Активізація парламентського життя очікувано збільшила частку політичних тем у випусках новин. У парламенті обговорювали кампанію з вакцинації, російсько-американські розбірки, кадрові зміни у «Слузі народу». Також у п’ятницю Рада національної безпеки і оборони вже традиційно запровадила нові санкції проти низки колишніх посадовців та юридичних осіб, а також доручила відповідним органам перевірити діяльність компанії «Зеонбуд». У новинах із регіонів головними темами були темпи поширення коронавірусу, заповненість лікарень, просування вакцинації. Значно активніше за попередні тижні у новинах був представлений Крим — інфоприводів підкинуло затримання журналіста «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка та річниця псевдореферендуму.

Дубінський, Байден та санкції

Кінець попереднього тижня ознаменувався хоч і млявою, але увагою до з’їзду партії «Слуга народу». Тоді в окремі матеріали потрапляли зауваження, що Олександр Дубінський ніби «пішов на підвищення», оскільки як голова Київського обласного осередку партії автоматично увійшов до новоствореної партійної ради громад. 15 березня на «Україні», СТБ, 5 каналі «UА: Першому» повідомили про його виключення з партії.

Найбільшою увага до політичних тем була на 5 каналі, і найчастіше тут згадували представників «Слуги народу», зокрема, через скандали з Дубінським. Вже після виключення з партії 18 березня Олександр Дубінський заявив, що це Офіс президента начебто координував кампанію з «плівками Деркача». Про це на «1+1» повідомили однобоко. «Що саме команда Зеленського намагалася надати якомога ширшого розголосу цим записам, заявив нардеп Олександр Дубінський, якого нещодавно вилучили з фракції партії "Слуга народу"», — озвучила ведуча Лідія Таран. Вона нагадала, що Дубінський перебуває під санкціями за «нібито» поширення дезінформації для впливу на виборчу кампанію в США. Але тут же зазначила, що нардеп заявляє — на нього тиснули з Офісу президента Зеленського. Коментарів жодної зі звинувачених Дубинським сторін — Офісу президента чи голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії — в цьому повідомленні немає. Лідія Таран сказала, що редакція «ТСН» звернулася до Офісу президента по коментар, не уточнивши, коли саме й чи була якась реакція на це звернення. На Першому незалежному в новині додали реакцію керівника фракції «Слуга народу»: «На закиди колишнього однопартійця уже відповів Давид Арахамія. Каже, так Олександр Дубінський виплескує емоції, бо після запровадження санкцій проти нього Сполученими Штатами він зіткнувся із низкою життєвих незручностей».

" allowfullscreen="allowfullscreen"> 

Комплексніше ситуацію розклали на 5 каналі: починаючи від звіту розвідки США про російський слід у президентських виборах, залученість прокремлівських агентів із України, серед яких у звіті назване прізвище Деркача, до обговорення цих заяв у парламенті та висловлювань Дубінського на адресу офісу президента. Сюжет оздобили красномовним титром «"Мамкин розслідувач" і Росія», що є цитатою з коментаря Давида Арахамії.

Після президентської фракції найбільше уваги отримали в новинах аналізованих телеканалів представники «Опозиційної платформи — За життя». Із приводом і без представникам цієї партії давали слово найчастіше в новинах Першого незалежного, упереджено обираючи переважно позитивні для політиків приводи. Попередні тижні там продовжували піарити Артема Марчевського як кандидата в народні депутати на 50-му донецькому окрузі. Але цього тижня «забули» повідомити, що 15 березня він зняв свою кандидатуру з перегонів.

Маніпуляції з вакцинуванням

Усі повідомили про захворювання на коронавірусну хворобу головного санітарного лікаря Віктора Ляшка. І пов’язали це з його вакцинацією, щодо якої й так не бракує скептиків:

• «Вакцинувався аналогом AstraZeneca і підхопив коронавірус» (5 канал);
• «Останній з могікан. На коронавірус захворів головний санітарний лікар Віктор Ляшко. І це на 13-й день після щеплення першою дозою вакцини CoviShield» («Інтер»);
• «Сьогодні коронавірус виявили у головного санітарного лікаря України, на 13-й день після першого уколу» (ICTV);
• «Віктор Ляшко підхопив коронавірусу через два тижні після щеплення» («1+1»);
• «І це при тому, що два тижні тому Віктор Ляшко отримав першу дозу вакцини CoviShield» («Україна»);
• «Головний санітарний лікар Віктор Ляшко після вакцинації захворів на ковід» («UA: Перший»);
• «У головного санлікаря Ляшка COVID на тлі вакцинації» («СТБ»).

Хоча в більшості цих матеріалів далі йшлося, що після отримання першої дози вакцини в чиновника просто не міг іще виробитися імунітет, матеріали все ж надто виразно формували хибний причинно-наслідковий зв’язок «вакцинувався — і захворів».

Також значну увагу в міжнародних блоках випусків новин присвячували дискусії щодо побічної дії вакцини AstraZeneca. Низка країн призупинила вакцинацію через появу інформації про утворення тромбів після щеплення. У більшості цих повідомлень на українських телеканалах також зазначали, що виробник, а згодом і Європейське агентство з лікарських засобів, не знайшли прямого зв’язку між вакцинацією та утворенням тромбів. А країни, які першими забили на сполох, відновили кампанію щеплень тим же препаратом. Ігнорували ці важливі для балансу й повноти факти на Першому незалежному. Про ймовірні побічні ефекти AstraZeneca тут говорили як про доведений факт, не посилаючись на заяви, які це спростовують. Крім того, за тиждень у випусках новин цього каналу двічі просували інформацію про російську вакцину Sputnik-V лише в позитивному ключі, замовчуючи факти, що змушують не довіряти цій вакцині.

Коронавірусна мапа та обстановка в Криму

Про переповнені лікарні багато новин було із Харкова та Одеси. Також активно в новинах були присутні згадки про регіони, де посилювали карантин: Житомир, Рівне, Львів, Київ, Миколаїв, Вінниця. Найактивніше в новинах висвітлювали обстановку в тих регіонах, де діють активні корпункти, тобто великих містах, із яких інформація найчастіше доходить до центральних телеканалів: Дніпра, Харкова, Одеси, Львова. Цього тижня активніше підключалися й регіони, де відбувалися протести підприємців, невдоволених обмеженнями через посилення карантину, — Херсон та Івано-Франківськ. За тиждень лише в одному повідомленні згадали про ситуацію в Чернігівській області — цей регіон є «білою плямою» на інформаційній мапі.

На каналі «Україна» вийшов упереджений сюжет, у якому переконували, що рішення про посилення карантину у Львові ухвалюється з огляду на особисту вигоду мера міста Андрія Садового. У сюжеті Едуарда Ганішевського йдеться, що в листопаді 2020 року Львів начебто зволікає з карантином, «бо за два тижні місцеві вибори», у січні «мер Львова виправдовує масові гуляння у місті, бо Різдво». Коли ж у березні у Львові завчасно посилили карантин, у сюжеті переконують, що так тепер вигідно меру. Доказів цього твердження глядачі так і не почули.

Також до річниці псевдореферендуму, після якого Росія оголосила про анексію Криму, в новинах почастішали згадки про ситуацію за сім років окупації. На каналі «Україна», максимально узагальнюючи, без жодних коментарів та посилання на джерела ведучий Максим Сікора озвучив: «За цей час на півострові пересохли річки. А водосховища на межі обміління. Люди отримають воду лише за графіком: двічі на день. Окрім цього окупанти нарощують свою військову присутність, перетворюючи український півострів на військову базу. За цей час склад військовослужбовців зріс утричі».

20 березня на «Україні» вже з реакцією Міністерства закордонних справ України та коментарем лідера Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва наголосили на рішенні Путіна про позбавлення українців права власності на землю в Криму. Також до річниці псевдореферендуму на СТБ повідомляли, як проходять урочисті заходи, організовані російською владою: «В анексованому Криму злочинна влада гучно святкує сьому річницю свого референдуму». Хоча такі повідомлення не є довершеними з точки зору відокремлення фактів від оцінок та достовірності, але в попередні знакові в історії анексії півострова дати на загальноукраїнських каналах бракувало й таких звісток про обстановку в Криму. На «UA: Першому» до річниці випустили сюжет про долю переселенців із Криму, через їхні історії нагадуючи хронологію загарбання півострова. Ще одним вагомим приводом говорити про події в Криму стало затримання журналіста «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка. Помітили цю подію в редакціях каналу «Україна», «UA: Першого» та СТБ.

Недитячі стосунки

У соціальних темах найскандальнішою була історія із зображенням стосунків восьмирічної дівчинки і тринадятирічного хлопця їхніми батьками в соцмережах. У ситуацію втрутився дитячий омбудсман, а потім і поліція. Протягом тижня на цю тему вийшло 14 повідомлень у випусках новин каналів, які входять до вибірки «Детектора медіа». Найбільше уваги історії приділяли на СТБ, «1+1» та каналі «Україна» (аж п’ять матеріалів за тиждень). Якщо ж спершу в сюжетах розповідали фабулу подій, давали коментарі психологів та експертів щодо безпеки дітей та коментарі мами дівчини, то 17 березня на «Україні» говорили з маркетологами та фахівцями з моделінгу про те, як комерціалізують дитячу активність у соцмережах.

Цього тижня «1+1» зробив подарунок своїй Антоніні — збірному образу глядачок, для яких канал є «чоловіком та опорою», як про це колись висловився один із керівників «1+1 медіа» Максим Кривицький. Ведучу Наталю Мосейчук обурювало, що сучасні чоловіки одружуються у зрілому віці: «Щодесятий чоловік в Україні не одружується до 35 років, і це жах. Мінімум до 35 років». Тому глядачкам розповідали, «як стати єдиною», і догоджати своєму умовному ідеалу у сповненому стереотипів спецпроєкті Людмили Бадалян «Код доступу».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».