«Детектор медіа» завершує підбиття підсумків 2009 року у сфері медіа. Своїм поглядом на підсумки року вже поділилися топ-менеджери українських телеканалів та радійники. Було опубліковано експертне опитування (1, 2, 3, 4 частини), добірка знакових цитат 2009 року, підсумки у сфері виробництва телевізійного контенту, підсумки законодавчої діяльності у сфері медіа та огляд кадрових змін на медіаринку. Сьогодні пропонуємо вашій увазі підсумки регуляторної діяльності у 2009 році.

Якщо поглянути на статистику, протягом року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка відсвяткувала 15-річчя, працювала досить плідно: провела 51 засідання, ухваливши 2596 рішень. Однак, на думку виконавчого директора ІТК Катерини Котенко, з них усіх не було жодного стратегічного рішення, яке вплинуло б на розвиток індустрії на майбутнє. «Всі рішення були тактичними і точково вирішували ситуацію конкретно на сьогодні. Немає стратегічних рішень щодо "цифри", щодо суспільного мовлення. Немає відповіді на запитання, яким повинен бути телерадіопростір через 5 років, яка кількість загальнонаціональних мовників потрібна країні. Досі не з'ясоване мовне питання (є мовні рекомендації і їхнє вибіркове застосування, але немає загальної відповіді)», - заявила вона, вітаючи регуляторний орган з 15-річчям.

І хоча стратегія виявилася для Нацради не першочерговим завданням, серед тактичних кроків знайшлося декілька найгучніших, на думку редакції ТК.

Конкурсний бум

За 2009 рік Нацрада устигла оголосити п'ять конкурсів на вільні теле- і радіоканали (дати подаємо за днем публікації оголошень в офіційних друкованих виданнях): 28 квітня (238 аналогових частот), 30 липня (121 аналогова частота), 9 жовтня (107 аналогових частот), 28 жовтня (29 аналогових частот) і в останній день року - 31 грудня (18 місць у цифрових мультиплексах на 41, 43 і 64 ТВК у Києві). На конкурси виставляли залишки з резерву і понад сотню новеньких телевізійних частотних присвоєнь з малопотужними передавачами. Утім, часу вистачило, щоб підбити підсумки лише двох перших конкурсів.

Унаслідок квітневого змагання 12 радіокомпаній поповнилися 18-ма радіочастотами (найбільша кількість - 4 - відійшла до «Мюзік радіо»), а 2 телекомпанії (Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина» і ТОВ ТРК «Неаполь») - 12-ма телечастотами «Гравісу» (телеканалу «Сіті») не задовольнили жодної з 95 заявок.

На липневому конкурсі 9 радіокомпаній виграли 34 радіочастоти (найбільше - 15 - НРКУ) і 6 телекомпаній (ДТРК «Крим», комунальна телекомпанія «Львів-ТБ», ТОВ «Гравіс», Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина», ТРК «Телерадіосвіт» і телеканал ТОНІС) поділили між собою 47 телечастот. Після конкурсу з'явилася нова регіональна радіомережа ФМ «Галичина», а «Сіті» й ТВі все-таки стали регіональними мовниками, здобувши мережі 10-ваттничків.

Найбільш скандальним і вже двічі оскарженим у суді виявився конкурс від 9 жовтня. На нього Нацрада виставила 92 телечастоти з 10-ваттними передавачами і - за компанію - 15 ФМ-частот мережі радіо «Мелодія», ліцензію на які забрала в компанії «Онікс». Однак суд за позовом «Онікса» заборонив Нацраді проводити конкурс у такому форматі (детальніше про епопею з «Мелодією» йтиметься нижче).

Отож, Нацрада опублікувала оголошення про «аукціон» тільки з 92-ма вільними телечастотами, без радіо. Заявки на конкурс подали 42 мовники, зокрема й такі новачки як УНІАН-ТБ (має місце в цифровому мультиплексі МХ-4) і ТОВ «Сейлз Хаус Альтернатива» - компанія Бориса Фуксмана, який вирішив створювати телеканал під робочою назвою «Радіо Телебачення України». 16 грудня Нацрада розпочала підбивати підсумки конкурсу - слухала концепції телевізійників. Уже під час засідання до регуляторного органу надійшла ухвала Київського адміністративного суду, яка за позовом ТОВ «Телерадіосвіт» (ТВі) заборонила вчиняти будь-які дії, пов'язані з конкурсом.

ТВі в особі гендиректора Миколи Княжицького мотивував свій вчинок тим, що боїться монополізації ринку внаслідок конкурсу однією з існуючих телегруп. За неофіційною інформацією, саме Княжицького вважають автором схеми прорахунку 10-ваттних частот. Відповідно, отримати комплект таких частот на конкурсі мав якраз ТВі. Це дуже непокоїло загальнонаціональних мовників, які остерігалися появи на ринку ще одного гравця зі статусом спершу регіональним, а потім і загальнонаціональним. Однак розстановка сил нібито змінилися й на 10-ваттнички почав претендувати «MTV-Україна». Принаймні, з інтересами групи «Інтер» у конкурсі пов'язують призначення Оксани Головатенко членом Нацради. Відтак, ТВі пішов до суду.

А тим часом з конкурсом відбуваються ще цікавіші події: 18 грудня Український державний центр радіочастот відкликав свої висновки щодо прорахованих протягом року (з 5 лютого по 11 листопада) частот. Підприємство вважає, що проведення конкурсу на підставі цих висновків «може викликати судові позови з боку переможців конкурсу, які не зможуть реалізувати отримані ліцензії», бо ж, мовляв, з 1 січня 2010 року набуває чинності постанова Кабміну про заборону прорахунку аналогових частот з передавачами потужністю менше 10 Вт. Очевидно, наближеним до уряду фахівцям не дає спокою імовірність перегляду телевізійноринкового статус-кво.

Керманич Нацради дуже здивувався такому повороту подій. Виходячи з кроку УДЦР, проведені за рік конкурси частково недійсні, бо на них виставлялися, крім частот з резерву Національної ради, і щойно прораховані канали. За частотні присвоєння сплачувалися конкурсні гарантії і навіть ліцензійні збори. Хто їх повертатиме, Андрій Мирошніченко сказати не береться. На його думку, Нацрада, коли повернеться до конкурсних процедур, проінформує всіх учасників конкурсу про лист УДЦР і про постанову Кабміну, що набула чинності з 1 січня, а далі продовжить конкурс, незважаючи на відкликання частот.

А поки що конкурс від 9 жовтня завис у невідомості. Оскаржити ухвалу Київського адмінсуду Нацраді поки не вдалося через лікарняну відпустку головуючого судді. А сам процес «ТВі проти Нацради» іще й не розпочинався: слухання двічі переносили через неявку позивача.

Ребрендинги з наслідками

Безумовно, найгучнішим ребрендингам 2009 року - Radio One/«Радіо Алла» та «1+1» далеко до великої комбінації-2008 - «Мегаспорт»/К1, однак свою роль в історії вони теж відіграли.

8 квітня Нацрада дозволила Radio One змінити позивний на «Радіо Алла» та внести зміни у програмну концепцію: зменшити обсяг власного мовлення з 12 годин на добу до 6 годин, а частку української мови з 100% до «не менше 75%». Просте, здавалося б, рішення мало непередбачувані наслідки: за найпоширенішою версією саме через незгоду з колегами, котрі голосували за створення «Радіо Алла», зі своїх посад подали у відставку голова Нацради Віталій Шевченко і перший заступник Ігор Курус.

Святе місце порожнім не буває, але, вочевидь, кріслу голови Нацради бракує святості. Першим заступником члени Нацради обрали Андрія Мирошніченка, натомість з головою так і не змогли визначитися. Шевченко, Курус і Плаксюк робили подання на Владислава Лясовського, однак він узяв самовідвід. Згодом та сама трійка висувала на керівну посаду й Мирошніченка. Однак після кількох перенесень голосування, це питання перестали піднімати взагалі. І зі спокійною душею члени Нацради працюють під керівництвом виконувача обов'язків голови - Андрія Мирошніченка.

Віталій та Ігор Федоровичі залишилися членами Нацради, хоч і втратили свої важелі впливу. Зате, час від часу завертаючи на свій бік Юрія Плаксюка й беручи відпустки та відрядження, вони можуть блокувати проведення засідань, для яких тоді бракує кворуму.

А от для відповідального секретаря Владислава Лясовського інший ребрендинг - телеканалу «1+1» - закінчився звільненням з регуляторного органу (принаймні саме так, за однією з версій, пояснюють указ президента про заміну Лясовського Оксаною Головатенко 24 листопада).

«1+1» разом з уніфікацією передавачів вирішив  змінити програмну концепцію. І Нацрада, яка спочатку утрималася від голосування за рішення, з яким була не ознайомлена, 11 листопада погодилася з тим, що «Плюси» більш ніж удвічі скоротили кількість програм власного виробництва, майже на третину - частку національного продукту, майже вдвічі - кількість інформаційно-аналітичних і публіцистичних програм, більш ніж удвічі - дитяче мовлення в будні, позбулися культурно-мистецьких програм і суттєво зменшили відсоток розважально-музичних, доповнившись фільмопоказом.

Фактично «1+1» замість того, щоб вести мовлення згідно з ліцензією, підігнали документи під неліцензійний стан речей. Андрій Мирошніченко тільки потішився зі змін формату каналу, що мовить на загальнонаціональній мережі УТ-2: мовляв, добре, коли мовник наводить лад з документами. А ми переконуємося, що стосунки регулятора й регульованих легко описати приказкою «якщо дуже захотіти, можна в космос полетіти».

Оскільки ми торкнулися кадрових перестановок, то згадаємо, що у 2009-му Нацрада здобула нового керівника апарату - Дмитра Кравченка з Державного комітету телебачення та радіомовлення, нового начальнику відділу зв'язків зі ЗМІ та громадськістю - Тамару Кравченко, а також представника у Криму - Андрія Іванця.

Цифрове мовчання

Минулого року 1 квітня після кількаразових відтермінувань нарешті запустився мультиплекс МХ-4 провайдерства компанії «Українська цифрова телемережа». Але запрацювала УЦТМ зовсім не з тим пакетом, на який має ліцензію. З десятка дебютантів загальнонаціонального ефіру свій сигнал надав тільки «М2-Естрада». Решта не запускаються з різних причин, одна з яких - не той масштаб мережі, на який розраховували (станом на кінець року в Україні оцифровано лише п'ять синхронних зон). Тож провайдер заміняє їх чим може. І це був перший кричущий сигнал про те, що схема, за якою Нацрада хотіла розвивати «цифру» (поетапність, коли розпочинають з новачків, а згодом підтягуються національні мовники) не дієздатна. Це вже через півроку Владислав Лясовський скаже: «французька модель» Куруса не спрацювала. А перед Новим роком і сам Курус підтвердить це.

Між іншим, перед запуском МХ-4 сім телекомпаній, які мали б розпочати в ньому мовлення, змінили засновників (восьма «темна конячка» - «Мандрівник» - переліцензував структуру власності наприкінці року).

Щоб Національна рада визнала, що цифровий час даремно згаяно, потрібне було спеціальне засідання Ради національної безпеки й оборони по «цифрі» 11 вересня. На ньому президент розкритикував Нацраду за непрозорі схеми з МХ-4 і попросив перевірити компанії, причетні до цифри. Регулятори погодилися з критикою та призначили перевірки всім: і провайдерам, і мовникам. Також після засідання РНБО заговорили про те, що буде змінена етапність впровадження цифрового мовлення: почнуть із загальнонаціональних компаній. Однак далі слів справа не зайшла, оскільки Віктор Ющенко так і не підписав президентський указ за цим рішенням Радбезу.

Утім, за версією Нацради, в тому, що «цифра» буксує на місці, винні не провайдери, не мовники і, звісно, не регулятори телепростору, а... частотники. Улюблений козир Ігоря Куруса: міжнародна координація частот є лише на одну синхронну зону. А нема частотних присвоєнь - немає вигоди провайдеру розбудовувати мережу, а мовникам нема сенсу віддавати сигнал в нікуди. І виходить логічне замкнене коло, розірвати яке можна, лише подолавши міжвідомчі перетягування ковдри і переведення стрілок на рівні найвищого керівництва держави.

Судові справи й ліцензійні збори

Для Національної ради 2009-й став черговим витком судового протистояння з індустрією. Державні службовці програли телевізійникам процес з оскарження Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру  (підготовку нового такого положення Нацрада запланувала на новий рік). Триває кволе оскарження мовних рекомендацій Нацради. Після кількох перенесень слухання, суд відмовив Індустріальному телевізійному комітету в задоволенні позову, але ІТК не здався й подав апеляцію. Так само не згасають судові процеси, ініційовані кабельниками, щодо списків адаптованих каналів.

Торік розпочався новий етап судової війни між акціонерним товариством «Онікс» (радіо «Мелодія») і Нацрадою, приводом до чого став непомірний ліцензійний збір. Наприкінці 2008 року компанії «Онікс» за продовження ліцензії за новою методикою був нарахований ліцензійний збір в обсязі понад 4,2 млн гривень, який вона не могла сплатити. Нацрада погоджувалася подовжити термін сплати збору лише на місяць, а не на рік, як просили радійники. «Онікс» вдався до судової процедури, аби в такий спосіб відтермінувати розрахунок. Компанія сплатила 250 тис. гривень збору, мотивуючи це тим, що Нацрада подовжила ліцензію не на 10 років, а з формулюванням «до завершення розгляду в суді».

2 вересня на вимогу Генеральної прокуратури Нацрада скасувала власне рішення про продовження ліцензії «Оніксу» у зв'язку з несплатою ліцензійного збору і де-факто вперше в історії анулювала ліцензію всеукраїнського мовника. На цей крок і на наступні «Мелодія» реагувала через суд. Зрештою, в суді мовник скасував і анулювання ліцензії, і рішення, за яким нараховувався ліцензійний збір, і оголошення конкурсу на свої частоти, і сам припис Генпрокуратури. Регуляторний орган усе це оскаржує в апеляції, і ситуація з «Мелодією» залишається невизначеною, що дає мовнику привід заявляти про тиск і перерозподіл їхніх частот.

Натомість довготривале протистояння з кабельним оператором «Донбастелесупутник» завдяки суду завершилося на користь компанії: Нацрада видала їй нову ліцензію, чому й сама пораділа. «Нарешті ми поставили крапку», - сказав із цього приводу на брифінгу Андрій Мирошніченко.

Попри судові суперечки, до яких регуляторний орган ставиться як до даності, самі члени Національної ради називають 2009 рік часом перемир'я з галуззю. Хтось вважає це лібералізацією, а ми вважаємо конструктивом, наголошують вони. Доказом миру стало спільне проведення церемонії нагородження премією «Телетріумф» Нацрадою й ІТК та участь у ній всіх ключових каналів. «Останнім часом, я б сказала, Нацрада повернулась ближче обличчям до каналів, оскільки раніше вона вдавалася переважно лише до каральних санкцій. А зараз, чи то через зміни всередині, чи через інші фактори, обличчя Нацради стає більш людським», - узагальнила враження телевізійників від свого контролера гендиректор Нового каналу Ірина Лисенко.

Небажання сваритися з телеканалами і радіостанціями часом виливається у відсторонення від конфліктів з поясненням, що це не їхня парафія. У ситуації на Львівській ОДТРК, наприклад, на думку Нацради, із законодавством і ліцензіями компаній усе гаразд, а з господарською суперечкою, якою все й пояснили, нехай Держкомтелерадіо розбирається. Також Нацрада, посперечавшись, вирішила відмовитися від перевірок загальнонаціональних каналів, бо не схотіли тиснути на телебізнес перед виборами. І хоча триває передвиборний моніторинг усіх ефірів на предмет порушень законодавства про вибори президента, Нацрада чомусь щотижня звітує ЦВК здебільшого про порушення на регіональних компаніях, не згадуючи за національні.

Що ж до ліцензійного збору, то у 2009 році він став приводом для неодноразових змін у рішеннях Нацради. На прохання компаній регуляторний орган кількадесят разів пересував терміни сплати, в тому числі й Національній телекомпанії України (3,4 млн грн), і ТОВ «НБМ-радіо» («Ретро ФМ» - 3 млн грн). Станом на кінець року усі вони, за словами Андрія Мирошніченка, розрахувалися з боргами. У зв'язку із цим Нацрада обмінялася подяками з Генпрокуратурою, адже 9 млн гривень таки надійшли до державного бюджету.

Компаніям, у яких торік завершувався термін дії ліцензії, не пощастило, як і тим, у кого він завершувався в другій половині 2008-го. Улітку Верховна Рада ухвалила Закон України  «Про внесення змін до статті 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні», який суттєво зменшує порядок сплати і розрахунку збору. Закон набув чинності 1 січня 2010 року, а до тих пір збір нараховувався за методикою 2008 року, схваленою Кабміном. До речі, Нацрада 24 червня затвердила нову редакцію методики, яка виявилася зайвою.

Адаптаційна послідовність

Ситуація з ретрансляцією російських телеканалів в Україні минулого року змінювалася за зразком: два кроки назад, один - уперед. У 2009 році Перелік іноземних телеканалів, які можуть безперешкодно транслюватися на території України, 18 лютого поповнився трьома польськими телеканалами з групи TVP (суспільне мовлення Республіки Польща): TVP Info (колишній третій канал польського телебачення, нині канал новин), TVP Kultura і TVP Historia, а також спортивним каналом сімейства Viasat - Viasat Sport East. 25 лютого до списку додалися російські пізнавальні канали «Зоопарк» та «Океан-TV», канал кінопоказу «Фенікс+кіно» і телемагазин «Топ-шоп-ТВ».

Але вже 14 квітня Нацрада заборонила «Первый канал. Всемирная сеть» і канали «Цифрового телесемейства» та зобов'язала провайдерів до 1 червня виключити їх зі своїх абонентських пакетів (за даними асоціації «Укртелемережа», жоден оператор кабельного телебачення не виконав це рішення Нацради). 28 травня російське ЗАТ «Первый канал. Всемирная сеть» подало пакет документів до Нацради з метою реєстрації як суб'єкта інформаційної діяльності. Протягом кількох засідань Нацрада переносила розгляд цього питання, але 24 червня все ж зареєструвала в Україні компанію «Об'єднання російських телеканалів» (дочірня структура ПКВС) як суб'єкт інформаційної діяльності. Тоді гендиректор російської телекомпанії Микола Дубовой зазначив, що тривала робота з внесення до списку адаптованих каналів наближається до кінця, хоча Віталій Шевченко ще сподівався, що Андрій Мирошніченко не підпише це рішення.

Зрештою, 22 липня до списку адаптованих були додані чотири канали з «Цифрового телесемейства»: «Дом кино», «Время далекое и близкое», «Теленяня», «Телекафе». Визнано, що їхній зміст не порушує законодавства України. Питання «Музыки Первого» і самого ПКВС Нацрадою так і не розглядалося. Незважаючи на декларовані бажання легалізувати свою присутність в Україні, не потрапили до переліку ані РЕН-ТВ, ані TVCI, ані «РТР-Планета». Щодо останнього каналу українська сторона чітко висловила своє побажання: нехай Всеросійська державна телерадіокомпанія створить юрособу в Україні і спростує озвучену раніше неправдиву інформацію про нашу державу, на що ВДТРК знаходить правові підстави не погоджуватися. Наприклад, компанія наголошує, що мовить із супутника, який підпадає під юрисдикцію Франції - учасника Європейської конвенції про транскордонне телебачення.

Таким чином станом на 22 липня 2009 року Перелік іноземних програм, зміст яких відповідає Європейській конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», містить 109 телевізійних каналів. Однак у ньому нема найпопулярніших російських: «Первого канала. Всемирная сеть», «РТР-Планета», РЕН-ТВ, TVCI.

За ретрансляцію заборонених мовників більшості провайдерів унаслідок позапланових перевірок призначалися цього року попередження. Неадаптовані канали - найпоширеніше порушення з боку кабельників. Вони виправдовуються тим, що змушені працювати на одному полі з конкурентами, яке не вимикає ПКВС і «РТР-Планета». Наглядовий орган, відтак, перевіряє всіх. Наприклад, цього року пройшли масові перевірки кабельних операторів Криму, Донбасу, Одещини та інших регіонів.

Одним словом, адаптовані канали практично єдина дискутивна тема, щодо якої позиція Національної ради залишається послідовною, незалежно від того, як змінюється кадрова рівновага всередині органу. В усіх інших питаннях дедалі відчутніше, що впливи з різних боків, про які говорив Микола Княжицький у своєму святковому привітанні з нагоди 15-річчя Нацради, посилюються, тобто український телевізійний бізнес стає могутнішим. Таким був останній рік органу в складі: Курус, Лебедєва, Лясовський, Мирошніченко, Мокріді, Плаксюк, Понеділко, Шевченко.

Фото Яни Новосьолової

На фото - Юрій Плаксюк, Тетяна Мокріді