Закон «Про медіа» вступає в силу 31 березня 2023 року і суттєво розширює повноваження медійного регулятора — Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Нацрада має зайнятись реєстрацією онлайн-видань та друкованих медіа, створити електронний кабінет, визначати квоти національного та європейського продукту. Змінюється процедура санкцій, наново формуватиметься список іноземних каналів, дозволених для трансляції, тощо. Частина цих змін вступає в силу навесні, решта до кінця року та в наступні роки. На втілення найбільшої новели закону — співрегулювання — відводиться пів року.

Про підготовку Нацради до роботи в нових умовах «Детектору медіа» розповів перший заступник голови регуляторного органу Валентин Коваль.

— Валентине, після ухвалення закону «Про медіа» повноваження регулятора суттєво розширюються. Як Нацрада готується до цих змін?

— Якщо точніше, розширюється коло суб’єктів, які підпадають під регулювання. Повноваження регулятора залишаються майже тими самими: ми даємо дозвіл на створення й продовження роботи медіаорганізацій, а також наглядаємо за тим, як вони виконують закон. Інструменти впливу на порушників залишились майже тими самими. В новому законі додалося інструментів забезпечення незалежної регулятора — нормотворчої, фінансової й політичної. І посилені можливості індустрії в регулюванні через інститут органів саморегулювання і співрегулювання. Нацрада зможе на власний розсуд вирішувати деякі питання, які динамічно змінюються, тому не можуть бути закріплені в законі. Також у законі окремим розділом встановлені правила відносин у зв’язку з російською агресією проти України та особливості регулювання під час надзвичайного й воєнного станів.

Ми маємо план впровадження, за яким зараз працюємо. Розуміємо терміни й черговість кроків, потрібних для імплементації закону, й будемо рухатися цим шляхом.

— Скільки на це є часу? Що буде найближчим часом, а на які процеси потрібен довший період? Які пріоритети на 2023 рік?

— Закон набере чинності 31 березня 2023 року, і в цей час ми вже маємо працювати за його нормами. Нацрада має підготувати близько сорока підзаконних актів, методик, інструкцій. Вже готова майже третина: витяги про ліцензування / реєстрацію, методика розрахунку ліцензійного збору, методика моніторингів телебачення та радіо. Зараз ми розробляємо критерії для моніторингу нових для нас сфер: онлайн- та друкованих медіа.

Деякі кроки мають зробити інші інституції, наприклад, перепідпорядкувати перелік людей, які створюють загрозу нацбезпеці (Рада національної безпеки і оборони і Міністерство культури та інформаційної політики). Завершити підготовку або оновлення підзаконних актів ми маємо до кінця червня. Також до кінця червня Держкіно має розробити перелік офіційної та неофіційної символіки збройних сил Росії (це ті зображення, які не можуть з’являтись у медіа за певної конотації, окрім новинних матеріалів). На створення органів співрегулювання нам дали пів року. Це, як на мене, одна з найяскравіших новел закону.

— Які дедлайни на наступний рік?

— На початок 2024 року має бути готова стратегія роботи Національної ради. У наступному році набирають чинності певні обсяги мовлення державною мовою. Також за рік після того, як закон набрав чинності, ми маємо переоформити ліцензії «Зеонбуда» та малих цифрових телерадіоцентрів, які запускали місцеві мультиплекси.

— Переоформлення стосуватиметься і локальних київських мультиплексів «Експрес-інформ» та «Ера продакшн»?

— Це положення стосується всіх провайдерів цифрового наземного мовлення. Скоріш за все, воно стосуватиметься й цих двох експериментальних мультиплексів. Але поки що це питання не обговорювали.

— Коли онлайн-медіа можуть подаватися в Нацраду на реєстрацію?

— Із третього квітня 2023 року. 31 березня, коли закон почне діяти, — це п’ятниця, а з понеділка можна подавати заяви. Хоча ми вже маємо кілька листів охочих зареєструватися.

— Як регулятор ідентифікуватиме ті онлайн-медіа, які не схочуть реєструватися?

— Це треба визначити до весни наступного року. 31 березня 2024 року вступають у силу в повному обсязі санкції для онлайн-медіа. А перший рік дії закону для них — це період входження в нове життя, і єдиною санкцією, яку Нацрада до них може застосовувати, є припис (санкція за незначне порушення. — «ДМ»).

У тому ж 2024 році ми маємо затвердити критерії для визнання інтернет-ресурсів, які не зареєструвались, такими, що підпадають під визначення онлайн-медіа. Це на випадок, якщо вони порушують законодавство. Орган співрегулювання має визначити певний набір характеристик, відповідно до яких можна ідентифікувати компанію як медіа. Звісно, якщо індустрія не створить органу співрегулювання, Нацрада на свій розсуд має визначати ці критерії. Тому я сподіваюсь, що за найближчі пів року індустрії зможуть зорганізуватись і створити органи співрегулювання.

— Якою є процедура реєстрації?

— Ліцензування відбуватиметься в ситуаціях, коли за нинішнім законодавством проводився б конкурс — тобто коли медіа використовує частотний ресурс. Ліцензії, які раніше видавались без конкурсу, тепер набувають форми реєстрації. Також реєструватимуться друковані медіа, онлайн-медіа, медіа на замовлення, провайдери аудіовізуальних сервісів та провайдери платформ спільного доступу. В законі є інформація, яку медіа мають надати, подаючи заяву на реєстрацію.

Ліцензування, реєстрація і внесення змін до реєстру відбуваються за заявою компанії, яка ліцензується чи реєструється. Поки не запрацював доступ до реєстру через електронний кабінет, ми надаватимемо паперовий документ із печаткою — витяг із реєстру. На запровадження електронного кабінету закон дав рік, але що скоріше він з’явиться, то скоріше ми почнемо працювати по-новому.

— Хто готує реєстр?

— Розробити його має Нацрада, профінансувати — Кабінет Міністрів.

— Якими будуть підходи Нацради до онлайн-медіа?

— Вони поділятимуться на три групи. Перша — зареєстровані медіа. Другі — ті, що не реєструвались, але на їхньому сайті є контактна інформація. Третя — анонімні ресурси. Кожна з цих груп має свою шкалу санкцій за порушення законодавства; найсуворіші — для анонімних медіа. Якщо ми не можемо спілкуватись із менеджментом таких медіа, доведеться спілкуватися з платформами, на яких вони працюють.

— Фейсбук-сторінки й телеграм-канали зможуть реєструватися як медіа?

—  Якщо хтось із блогерів, які публікуються на фейсбуку, в телеграмі чи ютубі, схоче набути статусу онлайн-медіа, він зможе зареєструватись. Закон цього не забороняє.

— А який підхід Нацрада матиме до друкованих видань?

— Під час війни вони мають реєструватись; закон дає на це рік. Коли війна скінчиться, реєстрація перестане бути обов’язковою. Також є норма про надання контрольних примірників (паперових чи електронних); ми маємо моніторити їх за такою ж методикою, як теле- і радіоефір.

— А ОТТ-сервіси?

— В новому законі фактично запроваджений принцип технологічної нейтральності. Це значить, що нема різниці між провайдерами цифрового кабельного, IPTV чи OTT-телебачення. Зрозуміло, в кожного є свої особливості, але з точки зору реєстрації це однакові суб’єкти. Але якщо сервіс передбачає не тільки лінійні, а й нелінійні опції — наприклад, доступ до каталогів контенту, — закон встановлює квоти для цих каталогів.

— Як Нацрада застосовуватиме санкції?

— Закон чітко означив види порушень для кожного виду медіа, розподіливши порушення на незначні, значні і грубі. Наслідки кожного виду порушень чітко виписані.

З’являється новий вид санкції — припис; він стосується незначних порушень. Регулятор письмово звертається до компанії і вказує на порушення, яке треба усунути. Якщо таких приписів накопичується певна кількість (для різних медіа вона різна), тоді регулятор виписує штрафи, а далі — звертається до суду щодо анулювання ліцензії, реєстрації або припинення розповсюдження. Анулювати ліцензію / реєстрацію чи заборонити розповсюдження можна лише за рішенням суду, крім кількох випадків — наприклад, порушення в анонімному онлайн-медіа, коли нема з ким спілкуватись і судитись. І для компаній, власники яких мають зв’язок із російськими компаніями.

Поки що важко говорити про роботу з онлайн-медіа — ми ще не маємо досвіду й не можемо оцінити обсяг можливих порушень. Але ми вивчаємо європейський досвід. Можливо, якийсь час ми не будемо активно моніторити медіа, шукаючи порушення, а лише реагуватимемо на скарги. На Заході є і активні, і пасивні моделі роботи регулятора. Але є тенденція поступового переходу від пасивного до активного моніторингу, а ось випадків, коли регулятори змінюють активний підхід на пасивний, я не знаю. Здебільшого пасивний підхід іде в минуле.

Цьому сприяють новітні технології. Наприклад, польський регулятор купує дані вимірювань Nielsen і аналізує їх. Можливо, ми також із часом звернемось до індустрії. Адже значно збільшити штат Нацради не вдасться, а завдання перед нами постають дедалі масштабніші. Вихід — моніторинг із застосуванням сучасних технологій.

— Нацрада має визначати частку національного продукту для лінійних каналів. За якими критеріями ви будете це робити?

— Визначення відсотка національного продукту для тематичних медіа не залежить від умов воєнного стану. Ми маємо зрозуміти, чи достатньо національного продукту для наповнення ефіру каналу певної тематики: наприклад, каналу про астрономію чи каналу індійського кіно. Бо якщо хтось захоче зробити, скажімо, канал корейських дорам, то там частка національного продукту не може бути 50%.

Що ж до каналів загального інтересу, то Нацрада може на час дії воєнного стану і на певний період відновлення країни встановлювати для них нижчий відсоток національного продукту, виходячи з економічної ситуації.

— Як визначатиметься частка європейського продукту в ефірі українських каналів?

— Закон «Про медіа» імплементував європейську медіадирективу, в якій є чіткі підходи до визначення та обрахунку європейського продукту. До нього належать саме «твори»: фільми, серіали, документальне кіно, п’єси тощо. До цієї категорії не входять новини, спорт, ігрові програми й реклама. Відповідно, саме серед творів має бути не менше 50% європейського продукту. І слід зважати, що український продукт — теж європейський, хоча база обрахунку національного продукту інша. Здається, що якщо компанія дотримується квоти національного продукту, то вона, скоріш за все, автоматично дотримається і квоти європейського продукту, але все не так просто. До того ж, європейські експерти наполягали, що квота європейських творів має визначатися на річному горизонті, отже нам потрібно визначитись, яким чином це контролювати.

— Коли закон запрацює, всі канали, які мають юрисдикцію держав — членкинь Євросоюзу, стануть дозволеними для ретрансляції. Отже, у квітні перелік, який є зараз, перестане бути актуальним. Навіщо ж Нацрада торік займалась оновленням списку?

— Ніхто не знав, коли ухвалять закон. А ми вже не могли далі жити із застарілим переліком, у якому половина компаній змінила країни реєстрації і дистриб’юторів в Україні. Зараз іноземним каналам доведеться ще раз пройти цей шлях — подати новий пакет документів. Канали з країн — членкинь ЄС не муситимуть проходити цю процедуру, але британські, американські, канадські — пройдуть. Крім того, за законами більшості держав ЄС, присутність російських компаній у ланцюгу власності телеканалу не є порушенням, а в Україні такі канали не дозволені, й ми будемо за цим стежити далі.

— Отже, провайдери можуть брати у свої пакети будь-які канали з ЄС, не повідомляючи про це Нацраду? Чи дистриб’ютори каналів мають інформувати вас про вихід на український ринок?

— Закон це не визначає. Потрібно буде напрацювати якийсь механізм — він потрібен саме провайдерам, аби вони розуміли, що не ризикують, коли додають певний канал до своїх пакетів. Можливо, цей механізм вони розроблять самі, а може, за участі Нацради. Адже в пакети провайдерів можуть потрапити канали на зразок «Дождя» чи російськомовної версії Euronews, або російськомовні канали з іспанською реєстрацією. Не кожен провайдер може перевірити ланцюг власності. З іншого боку, є ситуації, де потрібен компроміс — ми не можемо пройти цей шлях лише заборонами. Свобода несе додаткові зобов’язання.

— Як ви побудуєте взаємодію з іноземними провайдерами?

— Закон дав нам право контактувати з адміністраціями платформ. Якби ми раніше звертались до Netflix або YouTube, це можна було б розцінити як перевищення наших повноважень. Також ми стежимо й чекаємо на формування механізмів взаємодії з великими платформами регуляторів інших європейських держав. Коли певна кількість держав імплементує Акт про цифрові ринки і Акт про цифрові послуги у своє законодавство, ми зможемо долучитись до цих змін.

— Як змінилось фінансування Нацради у зв’язку з новими повноваженнями й функціями?

— Бюджет на 2023 рік не врахував змін, зумовлених законом «Про медіа». У прикінцевих положеннях закону згаданий Кабмін, який має забезпечити фінансування створення реєстру. Але в законі є ще багато положень, які потребують додаткового фінансування. Це питання мають вирішити Міністерство фінансів і парламент. У наступні тижні ми обговоримо це з ними. Наш чинний бюджет (159 мільйонів гривень на 2023 рік. — «ДМ») — це фінансування захищених статей (комунальні платежі, зарплати, податки); всі видатки на розвиток обнулені. На створення реєстру та електронного кабінету потрібно близько 15 мільйонів гривень, але в бюджеті цього немає. Ми щойно затвердили програму цифровізації, де зазначили ці суми. Ми також можемо отримати міжнародну технічну допомогу.

Крім того, потрібні додаткові 15–20 спеціалістів до різних управлінь: посилити команду моніторингу, ліцензування та реєстрації тощо. Тоді як в Україні є тенденції до скорочення державного апарату.

— Як розподіляться обов’язки між членами Нацради?

— Ми думаємо над можливим оновленням структури апарату. Якщо це відбудеться, зміняться й обов’язки членів Нацради зміняться. Якщо ж залишиться теперішня структура, а посилюватимуться певні напрямки, тоді до теперішніх обов’язків додаватимуться нові. Змінити структуру комерційної компанії легко, а державного органу — ні: тут є свої закони і правила.

— Яким напрямком хотіли б займатись ви?

— Я займаюсь загальними питаннями імплементації закону «Про медіа». Контактую з Міністерством цифрової трансформації щодо розробки реєстру. Також, оскільки я курую управління радіочастотного спектра й технічного контролю, мені здаються важливими нові для нас напрямки алгоритмів просування матеріалів в інтернеті, штучний інтелект тощо. Це зовсім нова та цікава історія, до якої я буду радий долучитись.

Фото: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення