Випуски за вересень, серпень, липень, червень, травень, квітень, березень, лютий, січень 2021 року.

Оцінюючи кількість згадок у новинах, слід мати на увазі, що до вибірки моніторингу потрапляють лише головні випуски новин. Оскільки на центральних телеканалах загального інтересу щодня виходить іще 2-3 випуски, а на 5 каналі та Першому незалежному новини щогодини, абсолютна кількість матеріалів із порушенням стандартів, вочевидь, набагато більша. Натомість наші показники дозволяють побачити співвідношення уваги, яку канали приділяли різним політикам та різним темам.

У лютому у вибірці моніторингу сталася зміна: телеканал «112», який потрапив під санкції, спершу припинив самостійне мовлення і протягом трьох тижнів транслював спільний ефір із NewsOne і ZIKом, а наприкінці місяця всі три канали Медведчука почали транслювати Перший незалежний. Формат новин каналу дещо змінився (побільшало коротких повідомлень, поменшало ексклюзивів). Хоча Перший незалежний транслюється лише в інтернеті, «Детектор медіа» вирішив зберегти його у вибірці.

Тематична структура

У жовтні 2021 року в Україні не відбувалось нічого важливішого за щоденне зростання кількості хворих на коронавірусну хворобу та померлих від цієї недуги. Тож соціальні теми були в топі, а моніторинг фейків і дезінформації фіксував зростання кількості побрехеньок і вигадок про коронавірус. Втім політики в порівнянні з вереснем дещо побільшало, адже парламент активно працює. Вже традиційно найбільша частка політичних новин — на 5 каналі та Першому незалежному, дещо менша на «Інтері» та «UA: Першому», а найменш політизованими були СТБ й «1+1». Незмінні й лідери висвітлення подій на фронті — ICTV, 5 канал та Суспільне; натомість Перший незалежний практично не згадував на ситуацію в зоні бойових дій російсько-української війни. Порівняно менше говорили про це також «Україна» та СТБ. «1+1» більше за інші канали приділяв уваги культурі, а ICTV — українській економіці. Події в Криму були майже не висвітлені в теленовинах. Загалом співвідношення тем у новинах у порівнянні з вереснем майже не змінилося.

Популярність політичних сил у новинах

Зазвичай цей розділ ми починаємо зі «Слуги народу» й закінчуємо «За майбутнє», але цього разу партія Палиці-Коломойського заслуговує на згадку в першу чергу. Адже партія, яка мала лише шість згадок у новинах у вересні, у жовтні фігурувала у 45 новинних повідомленнях. Абсолютна більшість цих згадок — нейтральні, вони рівномірно розподілені між каналами, що не характерно для партії «За майбутнє», чия популярність у новинах зазвичай трималася на позитивних матеріалах переважно на каналі «1+1». Феномен пояснюється просто: більшість повідомлень зі згадками «За майбутнє» пов’язані зі смертю народного депутата Антона Полякова та реакцією на цю трагічну подію його колеги та партнерки Анни Скороход. Новинарі не лише розповідали про смерть Полякова, а й цитували його колег по фракції, коли йшлося про причини смерті та розслідування.

Один негативний матеріал про «За майбутнє» вийшов на 5 каналі, який також найчастіше згадував партію в нейтральному контексті; два позитивні — на «1+1», який традиційно піарить партію, пов’язану з його власником Ігорем Коломойським.

«Слуга народу» залишається найчастіше згадуваною в новинах партією з приблизно таким самим показником, як у вересні. Втім побільшало негативних матеріалів про монобільшість: три такі матеріали вийшли на 5 каналі, по два — на «Україні» та Першому незалежному. Зверніть увагу на «Україну»: ще у вересні цей канал видав три позитивні матеріали про «слуг», цього разу — два негативні (як покаже час, це лише початок ворожнечі). Позитивних матеріалів про «Слугу народу» дещо поменшало: дві третини з них зосереджені на телеканалі ICTV, по одному — на «1+1» та «Інтері». Порівняно найбільше згадок про «слуг» у новинах 5 каналу — 40, тоді як на Суспільному, наприклад, їх було 18.

Загальний показник «Опозиційної платформи — За життя» та друге місце в рейтингу згадуваності не змінилися, але варто зауважити зменшення частки позитивних згадок. У вересні їх було 73, у жовтні — 56. Інтенсивність піару «ОПЗЖ» зменшилась і на «Інтері», й на Першому незалежному. Вже традиційно існування партії Бойка-Медведчука ігнорують канали Пінчука: одна згадка за місяць на каналі ICTV і жодної — на СТБ, тоді як Суспільне згадало «ОПЗЖ» в десяти матеріалах.

Практично незмінний і показник «Європейської солідарності». Позитивних матеріалів дещо поменшало; майже всі вони знов, як і у вересні, зосереджені на 5 каналі, крім одного на «Україні». Один негативний матеріал про «ЄС» вийшов також на «Україні».

На вересневому рівні залишилась і кількість згадок про «Голос». Позитивних матеріалів про партію побільшало (хоча все одно йдеться про невелику кількість), а ось канали, які хвалили «Голос», змінилися, — цього разу це «Україна» та 5 канал, а не канали Пінчука. Найбільше нейтральних згадок про «Голос» було в новинах 5 каналу.

«Батьківщина» — єдина партія, яка в жовтні в порівнянні з вереснем відчутно втратила в публічності. Згадок поменшало на третину, позитивних стільки ж, скільки у вересні — чотири. Дві з них на «Україні», дві — на «Інтері». Зовсім не згадував про «Батьківщину» в праймових новинах телеканал СТБ.

Матеріали з ознаками замовності

Відсоток матеріалів з ознаками замовності знизився з 7,2% до 6,6%, кількість — із 218 до 207. Із них матеріалів з ознаками політичної замовності відчутно менше, ніж у вересні, — 162 проти 182. «Лідери» за кількістю підозрілих матеріалів серед каналів незмінні: Перший незалежний і «Інтер», «Україна» — на третьому місці з невеликим відривом. При цьому кількість матеріалів із ознаками замовності в новинах кожного з цих трьох каналів дещо зменшилась у порівнянні з вереснем. Поменшало гаданої джинси і в новинах ICTV (13 проти вересневих 15). Показник 5 каналу не змінився, а на «1+1» та СТБ матеріалів з ознаками замовності дещо побільшало. Суспільне вже традиційно — без ознак джинси.

Перші місця в умовному рейтингу гаданих замовників залишилися за «ОПЗЖ» та Рінатом Ахметовим, який після сплеску піару у вересні повернувся до звичної кількості матеріалів з ознаками замовності — 31 за місяць (усі на його каналі «Україна»). До піару «ОПЗЖ» можна умовно додати вісім матеріалів, у яких просувались інтереси медіа цієї партії — телеканалів, закритих за санкціями Ради національної безпеки і оборони. Але навіть тоді кількість піару «ОПЗЖ» буде меншою, ніж у вересні. Особливо поменшало таких матеріалів на «Інтері» — майже на третину.

У вересні на третьому місці в рейтингу був Віталій Кличко; кількість його піару в жовтні зменшилась, і він поступився третім місцем Володимиру Зеленському з 12 матеріалами, розподіленими між каналами Пінчука та «Інтером» (ще один вийшов на «1+1»). Між каналами Пінчука та «Інтером» розподілені й матеріали на користь Кличка. На досить високому місці в рейтингу «Європейська солідарність», майже весь піар якої зосереджений на каналі Петра Порошенка — 5-му. Втім у вересні показник партії Порошенка був вищим — 13 матеріалів.

Шість матеріалів були присвячені меморіальному комплексу «Бабин Яр», який активізувався через роковини трагедії. Здебільшого комплекс хвалили на каналах Віктора Пінчука, хоча з’являлися позитивні повідомлення про нього і в новинах «1+1» та «Інтера». У теленовинах урочистості з нагоди річниці трагедії Бабиного Яру висвітлили з відчутною перевагою на користь проєкту меморіалу, який фінансує Віктор Пінчук та низка російських і українських бізнесменів.

У нижній частині рейтингу загалом звичні фігуранти, яким присвячено по 1–3 матеріали. Прикметно, що серед них немає Дмитра Разумкова — політика, якому в жовтні новини приділили чимало уваги. Його кликали на політичні токшоу та студійні інтерв’ю, проте в новинах ознак цілеспрямованого піару в матеріалах про нього моніторинг не виявив. Уже в листопаді, ймовірно, картина зміниться, адже медіа Ріната Ахметова почали посилено просувати Разумкова.

Дотримання стандартів

«Середня температура по палаті» в порівнянні з вересневою коливається на 1-2 відсоткові пункти: трохи менше порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів, трохи більше — стандарту повноти. Проте суттєвих змін у порівнянні з вереснем моніторинг не зафіксував. Серед каналів негативну динаміку показав Перший незалежний — тут і у вересні був найвищий рівень порушення стандарту балансу думок, а в жовтні частка матеріалів без балансу сягнула 27%. Для порівняння: в Суспільного — 1%, а в «Інтера» та «України», які є також серед лідерів за кількістю матеріалів з ознаками замовності — 14 і 15 відсотків матеріалів без балансу. Також у Першого незалежного порівняно висока (3%) частка матеріалів із грубими порушеннями стандарту точності, який зазвичай не порушується в теленовинах. Рекордно високий (61%) показник порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів продемонстрував телеканал «Україна». У вересні він також був високим (55%), а відтоді ще зріс. Загалом зі стандартом відокремлення фактів від коментарів погано в усіх телеканалів, крім Суспільного — ймовірно, це можна пояснити великою кількістю новин про коронавірусну епідемію, яку новинарі вже призвичаїлись коментувати емоційно.

Географія

Після вересневого сплеску цікавості до подій у Росії частка новин із цієї країни знову знизилась до звичних 2%. Серед українських регіонів на першому місці, як завжди, Донеччина — цей показник області забезпечують новини із фронту. Активізація бойових дій на луганській ділянці фронту збільшила кількість матеріалів про Луганську область удвічі в порівнянні з вереснем. А на другому місці за кількістю матеріалів Харківщина, де, крім виборчої кампанії, відбулися резонансні ДТП та серйозні проблеми з лікуванням коронавірусної хвороби. Чимало уваги приділяли також львівським і одеським новинам. «Білі плями» на інформаційній мапі України — Крим, Хмельницька, Кіровоградська й Миколаївська області. Хоча через матеріали про ситуацію з коронавірусною епідемією навіть у традиційно найменш популярних регіонів у жовтні з’явився шанс частіше фігурувати в загальнонаціональних новинах.

Щотижневі підсумки моніторингу читайте тут.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».