На кількох каналах міжнародна політика стала провідною тематикою випусків новин. До цього доклалися й події в Казахстані, і значною мірою — дискусії щодо статусу України в НАТО, ситуації на україно-російському кордоні та перспективи повномасштабного вторгнення Росії. Внутрішньополітичні теми на цьому фоні просіли, втім додавали актуальних новин скарги прибічників Порошенка на політичні репресії. До речі, з аналогічними претензіями до влади цього тижня виступила й умовна команда Віталія Кличка.

Фокус на Росію

Серед тем помітно зросла частка надзвичайних подій — ця тематика на першому місці загалом, та міжнародних новин — вони на третьому. На другом місці втримався соціальний блок. Надзвичайні події стали популярнішими через стрімке зростання захворюваності на коронавірусну хворобу в Україні, а також традиційні зимові наслідки негоди та ДТП. Найбільша частка матеріалів зі сфери міжнародної політики була у випусках 5 каналу та «UA: Першого» — більше третини. 5 канал набагато інтенсивніше, ніж решта каналів із вибірки «Детектора медіа», висвітлював новини української політики: цій тематиці присвячена майже третина матеріалів за тиждень. Здебільшого це пов’язано зі справою Порошенка.

Найпопулярнішими приводами для міжнародних новин були російська агресія, протести в Казахстані, російсько-американські переговори, вступ до НАТО та засідання ОБСЄ (останні три також пов’язані з російською агресією). У більшості новин, що стосувалися російської агресії, йшлося про НАТО: засідання комісії Україна — НАТО та Ради Росія — НАТО, переговори США та Росії й окремі заяви та реакції іноземних посадовців. Вони були ключовими мовцями в цих новинах: генсек НАТО, президент, посли і представники Держдепартаменту США, прем’єр Великої Британії та інші. З українського боку в новинах з’являлися віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина, яка замінила міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, а також сам Кулеба та представники Міноборони.

Із новин на цю тему майже пропав Володимир Зеленський. Принаймні, на початку тижня про нього опосередковано згадали тільки на «1+1» — і то це була не свіжа заява, а лише фрагмент інтерв’ю місячної давнини щодо санкцій проти «Північного потоку — 2». А отже, на тему, дуже опосередковано пов’язану зі збройною загрозою. Натомість Зеленський протягом тижня з’являвся в новинах про доручення уряду з приводу вакцинації від коронавірусу, запуск національної авіакомпанії UNA, і чи не найбільше розповідали, як він спостерігав за запуском українського супутника. Точково в новинах згадували і про російську агресію, коли Зеленський провів розмову із прем’єром Канади Джастіном Трюдо, зустрічався з президентом Азербайджану, коментував можливість перезапуску Нормандського формату. І тільки 14 січня від імені президента поширили в новинах яку-не-яку позицію: мовляв, Зеленський пропонує провести переговори Україна — США — Росія. Втім, повідомив про це керівник Офісу президента Андрій Єрмак, про що сказали всі телеканали з вибірки «Детектора медіа». Але в загальній масі новин сильно бракувало артикульованої та особистої позиції глави держави.

На тлі накопичення російських військ на українському кордоні в новинах побільшало повідомлень про загострення на фронті. Протягом цього тижня до теленовин частіше потрапляла Луганщина: йшлося про обстріли біля Попасної й загибель українського військового Віктора Кучеренка біля Новотошківського.

Внутрішня політика

З тем української політики найпомітнішою лишалася справа Петра Порошенка. Згадки політичних сил у новинах були одиничними. «Європейська солідарність» потрапляла до новин, власне, завдяки справі Порошенка. «Опозиційна платформа — За життя» згадувалася тільки на лояльному «Інтері» і майже зникла з Першого незалежного / UkrLive — за винятком традиційних скарг на нібито утиски свободи слова через блокування проросійських медіа Шуфрича. Про представників «Слуги народу» згадували лише двічі за тиждень.

Матеріали, що могли бути вигідні Порошенку, поширювали на 5 каналі та «Україні». На «Україні», зокрема, цитували заяви його однопартійців та адвокатів, що правоохоронці нібито фабрикують справу і вже є готовий сценарій затримання Порошенка одразу після його повернення. Також поширили заяву самого Порошенка, але вже з іншої теми — він вимагав спільних скоординованих дій від України та її союзників у протидії російській агресії. В сумі це виглядає як спроба створити враження, що поки влада думає, як посадити Порошенка, він дбає про відсіч Путіну. На 5 каналі, яким Порошенко формально вже не володіє, ситуація схожа — на його захист виступили однопартійці, адвокати й «освітяни та медики Львівщини». Така подача з партійного сайта перекочувала в низку онлайн-видань та на 5 канал. Крім заяв про утиски опозиції та стурбованість Порошенка російською загрозою, на 5 каналі також поширили заяву про нібито утиски свободи слова. Зі слів ведучого Ігоря Татарчука, це подавалося як «зачистка незалежних ЗМІ та знищення свободи слова на замовлення влади». Нагадаємо, йдеться про нібито арешт судом двох компаній, які транслюють 5 канал у Кам’янському і Запоріжжі; ДБР заперечує, що ці активи заарештували.

Не тільки Порошенко нарікав на нібито політичні репресії. На «Інтері» та ICTV поширили заяви мерів Чернігова Владислава Атрошенка та Києва Віталія Кличка про нібито тиск силовиків на чернігівську міськраду. «Колегу підтримав мер столиці Віталій Кличко. Каже, сам торік пережив подібну ситуацію», — розповіли на «Інтері», а в синхроні Кличко назвав Атрошенка представником своєї команди. У повідомленні ICTV нагадали, що Кличко — не лише мер, а й лідер партії «УДАР Віталія Кличка». Атрошенко став мером 2020 року, балотуючись від власної партії «Рідний дім», а в липні 2021 року підписав меморандум про співпрацю з Кличком.

Гарячою темою для політичних новин стала хакерська атака на українські урядові сайти. У новинах акцентували на коментарях посадовців, що персональних даних це не зачепило. Також поширили реакції міжнародних партнерів України, які засудили атаку.

Інші приводи для політичних новин канали обирали на власний смак. Наприклад, «Інтер» розповідав про «тотальну фіскалізацію», тобто зобов’язання певних категорій підприємців мати касові апарати. На «1+1» присвятили сюжет 88-річчю Леоніда Кравчука, розповівши хроніку його політичних союзів від Медведчука й Тимошенко до Тристоронньої контактної групи, та все ж із симпатією підкресливши, що головне для політика — бути корисним навіть у поважному віці.

Вакцинація від коронавірусу лишається важливою наскрізною темою теленовин. Цього тижня розповідали про правила бустерного щеплення, зміни термінів дії сертифікатів та стимулювання вакцинації підлітків. На ICTV, наприклад, ведуча і шефредакторка новин Олена Фроляк сама оцінювала політику уряду з вакцинації: «Міністерство охорони здоров’я нарешті зглянулось на невакцинованих пенсіонерів і спродюсувало старт програми “Щеплення на селі” спеціальними мобільними бригадами».

Поки уряд за допомогою медіа переконує в необхідності вакцинації та закликає вірити доказовій медицині, на «Україні» протягом тижня вийшло кілька матеріалів про напівмагічні властивості продуктів та рослин: «А от хто такі люди-банани або люди-яблука? Виявляється, що всі продукти, які ми споживаємо, мають свій характер, і якщо регулярно їсти, приміром, буряк, із часом можна набути притаманних йому рис. Принаймні так твердять психологи»; «Спатіфілум притягує жіноче щастя. Мирт сприяє злагоді в родині. А от плющ — енергетичний вампір». Зокрема завдяки таким матеріалам канал «Україна» є одним із найбільших порушників стандарту відокремлення фактів від оцінок у теленовинах.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».