З 19 по 25 серпня 2026 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 13 дезінформаційних вкидів. Зокрема, російська пропаганда сфальсифікувала відео з вокзалу у Дніпрі, аби переконати у нібито «забороні евакуації» для військовозобов’язаних; розгорнула кампанію з тисячами публікацій, щоб представити нового міністра оборони Євгенія Хмару «терористом»; вигадала втечу російських військовополонених на Харківщині; клікбейт про нібито безплатні продуктові набори від мережі «АТБ»; а також підробила афішу виставку «мощей» Євгена Коновальця у Львові.

Фейкове відео «довело» заборону евакуації для військовозобов’язаних у Дніпрі

У соціальних мережах X («Твіттер»), «Інстаграм» і «Телеграм» проросійські ресурси поширювали відеоролик із залізничного вокзалу Дніпра, на якому натовп пасажирів нібито зібрався через «заборону евакуації» для військовозобов’язаних. Фейк розвінчали фактчекери «Укрінформу».

Маніпулятивний допис у проросійському акаунті в Х. Джерело: «Укрінформ»

Оригінальне відео дійсно зняте у Дніпрі, його опублікував користувач українського тіктоку ще 7 серпня. Щоб перетворити кадри на дезінформацію, маніпулятори наклали текст «Військовозобов’язані не підлягають цивільній евакуації» та підробили аудіодоріжку, імітуючи оголошення вокзального гучномовця. Першоджерелом вкиду, ймовірно, став акаунт «Периметр ZOV» у мережі X, який оприлюднив фейк 17 серпня.

Насправді ж скупчення людей на вокзалі 7 серпня спричинили не заборони, а масштабні збої в русі потягів через російські обстріли цивільної інфраструктури, про що повідомляла «Укрзалізниця». Жодної цивільної чи обов’язкової евакуації в Дніпрі станом на серпень не оголошували. Українське законодавство не передбачає обмежень на евакуацію цивільного населення за ознакою військового обов’язку.

Мета маніпуляції — посіяти паніку серед жителів Дніпра, переконати суспільство, що держава «кидає» військовозобов’язаних у небезпеці, та змістити увагу з реальної причини транспортного колапсу — російських обстрілів — на нібито провину «Укрзалізниці».

Кремль розгорнув дезінформаційну кампанію проти нового міністра оборони України

За два дні російські пропагандистські ресурси поширили понад тисячу публікацій проти нового міністра оборони України Євгенія Хмари — близько 65% з них у телеграмі. Про це повідомив Центр стратегічних комунікацій.

Мета кампанії — представити очільника Міноборони «терористом» і вкотре просунути наратив про Україну як нібито «терористичну державу». Як нібито «докази» пропагандисти приписують Хмарі причетність до вибуху на Керченському мосту, нападу на концертний зал Crocus City Hall у Підмосков’ї та підриву авто російської пропагандистки Дар’ї Дугіної.

Колаж. Джерело: Центр стратегічних комунікацій

Перші публікації з’явилися на ресурсах медіа «Царьград», згодом їх почали масштабувати через мережу сайтів Pravda/ZOV, а тези підхопили державні російські медіа — RT, Sputnik і «РИА Новости». Паралельно з персональними атаками поширюють традиційні тези про «тотальну корупцію» та «зовнішнє управління» Україною. Матеріали перекладають кількома мовами, щоб охопити закордонну аудиторію.

Отже, атака на нового міністра оборони — частина ширшої кампанії Кремля, спрямованої не лише на дискредитацію українських посадовців, а й на закріплення за кордоном образу України як держави, причетної до тероризму.

Пропаганда Росії вигадала розправу «військовополонених» над охоронцем на Харківщині

Російські медіа й анонімні телеграм-канали поширили неправдиву історію про те, що двоє російських військовополонених нібито втекли з установи виконання покарань на Харківщині, «розправившись з охоронцем ЗСУ», заволодівши зброєю, та викрали автомобіль Mercedes ML350. Про такі дезінформаційні повідомлення розповіли фактчекери StopFake.

Приклад дезінформаційного повідомлення, скриншот пропагандистського сайту «Царьград»

Державна кримінально-виконавча служба України спростувала фейк, заявивши, що жодних утеч засуджених чи військовополонених з установ системи не було. Центр протидії дезінформації при РНБО також підтвердив, що йдеться про елемент інформаційно-психологічної операції.

Аналіз походження показав, що спершу анонімні телеграм-канали публікували допис із приміткою про «неперевірену інформацію» — але під час передруку російськими медіа це застереження прибрали. Фактчекери також звернули увагу на характерний прийом: фейк наситили дрібними деталями (позивні, роки народження, марка й колір авто), що мало створити хибне враження достовірності й ускладнити швидку перевірку.

Мета вкиду — створити суспільний резонанс, посіяти паніку серед цивільного населення прифронтових регіонів і дискредитувати українську пенітенціарну систему.

Клікбейт: торгова мережа нібито роздавала безплатні продуктові набори до Дня Незалежності

У серпні низка анонімних локальних телеграм-каналів — «Типовий Кривий Ріг», «Харків Аварійка», «Рівне Головне», «Дніпро Аварійка» й інші — почали поширювати публікації про нібито благодійну ініціативу мережі супермаркетів «АТБ»: кожен охочий буцімто міг отримати місячний продуктовий кошик, 1,5 кг дитячих солодощів і подарунковий сертифікат на 1000 гривень. Автори публікацій створювали штучний ажіотаж, стверджуючи, що наборів залишилося небагато, а заяву слід подати до 24 серпня за посиланням, що насправді вело на підписку на інші телеграм-канали. Фактчекери «Ґвара медіа» з’ясували, що це — брехня і, щонайменше, клікбейт.

Колаж скриншотів із локальних телеграм-каналів. Джерело: «Ґвара медіа»

Посилання у дописах веде не на офіційний ресурс, а перенаправляє на приватні анонімні телеграм-канали або сторінки з пропозицією вступити до сторонніх груп — жодної форми для оформлення «набору» там немає. Справжній офіційний канал мережі — «АТБ-МАРКЕТ (офіційна сторінка)», а офіційний бот — @atb_market_bot; канал, на який посилаються шахраї, стосунку до компанії не має.

На офіційному сайті «АТБ» справді діяли святкові знижки до Дня Незалежності, але жодних згадок про роздачу безплатних наборів чи сертифікатів там немає. У відповідь на запит фактчекерів пресслужба «АТБ» спростувала інформацію про роздачу наборів, наголосивши, що подібні публікації поширюють сторонні особи без відома компанії.

Скриншот звернення до «АТБ» від «Ґвара медіа»

Це класична схема використання клікбейту й відомого бренду для штучного нарощування аудиторії в телеграмі: шахраї заманюють користувачів обіцянками «подарунків», щоб змусити підписатися на анонімні канали.

Фейк про виставку «мощей» Євгена Коновальця у Львові

Підроблений банер, яким проросійські джерела супроводжували фейк

З 18 серпня російські пропагандистські джерела й телеграм-канали масово поширювали зображення підробленого банера, за яким 21 серпня у львівському Палаці культури імені Гната Хоткевича нібито відбудеться виставка з «часточкою мощей Євгена Коновальця». Розвінчали фейк фактчекери «Ґвара медіа».

Для штучного просування фейку в пошуковій видачі Google сайти пропагандистської мережі Pravda використали SEO-маніпуляції: десятки проіндексованих сторінок містили однаковий опис фейкового анонсу, хоча за посиланням висвітлювали зовсім інші теми. Фейк поширювали телеграм-канали «NinaVatt», «Запорожский фронт», «Партизаны Сумы-Харьков», мережа сайтів ZOV/Pravda, а також мережі X і Threads.

Колаж скриншотів телеграм-каналів. Джерело: «Ґвара медіа»

Інформаційна атака збіглася з перепохованням 18 серпня праху голови ОУН полковника Євгена Коновальця, ексгумованого 11 серпня на цвинтарі «Кросвейк» у Роттердамі та похованого на Національному військовому меморіальному кладовищі в Києві. Ця подія викликала хвилю дискредитаційних дописів із боку російських посадовців і пропагандистів. Підроблена афіша стала черговим етапом кампанії з висміювання вшанування пам’яті українського діяча.

Реакції російських пропагандистських ресурсів на перепоховання Коновальця. Джерело: «Ґвара медіа»

У розкладі Палацу культури імені Гната Хоткевича на 21 серпня жодних подій не планувалося. Керівництво закладу офіційно спростувало інформацію, назвавши афішу підробкою. Директорка закладу Софія Ліщинська прокоментувала, що поширення фейку — звична тактика ворога з маніпулювання резонансними темами. Крім того, саме використання слова «мощі» — свідома маніпуляція: у релігійній традиції так називають останки канонізованих святих, тоді як жодна конфесія Євгена Коновальця не канонізувала.