Кадрова революція. Огляд ток-шоу 20–24 травня 2019 року

Кадрова революція. Огляд ток-шоу 20–24 травня 2019 року

27 Травня 2019
2006
27 Травня 2019
14:00

Кадрова революція. Огляд ток-шоу 20–24 травня 2019 року

2006
Команда Зеленського проти люстрації, екс-регіонали проти «режиму Порошенка», партії з низьким рейтингом проти дострокових виборів.
Кадрова революція. Огляд ток-шоу 20–24 травня 2019 року
Кадрова революція. Огляд ток-шоу 20–24 травня 2019 року

«Свобода слова» (ICTV), 20 травня

Цей ефір «Свободи слова» пройшов під знаком нових політичних проектів: про зміни у своїх кар’єрах розповідали Володимир Гройсмана та Святослав Вакарчук. Щоправда, наразі політики могли чітко відповісти не на всі запитання.

Біля мікрофона виступали: Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України. Святослав Вакарчук, лідер політичної партії «Голос». Світлана Заліщук, народна депутатка. Ольга Айвазовська, голова громадянської мережі «Опора». Експерти у студії: Володимир Фесенко, Центр прикладних політичних досліджень «Пента». Марія Золкіна, фонд «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва». Петро Олещук, політкоментатор. Кирило Сазонов, політкоментатор. Загалом п’ять чоловіків і три жінки.

Володимир Гройсман сконцентрувався у своєму виступі на трьох речах: Зеленському, піарі та намаганні скинути негативний бекґраунд. Щодо нового президента, який зранку цього ж дня закликав до відставки уряду, то Гройсман уважає, що своїми заявами голова держави взяв усю відповідальність на себе й має тепер внести кандидатуру нового прем’єра. Хоча, як зробити це без коаліції, не дуже зрозуміло. Щодо власного політичного майбутнього, то екс-керівник уряду йде в парламент, аби доробити свої реформи. Про які він, звісно, не забув нагадати глядачам. Крім цього, пан Володимир намагався скинути із себе якір тарифного питання, що проти нього очевидно використовуватимуть опоненти. А допомагав йому в цьому Петро Олещук із питанням про поганий «Нафтогаз», який шукає можливості підвищити тарифи, незважаючи на дії уряду. У «Нафтогазі» розповідали прямо протилежну історію. Загалом, між установами тривають розбірки, а Гройсман тим часом стверджує на ток-шоу, що Кабмін прийняв усі рішення проти майбутнього підвищення вартості газу й відповідальність за можливе зростання нестиме лише «Нафтогаз». Компанія ж заявляє, що ціни регулюються урядом.

У Святослава Вакарчука ведучий та експерти розпитували про особливості його політичної сили, але співак та екс-народний депутат так і не зміг сказати про неї нічого особливого. Звісно, пан Святослав не винен, що попередні покоління політиків уже вживали такі ж вислови, й міг бути цілком щирим у своїх словах, але факт лишається фактом. Як будете формувати список партії за такий короткий час? Буде багато молодих професійних облич. Чим ваша партія відрізнятиметься від інших? У нас не буде олігархів, ми не будемо сліпо вірити у президента, ставитимемо державні інтереси вище за власні. Також співак перерахував свої «не просто слова, а конкретні пропозиції»: «Перше — інтереси громадянина України [...] понад усе. Друге — наш курс України — в Європу. Третє — закон один для всіх. Четверте — економіка з вільними правилами для всіх, але без олігархів. П’яте — влада має бути чітко підзвітна своїм виборцям». Якби глядачі пили щоразу, коли чули стандартне гасло, інтерв’ю не додивився б ніхто. Коли у Вакарчука запитали про його цільовий електорат, він відповів, що звертатиметься до всіх. Джерела фінансування партії? Чесні бізнесмени, власні кошти, пожертви на сайті. Будете просувати свого прем’єра? Готові брати будь-яку відповідальність. Загалом, «усе буде добре для кожного з вас, коли настане наш час».

В останні двадцять хвилин програми вклалися виступи одразу двох жінок. Світлана Заліщук розповіла про те, що не певна, чи піде на вибори, можливо, вона краще займеться українськими закордонними справами. Також народна депутатка жалкує, що свого часу не була створена партія «Євромайдану», але бачить схожий потенціал у політсилі Вакарчука. Ольга Айвазовська нагадувала, що політики, які сьогодні закликають до виборчої реформи, не займалися нею п’ять років. І назвала смішною заяву Зеленського про розпуск парламенту й виборчу реформу за два місяці.

Загалом, ефір вийшов спірним. З одного боку, в день інавгурації на ток-шоу не було жодного представника нового президента. З іншого — «Свобода слова» виявилася єдиним ток-шоу нашого моніторингу, де детально обговорили нові політичні проекти. З одного боку, гостям ставили логічні та цікаві запитання. З іншого — більшість запитань лишалися без конкретних відповідей. Сподіваємося, з наростанням активності виборчої кампанії шоу на ICTV лише нарощуватиме репрезентацію та гостроту запитань і не перетвориться на «теплу ванну, яка фунціонувала тут під час виборів президента.

«Пульс» («112»), 21 травня

У фільмі «Люди в чорному» агенти стирали пам’ять випадкових свідків за допомогою кишенькових пристроїв. Коли знадобилося стерти пам’ять цілому місту, до цього залучили Статую Свободи. Віктор Медведчук, аби довести державу до амнезії, активно користується послугами своїх каналів.

Із глядачами працювали: Нестор Шуфрич, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Василь Німченко, народний депутат, «Опозиційна платформа — За життя». Андрій Богдан, голова Адміністрації президента. Олег Купрієнко, народний депутат, Радикальна партія. Юрій Левченко, народний депутат, «Свобода». Сергій Євтушок, народний депутат, «Батьківщина». Андрій Іллєнко, народний депутат, «Свобода». Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій. Костянтин Грищенко, екс-міністр МЗС. Анна Герман, екс-народна депутатка від Партії регіонів. Вадим Карасьов, політкоментатор. Володимир Бебешко, продюсер. Олеся Яхно, політкоментаторка. Загалом 11 чоловіків та дві жінки.

Хоча екс-регіонали критикують українізацію за «переписування історії», їм самим подібна діяльність не чужа. Основна частина шоу на «112» почалося з розповідей про те, що найбільше запам’яталося гостям з інавгураційної промови. Для Нестора Шуфрича цим виявилася фраза, яка насправді не лунала: «Мир любой ценой, это я запомнил». У реальності йшлося лише про особисту готовність Зеленського на все заради миру та уточнення, що ми не будемо здавати території. Василь Німченко тим часом збирає документи, аби довести, що три роки тому Гройсмана зробили прем’єром без коаліції, а отже всупереч закону. Дуже вчасно.

Далі гості вирішили обговорити дострокові вибори та виборчі системи. Юрій Гримчак стверджував, що дострокові вибори — це політичне рішення, але його прийняв як президент, так і фракції. Нестор Шуфрич намагався пояснити неможливість швидкого запровадження відкритих списків тим, що «в одному регіоні» політичні симпатії об’єктивні та справедливі до всіх партій, а в масштабах країни — ні. Що це означає, чим це можна довести і як це впливає на дії парламенту, невідомо. Євгеній Червоненко поділився, що йому вхід Зеленського в залу парламенту нагадав ролик на YouTube «Как заходят в блатную хату?». Ні, чесно, він так і сказав.

Спеціальним гостем програми став Андрій Богдан, про призначення якого головою Адміністрації президента Зеленського ведучі оголосили прямо в ефірі. Перше інтерв’ю чиновника майоріло неоднозначними заявами. Спочатку він розповів, що наразі головний пріоритет команди Зеленського — це парламентські вибори. Що далі, звісно, розкритикували прихильники Петра Порошенка. Також пан Андрій поділився кадровою інформацією: «Звичайно ми бажаємо, аби перші призначення були саме з нашої команди. Людей, які працювали й пройшли з нами цей тяжкий шлях». Тобто, наразі головний критерій для призначень — це приналежність до команди? Про «референдум» щодо миру з Росією, певні, ви вже чули. Володимиру Зеленському довелося навіть окремо пояснити ці слова. Крім того, Андрій Богдан вирішив, що його призначення головою Адміністрації президента не порушує ні моралі, ні закону. Далеко не всі згодні з таким трактуванням люстрації. Як і, мабуть, не всі згодні з оцінкою голови АП слів Володимира Гройсмана про відставку та призначення нового прем’єра: «Є бажання від старих посадовців [...] максимально скинути можливі проблеми на президента Зеленського. Причому в перші ж дні». Які бажання та перші дні, коли Зеленський сам закликав уряд піти у відставку на 13-й хвилині свого президентства? Ще одна заява пана Богдана звучала так: «Вже олігархи не керують країною». Керують їхні адвокати;)

Щодо інших гостей, то вони просували свої інтереси. Олег Купрієнко обурювався достроковими виборами, мовляв, хто сказав, що коаліція закінчилася? По-перше, голова Верховної Ради. По-друге, ще раніше й неодноразово, Олег Ляшко, керівник партії пана Купрієнка. Можливо, такі настрої народного депутата Радикальної партії пов’язані з тим, що, згідно з актуальними рейтингами, політсила не проходить у Верховну Раду? Олександр Онищенко по відеозв’язку розповідав про злочини Порошенка та своє повернення в Україну. Ганна Герман стверджувала, що оскільки Юлії Тимошенко перешкоджали на виборах президента, то тепер вона має очолити Кабмін. А як же критерії професіоналізму та незаплямованості? Крім цього, екс-регіоналка заявляла, що Україні потрібна диктатура, адже демократія в нас породжує корупцію. Приклад Януковича, очевидно, нічого пані Герман не навчив.

Тим часом колеги екс-регіоналки протягом усього шоу (й тижня взагалі) намагалися сформувати в українців думку про останні п’ять років як про «режим Порошенка». Найактивніше цим займалася Наталя Королевська, зокрема, розповідаючи про політичні переслідування за останні п’ять років і тоталітаризм. Звісно, можна було би спростувати ці слова просуванням України в рейтингу свободи слова чи виставити їх лицемірними, враховуючи переслідування Юлії Тимошенко та інших опозиціонерів у часи Януковича й Королевської. Але замість цього краще нагадаємо вам веселу історію: Наталя Королевська у 2012 році судилася із соціологами через те, що ті буцімто занижують рейтинг її партії. У результаті вона отримала ще менше, ніж їй прогнозували.

Нестор Шуфрич у рамках флешмобу з переписування історії вкотре просував тезу про наступ Порошенка під час перемир’я у 2014 році. Можливо, аби Шуфричу не доводилося в кожній програмі заново виправдовувати Росію, йому варто носити із собою якусь табличку? І, звісно, не обійшлося без чергових ям, які люди Медведчука копали конкурентам, проте з легкістю потрапляють у них і самі. Нестор Шуфрич радів, що «эта Рада закончится досрочно. Это такая пощёчина, шоб не сказать подзатыльник от украинского народа лично Парубию и этой коалиции». А Шуфричу, який теж народний депутат, це не ляпас? Євгеній Червоненко обурювався: «Самое неприятное, что дают оценки представители политических сил, которым, первое, народ сказал «вот отсюдова» 75 %». За такою логікою, ніхто, крім Зеленського, не має права давати оцінок, адже всі інші політики набрали ще менше голосів.

У передмові до програми виступав політкоментатор Вадим Карасьов. Розмова із фігурантом бази замовних псевдосоціологів вийшла суперечливою. З одного боку, експерт розповідав цікаві теоретичні речі. Наприклад, що одна з проблем мажоритарної системи полягає в подальшому формуванні коаліції: народ проголосував за одних, а більшість у парламенті можуть сформувати інші. Також пан Карасьов жалівся на неправильний виборчий календар в Україні, мовляв, вибори розподілені так, що відбуваються надто рідко й призводять не до заміни кадрів, а до кадрових революцій. А от політичні оцінки політкоментатора звучали спірно. Наприклад, він заявляв, що закон про мову «розгойдує човен».

Цей ефір «Пульсу» вийшов майже тематичним, адже об’єднав величезну кількість людей, які намагалися втекти від свого минулого. Хтось хотів, аби глядачі забули про його оцінки коаліції, хтось — про люстрацію, хто — про те, що Юлія Тимошенко вже була прем’єром. Але найдалі у своїх потугах зайшли політики Віктора Медведчука, що намагалися стерти з пам’яті аудиторії причини Революції гідності та війни. Ведучі, які щотижня слухають від Шуфрича про зірване Україною перемир’я, амнезію, здається, уже підхопили.

«Український формат» (NewsOne), 22 травня

Є така народна прикмета: якщо з «Українського формату» зникли представники (екс)коаліції, зате зросла критика влади, отже скоро парламентські вибори. «Опозиційна платформа — За життя» вже давно стягує сили перед їх проведенням, а цього дня на NewsOne навіть завітав особисто Віктор Медведчук.

Передмова за участі неформального власника NewsOne пройшла за вже класичним сценарієм: підлабузництво, відстоювання інтересів Росії, критика опонентів. Для початку Василь Голованов та Віктор Медведчук обмінялися компліментами. Ведучий подякував хазяїну каналу за те, що той прийшов на ефір, незважаючи на зайнятість. Спікер подякував «своєму» ЗМІ за популяризацію «объективной истины и правды». Доповнювали цю ідилію цілковитої щирості глядачі, що плескали Медведчуку за будь-якої нагоди. Наприклад, тому що він вивчав питання ментального сприйняття виборчих бар’єрів.

Щодо теми Росії, то ідею команди Зеленського з референдумом кум Путіна не оцінив. Мовляв, опитування відбудеться невідомо коли, а вирішувати потрібно зараз. Також політик вирішив, що санкції проти Росії контрпродуктивні й Путіну на них плювати. От тільки президент РФ вніс санкції до Доктрини енергетичної безпеки, а ведучий Василь Голованов так і не уточнив у свого гостя, як інакше світові потрібно було реагувати на анексію українських територій та війну проти нашої держави. Завершилася розмова черговим використанням постмайданівської влади в якості електорального трампліну: покарання для Порошенка, тарифи, корупція, яка буцімто зросла за останні роки. Насправді, ситуація з корупцією дещо покращилася з 2013 року, але хто ж наважиться сказати про це Медведчуку?

В основній частині до виборів готувалися: Василь Німченко, народний депутат, «Опозиційні платформа — За життя». Нестор Шуфрич, народний депутат, «Опозиційні платформа — За життя». Іван Крулько, народний депутат, «Батьківщина». Олександр Данилюк, спікер Володимира Зеленського. Дмитро Добродомов, народний депутат, лідер партії «Народний контроль». Денис Рафальський, журналіст «Страна.ua». Володимир Семиноженко, екс-віце-прем’єр. Та політкоментатори: Руслан Бортник, Ростислав Балабан, Дмитро Раїмов, Андрій Пальчевський, Валерій Димов, Володимир Кацман, Євгеній Червоненко, Вадим Карасьов, Олег Волошин. Загалом 16 чоловіків.

Перша частина програми була присвячена, загалом, законності рішень та призначень президента Зеленського. Гості здебільшого не оцінили юридичну сторону дій нової команди. Володимир Кацман адресував голові державі «всю любов», але закликав не порушувати закони. Андрій Пальчевський, керівник клініки Eurolab, де кандидат Зеленський здавав аналізи, заявив, що «положил на чашу весов Зеленского все своё здоровье» і наголосив, що швидкі рішення можуть закінчитися для нової влади фатально. Дмитро Раїмов нагадував, що кадрові призначення Зеленського не відповідають його обіцянкам. Екс-регіонали тим часом продовжували в ефірі свою роботу з історією. Володимир Семиноженко розповідав про скинутий «режим» Порошенка, а Василь Німченко навіщось нагадував глядачам історії 1918 року, жалівся, що сьогодні у «власти советов» вандали, націоналісти та розкольники, і просто описував те, як Петлюра розстрілював робочих. А що, Росії можна використовувати історію для пропаганди, а українським колегам — ні?

Також на «Український формат» завітав ще-не-секретар РНБО Олександр Данилюк. Другий день поспіль чиновники команди Зеленського дають свої перші інтерв’ю в новому статусі каналам Медведчука. На відміну від Андрія Богдана, екс-міністр фінансів був не особливо конкретним у своїх словах. Ви будете співпрацювати з Андрієм Портновим проти Порошенка, чи судитиме його? Усі, хто скоював злочини, мають бути покарані. Кого з членів РНБО ви лишите в її складі? Буде новий формат. Хто буде радити Зеленському, де інтереси Росії, а де України? Санкції проти Росії потрібні й корисні. Зате до закону про мову в Данилюка є претензії, адже, по-перше, документ, на його думку, безвідповідально використовували під час виборів, а по-друге, політик проти розділу суспільства.

Друга частина шоу почалася з короткої розмови з Олександром Онищенком, що вчора вже включався на «112», а далі гості повернулися до звичного розкладу. Наприклад, ведучий Василь Голованов захищав «Опозиційний блок» від Андрія Парубія. Нещодавно спікер парламенту, у відповідь на виступ члена «Опоблоку», заявив, що народ не допустить скасування законів про декомунізацію та мову. Ведучий NewsOne задавався запитанням, чи етично Парубію говорити подібним чином за всіх громадян, коли рейтинг його політсили менше 1 %, а довіра до парламенту — менше 4 %? По-перше, справжній рейтинг довіри до ВР не 4 %, а 12 %. По-друге, а чи етично «Опоблоку» вирішувати, що суспільство хоче скасування декомунізації, якщо його члени знаходяться в тому ж парламенті з 12 % підтримки та мають, о Боже, цілих 3 % рейтингу? Нестор Шуфрич та Олег Волошин також обурювалися тим, що Верховна Рада не проголосувала зміни до виборчої системи. Після Революції гідності це вже постійна рубрика — чиновники Януковича проти законів Януковича. Але ще більшу загрозу «опозиційонери» бачили в людях Порошенка. Шуфрич навіть анонсував, що буде намагатися погоджувати з «Батьківщиною» та «Слугою народу» єдиних кандидатів там, де будуть йти по мажоритарці найбільш одіозні представники команди екс-президента. Іван Крулько з «Батьківщини» погодився на цю ідею, «якщо доведеться провчити корупціонерів», але уточнив, що коаліції між партіями не буде. Євгеній Червоненко теж обіцяв піти на вибори президента, якщо туди знову піде Петро Порошенко. Одного лідера держави з таким лексиконом ми вже мали.

Окремо варто виділили дві цитати Олега Волошина. По-перше, екс-чиновник часів Януковича заявив, що «порохоботам» доведеться потерпіти Зеленського, адже сам Волошин п’ять років якось терпів українізацію, бандеризацію та війну. Героїчні зусилля з терпіння українізації в Україні. Крім того, а як можна записувати на рахунок влади Порошенка війну, якщо бойові дії почала Росія? По-друге, політик цікавився, чи буде Зеленський переглядати українізацію і питання історії. Але хіба в «Опозиційна платформа — За життя» раніше не жалілися, що держава не має чіпати історію і що це взагалі не на часі?

Із наближенням парламентських виборів перед командою Медведчука постала серйозна проблема: у тренді нові обличчя, а вони екс-регіонали. Яку ж хитру стратегію вигадали в «Опозиційна платформа — За життя», аби виправдати своє минуле перед глядачами? Та ніяку. Ведучі NewsOne та «112» просто впритул ігнорують історію своїх гостей, а самі політики розповідають про оновлення та боротьбу із системою так, наче це не вони керували країною останні надцять років. Чи спрацює, побачимо вже за два місяці.

«Право на владу» («1+1»), 23 травня

Свій перший ефір у ролі нового «провладного» ток-шоу «Право на владу» провело радше гідно. Ведуча Наталія Мосейчук інколи дозволяла собі захищати інтереси нової Адміністрації президента, але значно частіше Андрій Богдан чув гострі запитання та навіть звинувачення від ведучих і гостей.

На ток-шоу завітали: Андрій Богдан, голова Адміністрації президента. Андрій Садовий, лідер партії «Самопоміч». Юлія Тимошенка, лідерка партії «Батьківщина». Ігор Мосійчук, народний депутат, тоді ще «Радикальна партія». Єгор Соболєв, народний депутат, екс-член «Самопомочі». Андрій Тетерук, народний депутат, «Народний фронт». Загалом п’ять чоловіків та одна жінка.

На початку програми глядачів одразу налаштували на правильний лад. Ведуча розповіла про «весняний борщик, який псує стара картопля», а в сюжеті про події тижня нагадали, як під час інавгурації «Зеленський демонстрував максимальну приязність до народу й показове несприйняття політиків». Очевидно, скоро вибори, й аудиторія мусить пам’ятати, хто тут в усьому винен, а хто близький до народу й відстоює його інтереси.

Далі до мікрофона вийшов свіжопризначений Андрій Богдан, тон розмови з яким задали його «мирні ініціативи». Ведучий Сергій Іванов досить жорстко оцінив ідею референдуму про мир, заявивши, що команда президента хоче розділити відповідальність із народом і утриматися від непопулярних рішень. Чиновник із такою позицією не погодився, аргументуючи, зокрема, тим, що представлення громадської думки допоможе уникнути розколу. Щоправда, незрозуміло, як вимірювання потенційного розколу допоможе його уникнути? Зате представник «команди» нарешті назвав кілька прикладів компромісів із Росією, до яких, мабуть, можна вдатися: порядок пересування, можливість голосування. Щоправда, чиновник не уточнив, про чиє пересування та голосування йдеться.  Також Сергій Іванов допитувався в пана Богдана, як той збирається домовлятися з Росією, якщо вона не визнає себе стороною конфлікту. Політик запевнив, що агресор рано чи пізно погодиться на перемовини. Ведуча запитувала в гостя про співпрацю з Віктором Медведчуком, який буцімто «роз’їв» рейтинг Порошенка. За словами Богдана, ніхто з кумом Путіна не знайомий і не спілкувався.

На опір новий голова АП наразився й у питанні люстрації. Ведучий Сергій Іванов доводив гостю, що той таки підпадає під очищення влади, піднімав питання домінування політичної доцільності над законом і навіть нагадав (!), як Зеленський обіцяв піти з посади після першого порушення закону. У жодній іншій студії ток-шоу жоден інший ведучий так не інтерв’ював чиновників Зеленського. Аналогічну позицію зайняв і Сергій Соболєв, нагадавши гостю, що той відповідав за боротьбу з корупцією в корумпованому уряді Азарова, а люстрація повинна була очистити владу від людей режиму Януковича. Андрій Богдан у відповідь назвав Соболєва «цинічним нардепом» та розповів, як поплатився своєю урядовою посадою за буцімто закриття корупційної схеми Юрія Дерев’янка. За словами Богдана, якраз на ці корупційні гроші Дерев’янко та Соболєв і стали народними депутатами. Завершилося одкровення тим, що, на думку нового голови Адміністрації президента, люстрація, хоч і мала благу мету, у його випадку стала помстою корупціонерів. Десь ми це вже чули. Ігор Мосійчук теж обурювався своєрідним непотизмом Зеленського, у відповідь на що Андрій Богдан заявив, що він просто найдосвідченіший у команді й хоче привести до влади нових людей.

Було у програмі також включення старшого наукового співробітника Атлантичної ради Аріеля Коена. Він розповів, що історія з Лещенком та Джуліані може вплинути на ставлення президента США Дональда Трампа до України, якщо команда новообраного президента буде заважати розслідуванню. А також запитав у нового голови Адміністрації президента, що там планують робити з корупцією у перші сто днів роботи? Андрій Богдан обіцяв демонструвати позитивний приклад і давати можливість карати навіть олігархів.

На запитання про партію «Слуга народу» новопризначений чиновник нічого конкретного не сказав, але розповів, що виборчі ініціативи Зеленського допомогли б уникнути корупції на виборах. Про ризики цих ініціатив (закритих списків) ви можете прочитати, наприклад, тут. Андрій Тетерук, у свою чергу, відверто спекулював, запитуючи Богдана, коли посади роздадуть патронам керівника АП (буцімто Азарову та Портнову) і чи підуть у парламент від «Слуги народу» екс-регіонали. А в рекламі член «Народного фронту» наочно продемонстрував, що вони з БПП більше не в коаліції: «Політичні сили Володимира Зеленського й Петра Порошенка вони всіляко сприяють тому, щоби відбулося порушення Конституції і відбулись дострокові вибори».

Наступною до мікрофона вийшла Юлія Тимошенко, яка знову розповідала про свою неприналежність до системи, доводячи це тим, що «мафія» тричі кидала її за грати. Тільки от перший із цих арештів (за контрабанду) стався ще за два роки до потрапляння Тимошенко на посаду народної депутатки. На запитання про об’єднання з «Ударом» політикиня відповіла, що настав час консолідації.

Закінчилося шоу вже черговим криком ведучої Наталі Мосейчук на гостей. Спочатку дісталося Андрію Тетеруку: «Перестаньте обманювати людей! Якщо ви хочете оці шаблі влаштовувати, збирайтеся в кулуарах Верховної Ради, поки ви це ще можете зробити [...] Якщо ви говорите про голубів миру, то шо, вибачте, українці сильно билися за Крим? [...] Ганебно пішли». Наступною на черзі виявилася Тимошенко: «Багато хто з вас програв, тому що ви не зрозуміли, що з людьми треба говорити нормальною, людською мовою. Що людей не треба обманювати. Що не треба вставляти шпильки. Що не треба на ефірах розводити демагогію». Такими ж стали й буквально останні миттєвості ефіру, коли Андрій Тетерук образився, що йому лишили тільки 30 секунд на виступ і розповів про зґвалтування Конституції. Ведуча у відповідь на це попросила відкидати вбік темники політичних сил.

Загалом, поки що все виглядає так, наче бонуси Зеленського, які той мав у «Праві на владу», не поширюються на призначених ним друзів. Сподіваємося, так лишиться й надалі, і принаймні перед парламентськими виборами «1+1» не віддасть кожну сьому секунду свого ефіру «Слузі народу».

«Народ проти» (ZIK), 24 травня

Перефразовуючи «Страх і огиду в Лас-Вегасі»: «у нас було два раунди, три теми, ціла купа сторонніх подій і 15 гостей всіх сортів і кольорів. А також банки часу, резонери, спеціальні гості й голосування. Не те, щоб це був необхідний запас для ток-шоу, але коли починаєш робити соціально-політичну програму, буває важко зупинитися. Єдине, що викликало побоювання, — це організація. Нічого на телебаченні не буває більш випадковим, безрозсудним та безвідповідальним, ніж організація “Народу проти”. Я знав, що рано чи пізно, програму погубить і ця річ». Інакше кажучи, цього тижня програма на ZIK просто завалилася під своєю переускладненою структурою. Виявилося, що якщо запросити на шоу 15 (!) випадкових людей, половина з яких не мають профільної компетенції, і дати їм обговорювати один із найбільш насичених тижнів політичного сезону, то вони не влізуть в ефірний час. І доведеться відмовлятися від другого раунду. І від детального розбору окремих тем. І подекуди від логічних запитань. Хоча, мабуть, від останнього відмовилися з якихось інших причин.

Встигнути виговоритися намагалися: Василь Апасов, журналіст. Геннадій Балашов, лідер партії «5.10». Олексій Кучеренко, екс-міністр ЖКГ. Євгеній Мураєв, народний депутат, лідер партії «Наші». Марина Ставнійчук, юристка. Олександр Данилюк, спікер Володимира Зеленського. Борислав Розенблат, народний депутат, Блок Петра Порошенка. Олександр Горган, депутат Київської облради. Андрій Карпов (Полтава), блогер. Сергій Лямець, журналіст. Анатолій Матіос, головний військовий прокурор. Євгеній Червоненко, політкоментатор. Олена Живко, голова ГО «Об’єднання добровольців». Резонери: Макс Бужанський та Юрій Михальчишин. Загалом 13 чоловіків та дві жінки.

Першою парою спікерів стали Олександр Данилюк та Марина Ставнійчук. Якщо ви раніше не дивилися «Народ проти», не дивуйтеся й не шукайте логіку: звести ще не призначеного секретаря РНБО та працівницю Адміністрації Януковича — цілком у дусі програми. У пана Данилюка запитали про те, чи відмовиться нова АП від невластивих їй повноважень (так), у пані Марини про те, чи зможуть Зеленський і новий секретар РНБО налагодити роботу з опонентами в Раді нацбазпеки. Знову ж, не задумуйтеся, чому про це не запитати самого ймовірного секретаря РНБО. Також ця частина обговорення виділилася Євгенієм Червоненком, який на запитання, чи призначає Зеленський на посади друзів, відповів, що треба оточувати себе тими, кому довіряєш. А як же мантри екс-міністра про професіоналізм? Андрій Карпов тролив Данилюка: «Хочу звернутися до вас словами пана Зеленського, нашого президента. Чуваки й чувіхи. То, что вы делаете сейчас с законом, это какой-то факап [...] Ми маємо такого президента, насправді, зараз президент має наш закон [...] Ви й далі не будете виконувати жодного закону?» Також у програмі навіщось було включення юриста та ведучого ZIK Олексія Шевчука, який розповів про свою ініціативу впровадити психіатричну експертизу для держслужбовців. Нові вибори — нові аналізи.

Наступне включення виявилося цікавішим, адже на зв’язку з’явився Ігор Мосійчук, що цього дня якраз покинув Радикальну партію. Політик заявив, що не буде обговорювати колег, яким багато чим завдячує, й ще не знає, чи буде йти на вибори. Але точно нікуди не зникне. Свій вихід із рядів «радикалів» народний депутат пояснив ідеологічними розбіжностями, мовляв, він консерватор, націоналіст та опонент «Слуги народу» й лібертаріанства. Остання фраза зачепила присутнього у студії Геннадія Балашова (за яким принципом його запросили на програму?), який тут же вирішив довести, що це він найлібертаріанськіший лібертаріанець.

Серед інших, на програмі варто виділити Євгенія Мураєва, який розповів, що перебуває в активній фазі об’єднання з «Опозиційний блоком» Вілкула. Для ширшої дискусії теж «є настрій та бажання», але поки що нічого не ясно. Нагадаємо, що це буде вже третє входження Мураєва в колектив після Партії регіонів та оригінального «Опозиційного блоку». Євгеній Червоненко тим часом намагався згадати слово субвенція: «Уберите это страшное коррупционное слово как... как это, я его... Не обрезание, сегодня шабат. Секвестр! Не секвестр... Субвенция! О, субвенция!» Також Червоненко виступив проти «нового крику» про збільшення кількості жінок у владі, адже... займався автомобільним спортом, де жінки та чоловіки змагалися на рівних. По-перше, кар’єра керівника держави трохи складніша за швидке водіння машини. По-друге, це очевидно не нормально, коли «У Верховній Раді 12 % жінок представляють 55 % жінок-виборців» (джерело). Закінчив ефір пан Червоненко фразою «цель оправдывает средства». На всяк випадок нагадаємо, що в сучасному світі діє верховенство права.

Що ж до Наталі Влащенко, то не знаємо, хто писав її запитання, але йому чи їй явно потрібно бути обережнішим. Як вам, наприклад, мимохіть кинута фраза, що «нинішній Кабмін сформовано вже після розпаду коаліції». Там на сусідньому каналі «Опозиційної платформи — За життя» збирає документи, аби довести ситуацію через суд, а на ZIK це просто так стверджує ведуча. В іншому питання пані Влащенко заявляла, що «ми не знаємо жодного міністра, який приїхав сюди там звідкись і ефективно працював». А міністерку чи в. о.? Крім цього, були ще й спекуляції, мовляв, якщо Медведчук пішов в опозицію до Зеленського через несприйняття новим президентом ідеї автономії, то виходить, що Порошенко раніше підтримував автономію? Ні, не підтримував, про що два місяці тому казав сам Медведчук.

Можливо, цей ефір нарешті покаже авторам «Народу проти», що хорошій програмі потрібні не 15 випадкових гостей, а значно менше фахових. Не безглуздий поділ на раунди і стандартні часові обмеження для всіх тем, питань і спікерів, а професійна модерація. Не купа розрізнених запитань, а детальний розбір найактуальніших тем.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Фото: скріншот

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2006
Читайте також
12.05.2019 12:25
Олександр Крумін
«Детектор медіа»
3 812
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду