до закінчення опитування, коли ведучий заявив, мовляв, «хто переміг у дебатах, можна було би вже сказати: 68 % та 32 %...», але висновків усе ж вирішили поки не робити. На Прямому вірять у зміну рейтингів в останній момент.

До того, як перемогу Петра Порошенка констатували «експерти», на правильний лад глядачів налаштувала кореспондентка Прямого. Вона розповіла, що фанатів нинішнього президента на стадіоні було більше, а Зеленський намагався пояснити це автобусами. Оцінила перехід Порошенка на сцену противника як демонстрацію готовності до зустрічі на будь-якій території. Похвалила аналогічний перехід Марини Порошенко, яка «неймовірно вимахувала» прапором, надихала та надавала сил. Ставання кандидатів на коліна журналістка подала як спільний порив політиків (хоча це ініціював Володимир Зеленський). До речі, щодо Зеленського, то, на думку журналістки, українською він говорив не вільно й губився у відповідях. Що, звісно, частково правда, але чомусь про Петра Порошенка ми почули лише хороше, а про його опонента лише погане.

Після цього компліменти перенеслися у студію, де гостей по периметру обставили прапорами України та ЄС (очевидно, щоб не забували, хто тут євроінтегратор). Із короткого обговорення глядачі дізналися, що: коли Порошенко підійшов до Зеленського, то в екс-коміка стих голос; на дебатах у всіх сенсах переміг Поорошенко; у штабі Зеленського регулярно називають терористів «повстанцями»; Порошенко демонстрував лідерство над своєю командою, Зеленським та стадіоном; Зеленський готувався до дебатів місяць, аби витримати годину; Порошенко «знищив» Зеленського; модератором і домінантом на сцені був Порошенко; Зеленський нагадував футбольну команду другої Ліги у фіналі Кубку України. Загалом опонент «прямого» кандидата удостоївся єдиної похвали: він добре підготувався до зустрічі.

Крім цього, розмова виділилися двома цитатами: Матвій Ганапольський сказав, що пародія «Кварталу» на нього була «великою помилкою», а Сергій Поярков подякував Порошенку, що не знає ім’я майбутнього президента: «Я вдячний Петру Олексійовичу за те, що він забезпечив нам те, що ми не знаємо досі до кінця, хто наш президент». Це Поярков так дякує головнокомандувачу за кадрові рішення та помилки, що призвели до його можливого програшу коміку? Адже, якщо ми говоримо про демократію та неочевидність вибору, то під час голосувань 2004 та 2010 років розрив між кандидатами в першому турі був значно меншим. А отже меншою була і впевненість у перемозі когось із них.

У другій частині розмови, після дебатів на Суспільному гості почали детальніше критикувати Зеленського за його дії та слова на стадіоні. Слова Петра Порошенка у студії не аналізували.

Спочатку глядачам вирішили продемонструвати «суттєві моменти»: кадри, де Порошенко співає гімн, а Зеленський під час цього цілує дружину й усміхається прихильникам. Запитання Володимира Зеленського, в якому потенційний головнокомандувач вживає слово «повстанці». Та реакцію Петра Порошенка на цю фразу під час ефіру на Суспільному. Отже, одне запитання, одна реакція та спів після закінчення «дискусії» — цікаву «суть» зустрічі виокремив Прямий. Звісно, далі за ці та інші речі опоненту Петра Порошенка суттєво дісталося.

За два дні до дебатів 5-го каналу охарактеризував блогера Андрія Луганського як «активного учасника інформаційної війни на інтернетівському російсько-українському фронті». І він справді виявився непоганим спеціалістом, щоправда, війну вів проти Зеленського: згадав, що у прихильників екс-коміка не було українських прапорів і взагалі фан-зона пустувала. Матвій Ганапольський навіть продемонстрував фотопорівняння кількості прихильників кандидатів, а народний депутат Ігор Лапін заявив, що «половина» людей у фанці Зеленського — це ветерани, які підтримують Порошенка, але пішли до його опонента стежити за порядком. Подібні самозапевнення звучать сумно самі по собі, а коли ще й читаєш історії про підвезених на підтримку нинішнього президента людей... Дінара Габібулаєва відпрацьовувала патріотичний порядок денний, розповідала, що з одного боку на дебатах лунали українські мова та пісня, а з іншого боку — російські. Ведучий нагадав політикині, що в Україні розмовляють різними мовами. Ми також зазначимо, що президент має однаково ставитися до всіх українців, а не протиставляти їх.

Акцентував Матвій Ганапольський і на тому, що Зеленський саме прочитав слово «повстанці», тож це могло бути дослівною цитатою. Що, звісно, не знімає відповідальності з політика, якому це слово мало б різонути слух. Гості «Еха України» активно чіплялися до вислову й ніхто не згадав, що раніше в Зеленського декларували ставлення до так званих ДНР / ЛНР саме як до терористів. А от історію зі ставанням на коліна студія розвінчала в єдиному пориві. Матвій Ганапольський назвав «гівнофотографіями» дописи про те, що Порошенко повернувся до народу спиною. Він та інші присутні пояснили, що президент схилився перед дружиною загиблого воїна. Ведучий «Еха України» навіть вибачився (sic!) за Порошенка: «Пробачте, шановні глядачі, що він повернувся тилом до вас». Тепер за президента вибачаються ще і його журналісти.

Після цього глядачам показали чотирихвилинний уривок із розслідування «Наших грошей» про команду Зеленського й завершили шоу агітацією. Гості пройшлися по всіх базових тезах свого кандидата: пам’ятайте про війну, не голосуйте за кіно, Порошенко забезпечив міжнародну підтримку України, треба «включити мозок і подумати», президент не має називати державу шльондрою. Тарас Чорновіл зайшов так далеко, що спрогнозував можливу загибель демократії. А Дінару Габібулаєву автори звернення президента могли би засудити за плагіат: «Закликаю виборців, перш за все, не думати про Зеленського. І навіть не думати про Порошенка. А думати про ту країну, котру ми сьогодні побачили на дебатах».

***

Про Україну телеканалам справді слід було би подумати. Маніпулятивні репортажі, заангажовані спікери, однополярний склад «експертів» — це все дуже весело, поки цілі лайнометів не отримують відповідальних посад. А далі частина громадян починає жити у країні, керівництво якої складають «сепаратисти», «убивці», «клоуни», «корупціонери». Люди зневірюються в майбутньому, втрачають відчуття безпеки, вдаються до радикальних дій. Російське телебачення малює окупованим українцям хаос та розруху в Києві й називає окупацію «порятунком». Дискредитація блокує реформи.

Але найгірше — це те, що океани чорного піару розмивають численні реальні проблеми. І коли окремі політики проявляють справді вовчу натуру, хлопчикам, які брехали про це раніше, вже ніхто не вірить.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1446
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду