Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Передмова. Про зміни графіку роботи учасників телемарафону і зміну вибору днів для моніторингу

Відбулася істотна зміна розкладу роботи учасників телемарафону. Якщо раніше графік був «повзучим» і будувався за певним алгоритмом, то з 17 квітня 2023 року кожен канал чи медіагрупа отримали в ефірі марафону фіксовані щотижневі слоти. Кілька учасників телемарафону підтвердили це «Детектору». Два тижні потому я зафіксував ось такий графік роботи каналів/медіагруп у телемарафоні:

Як і раніше, по неділях о 20-й по черзі виходять тижневики каналів «1+1» і ICTV.

Маю припущення, що сталий графік полегшить планування редакціям. Загалом його перевагами вважаю те, що ефірний час майже порівну розподілений між каналами (крім, хіба що «Інтера», який тут має лише чотири 6-годинних блоки, тимчасом як всі решта учасників марафону має по п’ять). Крім того, на кожен канал протягом тижня припадають усі можливі відтинки доби.

Очевидних слабких місць подібного графіку я бачу лише два. По-перше, незрозумілим рішенням виглядають «подвійний» слот «Ради» (з 00:00 до 12-ї години по понеділках) і навіть «потрійний» слот «України» (з 18-ї суботи до 12-ї неділі). Це при тому, що цим каналам явно бракує ресурсу або вміння якісно планувати роботу — їхні «здвоєні» блоки на межі доби (з 18-ї до 6-ї ранку наступного дня) переважно складалися з повторів, були також проблеми з оперативністю. 4 травня телеканал «Рада» у нічному блоці взагалі запустив більш ніж п’ятигодинний запис засідання Верховної Ради. Поки по всій країні якраз була повітряна тривога, а з третьої ночі ворог атакував «шахедами» Київ і Одесу. Редакція ж «прокинулася» і перервала парламентську трансляцію лише о 5:12, щоб повідомити про цю атаку! 

По-друге, неочевидним виглядає вибір слоту 12:00–18:00 у неділю для почергового ведення каналом «1+1» і медіагрупою «StarLightMedia». Адже по неділях о 20-й саме ці два учасника телемарафону теж почергово випускають в ефір свої тижневики. За новим графіком, ці канали почергово матимуть у неділю денний 6-годинний слот, а своїм тижневиком щоразу «розбиватимуть» вечірній слот Суспільного. Чи не логічніше було б, аби саме ці два учасники телемарафону й ділили між собою слот о 18:00–24:00?

***

З цією зміною графіка роботи каналів у телемарафоні «Детектор медіа» змушений дещо змінити підхід до вибору днів для моніторингу.  Якщо, як і раніше, щоразу аналізувати одну повну добу, це погіршить вибірку за телеканалами або обмежить їхній моніторинг щоразу однаковим часовим слотом. 

Відтак, починаючи з цього тижня, у кожному моніторингу аналізуватиметься всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дня: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми вибиратимемо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, будуть зазначатися лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин протягом того часу доби, який аналізується.

Цей моніторинг починаємо з понеділка й вівторка 8 і 9 травня.

Телеканал «Рада» (6:00–10:00, 8 травня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною, кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Лише о 9-й ранку, замість новин, ефірний блок починався відеозверненням президента Володимира Зеленського, а вже згодом був випуск новин. До основних випусків на початках ефірних годин додали короткі 3-хвилинні випуски новин посередині блоків (на 30-х хвилинах). На мою думку, ця ідея має право на життя. 

Але навіщо потрібні ще й «новини коротко», які начитують гостьові ведучі тривожними голосами під тривожну музику у випадковий час? Наприклад, в ефірній годині 7:00–8:00 «новини коротко» були перед самими штатними 3-хвилинними новинами о 7:30. І (як часто буває на каналі «Рада») в цих «новинах коротко» із трьох повідомлень було два відверто піарних матеріали. «Штатні» новини вела Ольга Бутко, гостьові студії спочатку вели Катерина Федотенко з Максимом Зборовським, згодом — у виїзній студії в селі Нові Петрівці — Тетяна Гончарова з Вадимом Колодійчуком. 

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про можливості видобутку солі на Куяльнику,
• про дівчину-переселенку з Бахмута, яка стала водійкою тролейбуса в Дніпрі,
• про київського пенсіонера, який щоранку виконує у дворі гімн України на тромбоні,
• про військового, колишнього шефкухаря,
• про відновлене після повного знищення росіянами підприємства в Чернігові, 
• про креативний молодіжний центр на Кіровоградщині.

Були прямі ввімкнення:

• шість прямих ввімкнень із двох місць падіння уламків збитих ворожих дронів у Києві, 
• ввімкнення з Харкова про бої на Куп’янському і Лиманському напрямках,
• про наслідки нічного ворожого обстрілу Одещини,
• про висновки екологічної комісії щодо шкоди від знищення ворожою ракетою будівлі Миколаївської ОВА.

Гостями ефірного блоку були:

• Олександр Корнієнко, перший заступник голови ВР, про указ президента встановити День Європи 9 травня, про прогнози щодо майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі, про подальшу долю законодавчого врегулювання щодо заборони Московського патріархату.
• Олександр Ткаченко, міністр культури та інформполітики, про зміни святкових днів, про культурну підтримку України на Заході.
• Олексій Данчин, голова Вишгородської районної державної адміністрації, про програми з відновлення зруйнованих і пошкоджених ворогами житлових будинків, про модульні будинки від західних партнерів, про перспективи ремонту шлюзів на річці Ірпінь.
• Олександр Толоконніков, начальник управління внутрішньої та інформполітики Херсонської ОВА, про стан поранених напередодні, про наслідки ворожих обстрілів області, про надання людям медичної допомоги.
• Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про нічну ракетно-дронову атаку по Одещині, про ворожі обстріли Херсонщини, про використання окупантами місцевого населення в якості живого щита.
• Сергій Братчук, голова громадської ради при Одеській обласній військовій адміністрації, про нічний ракетний обстріл Одещини, про мінну небезпеку в Чорному морі.
• Михайло Шаманов, речник Київської міської військової адміністрації, про нічну ворожу атаку дронів на Київ, про ліквідацію наслідків.
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил, про нічну ворожу атаку дронами і ракетами, про роботу ППО, про використання ворогом застарілих радянських ракет.
• Петро Недзельський, воєнний експерт, про роботу української системи ППО, про внесок українців у розгром гітлерівської Німеччини.
• Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, про значення 9 травня для російського режиму й суспільства, про можливі російські провокації.
• Вадим Денисенко, директор Інституту майбутнього, про погрози Пригожина вивести бойовиків «Вагнера» з зони бойових дій у Бахмуті.
• Георгій Біркадзе, «експерт з політичних та економічних питань», про відмінність європейського і українського Дня пам’яті та примирення і російського «дня побєди», про можливі провокації Росії 9 травня.
• Ігор Кулик, директор Архіву національної пам’яті, про збільшення кількості запитів стосовно репресованих радянською владою родичів, про проблему втрати паперових архівів внаслідок обстрілів росіян.
• Юрій Федоренко, командир роти ударних безпілотників 92-ї окремої мехбригади, про бої на Сватівському напрямку і на Бахмутському.
• Владислав Альохін, директор Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році», про історичні паралелі між битвою за Київ у 1943 і в 2022 роках, про плани перетворення музею на музей української військової звитяги.
• Олена Шаповалова, директорка Українського державного центру міжнародної освіти, про іноземних студентів в Україні.

Крім того, в ефірі були:

• вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського;
• відеозвернення президента Володимира Зеленського до Дня пам’яті і примирення.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Було 67 порушень стандарту. 6 разів це була інформація чи відео, взяте без перевірки з соцмереж, у тому числі російських. Єдине персональне посилання було на твітер Михайла Подоляка, ще два були максимально розмитими: «в мережі вже з’явилися фото» і «згідно тих фотографій, які з’являються в соцмережах».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 33. Більшість із них були узагальненими псевдо на військові адміністрації та Генштаб. Ще посилалися на Прикордонну службу й уряд Польщі. Крім того були повністю розмиті: «очевидці повідомили», «очевидці кажуть», «люди кажуть», «сусіди говорять», «як повідомляли військові», «військові попереджають».

Також було 15 абстрактних псевдопосилань. Найчастіше зустрічалося «є інформація» або ж «з’явилася інформація». Були також «наскільки мені відомо» і «також відомо», «мені вдалося з’ясувати»,«говорили про те», «раніше повідомлялося» або ж просто «знаємо». Звідки це все «з’являлося», «повідомлялося» чи ставало «відомо», журналісти не казали. Ще в 6 випадках фактичну інформацію подавали взагалі без посилань.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 7: «колеги твердять», «за словами деяких науковців», «люди кажуть», «наші військові зізнаються». І було одне злегка «конкретизоване»: «Цю ситуацію прокоментували у Київській міській військовій адміністрації».

Стандарт точності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 24 рази. У 8 випадках це були невідповідності картинки і тексту в БЗ. Наприклад, тричі ведуча новин розповідала про пошкоджений резервувар із паливом і що уламки дрона впали на злітну смугу аеропорту «Київ», натомість показували багатоповерхівку з вибитими шибками. Або ж розповідала про поранених, а показували пошкоджену уламками багатоповерхівку; розповідала про пошкоджений резервуар із паливом, а показували пошкоджені автівки; говорила про пошкоджену двоповерхову будівлю, а показували багатоповерхівки. Це дублювалося у трьох випусках новин. 

Або ж розповідь ведучих про бої на Лютізькому плацдармі в 1943 році «перекривали» абиякою нарізкою хроніки Другої світової війни. Це було суто символічне, а не змістовне «ілюстрування».  

У 6 випадках невідповідно «перекривали» прямі ввімкнення. Наприклад, три ввімкнення з місця падіння уламків збитого дрона в Києві «перекривали» нічним відео, яке до того ж за змістом не відповідало розповіді кореспондентки за кадром. Наприклад, вона розповідала про стан поранених, а показували якісь уламки на землі й потрощені автівки. Або ж у прямому ввімкненні з Харкова кореспондентка докладно розповідала про дії ворога, а «перекривали» це відео українських військових.

Тричі не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, директор Архіву національної пам’яті розповідав про збільшення з 2014 і особливо з 2022 року кількості звернень громадян стосовно долі їхніх репресованих радянською владою родичів. А показували в цей час хроніку Другої світової війни, причому вже згадану нарізку, якою попередньо «ілюстрували» слова ведучих про бої на Лютезькому плацдармі.

Були й суто фактичні неточності. Ведуча новин Ольга Бутко у п’яти випусках казала: «Обвуглені багатоповерхівки Бахмута, які колись були домівками для сотен тисяч українців». До повномасштабної війни Бахмут населяло близько 80,5 тисяч жителів. 

У новинах ведуча казала про те, що над Києвом ППО збила «понад 30 дронів». В анонсі гостьового блоку відразу ж після випуску новин вже стверджували: «Усі 30 дронів знищено над столицею». Тобто в одному з цих двох тверджень була фактична помилка.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно цей стандарт порушували найчастіше — 141 раз. 130 із них були суб’єктивними думками журналістів у новинах, переважно емоційними визначеннями: «місто-фортеця»,, «дійсно гучно», «величезна дирка», «випалена земля», «на щастя», «атмосферні фотографії», «став зіркою соцмереж» і подібні. Чимало також було оцінок, які підміняють собою факти: «було багато дуже комунальників, пожежників, правоохоронців», «вони не дуже постраждали», «потрібні чималі кошти» тощо.

Чимало було припущень та інших «експертних» міркувань: «також імовірно уламками пошкодило резервувар із паливом», «крім того імовірно через падіння уламків зафіксовано займання автомобілів та пошкодження житлового будинку». «Але історична правда полягає в тому, що саме Україна стала однією з країн, які найбільше постраждали у війні». «Так що можна сказати, що на цьому напрямку ворог не веде активних наступальних дій». «Якщо порівнювати цей напрямок із Бахмутським, де «вагнерівці» діють під тиском своїх командирів, то на Куп’янському напрямку окупанти діють лише згідно правилам стандартних бойових дій». «І звичайно, що цей літній сезон він не буде в класичному розумінні таким, який був до війни». 

Звучали й досить дивні оцінки, наприклад: «Непритаманну дівчинці мрію водити тролейбус мала з дитинства» або ж «Попри те, що тривога лунала менше години, росіяни встигли обстріляти наш регіон».

У прямих ввімкненнях журналісти каналу постійно вдаються до таких форм, як «загалом відзначу», «також хочу нагадати», «хочу зазначити», «хочу додати». Й озвучують недоречні в новинах «корисні поради» чи заклики: «людям дійсно слід бути обережними», «тож прошу перехожих бути обережними», «закликаю не публікувати це в мережу» тощо.

У 7 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власні суб’єктивні думки. Наприклад: «дивує використання росіянами ракет вартістю від 500 тисяч доларів до одного мільйона по таким об’єктам» і «Тобто зараз відбувається таке собі прощупування» (ведучий Максим Зборовський про останні ворожі ракетні атаки). «Що ж там стоїть за цією гризнею жаби з гадюкою, власне Кадирова і Пригожина» (ведуча Катерина Федотенко). 

Тричі були безпідставні узагальнення. А ще одного разу ведучий Максим Зборовський не позначав межі цитати з висновків Інституту вивчення війни, відтак значна частина цієї цитати могла сприйматися аудиторією як думка самого ведучого.

Стандарт повноти інформації

Було 4 порушення стандарту. Ведучий Максим Зборовський в розмові з експертом Олексієм Буряченком про можливі провокації Росії на 9 травня припустив, що Росія буде «Вводити операцію «рязанскій сахар». Точно не вся аудиторія пам’ятає чи навіть взагалі знає цю російську історію 1999 року.  Це і порушення стандарту доступності подачі інформації.

Не досить було представляти Петра Недзельського лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». І не досить було представляти Георгія Біркадзе лише як «експерта з політичних та економічних питань». Вже давно хотілося б почути від ведучих «Ради» (бо саме цей канал дуже полюбляє Біркадзе), чим насправді  його «експертний» досвід підтверджується. У сюжеті Валерії Дерменжиєвої бекграундове архівне відео не було титроване ні датами, ні як архівне.

Стандарт доступності подачі інформації

Був порушений одного разу — вже згаданий вище «рязанскій сахар».

Інші зауваження

У цьому ефірному блоці каналу явно «заганяли» власну кореспондентку Валерію Дерменжиєву, яку вмикали в ефір щопівгодини з місця падіння уламків збитого дрона в Києві. Це при тому, що насправді там уже нічого не відбувалося. Досить було одного — першого — ввімкнення з цього місця, а далі  кореспондентка вже й не знала про що нове розповідати та змушена була раз по раз повторювати одне й те саме. А згодом на це ж саме місце події, на якому нічого вже не відбувалося, і з якого Дерменжиєва перед тим вже зробила аж три прямих ввімкнення, відправили ще одну кореспондентку, і вона продовжувала робити ввімкнення звідти, де вже все було показано і розказано. Це типовий приклад, коли ввімкнення робляться «заради ввімкнення», а не заради реального інформування. 

У кореспондентів каналу є шкідлива звичка закінчувати прямі ввімкнення багатослівними «Ми продовжуємо тут працювати і будемо повідомляти вас…». Це зайві післямови, які просто марнують ефірний час. До речі це стосується не лише кореспондентів «Ради», просто на Раді» це роблять частіше, ніж їхні колеги на інших каналах. 

Ефір каналу постійно рвуть на шматки  зайвими перебивками. Настільки зайвими, що часто ведучі роблять «фальстарт», щось починають говорити, аж раптом — бам! —  перебивка.

Гостьові ведучі каналу знову постійно «рухаються далі» — безглуздий професійний штамп, якого варто позбутися.

Кореспондентка у прямому ввімкненні з місця події казала, що «ситуацію прокоментували у Київській міській військовій адміністрації» і вмикали синхрон речника Київської МВА. Це був уривок з його розмови в гостьовій студії каналу за 5 хвилин до цього ввімкнення. Далі вона підвела до синхрону очевидиці, який вже подавала в попередньому ввімкненні її колега. 

Кореспондентка Катерина Кусмарова побувала на фронті на Лимано-Куп’янському напрямку. Але, замість повноцінного сюжету, розповідала про це у прямому ввімкненні з Харкова.

Анонси гостьових студій продовжують залишатися беззмістовними. Навіть коли в них з’являється конкретика — в подальшому годинному блоці ця обіцянка не завжди справджується. Як це було з анонсом «ексклюзивного інтерв’ю з Олександром Корнієнком» на початку ефірної години о 8-й. До речі, перший віцеспікер парламенту — популярний гість марафону. Це явно не той випадок, коли варто гучно заявляти про екслюзивність. 

Як завжди користувалися фемінітивами «через раз»: «кореспондент телеканалу «Рада» Валерія Дерменжиєва», «держава-терорист» (ведуча Ольга Бутко). «Ірина Мірошниченко, кондуктор» (титр у сюжеті Валерії Холодової). «Наталія Гуменюк,.. капітан першого рангу» (ведучий Максим Зборовський). «Валерія Дерменжиєва, журналіст» (титр на стендапі у прямому ввімкненні). «Заявила начальник Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк» (ведуча Катерина Федотенко і в титрі на синхроні). «Заявила начальник» — це звучить непересічно, погодьтеся. «Валерія Дерменжиєва, кореспондент» (титр на стендапі в сюжеті). «Українська республіка стала однією із співзасновників» (ведучий Максим Зборовський). «Софія Чолас, кореспондент» (титр в прямому ввімкненні). «Країни-агресора» (ведуча Тетяна Гончарова).

Елементи політичного піару

Цитували допис радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка в соцмережі з приводу слів ватажка угруповання «Вагнер» Пригожина: «Подоляк наголосив...».

Було «паркетне» повідомлення про те, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль з першою леді Оленою Зеленською відвідали українських вояків на навчаннях у Великій Британії. Реальної новини в цьому не було. Натомість був абсолютно порожній з інформаційної точки зору синхрон Шмигаля.

В «новинах коротко» було ось таке: «Ситуацію на фронті і підготовку Сил оборони до звільнення територій, і нагальні потреби українського війська обговорили керівник Офісу президента Андрій Єрмак і радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван. Сторони також приділили увагу українській «формулі миру». Єрмак подякував американському народові за всебічну підтримку України у боротьбі з Росією заради збереження свободи, поваги до міжнародного права та відновлення справедливого миру у Європі та світі». Тут немає жодної суспільно значимої новини. «Обговорилии», «приділили увагу», «подякував»  — навіщо про це повідомляти на загальнонаціональну аудиторію?

У «новинах коротко» було ось таке повідомлення: «Єдність світової спільноти відіграє вирішальну роль в боротьбі з Росією на полі бою та у поверненні українських дітей. Про це заявив керівник офісу президента Андрій Єрмак. Він зустрівся з амбассадорами фандрейзингової платформи “United24” — акторами, кінорежисерами і продюсерами. Обговорили повернення на батьківщину українських дітей, незаконно вивезених Росією. Єрмак зауважив, що у світі досі не існує дієвого механізму, який допоміг би звільнити неповнолітніх». Тут, як бачите, явно не «новина», а суто піар пана Єрмака.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в ефірному блоці каналу не було, натомість ефір вели двоє токсичних ведучих каналу Тетяна Гончарова і Максим Зборовський. Обоє раніше працювали на каналі ZIK Віктора Медведчука. Зокрема, Максим Зборовський брав участь у марафоні «Тхне Соросом». 

Резюме

Новинна складова цих 4 годин ефірного блоку каналу була такою: репортажних сюжетів не було, було 8 репортажних прямих ввімкнень (ще одне ввімкнення було не репортажним). У гостьовій студії каналу побувало 3 гостя-ньюзмейкера. Якісним було перше ввімкнення Валерії Дерменжиєвої про наслідки від падіння уламків збитих ворожих дронів у Києві (у цьому ввімкненні була якісна операторська робота, але операторів у прямих ввімкненнях не називають).

У проаналізованих 4-х годинах ефірного блоку каналу було 237 порушень стандартів, це близько 59 порушень на годину ефіру. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 141 раз. Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 67 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Друге місце посідали абстрактні псевдопосилання. Стандарт точності порушували в різні способи 24 рази. Стандарт повноти — 4 рази. Стандарт доступності подачі інформації порушили один раз, інші стандарти не порушували.

В ефірі каналу було 4 прояви політичного піару. Всі — у вигляді «паркетних» повідомлень. Двічі в позитивному контексті згадували керівника Офісу президента Андрія Єрмака, і по разу його радника Михайла Подоляка та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Російських наративів у ці години ефіру не було, ефір вели двоє токсичних ведучих.

Телеканал «1+1» (14:00–18:00, 8 травня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: кожна ефірна година починалася випуском новин і продовжувалася гостьовою студією. Випуски новин були різного хронометражу (15, 30 і навіть 45 хвилин). Новини вів Святослав Гринчук у виїзній студії з Нацмузею історії України у Другій світовій війні, гостьові студії вели Наталія Островська і Євген Плінський.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про життя прифронтової Богоявленки і бої близ Вугледара, 
• про використання досвіду минулих битв у нинішній війні,
• про законодавче закріплення терміну «рашизм»,
• про історичні паралелі між Гітлером і Путіним,
• про нещасні випадки під час аматорського розмінування на Харківщині,
• про роботу хірургів Дніпра, які рятують поранених з фронту.

Були прямі ввімкнення:

• три ввімкнення (з різних локацій) про наслідки падіння уламків збитих дронів у Києві,
• про підготовку чергового пакету санкцій ЄС проти Росії,
• про відзначення Дня пам’яті та примирення в Берліні,
• про День пам’яті та примирення в Лондоні,
• про фестиваль «Українська весна» в Швеції,
• про нову експозицію в Національному музеї історії України у Другій світовій війні,
• з Горенки про бої на Київщині у 2022 році.

Гостями ефірного блоку були:

• Євгенія Кравчук, народна депутатка, про зміну травневих свят, запропоновану президентом.
• Олег Чабан, психотерапевт, про психологію росіян, які радіють війні, про вразливість людських мізків до єдиного поля пропаганди, про створення російською пропагандою міфічних образів ворогів, про питання ставлення до ветеранів цієї війни як до рушійної сили змін у суспільстві.
• Аліна Понипаляк, кандидатка історичних наук, експертка Українського центру безпеки та співпраці, про нинішнє переосмислення історії України в Другій світовій війні, про паралелі між нацистською Німеччиною і нинішньою Росією, про спотворення Росією історії, про засудження світом ролі СРСР у розв’язанні Другої світової.
• Сергій Сумленний, німецький політолог, директор ініціативного центру «Європейська стійкість», про німецький стереотип покаяння перед Росією, про спроби заборони українських прапорів разом з російськими (інтерв’ю Наталії Фібріг).
• Микола Давидюк, політолог, про логіку культу «побєдобєсія» в Росії, про мілітаризацію дітей в Росії, про оточення Путіна, про майбутній парад в Росії.
• Дарина Венгер, експертка з історії Великої Британії, про лідерство Великої Британії під час Другої світової війни і в нинішній коаліції підтримки України, про історичні паралелі з подіями Другої світової і нинішньої війни (інтерв’ю Наталії Ярмоли).
• Павло Нетьосов, офіцер ЗСУ, історик і пошуковець, про бої на Київщині в 2022 році, про історичні паралелі з Другою світовою і про неможливість пробачення росіян.
• Андрій Гундар, президент Американської торгової палати в Україні, про участь західних бізнесів у майбутній відбудові України, про втрати українських бізнесів від війни, про питання боротьби з корупцією в Україні.
• Катерина Приймак, парамедикиня, співзасновниця руху «Veteranka», про роботу парамедиків, про НАТОвські стандарти в парамедицині.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського з нагоди Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності порушували 51 раз. У чотирьох випусках новин було використано відео з анонімного телеграм-каналу. Узагальнених розмитих псевдопосилань було 13. Крім псевдо на Повітряні Сили, Генштаб, «Червоний хрест», було ще «за даними поліції» і посилання на невизначені медіа: «за даними ЗМІ», «шведська преса пише», «у світових ЗМІ називають», «у масмедіа уже з’являються його подробиці».

Двічі робили абстрактні псевдопосилання: «за даними з відкритих джерел відомо» і «ці антиросійські санкції прозвали». 16 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела. І 16 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «заявляють наші урядовці», «передають українські бійці з передової», «кажуть історики», «кажуть воїни 68-ї єгерської бригади», «медики дають обнадійливий прогноз», «хористи зізнались», «пояснюють фахівці», «є така думка», «є в експертному середовищі така думка» і подібні.

Стандарт точності інформації

Було 13 порушень стандарту. Найбільше — 7 разів — це була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, у сюжеті йшлося про те, як українське військо використовує трофейну ворожу техніку, а «перекривали» цю розповідь відео роботи «Хаймарсів». Це вже точно не «трофеї».

4 рази «ілюстрували» прямі ввімкнення невідповідною картинкою. Наприклад, кореспондентка з Брюсселю розповідала про підготовку чергового пакету санкцій проти РФ, а показували архівне відео Путіна і Сі Цзіньпіна. В інших ввімкненнях заздалегідь відзняте відео титрували «наживо», що було неправдою. Розмову з політологом Давидюком «ілюстрували» не відповідним відео.

У сюжеті Валентини Доброти було сказано, що СРСР «розв’язує агресивну війну з маленькою Фінляндією і майже два роки веде безуспішні бойові дії». В історіографії підраховано, що ця «Зимова війна» тривала 104 дні. Далеченько до «майже двох років».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше було порушень саме цього стандарту, загалом 229 разів. 208 із них займали суб’єктивні думки журналістів у новинах. Емоційні оцінки: «страшні події», «кривава битва», «після бахмутського пекла», «з найгарячіших точок», «величезна вирва», «він має кепський вигляд», «блідий, маленький, злодійкуватий», «грандіозний концерт», «зала слухала, затамувавши подих» тощо. 

Були різного роду висновки й міркування, наприклад: «Між методами і тактиками тодішнього ворога і теперішнього майже немає різниці». «Видається, що в останні роки в Європі частіше використовують саме слово «пам’ять» аніж слово «перемога». «От саме «рашизм» найбільш точно передає усю суть, бо тут і про те, звідки воно пішло, і на що воно схоже» (ведучий Святослав Гринчук). «Неймовірно важливо, аби в майбутньому, завдяки цим виставкам ми могли би показувати правдиву історію, правдиву війну, як воно було, інша сторона, що ми маємо багато як трагічних подій, так і героїчних, які теж треба показувати. Ще одне, це те, що ми фіксуємо цими речами злочини російські, тому що ми вкотре повертаємось до теми, що це не просто протистояння України і Росії-агресора, а це протистояння цивілізованого світу в нашій подобі із варварами, гвалтівниками та вбивцями. В ХХІ столітті замість того, аби витрачати мільйони різних грошей, неважливо в якій валюті, на розвиток медицини, чи то науки, чи то благополуччя своїх мешканців, бажають війни і вкидають ці гроші у те, аби вбивати людей у іншій країні, в Україні зокрема», «і тому, я впевнений, що в цю війну ми теж переможемо, і вона відгримить і залишиться в цих артефактах і ми повернемо ось цьому символу його головний лозунг “Ніколи знову!” Тому перемога точно буде» (пряме ввімкнення Сергія Моргуна). «“Рашизм” — слово, яке характеризує сучасну Росію. Тепер “рашист” — це клеймо, бо за своїм цинізмом сучасні рашисти вже давно перевершили попередників […] “Рашизм” — слово, яке утворилося саме собою, а народ його залюбки підхопив, тож і прижилося швидко. Воно коротке, але дуже містке» (в сюжеті Інни Лебеденко). «Сучасна Росія мало чим відрізняється від гітлерівської Німеччини» (в сюжеті Дмитра Святненка).

Ведучі гостьових студій загалом авторизували власні думки, але у 14 випадках все ж забули це зробити. Наприклад: «У нас в останній час формується така уява, що вони (ветерани) всі бідні, нещасні, що їм потрібна лише допомога, але насправді ветерани — це і потужна рушійна сила, це новий такий потужний прошарок в суспільстві, який може призводити до змін» (ведучий Євген Плінський). «Ми знаємо, що зараз в ідеології РФ є таке фундаментальне правило спотворювати історію, зокрема України» (ведуча Наталія Островська). Ще в 7 випадках журналісти робили безпідставні узагальнення: «Музейники і науковці просто не в змозі оминути події нової страшної війни». «Вони називають це «безсмертний полк», а весь цивілізований світ — “побєдобєсієм”, або просто шизофренією». «Називати росіян рашистами почав увесь цивілізований світ». «Мешканці оговтуються від шоку і ще не дуже готові говорити про нічну атаку» «Його значення ми всі розуміємо без визначення». 

Стандарт повноти інформації

Було 11 порушень стандарту. У 9 випадках бекграундове відео цілком конкретних подій в повідомленнях, сюжетах і прямих ввімкненнях не позначали, як треба, датами. У кращому разі використовували невідповідне позначення «досьє». Крім того, не досить було представляти Миколу Давидюка лише як «політолога». У сюжеті Ольги Павловської частина планів була без інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень. Показували абсолютно не адаптовану для телевізора графіку. Невже на «1+1» гадають, що хтось із глядачів зміг це прочитати й усвідомити? За 8 секунд. Було  ще три подібних слайда. 

Крім того, ведучий Євген Плінський говорив: «Дякуємо тобі за цікаву роботу, за цікавий слот». І наприкінці ефіру: «Завершуємо цей слот». Ведуча Наталія Островська казала: «Який тригерить багатьох». Навряд уся аудиторія марафону знає ці слова. 

Елементи політичного піару

Нічим не виправданою була підкреслена (і в анонсі, і в представленні ведучим, і в титрі) згадка фракційної приналежності народної депутатки Євгенії Кравчук до «Слуги народу».  Темою розмови були зміни травневих свят, запропоновані президентом. Згодом у випусках новин двічі наводили її синхрон з цього інтерв’ю, також зі згадкою «Слуги народу» в титрі.

Резюме

Новинна складова проаналізованих 4 годин ефіру каналу складалася з одного репортажного сюжету, 8 репортажних прямих ввімкнень (ще одне було не репортажним, а радше бекґраундовим), в гостьовій студії побувала одна ньюзмейкерка. Якісним був репортаж Антона Коцуконя про життя прифронтової Богоявленки і бої поблизу Вугледару (оператори Сергій Осавчук, Сергій Перфілов). Якісною була також робота Вікторії Ковцун із двох різних локацій у Києві про наслідки падіння уламків збитих дронів.

У проаналізованих 4 годинах ефіру каналу загалом було 311 порушень, а це — майже 78 порушень на годину ефіру. Найбільше — 229 разів — порушували стандарт відокремлення фактів від думок, переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 51 раз, найчастіше це була фактична інформація без будь-яких посилань на її джерела й узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 13 разів, стандарт повноти інформації — 11, стандарт доступності подачі інформації — 7 разів. Інші стандарти не порушували.

Було три прояви політичного піару — невиправдані контекстом розмови згадки фракційної приналежності до «Слуги народу» народної депутатки Євгенії Кравчук. У гостьовій студії і в синхронах.

Наративів російської пропаганди і токсичних медійних персонажів в ефірі каналу не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–22:00, 8 травня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: ефір був розбитий на 30-хвилинні блоки, які складалися навпіл з випуску новин і гостьової студії. О 20-й годині був годинний підсумковий випуск, отже наступні 30 хвилин були гостьовими. Не було гостьових студій у двох блоках: о 18:15 було відеозверннення президента Зеленського, о 21:45 — фільм. Новини вели по черзі Тетяна Висоцька і Андрій Ковальський, гостьові студії — Яна Брензей.

В ефірному блоці медіагрупи були такі сюжети:

• два репортажі про наслідки атаки ворожих дронів на Київ,
• про бої на східному фронті,
• про запуск водогону у прифронтовому селищі Плавні на Запоріжжі,
• про наслідки ворожого обстрілу Комишувахи на Запоріжжі,
• про наслідки масованого ворожого обстрілу Нікополя,
• про святкування коронації Чарльза,
• про плани відбудови села Циркуни на Харківщині, 
• про заповідник «Асканія-Нова» під окупацією,
• про повернення під держконтроль споруд Києво-Печерської Лаври,
• про російське «побєдобєсіє»,
• про майбутнє України після перемоги,
• про обладнання укриттям дитячого садка в Димері Київської області,
• про фотопроєкт «Наодинці» про дружин загиблих військових,
• про розвідника, який втратив ногу в 2019 році, але пробіг марафон у Лондоні,
• про дівчину-переселенку з Бахмута, яка стала водійкою тролейбуса в Дніпрі,
• про зйомки українськими і британськими школярами документальної стрічки.

Були прямі ввімкнення:

• про наслідки ракетної атаки ворога по Одещині,
• про ситуацію на фронтах Донеччини,
• про черги вантажівок на кордоні з Польщею.

Гостями ефірного блоку були:

• Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про вивезення колаборантів з Мелітополя, про закриття окупаційних закладів, збільшення мародерства окупантів, про мінування цивільних об’єктів, про інструкцію для цивільних, що робити під час українського контрнаступу.
• Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, про наслідки ворожого ракетного обстрілу Краматорська, про збільшення інтенсивності обстрілів прифронтових населених пунктів, про заходи безпеки для цивільних, про хід евакуації місцевих.
• Олена Кондратюк, віцеспікерка парламенту, про результати поїздки до Ізраїлю, про примусову депортацію українських дітей, про інертність і бездіяльність «Червоного Хреста», ООН та інших міжнародних організацій в умовах великої війни в Україні, про світову архітектуру безпеки після перемоги України над Росією.
• Валерій Шершень, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про бої під Мар’їнкою і Авдіївкою, на Запоріжжі, про ворожі обстріли прифронтових населених пунктів, про втечу колаборантів.
• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про пропозиції президента щодо зміни свят, про обриси української перемоги над Росією, про сценарії ослаблення Росії, про обговорювані на Заході ризики від можливих невдач українського контрнаступу.
• Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, про запропоновану президентом зміну свят, про витіснення культу російського «побєдобєсія» в Україні, про необхідність державних інвестицій в розвиток історичної науки.

Крім того, в ефірі були:

• відеозвернення президента Володимира Зеленського з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні;
• фільм проєкту «Громадянська оборона» про скасування в Росії військових парадів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти медіагрупи порушували 66 разів. Лише один раз була неперевірена інформація з соцмереж — цитували з фейсбука першу леді Олену Зеленську.

Найбільше — 28 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Посилалися так на Генштаб, командування Повітряних сил, Повітряне командування «Південь», на різні ОВА і Київраду, Нацполіцію, Офіс генпрокурора, СБУ, посольство України в Німеччині, Мінкультури, Міндовкілля, Міносвіти та ініші установи. Були ще більш розмиті: «за даними правоохоронців», «повідомляє місцева влада», «західні ЗМІ повідомляли», «в УПЦ (МП)... заявили» тощо.

8 разів робили цілковито абстрактні псевдопосилання: «на цю хвилину відомо», «на ранок стає відомо», «натомість відомо», «зафіксовано», «припускають». Ще в 7 випадках подавали фактичну інформацію взагалі без посилань.

Чимало було й узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки (22 рази). Майже всі вони були повністю розмиті, на невизначені групи людей: «водії скаржаться», «кажуть прикордонники», «бійці кажуть», «розповідають люди» і «люди певнять». У псевдоекспертних сюжетах, звісно ж, було чимало псевдофахових «посилань»: «чимало аналітиків певні», «кажуть експерти», «українські історики наголошують», «соціологічні опитування кажуть», «акцентують увагу фахівці». Тричі автори думки були максимально невизначені: «водіїв закликають» і «ситуацію порівнюють». 

Стандарт точності інформації

Було 18 порушень стандарту точності, з них — 15 були невідповідностями картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про пропозиції президента щодо свят «перекривали» краєвидами Майдану. Бекґраунди до повідомлень про свята також «перекривали» якимось вінегретом з хронік Другої світової, якогось параду на Червоній площі з Путіним тощо. Повідомлення про засідання Ставки верховного головнокомандувача навіщось «перекривали» архівним відео роботи РСЗВ, мінометників й артилеристів на фронті. Звісно, без позначки архів. Повідомлення про руйнування ворожими ракетами баз відпочинку на Одещині «перекривали» просто красивими краєвидами моря. Цими ж краєвидами «перекривали» і пряме ввімкнення про зруйновані бази.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше журналісти порушували саме цей стандарт: 257 разів за 4 години ефіру — це, як на мене, занадто. Навіть для медіагрупи, де порушення цього стандарту давно нагадує фірмовий стиль. 

Більшість порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Емоційна лексика з різних приводів: «кривава війна», «справжнє пекло», «наробили біди», «суцільну руїну», «дивом ніхто не загинув» і «на щастя обійшлося без жертв», «російські терористи вкотре показали своє обличчя», «окупація була пеклом» і подібні. Або ж такі: «зріс до небачених показників», «довжелезна черга», «величезний заповідник», «відповідальність колосальна», «була вкрай популярна», «неймовірному різноманіттю», «їхня історія кохання нагадує романтичний фільм», «це ні для кого не секрет», «сувенірне шаленство» тощо. 

Були і псевдоекспертні сюжети, як наприклад матеріал великої групи авторів (Єгора Ромахла, Василя Саф’янюка, Ольги Чайко і Христини Величанської) про повоєнне майбутнє України. Замість справжніх експертів, тут домінував величезний текст за кадром (перекритий абияким відео), що більше нагадував есей чи потік свідомості журналістів. Ось лише маленький фрагмент: «Якщо зараз ми об’єднані спільною метою — перемогою у війні, то після цього доведеться шукати нову об’єднавчу ідею. Якщо із зовнішньою політикою все зрозуміліше — безумовна більшість підтримує шлях до європейського та євроатлантичного майбутнього, то от всередині будуть питання, як не тільки відбудувати знищене, а вибудувати нову країну, аа це неможливо без чесного суспільного діалогу». Або звідти ж — безпідставне узагальнення: «Українці повірили у себе, у державу та Збройні сили і водночас чітко усвідомили, хто наш спільний ворог». Непогано для мітингу, але не для новин. 

Загалом безпідставних узагальнень в проаналізованому ефірі медіагрупи було відносно небагато, лише 5. Наведу ще два: «Весь світ спостерігав» і «весь світ побачив». Ведуча гостьової студії Яна Брензей стандарт майже не порушувала, авторизувала свої думки, крім хіба що двох випадків. 

Двічі ведуча новин Тетяна Висоцька наводила дуже довгу, з кількох складних речень, цитату президента Зеленського, лише в самому кінці позначивши авторство («зазначив президент»). Початок цитати ніяк не позначали, відтак вона сприймалася як суб’єктивна думка самої ведучої.

У вже згаданому сюжеті великої групи журналістів теж часом неможливо було вловити, де закінчуються думки авторів, а де починаються думки ньюзмейкерів. Бо коли йде підряд кілька речень суб’єктивних міркувань, а закінчується це, наприклад, «попереджає боєць ЗСУ і секретар парламентського Комітету з нацбезпеки Роман Костенко», або «каже міністр культури Олександр Ткаченко», то неможливо зрозуміти, де в попередніх реченнях автори говорили від себе, а де — цитували політиків. 

Стандарт повноти інформації

Стандарт майже не порушували. У сюжеті Христини Гавриш одна з експерток у синхроні не була жодним чином представлена. Бекграундове відео попереднього візиту Урсули фон дер Ляєн до Києва не було титроване ні датою, ні навіть просто як архівне.

Стандарт доступності подачі інформації

«Флешмоб» може не належати до лексичного запасу значної частини аудиторії марафону.

Інші зауваження

Одного разу забули про фемінітив: «Катерина — лектор-екскурсовод» (в сюжеті Ореста Дрималовського).

Резюме

Новинна складова була такою: 8 репортажних сюжетів, 3 прямих ввімкнення і 3 гостей-ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращим був спецрепортаж Тетяни Доцяк про плани відбудови села Циркуни на Харківщині (оператор Ігор Тамбієв).

У проаналізованих ефірних годинах журналісти медіагрупи порушували стандарти 345 разів, це близько 86 разів на ефірну годину! Дуже багато було порушень стандарту відокремлення фактів від думок, — 257. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 66 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації й узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 18 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Двічі було порушено стандарт повноти інформації і двічі — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Інтер» (6:00–10:00, 9 травня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу тепер складається з 10-хвилинних випусків новин, які виходять в ефір щопівгодини (на початку і на 30-й хвилині кожної години). Решта часу — гостьові студії, у яких значну частину також займають сюжети з підводками. Відтак гостей в ефірі «Інтера» стало ще менше, ніж раніше. Новини цього дня вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Олександр Васильченко й Ірина Баглай.

В ефірному блоці були такі сюжети:

• про бої під Бахмутом,
• про роботу САУ «Гвоздика» на фронті,
• про бої під Авдіївкою і виживання цивільних у місті,
• про наслідки бомбування Марганця з дронів,
• про підрив гранати у квартирі у Хмельницькому,
• про наслідки ворожих обстрілів і бомбувань Сумщини,
• про наслідки атаки дронами по Києву 8 травня,
• про вишкіл для добровольців, організований бійцями батальйону «Вовки Да Вінчі» на Буковині,
• про ситуацію на східному фронті,
• про бої під Кремінною на Луганщині,
• про те, з чим Байден і Трамп підходять до початку виборчої кампанії в США,
• про відправлення волонтерами з Лондона броньованого медичного автомобіля,
• про те, як українці в Німеччині відзначали День пам’яті і примирення,
• про те, як в Лондоні оцінюють готовність України до контрнаступу,
• про зустрічі рятувальників зі школярами в Миколаєві,
• про звільнення острова Зміїний у травні 2022 року,
• про винайдені львівським реабілітологом тримачі для тих, хто втратив руки,
• про українські мурали в Берліні,
• про 101-річний ювілей зв’язківиці ОУН-УПА Ольги «Квітки» Гришин-Грищук,
• про фотопроєкт у Кропивницькому зі світлин жінок, що чекають чоловіків з війни,
• про ветеранку Другої світової, розвідницю Ольгу Твердохлєбову,
• про створення музейниками 3D-моделей старовинних кораблів, знайдених у Дніпрі,
• про розмінування полів роботизованою саперною технікою на Миколаївщині,
• про виставку оберегів військових у Києві.

Були прямі ввімкнення:

• про наслідки вечірніх ракетних ударів по Харкову,
• про ворожі обстріли прикордонних громад Сумщини,
• про нічну ракетну атаку на Дніпро,
• про ситуацію з обстрілами в Запорізькій області,
• про ракетну атаку по Одещині.

Гостями ефірного блоку були:

• Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ситуацію в окупованому місті, про примусову паспортизацію і намагання примусової евакуації жителів окупантами, про знищення документів окупаційними адміністраціями, про ситуацію навколо Запорізької АЕС.
• Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони «Південь», про наслідки нічної ворожої ракетної атаки, про ракетно-дроновий потенціал ворога, про ситуацію на південних ділянках фронту.
• Юрій Ігнат, речник Повітряних сил ЗСУ, про подробиці нічної ворожої ракетної атаки по Києву і Дніпру, спростування того, що одна з ракет була балістичною, про значення збиття ППО ракети «Кинджал» під час попередньої атаки, про побудову системи ППО в майбутньому.
• Олександр Шульга, соціолог і керівник Центру «ІКАР», про зміни у ставленні росіян до війни, мобілізації тощо.
• Володимир Назаренко, боєць батальйону «Свобода», про бої в Бахмуті, про тактику ворога і про успіхи ЗСУ, про підготовку батальйону «Свобода» до наступальних дій.

Крім того, в ефірі були:

• вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського;
• документальний фільм проєкту «Армія спасіння» про життя і роботу рятувальників у прифронтовій зоні.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 67 разів. 16 разів використовували інформацію й відео, взяті з соцмереж і телеграм-каналів без підтвердження. Зокрема, посилалися на телеграм-канал очільника Київської обласної поліції, твітери Урсули фон дер Ляєн і Міноборони Туреччини, невизначену сторінку Київської міської військової адміністрації. Решта посилань були анонімними: «шириться в мережах», «про це повідомляють місцеві пабліки». Використовували відео з анонімних телеграм-каналів «Донбас оперативний» і «Supernova plus».

Найбільше порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Так посилалися на різні військові адміністрації, Генштаб, СБУ, ДСНС, командування Повітряних Сил, командування «Південь», Єврокомісію і навіть ВПС Сполучених Штатів. Решта псевдо були ще більш розмитими, зокрема: «за версією поліції», «пише американська преса», «як з’ясували правоохоронці», «люди нарахували». Були навіть: «про вибухи повідомили і в Бєлгородській області Росії» і «чиновники країни-агресорки заявляють».

Було 4 абстрактних псевдопосилання: «стало відомо», «за попередніми даними», «за різними оцінками» і «є інформація». Ще у 8 випадках фактичну інформацію подавали взагалі без будь-яких посилань на джерела.

Також було 13 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки: «кажуть українські військові», «українські артилеристи кажуть», «експерти сходяться на тому», «у поліції закликали», «фахівці кажуть», «музейники кажуть», «іноземні гості зізнаються», «побратими... пригадують», «бійці не приховують» тощо.

Стандарт точності інформації

Загалом було 16 порушень стандарту. 7 разів це була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, у сюжеті про вибух гранати у квартирі у Хмельницькому авторка казала, що підозрюваний у цьому злочині у важкому стані в лікарні, а «перекривали» це чомусь архівною картинкою з СІЗО. 

Невідповідним відео «ілюстрували» 4 прямих ввімкнення і 4 розмови з гостями. Так, наприклад, боєць батальйону «Свобода» розповідав, що його бригада перебуває в тилу на злагодженні і навчанні, а показували бойові дії в Бахмуті. Або ж розмову з соціологом Олександром Шульгою про настрої серед росіян «ілюстрували» абияким відео російських вулиць

Стандарт відокремлення фактів від думок

Протягом останніх тижнів на «Інтері» значно зросла кількість порушень цього відповідального стандарту. Цього дня зафіксовано 171 порушення за 4 години ефіру. Здебільшого суб’єктивні думки журналістів у новинах — 157 випадків. Зрозуміло, найбільше було суто емоційної лексики: «у пеклі війни», «жахіття війни», «на найгарячіших ділянках фронту», «найзапекліші бої», «в епіцентрі важких боїв», «відчайдушно б’ються», «незламну фортецю», «били нещадно», «смертоносне залізяччя», «величезну вирву», «спалахнула страшна пожежа», «диво-техніка», «чуттєвий фотопроєкт», «історії деяких з них просто вражають», «відважна і нескорена», «дивовижних історій» і подібних. Забагато було також лексики урочистого стилю: «легендарна розвідниця», «таку амбітну ціль озвучив президент», «легендарний діалог», «стало символічним» тощо.

Часом трапляються висновки, наприклад: «Це також свідчить, що Росія продовжує поширювати свій контроль на оборонний сектор Білорусі» (ведуча Анастасія Даугуле). І чимало сумнівної образності, яка не лише грає на емоціях, але й ускладнює сприйняття інформації аудиторією: «І уже від самого ранку нас “вітають” росіяни», «так ворог «вітав» Україну з Днем Європи» (тут слід пам’ятати, що лапки на слух не чути), «сакральна дата навиворіт», «відправили російського КАМАЗа на концерт Кобзона», «снаряди як дощ з неба падали» тощо.

В 11 випадках не були авторизовані суб’єктивні думки ведучих гостьових студій та оглядачів. Тричі були безпідставні узагальнення. Як наприклад у сюжеті Данили Снісаря: «Цей вислів навіки закарбувався в пам’яті українців та й усього світу загалом». Або в прямому ввімкненні Марії Тарасової: «Проте одесити до повітряної тривоги... поставилися дуже серйозно» (прямо-таки всі одесити?).

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували лише двічі — не позначали датами бекґраундове відео. Зокрема, у бекґраундовому сюжеті про річницю звільнення острова Зміїний, де йшлося про конкретні події. 

Стандарт оперативності

Сюжет про наслідки атаки дронами вночі 8 травня на ранок наступного дня вже точно був геть застарілим за інформацією, бо всі наведені в ньому факти і навіть думки протягом дня напередодні докладно розповідали колеги з інших телеканалів. Так само застарілою була й докладна розповідь у прямому ввімкненні про наслідки ракетного обстрілу Одещини вночі 8 травня.

Інші зауваження

Періодично журналісти не використовували фемінітиви: «відеопродюсер Василиса Степаненко» (ведуча Анастасія Даугуле). «Алла Буткевич, директор Орв’яницького ліцею» (титр у синхроні). «Екскурсію провела Карін Фелікс, історик» (в сюжеті Владислава Політа — і в тексті, і в титрі). «Інна Гелега, керівник сектору комунікацій...» (титр у сюжеті Марічки Золотої). «Наталія Гуменюк, керівник Координаційного пресцентру...» (титр). «Ольга Твердохлєбова, ветеран Другої світової війни», «Нинішня війна, каже ветеран» (титр і текст у сюжеті Юлії Корчевської). 

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди не було, новини вела токсична ведуча Анастасія Даугуле. До повномасштабної війни Даугуле вела концерти до 9 травня на «Інтері», де розповідали про нацистів в Україні. 

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу була такою: 8 репортажних сюжетів, 5 прямих ввімкнень, у студії побував один гість-ньюзмейкер. Із сюжетів найкращим був репортаж Станіслава Кухарчука та Віталія Більського про бої під Авдіївкою і виживання цивільних у місті (оператор В’ячеслав Ромодан).

Стандарти журналісти каналу порушували в проаналізованій частині ефіру 258 разів. Найбільше — стандарт відокремлення фактів від думок (171 раз). Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 67 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 16 разів, повноти інформації і оперативності — по два рази. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару в проаналізованих 4 годинах ефіру не траплялося. Російських пропагандистських наративів також не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00–18:00, 9 травня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичайною: кожна ефірна година починалася приблизно 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Ігор Пупков та Ольга Грицик, гостьові студії — пари ведучих, спочатку Марія Скиба з Максимом Сікорою, згодом Вікторія Малосвітна з Богданом Машаєм.

В ефірному блоці були такі сюжети:

• про візит Урсули фон дер Ляєн до Києва,
• про 155-міліметрові снаряди від Євросоюзу,
• про збиття російської ракети «Кинджал»,
• про експорт товарів через Казахстан до Росії,
• про фінал «Євробачення» в Ліверпулі,
• про те, як чернігівські лікарі приймали пологи під окупацією.

Були прямі ввімкнення:

• про святкування Дня Європи у Львові,
• про виступ Олафа Шольца в Європарламенті,
• про те, як День Європи святкують в Латвії,
• про рішення Європарламенту щодо фінансування снарядів для України,
• про меморіальні заходи в Австрії до дня закінчення Другої світової.

Гостями ефірного блоку були:

• Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про те, що змінить для українців набуття Україною статусу кандидата до ЄС, про стан руху України до членства, про перспективи України на саміті НАТО у Вільнюсі (записане інтерв’ю Микити Міхальова).
• Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про значення святкування Дня Європи, про очікування від євроінтеграції України, про участь у параді в Москві лідерів деяких пострадянських країн.
• Євген Перебийніс, заступник міністра закордонних справ, про хід євроінтеграційного руху України, про символічне значення візиту фон дер Ляєн до Києва саме в День Європи і практичні підсумки цього взиту, про черговий пакет санкцій ЄС проти Росії.
• Вадим Пристайко, надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії, про українське Євробачення в Ліверпулі, про велику кількість проукраїнських культурних заходів у Великій Британії, про коронацію Чарльза і значення британської монархії для підтримки України, про підготовку українських вояків у Британії.
• Віктор Єленський, голова Держслужби з питань етнополітики та свободи совісті, про виселення Московського патріархату з Лаври, про роботу комісії Мінкульта, про процеси переходу священників з МП до ПЦУ, про можливості законодавчої заборони роботи московської церкви, про потреби українського війська в капеланах.
• Костянтин Ущаповський, голова Нацкомісії з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, про аварійно-відновлювальні роботи енергомереж, пошкоджених ворожими обстрілами, про загальний стан енергосистеми України, про ймовірність віялових відімкнень влітку, про відновлення зруйнованого ворогом.
• Володимир Бондаренко, заступник міського голови Києва, секретар Київської міськради, про подолання наслідків останніх ворожих атак по Києву, про загальні збитки завдані ворогом за весь час великої війни, про відновлення пошкоджених будинків.
• Оазу Нантой, член парламенту Молдови, про спроби Придністров’я збільшити кількість російських «миротворців», про перемогу України у війні як крок до звільнення Придністров’я.
• Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції, про міжнародну систему відповідальності за російські воєнні злочини, яку готові збудувати Нідерланди, про створення реєстру для компенсації українцям збитків, заподіяних російською війною, про створення міжднародного трибуналу.
• Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про значення і наслідки знищення українською ППО гіперзвукової ракети «Кинджал», про перспективи надання Україні літаків, про парад у Москві, про варіанти деокупації Придністров’я за допомогою України, про готовність партнерів надати Україні артилерійські снаряди.
• Володимир Єльченко, український дипломат, постійний представник України при ООН в 2015–2019 роках, про зміст майбутнього членства України в ЄС і НАТО, про можливості переговорів з Росією на умовах України, про безперспективність ООН як організації, про можливі впливи результатів українського контрнаступу на політику основних світових геополітичних гравців, зокрема Китаю.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 31 раз. У трьох випадках брали неперевірену інформацію в соцмережах та телеграм-каналах. Узагальнених розмитих псевдопосилань було 10: на Єврокомісію, ДБР, Мін'юст, Офіс президента й «Укренерго». Крім того були ще більш розмиті: «про це повідомляють американські ЗМІ з посиланням на представників Білого Дому», «у Молдові відреагували». У 8 випадках подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

Ще в 10 випадках подавали суб’єктитвні думки з узагальненими псевдопосиланнями на їхнє авторство. Тут були і псевдо на певні установи: «однак в Офісі президента з такою заявою не погодились», «у Міноборони та Генштабі також наголосили», «у Нацгвардії підкреслили», «у поліції звернулися». Були цілком абстрактні: «експерти переконані», «запевняли росіяни», «та Україна теж розуміє», «кажуть військові експерти». І повністю безособові: «це назвали» і «вважалося».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 26 разів. 21 із них —  невідповідності картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, повідомлення про нічну ракетну атаку «перекривали» архівним відео запусків ракет з російських кораблів. При цьому відео було денним і з геотитром «Київ».

Ведучий новин розповідав, що всі 15 ракет, які летіли на Київ, було збито, а на екрані показували відео київської висотки, пошкодженої уламками збитого напередодні ворожого дрона. І таке було тричі. Цим же відео «перекривали» й цитату речниці Наталії Гуменюк про ймовірність ракетних атак росіян 9 травня. Добре хоч нарешті написали «архів».

У чотирьох випадках невідповідними картинками «ілюстрували» прямі ввімкнення. Наприклад, ввімкнення зі Львова про святкування Дня Європи частково «ілюстрували» просто відео львівських вулиць, цілком собі буденних, без жодних ознак свята. Або ж кореспондентка з Брюсселя розповідала про історію Євросоюзу та підняття в місті українського прапору, а показували чомусь Зеленського і фон дер Ляєн у Києві. Ще краще — під час цього ж ввімкнення з Брюсселя слова кореспондентки про виступ німецького канцлера Олафа Шольца в Європарламенті «ілюстрували» відео параду на Красній площі в Москві. 

Спроба «проілюструвати» розповідь кореспондента «Укрінформа» в Ризі про провокацію місцевих прихильників «руського міра» була дезавуйована самим кореспондентом. Він побачив ілюстрацію, перервав свою розповідь і сказав: «Це ось так виглядав колись пам’ятник, так званий пам’ятник «визволителям», але в серпні минулого року він був знесений».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 144 рази. З них 134 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Емоційні оцінки: «від вибухів здригалися», «потужний вибух», «кадри з Москви дійсно жалюгідні», «утворилися величезні черги» тощо. Дуже багато лексики урочистого стилю: «символічний візит у символічний день», «славнозвісної декларації» і подібні. 

Були й «експертні» висновки журналістів, наприклад: «саме “Кинджал” — один із головних міфів російської пропаганди» і «відтепер українські території в рази захищеніші від інших балістичних ракет» (в сюжеті Влади Цимбаленко). «Однак за землі Астані можна поки що не перейматися, вона має ще одного сильного союзника — Пекін» Або «Важливими для Казахстану залишаються його зовнішні економічні та політичні зв’язки «і саме через це Астані доводиться тримати нейтралітет та підтримувати дипломатичні стосунки з усіма партнерами» (в сюжеті Дарини Добровольської).

Були жарти: «Невідомі партизани “з вогником” “привітали” країну-окупанта» і «“сушка” успішно догоріла, тож ні модернізація, ні ремонт їй уже не допоможуть» (ведуча Ольга Грицик). Та подяки: «І тут ми від усього серця дякуємо нашим ППО» (ведучий Ігор Пупков). «Тож сьогодні Львів дякує тим, хто боронить наші кордони і дає спокій всій Європі» (у прямому ввімкненні Олександри Стасишин).

Ще у 5 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власні думки. І чотири рази журналісти робили безпідставні узагальнення: «фото, які облетіли весь світ», «переживши це, знають, як працювати у війну, але дужче мріють, щоби цей досвід ніколи більше не повторився», «казахи переймаються і через свою безпеку». Ще в одному випадку ведуча Вікторія Малосвітна цитувала заяву ЄС: «Це символ непохитної підтримки українського народу». Але не зробила посилання, тож заява ЄС стала заявою самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушили 6 разів. Не було необхідного бекграунду в новині про ухвалу декларації щодо воєнних злочинів Росії проти України Міжнародною академією Нюрнберзьких принципів. Слід було пояснити, що це за академія. Бо інакше незрозуміла вага ухвали.

У сюжеті про збиття російської ракети «Кинджал» не досить було представляти Павла Нарожного лише як «військового (в сенсі «воєнного») експерта». У сюжеті про скорочення експорту товарів через Казахстан до Росії не досить було представляти Руслана Осипенка лише як «експерта-міжнародника», а Ігоря Рейтеровича просто як «політолога». Так само Ігоря Лакійчука було представлено лише як «політолога» в сюжеті Ростислава Сисоєва.

У повідомленні в новинах бекграундове відео пошкодженого уламками дрона будинку й автівок у Києві напередодні не було титровано датою.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень стандарту. Ведуча Марія Скиба казала: «Який основний меседж несуть ті...». І далі знову: «Який меседж привезла сьогодні...». Зоряна Степаненко в прямому ввімкненні: «Цей меседж» Слово, яким частина телеаудиторії в житті не послуговується.

Гостя Костянтина Ущаповського ведучі представляли і в титрі вказували як «голову НКРЕКП». Навіть більш прості абревіатури слід обов’язково розшифровувати.

На каналі титри на синхронах показують настільки швидко, часто не більше однієї секунди, що встигнути прочитати їх фізично неможливо. Наступного разу кожен такий випадок варто враховувати як окреме порушення стандарту.

Інші зауваження

На прощання ведучі жодним чином не анонсували своїх колег, обмежились тим, що «Марафон «Єдині новини» триває, тож дивіться». 

Кілька разів забували про фемінітиви: «неонатолог Вікторія Вікторівна», «Вікторія Базарна, педіатр-неонатолог» (у тексті і в титрі в сюжеті Дарини Цисарук), «це віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина» (ведучий Микита Міхальов), «у цьому певна президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн» (ведуча Вікторія Малосвітна). Невже журналістів не бентежить «певна президент»?

Елементи політичного піару

Навіщось наводили реакцію радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка на заяву генсека ООН Антоніо Гутерріша про неможливість припинення війни в Україні. Пан Подоляк не вповноважений робити зовнішньополітичні заяви від імені України, відтак геть необов’язково озвучувати його дописи в соцмережах в загальнонаціональному ефірі. Це просто приватна думка блогера Подоляка. Хоча в підводці до цієї цитати ведуча узагальнила: «Однак в Офісі президента з такою заявою не погодились». 

Резюме

Новинна складова каналу була такою: один репортажний сюжет (та й той — просто звіт після пресконференції Зеленського і фон дер Ляєн), 5 прямих ввімкнень (при цьому чотири з них були «гуманітарною допомогою» журналістів інших видань). Єдине що рятувало інформаційну складову — це 9 ньюзмейкерів у гостьових студіях.

Загалом журналісти каналу порушували стандарти 212 разів за 4 години ефіру, це 53 порушення на ефірну годину. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 144 рази, переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 31 раз, найбільше було узагальнених псевдопосилань, як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 26 разів, усе це було некоректне використання картинок, як для «перекривання» матеріалів у новинах, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов з гостями. Стандарт повноти інформації порушували 6 разів, стандарт доступності подачі інформації — 5. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — недоречне цитування допису радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка в соцмережі. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів в проаналізованих 4 годинах ефіру каналу не було.

Суспільне (18:00–22:00, 9 травня) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: години починалися випусками новин (30-хвилинним о 18-й і 15-хвилинним о 19-й). О 20-й був годинний підсумковий випуск, відтак вся година з 21-ї була гостьовою. Новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії по черзі вели Анатолій Єрема і Ганна Чередниченко.

В ефірному блоці були такі сюжети:

• про візит Урсули фон дер Ляєн,
• про урочистості до Дня Європи у Львові,
• про наслідки влучання уламків ракети в будинок у Дніпрі,
• про погашення нової серії патріотичних марок «Укрпошти» в Хмельницькому,
• про справу щодо колаборантки з села Підвисоке на Харківщині, 
• про день України в містечку «Євробачення» в Ліверпулі,
• про історичні паралелі між фашизмом і рашизмом,
• про антиросійські акції в Європі 9 травня,
• про бої під Бахмутом,
• про прогнози щодо президентських виборів у Туреччині,
• про навчання цивільних демінерів для гуманітарного розмінування звільнених земель,
• про історію свята Дня Європи у країнах ЄС і в Україні,
• про дослідника українських мозаїк на старих автобусних зупинках,
• про двох ветеранок Другої світової війни,
• про бойового медика на позивний «Лучик»,
• про бійця Олега Дубового, який втратив в бою ноги.

Були прямі ввімкнення:

• про антиросійську акцію в Варшаві,
• три ввімкнення про підготовку до першого півфіналу «Євробачення» у Ліверпулі.

Гостями ефірного блоку були:

• Олексій Данілов, секретар Ради нацбезпеки та оборони, про парад у Москві, про участь у параді керівників деяких пострадянських держав, про останні пакети збройової допомоги від партнерів, про завищені сподівання від контрнаступу Сил оборони.
• Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, про зміну офіційних свят 8 і 9 травня, про переосмислення історичних реалій.
• Ігор Смелянський, генеральний директор «Укрпошти», про нову серію поштових марок, присвячену «Гвардії наступу», про нові послуги і незмінність тарифів «Укрпошти».
• Сергій Чаус, начальник міської військової адміністрації Часового Яру, про наслідки ворожого обстрілу міста, про гуманітарну ситуацію в прифронтовому місті, про евакуацію мешканців міста.
• Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про значення і практичні наслідки візиту Урсули фон дер Ляєн до Києва, про практичне постачання ЄС мільйона артилерійських снарядів, про блокування українського агроекспорту окремими країнами ЄС, про ймовірний склад одинадцятого пакету санкцій ЄС проти Росії.
• Анка Фельдгузен, посолка Німеччини в Україні, про заборону в Німеччині російських і радянських прапорів на заходах 8 і 9 травня, про значення зміни Україною свят 8 і 9 травня, про російське спотворення історії.
• Володимир В’ятрович, народний депутат, фракція «Європейська солідарність», про зміну травневих свят, про боротьбу з радянсько-російськими спотвореннями історії.
• Микита Потураєв, народний депутат, фракція «Слуга народу», про зміну травневих свят, про зміни традицій у святкуванні та вшануванні полеглих у Другій світовій.
• Олександр Толоконніков, голова пресофісу Херсонської ОВА, про ворожі обстріли прифронтових населених пунктів області, про евакуацію дітей із найнебезпечнішої зони, про забезпечення людей необхідним.
• Валерій Шершень, речник Сил оборони Таврійського напрямку, про бої під Мар’їнкою, про обстріли цивільного населення окупантами, зокрема авіаудари по Авдіївці й обстріли Нікополя.
• Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, про мобілізацію окупантами жителів міста, які отримали російські паспорти, про завезення окупантами до Маріуполя гастарбайтерів.
• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про візит Урсули фон дер Ляєн до Києва, про зміну у травневих святах, про участь лідерів кількох пострадянських держав у проведення російського параду.
• Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про справи щодо колаборантів, зокрема про колаборантів із територій, окупованих ще з 2014 року.
• Борис Херсонський, клінічний психолог і психіатр, про логіку абсурдних заяв Путіна, про деградацію російського народу.
• Мстислав Чернов, журналіст, лауреат Пулітцерівської премії, про розслідування, зроблені їхньою командою щодо злочинів росіян у Маріуполі, про роботу в Маріуполі під час його облоги окупантами.
• Роман Грищенко, командир 127-ї бригади ЗСУ, про бої на Бахмутському напрямку, про використання ворогом вогнеметної зброї, про заяви Пригожина щодо ситуації в Бахмуті, про підвищення інтенсивності ворожих обстрілів.
• Микола Волохов, командир підрозділу «Terra» у складі окремої штурмової бригади, про бої на Бахмутському напрямку, про посилення обстрілів тилових позицій Сил оборони, про відвоювання позицій.
• Юлія Левкова, представниця організації «Голос України в Чехії», про антиросійську акцію в Чехії на 9 травня.
• Руслана Ткач, представниця Молодіжної асоціації українців у Мілані, про акцію українців у Мілані з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Саме цей стандарт журналісти каналу  цього дня порушували найбільше — 34 рази. 28 разів — це була інформація, подана без перевірки з інтернету. Здебільшого посиланнями на фейсбук-сторінки й телеграм-канали міського голови Львова Андрія Садового, головнокомандувача Валерія Залужного, керівника поліції Київщини Андрія Небитова, заступниці міністра оборони Ганни Маляр, Генштабу, Нацгвардії тощо. Крім того, були посилання на сайти Пентагону, МЗС та СБУ, телеграм-канал «Белсат» і твітер OSINT-аналітика Олівера Александера. 

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 4. «Посилалися» на Нацгвардію, Херсонську ОВА, Генштаб і Центр протидії корупції. Натомість не було ні абстрактних псевдопосилань, ні фактичних інформацій без посилань. І було лише два узагальнених псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «британці кажуть» і «розповідають військовослужбовці».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 14 разів. Шість із них були невідповідностями картинки і тексту в коротких повідомленнях у новинах. Наприклад, тричі повідомлення ведучого про збиття ворожих ракет «перекривали» фото пошкоджених будівель, що досить нелогічно. Крім того, ці фото географічно не відповідали словам ведучого.

8 разів не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, говорили із секретарем РНБО Даніловим про парад у Москві й показували кадри з параду. Але Данілов говорив, наприклад, про броньоване скло на трибуні мавзолею, а показували танк Т-34. Тобто «ілюстрація» слів гостя була невдалою та й не могла інакшою за подібного підходу. 

Розмову з міністром культури Ткаченком «ілюстрували» абичим. Він каже про святкування Дня Європи, показують фото руїн Другої світової тощо. Радник керівника Офісу президента Подоляк розмірковував на тему зміни травневих свят, штучності радянського й російського «дня перемоги» 9 травня тощо, а «ілюстрували» це відео зустрічі Зеленського з фон дер Ляєн. Далі ведуча говорила про парад у Москві, а «ілюстрували» це адмінбудівлями Брюсселю. 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень стандарту було лише 14, і всі вони були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах: «гучно святкують», «веде загарбницьку й найбільш кровопролитну війну», «залишається однією з найгарячіших точок», «дуже так нервово», «всі дуже хвилюються» тощо.

Стандарт повноти інформації

Було два порушення. До розмови з лауреатом Пулітцерівської премії Мстиславом Черновим слід було навести бекграунд, що таке Пулітцерівська премія. У бекаграундовому сюжеті Людмили Павленко подавали архівне відео конкретних подій, які слід було титрувати датами, а не просто як«архів».

Стандарт доступності подачі інформації

Порушували 6 разів. Ведучі у трьох випусках новин казали: «Підрахунки у твітер оприлюднив OSINT-аналітик Олівер Александер». Ведуча Ганна Чередниченко казала про «головні меседжі». Слова, які не для всієї аудиторії є зрозумілими.

Незрозуміло, навіщо показувати текст указу президента ось так. Ще й динамічно виділяючи жовтим маркером рядки. Прочитати цей текст з екрану ніхто з глядачів не зможе, занадто дрібний.

У сюжеті про історичні паралелі між фашизмом і рашизмом був відеофрагмент від «Радіо Свобода», в якому порівнювали промови Гітлера й Путіна. У відео слова промовців дублювалися субтитрами. Але в ефірі Суспільного ці субтитри наполовину перекривалися рухомим рядком заголовків. Той випадок, коли рухомий рядок слід було прибирати.

Резюме

Новинна складова ефіру каналу була представлена 5 репортажними сюжетами та 4 прямими ввімкненнями. У студії каналу побували 8 гостей-ньюзмейкерів. Із сюжетів кращим був спецрепортаж Андрія Стасюка про справу щодо колаборантки з села Підвисоке на Харківщині (оператор Тарас Ібрагімов).

Цього разу порушень стандартів було відносно менше, ніж у двох попередніх моніторингах, але все одно багато, як для суспільного мовника. Загалом 70, а це по 17,5 порушення на годину ефіру. Найгірше те, що найбільше порушували стандарт достовірності — 34 рази. І з них 28 були неперевіреними посиланнями на соцмережі, телеграм-канали й сайти. По 14 разів порушували стандарт точності (невідповідності картинки, як в новинах, так і в розмовах з гостями) і стандарт відокремлення фактів від думок (емоційні оцінки журналістів у новинах). Стандарт доступності інформації порушували 6 разів, стандарт повноти — двічі. Інші стандарти не порушували.

Політичного піару, а також російських наративів та токсичних медійних персонажів в проаналізованих чотиирьох годинах ефіру каналу не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні 

8 травня

• У Скадовську окупанти згортають роботу окупаційних адміністрацій та вивозять документи, — Генштаб.
• Більше 70% українців вважають, що йти на компроміс з Росією не можна, — опитування Центру Разумкова.
• НАТО підвищив готовність авіації після інциденту з російським Су-35 у Чорному морі.
• Міненерго і «Укренерго» спростували фейки про введення графіків відімкнень світла.
• Голову Київської облради від «Слуги народу» депутати відправили у відставку.
• Апеляційний суд залишив Насірова під арештом і не змінив заставу.
• Окупанти розпочали мобілізацію в окупованому Маріуполі, — мер міста.
• Двоє правоохоронців підозрюються у згвалтуванні неповнолітньої дівчини у Черкасах.
• «Європейська солідарність» заявила про тиск у Раді: нардепа Гончаренка не пустили за кордон на конференцію.
• Євростат нарахував майже 4 мільйони українців, яким надають тимчасовий захист у ЄС.
• У Києві піднявся рівень води, низка заплавних територій затоплена.
• У США впевнені, що українці збили російську ракету «Кинджал» комплексом Patriot, — CNN.
• У ГУР розповіли, що «відразу відкинули» план Червінського.
• Туреччина відкинула пропозицію США передати Україні російські С-400.
• Росія активно вербує на війну в Україні трудових мігрантів з Центральної Азії, — британська розвідка.
• Росія навряд чи здатна проводити скоординовані оборонні операції по всій лінії фронту, — ISW.

9 травня

• Парламент Франції визнав «групу Вагнера» терористичною організацією.
• З-під Бахмута втекла бригада Міноборони Росії, — ЗСУ.
• Під Бахмутом від російського обстрілу загинув відеожурналіст агентства «Франс-Прес»
• На Запоріжжі окупанти депортують дітей та бюджетників до Бердянська, — Генштаб.
• Британія готується передати Україні ракети великої дальності, — Washington Post.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Лише о 9-й ранку, замість новин, ефірний блок починався відеозверненням президента Володимира Зеленського, а вже згодом був випуск новин. До основних випусків на початках ефірних годин додали короткі 3-хвилинні випуски новин посередині блоків (на 30-х хвилинах). На мою думку, ця ідея має право на життя. Але навіщо потрібні ще й «новини коротко», які начитують гостьові ведучі тривожними голосами під тривожну музику у випадковий час? Наприклад, в ефірній годині 7:00–8:00 «новини коротко» були перед самими штатними 3-хвилинними новинами о 7:30. І (як часто буває на каналі «Рада») в цих «новинах коротко» із трьох повідомлень було два відверто піарних матеріали.

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була такою: кожна ефірна година починалася випуском новин і продовжувалася гостьовою студією. Випуски новин були різного хронометражу (15, 30 і навіть 45 хвилин). 

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: ефір був розбитий на 30-хвилинні блоки, які складалися навпіл з випуску новин і гостьової студії. О 20-й годині був годинний підсумковий випуск, отже наступні 30 хвилин були гостьовими. Не було гостьових студій у двох блоках, о 18:15 було відеозверннення президента Зеленського, о 21:45 — фільм.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» тепер складається з 10-хвилинних випусків новин, які виходять в ефір щопівгодини (на початку і на 30-й хвилині кожної години), решта часу — гостьові студії, в яких значну частину також займають сюжети з підводками. Відтак гостей в ефірі «Інтера» стало ще менше, ніж раніше. 

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичайною: кожна ефірна година починалася приблизно 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. 

Структура ефірного блоку Суспільного була такою: ефірні години починалися випусками новин (30-хвилинним о 18-й і 15-хвилинним о 19-й). О 20-й був годинний підсумковий випуск, відтак вся година з 21-ї була гостьовою. Новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії по черзі вели Анатолій Єрема й Ганна Чередниченко.

Новинна складова

Новинна складова цих 4 годин ефірного блоку каналу «Рада» була такою: репортажних сюжетів не було жодного, було 8 репортажних прямих ввімкнень (ще одне ввімкнення було не репортажним). У гостьовій студії каналу побувало 3 гостя-ньюзмейкера. 

Новинна складова проаналізованих 4 годин ефіру каналу «1+1» складалася з одного репортажного сюжету, 8 репортажних прямих ввімкнень (ще одне було не репортажним, а радше бекграундовим), в гостьовій студії побувала одна ньюзмейкерка. 

Новинна складова ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 8 репортажних сюжетів, 3 прямих ввімкнення і 3 гостей-ньюзмейкерів. 

Новинна складова ефірного блоку каналу «Інтер» була такою: 8 репортажних сюжетів, 5 прямих ввімкнень, у студії побував один гість-ньюзмейкер. 

Новинна складова каналу «Ми — Україна» була такою: один репортажний сюжет (звіт після пресконференції Зеленського і фон дер Ляєн), 5 прямих ввімкнень (чотири з них були «гуманітарною допомогою» журналістів інших видань). Єдине що рятувало інформаційну складову — це 9 ньюзмейкерів у гостьових студіях.

Новинна складова Суспільного була представлена 5 репортажними сюжетами та 4 прямими ввімкненнями. У студії каналу побували 8 гостей-ньюзмейкерів. 

Гостьові студії

У гостях у телеканалу «Рада» за 4 досліджених години ефіру побувало 3 гостя-ньюзмейкера, 5 речників, 5 експертів і 3 учасника подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» за 4 години побувало 9 гостей. Одна з них була ньюзмейкеркою, 5 експертами і 3 учасниками подій.

Гостей в ефірі каналів ICTV та СТБ було 6: 3 ньюзмейкера і по одному речнику, раднику та експерту.

У студіях каналу «Інтер» побувало лише 5 гостей. З них один ньюзмейкер, два речника, один експерт і один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом проаналізованих у моніторингу чотирьох годин побувало 9 ньюзмейкерів і два експерта.

На Суспільному побувало за чотири проаналізованих години 19 гостей. 8 з них були ньюзмейкерами, 2 речника, 3 радника, журналіст, експерт і 4 учасника подій.

Порушення стандартів

У проаналізованих 4 годинах ефірного блоку каналу «Рада» було 237 порушень стандартів, це близько 59 порушень на годину ефіру. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 141 раз. Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 67 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Друге місце посідали абстрактні псевдопосилання. Стандарт точності порушували в різні способи 24 рази. Стандарт повноти — 4 рази. Стандарт доступності подачі інформації порушили один раз, інші стандарти не порушували.

У проаналізованих 4 годинах ефіру каналу «1+1» загалом було 311 порушень, а це — майже 78 порушень на годину ефіру. Найбільше — 229 разів — порушували стандарт відокремлення фактів від думок, переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 51 раз, найчастіше це була фактична інформація без будь-яких посилань на її джерела й узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 13 разів, стандарт повноти інформації — 11, стандарт доступності подачі інформації — 7 разів. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованих ефірних годинах каналів ICTV та СТБ порушували стандарти 345 разів, це близько 86 разів на ефірну годину! Дуже багато було порушень стандарту відокремлення фактів від думок, — 257. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 66 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації й узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 18 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Двічі було порушено стандарт повноти інформації і двічі — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували в проаналізованій частині ефіру 258 разів, 64,5 раза на годину. Найбільше — стандарт відокремлення фактів від думок (171 раз). Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 67 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 16 разів, повноти інформації і оперативності — по два рази. Інші стандарти не порушували.

Загалом журналісти каналу «Ми — Україна» порушували стандарти 212 разів за 4 години ефіру, це 53 порушення на ефірну годину. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 144 рази, переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 31 раз, найбільше було узагальнених псевдопосилань, як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 26 разів, усе це було некоректне використання картинок, як для «перекривання» матеріалів у новинах, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов з гостями. Стандарт повноти інформації порушували 6 разів, стандарт доступності подачі інформації — 5. Інші стандарти не порушували.

Цього разу порушень стандартів в ефірі Суспільного було відносно менше, ніж у попередніх двох моніторингах, але все одно дуже багато, як для суспільного мовника. Загалом 70, тобто по 17,5 порушень на годину ефіру в середньому. Найгірше те, що найбільше порушували стандарт достовірності — 34 рази. І з них 28 були неперевіреними посиланнями на соцмережі, телеграм-канали і сайти. Звісно, це добре, що редакція чесно каже, що бере інформацію з мережі (я маю припущення, що інші канали в телемарафоні теж так роблять, але приховують це за розмитими посиланнями). Проте стає очевидним, яку кількість інформації суспільний мовник подає в марафоні з високим ризиком поширити неправдиві факти чи думки. Інтернет в умовах гібридної війни особливо вразливий до дезінформації — приклади різноманітних зламів офіційних сторінок зовсім непоодинокі. Тож інформацію з мережі слід додатково перевіряти. По 14 разів порушували стандарт точності (невідповідності картинки, як в новинах, так і в розмовах з гостями) і стандарт відокремлення фактів від думок (емоційні оцінки журналістів у новинах). Стандарт доступності інформації порушували 6 разів, стандарт повноти — двічі. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

В ефірі каналу «Рада» було 4 прояви політичного піару. Всі — у вигляді «паркетних» повідомлень. Двічі в позитивному контексті згадували керівника Офісу президента Андрія Єрмака, і по разу його радника Михайла Подоляка і прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

В ефірі каналу «1+1» було три прояви політичного піару. Всі три були невиправданими контекстом розмови згадками фракційної приналежності до «Слуги народу» народної депутатки Євгенії Кравчук — в гостьовій студії і в синхронах.

В ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — недоречне цитування допису радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка в соцмережі. 

Проявів політичного піару в ефірі Суспільного, ICTV та СТБ, «Інтера» не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованих годинах ефіру каналу «Рада» не було, ефір вели двоє токсичних ведучих: Тетяна Гончарова та Максим Зборовський. 

Російських наративів у проаналізованих годинах ефіру каналу «Інтер» не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле. 

Наративів російської пропаганди і токсичних медійних персонажів в ефірах Суспільного, «1+1», ICTV та СТБ, «Ми — Україна» не було.

Скриншот відео: ТСН/YouTube