Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2023 року. Перша частина

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2023 року. Перша частина

4 Квітня 2023
2653

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2023 року. Перша частина

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
2653
Ефірна сітка, тематика й гостьова політика редакцій — виробниць марафону.
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2023 року. Перша частина
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень — березень 2023 року. Перша частина

Ефірна сітка телемарафону

Загальна ефірна сітка телемарафону протягом перших трьох місяців цього року була незмінною. Добовий ефір був розбитий на 6-годинні блоки, які по черзі заповнювали шість учасників. Ротація цих учасників відбувалася за складною формулою, імовірно для того, щоб канали не потрапляли на одні й ті ж ефірні слоти доби, а працювали щоразу в інших.

Як і в четвертому кварталі минулого року, той з учасників марафону, хто працював із 18-ї години, продовжував працювати й після опівночі до 6-ї ранку. У виконанні більшості учасників марафону («1+1», ICTV з СТБ, Суспільного і частково «Інтера») це означало майже суцільні повтори в нічному блоці й відсутність там випусків новин чи гостьових студій у прямому ефірі. Що своєю чергою унеможливлювало появу оперативної інформації в телемарафоні в разі надзвичайних нічних подій. Я вважаю це серйозною вадою марафону, адже в умовах війни, на жаль, надзвичайні події вночі періодично трапляються. Зокрема масовані ворожі ракетні обстріли або атаки дронами на різні міста України. Та частина аудиторії, яка отримує новини саме з телемарафону (по телевізору або радіо), не має жодних шансів довідатися про такі події з опівночі до 6-ї ранку.

Як і раніше, канали вперто не позначають повтори титром «повтор». Це не так критично, коли повторюють гостьові студії, найчастіше просто складаються абсурдні ситуації: на «Інтері» ведучий зичить усім спокійної ночі, а після 3-секундної заставки з’являється в ефірі, причому вже в іншому костюмі та краватці. Або ж ведуча ICTV анонсує наприкінці гостьової студії випуск новин, а далі йде інша гостьова студія. Гіршою була ситуація на Суспільному, коли в ефірі йшов не позначений повтор гостьової студії попередньої доби, а в ньому були «прямі» ввімкнення з подій попереднього дня.

Критично неправильно повторювати випуски новин, а тим більше — не позначати їх як повтори. Бо коли в новинах глядачу кажуть, як це було в нічному ефірі ICTV / СТБ, що подія сталася «цієї ночі», глядач навряд чи розуміє, що йдеться про ніч попередню.

Ще однією традиційною великою вадою телемарафону є те, що різні канали мають різну сітку, а отже аудиторія не може передбачити, коли саме може дізнатися новини. В ефірних сітках телемарафону поступово стає більше елементів, характерних не для інформаційного, а для лінійного каналу. Зокрема, в ефірному слоті 6:00–12:00 половина учасників марафону («1+1», Суспільне, «Ми — Україна») відтворюють логіку новинної сітки ранкового блоку лінійного каналу. Годинні блоки починаються короткими новинами о 6:00, 7:00, 8:00 і 9:00, а далі після новин о дев’ятій і аж до дванадцятої години дня йде суцільна гостьова студія без новин. Хоча саме цей відтинок доби — з 9:30 до 12:00 — зазвичай багатий на події, тим паче в умовах війни, аудиторія телемарафону не має випусків новин.

З другої половини лютого в ефірі телемарафону з’явився ще один елемент лінійного каналу — по неділях о 20:00 тепер, замість підсумкового випуску новин, ідуть тижневики — «ТСН. Тиждень» і «Факти тижня» ICTV по черзі. З точки зору оперативності інформування це не критично, якщо, звісно, обидва тижневики виходять у прямому ефірі, а не записуються заздалегідь. Поки що перевірити це нагоди не було — у ті дні, які я аналізував, під час ефірів тижневиків не траплялося надзвичайних подій, що потребували негайного висвітлення.

Ще один усталений для всіх учасників момент: після годинного підсумкового випуску новин о 20:00 наступна ефірна година є повністю гостьовою, що логічно.

Тепер про ефірні сітки окремих каналів. Як і раніше, цілком у логіці інформаційного каналу вибудовують свої ефірні блоки канали «Інтер» і «Рада», а медіагрупа ICTV з СТБ, хоч і дотримується логіки інформаційного каналу, має власну сітку. 

На «Інтері», незалежно від часу доби, кожна ефірна година починається 15-хвилинними випусками новин і продовжується гостьовими студіями. Винятком є тільки нічний слот (де новинні випуски є на початку о 0:00 і ще два 5-хвилинних о 4-й і 5-й годинах ранку).

Телеканал «Рада», незалежно від слота, загалом слідує логіці інформаційного каналу: кожна година починається випуском новин (хронометражем від 10 до 20 хвилин) і продовжується гостьовою студією. Проте питання викликає наповнення цих випусків — зазвичай це майже суцільні повтори без особливих оновлень. 

Тим більш немотивованими є так звані короткі новини, або ж «новини коротко», які час від часу (без будь-якої системи чи прив’язки до конкретних точок в ефірній годині) начитують під музику ведучі гостьових студій. Це знову-таки переважно повтори тих коротких повідомлень, які й без цього багаторазово повторюють у формальних випусках новин.

Понад те, в останньому проаналізованому мною дні канал додав короткі 2-3-хвилинні випуски новин посередині кожної години, приблизно на 30-й хвилині. Вони також майже повністю складаються з повторів тих повідомлень, які вже були в основних випусках новин на початках ефірних годин, або й повторювалися в «новинах коротко». На моє переконання, редакції слід було б відмовитися від цього валу повторів і працювати над якісним наповненням основних випусків новин. До речі, всі ці зайві «новинні» елементи впливають і на якість гостьових студій: постійно складається враження, що ведучі «підганяють» гостей і часто переривають їх на півслові, бо ж у рандауні стоїть черговий випуск псевдоновин.

Телеканали ICTV та СТБ продовжують дотримуватися власної оригінальної сітки: 15 хвилин — новини, 15 хвилин — гостьова студія, за винятком тих випадків, коли працюють у нічному блоці. З одного боку, ця сітка цілком відповідає логіці інформаційного каналу. Але з іншого боку, все ж, певно, потребує більшого ресурсу, ніж є у медіагрупи. Бо в такій великій кількості новинних випусків завеликою є й частка багаторазових повторів без розвитку. А частка доволі якісних розмовних студій зменшується.

Три інших учасники телемарафону мають ефірні сітки, які не зовсім (або й зовсім не) відповідають логіці інформаційного каналу. В ефірних блоках телеканалу «Ми — Україна» основною є сітка, коли випуски новин (тривалістю від 20 до 30 хвилин) виходять лише що дві години, решту часу займають гостьові студії. Інколи новини виходять ще рідше — що три години. Якщо на канал припадає ранковий блок, з 6-ї до 9-ї ранку новини йдуть щогодини, а далі до кінця ефірного блоку їх немає.

На Суспільному протягом тривалого часу в основній сітці були лише два півгодинних випуски новин на початку ефірного блоку й на початку четвертої години блоку. У ранкових блоках канал відтворював уже описану вище логіку лінійного. Втім, 19 березня сітка каналу зазнала значних змін, що наблизили її до логіки інформаційного. Новинні випуски були на початках першої, третьої, четвертої та шостої ефірних годин. А у пропущені другу і п’яту ефірні години «короткі новини» подавали ведучі гостьових студій. На мою думку, це позитивна зміна, хоча я не зовсім розумію, чому тоді просто не робити повноцінні випуски новин щогодини.

У телеканалу «1+1» є різні варіанти ефірних сіток. Одна з них така: перша та остання година блоку складаються з півгодинних випусків новин і півгодинних гостьових студій. Між ними чергуються годинні випуски новин і годинні гостьові студії. Якщо канал працює у вечірньому праймі, то йдуть годинні новини, годинна гостьова, підсумковий випуск і півторагодинна гостьова. Потім 30-хвилинний випуск новин — і знову годинна гостьова. Якщо канал працює в ранковому ефірі — тут сітка є близькою до логіки лінійного каналу, єдине, що додано випуск новин об 11-й.

Крім випусків новин і гостьових студій, в ефірі марафону були й деякі інші елементи. Наприклад, канали зазвичай показують вечірні відеозвернення президента Володимира Зеленського. У блоках частини каналів показують документальні фільми, найбільш активними у їхньому виробництві є «1+1», ICTV з СТБ і Суспільне.

В ефірах ICTV / СТБ, як і раніше, велика кількість суто пропагандистських проєктів «Антизомбі» та «Громадянська оборона», які виглядають чужорідним елементом для інформаційного каналу.

Телеканал «Рада» по неділях показує окремий «витвір мистецтва» під назвою «Парламентський тиждень» — бюлетень, який насправді значною мірою складається з відверто піарних матеріалів. 

А на каналі «Ми — Україна» якось вирішили показати повні промови Зеленського, Єрмака, Стефанчука і Шмигаля на Конгресі місцевих і регіональних влад, замість того, аби розповісти про них у короткому звіті.

Також у марафоні є незмінні елементи, які виходять у сталий час, незалежно від того, який канал працює в ефірі. Це проєкт «Знайти своїх» Катерини Осадчої та «Байрактар-ньюз» від «95-го кварталу».

Новинна складова ефіру телемарафону

Нагадаю, «новинна складова» — доволі умовний показник, вигаданий мною спеціально, щоб оцінити, скільки реальних новин кожний учасник марафону додає до загального ефіру власними зусиллями (зйомками подій і спілкуванням з ньюзмейкерами). Вона вираховується за простою формулою — це сума кількості репортажних сюжетів, репортажних прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів у студії каналу. У таблиці наведено середні показники на одну годину ефірного часу кожного каналу / медіагрупи:

 

Перший і головний висновок: новинна складова телемарафону продовжує зменшуватися. Майже по всіх основних позиціях і майже у всіх учасників телемарафону. Ось як вона змінювалася загалом по марафону протягом усього часу його існування (нагадаю, показники є середніми на одну ефірну годину):

Як видно з цієї таблички, протягом останнього кварталу неістотно зросла кількість репортажних сюжетів. Натомість прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів стало відчутно менше. Можливо, в падінні загального показника грають свою роль накопичена редакціями втома і набуте відчуття рутинності висвітлення надзвичайних подій в умовах війни? Чисто по-людськи таке можна зрозуміти. Але професійно не можна забувати, що для частини аудиторії телемарафон є основним джерелом інформації. 

Якщо оцінювати внесок кожного каналу в новинний контент марафону, то тут, як і раніше, лідирує «Інтер». Канал продовжує зберігати першість, попри те, що відчутно погіршив свої показники. Зокрема чомусь значно зменшилася кількість прямих ввімкнень (було в середньому 1,3 на годину, стало 0,83) і так само відчутно зменшилася кількість гостей-ньюзмейкерів у ефірах каналу (було 0,81, а стало 0,51). Натомість трохи зросла середня кількість репортажних сюжетів.

Суспільне хоч і знизило загальний показник (з 2,43 до 2,14), продовжує займати друге місце. В ефірних блоках каналу середня кількість репортажних сюжетів і гостей-ньюзмейкерів залишилася на попередньому рівні, натомість чомусь відчутно зменшилася кількість прямих ввімкнень (було 0,7 на годину ефіру, стало — 0,41).

Цього разу «в загальному заліку» на третє місце несподівано вийшов канал «Рада». Навіть істотно погіршивши власний показник минулого кварталу (було 2,24, стало 2,04). Тут зіграли роль два фактори. По-перше, значне погіршення показників конкурентів, а по-друге, на «Раді» цього разу було чимало прямих ввімкнень. Левову частку складали неодноразові ввімкнення з місця влучань ворожих ракет (наприклад, 14 січня власна кореспондентка вмикалася з Дніпра 8 разів, що загалом правильно, але з точки зору показника новинної складової було скоріше ситуативним фактором). При цьому кількість репортажних сюжетів на каналі продовжує залишатися стабільно низькою (0,24 сюжету на годину ефіру для інформаційного каналу — це взагалі ніщо). На третину менше стало в ефірі ньюзмекерів-гостей (було 1,56, тепер 0,99).

Різко зменшилася новинна складова на «1+1» і на ICTV / СТБ. 

На «1+1» — з 2,42 до 1,73. В ефірних блоках каналу стало набагато менше прямих ввімкнень, що дивно з огляду на багаті кадрові й технічні можливості редакції (було в середньому 1,07 ввімкнень на годину, стало 0,68). Катастрофічно — більш як удвічі — поменшало гостей-ньюзмейкерів (було в середньому 0,89 на годину, тепер — 0,43, що, до речі, є найнижчим показником серед усіх учасників марафону).

В ефірних блоках ICTV та СТБ новинна складова зменшилася з 2,2 до 1,78 через зменшення показників по всіх без винятку позиціях. Сюжетів з одного на годину стало в середньому 0,84. Поменшало й гостей-ньюзмейкерів (з 0,93 до 0,81). Середня кількість прямих ввімкнень теж зменшилася до невиразних 0,13 і продовжує, як і раніше, бути найнижчою серед усіх учасників телемарафону.

Єдиний з учасників, хто збільшив показник новинної складової, це телеканал «Ми — Україна» (було 1,07, стало 1,56). Канал трохи збільшив кількість репортажних сюжетів (з 0,17 до 0,34 на годину) і кількість гостей-ньюзмейкерів (з 0,52 до 0,95), але навіть це не дало йому змоги залишити останнє місце.

Ще один надважливий для новинної складової момент — це жанровий розподіл сюжетів, які виробляють канали:

З цієї таблички видно, що всі учасники телемарафону віддають перевагу нерепортажним жанрам (огляди, нариси, бекґраунди тощо). Частка репортажних на більшості каналів становить трохи більше чверті від загальної кількості вироблених сюжетів. Гіршою є ситуація на телеканалах «Ми — Україна» і «Рада», де частка репортажних ледь сягає п’ятої частини від усіх.

Якщо ми оцінюємо телемарафон як інформаційний телеканал, то більшість сюжетів мали б навпаки становити репортажі, бо вони і є основою новин. Тим більше в нинішніх умовах, коли щодня відбувається неймовірна кількість подій, із яких складається інформаційна картина дня. Натомість «телемарафонці» більшість подій висвітлюють у новинах винятково у вигляді коротких повідомлень, взятих переважно з інтернету. Але про це поговоримо у другій частині звіту.

Тематика сюжетів та прямих ввімкнень

Оцінюючи тематику сюжетів і прямих ввімкнень конкретного каналу, буду, як і в попередньому квартальному звіті, порівнювати її з середніми показниками марафону загалом.

У колонці кожного каналу — показники у відсотках від загальної кількості сюжетів і прямих ввімкнень, які канал показував у проаналізовані мною дні протягом січня-березня цього року. У цій таблиці лише та тематика, яка загалом у марафоні набрала 1% і більше. 

Тема ракетних і дронових атак на цивільні об’єкти, а також рятувальні роботи та ліквідація наслідків цих атак, як і в попередньому кварталі, висвітлювалася телемарафоном найактивніше. Формально найбільше уваги приділяв цій тематиці канал «Рада», хоча через малу загальну кількість сюжетів і прямих ввімкнень відсоткові показники каналу є доволі умовними. Конкретно в цьому випадку високий показник (22,5% від усіх матеріалів) пояснюється великою кількістю прямих ввімкнень із подібних подій із Дніпра та Хмельницького в межах одного ефірного блоку. Інші канали в цій темі були близькими до загального тренду. Чомусь відносно найменше уваги цій тематиці приділили канали ICTV / СТБ. 

За міжнародною тематикою залишається друга позиція. Найбільше уваги їй приділяли ICTV та СТБ. Найменше — телеканал «Рада». Загалом у марафоні всі міжнародні теми були виправданими, тобто прямо або опосередковано пов’язані з Україною.

Тематиці, пов’язаній із волонтерським рухом, найбільше уваги приділяли канали «1+1» і «Ми — Україна», найменше — канал «Рада». 

Репортажі про бойові дії продовжують займати четверту позицію за увагою каналів загалом по телемарафону. Попри незначне збільшення частки сюжетів і ввімкнень із фронту, їх залишається замало, адже насправді для повноти інформаційної картини в умовах війни найголовніші події відбуваються саме на фронті. Як і в минулому кварталі, найбільше фронтову тематику висвітлювали канали «1+1», ICТV з СТБ та «Інтер». Значно менше ця тематика була представлена в ефірах Суспільного і майже ніяк — в ефірах каналу «Рада».

По окремих каналах. «1+1» приділяв відчутно більше, ніж інші, уваги медицині та економіці. Натомість взагалі не робив сюжетів ні про відновлення енергосистеми, ні про полонених українців, ні про розмінування звільнених територій. Канали ICTV та СТБ більше уваги приділяли висвітленню життя прифронтових населених пунктів, окупації та її наслідків, медицини й полонених. Натомість ICTV та СТБ найменше з усіх учасників марафону висвітлювали питання відбудови зруйнованого ворогом і значне підвищення цін на харчі (що трохи дивно, адже медіагрупа у своїх новинах орієнтована на висвітлення проблем пересічних людей). У блоках «Інтера» було більше уваги культурній тематиці, менше, ніж в інших — питанням відбудови та полонених. «Інтер», як і ICTV з СТБ, приділяв трохи забагато уваги подіям в Росії (це, звісно, на мою особисту думку, але загальний тренд марафону її підтверджує).

Телеканал «Рада» значну частку своїх сюжетів і прямих ввімкнень присвятив культурній тематиці майже 11%. Культура, звісно, важлива, але на фоні 1% висвітлення бойових дій, виглядає не зовсім правильним вибором пріоритетів. Ще однією темою, якій канал присвятив багато уваги, було відновлення енергоструктури. Натомість значно менше за інших «Рада» говорила про переселенців, біженців і поранених. Зовсім не робили сюжетів про економіку, ціни, медицину й полонених.

Суспільне у виборі тематики загалом трималося загального тренду, відвертих провалів не було. Більше за інших канал приділяв увагу прифронтовому життю, переселенцям і біженцям, пораненим, відбудові та спорту. Телеканал «Ми — Україна» більше за інших приділив уваги цінам на харчі та розмінуванню територій, натомість слабко висвітлював культурну тематику, прифронтове життя, проблеми біженців і переселенців. Узагалі не звертався до тем внутрішньої політики та проблем полонених.

З важливої, як на мене, тематики повністю «за горизонтом» уваги учасників телемарафону (тобто менш ніж 1%) залишилися евакуація цивільних з окупованих та прифронтових територій, а також тема освіти, якій у попередньому кварталі канали приділили сумарно 1% своїх сюжетів.

Ще одна таблиця — це порівняння з попереднім періодом:

Тут видно, що порівняно з останнім кварталом минулого року вибір каналами тематичних пріоритетів зазнав певних змін. Позитивними я вважаю відчутне збільшення часток таких тем: бойові дії, життя прифронтових міст і сіл, оборонні заходи, розповіді про військових, про лікування й реабілітацію поранених. Відчутно збільшилася частка культурної тематики, але значною мірою завдяки каналу «Рада», де це збільшення «вимиває» основну тематику, пов’язану з війною. Не зовсім зрозумілим для мене було відчутне збільшення частки міжнародної тематики, адже загальна кількість важливих тем тут залишалася, за моїми спостереженнями, сталою.

Відчутне зменшення часток тем, пов’язаних із наслідками ракетних і дронових атак, було прямим наслідком зменшення інтенсивності самих ворожих атак, порівняно з останніми місяцями минулого року. Відповідно зменшилася й частка сюжетів про відновлення зруйнованої ворогом енергосистеми країни, і про виживання за умов відсутності електрики, води, тепла тощо. 

Ще два тематичних напрямки — окупація та її наслідки, а також відбудова зруйнованого ворогом — «звузилися», адже більша увага цій тематиці природно приділяється після масових звільнень окупованих територій, що відбулися у другій половині минулого року, і поки що не відбулися в перші три місяці поточного року. Видимих причин зменшення частки матеріалів про переселенців і біженців, а також істотного зменшення частки матеріалів про полонених я не бачу.

На завершення традиційно про хороше. Про тих, завдяки кому марафон ще хоч якось можна дивитися, — репортерів та операторів, чиї сюжети чи прямі ввімкнення в перші три місяці цього року були в різні дні найкращими. Заздалегідь прошу вибачення, якщо когось із репортерів назву оператором чи припущуся помилки у прізвищах, — це через вади титрування на каналах: операторів часто окремо не позначають, не титрують чи інколи взагалі не згадують. 

Отже, неодноразово до кращих у цьому моніторингу потрапляли: Анастасія Невірна, Антон Коцуконь, Іван Петричак, Наталія Нагорна, Олександр Загородний, Олександр Моторний і Руслан Ярмолюк з «1+1». Оператори телеканалу: Валентин Шилко, Владислав Комишин, Володимир Парахонський, Володимир Черенков, Данило Лисенко, Даніель Косаковський, Олег Мостовий, Павло Бориско, Сергій Перфілов і Сергій Шпортило. 

В ефірних блоках ICTV / СТБ це були репортери Андрій Почтєв, Марія Малевська, Ольга Читайло, Софія Богуцька, Тетяна Доцяк, Тетяна Наконечна. І оператори: Євген Тур, Захар Комах, Ігор Тамбієв, Максим Костенко, Максиміліан Ільченко, Олег Цимбалюк, Олександр Бринза і Ярослав Шейко. 

Репортери каналу «Інтер»: Дмитро Анопченко, Олександр Васильченко, Олена Мендалюк і Руслан Смещук. Оператори каналу: Вадим Ревун, Ігор Щепет, Олег Невядомський.

Репортерки каналу «Рада»: Валерія Холодова, Валерія Дерменжиєва і Катерина Кусмарова. Оператори: Юрій Рябчун і Дмитро Позняков. 

На Суспільному: Дарина Кінша й Олександра Новосел. Операторів на каналі чомусь зазвичай не згадували. 

На каналі «Ми — Україна» репортери: Анжела Слободян й Артем Джебко. Оператори: Максим Прудкун, Тетяна Савуля і Михайло Головненко.

Гостьові студії телемарафону

Загалом за цей період я проаналізував 10 добових ефірів. Гостьова активність різних учасників телемарафону була такою:

Якщо порівнювати з попереднім кварталом, кількість гостей на «Раді», «Ми — Україна» й «Інтері» залишалася сталою. На «Суспільному» — відчутно зросла (було в середньому 3,1 гостя на годину ефіру, стало 3,6). Менше стало гостей на «1+1» (з 2 зменшилося до 1,7) і відчутно менше — в ефірних блоках каналів ICTV та СТБ (було 2,1, стало 1,5). 

Як і раніше, велика кількість гостей в ефірі телеканалу «Рада» не означає високу якість самих інтерв’ю. Ведучі відверто поспішають і цей поспіх ще більше посилився через збільшення кількості елементів новин в ефірі каналу (це і штатні випуски на початках годин, і короткі посеред годинних блоків, «новини коротко», час від часу начитка ведучими окремих повідомлень, які вже були в ефірі). Працювати якісно намагаються ведучі Ганна Гомонай і Вадим Колодійчук, принаймні не так сильно «рвуть» інтерв’ю, постійно перебиваючи гостей, як інші. 

Принципово інакшою була ситуація на Суспільному. Там майже така ж, як і на «Раді», кількість гостей не призводила до падіння якості. У цьому, на мій погляд, заслуга всіх, без винятку, ведучих гостьових студій телеканалу. Прийнятною була якість гостьових студій на каналах «Ми — Україна», «Інтер», «1+1». На останньому я б окремо виділив великі записані VIP-інтерв’ю Наталії Мосейчук. В ефірних блоках ICTV та СТБ, як і раніше, розмовні студії дуже якісно вели обоє ведучих. Невелика кількість гостей пояснювалася ефірною сіткою: половину ефіру займають випуски новин, періодичні сюжети тижневика і явно завелика кількість пропагандистських фільмів замість гостьових студій.

Загалом у проаналізованих моніторингом ефірах у гостьових студіях телемарафону побувало 618 гостей. За категоріями (чи то статусами) це виглядало так:

А ось як цей розподіл виглядав у відсотках:

І ще одна табличка для порівняння з попереднім періодом (жовтень — грудень 2022 року), тут теж у відсотках від загальної кількості:

Як бачимо, протягом останнього кварталу зросла кількість речників, експертів й учасників подій, натомість дуже відчутно впала частка посадовців. Найбільш виразною ця тенденція була на каналі «1+1», де частка речників зросла більш ніж удвічі, учасників подій — на третину, а експертів — на чверть. Натомість канал у проаналізовані дні взагалі не запрошував до ефіру обраних представників місцевої влади. У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ цього разу навпаки істотно (за обома позиціями — на третину) зросла частка саме обраних ньюзмейкерів — як народних депутатів, так і представників місцевих рад. Натомість вдвічі зменшилася частка учасників подій. На каналі «Інтер» більш як удвічі зменшилася частка обраних представників місцевих влад і майже вдвічі — частка посадовців. Натомість значно (з 27% до 47%) зросла частка експертів, які в перші три місяці цього року були гостями майже половини всіх студій. На каналі «Рада» на третину зменшилася частка народних депутатів, канал майже перестав запрошувати представників місцевих влад, кількість посадовців в ефірі зменшилася теж майже вдвічі, натомість зросла частка речників, експертів й учасників подій. На Суспільному, як і раніше, одна з найбільших часток в ефірі представників місцевої влади, на третину зросла відносна кількість народних депутатів, і теж на третину — відносна кількість учасників подій. Відчутно — майже на чверть — зменшилася лише частка посадовців. Телеканал «Ми — Україна» значно зменшив (з 55% до 41%) частку експертів у гостьових ефірах, натомість стало більше народних депутатів (з 5 % до 9%), посадовців (з 7% до 16%), а також речників і радників.

Загалом же про гостьову частину ефіру телемарафону можна сказати, що перший квартал цього року продовжив тенденцію до зменшення частки ньюзмейкерів внаслідок зростання частки тих, хто може озвучувати нову інформацію (речники та радники) або ж інтерпретувати її (експерти). Тобто склад гостьових студій теж свідчить про зменшення новинної складової телемарафону загалом.

Народних депутатів запрошували до ефіру найчастіше на телеканалі «Рада» (14 разів) і «Ми — Україна» (11), найменше спілкувалися з нардепами в ефірах ICTV з СТБ (4 випадки) і «1+1» (3). Представництво політичних партій у гостьових студіях телемарафону, як і в попередні місяці продовжує залишатися дуже нерівномірним. У першому кварталі цього року (у межах нашої вибірки) в ефірах побували народні депутати таких фракцій і груп:

У відсотках це має такий вигляд:

Порівняно з попереднім періодом (у відсотках від всіх народних депутатів в ефірі марафону):

Тут, як бачимо, частка фракції партії влади знову збільшилася, хоча й не досягла того рівня, який був у перші пів року роботи телемарафону (70%). Ситуативно зросла частка фракції «Голос», представників фракції запрошували на ефіри чотири різних учасники телемарафону. Представництво інших фракцій і депгруп є скоріше формальним. А представників фракції «Європейська солідарність», як і раніше, запрошували на ефіри лише редакції ICTV з СТБ і Суспільного.

Найвищою частка «Слуг народу» була на каналі «Інтер», — як і раніше, у гостьових ефірах каналу бувають ВИНЯТКОВО нардепи владної політсили. Це починає нагадувати якусь дивну «принципову позицію» редакції й повне нехтування стандартом балансу думок у довгостроковій перспективі. Панівним є представлення «слуг народу» і в гостьових студіях каналу «Ми — Україна». На каналі «Рада», попри певний «плюралізм думок», депутати від «Слуги народу» все одно є найчастішими гостями. До того ж до показника фракції на каналі слід додавати й відсоток позафракційних, які в цьому випадку означали одну людину — спікера парламенту Стефанчука, повноцінного представника партії влади, позафракційного лише за вимогами регламенту. 

На каналі «1+1» народних депутатів у студіях було лише троє, тож 66% «слуг» не є показовими. Принаймні в ці три місяці канал менше кликав гостей з депгрупи «Партія «За майбутнє». Але, коли кликав усе ж — Сергія Рудика — то невиправдано згадував про його приналежність до «За майбутнє». При чому невиправдано навіть на думку гостя. 

Більш збалансованою щодо гостей-нардепів була політика в ефірах каналів ICTV та СТБ. І найзбалансованішою — на Суспільному. Редакція Суспільного мовника, на відміну від усіх інших учасників телемарафону, практикує важливий, з точки зору стандарту балансу думок підхід, — з найбільш суперечливих законотворчих питань запрошує до ефіру одночасно депутатів-опонентів: від влади та від опозиції. І це, до речі, той випадок, коли згадка про фракційну приналежність депутатів є не лише виправданою контекстом, але й обов’язковою.

У сенсі ж персонального представлення народних депутатів (у нашій вибірці) картина за останні три місяці була такою. Точніші дані шукайте тут

Цього разу, як бачимо, немає якихось однозначних лідерів і запрошення одних і тих самих депутатів, як це було у 2022 році. Хіба що від фракції «Голос» чомусь найчастіше кликали Ярослава Юрчишина, але в різних компетенціях: і як першого заступника голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики, і як члена парламентської делегації в ПА ОБСЄ. Усі, кого запрошували на ефіри тричі, були в гостях на різних каналах, і представляли парламентські комітети: Данило Гетманцев — з питань податкової, митної та фінансової політики, Леся Забуранна і Роксолана Підласа — з питань бюджету, Федір Веніславський — з нацбезпеки оборони та розвідки. Тут питань щодо компетенції не виникало, але виникали питання щодо представленості саме провладної фракції, адже в комітетах є різні фракції, проте кличуть частіше саме «слуг народу». Також пан Гетманцев, наприклад, має певний підхід до податкової, митної та фінансової політики, у якого є принципові опоненти, але у студії тих опонентів із парламентського комітету чомусь не кличуть. 

Був ще ось такий показовий, як на мене, приклад: коли у студії каналу «Рада» 19 березня говорили про ордер на арешт Путіна і створення трибуналу, до гостьової студії запросили одразу двох представників парламентського комітету з питань зовнішньої політики — обидвох від «Слуги народу»: Олександра Мережка й Марину Бардіну. Невже в цьому комітеті немає депутатів від інших політсил?

Загальний список гостей телемарафону, які побували в ефірах у ті дні, які я моніторив, чотири рази й більше:

Тут дуже наочно підтверджується тенденція до зменшення в гостьових ефірах телемарафону частки ньюзмейкерів. У «верхній» частині списку дуже широко представлені речники (8) й експерти (8). З «чистих» ньюзмейкерів є лише згаданий вище нардеп Юрчишин, міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт (якраз на ці місяці припала тема спроб Міжнародного олімпійського комітету повернути до змагань росіян та білорусів) і два представники місцевої влади: міський голова Мелітополя Іван Федоров і заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський. Канали стали набагато менше запрошувати до ефірів посадовців, зокрема голів обласних військових адміністрацій — раніше їх у «верхній» частині списку було чимало, зараз — жодного.

У першій п’ятірці традиційно є речники Наталія Гуменюк, Сергій Братчук і Юрій Ігнат та мер Іван Федоров (як основне джерело інформації про події в окупованому Мелітополі). До першої п’ятірки цього разу потрапив і експерт — провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко. Це пояснювалося двома актуальними темами цих місяців: потребою України в західних бойових літаках і питанням відновлення знищеної ворогом «Мрії». 

З речників були популярними також Сергій Череватий, Андрій Демченко, Євген Єрін, Олександр Толоконніков і Олексій Дмитрашківський — усі, хто міг давати компетентну інформацію про події на фронті, на окупованих і прифронтових територіях Луганщини, Донеччини, Запоріжжя і Херсонщини.

З експертів часто запрошували: для обговорення воєнної тематики — колишнього міністра оборони Андрія Загороднюка й консультанта Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Івана Ступака. Для обговорення зовнішньополітичної тематики — директора Українського інституту майбутнього Вадима Денисенка й кандидата політичних наук Богдана Ференса. Для обговорення аграрної тематики загалом і теми «зернового коридору» зокрема — заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука й консультанта Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса.

У «верхній» частині списку гостей з представників Офісу президента нині залишився лише радник керівника Офісу Михайло Подоляк. Він, як і раніше, виступає «експертом з будь-яких питань».

У гостьових студіях каналів у першому кварталі року були ексклюзивні інтерв’ю зі знаковими закордонними політиками. Зокрема, канал «1+1» брав інтерв’ю у президента Польщі Анджея Дуди, журналісти каналу «Рада» спілкувалися з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте і прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом Ханом, журналісти Суспільного говорили з президенткою Парламентської Асамблеї ОБСЄ Маргарет Седерфельт, новообраним президентом Чехії Петром Павелом і президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем. 

І ще два слова про тематику гостьових студій:

У відсотках від усіх гостьових студій:

Майже половина гостьових студій телемарафону була присвячена воєнним темам, що є цілком логічним. І майже всі канали трималися цього загального тренду, крім «Інтера» (39% від усіх тем). Тут майже стільки ж уваги приділяли міжнародній тематиці, значна частина якої так чи інакше теж стосується війни проти України (32%). Серед інших каналів більше уваги міжнародці приділяли також «Ми — Україна» (30%) і «Рада» (29%). Менше за інших обговорювали міжнародну тематику в гостьових студіях ICTV та СТБ (18%) і Суспільного (17%). Про економіку найбільше говорили з гостями на каналі «Ми — Україна» (майже п’ята частина від усіх тем), найменше (4%) — в ефірах ICTV та СТБ.

Натомість ICTV та СТБ найбільшу серед всіх каналів частку гостьових ефірів присвятили культурній тематиці. Найменше про культуру говорили з гостями на «Раді» (1%) і на «Ми — Україна» (2%). Також «Ми — Україна» присвятили мало часу темам, пов’язаним із відбудовою знищеного та зруйнованого ворогом. Як не дивно, майже не обговорювали соціальну тематику в ефірах ICTV та СТБ (1%), натомість найбільше уваги цій тематиці присвятив «Інтер» (7%), інші канали трималися загального тренду в 3%. 

Проблем медицини взагалі не торкалися в гостьових студіях «1+1» і «Ради», найбільше цю тематику обговорювали на Суспільному (5%). Про внутрішню політику більше говорили на «1+1» (5%) і на Суспільному (3%).

Тепер порівняймо тематику гостьових студій з четвертим кварталом 2022 року:

Як бачимо, у «загальному заліку» стало менше обговорень воєнної тематики (на 4%), тем відбудови (на 3%), соціалки (на 2%), 1% втратила також медична тематика. Стало ще менше освітньої тематики й релігії. Натомість відчутно зросла частка міжнародної тематики, аж на 7%, трохи більше стало обговорень внутрішньої політики та спорту (знову таки через намагання Міжнародного олімпійського комітету повернути росіян і білорусів до олімпійських змагань).

(Далі буде)

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб

Медіаграмотність в Україні: як нам перемогти колоніальний дискурс
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2653
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду