Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 11–13 листопада 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 11–13 листопада 2023 року

21 Листопада 2023
1671

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 11–13 листопада 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
1671
Порушення стандартів в ефірних блоках Суспільного, каналів «Інтер», «Ми — Україна», ICTV й СТБ, «Рада» та «1+1».
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 11–13 листопада 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 11–13 листопада 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Суспільне (8:00–12:00 11 листопада)

Зміст ефіру

Ефірні години в блоці каналу починалися випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини були різнокаліберними за хронометражем (від 11 до 16 хвилин, а о 8-й ранку були 5-хвилинними через повітряну тривогу). Новини вела Майя Підгородецька, гостьові студії по черзі вели Євген Агарков і Олеся Ніцевич.

В ефірі були такі сюжети:

про те, як живуть під обстрілами прифронтові громади Херсонщини;

про позиційну війну;

про знищення українськими морськими дронами двох десантних катерів Росії;

про окупацію Снігурівки на Миколаївщині;

про одеських волонтерів, які роблять тепловізійні плащі-невидимки для бійців;

про розроблений волонтерами мобільний стабілізаційний пункт;

про врятованого бійцями на фронті собаку;

про врятованого в Черкасах пелікана;

про бійця, який проходить реабілітацію після поранення під Бахмутом.

Були прямі ввімкнення:

про ворожі обстріли Херсона й області;

про безпекову ситуацію в Херсоні та області;

про наслідки останніх ворожих атак по Одеській області;

про те, що відбувається в Херсоні на річницю його звільнення;

про ситуацію на Харківщині;

про День незалежності Польщі.

Гостями ефіру були:

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про посилення окупантами паспортизації в окупованому місті, про заселення на окуповане Запоріжжя жителів Росії.

Дмитро Бичков, в.о. голови Нікопольської райради, про ворожі обстріли Нікопольщини, про повернення жителів додому.

Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради, про річницю звільнення Херсона, про поточну безпекову ситуацію в місті й області, про гуманітарну ситуацію, про підготовку до холодного сезону.

Руслан Кравченко, голова Київської обласної військової адміністрації, про нічну атаку дронами та ранковий ракетний обстріл Києва й області.

Катаріна Матернова, посолка ЄС в Україні, про переговори з Україною щодо вступу до ЄС, про подальшу підтримку України Євросоюзом, про реформи, які має зробити Україна, про майбутнє головування Угорщини в ЄС, про взаємні вигоди ЄС та України від майбутнього об’єднання, про продовження військової підтримки України Євросоюзом.

Аскад Ашурбеков, депутат Запорізької обласної ради, про ситуацію в Запоріжжі та області, про евакуацію з прифронтових громад області, про ситуацію на Запорізькій АЕС.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічну атаку дронами й ракетами, про ранкову ракетну атаку на Київ, про принципи роботи різних балістичних ракет ворога, про перший досвід застосування SAMP-T.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на фронті на Авдіївському напрямку, про збільшення втрат ворога.

Дмитро Снегирьов, воєнний експерт, співголова громадської ініціативи «Права справа», про загальну активізацію ворога по всій лінії фронту на Донеччині, про дії ЗСУ на Херсонщині та на Запоріжжі, про дії ЗСУ на лівому березі Дніпра, про дії ЗСУ по окупованому Криму.

Олександр Гапон, голова громадської організації «Українська аграрна асамблея», про причини зростання цін на овочі та фрукти, про сповільнення темпів інфляції.

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, про готовність української енергетичної системи до зими, про запаси енергетичного обладнання на випадок виведення з ладу ворожими атаками.

Павло Лакійчук, керівник безпекових програм центру глобалістики «Стратегія-ХХІ», про причини уповільнення українського контрнаступу, про бойові дії ЗСУ на лівобережжі Херсонської області, про бойові дії під Авдіївкою.

Максим Джигун, політолог, про заяву Орбана проти прийняття України до ЄС, про необрання представника Росії до Міжнародного суду ООН, про можливий вплив майбутньої зустрічі Байдена зі Цзіньпінем на ситуацію довкола російсько-української війни.

Вадим Денисенко, доктор історичних наук, про «миротворчі» заяви російських можновладців, про нинішні напрямки роботи російської пропаганди.

Тетяна Козаченко, адвокатка, про юридичну оцінку випадків, коли співробітники ТЦК застосовують силу проти громадян.

Оксана Філіпішина, заступниця керівника аналітичного відділу Української Гельсінської спілки, про повернення викрадених Росією українських дітей, про випадок із Богданом із Маріуполя, про нинішні механізми повернення українських дітей.

Віталій Науменко, політичний оглядач «Українського радіо», про основні параметри ухваленого на 2024 рік держбюджету, про потреби оборонного комплексу, про соціальні видатки в бюджеті.

Юрій Федоренко, командир роти безпілотників «Ахілес» 92-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про бої під Кліщіївкою та Андріївкою.

Костянтин Денисов, військовослужбовець «Легіону свободи», про бої на Запоріжжі.

Оксана Скибінська, голова української делегації на «Євробаченні», про перебіг національного відбору на «Євробачення».

Вікторія Мурована, авторка казок про війну, про проєкт «Суспільного» «Хоробрі казки».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували найчастіше — 73 рази (або ж більш як по 18 разів на годину в середньому), що вважаю абсолютно неприпустимим для суспільного мовника. Найбільше було інформацій, ретрансльованих із телеграм-каналів і соцмереж — цілих 49! Інколи складається таке враження, що редакція переважно зайнята їх моніторингом замість того, щоб шукати інформацію в першоджерелах. Цього дня користувалися телеграм-каналами Повітряних сил, Сил оборони півдня, Сил протиповітряної оборони, Київської, Одеської, Дніпропетровської ОВА і їх очільників, очільника Київської МВА Сергія Попка, а також київського міського голови Віталія Кличка, голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, омбудсмана Дмитра Лубінця. Крім усього іншого ведучі доволі часто казали взагалі абсурдне словосполучення «офіційний телеграм-канал». Використовували відео з телеграм-каналів 65-ї бригади та командувача Олександра Сирського. Також «посилалися» на якийсь телеграм-канал «Захід України» і «кремлівський пропагандистський телеграм-канал Shot». Крім того, посилалися на фейсбук-сторінки Генштабу, поліції Київщини, Харківської облради, головнокомандувача Валерія Залужного й адвокатки Катерини Бобровської, ще на сторінку представника України в ООН Сергія Кислиці в мережі Х. І було «посилання» «в мережах з’явилося відео».

І попри таку величезну кількість «посилань» на соцмережі й телеграм-канали, було все одно ще й 20 узагальнених розмитих псевдопосилань. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Оперативне командування «Південь», ГУР, Держстат, Житомирський ТЦК, Харківську облраду і на бійців 12-ї бригади спеціального призначення «Азов».

Було одне абстрактне псевдопосилання «зазначається» (взагалі невідомо ким). Двічі давали фактичну інформацію без посилань взагалі. Ще одного разу зробили узагальнене псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «ми спілкуємося з людьми, і вони кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 14 разів (по 3,5 раза на годину в середньому). У 7 випадках картинка не відповідала тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, у повідомленні про ракетні атаки по Одещині ведуча казала про влучання в припортову інфраструктуру, а показували приватну будівлю. Або ж у БЗ про зростання цін усе було традиційно абсурдно: ведучий казав про одні харчі, а на екрані кожного разу були геть інші. В сюжеті говорили про знищені російські десантні катери, а показували якісь маленькі буксири.

Двічі невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення. Тричі так само невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, гість говорив про ситуацію в оборонному комплексі, про проблеми з виділенням грошей ЄС на потреби оборонного комплексу тощо, а показували відео засідання Верховної Ради.

Була груба логічна помилка в тексті підводки, яка призвела до фактичної неточності: «Нагадаю, 11 листопада торік до Херсона ввійшли українські армійці. Відтоді загарбники, які відступили на лівий берег Дніпра, обстрілюють звільнені території щодня. А днем раніше ЗСУ деокупували Снігурівку на Миколаївщині». Тут, як бачите, в першому реченні згадується подія річної давнини. У другому реченні йдеться вже про сьогодення. Відтак наступне «днем раніше» у третьому реченні сприймається як теперішній час, тобто як те, що Снігурівку на Миколаївщині звільнили вчора, а не рік тому. Ще ведуча Олеся Ніцевич називала числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 44 рази (по 11 разів на годину в середньому). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Найбільше було урочистих дієслів на позначення простої дії «сказав / сказала». Були й оцінки з різних приводів: «втомлена та налякана», «на жаль», «херсонців дуже мало на вулицях», «настрій у людей, настрій кращий, сьогодні такий гарний настрій», «ніч була неспокійною», «ніч минула спокійно», «безпекова ситуація дуже складна», «в області було тихо», «дуже багато білбордів», «було дуже велелюдно» тощо. Одного разу був маркер зайвої в новинах авторизації: «хочу сказати». І було одне безпідставне узагальнення: «Настрій у людей, настрій кращий, сьогодні такий гарний настрій».

Стандарт повноти інформації

Стандарт у різні способи порушували 9 разів. Ведуча новин «посилалася» так: «Як повідомили у телеграм-каналі Київської адміністрації». Тут незрозуміло, яка саме адміністрація — міська чи обласна — малася на увазі.

У сюжеті про прикордонника, який проходить реабілітацію після поранення під Бахмутом, був такий його синхрон: «сказали зачистити з К-15 по К-20, ну ми щось так увлєклися, що по радіостанції нам вийшли і кажуть: хлопці ви вже на К-22, хватить». Без бекґраунду ця термінологія більшості аудиторії геть не зрозуміла. А бекґраунду не було.

Дмитра Снегирьова представляли як «військового (в сенсі воєнного) експерта і співголову громадської ініціативи “Права справа”». Останнє жодним чином не пояснює його компетентність у питаннях війни. Та й хто взагалі знає, що таке громадська ініціатива «Права справа» і чим ця ініціатива займається? У сюжеті експерта Михайла Самуся титром представляли як «директор Geopolitics Research Network». Це не пояснює його експертний бекґраунд, бо навряд чи широка аудиторія знає, чим саме займається ця організація. Не досить було представляти Максима Джигуна лише як «політолога». Не досить було в сюжеті представляти Івана Ступака лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта».

У бекґраундовому сюжеті про окупацію Снігурівки на Миколаївщині на архівному відео не було позначено дати, як це належить, коли згадують конкретні події в минулому.

У сюжеті про окупацію Снігурівки на Миколаївщині на частині відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень стандарту. Експерта Михайла Самуся титром представляли як «директор Geopolitics Research Network». А як бути глядачам, які не знають англійської? Титр у сюжеті був: «командир 1 БСП 12 бригади «Азов». Абревіатуру належало розшифрувати, бо більшість аудиторії військових позначень не знає. Так само й уже згаданий синхрон прикордонника про К-15, К-20 і К-22.

Інфографіка ворожих втрат на каналі продовжує залишатися непідйомною для нормального сприйняття. Я вже про це стільки разів писав, що навіть не буду повторюватися.

Інші зауваження

Уже не вперше бачу в ефірах Суспільного наступну недбалість, яку вважаю просто неповагою до глядачів. Наводять на екрані текстову цитату Валерія Залужного, при цьому частину слів перекриває сурдоперекладачка. Для мене загадка, як таке може відбуватися на каналі, де постійно в правому нижньому куті екрана перебувають сурдоперекладачі? Невже тим, хто набирає ці титри або малює інфографіку, невідомо, як виглядає картинка їхнього ж каналу в ефірі?

Геть незрозуміло, навіщо повторювати один і той же сюжет (про позиційну війну в цьому випадку) протягом 20 хвилин ефіру. Ось щойно ж він був у випуску новин, так ні, треба було його ще й повторити незабаром у гостьовій студії.

І таки одного разу забули про фемінітив: «інтерв’ю з послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою» (ведучий Євген Агарков).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: жодного репортажного сюжету (взагалі на каналі виробляють мало сюжетів, та ще й дедалі більше з них — це огляди й нариси), натомість було 6 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 147 разів. Це майже по 37 разів на годину ефіру в середньому, і це надзвичайно багато для Суспільного мовника. Найбільше порушували найвідповідальніший стандарт — достовірності — 73 рази. Дві третини цих порушень були інформаціями, взятими з телеграм-каналів і соцмереж. Майже вся решта порушень була узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 44 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. 14 разів порушували стандарт точності, в більшості — невідповідностями картинки й тексту та «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. 9 разів порушували стандарт повноти інформації, 7 разів — стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (14:00‒18:00 11 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною: кожна ефірна година починалася 13-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олександр Просяник і Ірина Баглай.

В ефірі каналу були такі сюжети:

про передачу бронеавтомобілів «Козак» поліційному спецпідрозділу «Корд» на Харківщині;

про антиізраїльські протести палестинців у Лондоні;

про перекритий польськими перевізниками пункт перепуску «Ягодин»;

про отримання в Ужгороді нової квартири родиною загиблого військового;

про родини з дітьми на прикордонні Сумщини;

про гранти на ветеранський бізнес;

про автономний обігрів міста Тальне на Черкащині відходами деревообробки;

про ситуацію на різних ділянках фронту;

про посмертне донорство в Україні;

про відновлення електрики в селі Руська Лозова під Харковом;

про збір кукурудзи на Черкащині;

про допомогу європейців обладнанням українським лікарням;

про інсульти в Україні;

про останні події в Ізраїлі;

про експериментальний курс лікування ПТСР у бійців в Кривому Розі;

про ситуацію і перспективи американської військової допомоги Україні;

про плани ЄС щодо обходження блокування Угорщиною 50 млрд євро допомоги для України;

про посилення оборони Німеччини;

про загиблого Героя України Володимира Українця;

про родину військового;

про бійця штурмової бригади «Червона калина» з позивним «Балу».

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Харківської області;

про наслідки ворожих обстрілів на Запоріжжі;

про отримання Дніпропетровщиною грошей із фонду ліквідації наслідків агресії Росії.

Гостями ефіру були:

Олексій Чернишов, голова правління НАК «Нафтогаз України», про конференцію «Формула успіху України», про готовність галузі до зимового сезону, про запровадження реформи ринку електроенергії, про зростання цін на електроенергію, про плани з розвитку «зеленої» енергетики.

Леся Забуранна, членкиня Комітету ВР з питань бюджету, про рішення Конгресу США щодо передачі російських активів Україні, про перспективи подібних рішень у ЄС, про позицію Росії щодо майбутніх репарацій.

Євген Корнійчук, посол України в Ізраїлі, про евакуацію українців із Сектору Газа, про основні проблеми щодо евакуації, про допомогу українських дипломатів іншим країнам у питаннях евакуації їхніх громадян, про інформаційні операції Росії в Секторі Газа проти України (записане інтерв’ю Юрія Куцого).

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про накладання різних типів повітряних тривог одна на одну, про нічну атаку дронами, про ранкову атаку Києва ракетами, про дозаправку ворожих літаків у повітрі, про додатковий комплекс Patriot від Німеччини, про фальшиві цілі під час ранкової атаки на Київ, про навчання українських пілотів на F-16 в Румунії.

Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про співробітництво з МВФ, про зростання видатків бюджету-2024 та про фінансування дефіциту бюджету, про витрати на безпеку й оборону, про можливі темпи відновлення економіки України.

Ендрю Вілсон, професор україністики Університетського коледжу Лондона, про свої книги про Україну для західної аудиторії, про вплив війни на формування української нації, про прогнози щодо трансформації пострадянського простору, про перспективи українського контрнаступу, про післявоєнну Україну (записане інтерв’ю Ольги Жидецької).

Катерина Аніщенко, адвокатка, про порядок вручення повісток, про інциденти із застосуванням сили співробітниками ТЦК проти людей, про відмінності в повноваженнях поліції та працівників ТЦК.

Тарас Загородній, управляючий партнер Національної антикризової групи, про зменшення фінансування американської допомоги Україні, про значення надання США гарантій безпеки Україні, про реформування оборонної сфери, про відносини США та Китаю, про антиукраїнські впливи Угорщини та Словаччини в НАТО, про зміну оборонних стратегій європейців.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності журналісти каналу порушували 88 разів протягом чотирьох годин ефіру (по 22 рази на годину в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж давали відео й інформацію 7 разів. Скористалися телеграм-каналами «Сталевого кордону» і Держприкордонслужби, сторінками Харківської ОВА та Президентської бригади в соцмережах. Було «посилання» «у мережі оприлюднили відео».

29 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, Міноборони, Мінсоцполітики, МВС, МОЗ, Київську, Дніпропетровську і Харківську ОВА, Держспоживслужбу, львівський ТЦК та Український ветеранський фонд. Також так «посилалися» на МВФ, ЦАХАЛ, «Ізраїль стверджує», «застерігають і Сполучені Штати», «ізраїльська влада заявляє». Геть розмито «посилалися»: «зазначає місцева влада», «у поліції кажуть», «за даними прикордонників».

Було 5 абстрактних псевдопосилань: «повідомляють», «відомо», «останнє повідомлення», «лунають заяви» і «за останніми дослідженнями». 16 разів наводили фактичну інформацію без жодних посилань на її джерела.

Найбільше ж (31 раз) робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. У такий спосіб «посилалися» на невідомо кого в СБУ, Українському ветеранському фонді та в британському уряді. Робили «посилання»: «у США побоюються» «в Москві вже заявили», «у конгресових кулуарах кажуть», «кажуть у Брюсселі». Всі інші псевдопосилання були максимально розмитими: «фахівці відзначають», «кажуть експерти», «ветеранські організації називають», «кажуть місцеві», «кажуть медики», «водії кажуть», «кажуть поліцейські», «впевнені мешканці», «міркують чиновники», «кажуть посадовці та експерти», «пояснюють терапевти», «лікарі радять», «аналітики кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 18 разів (по 4,5 раза на годину ефіру в середньому). У 9 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про рішення Конгресу США щодо передачі Україні російських активів «перекривали», звісно ж, архівним відео Капітолію й архівним відео друку доларів. Або ж абияк «перекривали» сюжет про ситуацію з американською допомогою Україні: якісь люди ходять біля Капітолія, друк американських доларів, якусь зброю вантажать у літаки тощо. До тексту журналіста за кадром все це мало дуже умовне, я би сказав, суто символічне відношення. І так само абичим «перекривали» тексти в сюжеті про плани ЄС щодо обходження блокування Угорщиною допомоги для України. Якась була, даруйте, повна каша з архівних адмінбудівель і зал засідань ЄС у Брюсселі, зруйнованих українських багатоповерхівок, краєвидів Будапешта, якихось «паркетів» тощо. Звична доля псевдоаналітичних сюжетів, у яких домінує авторський текст замість синхронів справжніх експертів.

Двічі не до ладу «ілюстрували» фото і відео прямі ввімкнення кореспондентів. Чотири рази не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, узагалі незрозуміло чим «перекривали» записане інтерв’ю з британським експертом Ендрю Вілсоном. Просто був хаотичний набір якихось картинок, які жодним чином не корелювали з тим, про що говорив експерт. Причому це ж були не випадкові незбіги, а вмонтовані в записане (!) інтерв’ю картинки. Логіки якоїсь у використанні цих картинок я не зміг уловити.

У сюжеті про автономний обігрів міста Тальне на Черкащині відходами деревообробки одним і тим же титром позначали двох різних людей у синхронах. В іншому сюжеті архівне відео Сіверськодонецька титрували геотитром «Дніпро». А сюжет Тетяни Логунової був підписаний титром «авторка Світлана Чернецька».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було традиційно найбільше — 170 (по 42,5 порушення на годину в середньому). Було 155 суб’єктивних думок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Були суто емоційні оцінки: «гарячою видалася доба на сході», «гарячий Куп’янський напрямок», «безстрашний харківський “Козак”», «пройшли крізь пекло війни», «ворог нещадно руйнує місто», «було зруйноване вщент», «понівечених ворогом медзакладів», «втрачає техніку та живу силу у колосальних масштабах», «витягли з того світу», «одне з них відтяла ця клята війна» тощо.

Багато було просто різноманітних оцінок із будь-яких приводів: «це справжнє випробування», «ситуація загострилася», «відносно спокійно проходить день», «активно нарощує», «велика пожежа», «було гучно», «відпрацювали блискавично», «актуальну тему», «міцнішають голоси», «розгорівся черговий скандал», «відповіді обнадіюють», «виїхало не так багато мешканців», «яскраво демонструє», «це був наш з вами іспит», «маленька громада», «місто невеличке», «влітали в копієчку», «надважливий показник», «ціни геть невигідні», «найбільшою проблемою», «на вагу золота», «під велетенським цивільним шпиталем», «скандал привернув увагу», «все проходило більш-менш мирно» і подібні.

Були й різного штибу міркування — «експертні» думки, припущення тощо. Приклади: «Є вірогідність повторення вчорашнього сценарію з затяжною тривогою, яка напередодні тривала 3,5 години, через те, що росіяни почали відпрацьовувати дозаправлення літаків у повітрі» (ведуча Анастасія Даугуле). «І найважливіше завдання тепер — зберегти врожай» (ведуча Ірина Баглай). «Проте важливо ще й вчасно реалізувати зібране, бо найменше підвищення вологості згодом загрожує збитками» (сюжет Ірини Васюри). «Це важчий і довший шлях, але в підсумку Україна отримає ті ж самі 50 мільярдів євро» (сюжет Наталії Косінової). «Ще два роки тому за таку заяву міністра оборони Німеччини у кращому випадку назвали б панікером» (сюжет Тетяни Логунової).

8 разів журналісти не авторизували власних міркувань в авторських елементах ефіру. Було також 4 безпідставних узагальнення: «волонтери новими правилами не задоволені», «ані гуркіт техніки, ані інші гучні звуки мешканців цієї вулиці не дратують», «мешканці села … навіть згадувати не хочуть», «далекобійники обурені, вони переконані, що стали заручниками ситуації…».

Тричі ведуча Анастасія Даугуле не вказувала межі цитування речника Повітряних сил Юрія Ігната, тож частина його міркування звучала як суб’єктивна «експертна» думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень стандарту. В одному із сюжетів бекґраундове архівне відео 2022 року не титрували датою й навіть титром «архів». Ще в чотирьох випадках на відео не було інтершуму. Тож навіть танки їздили та стріляли «безшумно».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення, всі були пов’язані з уживанням слів і понять, доступних не всій аудиторії. У сюжеті про ветеранські бізнеси було: «для підтримки їхніх стартапів». У сюжеті про американську допомогу було: «цей меседж, погодьтеся, звучить тривожно» і «бюджетного дедлайну». А ведуча новин казала: «планують побудувати близько ста таких літаків з передових матеріалів та стелс-технологій». Хто ж із глядачів не знає, що таке стелс-технології!

Інші зауваження

Час від часу не використовували фемінітиви: «Вікторія Кочерга, керівник відділу…» (титр у сюжеті Юлії Зайцевої), «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео, яке канал показує), «Наталка Цмоць, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні» (титр у сюжеті Романа Барашева), «Мар’яна Гандз, ерготерапевт…» (титр у сюжеті Христини Гашенко), «поговоримо з адвокатом Катериною Аніщенко» (ведучий Олександр Просяник і титр на гості).

Елементи політичного піару

Був типовий «паркетний» матеріал про зустріч міністра агрополітики й продовольства Миколи Сольського зі своїм французьким колегою Марком Фено.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше вела на «Інтері» традиційні концерти до 9 травня.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була не дуже виразною: 4 репортажних сюжети, 2 прямих ввімкнення (ще одне було нерепортажним), у гостях побувало 3 ньюзмейкери. Із сюжетів найкращим був огляд Віктора Волкова про автономний обігрів міста Тальне на Черкащині відходами деревообробки (оператор Олексій Гребінка).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 285 разів (це більш як по 71 разу на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було 170 таких порушень, найбільше з них було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності журналісти порушували 88 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок і на джерела фактичної інформації. 18 разів порушували стандарт точності, в більшості випадків це було некоректне використання картинки. Стандарт повноти інформації порушували 5 разів, стандарт доступності — 4 рази. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — суто «паркетний» матеріал про міністра агрополітики Миколи Сольського. Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00 11 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися з 15‒20-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Новини вели Людмила Добровольська й Олег Панюта, гостьові студії — Юлія Галушка й Олег Білецький.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки падіння збитої ракети на Київщині;

про ситуацію на Запорізькій АЕС;

про останні події в Секторі Газа;

про квитки на потяг до Варшави через «Дію підпис»;

про ситуацію на різних ділянках фронту;

про підготовку до масованих атак ворога на інфраструктуру;

про виробництво українських дронів;

про перспективи початку переговорів щодо вступу України до ЄС;

про реакції різних країн на рішення Єврокомісії щодо України;

про будівництво спортивних об’єктів у прифронтових Нікополі та Марганці;

про окупацію і звільнення Херсона;

про бійця, якому в США після важкого поранення відновлюють втрачений зір.

Було два прямих ввімкнення про ситуацію на заблокованому пункті пропуску «Рава-Руська».

Гостями ефіру були:

Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, про виплати ВПО в листопаді, про відмови у виплатах і про неповернення неправильно виплачених грошей, про механізм добровільної відмови від статусу ВПО, про співпрацю України з урядами країн ЄС щодо українських біженців, про примусову евакуацію з прифронтових міст і сіл.

Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань фінансів і митної політики, про ухвалений парламентом закон щодо військового ПДФО, про бюджетні дотації місцевим громадам.

Всеволод Ченцов, представник України при Євросоюзі, про нову хвилю розширення ЄС завдяки Україні, про майбутні процедурні моменти й імовірні темпи руху України на шляху до ЄС, про позицію Угорщини щодо України.

Герман Галущенко, міністр енергетики, про можливість санкцій проти «Росатому», про співробітництво України з компанією Westinghouse, про готовність енергосистеми до зими та до ворожих атак, про реформи в енергетичному секторі, про допомогу західних партнерів у підтримці української енергосистеми в умовах війни (записане інтерв’ю Влади Цимбаленко).

Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я, про дистанційне відкриття лікарняних, про результати запровадження електронних рецептів, про зміни в порядку виходу вагітних жінок у декретну відпустку.

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про рішення Єврокомісії щодо початку переговорів про вступ України до ЄС, про вплив внутрішніх процесів у ЄС на темп подальшого руху України до унії, про трансформацію і розширення ЄС і вплив цього на рух України, про ризики блокування процесу Угорщиною і Словаччиною, про великий пакет фінансової підтримки України ЄС.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про ворожі обстріли Херсона й області в річницю визволення Херсона від російської окупації, про гуманітарну ситуацію в місті та області.

Володимир Фітьо, речник Сухопутних військ, про бойові дії на Лимано-Куп’янському напрямку, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про добові втрати ворога на східному фронті, про вплив погіршення погоди на бойові дії, про марні спроби росіян форсувати річку Оскіл.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про образну думку Єрмака щодо етапу війни, про причини затягування ЄС із дванадцятим пакетом санкцій проти Росії, про проблеми у відносинах України з Польщею.

Юрій Мацик, директор департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри, про відновлення інтернету і зв’язку на деокупованих територіях, про грантові гроші від Німеччини для малих і середніх провайдерів на відновлення пошкоджених війною мереж, про роботу інтернету в умовах можливих відімкнень електрики.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт протягом чотирьох годин ефіру порушували 117 разів (це більш як по 29 порушень на годину в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж подавали відео й інформацію 18 разів. Користувалися телеграм-каналами президента Зеленського, Повітряних сил, Херсонської ОВА, різних підрозділів ЗСУ, а також російських анонімних телеграм-каналів, зокрема каналом «Shot». Показували відео з фейсбук-сторінки «Granica/Кордон» і зі сторінок Херсонської облпрокуратури та СБУ в якихось соцмережах, твітером очільниці німецького МЗС Анналени Бербок. Було «посилання» «на фото, опублікованих у мережі видно».

Найбільше (39) було узагальнених розмитих псевдопосилань. Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, ППО, Кабмін, Мінреінтеграції, Мінгромад, МОЗ, «Укроборонпром», «Енергоатом», а також на ООН, ВООЗ, Держдеп і ЦАХАЛ. Були такі собі «геополітичні» псевдопосилання: «Київ сподівається», «підтримали й у Вашингтоні», «у Брюсселі визнали», «у Варшаві не уточнюють». І абсолютно розмиті: «місцева влада заявляє», «розповіли доглядачі», «таке заявляють деякі угорські політики», «українська влада розраховує», «підмітили європейські ЗМІ».

Було 9 абстрактних псевдопосилань: «ми знаємо», «попередньо», «я бачила статистику», «стало відомо», «називають». Дуже багато було фактичної інформації, поданої взагалі без жодних посилань на джерела — 30 випадків.

Ще у 21 випадку робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Так «посилалися» на невідомо кого в Повітряних силах, у розвідці, в Міненерго, в «Укрзалізниці» і в Єврокомісії. Решта таких псевдопосилань були повністю розмитими: «росіяни кажуть», «кажуть херсонці», «водії кажуть», «українські прикордонники кажуть», «кажуть військові», «кажуть експерти».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 30 разів (по 7,5 на годину в середньому). В 19 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про вибух на пороховому заводі на Тамбовщині «перекривали» відео підірваного потяга на Рязанщині.

Повідомлення про кількість вивезеного «морським коридором» зерна навіщось «перекривали», зокрема, відео жнив. А два червоних КАМАЗи із зерном у порту я пам’ятаю ще з минулого року. Як зайде мова про «зерновий коридор» — так і ці два КАМАЗи показують на каналі. Тепер от і для нинішнього «морського коридору» вони стали в пригоді.

Загалом випадковим архівним відео «перекривали» сюжет про виробництво українських дронів. Бо говорили про аналоги «шахедів» — показували FPV-дрони, говорили про FPV — показували «мавіки» тощо.

У сюжеті про будівництво басейну в Нікополі тексти «перекривали» неточно. Зокрема, коли за кадром говорилося, що «на добудівництво обласна влада направила 23 мільйони гривень», показували скриншот із реєстру, де була сума в понад 9 мільйонів.

Неточно «ілюстрували» прямі ввімкнення з польського кордону.

Не до ладу «ілюстрували» розмову з речником Херсонської ОВА Олександром Толоконніковим. Наприклад, він розповідав про евакуацію людей із прифронтових міст області, а показували архівне відео визволення Херсона у 2022 році. Не до ладу «ілюстрували» розмову з нардепом Леоновим про деталі ухваленого закону про військовий ПДФО відео сесійної зали парламенту.

Суто мовна помилка, яка є не лише оцінкою, але й фактичною неточністю, була в сюжеті, де кореспондентка казала про Євромайдан: «З цим тоді не погодиться влада і це призведе до революції». «Призводить» лише до негативного результату, тобто в цьому твердженні — негативна оцінка Євромайдану і Революції гідності. У сюжеті про окупацію і звільнення Херсона кореспондентка говорила: «Херсон окупанти захопили в перші дні війни». Війна триває з 2014 року. І, як заведено, журналісти числа називали цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найбільше — 226 разів (це по 56,5 на годину в середньому). У 215 випадках це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Тут, як і завжди, були суто емоційні оцінки: «тривають криваві бої», «кровопролитних і важких боїв», «гримить і палає», «гучно було», «рвонуло», «бити усім залізяччям», «понівечені господарські приміщення», «чинили відчайдушний опір», «про героїчних херсонців», «між життям і смертю», «безперервно пруть росіяни», «тремтливими руками» тощо.

Були просто оцінки з будь-яких приводів: «успіху не мала», «успішно збиває», «активної допомоги», «триває сезон сюрпризів», «особливу гордість», «впевнено говорять», «під цілковитим контролем», «стали заручниками ситуації», «обґрунтовані побоювання», «хто встромляє нам палки в колеса», «пасьянс реакцій», «завдають чималих збитків», «важливе питання», «філігранно знищує», «вкрай необхідні», «лінійка надзвичайно широка», «історичне рішення», «поважних видань», «безпрецедентно швидкого прогресу», «черга не настільки велика» і подібні.

Траплялися «експертні» міркування і припущення: «Попередня ракетна атака столиці була 52 дні тому. Очевидно, вони чекали, поки похолоднішає». «Його трансформація попри війну і колосальні руйнування є очевидною й успішною, і це надзвичайно важливий етап на шляху до вступу України в Євросоюз» (ведуча Людмила Добровольська). «Утім, повторити минулорічний сценарій ворогу навряд чи вдасться, адже накопичені понад 800 ракет — це значно менше, аніж було в арсеналі РФ минулої зими» (сюжет Дарини Добровольської). «Тож прибічників України у складі ЄС, які хочуть бачити українців у великій європейській родині, схоже, вистачає» (сюжет Ганни Грішиної).

Ще в 7 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань. І були безпідставні узагальнення: «сьогодні перша річниця визволення від росіян Херсона і відзначаємо її ми усі», «містяни продовжують чинити опір ворогу».

В одному випадку ведуча новин Людмила Добровольська неправильно маркувала велику цитату президента Володимира Зеленського. Тож перші два речення звучали як думки самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 13 порушень стандарту (більш як по 3 порушення на годину в середньому). В повідомленні про ухвалу парламентом закону про військовий ПДФО ведуча забула дати відповідь на одне з класичних запитань — не сказала, що це сталося 8 листопада. У 4 матеріалах не титрували, як це належить, датами (та й титром «архів») бекґраундове відео. Ще в 7 матеріалах на відео не було інтершуму, відтак в ефірі каналу «безшумно» їздили потяги, літали ракети та винищувачі F-16, ба навіть вибухи були «безшумними». (Певно, це новітні технології:).

Стандарт доступності подачі інформації

Було 9 порушень. Інфографіку кількості різних ракет у ворога показували в сюжеті ось так. Роздивитися, а тим більше прочитати написи на екрані майже неможливо.

 

Ось таку інфографіку показували 12 секунд, за цей час за кадром кореспондентка встигла озвучити лише 4 позиції з 10. Тож прочитати та сприйняти всю інформацію глядач аж ніяк не міг. Питання: навіщо тоді було так багато інформації в цю картинку вкладати?

 

Заскладною для сприйняття, хоч і візуально красивою, була мапа бойових дій. Зокрема, були позначені «зайві» населені пункти, про які не згадувалося за кадром, і складною для швидкого розуміння була палітра різних позначень територій.

 

У чотирьох випадках навіщось показували скриншоти телеграм-каналів (Повітряних сил і президента Зеленського). Загалом не зрозуміло, навіщо це взагалі робити. Але при цьому є й проблема з ускладненням сприйняття інформації глядачами. По-перше, текст у цих скриншотах задрібний для сприйняття з екрана телевізора, а по-друге, в цей момент за кадром говориться про щось інше, тож глядач, який рефлекторно намагається таки прочитати текст на екрані, перестає сприймати слова ведучих за кадром. Золоте правило новин: якщо ви показуєте будь-який текст на екрані, за кадром має бути цей же текст дослівно, лише так глядач може якісно сприймати інформацію.

Ведучий Олег Білецький казав: «скільки тривають такі подібні кейси». А ведуча Юлія Галушка казала: «форсували Оскіл під час вересневої офензиви минулого року». Ну вже точно більшість аудиторії значення цього слова не знає.

Стандарт оперативності

Було одне порушення. Повідомляли як новину про ухвалу парламентом закону про військовий ПДФО, що сталося насправді ще 8 листопада, за три дні до ефіру.

Інші зауваження

Редакція продовжує підкладати абсолютно недоречну музичку (а точніше — музичне шумовиння, бо й музикою це не назвати) на сюжетах, зокрема на синхронах. Забиваючи інтершум і заважаючи нормальному сприйняттю інформації.

Не було фемінітивів: «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій» (ведучий Олег Білецький і титр на гості).

Елементи політичного піару

Було суто «паркетне» БЗ із синхроном голови правління «Нафтогазу України» Олексієм Чернишовим. Принципово нової інформації в повідомленні не було, Чернишов знову повторював (а точніше «наголошував», за визначенням ведучого), що «“Нафтогаз” зробив усе можливе», щоби підготуватись до складної зими. Усе це я від нього вже чув неодноразово в марафоні, попри те, що дивлюся марафон дуже вибірково. Навіщо було робити з цього окрему «новину»?

Було типове «паркетне» цитування керівника Офісу президента, який висловив незрозуміло яку (експертну? політичну?) оцінку перебігу війни: «якщо порівнювати, наприклад, із забігом на 100 метрів, я вважаю, що 70 метрів ми пробігли» і так далі. Принагідно пан Єрмак не є при цьому ні воєнним експертом, ні вповноваженим політиком. Відтак інформаційна цінність цієї «новини» — нульова, але як піар керівника ОП таки була подана. Та ще й потім цю суто образну думку цілком серйозно обговорювали з радником Єрмака Подоляком. На мій погляд, це було явним перебором.

Був типовий «паркетний» матеріал про те, що саме «наголосила» і до чого саме «закликала» перша леді Олена Зеленська на відкритті представництва Українського інституту в Парижі. Тобто «подія» — в тому, що «наголосила» перша леді, а не в тому, що в Парижі відкрилося представництво. Це така перевернута суто піарна логіка побудови повідомлення. Але і цього редакції виявилося замало, бо встик був і інший «паркетний» матеріал — про те, що перша леді зустрілася з міською головою Парижу. Тут «новиною» був сам факт зустрічі.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була невиразною в репортажній частині, був лише один репортажний сюжет і 2 прямих ввімкнення (але з однієї події). У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів. Якісним було перше пряме ввімкнення Олександри Стасишин про ситуацію на заблокованому пункті пропуску «Рава-Руська».

Стандарти журналісти каналу порушували 396 разів протягом чотирьох годин ефіру (це по 99 порушень на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше журналісти каналу порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 226 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки, переважно оцінки, журналістів у новинах. 117 разів порушували стандарт достовірності, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 30 разів, більшість — невідповідність між картинкою і текстом за кадром. 13 разів порушували стандарт повноти інформації, 9 разів — стандарт доступності її подачі, одного разу порушили стандарт оперативності.

Усі 4 прояви політичного піару були типовими «паркетними» повідомленнями, «бенефіціарами» яких цього дня стали голова правління «Нафтогазу України» Олексій Чернишов (не вперше в телемарафоні), керівник Офісу президента Андрій Єрмак і перша леді Олена Зеленська.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Рада» (8:00–12:00 12 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. Крім останньої ефірної години, посередині годин (приблизно на 30-х хвилинах) були короткі 3-хвилинні випуски новин. Новини вела Олена Морозова, гостьові студії вели спочатку Максим Зборовський і Катерина Федотенко, згодом — Ольга Нємцева та Вадим Колодійчук.

В ефірі були такі сюжети:

про життя прифронтового Сіверська Донецької області;

про перевірки відбудови житлових багатоповерхівок на Київщині;

про роботу українських військових дронами;

про роботу мобільного пункту зайнятості на Миколаївщині;

про розроблений львівськими волонтерами мобільний прально-душовий комплекс для фронту.

Були прямі ввімкнення:

про початок опалювального сезону в Дніпрі;

про перебіг евакуації родин із дітьми з Куп’янського району;

про екологічні наслідки підриву Каховської греблі.

Гостями ефіру були:

Олексій Леонов, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про основні параметри ухваленого держбюджету на 2024 рік, про перерозподіл грошей від військового ПДФО і про достатність грошей після цього у громад, про можливі шляхи поповнення державного бюджету у наступному році.

Дмитро Соломчук, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, про блокування польськими перевізниками українсько-польського кордону і наслідки для аграріїв, про проміжні підсумки осінньої посівної кампанії.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про рішення Єврокомісії та наступні завдання української влади для продовження руху до ЄС, про впровадження європейських стандартів в Україні, про позицію Угорщини щодо України, про вплив руху України до ЄС на рух до НАТО.

Павло Бакунець, член Комітету ВР з питань бюджету, про перерозподіл військового ПДФО і вплив на бюджети громад.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про обстріли Херсона ворогом, про святкування напередодні річниці звільнення міста, про обстріли Бериславського району.

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічну ракетну атаку ворога, про тактику дозаправок російських МІГів, що подовжують тривалість повітряних тривог в Україні, про дефіцитність систем ППО в усьому світі та про посилення виробництва.

Олександр Штупун, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про ситуацію на фронті на Авдіївському напрямку, на Мар’їнському напрямку, біля Вугледара й біля Роботиного, про загальні втрати ворога за добу.

Юрій Повх, речник Сил оборони Північного напрямку, про оперативну ситуацію на Поліському та Волинському напрямках, про обстріли на Харківщині та Сумщині, про посилення систем ППО на півночі України.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про операцію зі встановлення українського прапора в селі Тополі в «сірій зоні» на Харківщині, про ситуацію із блокуванням польськими перевізниками пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, про ситуацію на кордоні з Білоруссю.

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних військ, про ситуацію на Куп’янському напрямку, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про добові втрати ворога на східній ділянці фронту.

Сергій Лещенко, радник керівника Офісу президента, про звіт Єврокомісії з рекомендаціями та подальші процедури переходу до переговорів, про позицію Угорщини, про останні успішні операції зі знищення військової інфраструктури на території Росії, про настрої у Криму.

Андрій Козінчук, військовий психолог, про моральний стан ворога з огляду на великі втрати, про правильну мотивацію людей до мобілізації.

Володимир Фесенко, політолог, про звіт Єврокомісії з рекомендацією про початок переговорів щодо вступу України до ЄС, про основні позиції бюджету 2024 року, про позицію місцевих влад на перерозподіл військового ПДФО.

Олексій Рябчин, заступник міністра енергетики у 2019–2020 роках, про готовність української енергосистеми до зими, про експорт й імпорт електроенергії з європейськими країнами.

Ольга Цілинко, директорка херсонської міської громадської організації «Центр Софія», про свою історію та історію родин з хворими на ДЦП дітьми в окупації.

Петро Ватченко, мінер-сапер 77-ї десантно-штурмової бригади, про нинішню роботу з розмінування на фронті, про щільність замінувань на фронті, про перспективи майбутнього повоєнного розмінування України, про те, чого нині бракує для розмінувальних робіт.

Олександр «Привид», командир взводу снайперів Президентської бригади, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про вплив осінньої погоди на роботу снайперів, про злагоджену роботу різних українських підрозділів.

Ангеліна Вєтрова, жителька Білозерки на Херсонщині, яка вела щоденник під час окупації, про події окупації, про те, як і чому вела цей щоденник, про день звільнення від окупації.

Крім того, в ефірі було опитування народних депутатів щодо основних параметрів ухваленого держбюджету-2024.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 74 рази (по 18,5 раза на годину в середньому). Із соцмереж і телеграм-каналів брали відео й інформацію 6 разів. Скористалися телеграм-каналами президента Зеленського та командувача Сирського, а також сторінками Херсонської ОВА і Держприкордонслужби в соцмережах.

Майже половиною порушень стандарту (35) були узагальнені розмиті псевдопосилання. В такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Збройні сили, Повітряні сили, командування Сухопутних військ, Держприкордонслужбу, Мінгромад, «Укренерго», Держспоживслужбу, Миколаївську, Херсонську, Харківську і Дніпропетровську ОВА. Були псевдопосилання: «повідомили екологи» та «волонтери розповідали».

13 разів робили абстрактні псевдопосилання: «попередньо», «стало відомо», «відомо», «знаємо», «повідомляють», «кажуть» і «якщо подивитися на статистику». Двічі давали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

Ще було 18 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Майже всі вони були максимально розмитими: «говорять Сили оборони, Збройні сили України», «говорить вся військово-політична верхівка української влади», «кажуть армійці», «кажуть командири», «чую від бійців», «аналітики відзначили», «експерти дійшли висновку», «майстри наголошують», «місцеві жителі розповідають», «екологи кажуть», «кажуть продавці» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 19 разів (майже по 5 разів на годину в середньому). У 12 випадках це були невідповідності картинки й тексту в БЗ. Наприклад, повідомлення про бої на Бахмутському напрямку «перекривали» архівним відео пошкоджених багатоповерхівок Бахмута. Або ж у повідомленні про національну програму України з підготовки до вступу до ЄС текст «перекривали» так, що йшлося про віцепрем’єрку Стефанішину, а показували Кулебу з Боррелем. Украй невідповідно «перекривали» повідомлення про обстріл Херсона у випуску об 11-й: йшлося про удар по приватному сектору, а показували зруйновану бібліотеку.

Геть невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення з Одеси. Кореспондентка розповідала про токсини й хімічні продукти, а показують рибу на базарі, або ж розповідала, що на базарі були цінники на морську рибу, а показували цінники, де було підписано, що риба з Ізмаїла або з Вилкового, які розташовані не на морі, а на річці Дунай тощо. Невідповідно «ілюстрували» і пряме ввімкнення з Харкова: кореспондентка розповідала про бойові дії, а показували евакуацію.

Двічі невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, розмовляли з гостем нардепом Соломчуком про осінню посівну кампанію, а показували як «ілюстрацію» стиглу пшеницю на ланах (яку вже на цю пору давно зібрали).

Були й фактичні неточності. Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко казав, що через блокування польськими перевізниками нині українсько-польський кордон за добу перетинають «одиниці або десятки одиниць» вантажівок, а до блокування кордон перетинали по 2,5 тисячі вантажівок. З чого ведучий Вадим Колодійчук зробив хибний висновок: «тобто фактично в десятки разів зменшилася пропускна спроможність». Насправді ж — у сотні разів. Згодом цей же хибний свій висновок ведучий повторював і в розмові з нардепом Соломчуком.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували найчастіше — 142 рази (це по 35,5 раза на годину в середньому). У 130 випадках це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Переважно це були різноманітні оцінки з різних приводів: «недоліків у роботі підрядників чимало», «життєво необхідні “пташки”», «зазнало значних руйнувань», «мова йде про величезну кількість знищених окупантів», «продовжуються активні бойові дії», «під щільним вогнем», «при в’їзді в місто здається, ніби тут життя завмерло», «неабияким порятунком», «почав активну волонтерську діяльність», «десятки складних операцій», «багато одеситів приходять», «це така візитівка Одеського регіону», «роботу знайти важко, але можливо», «із вакансіями зовсім складно», «ситуація там доволі таки напружена» і подібні. Багато було також дієслів урочистого стилю.

Траплялися й «експертні» думки журналістів: «Хоч і зараз видимого забруднення не спостерігають, але вся небезпека залягла на дні, отруюючи й надалі чорноморську рибу і мідію» (ведуча Катерина Федотенко). «З одного боку, вони (шторми) очищують морську фауну Чорного моря, але з іншого — тільки підіймають та перемішують всі ці небезпечні речовини, які тільки залягли на дні» (пряме ввімкнення Світлани Довжук).

Ведучі гостьових студій у 10 випадках не авторизували власних міркувань. Ще було два безпідставних узагальнення: «для польських виробників, адже вони український ринок теж вважають хорошим ринком збуту», «охочих купити рибу взагалі не було, люди боялися»

Стандарт повноти інформації

Було лише одне порушення: не досить було представляти Володимира Фесенка лише як «політолога».

Стандарт доступності подачі інформації

Теж було лише одне порушення — ось така абсолютно непідйомна для сприйняття глядачами табличка основних параметрів бюджету.

 

Що тут не так? Дуже багато. По-перше, змішані докупи дуже різновимірні показники, до того ж і абсолютні, й відносні (ті, що у відсотках) величини, в одну таблицю зведено показники в трильйонах, тисячах і десятках. По-друге, дуже багато зайвих знаків: усі показники в трильйонах слід було обмежувати принаймні десятинними, а не деталізувати до тисячних — така умовна точність непотрібна, натомість грає на збиток легкості сприйняття. Так само зайвим є неодноразове повторення в рядках «трлн грн» ще й капслоком. По-третє, за той короткий час, протягом якого глядач бачить цю табличку на екрані, він навряд чи може встигнути зіставити різні показники, щоби щось зрозуміти. Наприклад, що «доходи» і «дефіцит» — це сума, яка відповідає «видаткам», бо «доходи» і «дефіцит» нелогічно рознесені в цій таблиці, або ж те, що «видатки на оборону» — це частина «видатків», бо вони також нелогічно рознесені. Плюс до всіх цих недоліків таблиці ще й частина тексту «перекрита» логотипом телемарафону. Певно, творці таблиці не в курсі, як виглядає їхній продукт в ефірі (щоправда, здається, на каналі «Рада» і випускова група не в курсі, що є такий логотип у верхньому правому куті кадру, бо кадрують ведучих у подвійному вікні з гостем так, що логотип марафону наповзає своїм же ведучим на голову).

Стандарт оперативності

Двічі подавали як новину, що «перший мобільний центр зайнятості запрацював на Миколаївщині». Як мінімум, про цей мобільний центр в ефірі телемарафону був сюжет ще 4 листопада. Тож подавати це як новину («запрацював») 12 листопада було неоперативно, бо він уже працював на цей час щонайменше 8 днів.

Інші зауваження

Забували про фемінітиви: «Ольга Цілинко, директор…», «ви є директором» (ведуча Катерина Федотенко і в титрі на гості), «Любов Гонта, кар’єрний радник у центрі зайнятості» (титр у сюжеті Наталії Якобсон-Белібової), «Наталія за освітою бухгалтер» (сюжет Наталії Якобсон-Белібової).

Наративи роспропаганди та токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу Максим Зборовський і Ольга Нємцева, які раніше працювали на каналах проросійського політика Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою: лише один спецрепортаж, два прямих ввімкнення (ще одне було неподієве, нерепортажне). В гостях побувало 4 ньюзмейкери. Із сюжетів відзначу спецрепортаж Олександра Кривокульського про життя прифронтового Сіверська Донецької області (оператори Сергій Кисельов, Андрій Киріян).

Стандарти журналісти каналу протягом чотирьох годин ефіру порушували 239 разів (це майже по 60 разів на годину або ж по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 142 рази, більшістю з  цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 74 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 19 разів у різні способи порушували стандарт точності, більшість із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в новинах і в розмовах із гостями. Крім того, двічі порушили стандарт оперативності, по одному разу — стандарти повноти інформації та доступності її подачі.

Проявів політичного піару і російських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу, які раніше працювали на каналах проросійського політика Медведчука.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00–18:00 12 листопада)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була традиційною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями. Новини вів спочатку Петро Дем’янчук, згодом — Оксана Гутцайт, усі гостьові студії вела Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про фронтову Авдіївку;

про нагородження Шварценеггера за позицію проти антисемітизму;

про участь у нью-йоркському марафоні українського військового на протезі;

про життя прифронтового Херсона в річницю визволення від окупації;

про те, як американські реконструктивні хірурги разом з українськими оперували складних поранених у Львові;

про необхідність державних компенсацій аграріям за купівлю сільгосптехніки;

про ветеранські бізнеси за гранти від Ветеранського фонду;

про мобільні котельні, закуплені компанією «Кока-Кола»;

про золоті медалі в школах;

про те, як починався телемарафон;

про бійця, який тяжко пораненим під Бахмутом провів кілька діб;

про роботу Київського протезного центру «Без обмежень»;

про дитбудинок сімейного типу, який порятувався зі Слов’янська на Хмельниччину;

про майстра, який створює оригінальні шеврони для військових;

про українських призерів міжнародного конкурсу сироварів;

про двох загиблих українських військових;

про латвійця, який отримав важке поранення в боях проти Росії;

про використання українськими військовими нідерландських бронетранспортерів;

про роботу протитанкістів 117-ї механізованої бригади;

про медичний хаб у Польщі для українських поранених і хворих.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Ростислав Карандєєв, т.в.о. міністра культури та інформполітики, про вилучення з реєстру пам’яток та зняття пам’ятників радянської доби.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про подробиці підриву штабу окупантів у місті, про посилення репресій проти місцевих жителів.

Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, про основні параметри ухваленого держбюджету-2024, про фінансування дефіциту бюджету, про проблеми з зовнішньою фінансовою допомогою, про перерозподіл військового ПДФО.

Олександр Невідомий, речник 46-ї окремої аеромобільної бригади, про ситуацію на фронті на Таврійському напрямку, про тактику ворога із замінування, використання «лисячих нор» і «м’ясних штурмів».

Володимир Фітьо, речник командування Сухопутних військ, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про ситуацію на Куп’янському напрямку, про склад ворожих військ на східному фронті.

Роман Мудрий, доктор юридичних наук, про можливі механізми передачі заморожених у Європі та США російських активів Україні, про санкції як механізм майбутніх репарацій, про механізм вилучення грошей російських олігархів.

Наталія Кушнерська, очільниця кластера Brave 1, про роботу кластера, про новітні оборонні технології.

Олександр Кирилюк, керівник відділу міжнародних перевезень групи логістичних компаній, про блокування кордонів польськими перевізниками, про переговори з польськими перевізниками та варіанти розв’язання проблеми, про орієнтовні втрати українських перевізників і імпортерів.

Костянтин Москаленко і Андрій Каргаполов, бійці 129-ї бригади Тероборони, про звільнення Херсона рік тому, про потребу бригади у дронах, про бої на півдні Донеччини.

Ірина Заславик, директорка Першого медоб’єднання Львова, про проєкт «Не до краси» для пластичної та психологічної реабілітації жінок, поранених на війні.

Крім того, в ефірі був пропагандистський фільм із проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду щодо «відбудови Маріуполя».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності порушували 81 раз (більш як по 20 разів на годину в середньому). З інтернету брали відео та інформацію 17 разів. Використовували телеграм-канали Херсонської ОВА, Донецької облпрокуратури, 3-ї окремої штурмової бригади, Головного управління розвідки, а також телеграм-канал «Зелені очі» й анонімні ворожі телеграм-канали. Користувалися також сторінками 12-ї бригади спецпризначення «Азов» і Держприкордонслужби в соцмережах.

Найбільше порушень стандарту (32) були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Так «посилалися» на Генштаб, Міноборони, Головне управління розвідки, Оперативне командування «Південь», Держприкордонслужбу, Міністерство розвитку громад, Херсонську, Миколаївську ОВА, Донецьку облпрокуратуру, Центр національного спротиву. І були ще більш розмиті псевдопосилання: «повідомляють у поліції», «повідомляють правоохоронці», «сенатори обіцяють», «британська розвідка додає», «кажуть військові», «розповідали місцеві».

Двічі робили абстрактні псевдопосилання: «повідомляють» (невідомо хто) і «попередньо». 15 разів подавали фактичну інформацію без посилань узагалі.

І 15 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Було псевдопосилання на невідомо кого у Федерації роботодавців України, всі інші були повністю розмитими: «наші далекобійники нарікають», «протитанкісти твердять», «місцева влада закликає», «рятувальники рекомендують», «аналітики відзначають», «львівські хірурги кажуть», «називають армійці», «фахівці розповідають».

Стандарт точності порушували 19 разів (майже по 5 порушень на годину ефіру). Все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Усі цілком традиційні. Наприклад, «гібридне» повідомлення про обстріли Сумщини, Запоріжжя, Дніпропетровщини, Харківщини, Донеччини, Херсонщини й Миколаївщини «перекривали» відео з якогось невідомо якого села в невідомо якій зі згаданих семи (!) областей. Повідомлення про бойові дії на різних ділянках фронту традиційно «перекривали» випадковим архівним відео бойових дій. Наприклад, ведуча розповідала про те, як і чим вороги обстрілювали українських бійців на Куп’янському напрямку, а «перекривали» це архівним відео роботи наших артилеристів. Тобто все з точністю до навпаки. Або ведуча казала про втрачені окупантами танки, а показували розбиті автівки й трактори. І велику кількість повідомлень некоректно «перекривали» абиякими архівами, часто ще й без позначень, що то архів.

Навіть і актуальне відео використовували некоректно. Наприклад, розповідали про падіння дерев від негоди в Одесі та Херсоні, а показували невідомо що — Одесу чи Херсон? Так само «гібридно» повідомляли про наслідки буревію на Полтавщині та Київщині й показували невідомо що. А про те, що на горі Піп Іван випав сніг, «перекривали» поваленими деревами на вулиці невідомо якого міста.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було, як і завжди, найбільше — 216 (по 54 на годину). Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Як і завжди, чимало було суто емоційних оцінок: «неспокійно було», «це спричинило в Мелітополі переполох», «що коять нелюди», «гатив з мінометів», «вороже залізяччя», «випалюють наші міста», «цинічно прицільно б’ють», «підтвердив найстрашніші здогадки», «пережив трагедію», «шалена мотивація», «катастрофічно не вистачає», «говорить натхненно та із запалом», «згадує зі сльозами» «це сльози радості», «в коментарях палало» тощо.

Багато було просто різних оцінок із будь-якого приводу, часто тих, що підміняють собою факти: «зазнала значних пошкоджень», «втрати в техніці теж значні», «потужні російські обстріли», «з надскладними травмами», «ситуація на фронтах лишається напруженою», «ситуація складна», «унікальних нашивок», «такі вдалі дії», «успішно відпрацювали», «дороговартісний комплекс», «однієї з найвідоміших клінік», «один з найбільших та найпопулярніших марафонів світу», «інша проблема», «отримати омріяну нагороду», «його досвід дуже цінний», «усі філії перевантажені», «вже багато років», «в невеличкій майстерні», «потужності неабиякі», «тепер тут вирує життя», «дуже людне місце», «фахівці тут на вагу золота», «досвідчені інженери», «за лічені секунди», «затишні кабінети» і подібні.

Траплялися різноманітні міркування: «Аби нову техніку виробляли наші заводи і купували наші аграрії, важливо повернути державну програму, яка з 2017 року компенсувала селянам чверть вартості сільгосптехніки» (ведуча Оксана Гутцайт, це навіть не «експертна», а якась прямо «політична» заява, прозвучала ж у підводці до відверто піарівського сюжету). «Так Україна зможе зберегти кадри і високотехнологічне виробництво, і наповнити бюджет, що у часи війни особливо важливо» (сюжет Олени Астахової). «Якби ви у реальному житті побачили ось це приміщення, що за моєю спиною, ви б радше подумали б, що це якийсь склад чи підприємство, і ніколи б не здогадалися, що це насправді унікальне місце — єдиний в Європі медичний хаб для українських пацієнтів» (сюжет Аліни Матвійчук).

І ще я б виніс в окрему категорію якусь надмірну образність журналістів, наприклад: «бронетранспортери з країни тюльпанів у запорізьких степах» «наші військові лагідно кличуть», «щирі емоції, коли посміхнулась військова фортуна». Це вже не новини, а якась художня література, як на мене.

Ще було кілька безпідставних узагальнень: «українські водії сподіваються, що учасникам переговорів таки вдасться домовитися», «кожен зі 130 заводчан на машинобудівному підприємстві дорожить своїм місцем» (можна подумати, кореспондентка опитала всіх 130!), «дівчина скаже нам фразу, яку згодом чутимемо фактично від кожного співрозмовника тут».

Стандарт повноти інформації

Було 8 порушень (по 2 на годину в середньому). Обидва ведучих новин казали про «запобігання шатдауну», але не наводили бекґраунду. Ведучий Петро Дем’янчук казав у підводці: «такі втручання вважають надто кропіткими і потребують мультидисциплінарного підходу». Бекґраундового пояснення, що це таке, не було.

У повідомленні про влучання ракети в бібліотеку в Херсоні не було титровано синхрон, незрозуміло хто був цей чоловік — посадовець чи просто житель. У репортажі з Авдіївки не було титровано частину синхронів. У сюжеті про Херсон на бекґраундовому відео дня звільнення не було титру дати й навіть позначки архів.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень стандарту. Трапилася така гостя студії (очільниця кластера Brave 1 Наталія Кушнерська), яка говорила «своєю» мовою, навряд чи зрозумілою більшості аудиторії марафону (ось лише кілька понять із тих, якими вона оперувала: «кластери», «екосистеми», «валідація», «комплаєнс», «ТТХ», «ЄЦП», «7-9», «трек», «кодифікація», «імплементація» тощо і тощо). Я розумію, що ведучій нереально було зупиняти гостю мало не на кожному слові й просити це мало не кожне слово пояснити (хоча треба віддати належне, Яна Брензей намагалася). Але в підсумку дуже багато з того, про що говорила гостя, часом було зрозуміти дуже важко, часом можна було хіба здогадуватися, а часом було незрозуміло геть. На мою думку, це той випадок, коли до порушення стандарту призвело недопрацювання гостьових редакторів.

І були поняття та терміни, які не вся аудиторія знає. Уже згадане «запобігання шатдауну» і «мультидисциплінарний підхід» без бекґраундів. У сюжеті Аліни Матвійчук було: «це такий собі медичний піт-стоп». Дуже вже специфічний термін, якого більшість аудиторії марафону точно не знає. Ведуча Оксана Гутцайт казала: «понад сто шістдесят власних стартапів».

Інші зауваження

Браво! Чи не вперше побачив у марафоні, коли огляд різних напрямків фронту ілюстрували динамічною мапою і при цьому текст ведучого за кадром стовідсотково відповідав тому, що показували на мапі в кожний момент. Отже це можливо! Варто й іншим редакціям переймати цей досвід.

Елементи політичного піару

Тричі в ефірі було повідомлення про те, що командувач Сухопутних військ Олександр Сирський побував під Бахмутом. Тобто власне сам факт поїздки командувача. Принагідно зверну увагу, що в марафоні (і не лише в ефірі медіагрупи) набагато більше уваги приділяють командувачам Сирському і Наєву, ніж, наприклад, головнокомандувачу Залужному.

Був відверто піарівський сюжет із просування, я так розумію, законопроєкту нардепа Дмитра Кисилевського, який передбачає часткове відшкодування аграріям державою витрат на сільгосптехніку. Повністю однобічний, із надмірними позитивними оцінками цієї ідеї тощо.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи цього разу була слабкою: лише 4 репортажних сюжети й 3 ньюзмейкери у гостях. З сюжетів я виділив би репортаж Олега Корнієнка про фронтову Авдіївку (оператор Євген Задоя), спецрепортаж Ольги Читайло про життя прифронтового Херсона в річницю визволення від окупації (оператор Віктор Зеленков) і нарис Наталії Кулик про роботу київського протезного центру «Без обмежень» (оператор Євген Тур). Крім того, дуже якісним було ведення гостьових студій Яною Брензей.

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 331 раз (це майже по 83 рази на годину в середньому або ж майже по 1,5 порушення на хвилину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 216 разів, майже все це були оцінки й міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 81 раз, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Усі 19 порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром у новинах. 8 разів порушили стандарт повноти інформації, 7 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Було 4 прояви політичного піару. Тричі повідомляли про візит командувача Сухопутних військ Олександра Сирського на фронт (сам факт). І був відверто піарівський сюжет із приводу законопроєкту нардепа Дмитра Кисилевського про відшкодування аграріям витрат на техніку з держбюджету.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «1+1» (20:00–21:00 12 листопада і 14:00–17:00 13 листопада)

Зміст ефіру

Оцінювалися частки ефіру за два дні — на 12 листопада припадав лише годинний тижневик каналу, для однакової кількості проаналізованого ефіру з іншими каналами я додав 3 години ефіру каналу за 13 листопада. Цього дня всі години ефіру починалися з «різнокаліберних» за хронометражем новин (по 15, 30 і навіть навіщось по 45 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Тижневик вела Алла Мазур, новини — Соломія Вітвіцька, гостьові студії вели Марічка Падалко та Руслан Шаріпов.

В ефірі були такі сюжети:

про евакуацію родин із дітьми з прифронтової Куп’янщини;

про бої мінометників на Бахмутському напрямку;

про бізнес-форум «Стратегія успіху України»;

про ситуацію на різних ділянках фронту;

про зв’язок блокади кордону польськими перевізниками та рішенням Єврокомісії;

про бюрократію з підтвердженням ветеранам статусу «учасника бойових дій»;

про військову і гуманітарну допомогу Естонії Україні;

про навчання українських військових у Франції;

про викриття поліцією шахраїв, які торгували підробними ліками;

про екологічну шкоду від промислового збирання ісландського моху в Карпатах;

про Гітлера як агента Сталіна;

про ансамбль імені Павла Вірського;

про херсонського лікаря Віктора Гандзюка, батька Катерини Гандзюк, який нині оперує під обстрілами;

про протезування пораненої у Сіверську віслючки.

Були прямі ввімкнення:

три ввімкнення про наслідки обстрілу Херсона;

про засідання міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі;

про ситуацію на пункті перепуску в Ягодині.

Гостями ефіру були:

Інна Совсун, членкиня Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, про новий формат мультипредметного тесту цього року.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсона й інших населених пунктів області, про примусову евакуацію родин із дітьми.

Наталія Верлата, радниця голови Херсонської ОВА, херсонська журналістка, про звільнення Херсона рік тому, про те, якою була окупація, про викриття колаборантів із Херсонської області, про журналістів-колаборантів.

Максим Скубенко, військовослужбовець, виконавчий директор аналітичної платформи «Вокс Україна», про започаткований ним освітній проєкт для військових із розпізнання російських фейків, про вплив російської пропаганди на українських військовослужбовців, про російський дипфейк Залужного, який нібито закликає до перевороту.

Марія Абдуліна, експертка ринку праці, про реальні тенденції на ринку праці, про тенденції з зарплатами в різних його сегментах, про різні майданчики з пошуку роботи або ж працівників, про ближчі перспективи розвитку ринку праці.

Наталія Якимович, журналістка, організаторка української галереї «Серпень» у Берліні, про організацію української галереї в Берліні, про просування в Європі української культури через мистецтво.

Ольга Безпалько, директорка департаменту соцполітики «Укрзалізниці», про ситуацію з працівниками на «Укрзалізниці», про політику повернення ветеранів на робочі місця або їх перепрофілювання.

Ольга Купрій, керівниця департаменту стратегічного планування Державного центру зайнятості, про працевлаштування безробітних, про консультації або ваучери на працевлаштування для працівників, про потреби ринку в різних професіях, про працевлаштування ветеранів.

Володимир Паламар, голова Асоціації українських організацій Естонії, про військову допомогу Естонії Україні, про донати естонців для України, про прийняття і працевлаштування Естонією українських біженців, про цифровізацію Естонії (записане інтерв’ю Оксани Радіонової).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

У проаналізованому ефірі каналу було 101 порушення цього стандарту (це більш як по 25 порушень на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграму брали картинку й інформацію 17 разів. Скористалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, «Российского добровольческого корпуса» і анонімних російських телеграм-каналів. Давали інформацію із фейсбук-сторінки головнокомандувача Валерія Залужного. І використовували сторінки в соцмережах Нацполіції та Харківської облпрокуратури. А ще були «посилання»: «криком кричать соцмережі», «російські пабліки панікують», «телеграм-канали російських воєнкорів розповідають» і «правоохоронці опублікували відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 26. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб і ДБР, на «геополітичні» «Сполучені Штати кажуть» і «Лондон називає». Дуже багато було розмитих псевдопосилань на неназвану абстрактну «пресу», часом дуже таких хитромудрих: «фото фігурує в пресі», «за інфою у пресі», «як стверджують журналісти», «за даними міжнародних новинних агентств», «так натякає західна преса, посилаючись на свої джерела у Брюсселі», «західні ЗМІ, посилаючись на власні дипломатичні джерела в ЄС, повідомили», «повідомили журналістам дипломати, знайомі з перебігом обговорень». І була окрема опція: «за даними місцевої влади», «за інформацією місцевої влади», «на кадрах, які оприлюднює місцева влада», «повідомляє про ці прильоти місцева влада», «за повідомленнями місцевої влади». Принагідно, це дуже «популярна» форма у журналістів, але вона навіть і приблизно не дає розуміння, яка саме «влада» мається при цьому на увазі, бо влада — вона дуже різна, є міська, а є обласна, є виконавча, а є представницька тощо.

Було 13 абстрактних псевдопосилань: «кажуть», «повідомили офіційно», «стало відомо», «за попередніми оцінками», «йдеться», «ми знаємо», «попередньо», «за уже відомими даними».15 разів давали фактичну інформацію без жодних посилань взагалі.

Найбільше ж (30 разів) були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. З більш-менш окреслених були псевдопосилання на невідомо кого в Головному управлінні розвідки, в 59-й бригаді та в групі «Нафтогаз України». Далі були геть розмиті «посилання» також на «пресу» і «місцеву владу». І багато абсолютно розмитих псевдопосилань: «кажуть військові», «сейсмологи кажуть», «це кажуть ті, хто віддав народному танцю все життя», «економісти припускають», «кажуть учасники», «певні організатори», «рятувальники закликають», «люди скаржаться», «хлопці зізнаються», «військові вважають», «росіяни стверджували», «багато хто сподівався», «бізнеси кажуть», «виходячи з їх (польських протестувальників) слів», «чиновники кажуть», «науковці кажуть», «кажуть копи» і «копи певні», «розповідають водії». Одне слово, широченний спектр думок невідомо кого.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 32 рази (по 8 на годину в середньому). У 17 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Тут традиційно невідповідно «перекривали» майже всі повідомлення про наслідки ворожих обстрілів і про бойові дії на різних ділянках фронту. Повідомлення про те, що уряд Орбана зібрався проводити маніпулятивне опитування, навіщось «перекривали» красотами Будапешта, а потім чомусь Орбана з Фіцо. Про початок навчань українських пілотів у Румунії «перекривали» древніми архівами літаків F-16, ці плани я вже бачив у телемарафоні десятки разів. Так хоч би позначили їх як архівні своїм титром «досьє». Повідомлення про новий пакет допомоги від Норвегії «перекривали» просто красивими краєвидами Норвегії. Звісно ж, красиво, але навіщо ця краса, яка не має жодного відношення до теми?

Абсолютно невідповідно «перекривали» одне з прямих ввімкнень кореспондента з Херсона. Наприклад, він розповідав про поранених двох чоловіків, а показували відео знищеної автівки, в якій загинув чоловік і було поранено жінку та двомісячну дівчинку. Невідповідно «ілюстрували» і дві розмови з гостями.

Були й фактичні неточності. У сюжеті про Естонію стверджувалося: «на підтримку ЗСУ ця цифрова країна передала третину власного військового бюджету — більше за всіх у світі». Це фактично неточне твердження, бо так виходить, що Естонія передала Україні зброї більше за США, за Німеччину, за Британію і далі за списком. Насправді ж ідеться про відносну величину — найбільшу частку свого оборонного бюджету.

Ведуча Соломія Вітвіцька казала: «яку створив російський ГУР». ГУР — це українське Головне управління розвідки. У ворогів інша назва — ГРУ.

У прямих ввімкненнях раніше відзняті відео і фото, навіть архівні, традиційно титрували титром «наживо», що є, звісно ж, брехнею. Так було у ввімкненнях із Херсона, де «наживо» були зокрема й фото, які вже показували у попередніх випусках новин. А у ввімкненні з Брюсселя з титром «наживо» у Брюсселі «перебував» не Сіярто, а архівний Орбан, якого там цього дня не було.

Ще традиційно числа називали цифрами. В сюжеті про гопак було сказано: «запустило флешмоб по всьому світу» про виконання гопака для соцмереж. Це точно не флешмоб, журналістам варто розібратися зі значенням цього «красивого» слова.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Як і завжди, найбільше було порушень саме цього стандарту, хай хоч і не так багато, як це буває на каналі зазвичай — 165 (це більш як по 41 порушенню на годину в середньому). 132 таких порушення були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Були суто емоційні оцінки: «залишається однією з найгарячіших ділянок фронту», «ворог стирає з лиця землі», «понівечило вибуховою хвилею», «ущент згоріла», «потрощене людське житло», «вщент знищені безлюдні села», «нещадно тероризувати», «росіяни гатять», «перебувати наднебезпечно», «російські дикуни», «стала першою трагедією блокади», «нажахану та скривавлену», «почав розповідати маячню», «нас так палко підтримує», «зворушливу історію», «приголомшливих трюків», «стрімголов мчить геть» тощо.

Ще більше було оцінок із будь-яких приводів: «такий ажіотаж виник», «суперечливою заявою», «диво-препарати», «несподівано активізувалися», «стало вірусним», «миттю підхопили», «вигоріло сильно», «багатокілометрові черги», «ситуація дуже напружена», «щоденна важка праця», «справжня зима», «чимало успішних бізнес-кейсів», «очікувано стрімкий зріст», «іноземні компанії вірили в Україну», «колосальну для себе кількість», «активно підтримує ЗСУ» і подібні.

Траплялися й «експертні» міркування журналістів: «За час повномасштабного вторгнення український бізнес зумів пристосуватися до нових реалій» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Як показує практика, будь-який флешмоб у соцмережах триває близько місяця» (сюжет Дмитра Фурдака). «Водночас наша держава повинна продовжувати реформи, аби стати ще більш ефективною, а це має допомогти якнайшвидше стати членом Європейського Союзу» (сюжет Олександра Романюка, але це неточно, бо нерозбірливо).

У тижневику я зафіксував 25 випадків, коли журналісти не авторизували власних міркувань (здається, раніше таких було менше у «ТСН тижні»). Переважно це були «експертні» міркування, той випадок, коли сам бог велів додавати щось на кшталт «на мою думку», щоби глядач розумів, що це саме міркування автора-журналіста, а не факт чи там якась «істина в останній інстанції». Кілька прикладів: «Паніки росіянам додає і те, що українські ракети почали влучно діставати глибокий російський тил на лівому березі» (Андрій Цаплієнко). «І тут доведеться визнати: незалежно від результатів розслідування ворог уже отримав вагомий плюс» (Алла Мазур). «До речі, дуже прикметно, що страйк організували напередодні рішення Європейської комісії рекомендувати початок переговорів про вступ України до ЄС». «І мабуть, краще, щоб ми виконали не просто всі сім, а й додатковий якийсь восьмий пункт, бо Орбан не один, завжди знайдуться ще конфедерати» (Андрій Орляк).

І ще було в ефірі каналу 7 безпідставних узагальнень: «утім всі розуміють: децентралізація — велике досягнення країни і шкодити їй — це крок назад», «надихнуло людей у всьому світі виконувати свої варіанти українського народного танцю», «чому раніше не виїжджали — у всіх відповідь однакова», «всі, власне, чекають на результати цих перемовин», «естонці добре знають, що таке кремлівський терор».

Стандарт повноти інформації

Було 7 порушень стандарту. Не досить було представляти Марію Абдуліну лише як «експертку ринку праці». Двічі не титрували синхрони двох якихось чоловіків у повідомленні про влучання ворога в херсонську бібліотеку і жінку-медикиню в прямому ввімкненні з Херсона.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 15 порушень стандарту (майже по 4 на годину в середньому).

Оцю картинку на екрані тримали менш ніж 3 секунди. Прочитати оце все, ще й дрібним текстом, за цей час глядачам було неможливо.

 

Яскравий приклад того, як можна загратися в «красивості», а при тому втратити доступність. Ось такою була картинка студії тижневика при розмові ведучої про бюджет наступного року. Інакше як цифровим хаосом я цього назвати не можу.

 

Усі інші порушення були пов’язані з уживанням переважно англомовних термінів і жаргонізмів, гарантовано незрозумілих частині аудиторії телемарафону: «відеоконнект між двома президентами», «запустило флешмоб по всьому світу», «гопак-челлендж», «займався фактчекінгом», «топдипломат Литви», «топдипломат ЄС», «під хештегом» «бізнес-кейсів», «цей тренд», «чи це нерелевантні порівняння», «буде так само нерелевантно». У мене постійно виникає питання, навіщо взагалі ці англіцизми, яких частина аудиторії точно не зрозуміє, коли у них є рідні українські відповідники?

Стандарт оперативності

Було 3 порушення стандарту. Двічі подавали як новину інформацію про влучання ворога в херсонську бібліотеку, що сталося за добу до цього ефіру й висвітлювалося іншими каналами в телемарафоні ще напередодні. І ще, це може здатися дрібницею, але це доволі маніпулятивна «дрібниця». У випуску о 16-й ведуча каже: «На цю хвилину стало відомо, що під вогонь окупантів потрапила місцева лікарня». Але про це вона ж повідомляла й у випуску о 15-й, тобто вже годину тому. Це таке штучне, за допомогою слів, створення такого собі «ефекту оперативності». Штучної оперативності. Бо більш правдиво було б усе ж казати «годину тому стало відомо».

Етичні порушення

У сюжеті Ганни Махно було: «кажуть копи», «копи певні». Це відверто зневажливе визначення поліціянтів у США. Це як у нас «менти» чи «мусора». Навряд чи етично використовувати це слово.

Елементи політичного піару

У сюжеті про бізнес-форум «Стратегія успіху України» був прямо якийсь бенефіс голови правління «Нафтогазу України» Олексія Чернишова. Який у двох синхронах, та ще й в цитатах, знову повторював тези про успіхи компанії, які в телемарафоні від нього вже звучали неодноразово.

Було не виправдано контекстом розмови (про новий формат мультипредметного тесту для випускників) згадка фракційної приналежності гості — народної депутатки Інни Совсун до фракції «Голос». Тема розмови була суто експертна, а не політична, тож партійна приналежність тут була геть ні до чого.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжети, 5 прямих ввімкнень. Натомість у гостьовій студії протягом проаналізованого ефіру побувала лише одна ньюзмейкерка. Із сюжетів найкращими були репортажі Вікторії Стрельцової про евакуацію родин із дітьми з прифронтової Куп’янщини (оператор Олексій Бугаєнко) й Алли Хоцянівської про бої мінометників на Бахмутському напрямку (оператори Андрій Ломанок, Олег Мостовий), спецрозслідування Олександра Загородного про екологічну шкоду від промислового збирання ісландського моху в Карпатах (оператор Даніель Косаковський) і нарис Наталії Нагорної про херсонського лікаря Віктора Гандзюка, батька Катерини Гандзюк, який нині оперує під обстрілами (оператори Володимир Черенков, Вадим Орехва, Ігор Калинюк).

У проаналізованому ефірі каналу було 322 порушення стандартів (це по 80,5 порушення на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 165 разів. Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, хоча й неавторизованих міркувань у тижневику теж було доволі багато, більше, ніж зазвичай. Стандарт достовірності журналісти порушували 101 раз. Найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок і на джерела фактичної інформації. 32 рази порушували стандарт точності, більшістю з цих порушень була некоректна робота з картинкою — і в новинах, і в якості «ілюстрування» розмов із гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушували 15 разів, переважною більшістю з цих порушень було використання журналістами термінів і жаргонізмів, якими не послуговується значна частина аудиторії телемарафону. Крім того, 7 разів було порушено стандарт повноти подачі інформації. І було два порушення етичних норм журналістики.

У проаналізованому ефірі каналу було 2 прояви політичного піару. В одному із сюжетів уже вкотре в телемарафоні повторювалися переможні реляції голови правління «Нафтогазу України» Олексія Чернишова. Крім того, недоречно до контексту згадували фракційну приналежність до «Голосу» гості, народної депутатки Інни Совсун.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

11 листопада

Washington Post стверджує, що атаку на «Північні потоки» координував полковник Червінський, він це заперечує.

Росіяни обстріляли дорогу на Сумщині: загинуло двоє людей.

У Мелітополі стався вибух, між базами окупантів перекрито рух, — мер міста.

Німеччина подвоює військову допомогу Україні до 4 млрд євро.

У Торецьку росіяни вбили двох людей.

Пальне для ЗСУ почнуть маркувати в червоний і зелений колір для уникнення зловживань.

США попереджають Китай, що допомога Росії матиме серйозні наслідки для китайських компаній.

МВФ покращив економічний прогноз зростання ВВП України у 2023 році до 4,5%.

12 листопада

Києво-Печерська Лавра переходить на новоюліанський календар.

Близько сотні людей мітингували на Майдані з вимогою визначення термінів демобілізації.

Бойові медики після дозволу уряду почали переливати кров в окопах.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Ефірні години в блоці Суспільного починалися випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини були різнокаліберними за хронометражем (від 11 до 16 хвилин, а о 8-й ранку були 5-хвилинними через повітряну тривогу).

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною: кожна ефірна година починалася 13-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися з 15-20-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Структура ефіру каналу «Рада» була звичною для ранкового слота: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. Крім останньої ефірної години, посередині годин (приблизно на 30-х хвилинах) були короткі 3-хвилинні випуски новин.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була традиційною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями.

Через нелогічний розподіл ефіру між каналами у вихідні дні, для «1+1» оцінювалися частки ефіру за два дні — на 12 листопада припадав лише годинний тижневик каналу, для однакової кількості проаналізованого ефіру з іншими каналами я додав 3 години ефіру каналу за 13 листопада. Цього дня всі години ефіру починалися з «різнокаліберних» за хронометражем новин (по 15, 30 і навіть навіщось по 45 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була такою: жодного репортажного сюжету (взагалі на каналі виробляють мало сюжетів, та ще й дедалі більше з них — це огляди й нариси), натомість було 6 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була не дуже виразною: 4 репортажних сюжети, 2 прямих ввімкнення (ще одне було нерепортажним), у гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була невиразною в репортажній частині, був лише один репортажний сюжет і 2 прямих ввімкнення (але з однієї події). У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була слабкою: лише один спецрепортаж, два прямих ввімкнення (ще одне було неподієве, нерепортажне). В гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ цього разу була слабкою: лише 4 репортажних сюжети й 3 ньюзмейкери у гостях.

Новинна складова каналу «1+1» була такою: 3 репортажних сюжети, 5 прямих ввімкнень. Натомість у гостьовій студії протягом проаналізованого ефіру побувала лише одна ньюзмейкерка.

Гостьові студії

У гостьових студіях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувала 21 людина: 6 ньюзмейкерів, 2 речники, 8 експертів, один журналіст і 4 учасники подій.

У гостях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 8 людей: 3 ньюзмейкери, один речник, один радник і 3 експерти.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 гостей: 6 ньюзмейкерів, 2 речники, 1 радник і 1 учасник подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» загалом побувало 18 людей: 4 ньюзмейкери, 6 речників, один радник, 3 експерти й 4 учасники подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ цього дня було 11 гостей: 3 ньюзмейкери, 2 речники, один експерт і 5 учасників подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом проаналізованого ефіру побувало загалом 9 гостей: одна ньюзмейкерка, один речник і один радник, 2 експерти, одна журналістка і 3 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах проаналізованого ефіру) було таким: представників фракції «Слуги народу» побувало в ефірі 6 (Леся Забуранна на «Інтері», Арсеній Пушкаренко й Олексій Леонов на каналі «Ми — Україна», Олексій Леонов і Дмитро Соломчук — на «Раді», Данило Гетманцев — в ефірі ICTV та СТБ). Їх трохи «розбавили» представник депутатської групи «Довіра» (Павло Бакунець на «Раді») і представниця «Голосу» (Інна Совсун на «1+1»). В ефірі Суспільного нардепів не було. На «Раді», крім переваги «слуг народу» серед гостей, вони ж переважали й в опитуванні нардепів щодо держбюджету.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти Суспільного порушували 147 разів. Це майже по 37 разів на годину ефіру в середньому і це надзвичайно багато для суспільного мовника. Найбільше порушували найвідповідальніший стандарт — достовірності — 73 рази. Дві третини цих порушень були інформаціями, взятими з телеграм-каналів і соцмереж. Майже всі решта порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 44 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. 14 разів порушували стандарт точності, в більшості — невідповідностями картинки й тексту та «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. 9 разів порушували стандарт повноти інформації, 7 разів — стандарт доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 285 разів (це більш як по 71 разу на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було 170 таких порушень, найбільше з них було суб’єктивних думок журналістів у новинах. Стандарт достовірності журналісти порушували 88 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок і на джерела фактичної інформації. 18 разів порушували стандарт точності, в більшості випадків це було некоректне використання картинки. Стандарт повноти інформації порушували 5 разів, стандарт доступності — 4 рази. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 396 разів протягом чотирьох годин ефіру (це по 99 порушень на годину або ж більш як по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше журналісти каналу порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 226 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки, переважно оцінки, журналістів у новинах. 117 разів порушували стандарт достовірності, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 30 разів, більшість — невідповідність між картинкою і текстом за кадром. 13 разів порушували стандарт повноти інформації, 9 разів — стандарт доступності її подачі, одного разу порушили стандарт оперативності.

Стандарти журналісти каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру порушували 239 разів (це майже по 60 разів на годину або ж по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 142 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 74 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 19 разів у різні способи порушували стандарт точності, більшість із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в новинах і в розмовах із гостями. Крім того, двічі порушили стандарт оперативності, по одному разу — стандарти повноти інформації й доступності її подачі.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 331 раз (це майже по 83 рази на годину в середньому або ж майже по 1,5 порушення на хвилину). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 216 разів, майже все це були оцінки й міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 81 раз, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Усі 19 порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром у новинах. 8 разів порушили стандарт повноти інформації, 7 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» було 322 порушення стандартів (це по 80,5 порушення на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 165 разів. Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах, хоча й неавторизованих міркувань у тижневику теж було доволі багато, більше, ніж зазвичай. Стандарт достовірності журналісти порушували 101 раз. Найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок і на джерела фактичної інформації. 32 рази порушували стандарт точності, більшістю з цих порушень була некоректна робота з картинкою — і в новинах, і в якості «ілюстрування» розмов із гостями. Стандарт доступності подачі інформації порушували 15 разів, переважною більшістю з цих порушень було використання журналістами термінів і жаргонізмів, якими не послуговується значна частина аудиторії телемарафону. Крім того, 7 разів було порушено стандарт повноти подачі інформації. І було два порушення етичних норм журналістики.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — суто «паркетний» матеріал про міністра агрополітики Миколи Сольського.

Усі 4 прояви політичного піару в проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» були класичними «паркетними» повідомленнями, «бенефіціарами» яких цього дня стали голова правління «Нафтогазу України» Олексій Чернишов, керівник Офісу президента Андрій Єрмак і перша леді Олена Зеленська.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 4 прояви політичного піару. Тричі повідомляли про візит командувача Сухопутних Військ Олександра Сирського на фронт (сам факт). І був відверто піарівський сюжет із приводу законопроєкту нардепа Дмитра Кисилевського про відшкодування аграріям витрат на техніку з держбюджету.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» було 2 прояви політичного піару. В одному з сюжетів уже вкотре в телемарафоні повторювалися переможні реляції голови правління «Нафтогазу України» Олексія Чернишова. Крім того, недоречно до контексту згадували фракційну приналежність до «Голосу» гості, народної депутатки Інни Совсун.

Проявів політичного піару в проаналізованих ефірах Суспільного і «Ради» не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

У проаналізованих ефірах усіх інших каналів російських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: Факти ICTV/ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1671
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду