За перші вісім місяців 2026 року частка жінок серед журналістів, яких визнали потерпілими від кримінальних правопорушень, сягнула 40%. У 2022 році цей показник був удвічі менший — 18,8%. Про це повідомили в Офісі генпрокурора на запит громадської організації «Жінки в медіа».

З січня 2022 року по серпень 2026 року в Україні визнали потерпілими 246 журналістів і журналісток. Серед них — 76 жінок, тобто майже 31%.

У 2022-му потерпілими визнали 96 журналістів і журналісток (серед них 18 жінок), у 2023-му — 58 (серед них 22 жінок), у 2024-му — 50 (серед них 21 жінка), у 2025-му — 27 (серед них девʼять жінок), а в січні–серпні 2026-го — 15 (серед них шість жінок).

Окремо в Офісі генпрокурора надали дані, які показують, скільки кримінальних правопорушень проти журналістів правоохоронці зареєстрували за кожен рік.

Упродовж січня–серпня 2026 року зареєстрували 42 правопорушення, що більше, ніж за весь 2025 рік, коли їх було 40. У 2022 році зареєстрували 88 таких правопорушень, у 2023-му — 77, у 2024-му — 85.

Найчастіше реєструють перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (стаття 171 Кримінального кодексу України). Наприклад, у 2022 році зареєстрували 62 таких правопорушень, у 2023-му — 53, у 2024-му — 59, у 2025-му — 24, а за січень–серпень 2026-го — 33.

За перші вісім місяців поточного року на перешкоджання роботі журналістів припало майже 79% усіх зареєстрованих правопорушень проти них, зазначають «Жінки в медіа».

Ще одна категорія — погрози або насильство щодо журналіста (стаття 345-1 КК України). У 2022 році зареєстрували 23 таких правопорушення, у 2023-му — 22, у 2024-му — 24, у 2025-му — 15, а за січень–серпень цього року — девʼять.

В Офісі генпрокурора також повідомили, що у 2022 році до суду з обвинувальним актом направили провадження щодо чотирьох правопорушень проти журналістів, у 2023-му — семи, у 2024-му — шести, а у 2025-му — двох. За січень–серпень 2026 року лише щодо одного.

Адвокатка, медіаюристка Оксана Максименюк, коментуючи ці дані, сказала, що це через таку статистику журналісти й журналістки втрачають бажання звертатися до правоохоронців із заявами. 

«Навіть якщо справа доходить до суду, її розгляд може тривати роками, а зрештою — завершитися закриттям через сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Наприклад, за частинами першою та другою статті 171 Кримінального кодексу строк давності становить три роки від дня правопорушення», — повідомила Максименюк.

Нагадаємо, цьогорічне дослідження ГО «Жінки в медіа» показало, що приблизно 43% українських журналісток стикалися з агресією або погрозами, зокрема в онлайн-середовищі, — сексизмом, психологічним насильством, онлайн-атаками та гендерною дезінформацією.

Фото: ГО «Жінки в медіа»