Напередодні перемовин України та Росії, черговий раунд яких розпочався 29 березня у Стамбулі, Україна продовжила робити численні звернення до світової спільноти, а російські військові не припинили обстріли українських земель з усього, що залишається на військових складах окупантів ще від часів СРСР. Чимало авторів телеграм-каналів висловлювали надії на прийдешній раунд перемовин. Тоді як пропагандисти стоять на своєму: тільки повне «визволення» (нормальною мовою — знищення) України дозволить досягти миру.

Російські канали: війна і Жириновський

Відволіктися від страшних кадрів війни Росії в Україні адміністратори російських (і не тільки) телеграм-каналів могли, коли зранку 25 березня з’явилася новина про смерть затятого російського українофоба, лідера Ліберально-демократичної партії Росії Володимира Жириновського. На каналі «Топор Live» (3,2 мільйони підписників) спершу радісну для українців звістку повідомили з посиланням на одного з сенаторів, а потім швидко опублікували заперечення від інших російських високопосадовців.

Інші телеграм-канали у численних повідомленнях про бойові дії та їхні наслідки не забували висвітлювати і надцинічні заяви російського військового керівництва. Наприклад, на каналі «Россия 24/7» (452 тисячі підписників) згадали епізод із заступником Міноборони Росії Юнус-Беком Євкуровим. Який, нагороджуючи молодого єфрейтора, котрий втратив під час боїв ногу, побажав молодому окупанту «выздороветь и встать на ноги».

А як щодо реальної, страшної картини війни російським пропагандистам? От і ланцюговий пес Путіна, очільник Чечні Рамзан Кадиров не лише поставив на аватар власного каналу (1,5 мільйона підписників) фото російського диктатора, а й продовжує співати хвалу «визвольній операції». У ній, певнить Кадиров, беруть участь і «все мужчины из рода Кадыровых от 18 до 45 лет». І не в тилу, мовляв, сидять, а на передовій. Тільки от відео реальних бойових зіткнень із українськими військовими «кадирівці» чомусь не публікують. А з поїздками до України самого Рамзана Кадирова і взагалі трапляються смішні ситуації.

Тим часом російські лідери думок з опозиційного фронту російську пропаганду висміюють. Наприклад, колишній російський бізнесмен, переслідуваний путінським режимом, Михайло Ходорковський (220 тисяч підписників) один із дописів присвятив саме «визволителям» із загонів Рамзана Кадирова. Мовляв, російські високопосадовці заявляють, що окупанти не бомблять українські міста. Аж тут сам Кадиров викладає відео, як його бійці «под заводную музычку» гатять з гранатометів на вулицях Маріуполя.

Сепаратистські канали: руйнація — ніщо, міфічні цілі — все

Автори сепаратистських каналів собі не зраджують, оспівуючи «визвольну операцію», хоч і самі бачать страшні руйнування та жертви, що їх залишають по собі війська окупантів. Причому чи не найбільше — на Донеччині та Луганщині, яку режим Путіна шляхом вторгнення планував «захищати». Примітно, що навіть медіаслужки терористів (наприклад, Inside Donetsk із 86 тисячами підписників) відзначають: той-таки Маріуполь зруйнований дощенту. Але що їм до того, якщо внаслідок бойових дій у місті буде «разгромное поражение боевиков». Цікаво, тисячі цивільних включно з дітьми, які вже загинули від бойових дій — це теж «бойовики»?

Автори каналу «ДНР Онлайн» (22 тисяч підписників) і взагалі не напружуються для створення постів. Адже можна просто передрукувати «зведення» Міноборони Росії, наповнене несамовитою маячнею. Наприклад, про «тела мирных жителей со следами пыток и вырезанными неонацистскими символами обнаружены в подвалах освобожденных зданий Мариуполя» або про «националисты на Украине на "бандер-мобилях" из минометов обстреляли очереди у магазинов и банкоматов, погибли три человека». Чому українські «нацисти» жодним чином не ображали мирних мешканців до повномасштабного вторгнення Росії, а почали саме зараз, співці «молодих республік» читачам не пояснюють.

Не бракує на сепаратистських каналах і агресивної українофобії. На ресурсі «ПриZрак Новороссии» (34 тисячі підписників) ніхто не приховує: окупанти зайшли в Україну, щоби вбивати. Масово. На їхній говірці — «мы просто хотим их нейтрализовывать. Всех. Чем больше, тем лучше». Хоча у цьому з перших днів повномасштабного вторгнення мало хто і сумнівався.

Менш пропагандистські ресурси, які публікують інформацію з життя «молодих республік», пишуть про те, що відбувається в Україні, без такого разючого «ватного» присмаку. Наприклад, «Типичный Донецк» (322 тисяч підписників) згадав у дописі лідера українського гурту «Бумбокс» Андрія Хливнюка, який, будучи бійцем столичної тероборони, отримав поранення внаслідок мінометного обстрілу. Реакції під постом показують, що чимало читачів співчувають співакові.

Українські проросійські канали: здаватися не можна воювати

Проросійські телеграм-канали України, кожен з яких має десятки, а то й сотні тисяч підписників, продовжують відпрацьовувати порядок денний Кремля. Мовляв, Росія значно переважає нас у потенціалі, західні санкції на окупанта не діють, а от Україна виснажується. Тож здаватися треба якнайскоріше. Ба більше: навіть держави, які нам союзниками здаються, теж мають плани на українські землі. На каналі «Сплетница» (91 тисяча підписників) та на інших подібних розмістили фото, зроблене начебто у Міноборони Польщі. Де на карті, що висить позаду посадовців, захід України зафарбований червоним. Автори каналу тут же роблять висновки, що вже і західний сусід має до України територіальні претензії.

Проросійська пропагандистка Тетяна Монтян, у свою чергу, видала днями «камін аут» на одному з каналів, де має 214 тисяч підписників. Мовляв, за мегабайти ворожої пропаганди, поширюваної на її численних ресурсах, грошей від ФСБ не отримує. Якщо повірити цій інформації, виходить, що прокремлівську маячню колишня юристка публікує «від щирого серця»? Краще би за гроші.

На каналі «Политика страны» (240 тисяч підписників), як і на подібних ресурсах, згадували інтерв’ю, яке президент Зеленський дав представникам російських медіа. І не стільке саме спілкування, як те, що Роскомнагляд звернувся до ЗМІ, журналісти яких слухали українського очільника, з вимогою не публікувати матеріал. У підсумку інтерв’ю вийшло лише на сайті «Медуза», а Володимир Зеленський сказав, що тиск російської влади на ЗМІ — «це було б смішно, якби не було так трагічно».

Значно більш проукраїнською продовжує залишатися позиція журналістів, які до нової фази вторгнення Росії24 лютого стояли на захисті російських інтересів в українському медіапросторі. Ведуча каналів Віктора Медведчука Діана Панченко — одна з таких. Тепер медійниця ставить собі та підписникам (яких на її каналі — понад 13 тисяч) болючі риторичні запитання.

Нагадаємо, що ми у режимі реального часу відстежуємо та спростовуємо російські фейки та маніпуляції. А щоби не панікувати, закликаємо вас користуватися лише офіційними джерелами інформації. І зверніть увагу на те, як варто читати новини під час війни, коли інформаційний світ перенасичений вкидами та маніпуляціями.