Найчастіше протягом тижня в теленовинах виходили матеріали про наслідки негоди в Україні та світі. А на другому за популярністю місці — таки завершення епохи Арсена Авакова на посаді міністра внутрішніх справ. Досить багато в новинах розповідали про вакцинацію та захворюваність на коронавірус. А от наступний за поширеністю привід для новин — війну на Донбасі — за весь тиждень жодного разу примудрилися не згадати на Першому незалежному. Натомість там нарікали на утиски церкви Московського патріархату.

Відставка Авакова: чорт чи ангел?

13 липня, в день публікації заяви про відставку Авакова, деякі медіа ще розмірковували, хто стане наступним міністром: «Начебто серед кандидатів секретар РНБО Олексій Данилов, нардеп монобільшості Олександр Бакумов та голова комітету із питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський» (ICTV). Хоча новини решти каналів, зокрема тих, що виходили на годину пізніше («1+1» та «Україна»), містили включення із засідання фракції чи повідомлення за його результатами — президент запропонував кандидатуру Дениса Монастирського, фракція «Слуга народу» погодилась, і навіть Монастирський прокоментував, що прийняв складне рішення погодитися на пропозицію президента. Про критику на адресу міністра цього дня говорили мало, лише на «UA: Першому» та «Україні» згадали про справу Шеремета. Зовсім нічого про Авакова в цей день не говорили на Першому незалежному.

У наступні дні більше уваги приділяли роботі Арсена Авакова на посаді та критиці його дій. Найчастіше критика стосувалася справи про вбивство Павла Шеремета та звинувачення в ньому відомих волонтерів. Але зовсім не згадували навіть про неї на «Інтері» та Першому незалежному. Критикували також за зґвалтування в Кагарлицькому відділку поліції, вбивство Кирила Тлявова та справу Сергія Стерненка. З найрезонансніших справ найменше згадували про вбивство Катерини Гандзюк — про неї сказали на Суспільному, «1+1» та 5 каналі. Досить поширеною в новинах була теза про міністра-рекордсмена, який протримався на посаді за двох президентів понад сім років. На «1+1» Авакова називали «найвпливовішим урядовцем».

Попри значну увагу до теми, на каналі «Україна» з усіх невдач поліції часів Авакова згадали лише про справу Шеремета. При цьому не раз наголошували на здобутках, подаючи реформу поліції ледь не як особисту перемогу ексміністра:

• «Запам'ятався на посаді Аваков реформою міліції: замість неї була створена Національна поліція. Саме за його керівництва в країни встановили сотні камер відеофіксації порушень на дорогах. А от критикували міністра внутрішніх справ за розслідування справи Павла Шеремета, який загинув у 2016 році; слідство триває досі»; 
• «Під час Євромайдану 2014-го Аваков був одним із комендантів, а вже у лютому став міністром внутрішніх справ. 2015-го здійснив реформу правоохоронних органів — міліцію замінила національна поліція, а державтоінспекторів замінили патрульні поліцейські».

Таку розповідь про реформу поліції важко назвати збалансованою й повною. Адже сама реформа відбувалася за участі зарубіжних партнерів і структур громадянського суспільства, а не лише з ініціативи Авакова. А одна з найважливіших частин реформи — атестація, що мала допомогти виявити непрофесійних і нечистих на руку поліцейських, — провалилася, бо частину колишніх міліціонерів від неї звільнили, а інші відновилися через суд. Закидали представники громадськості Авакову й фактичне збереження «Беркута», який тепер має іншу назву (КОРД), однак використовує ті самі методи, а у штаті чимало колишніх «беркутівців». До слова, залишилось у лавах поліції й чимало людей, безпосередньо причетних до побиття та інших насильницьких дій проти протестувальників під час Майдану. Тож називати реформу однозначно успішною — що це, якщо не піар Авакова?

Значно збалансованіше опис феномену міністра-рекордсмена та причини його критики подавали на «1+1» та «UA: Першому». Крім того, що там нагадали про основні резонансні злочини в поліції та гучні вбивства, на Суспільному також звернулися по коментар до колишньої очільниці Нацполіції та, власне, її реформаторки Хатії Деканоідзе. Вона дипломатично натякнула, що недореформованість кримінальної поліції — наслідок політичної волі керівництва МВС. 14 липня на «1+1» намагалися докопатися і до причин відставки: «За однією з версій, Аваков конфліктував із керівником Офісу Зеленського Андрієм Єрмаком. Так це чи ні, та звільнення впливового міністра, вочевидь, завершить процес концентрації влади в руках Зеленського та Єрмака».

Політика була найпопулярнішою тематичною групою на більшості каналів, крім СТБ, «1+1» та «України», де традиційно віддають перевагу соціальним темам навіть на фоні резонансних політичних подій. Жодного повідомлення про війну на Донбасі не було у вечірніх випусках новин Першого незалежного. Натомість поширювали заяви Вадима Рабиновича, що влада нібито мало уваги приділяє темі миру на Донбасі. На каналі Медведчука замовчали, що, наприклад, 13 липня окупанти з гармат обстріляли житлові будинки на Донеччині, 14 липня стало відомо про загибель військового Андрія Бєляєва, а наступного дня загинув 19-річний танкіст Олександр Юрков.

Резонансні законопроєкти

В останній перед канікулами сесійний тиждень «Слуги народу» повернули собі першість за згадками в політичних новинах. Чи не найпопулярнішим нардепом тижня став наступник Авакова, колишній нардеп Денис Монастирський. Його згадували у 39 матеріалах за тиждень.

Найбільш резонансними темами в парламенті цього тижня були легалізація медичного канабісу та закон про мову. Навіщо, для кого і на яких умовах дозволятимуть вирощувати та продавати канабіс у медичних цілях, сюжети розповідали доволі збалансовано. На більшості каналів включали коментарі пацієнтів, які пояснювали незамінність препаратів. Лише на Суспільному та 5 каналі зі слів голови профільного комітету парламенту Михайла Радуцького пояснили, як вирощування канабісу може відстежуватись, аби він не використовувався поза медичними рецептами. Більше уваги приділяли аргументам «за» і «проти», що лунали від парламентарів. Переважно це була конструктивна дискусія, наприклад, про сумніви в «Слузі народу» чи «Батьківщині», чи впорається правоохоронна система із запобіганням нелегальній торгівлі. Але не обійшлося й без популізму. На Першому незалежному дали висловлювання Нестора Шуфрича: «Это безумная коррупция ради того, чтобы отдельные дельцы получили сверхприбыль. И почему сегодня это хотят делать в Украине? Потому что это аморально, это ничем не поможет нашим гражданам». А на «1+1» до конструктивного обговорення додали й перли від Юлії Тимошенко: «Цей закон про те, щоби в Україні на наших золотих землях, на чорноземах, вирощувати не хліб, а вирощувати наркоту». В аналогічному ключі політики маніпулювали і в ефірі політичних токшоу.

Найбільш активно та емоційно висвітлювали проблеми мовної політики на 5 каналі. Депутати від «Європейської солідарності», лідером якої є власник 5 каналу Петро Порошенко, забили на сполох: мовляв, у фракції «Слуга народу» готують правки, що нівелюють дію закону про мову, оскільки виділені на нього гроші спрямовують на реставрацію культурних об’єктів. Взагалі не розповідали про цей конфлікт та відповідні протести на Першому незалежному, найменш інформативно — на каналі «Україна». Взагалі не згадували про побоювання опозиції на «Інтері» та «1+1». На «1+1» передавали ініціативу коментувати мовні питання міністру культури (та колишньому генпродюсеру «1+1 медіа») Олександру Ткаченку. Він обіцяв лагідну українізацію та максимальне сприяння, аби серіали заговорили українською. До речі, тим часом «1+1» продовжує транслювати серіали російською.

Битва ідеологій

Показ та успіх фільму «Бабин Яр. Контекст» Сергія Лозниці в Каннах спровокував чергову хвилю дискусій довкола історичної пам’яті. Втім, приділяти значну увагу чи то каннській прем’єрі, чи то Бабиному Яру як такому більшість каналів не стали. Найактивніше в тему включився «UA: Перший», який взяв інтерв’ю в режисера, аби прояснити його ставлення до політичної складової дискусії довкола меморіалу. Власне про фільм та цю розмову й вийшли сюжети на Суспільному. Зі включення в Каннах: «Головними питаннями до цієї стрічки є коректність показу контексту, оскільки, коли ми бачимо, як населення Києва та Львова вітає нацистських окупантів, у стрічці не згадується, що Україна фактично була окупована Радянським Союзом». Крім Суспільного не лише про Канни, а й про трагедію Бабиного Яру з коментарями директора приватного меморіального фонду, росіянина Іллі Хржановського зробили матеріали новинарі ICTV та СТБ. Ці канали належать Віктору Пінчуку, який є одним із членів наглядової ради фонду. І ці канали вже не вперше виступають інструментом підтримки проєкту «Бабиного Яру» за участі серед його творців росіян.

Ще однією темою для ідеологічних спекуляцій стала релігія. На «Інтері» та Першому незалежному висвітлювали чернечий з’їзд церкви Московського патріархату. Як уже заведено на каналах «ОПЗЖ», тут її називають просто Українською православною церквою. З’їзд відбувався на Тернопільщині, що вдвічі підвищило присутність регіону в національних новинах порівняно із попереднім тижнем. А між безневинних тез про молитви за мир та єдність просочувалися політичні гасла: «Далі ми прийняли звернення до Президента України, щоб положити край тим безчинствам, які виникають часто у нашому суспільстві проти канонічної святої церкви під предстоятельством Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія», — розповідав митрополит Павло у коментарі для Першого незалежного.

Природа занадто очищується

Попри політично активний тиждень, питання здоров’я та безпеки залишаються пріоритетними для новин. До того ж подібні теми сприятливі для емоційного нагнітання та драматизації, що вважається корисним для рейтингів. Та й стихія справді розгулялася. Третина новин про надзвичайні події стосувалася наслідків негоди, і більше половини з них були присвячені подіям у світі: трагічним повеням у Німеччині та Бельгії, блискавці в Індії. Йшлося й про українську негоду — найбільше про Закарпаття.

Крім природних катаклізмів та вічно популярних автокатастроф, помітним блоком надзвичайних тем у новинах залишається ситуація з коронавірусною хворобою в Україні та світі. Рік пандемії не відбив в окремих новинарів бажання нагнітати на коронавірусних новинах. «Нова хвиля коронавірусу накриє Україну в найближчі місяці. Померти можуть близько 20 тисяч людей», — йшлося в повідомленні каналу «Україні» 13 липня; джерело прогнозу не вказали. На «Інтері» ще до офіційних результатів аналізів безапеляційно повідомили: «Двоє українок, які повернулися з Росії, привезли в Ужгород "Дельту"». Хоча далі додали, що це поки що офіційно не підтверджено. Також припущення замість фактів поширювали на «Інтері», лякаючи примусовими щепленнями: «І, до речі, щеплення можуть зробити в Україні обов'язковими. Про наміри примусової масової вакцинації заявив керівник Державної продспоживслужби Олег Рубан. От тільки коли це може статися, він не уточнив. Якщо відповідну постанову підпише головний санітарний лікар, за відмову від щеплень навіть можуть карати. Та поки що всі ці плани на рівні розмов». Якби редакція керувалася стандартами інформаційної журналістики, таке повідомлення й не вийшло би в ефір, оскільки в ньому взагалі відсутній факт. Держпродспоживслужба — це аж ніяк не той орган влади, що може зробити щеплення обов’язковими.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».