Критерії онлайн-медіа: Нацрада підготувала свій проєкт без згоди органу співрегулювання
Минулого тижня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення винесла на громадське обговорення критерії онлайн-медіа. Цей документ регулятор розробив разом з експертами донорської організації. Однак вони не погодженні з органом спільного регулювання у сфері медіа. Член Нацради Олександр Бурмагін під час засідання сказав, що «на етапі передачі драфту критеріїв керівництву органу співрегулювання дискусія і робота перестали бути конструктивними». А голова органу співрегулювання у сфері онлайн-медіа Оксана Романюк у коментарі «Детектору медіа» сказала, що заява Нацради про винесення проєкту критеріїв визначення онлайн-медіа на громадське обговорення викликала в неї подив і що регулятор намагається діяти в обхід індустрії.
Розповідаємо про те, що саме стало наріжним каменем у різному баченні критеріїв регулятором та органом співрегулювання.
Хто та як має затверджувати критерії онлайн-медіа
Щоб вирішити, хто є онлайн-медіа, а хто — ні, профільний закон «Про медіа» передбачає створення критеріїв. Їх мав би створити орган спільного регулювання, а потім критерії затверджує Нацрада.
У онлайн-сфері такий орган був зареєстрований у червні 2024 року. Закон «Про медіа» встановлює час, коли мали бути створені критерії онлайн-медіа — це рік із дня набрання чинності закону. Тобто критерії мали бути розроблені до 31 березня 2024 року. Також закон передбачає: якщо орган співрегулювання не розробить їх, то критерії має затвердити Нацрада.
У прикінцевих положеннях закону «Про медіа» йдеться: «У разі, якщо впродовж одного року з дня набрання чинності цим Законом орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа не буде створений або не визначить критерії віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа відповідно до частини одинадцятої статті 2 цього Закону, Національна рада має право затвердити такі критерії власним рішенням. Затверджені Національною радою критерії втрачають чинність від моменту набрання чинності відповідними критеріями, визначеними органом спільного регулювання у сфері онлайн-медіа».
Восени 2025 року орган спільного регулювання почав розробляти критерії визначення онлайн-медіа. Нацрада могла самостійно розробити критерії упродовж останніх двох років, утім вирішила їх винести на громадське обговорення саме зараз, коли над цими правилами також працює орган співрегулювання.
Критерії онлайн-медіа Нацради
У своєму документі Нацрада пропонує вісім критерів визначення онлайн-медіа:
1. «Відповідність діяльності цілям і призначенню медіа».
2. «Наявність редакційного контролю».
3. «Економічний характер діяльності».
4. «Регулярність поширення масової інформації»;
5. «Публічний характер діяльності».
6. «Наявність постійної назви».
7. «Поширення масової інформації на власному вебсайті або через власні облікові записи на платформах спільного доступу до інформації».
8. «Відсутність сукупності ознак аудіовізуального медіа».
Як ідеться у документі Нацради, будь-яка фізична (зокрема і фізична особа-підприємець) або юридична особа, яка поширює масову інформацію на власному вебсайті, належить до суб’єкта у сфері онлайн-медіа незалежно від факту реєстрації, якщо її діяльність із поширення інформації відповідає сукупності цих критеріїв.
У своєму документі Нацрада обґрунтовує кожен із цих критеріїв.
Восьмий критерій Нацрада використовує у своїй практиці останнім часом. Нагадаємо, на початку року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення почала реєструвати ютуб- і тікток-канали як нелінійні медіасервіси. Хоча раніше регулятор мав іншу практику й такі ресурси реєстрували як онлайн-медіа. Індустрія поставилася до нової практики неоднозначно. Зокрема, представники медіа звертали увагу на те, що згідно з цим рішенням редакція має реєструвати кожен свій ютуб-, телеграм- чи тікток-акаунт як окреме медіа.
У документі Нацради цей критерій пояснюється тим, що він передбачає розмежування онлайн-медіа й аудіовізуальних (лінійних і нелінійних) медіа, які використовують інтернет як технологію поширення мовлення, як окремих видів суб’єктів у сфері медіа:
«Основною формою поширення інформації в онлайн-медіа є текстові публікації та статичні зображення, зокрема фото. В онлайн-медіа можуть розміщуватись аудіовізуальні й аудіальні матеріали (відео-, аудіофрагменти інтерв’ю, ілюстрації до публікацій, фрагменти журналістських розслідувань, озвучення статті тощо) за умови, що такі матеріали мають допоміжний характер щодо текстових публікацій і не утворюють самостійного каталогу або розкладу програм. Онлайн-медіа можуть здійснювати трансляції суспільно значущих подій (судових засідань, офіційних заходів, брифінгів, культурних та інших подій), якщо такі трансляції здійснюються у зв’язку з висвітленням подій у межах інформаційної діяльності та не утворюють систематичного мовлення під редакційним контролем за розкладом. Медіасервіс, основною метою якого є поширення аудіовізуальних або аудіальних програм за розкладом або надання доступу до каталогу аудіовізуальних чи аудіальних програм, не може відноситися до онлайн-медіа».
Позиція Нацради
Олександр Бурмагін під час засідання, коли критерії виносили на громадське обговорення, сказав, що закон передбачає, що і Нацрада, і орган співрегулювання можуть розробляти критерії автономно, але критерії співрегулювання мають пріоритет над нацрадівськими: «Ми тоді вирішили спільно пропрацювати цей драфт. Ми ініціювали таку роботу, орган співрегулювання створив робочу групу — і пів року ми працювали. Але на етапі передачі драфту керівництву органу співрегулювання дискусія та робота перестали бути конструктивними».
За його словами, орган співрегулювання запропонував такі рішення, які, на думку Нацради, не відповідають закону «Про медіа»: «Ці критерії не можуть містити нові визначення, підходи та процедури, які йдуть усупереч закону “Про медіа”». Тому Нацрада вирішила винести на громадське обговорення ті критерії, які розробила сама. Обговорення триватиме місяць. Олександр Бурмагін закликав подавати свої пропозиції.
У коментарі «Детектору медіа» пресслужба Нацради додала, що регулятор не хотів паралельно розробляти різні документи: «Навпаки, Національна рада від самого початку була зацікавлена в тому, щоби критерії були напрацьовані саме в межах механізму співрегулювання, як це передбачає Закон України “Про медіа”. Саме тому ще влітку 2025 року за ініціативи Національної ради при органі спільного регулювання була створена робоча група, до якої ввійшли представники регулятора, індустрії та громадського сектора. Упродовж кількох місяців відбулося 12 засідань, за результатами яких був підготовлений проєкт критеріїв».
Однак, як ідеться у коментарі пресслужби Нацради, завершити цей процес у межах органу спільного регулювання не вдалося: «На фінальному етапі керівництво ОСР документ забракувало, була запропонована інша версія критеріїв, яка, на думку Нацради, перебувала в прій колізії з чинним ЗУ “Про медіа”, оскільки містила нові визначення та підходи, які не відповідають закону, тощо. Остання комунікація в чаті робочої групи відбулася 30 березня 2026 року, робота над критеріями фактично зупинилася». Після цього регулятор вирішив підготувати власний документ, оскільки це питання досить актуальне з огляду на велику кількість звернень від охочих зареєструватись як онлайн-медіа.
Також у пресслужбі кажуть, що при підготовці своїх критеріїв Нацрада взяла як базу спільно напрацьований робочою групою при органі спільного регулювання документ.
Нацрада надала документ зі своїми коментарями щодо проєкту критеріїв органу спільного регулювання. У них регулятор прокоментував, що вважає таким, що суперечить закону, визначення онлайн-медіа як медіапослуги, «каналом поширення якої є інформування, навчання або розважання широкої аудиторії під редакційною відповідальністю надавача, і який не є лінійним аудіовізуальним медіа (телебаченням) або лінійним аудіальним медіа (радіо), що регулюються як окремі типи медіапослуг відповідно до закону “Про медіа”.
Адже в законі вже є визначення медіа: «Онлайн-медіа — медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа».
Також Нацрада вважає, що закон не визначає підкатегорій онлайн-медіа (текстова, відео й аудіопослуга), які пропонує орган співрегулювання. Також регулятор не підтримав наявність у проєкті критеріїв визначення дистрибуційних майданчиків, де онлайн-медіа можуть поширювати свій контент (Facebook, Instagram, TikTok, YouTube, Telegram тощо).
«Якщо суб’єкт має ознаки аудіовізуального медіа, він не може бути онлайн-медіа або чимось “іншим”, зокрема “дистрибуційним майданчиком”», — ідеться у позиції Нацради, висловленій на пропозиції щодо критеріїв органу співрегулювання.
Позиція органу співрегулювання
У коментарі «Детектору медіа» Оксана Романюк розказала, що робоча група при органі співрегулювання була створена влітку 2025 року та провела серію засідань, у яких брали участь щонайменше троє членів Нацради. Її результатом став проєкт критеріїв від 12 січня 2026 року.
«Є одна важлива деталь, про яку Нацрада не згадує. Цей документ має шапку з подвійним затвердженням — рішенням Національної ради та рішенням Правління органу співрегулювання. Тобто всі учасники процесу, включно з регулятором, у січні розуміли, що це акт співрегулювання, який набуває сили лише за згоди обох сторін. Далі, згідно з процедурою, цей проєкт мав затвердити орган співрегулювання. Індустрія цей проєкт розглянула і визнала неприйнятним для себе.
До нього була критична маса зауважень (ось тут документ): від відсутності позитивного визначення онлайн-медіа до вимоги реєструвати кожен обліковий запис у соцмережах як окреме медіа. Нацрада називає це “керівництво ОСР документ забракувало”. Ні, його не підтримала індустрія, тобто саме той суб’єкт, чия згода за законом і за логікою співрегулювання є обов’язковою. Відхилення драфту, який не влаштовує регульовану спільноту, — це не збій співрегулювання. Це і є його суть, саме так воно має діяти і саме для цього було створене», — каже Оксана.
Також вона звертає увагу на те, що теза Нацради, про те що робота над критеріями зупинилася після 30 березня, не відповідає дійсності: «10 березня ми завершили і передали робочій групі нову, суттєво перероблену редакцію критеріїв, із позитивним визначенням онлайн-медіа на основі EMFA (нагадаю, що Україна має зобов’язання імплементувати цей акт у наше законодавство), з ідеєю дистрибуційних майданчиків і з функціональним, а не форматним розмежуванням онлайн- та аудіовізуальних медіа. Нацрада цей документ отримала, вивчила і надала письмову постатейну позицію. Цікаво, що у своїх письмових коментарях Нацрада щодо більшості розділів сама зазначила “не суперечить Закону” — щодо редакційного контролю, використання ШІ, економічного критерію, систематичності, публічного характеру».
За словами Оксани Романюк, «уся заявлена “пряма колізія з законом”» зводиться до одного питання — статусу дистрибуційних майданчиків, тобто до того, чи має редакція реєструвати кожен свій ютуб-, телеграм- чи тікток-акаунт як окреме медіа: «Це не колізія з законом, це змістовна дискусія про модель регулювання. Нагадаю, саме та дискусія, задля якої співрегулювання й існує».
«Драфт робочої групи готувався за активної участі представників Нацради, й індустрія відхилила його взимку через підходи, які створювали правову невизначеність і непропорційний тягар, насамперед через вимогу окремої реєстрації кожного облікового запису медіа в соцмережах, за якої одне медіа з кількома платформами ризикує кумулятивними штрафами, і форматний підхід, за якого наявність відео автоматично перекваліфіковує онлайн-медіа в аудіовізуальне. Це суперечить і EMFA, і практиці ЄС, де медіасервіс реєструється один раз, а платформи є каналами дистрибуції», — додала вона.
Орган співрегулювання продовжив роботу над проєктом критеріїів. За останні кілька місяців було напрацьовано документ саме по дистрибуційних майданчиках. За словами Оксани Романюк, ті положення, які потребували законодавчих змін, орган співрегулювання вніс до робочої групи з імплементації EMFA, яка діє зараз при Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, і де також представлена Нацрада.
«Отож, 30 березня на зустрічі робочої групи представниця Нацради відповіла категоричним запереченням практично на всі наші пропозиції. Ми прямо на тій зустрічі заявили, і всі присутні можуть це підтвердити, що підготуємо новий, доопрацьований варіант і подамо його на розгляд органу співрегулювання та робочої групи. І робота триває. Зокрема частиною її є розроблена нами в травні-червні концепція дистрибуційних майданчиків.
Далі, наприкінці квітня було наше публічне звернення від органу співрегулювання та від представників онлайн-медіаспільноти до Нацради, щодо мораторію на перевірки реєстраційного статусу до ухвалення критеріїв онлайн-медіа. 7 травня відбулося засідання Правління органу співрегулювання, де критерії були першим пунктом порядку денного; протокол цього засідання додаю. У цей самий період до Спілки вступила “Українська правда”, надіслали заяви інші провідні онлайн-медіа», — каже Оксана Романюк.
Також вона звертає увагу на те, що після 30 березня від Нацради не було жодного листа, запиту, звернення до органу співрегулювання у сфері медіа. І навіть публічне звернення щодо мораторію залишилося без відповіді.
«Натомість регіональним медіа розсилали повідомлення з попередженнями про можливі штрафи за “неправильну” реєстрацію, і це до будь-яких затверджених критеріїв. А тепер регулятор оголошує, що діалог “перестав бути конструктивним”? А як саме це сталося, якщо ви не написали органу співрегулювання жодного слова? Якщо ти справді зацікавлений у співрегулюванні, ти звертаєшся до органу співрегулювання. Звернень не було.
Щодо пункту 28 Перехідних положень, на який посилається Нацрада. Ця норма дає регулятору лише тимчасове право затвердити критерії власним рішенням, якщо орган співрегулювання їх не визначив. І прямо передбачає, що такі критерії втрачають чинність, щойно набудуть чинності критерії органу», — додала Оксана Романюк.
Також вона звернула увагу на два моменти: «Перший, право за п. 28 виникло ще навесні 2024 року. Нацрада ним не скористалася. Влітку 2025-го вона ввійшла в робочу групу при органі співрегулювання і приблизно пів року працювала в цьому форматі. Такими своїми діями регулятор підтвердив, що визнає співрегулювання легітимним треком. Звернення до п. 28 саме зараз, у момент, коли індустрія не погодилася з версією критеріїв від Нацради, по суті означає просто використання перехідної норми з метою просунути саме свій варіант критеріїв. З яким, нагадаю, категорично не погодилася індустрія онлайн-медіа. А зовсім не для “заповнення прогалини”.
Другий момент. Нацрада сама повідомляє, що взяла “як базу” той самий перший документ робочої групи. Тобто на “громадське обговорення” виноситься версія, яку регульована індустрія вже розглянула і категорично відхилила. В обхід органу, створеного законом саме для узгодження таких документів. Це — пряма підміна співрегулювання державним регулюванням. І мене турбує, що це відбувається паралельно з дуже тривожними і небезпечними процесами зі свободою слова в країні».
Натомість, на думку Оксани Романюк, імплементація EMFA вимагає від держави прямо протилежного — поваги до незалежності медіа, поваги до індустріальних механізмів.
Зараз орган співрегулювання разом із юристами готує допрацьовану редакцію критеріїв з «урахуванням усіх коментарів, включно з письмовою позицією Нацради». Фінальну версію планують винести на затвердження правління органу, а далі подати до Нацради.
«Детектор медіа» запитав у Оксани Романюк, що буде робити орган співрегулювання, якщо після того, як він подасть свої критерії, Нацрада не захоче їх затверджувати.
«Так, чисто технічно регулятор може блокувати чи затягувати затвердження критеріїв, напрацьованих медійною спільнотою. Але хочу, щоб було зрозуміло, що чим довше триватиме неконструктивна позиція Нацради, тим виразнішою ставатиме ця картина для всіх, і тим менше в ній буде простору для інтерпретацій. Боюся, що у певний момент питання перестане бути дискусією про критерії онлайн-медіа і стане питанням про те, чи виконує Україна власний закон про медіа та власні європейські зобов’язання. Незалежність медіа та свобода слова — це зобов’язання України в межах імплементації EMFA та переговорів про вступ до ЄС, і наші європейські партнери уважно стежать за тим, як ці зобов’язання виконують на практиці. Буде прикро, якщо дії регулятора стануть для них найпереконливішою ілюстрацією того, що Україна не готова», — відповіла Романюк.
«Водночас, наскільки нам відомо, органи спільного регулювання в сфері аудіовізуальних та аудіальних медіа готують власні правки до запропонованих Національною радою критеріїв у рамках процедури громадського обговорення. Колеги теж бачать проблеми в запропонованих регулятором рішеннях та намагаються нівелювати їхній негативний вплив. Лише об’єднавши зусилля, ми зможемо сформувати сильний голос індустрії та переконати регулятора врахувати позицію професійної спільноти», — каже секретар правління органу співрегулювання в сфері онлайн-медіа Галина Петренко.
Зображення згенероване штучним інтелектом Grok
