Сценарій України для Казахстану чи навпаки? Аналіз маніпуляцій в українському сегменті соцмереж

Сценарій України для Казахстану чи навпаки? Аналіз маніпуляцій в українському сегменті соцмереж

19 Січня 2022
3022

Сценарій України для Казахстану чи навпаки? Аналіз маніпуляцій в українському сегменті соцмереж

3022
Пропагандисти дістали майданну методичку для протестів у Казахстані. Очікувано звинувачують колективний «Захід» та місцеві еліти, натомість вихваляють Росію та «всесильне» ОДКБ. Проте неочікувано певні українські телеграм-канали в контексті казахстанських протестів впевнено заговорили про новий Майдан в Україні. Ба більше, висловили готовність його очолити.
Сценарій України для Казахстану чи навпаки? Аналіз маніпуляцій в українському сегменті соцмереж
Сценарій України для Казахстану чи навпаки? Аналіз маніпуляцій в українському сегменті соцмереж

У Казахстані 2 січня 2022 року спалахнули протести через підвищення цін на скраплений газ. Протягом тижня у різних містах країни люди виходили на демонстрації, штурмували та підпалювали адміністративні будівлі, вимагаючи зниження цін на газ. За три дні влада пішла на поступки та оголосила про запровадження державного регулювання цін на бензин та дизельне паливо. Того ж дня уряд Казахстану пішов у відставку, а президент Касим-Жомарт Токаєв замінив першого лідера країни Нурсултана Назарбаєва на посаді голови Комітету національної безпеки Казахстану. Однак уже ввечері 5 січня Токаєв звернувся по допомогу до Організації договору про колективну безпеку: військовий контингент Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану і Киргизстану прибув у Казахстан 7 січня. Ці військові взяли під контроль низку стратегічних об'єктів у Казахстані та за декілька днів придушили протести. Попри це, про завершення операції ОДКБ заявила лише 19 січня. За даними Генпрокуратури Казахстану, під час протестів загинули 225 людей (206 мирних жителів та 19 силовиків), 4 578 осіб отримали травми (за даними влади, більшість поранених — 3 393 — силовики). Перший тиждень нового року події в Казахстані не сходили із заголовків ЗМІ, ще більш активно їх обговорювали в соцмережах. Наприклад, за перших 10 днів січня в українському сегменті телеграм дописів за ключовим словом «Казахстан» було понад 15 тисяч, тоді як про Володимира Зеленського — лише понад чотири тисяч дописів. Тому за допомогою машинного навчання та елементів штучного інтелекту «Детектор медіа» проаналізував понад 8000 дописів соцмереж, щоб ідентифікувати маніпуляції щодо ситуації в Казахстані в українському сегменті фейсбука та телеграма. 

Джерела: український сегмент фейсбука (сторінки, групи від 10 000 підписників) та телеграма, а також російський сегмент телеграма. Під українським сегментом маємо на увазі дописи профілів, сторінок, груп та каналів, які розташовані в Україні або вказали своїм місцем розташування Україну. Відповідно під російським — ті, що Росію.

Період моніторингу: 1—10 січня 2022 року.

1. Старі прийоми в новому контексті: Україна, Білорусь, а тепер Казахстан

Маніпуляції довкола протесту в Казахстані відбувалася за давно перевіреним сценарієм. Так, на графіку нижче можна побачити міста та країни, що найчастіше траплялись у дописах про ситуацію в Казахстані. У лідерах бачимо згадку України, адже чи не найчастіше паралелі проводили саме з Революцією гідності. Тому бачимо згадки про Крим та Донбас, адже маніпулятори часто нагадували, що, мовляв, саме після Майдану Україна втратила Крим та Донбас. Аналогічна логіка частих згадок Білорусі.

У координації протестів одразу звинуватили Захід, Велику Британію, Америку та особисто Джорджа Сороса. Його згадували навіть частіше за Назарбаєва. 

І, як у ситуації з протестами проти фальсифікації виборів у Білорусі, подібні звинувачення лунали й на адресу України.

На підтвердження цієї тези публікували інформацію про штаб «Демократичний вибір Казахстану» в Україні. Лідера цього руху, ексочільника «БТА Банку» в Казахстані Мухтара Аблязова називають лідером казахстанської опозиції. На нього припала частина критичних дописів в українському сегменті соцмереж — його звинувачували в роботі на Сороса та США, у співпраці з британською розвідкою МІ-6, висміювали його заяви в медіа тощо. Детальніше про Аблязова читайте тут. Схожа ситуація спіткала й інших опозиціонерів, які публічно підтримували протести в Казахстані. 

Хоча сам протест теж намагалися представити не як соціально-політичний, а як «війну кланів». З цієї метою, зокрема, публікувалися переліки магазинів, які розтрощили під час протестів. Акцент цих меседжів був на те, що володіння впливових груп Казахстану не постраждали. У цьому ж контексті говорили й про протистояння Касима-Жомарта Токаєва та Нурсултана Назарбаєва.

Висміювали заяви державного секретаря США Ентоні Блінкена, який засудив наказ президента Казахстану стріляти на ураження в людей, зокрема, через нагадування про штурм Капітолію та рух Black Lives Matter. У цих дописах наголошують, що Токаєв нібито віддав наказ стріляти на ураження в «людей, які відмовилися скласти зброю». Президент Казахстану таких уточнень не наводив, його дослівна цитата: «Правоохоронним органам та армії мною дано наказ відкривати вогонь на поразку без попередження. За кордоном висловлюються заклики провести переговори для мирного розв'язання проблеми. Яка дурість. Які можуть бути переговори зі злочинцями, з убивцями. Нам довелося мати справу з озброєними бандитами як місцевими, так і іноземними. Саме з бандитами-терористами. Тому їх треба знищувати. І це буде зроблено найближчим часом». Натомість приписку про «відмовилися скласти зброю» розтиражували російські ЗМІ.

За схожою схемою відпрацювали заяву державного секретаря у європейських справах при Міністерстві закордонних справ Франції Клемана Бона, який сказав про неприпустимість придушення протестів у Казахстані, — йому нагадували про протести «жовтих жилетів». 

2. Лякання наслідками «невдач» «кольорових революцій»

Події в Казахстані порівнювали з Революцією гідності в Україні та протестами в Білорусі, невпинно натякаючи, що внаслідок цих подій обидві країни лише програли. Зокрема, просували меседж, що учасники Майдану нібито вимагали зниження тарифів, натомість отримали підвищення ціни за комунальні послуги в десятки разів; висміювали й декомунізацію в Україні, пророкуючи в Казахстані денурсултанізацію чи деєлбасизацію («єлбаси» в перекладі означає «лідер нації», так називають першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва). Однак більше цього разу використовували саме натяки, без конкретики, — «подивіться, як в Україні / Білорусі», «помилкою буде сподіватися на сили, підтримувані Заходом» тощо.

Для позначення мітингувальників використовували слово «скриптоніти» (похідне від псевдоніма популярного казахстанського репера Скриптоніта). Масового використання цього терміна ані в українському сегменті соцмереж, ані в російському не було зафіксовано. Однак вигадувати ярлики для протестувальників — не нова тактика: учасників Революції гідності часто й досі називають «майдаунами» чи «бандерівцями», учасників протестів у Білорусі — «змагарами» та «неймовірними» (російською «невероятные»).

3. Самостійні українські анонімні телеграм-канали

На фото графіки з кількістю дописів та охопленням за ключовим словом «Казахстан» в українському сегменті телеграма

На фото графіки з кількістю дописів та охопленням за ключовим словом «Казахстан» у російському сегменті телеграма

За перші десять днів нового року в російському сегменті Telegram з’явилося майже 154 тисячі постів про Казахстан, загальне охоплення яких становило 882 мільйони. В Україні за цей час оприлюднили 15 тисячу дописів з охопленням у 61,6 мільйона. Однак цього разу російський та український сегмент Telegram суттєво відрізнялися не лише в кількісному вимірі, але й за контентом. Чи не вперше проросійські теорії в Україні просувалися без суттєвої підтримки російських телеграм-каналів та російських «лідерів думок». В українському сегменті телеграму майже не було републікацій з російського сегмента соцмережі, так само як і тиражування заяв російських блогерів чи політиків. Наприклад, за час моніторингу телеграм-каналів щодо затримання ексзасновника проєкту Nexta Романа Протасевича було зафіксовано перетікання маніпуляцій та меседжів з російського сегмента до українського й білоруського. Тоді більшість дописів українських проросійських телеграм-каналів, що містили відверту дезінформацію, з точністю повторювали риторику російських центральних каналів. Натомість під час моніторингу соцмереж щодо подій у Казахстані виявилося, що українські телеграм-канали поширювали власні оригінальні дописи або репостили «колег по цеху» з українського сегмента. 

Російські телеграм-канали цього разу виглядали більш поміркованими на тлі українських: частіше давали хроніки подій та рідше власні теорії. Однак це не означає, що в російському сегменті соцмережі взагалі не маніпулювали щодо протестів Казахстану. На перше місце цього разу вийшла тактика, апробована в білоруському сегменті телеграма під час затримання Протасевича: висвітлювали події здебільшого через заяви політиків, зокрема, Касима-Жомарта Токаєва, Олександра Лукашенка та посадовців із Росії. Поруч із цим російські телеграм-канали вдавалися до поширення звичних наративів про «зовнішнє управління протестами», про «завезених мітингарів, які не говорять російською чи казахською мовами», про «можливе об’єднання колишніх республік СРСР у черговий Радянський Союз», про «вину Америки» тощо.

4. ОДКБ прийде, порядок наведе!

Натомість частина українських соцмереж була сміливіша у своїх висловлюваннях, зокрема телеграм-канали. До прикладу, рішення введення в Казахстан сил Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) активно відстоювали та захищали, а критиків — звинувачували у зв’язках із Заходом і роботі за темниками. Однак за підтримкою конкретної операції ОДКБ в Казахстані спробували просунути меседж про необхідність розширити повноваження та узаконити військову допомогу країнам-партнеркам не лише в разі нападу, «а й на всі інші ситуації». Окрім ОДКБ, говорять і про потребу створення «закритого відділу протидії та вивчення "кольорових революцій"». Про це переважно писали анонімні телеграм-канали, що регулярно поширюють проросійські та/або антидемократичні повідомлення.

Поруч із цим почали висміювати сам протест через те, що він швидко завершився. Тим самим закріплювали меседж про всесильність Росії (про ОДКБ вже не згадували). 

На тлі розмов про можливий наступ Росії на Україну казахстанський протест намагаються представити як «обкатку Росією сценарію для України». Зокрема, цей меседж поширив «Легитимный», а інші телеграм-канали та фейсбук-користувачі репостили його допис або копіювали з нього текст.

5. Різні дискурси українського сегмента фейсбука й телеграма

Першою суттєвою відмінністю фейсбука та телеграма є кількість авторів, тобто сторінок чи каналів, що писали про Казахстан. Помітно, що в українському телеграмі значно менше авторів, ніж у фейсбуку. Також більше половини дописувачів фейсбука зробили всього лише один пост. У більшості випадків це був власне пост про початок протестів. Натомість телеграм-каналів з одним дописом про Казахстан всього декілька. Майже половина телеграм-каналів, що писали про Казахстан опублікували понад 15 дописів про протести за 10 днів. Активно писали телеграм-канали, що регулярно поширюють антизахідну чи проросійську риторику. До прикладу, телеграм-канали проросійських медіа як-то «Klymenko Time» — 158 публікацій з 1-го по 10-те січня та «Страна.ua» — 109. 

Українські користувачі фейсбука переважно підтримували казахстанські протести; тут проросійські наративи не мали такого охоплення та популярності, як у телеграмі. Переважна більшість користувачів присвятили темі Казахстану один пост, у якому писали, що в країні почалися протести. Водночас в українському сегменті фейсбука простежуються тенденція, не зафіксована в інших соцмережах, — захист Росії. Зокрема, з цією метою поширюють меседжі, що від подій у Казахстані Кремль нібито лише постраждає або про «зачистку проросійської спільноти» за часів Назарбаєва.

У фейсбуку в меншій кількості, але з’явилися інші проросійські меседжі — про «майбутній газовий майдан», про «сценарій українського Майдану для Казахстану», про «необхідність боротьби із західними недержавними організаціями в країні». Однак багато цих дописів були поширеннями з телеграм-каналів, часто без зазначення авторства — тобто видавалися за оригінальні думки дописувачів соцмережі. 

6. Газовий/тарифний Майдан в Україні

Проросійські телеграм-канали в Україні почали готувати авдиторію до нового Майдану — тарифного, або газового. Якщо говорити про авдиторію проросійських сил в Україні, то тему газу, зарплат і тарифів вони завзято використовують під час кожних виборів, підводячи до думки, що лише Росії під силу допомогти вирішити українські проблеми з газом.

Під час подій у Казахстані старі меседжі про високі ціни на газ запакували в новий контекст. Зокрема, говорячи, що казахстанські протести, які виникли після підвищення цін на скраплений газ, українські соцмережі пишуть, що «в Україні ціни на газ набагато вищі» (ціни на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у Казахстані, з нового року зросли з 50–60 тенге за літр (близько 3,5 гривень) до 120 тенге за літр (близько 7 гривень). Українські автомобілісти нині платять майже 19 гривень за літр пропану, бутану чи метану). Деякі канали подають цю інформацію як порівняння, натомість в інших акцент зміщений саме на негаразди всередині країни. Ніби в Казахстані влада пішла на поступки та знизила ціни на газ лише за три дні, а українці й далі продовжують терпіти і платити за ринковою ціною. Також були спроби порівнювати успіхи України та Казахстану в боротьбі з корупцією, на користь останнього, звісно. У цій контекст добре лягають повідомлення інших телеграм-каналів, що в Україні вже зростають протестні настрої.

На підтвердження теорії, що суспільство готове до нового Майдану, користувачам соцмереж розповідають про страх Офісу президента перед протестами:

  • нібито саме через це Україна довго офіційно не реагувала на протести в Казахстані;
  • нібито саме через це правоохоронці провели обшуки в організації «Демократичний вибір Казахстану»;
  • нібито саме через це правоохоронцям вирішили підняти зарплати — щоб вони не перейшли на бік протестувальників. Разом із тим просувають меседж, що коли протестні настрої спадуть, розпочнеться «зачистка силового блоку». Тобто таке собі попередження — не довіряти владі за будь-яких умов.

Окрім цього, розповідаючи про мародерство та випадки насильства під час протестів у Казахстані, українські телеграм-канали дають чіткі вказівки, чого не варто робити на початку. Наголошується, що протести мають бути мирними та без провокацій, «принаймні до певного етапу», бо в протилежному випадку «влада отримає карт-бланш на жорстку зачистку».

7. Анонімні телеграм-канали готові очолити нову революцію в Україні

Відкрито про необхідність виходити на Банкову ще не говорять, однак до цих висновків активно підштовхують. Зокрема, телеграм-канал «Легитимный» написав, що разом із «Резидентом», Анатолієм Шарієм та «іншими колегами» може стати «рупорами майбутньої революції». Поруч з цим проросійські телеграм-канали згадують про важливість цього месенджера під час протестів у Білорусі та Казахстані, а також переконують, що саме «телеграм-канали стануть основним джерелом інформації в тарифному майдані, який спалахне в Україні так само несподівано, як і в Казахстані». Саме цей меседж вони використовують як виправдання, чому їх «критикує Офіс президента», стверджуючи, що українська влада їх нібито боїться. Після публікації Центром протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України переліку українських телеграм-каналів, які просувають проросійські наративи, в українському сегменті соцмережі почав ширитися хештег #телеграмгейт. Його переважно використовують телеграм-канали, які ввійшли до цього списку. Вони критикують Зеленського, керівника ОПУ Андрія Єрмака та його заступника Кирила Тимошенка за це рішення, звинувачуючи їх у «дискредитації», «фальсифікації», «утисках незалежних джерел інформації» та «заздрощах». Наприклад, останнє пояснюють тим, що «ОПУ не здатен створити свій популярний телеграм-канал».

Виготовлення цього дослідження стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

Фото: Turar Kazangapov/Anadolu Agency via Getty Images

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3022
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Підтримай нас! Стань частиною проєкту!
Щодня наша команда готує для вас найсвіжі та незалежні матеріали. Ми будемо надзвичайно вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваша підтримка – це можливість зробити ще більше!
Підтримати нас
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду