Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Блоки телеканалів «Інтер» і ICTV з СТБ виходили поза межами цієї доби.

Телеканал «Ми — Україна» (0:00‒6:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою, як раніше: раз на дві години виходили 15-хвилинні випуски новин, решту ефіру займали гостьові студії. Новини вела Віра Свердлик, гостьові студії спочатку вели Костянтин Лінчевський з Микитою Міхальовим, згодом — Вікторія Малосвітна з Богданом Машаєм.

В ефірному блоці були такі сюжети:

• про військові навчання на Київщині,
• про підтоплення на Черкащині,
• про компенсації за пошкоджені російською ракетою квартири в Дніпрі,
• про ракетну тактику ворога,
• про повернення акцизів на пальне,
• про повернення намародерених росіянами сімейних реліквій,
• про те, як святкуватимуть Великдень,
• про життя прифронтового Херсона,
• про життя і відбудову села Руська Лозова неподалік від кордону з Росією, 
• про реакції на чергову жорстоку страту українського полоненого росіянами,
• про перехід громад Московського патріархату до Православної церкви України,
• про програму «Ти як?»,
• про затоплення крейсера «Москва»,
• про бойовий розрахунок зенітників,
• про бабусю з Горенки, якій відбудували піч,
• про розмінування Київщини,
• про чемпіона з фрістайлу Дмитра Котовського.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефірного блоку були:

• Дмитро Плетенчук, пресофіцер комендатури Херсона, про обстріли Херсонщини, про ситуацію на окупованих територіях Херсонщині, про застосування ворогом керованих авіабомб на Херсонщині.
• Микола Коваль, пресофіцер бригади «Червона калина», про формування бригад «Гвардії наступу», про відбір та підготовку бійців бригади.
• Олександр Шульман, військовий аналітик, про бої під Бахмутом, про виробництво Росією ракет Х-50.
• Юрій Губаревич, член Координаційної ради Білорусі, про плани Лукашенка щодо участі у війні проти України, про розміщення ядерної зброї в Білорусі, про майбутнє режиму Лукашенка при різних сценаріях розвитку російсько-української війни.
• Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії НАНУ, про скорочення населення України внаслідок війни, про неможливість точної оцінки населення нині, про короткостроковий прогноз скорочення населення країни.
• Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, про можливі наслідки витоку секретних даних американських спецслужб, про не надання США віз російським дипломатам і про головування Росії в Радбезі ООН, про сподівання на вільнюський саміт НАТО.
• Валентин Гладких, політичний аналітик центру «Об’єднана Україна», про російські паспорти очільників Московського патріархату, про майбутнє Московського патріархату в Україні, про визнання Росії терористичною державою, про позбавлення Росії членства в Радбезі ООН, про ймовірне майбутнє Росії, про сценарії розпаду Росії.
• Олена Шершньова, психологиня, про мотивацію нелюдської поведінки російських військових, на що розраховували окупанти демонстрацією садистського відео, про психологію зради і колаборації, про психологічну реабілітацію людей після окупації, про реабілітацію дітей, яких повернуть з російського полону.
• Дмитро Абрамсон, блогер і політичний оглядач із США, про можливі наслідки витоку секретної інформації в США, про затримання росіянами американського журналіста Гершковича.
• Ігор Козак, військово-політичний експерт з Оттави, офіцер запасу Збройних сил Канади, про постачання Україні сучасних бойових літаків, про вплив на Захід ядерних погроз Путіна, про отримання Україною далекобійних ракет, про очікування Заходу від українського контрнаступу, про тотальну мобілізацію в Росії.
• Олександр Чапак, керівник економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», про 115 мільярдів доларів довгострокової західної підтримки України, про погіршення прогнозу МВФ щодо падіння українського ВВП.

Крім того, в ефірі були:

• відеозвернення президента Володимира Зеленського (двічі);
• відеозвернення Митрополита Епіфанія з приводу Чистого четверга;
• фільм Олени Чернякової про військового «Ворона», який обороняв «Азовсталь» і пройшов російський полон.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 60 разів. Загалом не було неперевіреної інформації з інтернету, аж раптом у сюжеті Ганни Брикової трапився цілий огляд дописів у твітері. Відразу ж 5 порушень.

16 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання, майже всі вони були на різноманітні структури: Генштаб, ДСНС, МОЗ, МВФ, військові адміністрації тощо. Були псевдопосилання на неназвані медіа: «за даними ЗМІ», «місцеві ЗМІ повідомляють» і навіть «російські ЗМІ повідомляють». Одного разу було посилання «кажуть і очевидці». Було також 13 абстрактних псевдопосилань, найчастіше журналістам каналу було звідкись «відомо». Зустрічалося псевдо: «за приблизними підрахунками». А в сюжеті Людмили Гаврилюк домінували абсолютно безособові дієслова: «цього дня просять не створювати натовпів біля храмів», «тому йти освячувати паски не рекомендують», «провокацій від рашистів очікують на Запоріжжі» і «людей просять не збиратися в великі групи». Хто вони такі — оці всі, що «просять», «очікують» і «не рекомендують»? Ще в 7 випадках фактичну інформацію подавали взагалі без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Чимало псевдопосилань на невідомо кого в різноманітних структурах та установах: «у Міноборони України припускають», «кажуть у Головному управлінні розвідки», «в Офісі генпрокурора запевнили», «в Українській православній церкві наголошують», «кажуть у Повітряних Силах і додають» тощо. Більш розмите «місцева влада твердить». Геть розмиті: «бійці жартують», «бійці визнають», «хлопці запевняють», «кажуть старожили». Не обійшлося і без «кажуть експерти».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 25 разів. 20 із них були невідповідностями між картинкою і текстами в БЗ і сюжетах. Наприклад, повідомлення про обстріли села Зміївка на Херсонщині, Херсона і села Оріхів на Запоріжжі було «перекрито» якимись фото. Якими, звідки? Наразі невідомо, як полюбляють говорити журналісти. Ще цікаво, що найбільше говорили про Оріхів на Запоріжжі, але геотитр був «Херсонська область», а наприкінці змінився на «Херсон». Повідомлення про те, що ГУР встановило винуватців страти українського військовополоненого «перекривали» архівним відео якихось ворожих бронемашин, вояк. Далі, коли ведуча казала про заяву моніторингової місії ООН, показували то омбудсмена Лубінця, то ворожу бронемашину, то Зеленського. Логічно.

Ведучий казав про конфлікт між російськими ФСБ та Міноборони, а «перекривали» це зимовими планами Кремля. Цим же самим відео «перекривали» слова ведучого про те, що «Нафтогаз України» виграв позов на відшкодування збитків через анексію Криму. Повідомлення про прогноз МВФ щодо падіння українського ВВП «перекривали» архівним відео… Європарламенту. І, звісно ж, геть невідповідним відео «перекривали» великі тексти у псевдоекспертних сюжетах, наприклад про повернення довоєнних акцизів на пальне.

Розмову з політичним оглядачем з США Абрамсоном про можливі наслідки витоку секретної інформації американських спецслужб «ілюстрували» закільцьованим відео затримання підозрюваного в цьому витоку Тейшейри. Хоча йшлося вже про зовсім інші речі.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно найбільше було порушень саме цього стандарту — 158 загалом. Із них 119 були особистими думками та враженнями журналістів у новинах. Як зазвичай, дуже багато суто емоційної лексики: «давали ворогу по зубах», «ще 540 російських окупантів поклали в український чорнозем», «шокуюче відео», «найзапекліші бої», «вщент зруйновано», «після цієї пекельної ночі», «не менш кричущим звірством і шоком». Або ж ось такі: «ці хлопці суперзосереджені», «розлетілися світом», «тріумфально виступив» тощо.

Чимало було таких собі «експертних» оцінок і висновків. Наприклад: «Це не лише забезпечить фінансову стабільність країни, а вкотре покаже Росії, що наші союзники підтримуватимуть Україну не тільки до перемоги, але й після» (ведуча Віра Свердлик). «Не купувати, а модифікувати стару зброю — це притаманно, коли війна йде довго» (в сюжеті Олени Чернякової). «Утім вартість палива в Україні напряму залежить від світових цін на нафту, і, якщо в липні вона буде дешевша, то й стрибок цін буде менш відчутним і дефіциту палива в країні не буде» (в сюжеті Людмили Гаврилюк). Ганна Брикова в сюжеті зробила аж занадто сміливий, як на мене, висновок: «А від традиційного засудження світова спільнота може перейти до конкретних дій — створення очікуваного спецтрибуналу або ж виключення агресора з ООН». 

Інколи журналісти навіть беруться оцінювати емоції та почуття інших людей, як-от у сюжеті Анастасії Олінської: «Болить і міністерці Ірині Верещук». 

Цього разу чимало неавторизованих суджень видавали ведучі гостьових студій — 27 випадків. Наприклад, «Кволенько відреагувала Росія словами Пєскова» (Микита Міхальов). «М’яко кажучи не всі держави ― члени НАТО однаково бачать як буде виглядати перемога України» (Костянтин Лінчевський). «Хоч інформація ця в більшій своїй частині і застаріла, але факт залишається фактом — витік інформації таки відбувся» (Вікторія Малосвітна). «Щодо цього витоку інформації, уже мабуть можна офіційно говорити, що це саме виток був, тобто не якась фальшована підробка можливо російськими спецслужбами» (Богдан Машай). 

Часом у гостьових студіях ведучі читають написані для них підводки до сюжетів. Але в цих підводках — зазвичай нуль інформації (аж до того, що неможливо зрозуміти, про що буде сюжет), натомість суцільні оцінки та міркування. Тобто чужі міркування, прочитані в ефірі ведучими: «Крейсер “Москва”, найзахищеніший корабель Чорноморського флоту Росії, він став символом нікчемності російської армії, символом кремлівської брехні» (Микита Міхальов). Або: «Звіряча жорстокість, цинізм і тони брехні. До цього ми вже звикли у російському виконанні. Чергове відео брутальної жорсткої страти українського військового викликало світовий резонанс. І ключове: така жорстокість не перша і, швидше за все, не остання» (Вікторія Малосвітна). 

Ще у 12 випадках журналісти робили безпідставні узагальнення. Наприклад: «Життя на потім херсонці не відкладають», «бабуся з Горенки ... стала знаменитою на всю Україну», «військові усі розуміють, і українські, і західні, що саме з цими літаками наш контрнаступ буде максимально ефективний», «українці стали фактично експертами з виживання», «від комфорту на дорогах відвикли і пішоходи, і водії», «бачила більшість українців у соцмережах», «а болить усім, незалежно від віку, статі, посади чи доходу»

Стандарт повноти інформації

Порушень стандарту було лише шість. У повідомленні про обстріли Нікополя, Петровської та Червоногригорівської громад ведуча перераховувала: «Сильно пошкоджене сільськогосподарське підприємство, 11 приватних будинків, два газогони та лінія електропередач». Але в якому (усіх разом?) населеному пункті, ведуча не казала. 

Не досить було представляти Антона Кучухідзе лише «політологом-міжнародником», а Олександра Шульмана лише як «військового (в сенсі — воєнного) аналітика». І не досить було представляти Олену Шершньову лише як «психологиню». Слід було пояснити її експертний бекграунд, невже журналістів нічого не навчила історія зі Спартаком Суботою? У сюжеті Олени Чернякової Павла Лакійчука протитрували як «військового експерта», але коментував він чомусь відновлення енергосистеми.

У сюжеті Ганни Брикової замість інтершуму на відео була абсолютно непотрібна музика.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень стандарту. Інфографіка ворожих втрат на каналі продовжує залишатися непідйомною для сприйняття: всі дані на одній картинці, купа складних чисел за два періоди (втрати загалом і втрати за добу по всіх позиціях), неочевидні іконки, бісерний шрифт підписів, хаотичний порядок зачитування ведучою. Разом із лімітом по часу — у глядача немає жодних шансів це як слід осягнути. 

Ще в мене виникло концептуальне питання: навіщо морочитись і робити ось таку інфографіку, щоби показати її в ефірі лише 8 секунд, протягом яких глядач гарантовано не може осягнути навіть малу частину змісту? Це було в сюжеті Олени Чернякової про ракетну тактику ворога.

А в сюжеті Марини Асмолової наводили геть не адаптовану для телевізора інфографіку переходу громад із Московського патріархату до ПЦУ. Дрібні шрифти, незрозумілі іконки, брак часу на екрані.

У сюжеті Олени Гаврилюк звучало: «Але не задля хайпу». Навряд певній аудиторії марафону відомий цей жаргонізм. Ведучий Микита Міхальов казав: «Щоб не домінувала ось ця ріал політік», що так само зрозуміло не всій аудиторії без пояснення.

Інші зауваження

Канал «Ми — Україна» о  6-й ранку пішов з ефіру «по-англійськи», навіть не попрощавщись.

Двічі забули про фемінітиви: «Джанет Єллен, міністр фінансів США» (титр на синхроні). «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр України, міністр...» (титр у сюжеті Анастасії Олінської).

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу вичерпувалася двома репортажними сюжетами й одним спецрепортажем. Прямих ввімкнень не було, що виправдовується нічним ефіром, але не було й жодного гостя-ньюзмейкера. Із сюжетів був якісний спецрепортаж Ірини Антонюк про життя і відбудову села Руська Лозова неподалік від кордону з Росією (оператор Олексій Жучков).

В ефірному блоці каналу цієї доби було 255 порушень стандартів інформаційної журналістики. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 158 разів. Здебільшого це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 60 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань: як на авторство суб’єктивних думок, так і на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 25 разів, із них 20 були невідповідностями між картинкою і текстом у новинах. Стандарт повноти інформації порушили 6 разів, стільки ж було порушень стандарту доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

В ефірному блоці каналу цієї доби не було ні проявів політичного піару, ні російських наративів, ні токсичних медійних персонажів.

Суспільне (6:00‒12:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку на каналі була вже цілком новинною: ефірні години починалися 12‒15-хвилинними випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Майя Підгородецька, гостьові студії спочатку вів Євген Агарков, згодом Андрій Діхтяренко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про бої в Бахмуті,
• про життя прифронтового Гуляйполя на Запоріжжі,
• про виставку писанок у Чернігові,
• про переговори прем’єра Шмигаля у США,
• про відбудову зруйнованих ворогом осель на Чернігівщині коштом західних донорів,
• про евакуацію родин з дітьми з прифронтового Оріхова на Запоріжжі,
• про підготовку до великодніх свят у Херсоні,
• про те, чому у Вільнянську Запорізької області бабусі не віддають тіло загиблого онука для поховання,
• про те, що фермери на Львівщині взялися вирощувати овочі,
• про потоплення крейсера «Москва»,
• про життя на Львівщині багатодітної родини переселенців із міста Часів Яр,
• про львівського медика-волонтера, який вивозить людей з прифронтових міст і сіл,
• про волонтера, який виготовляє для ЗСУ маскувальну тканину-невидимку з наноматеріалу,
• про навчання студентів із Бахмутського коледжу культури в Кам’янці-Подільському,
• про «писанку Перемоги», яку готуються встановити в Івано-Франківську,
• про те, як роблять паски в Кіровоградській області.

Були прямі ввімкнення:

• про бої в Донецькій області,
• про ситуацію на Миколаївщині,
• про ситуацію в Запоріжжі та області,
• про відкриття першої черги львівської клініки протезування.

Гостями ефірного блоку були:

• Аскад Ашурбеков, депутат Запорізької обласної ради, про обстріли ворогом прифронтових територій області, про застосування ворогом плануючих авіабомб, про обмеження на святкові дні.
• Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про ситуацію в окупованому місті, про вибухи в Мелітополі.
• Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції, про заходи безпеки на час великодніх свят.
• Дмитро Забавін, депутат Маріупольської міськради, про приховану примусову паспортизацію і мобілізацію окупантами жителів Маріуполя.
• Олександр Порхун, перший заступник міністра у справах ветеранів, про плани створення меморіального військового кладовища.
• Юрій Соболевський, заступник голови Херсонської облради, про ситуацію на Херсонщині, про ворожі обстріли Херсона і прифронтових громад, про посилення примусової паспортизації на окупованих територіях області.
• Мар’яна Томин, директорка департаменту культурної спадщини Мінкульту, про роботу комісії міністерства в Києво-Печерській Лаврі, про опір, який чинили ченці Московського патріархату.
• Матвій Бідний, заступник міністра молоді та спорту, про заборону українським спортсменам брати участь у змаганнях разом з росіянами і білорусами.
• Віталій Барабаш, начальник Авдіївської міської військової адміністрації, про ситуацію у фронтовому місті, про евакуацію мешканців з міста. 
• Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил ЗСУ, про передачу польських МІГ-29, про російські ракети Х-50, про ймовірність ракетних атак на великодні свята.
• Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони «Південь», про підготовку ворогом оборони, про обстріли мирного населення, про обмеження відвідування громадянами узбережжя Чорного моря, 
• Тетяна Подворняк, менеджерка з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру, про створення окупантами ліній оборони на пляжах Криму, під Джанкоєм та в інших місцях, про посилення окупантами охорони Кримського мосту.
• Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про ситуацію в Бахмуті, про бої під Кремінною.
• Володимир Кондрашов, речник Держспецзв’язку, про доступ людей до мобільного зв’язку на деокупованих територіях, про доступ до телебачення і радіо на деокупованих та окупованих територіях.
• Роман Головня, радник міського голови Херсона, про нічні обстріли міста, про розмінування в області, про підготовку до великодніх свят, про заборони відвідин цвинтарів на звільнених територіях області.
• Олександр Харченко, радник міністра енергетики, про стан української енергосистеми, про відновлення експорту електроенергії до Європи, про відновлення енергоінфраструктури до наступного опалювального сезону.
• Андрій Добрянський, директор комунікацій при Українському когресовому комітеті Америки, про домовленість щодо фінансування відбудови України в обсязі 115 мільярдів доларів, про наслідки витоків секретних даних американських спецслужб, про питання надання Україні бойових літаків.
• Сергій Грабський, полковник запасу ЗСУ, про перебіг бойових дій на Бахмутському, Авдіївському і Мар’їнському напрямках, про бої на Сватівському напрямку, про організацію ворогом ліній оборони на Запоріжжі.
• Олександр Солонтай, директор програм практичної політики Інституту політичної освіти, про вплив витоку секретної інформації у США на події в Україні і світі, про використання росіянами витоку цих документів, про підсумки візиту прем’єра Шмигаля до США, про заборону українським спортсменам змагатися з росіянами і білорусами.
• Олена Шершньова, «психологиня», про ментальне здоров’я українців, про втому від війни тощо.
• Іван Ступак, працівник СБУ у 2004‒2015 роках, консультант Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про причину боїв за Бахмут, про укріплення окупантів на півдні, про наслідки витоку секретних документів американських спецслужб.
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник аналітичного центру «Об’єднана Україна», про введення в Росії електронних повісток, про плани введення військового податку в Росії, про можливості активізації національних рухів у Росії.
• Олексій Гетьман, воєнний експерт, майор запасу Нацгвардії, ветеран російсько-української війни, про перебіг боїв за Бахмут, про можливості ворога продовжувати штурмові дії, про знищення логістики в тилах окупантів.
• Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», про вибори президента США у 2024 році, про риторику Трампа щодо авторитарних лідерів.
• Максим Джигун, політолог, про можливі наслідки витоку документів американських спецслужб, про візит прем’єра Шмигаля до США.
• Михайло Крижанівський, командир батальйону «Сила свободи», про бої на Бахмутському напрямку, про зміну складу ворожих військ на позиціях.
• Павло Дроздяк, священнослужитель собору Святого Юра у Львові, про Страсну п’ятницю.
• Дмитро Присяжний, військовий капелан, настоятель Святопокровської парафії ПЦУ в Боярці, про Страсну п’ятницю.
• Ігор Брагін, голова Асоціації шефкухарів України, про те, як готувати паски.
• Дмитро Шуров, музикант, про музику до візиток «Євробачення-2023».
• Масі Найєм, адвокат і військовослужбовець, про відсутність у держави системи реабілітації й супроводу поранених, про реформування військово-лікарських комісій в Україні, про соціальні проблеми важко поранених (записане інтерв’ю Олени Ремовської).

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів 

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували найбільше — 56 разів. У 13 випадках подавали інформацію без перевірки з інтернету. Двічі при цьому використовували відео з анонімних телеграм-каналів. 31 раз журналісти робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Найбільше таким чином посилалися на Генштаб ЗСУ і військові адміністрації. Були і більш розмиті: «рятувальники попередили», «українські військовики кажуть». Тричі робили абстрактні псевдопосилання: «бачили сьогодні зранку інформацію», «наскільки мені відомо», «за попередньою інформацією». Ще 9 разів (з урахуванням повторів) робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «в українському Міноборони витік назвали», «народні майстрині сходяться на тому», «так описують тактику окупантів воїни 93-ї бригади “Холодний Яр”».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 26 разів. 9 із них були невідповідностями картинки й тексту в коротких новинних повідомленнях. Наприклад, ведуча новин стверджувала, що «українці стримують наступальні дії російської армії у середмісті Бахмута», а в цей момент глядачам показували бій у чистому полі. 

«Причепом» до повідомлення про підтоплення в Іванкові у п’яти випусках новин ішлося про загрози повеней в Києві, а також у Бориспільському і Броварському районах. Але «перекривали» це знову-таки відео з підтопленого Іванкова. У трьох прямих ввімкненнях «ілюстративне» відео не відповідало тому, що розповідали кореспонденти. Ще в чотирьох випадках невдало «ілюстрували» розмови з гостями.

У 9 випадках (з урахуванням повторів) були фактичні помилки. Ведуча Мая Підгородецька в чотирьох випусках новин казала: «У Херсоні поцілили в парк, а в селі Зміївка вдарили поблизу закладу освіти, повідомив губернатор області Олександр Прокудін». «Губернии» — це в Росії, в Україні — області. У сюжеті Лілії Гончарук за кадром ішлося: «Віталію буде 25, він командир бригади». А в титрі було: «Віталій, командир роти 93-ї бригади “Холодний Яр”». 

Ведучий гостьової студії Євген Агарков хибно виправляв гостя. Коли експерт Іван Ступак казав про те, що раніше інтенсивність ворожих обстрілів була до 70 тисяч пострілів на добу, ведучий раптом виправив гостя, що не на добу, а на місяць. Хоча гість був правий.

У трьох випусках новин інфографіка ворожих втрат не відповідала тексту ведучої за кадром через різну швидкість. І ще ведуча казала про знищення чотирьох «одиниць автомобільної техніки», а на інфографіці було вказано три таких «одиниці». 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 38 порушень цього стандарту. У 28 випадках це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Традиційні емоційні оцінки: «гучний вибух», «унікальний матеріал», «найзапекліші бої», «найгарячіша ситуація», «на щастя», «на жаль» тощо. Були оцінки замість фактів: «значні втрати», «залишається дуже багато людей». І цілі міркування: «це ні в яке порівняння не йде з тим періодом до деокупації Херсона, коли росіяни нещадно поливали місто ракетами С-300» (у прямому ввімкненні Назарія Рубаняка). «Тут важко уявити, що рік тому тут було мирне життя» (в сюжеті Лілії Гончарук).

Ведучі гостьових студій загалом стандарт майже не порушували, я зафіксував лише чотири таких випадки. Небагато було і безпідставних узагальнень — лише шість (із повторами): «Попри це в перервах між щоденними обстрілами місцеві біля будинків висаджують квіти». «Але українських захисників це не лякає». «Українські військові окрім того, що знають, як вибити противника, мають плани і на зачистку міста».

Стандарт повноти інформації

Було 8 порушень стандарту. У кількох повідомленнях про поїздку прем’єра Дениса Шмигаля до США не згадували, коли саме ця поїздка відбулася. У повідомленні про підтоплення Іванкова на Київщині не були титровані люди в синхронах. Пані Олена Шершньова й на Суспільному була представлена просто як «психологиня». Хоча тепер її компетентність ще цікавіша, раз її в один день покликали й Суспільне, й «Ми — Україна». Ще в сюжеті про «писанку Перемоги» в Івано-Франківську на частині відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

У трьох випусках новин інфографіка ворожих втрат «летіла» вперед, хоча ведуча за кадром ледь встигала називати найпростіші дані — втрати за добу й навіть не по всіх позиціях. Глядачу цей масив даних на екрані було сприйняти неможливо. 

Стандарт оперативності інформації

У випусках новин постійно дублювалася інформація про нічні вибухи в Запоріжжі. Закінчувалася вона словами «інформація уточнюється», але за шість годин в ефірі так і не «уточнилася». Тому незрозуміло, чи дійсно редакція уточнювала? 

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу була такою: 3 репортажних сюжети, 4 прямих ввімкнення. У гостях каналу побувало 9 ньюзмейкерів.

Загалом в ефірному блоці каналу цієї доби було 132 порушення стандартів, що, вважаю, дуже багато як для суспільного мовника (у середньому — це 22 порушення на годину ефіру). Найбільше журналісти Суспільного порушували стандарт достовірності інформації — 56 разів. Найчастіше узагальнено та розмито псевдопосилалися на джерела фактичної інформації, але чимало було й інформації, взятої без перевірки з інтернету. Стандарт точності порушували 26 разів, у більшості випадків некоректною роботою з картинкою — що в коротких формах у новинах, що в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували цієї доби 38 разів, переважно суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт повноти порушували 8 разів, стандарт доступності подачі інформації — тричі, і було порушення стандарту оперативності.

У ефірному блоці каналу цієї доби не було ні проявів політичного піару, ні російських наративів, ні токсичних медійних персонажів.

Телеканал «1+1» (12:00‒18:00) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була такою: кожна ефірна година починалася випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Переважно випуски новин були 30-хвилинними, але в блоці 15-ї години дня випуск тривав 45 хвилин, у блоці 16-ї — 15. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Наталія Островська та Євген Плінський.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про танкові бої під Донецьком, 
• про катівні, влаштовані окупантами на Херсонщині, 
• про затримання у США підозрюваного в оприлюдненні секретних документів,
• про підготовку до наступного опалювального сезону,
• про ймовірне постачання китайської зброї Росії,
• про навчання українських танкістів на «леопардах» у Польщі,
• про волонтерську допомогу родинам загиблих, полонених та зниклих безвісти,
• про політику Китаю стосовно російсько-української війни,
• про хроніку війни з Росією,
• про роковини затоплення крейсера «Москва»,
• про дівчат із Черкащини, які співами збирають гроші на дрони для військових,
• про військового і волонтера «Зевса», який возить гуманітарну допомогу у прифронтові села Запоріжжя, 
• про те, як волонтери печуть паски для фронтовиків,
• про 8-річного волонтера із Запоріжжя,
• про реабілітаційний табір для дітей в Іспанії.

Були прямі ввімкнення:

• про іспити українських вибухотехніків із використання німецьких роботів-саперів на полігоні на Житомирщині,
• два ввімкнення з місць підтоплень у Києві,
• про підтоплення в селі Погреби під Києвом,
• про готовність Польщі поставити Україні літаки МІГ-29,
• шість ввімкнень про режим святкування Великодня в Харкові, Києві, Одесі, на Закарпатті і на Дніпропетровщині.

Гостями ефірного блоку були:

• Олег Синєгубов, керівник Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про евакуацію дітей із прифронтових населених пунктів, про підготовку до великодніх свят.
• Роман Грищук, народний депутат, співавтор законопроєкту про волонтерство, про законопроєкт щодо декларування волонтерських грошей.
• Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про очікування України від майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі, про розміщення Росією тактичної ядерної зброї в Білорусі.
• Володимир Кудрицький, голова «Укренерго», про 200 мільйонів доларів гранта Світового Банку українським енергетикам для відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури, про поточний стан енергосистеми, про плани щодо відбудови.
• Вікторія Рубан, речниця ДСНС Київської області, про підтоплення в Київській області, про роботу рятувальників із розблокування людей і з відкачування води.
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач, про переведення російського Тихоокеанського флоту в бойовий режим, про намір Росії виробляти ракети Х-50, про зміну тактики ракетних ударів ворога по Україні, про ймовірну допомогу Китаю Росії зброєю, про розвитки витоку секретних даних у США.
• Олег Гетьман, економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, про підтримку повоєнної відбудови України світовими фінансовими організаціями і країнами-партнерами, про заплановані податкові зміни.
• Оксана Лебедєва, засновниця громадської організації «Gen. Ukrainian», про психологічну реабілітацію дітей, які пережили жахи війни, про подолання «травми свідка», про засилля «психологів». 
• Оксана Шльонська, кандидатка психологічних наук, психотерапевтка, про психологічну реабілітацію дітей, які пережили жахи війни, про подолання «травми свідка», про засилля «психологів», як визначити фахового психолога. 
• Іван Киричевський, експерт «Defense Express», про значення потоплення Україною крейсера «Москва», про навчання російського Тихоокеанського флоту, про роль морських дронів у нинішній війні, про імовірності морського десанту Росії в Одесі.
• Юлія Кирієнко, воєнна кореспондентка каналу, волонтерка, про намір держави контролювати волонтерський рух.
• Ігор Михайлишин, військовий ЗСУ, оператор дронів, про роботу дронів на фронті, про еволюцію використання дронів у цій війні, демонстрація у студії роботи дрона, про відмінності між війною у 2015 році й нині.
• Олег Балацький, аеророзвідник 130-го батальйону ТРО Києва, про роботу дронів на фронті, про використання дронів ворогом, про українське виробництво різноманітних дронів для фронту, демонстрація у студії роботи дрона, про потреби бійців у дронах.
• «Курд», командир мобільної групи 28-ї окремої механізованої бригади, про бої у Бахмуті, про власну сімейну історію — воює разом з батьком, про потреби бійців у дронах, про ставлення бійців до історії з доплатами.
• Максим Плеховий, голова правління Львівського оборонного кластера, про виробництво дитячих бронежилетів.
• Олександр Ковальчук, народний депутат, засновник мистецького проєкту «Артармор», про виробництво дитячих бронежилетів, про благодійні аукціони на потреби ЗСУ.
• Ярина та Тетяна Закалюжні, авторка малюнку, який полетів у космос, і її мама, про запуск ракети, про свої емоції.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 97 разів. 11 із них — були інформаціями чи відео, взятими без перевірки з інтернету, зокрема і з анонімних телеграм-каналів. Дуже симптоматичне посилання: «в мережі з’явилися кадри». Узагальнених розмитих псевдопосилань було 30. Із різних структур та установ найбільше узагальнено посилалися на Генштаб, обласні військові адміністрації, Мінреінтеграції, Нацполіцію. Були посилання «в Православній церкві України нам повідомили» або «кажуть в єпархії», або ж узагалі «за словами священників». Були не менш розмиті «розвідка попереджає», «київська влада попереджає». І геть розмиті: «за словами друзів», «старожили Погребів кажуть», «кажуть військові-волонтери», «люди кажуть». Були неконкретні посилання на абстрактну «пресу»: «повідомляє американська преса», «тим часом преса вже вкотре підтвердила». Посилалися на балакучі будівлі: «Білий дім каже». І найкраще: «представники компанії розвели руками і заявили».

Ще в шести випадках були повністю абстрактні «посилання»: «попередньо відомо», «щойно з’явилася новина», «деякі зазначають», «наскільки ми знаємо» і просто «знаємо». У 16 випадках посилань на джерела не було взагалі.

Але найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки — 34. Кілька з них умовно стосувалися певних установ та інституцій: «у групі “Нафтогаз” певні», «у Службі безпеки України українців закликають», «як кажуть священники Православної церкви України», або більш розмиті: «влада закликає», «запевняє київська влада». Дуже багато доволі традиційних псевдо: «(бійці) кажуть», «кажуть хлопці», «кажуть психологи», «продавці кажуть», «за прогнозами поліції», «волонтери закликають», «місцеві кажуть». 

Були нерепрезентативні, а отже маніпулятивні: «Але темпи, якими тепловики й енергетики відновлювали постачання послуг, здивувало, кажуть львів’яни». І цілих два синхрони «на підтвердження» узагальнення. Або «Ми спілкувалися з людьми і вони кажуть, що ставляться з розумінням». Також в ефірі зустрічалася значно кількість «посилань» на міфологічних «експертів» та «аналітиків».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 35 разів. 26 із них становлять невідповідності між картинкою й текстом. Тут були й випадкові нарізки відео бойових дій під конкретні повідомлення, і світлини якихось (невідомо яких) населених пунктів у повідомленнях про обстріли різних локацій. Повідомлення про підтоплення на Чернігівщині «перекривали» відео, яке до того кореспонденти каналу показували у прямому ввімкненні з Погребів під Києвом. Повідомлення про порядок відвідання нічних служб на Великдень у Києві «перекривали» різним відео, зокрема з Ужгорода.

Крім того, в ефірі «Плюсів» ніхто не переймається тим, що треба прибирати титр «наживо», коли в ході прямих ввімкнень показують раніше записане відео чи тим паче синхрони. А це є конкретним порушенням стандарту точності. Цього дня таке «наживо» було як мінімум у 10 прямих ввімкненнях. Таке ж «наживо» було на кадрах затримання нібито «зливача» секретних даних у США Джека Тейшейри, коли цю тему обговорювали з експертом. 

І були великі питання до геотитрів. Пряме ввімкнення кореспондента з полігону на Житомирщині титрували геотитром «Київ». У сюжеті про опалювальний сезон у різних містах на Львові висів геотитр «Миколаїв». А в ході прямого ввімкнення з Польщі давали відзнятий раніше синхрон прем’єра цієї країни Матеуша Моравецького у Вашингтоні. На цьому синхроні висіли два титра — «наживо» і «Польща» — обидва були брехнею.

Традиційно незграбними були спроби «ілюструвати» розмови з гостями. Так, розмову з експертом Коваленком «ілюстрували» вже згаданим відео затримання Тейшейри, хоча говорив експерт про саму оприлюднену секретну інформацію і про наслідки її оприлюднення. Розмову з економістом Олегом Гетьманом «ілюстрували» незрозуміло чому відео з президентом Зеленським, про якого взагалі не йшлося. Розмову з речницею ДСНС Київщини про підтоплення в області «ілюстрували» відео, знятим у столиці. Розмову з експертом Іваном Киричевським «ілюстрували» максимально невідповідним відео: експерт розповідав про бойову потугу затопленого крейсера «Москва», а показували президента Зеленського.

І була пара фактичних невідповідностей. Ведучий Євген Плінський говорив про загрозу висадки ворожого десанту в Одесі: «Ми про неї говорили від початку війни», явно маючи на увазі 2022 рік, а не 2014-й. У контексті бойових дій це може справді заплутати глядачів. 

Стандарт відокремлення фактів від думок

Як завжди, найбільше було порушень саме цього стандарту (240 разів), і, як завжди, більшість із них (213) були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Дуже багато емоційної лексики: «на щастя», «на жаль», «величезну вирву», «найгарячішою ділянкою фронту», «пережиті жахи», «суцільна руїна», «запеклі бої» тощо. Або, навпаки, такої: «щиро вражені», «розпіарена “Армата”», «максимальна ідилія», «небаченими темпами», «жодної паніки немає», «панує творча атмосфера», «поринаєш у світ неймовірних ароматів», «прилавки просто рясніють пасками» і подібної. 

Різноманітні міркування, наприклад: «Бо перемогу виборювати ще треба, війську допомагати треба, а люди стали менше донатити» (в сюжеті Інни Боднар). «Залишаємося розсудливими, молимося за наших захисників і віримо, що вже наступного року ми святкуватимемо Великдень у вільній Україні і без жодних обмежень» (у прямому ввімкненні Інни Лебеденко). «Я вкотре переконався, чим відрізняються українці від російських окупантів, те, що нас лихо завжди не роз’єднує, а навпаки згуртовує» (в прямому ввімкненні Дмитра Фурдака).

У прямому ввімкненні Анастасія Невірна наводила нерепрезентативні висновки: «Ми опитали дніпрян, до яких храмів підуть на Великдень, значна частина опитаних сказала, що не підуть взагалі, інші ж були одностайні». І навела три синхрона. 

Лунали «експертні» думки журналістів: «Якщо радянська стратегія була в разі великого конфлікту закидати противника масою залізних бляшанок, НАТО поставило на ефективність, одразу розуміючи: кількістю техніки росіяни будуть переважати» (в сюжеті Яни Слісарчук). Або «Боячись “Нептунів” та “Гарпунів”, що цілять на 300 кілометрів, ворог відвів усі кораблі подалі від українських берегів. І це суттєво знизило вірогідність висадки морського десанту» (в сюжеті Мирослава Солонаря).

Неавторизованих суб’єктивних думок ведучих у гостьових студіях було 13. Деякі з них теж були «експертними»: «Поки Росія показує своє залізяччя під назвою Тихоокеанський флот, ми створюємо дійсно прорив — армію морських дронів, і це справді величезний здобуток України» (Наталія Островська). «Дійсно, історія дуже схожа на маніпуляцію, окремо стоїть питання того, як взагалі фактично рядовий боєць Нацгвардії отримав доступ до цих документів» (Євген Плінський). В авторському веденні особиста думка має право на життя, але слід додавати «на мою думку».

Ще у 14 випадках журналісти робили безпідставні узагальнення: «поки що якоїсь трагедії, катастрофи люди не бачать, сприймають це все по-філософськи», «харків’яни вже активно готуються до свят», «але для більшості людей це формулювання звучить настільки нереально, що його намагаються уникати».

Стандарт повноти інформації

Було лише три порушення стандарту. Не досить було представляти Олександра Коваленка лише як «військово-політичного оглядача». І не досить було представляти Івана Киричевського лише як «експерта «Defense Express», слід було пояснити, що таке «Defense Express». 

У бекґраундовому сюжеті Наталії Нагорної про перебіг війни з 2014 року по сьогодні відео конкретних подій не були титровані датами, що в подібних сюжетах є обов’язковим. Щоби глядач щоразу розумів, із якого часу яка картинка, навіть не дослухаючись до начитки за кадром.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення. Ведуча Островська сказала: «Насамкінець цього слоту». «Цеховий» термін, якого пересічні глядачі марафону можуть не зрозуміти. 

Натомість був позитивний момент, коли ведучий новин Святослав Гринчук дуже коротко і влучно пояснив вираз «геймери» в підводці до сюжету про затримання Джека Тейшейри.

Інші зауваження

Дивною, як на мене, було логіка робити пряме ввімкнення з Польщі, якщо воно стосувалося заяви прем’єра цієї країни Моравецького, яку він зробив у Вашингтоні, й дозволу уряду Німеччини передати Україні польські літаки МІГ-29.

Була повна неузгодженість між підводкою і сюжетом. У підводці було: «14 квітня — день, коли офіційно розпочалася Антитерористична операція, де факто день, коли почалася російсько-українська війна». А сюжет починався зі слів: «Тоді теж був лютий».

Елементи політичного піару

Тричі в ефірі був окремий іміджевий сюжет про чесноти «Нафтогазу України» із двома «самопіарними» синхронами керівника компанії Олексія Чернишова. До речі, це вже не вперше в ефірах «1+1» компліментарні сюжети про «Нафтогаз» із Чернишовим у головній ролі.

Резюме

Новинною складовою ефірного блоку каналу цього дня були два репортажних сюжета, 11 прямих ввімкнень (щоправда, більше половини з них були умовно репортажними — про плани на святкування Великодня в різних містах). У гостьовій студії каналу побували 4 гостя-ньюзмейкера. Найкращими сюжетами цього дня були репортажі Олександра Загородного про танкові бої під Донецьком (оператори Іван Головач і Віталій Овсянніков); Олександра Моторного про те, як військовий і волонтер «Зевс» привозить гуманітарну допомогу в прифронтові села Запоріжжя (оператори Данило Лисенко та Сергій Шпортило); сюжет Руслана Ярмолюка про катівні, влаштовані окупантами на Херсонщині (оператор Михайло Путята).

376 порушень стандартів за 6 годин ефіру — це «рекордний» показник для «1+1» у нашому моніторингу. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (240 разів). Переважна більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 97 разів, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Із 35 порушень стандарту точності більшість становили критичні невідповідності між картинкою й текстом. Було лише 3 порушення стандарту повноти інформації й одне порушення стандарту доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Тричі в ефірі був сюжет, де в позитивному контексті розповідали про досягнення НАК «Нафтогаз України». Російських наративів і токсичних медійних персонажів в ефірному блоці каналу не було.

Телеканал «Рада» (18:00‒24:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу спочатку була звичною: кожна ефірна година починалася з випуску новин (тривалістю від 10 до 20 хвилин), продовжувалася гостьовою студією. О 20-й годині був підсумковий випуск новин, відтак із 21-ї була годинна гостьова студія. 

А от з 22:40 і до кінця доби канал показував відеозапис нічим не прикметного пленарного засідання Верховної Ради. Навіть новини о 23-й не робили. Як на мене, це категорично неправильно для телемарафону, який все ж є інформаційним каналом для всієї країни. 

У довільний час траплялися «новини коротко», переважно нічого оперативного в них не було. Новини вели Олена Морозова й Андрій Сініцин, гостьові студії — Вадим Колодійчук й Ольга Нємцева, а згодом — Назар Довгий і Ганна Гомонай.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

• про ситуацію у фронтовому Вугледарі, 
• про наслідки ворожих бомбардувань Оріхова 500-кілограмовими бомбами,
• про підтоплення Іванкова на Київщині,
• про відновлення розбомбленої ворогами історичної будівлі в Чернігові, 
• про те, як у Дніпропетровській області діти повернулися до очного навчання у школі,
• про програму «Ти як?»,
• про те, як у Миколаєві вирішують питання з питною водою,
• про постачання західної зброї Україні,
• про те, як у селі на Одещині вирощують тепличні овочі,
• про роботу комісії Мінкульту в Києво-Печерській Лаврі,
• про вартість великоднього кошика,
• про затоплення крейсера «Москва»,
• про відбудову села на Київщині після окупації,
• про роботу ППО на Харківщині,
• про відкриття модульного містечка для переселенців у Чернівцях,
• про опанування українськими саперами наданих партнерами роботів для розмінування,
• про возз’єднання родини з Нової Каховки, де сини після полону воюють на фронті.
• Були два прямих ввімкнення про підтоплення в Києві.

Гостями ефірного блоку каналу були:

• Дмитро Брижинський, начальник Чернігівської ОВА, про підтоплення в області, про аварійно-рятувальні роботи, про побудову укриттів в області.
• Дмитро Лунін, керівник Полтавської ОВА, про роботу реабілітаційного центру в області, про підготовку до Великодня, про медичну допомогу полтавських медиків людям із сусідніх областей.
• Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про передачу Україні МІГ-29 партнерами, про перспективи отримання літаків F-16, про додаткові гарантії безпеки Україні від НАТО, про можливості переговорів України з Китаєм.
• Олексій Данілов, секретар РНБО, про ворожий обстріл житлових багатоповерхівок Слов’янська, про деокупацію Криму й Донбасу, про загрози внутрішньої дестабілізації, про початок перевірки Конституційним Судом «харківських угод» 2010 року, про скасування Росією парадів на 9 травня, про витік інформації спецслужб США.
• Жан Беленюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань молоді і спорту, про заборону українським спортсменам брати участь у змаганнях із росіянами та білорусами.
• Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, про співпрацю Верховної Ради і Європарламенту, про перспективи вступу України до НАТО.
• Юрій Болоховець, голова Держагентства лісових ресурсів, про вирубування окупантами українських лісів на тимчасово окупованих територіях, про збитки для українських лісів від дій росіян (на деокупованих територіях), про перспективи відновлення лісів.
• Олександр Гостіщев, командир штурмового полку «Цунамі» бригади «Лють» Нацполіції, про формування підрозділів «Гвардії наступу».
• Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, інформація по загиблих і поранених у Слов’янську, про аварійно-рятувальні роботи у Слов’янську, про евакуацію населення з прифронтових міст Донеччини.
• Мелінда Сімонс, пані посол Великої Британії в Україні, про перспективи виключення Росії з Радбезу ООН, про перспективи членства України в НАТО, про зміни в повоєнній Європі після перемоги України над Росією, про допомогу Великої Британії Україні, про питання надання літаків Україні, про розміщення Росією ядерної зброї в Білорусі, про післявоєнне майбутнє Росії.
• Тетяна Ігнатченко, речниця Донецької ОВА, про рятувально-пошукові роботи на місці зруйнованих ворожою атакою будинків у Слов’янську.
• Микита Шандиба, прессекретар 10-ї окремої гірськоштурмової бригади «Едельвейс», про моральний стан бійців на передовій, про надходження західної зброї.
• Олександр Хорунжий, речник ДСНС, про ситуацію в різних областях, про рятувальні роботи на Київщині, Чернігівщині, Черкащині у зв’язку з водопіллям, про прогнози подальших підтоплень, про розмінування сільгоспугідь на деокупованих землях.
• Олег Решетняк, кореспондент телеканалу «Рада», про зйомки у фронтовому Вугледарі, про настрої й оцінки бійцями оборони Вугледару та Бахмуту, про виживання цивільних у Вугледарі.

Крім того, в ефірі були:

• відеозвернення президента Володимира Зеленського;
• документальний фільм Олега Решетняка про битви за Вугледар; 
• відеозапис пленарного засідання Верховної Ради.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 93 рази. 9 разів подавали інформацію без перевірки з телеграм-каналів, сторінок у фейсбуку та сайтів. Симптоматичним було ось таке: «Зацитую його повідомлення в офіційному телеграм-каналі президента України». Цікаве словосполучення «офіційний телеграм-канал». 

Дуже багато було узагальнених розмитих псевдопосилань — 50. Більшість із них — на різноманітні структури та установи: Генштаб ЗСУ, оперативні командування «Північ» і «Південь», військові адміністрації, ДСНС, Мінреінтеграції, «Енергоатом», Офіс генпрокурора та інші. Чимало було й геть розмитих: «додали правоохоронці», «місцева влада не виключає», «як пишуть засоби масової інформації», «хлопці запевняють», «кажуть військові», «пояснюють обласні чиновники» тощо. Було 8 доволі традиційних абстрактних псевдопосилань: «наразі відомо» і «за попередніми даними». Або ще таке: «за підрахунками» (чиїми?). Ще в 7 випадках фактичну інформацію подавали взагалі без посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки було 19. Багато таких цього дня — на Держслужбу з надзвичайних ситуацій: «у ДСНС попереджають», «запевняють у ДСНС», «ДСНС закликає» і «у ДСНС України заспокоюють». Також лунали псевдопосилання на узагальнену «місцеву владу» та синоптиків. Були такі: «запевняють у Києві» й «у США обіцяють». І чимало абсолютно розмитих: «армійці згадують», «кажуть фермери», «аграрії розповідають», «кажуть місцеві», «продавці кажуть» і подібні.

Стандарт точності інформації

Із 16 порушень стандарту точності 10 були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах та БЗ. Ведуча говорила про речника МЗС Олега Ніколенка, а показували архівного прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Повідомлення про те, що міністр оборони Китаю зібрався до Москви, «перекривали» якимись архівними картинками Китаю й архівними картинками Кремля. Навіщо Кремль постійно показують, коли мова хоч якось заходить про Росію? 

Повідомлення про наказ Міністерства молоді та спорту про заборону українським спортсменам брати участь у змаганнях із росіянами та білорусами «перекривали» абиякими світлинами українських спортсменів. Так і виходило, що коли ведучий говорив про збірну з футболу, були світлини єдиноборств

У бекґраундовому сюжеті Вікторії Прокопчук про затоплення ворожого крейсера «Москва» видали відео якогось вибуху на якомусь кораблі за вибух на «Москві». Повідомлення про роботу розвідників на фронті «перекривали» зимовим відео, ще й не позначеним як архівне.  Гість Ігор Жовква говорив про різні типи західних літаків, а «ілюстрували» це радянськими МІГами. І «класика жанру»: відео водопілля, зняте в Черкаській області, згодом у гостьовій студії «перекривало» повідомлення про водопілля на Чернігівщині. 

Було некоректн формулювання. Що саме може означати «у місті пролунало понад 7 вибухів». Це скільки? Скоріше за все, малося на увазі щонайменше 7 вибухів.

В одному з повідомлень ведучий Вадим Колодійчук казав, що «про це міркували учасники першого міжкомітетського засідання Верховної Ради України та Європейського парламенту. Традиційно зі вступним словом звернувся президент Європейського парламенту Роберта Мецола...» 

У сюжеті про затоплений ракетний крейсер «Москва» Вікторія Прокопчук казала «45-метровий корабель». Довжина крейсера насправді була 180 метрів. У сюжеті Світлани Довжук говорилося: «З початком війни просто немає фінансових можливостей найняти працівників», хоча мався на увазі початок саме повномасштабної війни.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було загалом 117 порушень цього стандарту. У 85 випадках це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Переважно доволі традиційні емоційні оцінки: «ситуація залишається напруженою», «у нелюдських умовах», «найзапекліші бої», «один із найгарячіших напрямків», «глибокі вирви», «демонструють неабияку вправність», «люди тішаться», «прогресом НАТОвські інструктори шоковані» тощо. Були різні образні міркування, наприклад: «нічний клуб на колесах» — саме так можна назвати розрахунок зенітної установки 23-2». Або «Адже свято Христового воскресіння тут у Львові є особливим і сакральним». І «експертні» думки: «Перші зразки німецьких “леопардів” та британських “Челенджерів” вже є в Україні, однак для серйозних операцій їх поки недостатньо» (в сюжеті Олега Зінченка).

У 19 випадках неавторизовані оцінки або висновки робили ведучі гостьових студій. І було 13 безпідставних узагальнень, зокрема таких: «Харків’яни за понад рік війни навчилися відрізняти звуки вибухів російських ракет і роботи нашої протиповітряної оборони». «Незважаючи на сьогоднішні цінники, львів’яни на великодньому столі економити не збираються». І аж один синхрон на «підтвердження». «Люди більше року живуть під звуки сирен, вибухів та постійних обстрілів». Під час подібних узагальнень на всю країну варто врахувати, що в різних містах люди живуть у дуже різних обставинах. 

Стандарт повноти інформації

Було лише два порушення. У сюжеті Олега Решетняка бекґраундовий текст було «перекрито» архівним, ще зимовим відео без дати чи позначки «архів». Аналогічно в бекграундовому сюжеті Вікторії Прокопчук про затоплення крейсера «Москва» відео конкретних подій не титрували датами.

Стандарт оперативності

На каналі титром внизу екрану постійно дають заголовки новин. В ефірі цього дня вже о 19:30 речниця Донецької ОВА підтвердила, що дитина, яку витягли з-під уламків зруйнованого обстрілом будинку в Слов’янську, померла. Але а в титрах до кінця доби повторювали «новину»: «З-під завалів у Слов’янську дістали живою дитину — Радіо Свобода».

Інші зауваження

До питання про так звану «актуальність», яку, в тому числі, канал «Рада» постійно декларує щодо своєї роботи в марафоні. Цього дня ведучі говорили з керівником Полтавської ОВА Дмитром Луніним про реабілітаційний центр, як в області святкуватимуть Великдень, як медики Полтавщини допомагають хворим і пораненим з інших областей. А найактуальнішу суто «полтавську» тему цього дня — відставку мера Полтави — навіть не згадали. Хоча про неї навіть раніше повідомляли в новинах.

Кореспондентка Вікторія Прокопчук у прямому ввімкненні з набережної в Києві чомусь розповідала про підтоплення в Чернігівській області. І концентрувала увагу майже винятково на улові рибалок. Як на мене, це зміщений фокус. 

На каналі дуже неакуратно працюють із титрами, наприклад: «Джеку Тейшейру виснули звинувачення». Або «у Львові цена на паски зросла...» тощо. Наче й дрібниця, звісно, але не додає довіри до каналу.

Про фемінітиви на каналі згадують через раз. «Катерина Кусмарова, кореспондент» (титр на стендапі). «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр України», «Ксенія Возніцина, директор Центру психічного здоров’я та реабілітації» (титри в сюжеті Олександра Кривокульського). «Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сімонс» (ведучий Вадим Колодійчук). «Звернувся президент Європейського парламенту Роберта Мецола» (ведучий Вадим Колодійчук. Мало того, що «президент», так ще й «звернувся»). «Лариса Танцюра, начальник водомережі...» (титр у сюжеті Наталії Якобсон). «Ірина Черевко працює завідувачем наукового сектору...» (в сюжеті Олександра Кривокульського). «Ірина, покупець» (в сюжеті Олега Янка). 

Елементи політичного піару

Було ось таке повідомлення: «Відбудова європейської України. Як, коли і що необхідно на цьому шляху — про це міркували учасники першого міжкомітетського засідання Верховної Ради України та Європейського парламенту. Традиційно зі вступним словом звернувся президент Європейського парламенту Роберта Мецола і голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Керівники парламентських комітетів розповіли про діяльність їхніх комітетів та представили бачення спільної роботи». «Міркували» і «розповіли про діяльність» — це не новини. 

Ще було повідомлення: «Голова Комітету з питань економічного розвитку України Дмитро Наталуха зазначив, що на сьогодні є два пріоритети. Це подолання викликів після російської агресії й післявоєнна реконструкція України. Процес реконструкції, каже, має бути швидким і безпроблемним, а тому працюють з представниками ЄС, ЄБРР та іншими організаціями для того, щоб покращити співпрацю з реконструкції України». Тут теж немає жодної новини. На мою думку, телеканал «Рада» міг би випускати такі повідомлення, якби лишався парламентським бюлетенем. Але в телемарафоні їм не місце.

Було повідомлення про те, що «перша леді відвідала Західноукраїнський спеціалізований дитячий центр». Не є новиною те, що хтось, хай навіть і перша леді, «відвідала» щось.

Або ж: «Відновлення країни починається з відновлення кожної конкретної людини — в цьому переконана перша леді Олена Зеленська. Каже, саме центр Superhumans покликаний стати місцем сили кожного українця». І синхрон першої леді. Це не новина, а політичний піар.

Було повідомлення про те, що апарат Верховної Ради передав бійцям святкові паски: «Керівник апарату зазначив», «жінка наголосила». Знову-таки, це могло б мати право на життя в ефірі парламентського бюлетеню, але не в ефірі загальнонаціонального інформаційного каналу.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в ефірному блоці каналу цієї доби не було. Ефіри вів токсичний ведучий каналу Назар Довгий. Нагадаємо, раніше українські медійники закликали відсторонити Назара Довгого від участі в марафоні. Адже він працював на проросійських каналах Медведчука, зокрема брав участь у марафоні «Тхне Соросом».

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу цієї доби складалася з трьох репортажних сюжетів і двох прямих ввімкнень. Натомість гостьові студії були майже суцільно ньюзмейкерськими: з 14 гостей 10 були ньюзмейкерами. В ефірі каналу були відмінний репортаж Олега Решетняка про ситуацію у фронтовому Вугледарі (оператор Сергій Кисельов) і його ж документальний фільм про битви за Вугледар. Був також якісний сюжет Інни Гуріненко про відновлення розбомбленої ворогами історичної будівлі в Чернігові. І дуже якісне інтерв’ю Вадима Колодійчука з Меліндою Сіммонс.

Цієї доби журналісти на каналі порушували стандарти 230 разів. Найчастіше йшлося про порушення стандарту відокремлення фактів від думок — 117. Найбільше з цих порушень було в новинах, де журналісти вдавалися до власних міркувань. Стандарт достовірності подачі інформації порушували 93 рази, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 16 разів, стандарт повноти подачі інформації було порушено двічі, і двічі було порушено стандарт оперативності подачі інформації.

В ефірі каналу було 5 проявів політичного піару — типові «паркетні» матеріали. Три з них були присвячені позитивним згадкам парламенту, а в персоналіях — спікера Руслана Стефанчука, народного депутата Дмитра Наталухи й апарату ВР. Ще два матеріали були про відвідини першою леді Оленою Зеленською центру Superhumans у Львові. Російських наративів в ефірі каналу цієї доби не було, студії традиційно вів один токсичний ведучий каналу.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні 14 квітня

• Пригожин закликає Путіна оголосити про закінчення «СВО».
• Французький телеканал France 24 показав сюжет із табору російських окупантів, де назвав «ворожим» контрнаступ України.
• МЗС: Причетні до репортажу France 24 з табору окупантів відповідатимуть за законом.
• У Німеччині зобов’яжуть біженців реєструвати українські автівки.
• Український експорт у січні-лютому скоротився майже на 43% — Держстат.
• Усі обіцяні Канадою танки Leopard 2 прибули до Польщі.
• Вучич: Сербія не постачала й не постачатиме зброю Україні.
• У російській зброї знаходять дедалі більше компонентів з Китаю — Офіс президента.
• ВАКС відмовив у продовженні строків розслідування проти Коболєва.
• Російським загарбникам почали роздавати сертифікати на землю в Криму.
• У Львові підпалили храм УГКЦ.
• У МЗС вважають, що Крим буде звільнений і військовим, і дипломатичним шляхом.
• На Закарпатті вдруге за місяць зареєстрували землетрус.
• Окупанти намагаються прискорити примусову паспортизацію українців — Генштаб. 
• Через пестициди Словаччина забороняє переробку та продаж українського зерна.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була такою, як раніше: раз на дві години виходили 15-хвилинні випуски новин, решта ефіру були гостьові студії.

Загалом же канали переходять на щогодинні випуски новин (на новинному каналі це сталося аж на 14-й місяць роботи). З точки зору інтересів аудиторії, це правильно. Але погано, що в цих випусках домінують повтори одних і тих же інформацій та сюжетів, оновлень майже немає. Навіть у тих темах, де вони були би потрібні.

Структура ефірного блоку Суспільного була вже цілком новинна: ефірні години починалися 12‒15-хвилинними випусками новин і продовжувалися гостьовими студіями. Погано лише, що новини у випусках майже не оновлювалися, більшість складали повтори, навіть щодо тих подій, де був необхідний розвиток.

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була такою: кожна ефірна година починалася випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Переважно випуски новин були 30-хвилинними, але в блоці о 15-ї годині випуск тривав 45 хвилин, в блоці о 16-й — 15. 

Структура ефірного блоку каналу «Рада» спочатку була звичною: кожна ефірна година починалася з випуску новин (від 10 до 20 хвилин тривалістю), продовжувалася гостьовою студією. О 20-й годині був підсумковий випуск новин, відтак із 21-ї була годинна гостьова студія. А от з 22:40 і до кінця доби канал показував відеозапис нічим не прикметного пленарного засідання Верховної Ради. Навіть новини о 23-й не робили. І ще траплялися «новини коротко», як завжди, в довільний час і переважно без оперативної інформації. 

Новинна складова

Усією новинною складовою ефірного блоку каналу «Ми — Україна» були лише два репортажних сюжети й один спецрепортаж. Прямих ввімкнень не було, що виправдовується нічним ефіром, але не було й жодного гостя-ньюзмейкера. 

Новинна складова ефірного блоку Суспільного була такою: 3 репортажних сюжети, 4 прямих ввімкнення. У гостях каналу побувало 9 ньюзмейкерів.

Новинною складовою ефірного блоку каналу «1+1» цього дня були два репортажних сюжета, 11 прямих ввімкнень (щоправда, більше половини з них були умовно репортажними — про плани на святкування Великодня в різних містах). У гостьовій студії каналу побували 4 гостя-ньюзмейкера.

Новинна складова ефірного блоку каналу «Рада» цієї доби складалася з трьох репортажних сюжетів і двох прямих ввімкнень. Натомість гостьові студії були майже суцільно ньюзмейкерськими: з 14 гостей 10 були ньюзмейкерами. 

Гостьові студії

В ефірі каналу «Ми — Україна» цієї доби побувало 11 гостей — два речника і 9 експертів. 

У розмовних студіях Суспільного побувало 30 гостей. З них 9 були ньюзмейкерами, 5 речниками, 2 радниками, 9 експертами і 5 учасниками подій.

В ефірному блоці каналу «1+1» побувало 17 гостей: 4 ньюзмейкера, один речник, 5 експертів, журналістка-волонтерка і ще 6 учасників різних подій.

У гостьовій студії каналу «Рада» побувало цієї доби 10 ньюзмейкерів, три речника і один журналіст.

Порушення стандартів

В ефірному блоці каналу «Ми — Україна» цієї доби було 255 порушень стандартів інформаційної журналістики. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 158 разів. Здебільшого це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 60 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань: як на авторство суб’єктивних думок, так і на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 25 разів, із них 20 були невідповідностями між картинкою й текстом у новинах. Стандарт повноти інформації порушили 6 разів, стільки ж було порушень стандарту доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Загалом в ефірному блоці Суспільного цієї доби було 132 порушення стандартів, що, вважаю, дуже багато як для суспільного мовника (в середньому — це 22 порушення на годину ефіру). Найбільше журналісти Суспільного порушували стандарт достовірності інформації — 56 разів. Найчастіше узагальнено та розмито псевдопосилалися на джерела фактичної інформації, але чимало було й інформації, взятої без перевірки з інтернету. Стандарт точності порушували 26 разів, у більшості випадків некоректною роботою з картинкою — що в коротких формах у новинах, що в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували цієї доби 38 разів, переважно суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт повноти порушували 8 разів, стандарт доступності подачі інформації — тричі, і було порушення стандарту оперативності.

Цього дня канал «1+1» встановив «особистий рекорд» — було 376 порушень стандартів. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (240 разів). Переважна більшість із цих порушень була суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 97 разів, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Із 35 порушень стандарту точності більшість становили критичні невідповідності між картинкою й текстом. Було лише 3 порушення стандарту повноти інформації й одне порушення стандарту доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Цієї доби журналісти на каналі «Рада» порушували стандарти 230 разів. Найчастіше йшлося про порушення стандарту відокремлення фактів від думок — 117. Найбільше з цих порушень було в новинах, де журналісти вдавалися до власних міркувань. Стандарт достовірності подачі інформації порушували 93 рази, більше половини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 16 разів, стандарт повноти подачі інформації був порушений двічі, і двічі було порушено стандарт оперативності подачі інформації.

Прояви політичного піару

В ефірних блоках телеканалів «Ми — Україна» і Суспільного цієї доби не було проявів політичного піару.

В ефірному блоці каналу «1+1» тричі показували сюжет, у якому в суто позитивному контексті розповідали про досягнення «Нафтогазу України».

В ефірі каналу «Рада» цієї доби було 5 проявів політичного піару — типові «паркетні» матеріали. Три з них були присвячені позитивним згадкам парламенту, а в персоналіях — спікера Руслана Стефанчука, народного депутата Дмитра Наталухи й апарату ВР. Ще два матеріали були про відвідини першою леді Оленою Зеленською центру Superhumans у Львові. Російських наративів в ефірі каналу цієї доби не було, студії традиційно вів один токсичний ведучий каналу.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

В ефірних блоках телеканалів «Ми — Україна», Суспільного і «1+1» цієї доби не було російських наративів і токсичних медіаперсонажів.

В ефірі каналу «Рада» російських наративів цієї доби не було, ефіри вів токсичний ведучий каналу.

Скриншот відео: Факти ICTV/YouTube