Моніторинг порушення журналістських стандартів у теленовинах. Підсумки першого півріччя 2020 року (ІНФОГРАФІКА)

Моніторинг порушення журналістських стандартів у теленовинах. Підсумки першого півріччя 2020 року (ІНФОГРАФІКА)

15 Липня 2020
9746

Моніторинг порушення журналістських стандартів у теленовинах. Підсумки першого півріччя 2020 року (ІНФОГРАФІКА)

9746
Найемоційніші новини в «України» та СТБ, найбільш однобокі — в «Інтера», на «1+1» найменший відсоток матеріалів з ознаками замовності серед комерційних мовників, а Суспільне підтверджує статус джерела чистих новин.
Моніторинг порушення журналістських стандартів у теленовинах. Підсумки першого півріччя 2020 року (ІНФОГРАФІКА)
Моніторинг порушення журналістських стандартів у теленовинах. Підсумки першого півріччя 2020 року (ІНФОГРАФІКА)

«Детектор медіа» підбив підсумки дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах восьми загальнонаціональних телеканалів у першому півріччі 2020 року. Найбільше матеріалів з ознаками замовності — на каналах «Україна» та «Інтер», найемоційніші новини в «України», СТБ та «1+1», найгірше посилаються на джерела ICTV та «112», а суспільний «UA: Перший» найретельніше дотримується стандартів. Детальніше дивіться в інфографіці та читайте в тексті.

Що це за цифри й чому ми почали публікувати їх тепер

Громадська організація «Детектор медіа» проводить моніторинг якості щоденних теленовин із 2003 року. Дослідження охоплюють головні (ті, що виходять у прайм-таймі) випуски новин центральних телеканалів. Із 2017 року перелік телеканалів такий: «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, 5 канал, «UA: Перший» та «112 Україна». На початку 2019-го ми почали робити моніторинг за новою методологією, заносячи оцінки матеріалів до бази. Це було потрібно, щоб легше й наочніше аналізувати, узагальнювати й візуалізувати показники телеканалів, які входять до моніторингового пулу. Та дотепер у щомісячних та щотижневих підсумкових публікаціях ми наводили дані про дотримання лише двох стандартів — балансу думок та відокремлення фактів від коментарів. Саме їхнє порушення є однією з ознак замовності в журналістських матеріалах.

Протягом першого року ми налагоджували та вдосконалювали методи дослідження. Тепер, пересвідчившись, що результати дослідження дотримання стандартів є перевіреними та надійними, починаємо їх публікувати. Більше про принципи, за якими ми оцінюємо якість телевізійного журналістського контенту, читайте тут.

Загалом за півроку (січень — червень 2020 року) ми проаналізували 17816 матеріалів, які вийшли у праймових випусках щоденних теленовин аналізованих каналів. Кількість матеріалів для кожного каналу різниться, бо випуски мають різний хронометраж. Наприклад, «1+1» за цей час видав в ефір праймових випусків новин майже три з половиною тисячі матеріалів, а СТБ і канал «112» — удвічі менше. Тому ми подаємо кількість порушень стандартів у відсотках, а не в абсолютних цифрах; натомість кількість матеріалів з ознаками замовності — і так, і так.

Пів року — тривалий період для новин. Значна його частина припала на карантин, пов’язаний із коронавірусною епідемією. Це також відбилося на якості новин: у лютому-березні ми спостерігали пік емоційності, а під кінець весни суб’єктивність новин пішла на спад. Це півріччя також можна вважати досить нетиповим для українських медійно-політичних реалій «мирним часом». У ці місяці ми фіксували рекордно низький відсоток матеріалів на політичні теми — загалом менше чверті, а на деяких каналах лише 10–15 %. Парламентські та президентські вибори позаду, а повномасштабна кампанія перед місцевими виборами ще не розгорнулася. Для порівняння: в липні 2019 року, в місяць парламентських виборів, ми виявили 400 матеріалів із ознаками замовності; 13 % від загальної кількості проаналізованих сюжетів і повідомлень становили підозрілі матеріали. За перше півріччя 2020 року — 1023 матеріали, або 5,7 %. Абсолютна більшість цих матеріалів припадає на два канали — «Україну» та «Інтер», тоді як на інших каналах підозрілих матеріалів мало, а на суспільному «UA: Першому» зовсім немає (це приємно констатувати). Таку низьку активність замовників політичного піару нечасто побачиш.

Узагальнені показники для всіх каналів цікаві для розуміння, з якими стандартами в новинарів найбільші проблеми. Традиційно найпроблемніший стандарт — повнота, адже порушення інших стандартів, зокрема достовірності та балансу думок, автоматично означає, що матеріал неповний. Та й новинарі часто не дають у своїх матеріалів достатньої кількості фактів, потрібних для повноцінного розуміння новини.

Однак на цьому графіку ми бачимо такий самий — навіть дещо вищий — показник кількості матеріалів із порушенням стандартів відокремлення фактів від коментарів. У кожному третьому телесюжеті або повідомленні є оцінки, які автори намагаються видати за факти.

Достовірність і баланс думок — також проблемні стандарти: їх порушують у кожному десятому повідомленні чи сюжеті. Недотримання стандарту достовірності означає, що журналісти подають факти, не повідомляючи, звідки їх узяли. Якщо проблеми з балансом можна пояснити заангажованістю журналістів (зазвичай матеріали з ознаками замовності незбалансовані), то відсутність посилань на джерела — наслідок їхньої недбалості. А найменше проблем виявлено зі стандартами точності й оперативності — такі порушення трапляються приблизно в 1 % матеріалів. Редакції центральних телеканалів достатньо професійні, щоб не зволікати з оприлюдненням важливої інформації та не давати в ефір вочевидь неправдивої чи неперевіреної інформації (або, принаймні, робити це нечасто). Зауважмо, що стандарт точності стосується повідомлень у журналістському тексті, а не неправдивих чи неточних тверджень у прямій мові ньюзмейкерів.

Також важливо зауважити, що цей моніторинг — оперативний, тому його результати відображають тенденцію, але можуть бути не досить детальними. Для глибшого проникнення у проблеми якості телевізійних новин рекомендуємо читати моніторинг «Про що мовчали новини», який виходить раз на квартал.

«Інтер»

У новинах цього каналу виявлено найбільше матеріалів з ознаками замовності в абсолютних цифрах (419), і саме тут підозрілі матеріали становлять порівняно найбільшу частку — майже 17 %. Переважно це матеріали на користь «Опозиційної платформи — За життя». Втім були й інші герої, зокрема харківська політикиня Юлія Світлична, близька до діяча «ОПЗЖ» Ігоря Райніна. Така висока концентрація матеріалів з ознаками замовності впливає на показники дотримання стандартів: у 41 % аналізованих матеріалах «Інтера» є проблеми з відокремленням фактів від коментарів, у кожному четвертому немає балансу думок. 9 % матеріалів мають проблеми з посиланням на джерела. У результаті бачимо вищий за середній показник неповноти матеріалів — 43 %.

«Україна»

Канал Ріната Ахметова невпинно змагається з «Інтером» за першість у рейтингу каналів, які видають в ефір найбільше матеріалів з ознаками замовності. За підсумками півріччя «Україна» поступилась «Інтеру» — тут менше підозрілих матеріалів (375), а їхній відсоток у загальному масиві сюжетів і повідомлень становив 12,5 %. Натомість на «Україні» найвищий рівень недотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів — 48 %. Дещо кращий, але також порівняно високий показник порушення стандарту балансу думок: 18 %. Окрім власника каналу Ріната Ахметова та наближених до нього політиків, «Україна» регулярно піарить Олега Ляшка та Арсенія Яценюка, а на початку року також приділяла багато уваги Петру Порошенку.

«112»

Один із каналів «трійки Медведчука» ще у 2019 році дивував порівняно чистими новинами, які контрастували з величезною кількістю порушень і маніпуляцій у токшоу та гостьових студіях. У 2020 році канал почав активніше догоджати своєму власнику Віктору Медведчуку, його політичній силі — «ОПЗЖ», а також його дружині Оксані Марченко. Деякі маніпуляції та піар-меседжі «112» відпрацьовував синхронно з «Інтером». Таким чином каналу вдалося несподівано посісти третє місце за кількістю матеріалів з ознаками замовності (64), хоча їхній відсоток набагато нижчий, ніж у «Інтера» та «України» — 4,3 %. Як наслідок — в 11 % аналізованих матеріалів новин каналу немає балансу думок. Показник порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів тут набагато кращий, ніж на «Інтері» — лише 25 %, натомість очевидні проблеми з достовірністю: на джерела не посилаються у 15 % матеріалів.

ICTV

Телеканал Віктора Пінчука у мирний час піарить переважно самого Віктора Пінчука та його тестя Леоніда Кучму. Та навіть таких матеріалів за пів року назбиралося на четверте місце в умовному рейтингу — 63 (3,3 % від загальної кількості). На жаль, періоди чистих новин на каналах групи Пінчука з наближенням виборів завжди змінюються періодами масованого передвиборного піару, й кількість матеріалів із ознаками замовності зростає на порядок. Хоча, можливо, 2020 рік буде винятком. Навіть без замовних матеріалів у ICTV відчутні проблеми з повнотою (45 % матеріалів із порушеннями) відокремленням фактів від коментарів (41 %), а також найгірший із-поміж аналізованих каналів показник дотримання стандарту достовірності: у 17 % матеріалів не посилаються на джерела.

«1+1»

Телеканал Ігоря Коломойського досить активно брав участь у виборчій боротьбі 2019 року на боці Володимира Зеленського та «Слуги народу», однак у першій половині 2020-го його новини поводилися практично нейтрально. Піар президента тут зійшов майже нанівець, а матеріали з ознаками замовності виходили переважно в інтересах самого Коломойського та наближених до нього політиків. Загалом за пів року ми нарахували 37 таких сюжетів і повідомлень, що становить зовсім малу частку від загальної кількості аналізованих матеріалів — 1 %. Зважаючи на гасло «ТСН вражає», не дивно, що тут один із найвищих показників порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів — майже в кожному другому матеріалі емоційні оцінки видаються за факти. Також порівняно високий (14 %) показник недотримання стандарту достовірності. Натомість із балансом думок ситуація на «1+1» найкраща в порівнянні з іншими приватними телеканалами.

СТБ

Матеріалів із ознаками замовності у «Вікнах» порівняно небагато — 33 за пів року, або 2 %. А ось за кількістю порушень принципу відокремлення фактів від коментарів новини СТБ перевершують «1+1» і кидають виклик «Україні». Третині матеріалів бракує повноти, в кожному десятому немає посилання на джерело. Як і ICTV, СТБ піарить переважно свого власника Віктора Пінчука та його проєкти (наприклад, «Бабин Яр»), хоча трапляються й політичні матеріали з ознаками замовності. Також на каналах Пінчука дедалі частіше з’являється банальний «паркет» президента Володимира Зеленського.

5 канал

У попередні роки 5 канал часом змагався за статус каналу чистих новин із Суспільним, однак після того, як його власник Петро Порошенко програв президентські вибори 2019-го, його новини стали значно більш «партійними». У першому півріччі 2020 року ми зафіксували у праймових випусках новин 5 каналу 32 матеріали з ознаками замовності — це близько 2 % від усіх проаналізованих новин. Поза тим стандартів тут дотримуються ретельніше, ніж на інших приватних каналах: лише 27 % новин містять порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, 8 % — балансу думок, 7 % — достовірності. Матеріали з ознаками замовності на 5-му виходять переважно в інтересах Петра Порошенка та його партії «Європейська солідарність».

«UA: Перший»

За пів року ми не виявили в новинах суспільного каналу жодного матеріалу, який мав би ознаки замовності. Це не значить, що ці новини ідеальні: кожному п’ятому сюжету чи повідомленню тут досі бракує повноти, у 5 % випадків журналісти дозволяють собі оцінки або забувають послатися на джерела. Та загалом це найчистіші новини українського телебачення — без ознак політичної заангажованості, готові надати слово всім сторонам конфлікту та з’ясувати додаткові деталі важливої історії.

Більше й докладніше про порушення стандартів та маніпуляції в телевізійних новинах читайте у щотижневих та щомісячних підсумкових публікаціях моніторингу «Детектора медіа».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9746
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду