Декілька років поспіль медіагрупа «1+1 media» публічно озвучувала свої плани в 2021 році стати беззбитковою. Підбиваючи підсумки 2021 року, компанія говорить, що навіть перевершила ці очікування й отримала прибуток. Наскільки великий внесок у цей результат зробила зміна конфігурації продажів телереклами та чи не загрожує його стабільності очікуване підвищення вартості телевиробництва, можливий розігрів апетитів продакшенів конкурентами «1+1 media» та бажання розвивати телеканал УНІАН? Про це «Детектор медіа» поговорив із генеральним директором «1+1 media» Ярославом Пахольчуком.

– Ярославе, чи правильно я розумію, що в 2021 році група «1+1 media» стала прибутковою?

– Так. Це перший прибуток із 2008 року.

– Давайте окреслимо, що ми зараз маємо на увазі під «1+1 media». Сюди не входять супутниковий оператор Viasat і ОТТ-платформа «Київстар ТБ»?

– Сюди входять результати від співпраці з нашими партнерськими платформами, хоча самі вони не є частиною групи. Сам по собі телевізійний сегмент у нас теж прибутковий. Але довгостроково ми робимо ставку на велику синергію із платформним бізнесом. За результатами минулого року збиткових бізнесів у нас майже немає. Щось є ситуативним успіхом, щось — результатом багаторічної роботи, але в цілому рік вийшов фінансово стабільним.

Менеджери часто думають, що для отримання прибутку потрібно лише збільшити доходи і зменшити витрати. Але потім стикаються з інфляційними процесами, коли інфляція в доходах менша, ніж у витратах, — і знову спіткає невдача. Обіймаючи фінансові позиції в групі досить тривалий час і розуміючи всі процеси всередині, можу відповідально заявити, що надлишкових, зайвих витрат у «1+1 media» немає. Тому пояснювати нинішній результат тим, що ми щось оптимізували, було б неправильно. Але ми драматично переглянули підходи до ведення бізнесу, змінили корпоративну культуру, щоб вона стала відкритішою й орієнтованою на результат, у тому числі фінансовий. Ми багато інвестуємо в наших менеджерів і їхній підприємницький хист. Наші продюсери тепер також дбають не тільки про креативну складову, але й про економіку своїх проєктів. Інколи, може, цей контент отримує менші показники перегляду, ніж ми хотіли б, але з точки зору економіки показує значно кращі результати. Завжди вважалося, що великі шоу — це виключно іміджеві проєкти. Ми домоглися, щоб деякі з них уже працювали в плюс.

Також у 2021 році ми продовжили відмовлятися від непрофільних активів, які відволікають від результату й не мають перспективи розвитку. Протягом багатьох років основні канали групи та продакшени були великими й збитковими, а навколо них накопичувалося багато маленьких проєктів-сателітів — прибуткових, але фактично вони «паразитували». Коли ми усвідомили, який відсоток часу йде на управління всіма цими невеличкими проєктами, то глобально переглянули філософію свого бізнесу, виділили ключові, стратегічні проєкти і сфокусувалися на них.

Також ми усунули нездорову внутрішню конкуренцію всередині нашої команди й почали конкурувати виключно із зовнішнім ринком.

Точно на користь нам пішла робота з новим селером реклами на каналах «1+1 media». «Сиріус медіа» — сильний партнер, як і «Глобал медіа груп», що продає спонсорські інтеграції. Рекламні доходи групи сьогодні становлять 65%. Можна говорити, що на наші сьогоднішні фінансові результати вплинули зміни на рекламному ринку — але не тільки вони. Без них, скоріше за все, ми б не були прибутковими як група в цілому, але були би близькими до нуля.

– Чи можете сказати, наскільки зросли ваші доходи від реклами?

– Я думаю, це некоректно, бо минулий рік — нетиповий. Порівнювати з 2019 роком? Це також некоректно, тоді я ще не очолював «1+1 media».

– Чи можете ви назвати рівень вашої рентабельності?

– Вона дуже різна, залежить від бізнесу. Є проєкти, які мають 30–40% маржинальності, а є такі, що прибуткові на рівні 15–20%. Ми хоч і медіа, але диверсифіковані: продакшен-проєкти — це одна історія, телеканали — інша, партнерські платформи — третя. Період окупності серіальних проєктів може становити від двох до п’яти років. Повне портфоліо наших проєктів налічує кілька сотень — я ніколи не ставив завдання їх рахувати. Менеджерська команда в «1+1 media» — 200 людей різного рівня. Кожен менеджер має свій проєкт/-ти і відповідає за свій фінансовий результат.

– А якщо говорити саме про групу в цілому, то яка рентабельність у неї?

– Оскільки наша компанія не є публічною, то в умовах жорсткої конкуренції називати ці цифри некоректно. Важливим тут є інше: що наша команда орієнтована на цей результат не як на ситуативний або випадковий, а цілеспрямовано йшла до нього і знає, як працювати далі. Бюджет 2022 року — теж прибутковий. Зараз завдання — втримати рентабельність, бо ми очікуємо на інфляційні процеси, які відчуємо лише навесні: поки що ми до кінця не розуміємо, як зміниться вартість тих чи інших робіт та послуг, але вже бачимо, що ці зрушення починаються. Як слід перебудовуватися за таких умов, ми добре знаємо та вже готуємося.

Повторюся, телевізійна реклама — основа нашого бізнесу. У 2021 році на неї був божевільний попит: всі великі українські канали мали більше 95% заповнення. Такого давно не було. Це результат економічних, ринкових процесів як на телебаченні, так і в диджиталі. Подивіться, що відбувається з рекламою в ютубі: протягом року СРМ у багатьох наших проєктів виріс утричі, заповненість — у 1,5–2 рази вища від планової.

У 2021-му ми робили великий експеримент із кетчапом: майже пів року тренувалися, вивчали це питання з усіх боків. Цей експеримент обійшовся нам дорого, але отримані висновки — безцінні. Ми побачили, що точно є симпатики лінійного телебачення та прихильники відтермінованого перегляду. У них різна модель поведінки, і я не впевнений, чи існує контент, який може її змінити. У глядачів два різних пріоритети: «Я хочу дивитися конкретну програму і в будь-якому разі зроблю все для цього» і «Я дивлюся, коли мені захочеться». Тобто я би трактував так, що для одних глядачів телебачення є ледь не сенсом життя, а для інших — додатковим способом розваг. І відсоток населення, який готовий змінювати свій патерн поведінки, невеликий. Тому від монетизації кетчапу телеканали більше втрачають, ніж отримують. Добре, що ми зрозуміли це на етапі, коли платформи вже понабухали, але ще не розцвіли, бо інакше ціна експерименту була би значно вищою.

– А що саме ви спробували зробити для монетизації кетчапу? Зробили неможливим перемотування реклами в ньому?

– Ми пробували різні варіанти монетизації. В тому числі забирали і перемотки, і повний кетчап, і дивилися, чи переходять глядачі на лінійний перегляд. Причому це були різні та масштабні експерименти: на одній групі, на одному каналі, на майже всіх групах, у різних провайдерів. Не всі повністю ділилися отриманою інформацією, але загалом висновок такий, що відкладений перегляд — це просто окремий патерн споживання і за його відсутності прихильники заміщають його чимось іншим, але не змінюють патерн заради контенту.

– До вашого інтерв’ю, яке ми робили рік тому, я навіть такий заголовок зробила, що поки ви шукаєте можливості монетизації в інтернеті, то покладаєтеся на доходи від лінійного телебачення. Крім того, що ви вже розказали про кетчап, як іще ви просунулися на шляху інтернет-монетизації?

– Доходи від лінійного телебачення ми й зараз оцінюємо як основні. Але ставимо за мету і максимізацію загальної суми інтернет-доходів, які надходять від реклами в онлайн-стримі, від підписки, завдяки відкладеному перегляду. Уміння вибудувати ці складові залежить від відчуття довгострокових трендів. Звісно, ми експериментуємо, а як інакше? Головне — щоб можна було оцінити результати цих експериментів.

Це все зафіксовано у стратегічних цілях групи «1+1 media». У 2021 році ми оновили стратегію групи на 2022–2024 роки, на роботу над стратегією пішло майже пів року. У межах її оновлення ми самостійно вивчили купу аналітичних звітів і досліджень — міжнародних, внутрішніх. До роботи над документом вирішили не залучати зовнішніх фахівців, у складі робочих груп були виключно керівники та експерти «1+1 media». Наприкінці листопада ми презентували стратегію всьому менеджменту. І віримо, що відчуваємо тренди наступних трьох років. Кожен бізнес у портфелі має свою роль і значення. Навіть у цьому проміжку часу реклама продовжить залишатися основою бізнесу. Ми бачимо, що сьогодні платформи тільки починають займатися нею і, думаю, через 2-3 роки на них теж з’явиться реклама, крім тієї, яка є на каналах. І хто буде піонером цих процесів, сильно впливатиме на тренди українського ринку.

– Які ще тренди ви виокремили при підготовці стратегії?

– Всі розкривати не буду, але є висновки, в яких ми ще раз впевнилися. Зокрема, що медіагрупи залишатимуться гравцями на українському ринку media & entertainment і будуть розширювати свою присутність у всіх каналах дистрибуції. Такий тренд можливий завдяки тому, що в Україні медіагрупи продовжать бути ключовими креаторами та правовласниками локального контенту. Повторюся: реклама та спонсорство залишатимуться основним джерелом доходів медіагруп, проте частка нерекламних доходів буде поступово зростати — це доходи від дистрибуції чи ОТТ-платформ. До речі, розвивати власні ОТТ-платформи для медіагруп стане ще важливішим, аби залишатися в конкурентному просторі.

Звісно, безумовний і постійний тренд — розуміння важливості талановитих працівників, закоханих у свою роботу, лояльних до компанії, але разом із тим із критичним мисленням і бажанням вдосконалюватися та впливати таким чином на бізнес. Тому розбудові «Компанії мрії», як ми називаємо цей внутрішній проєкт, присвячено окремий розділ стратегії.

– Чи маєте висновки або тренди щодо контенту?

– Звісно. І тут ми бачимо, що вже давно рухаємося у правильному напрямку. Згідно з нашими прогнозами, телебачення залишатиметься майданчиком для великих подій — розважальних шоу, новин і тележурналів.

Минулого року ми зробили певні висновки щодо організації виробництва контенту. Ще у 2020 році ми почали працювати з величезною кількістю сторонніх продакшенів. І попри круті проєкти на виході, я певною мірою розчарований тим, як відбувалася сама співпраця. Протягом цих двох років ми зняли близько 150 проєктів, над якими працювали 30–40 різних команд. Можна сміливо сказати, що процес створення двох третин цих проєктів був складним. Загальний рівень нашої індустрії ще невисокий, треба вдосконалюватися, вчитися. І це не дивно: контент у великій кількості почали знімати з 2012–2013 року, а ще активніше — років п’ять тому, коли з’явилася державна підтримка. Особисто я думав, що наша співпраця піде легше. Зараз розумію, наскільки важливою є «хімія» у стосунках між телеканалом і продакшеном.

Мій особистий фокус у 2022 році — занурення у процеси продюсування. До цього часу я говорив: «Я не продюсер». (Сміється.) Загальний менеджмент цікавить мене більше. Як буде далі, побачимо.

– Мені розповідали, що принаймні назви проєктів «Твій день» і «Твій вечір» придумали саме ви.

– «Твій день» — це величезний виклик і одна з історій успіху. Ставка на інфотейнмент невипадкова. Мені хочеться вірити, що пройде роки два і всі скажуть: «Молодці! Як відірвалися їхні показники». Я вірю, що така тонка робота з нашими глядачами дасть свій результат. Вже восени в нас були хороші цифри, далі тільки більше.

«Твій вечір» ми спеціально запустили перед кінцем року, щоби протестувати сприйняття і в новому році системніше розвивати цю лінійку.

Що ж до назв, то це була колективна робота, але фінальну крапку в назвах проєктів, мабуть, таки я поставив. Це не так принципово, значно важливіше — хто робить ці продукти.

– Я почула ваш біль про роботу з продакшен-партнерами. При цьому і від вас, і від ваших колег я чую, що інфляція витрат очікується з цілої низки причин. Зокрема, є продакшен-професії, представники яких уже претендують на такі зарплати, як у нашого північного сусіда, який традиційно платив більше. Якщо за нестабільної якості роботи люди претендують на високі заробітки й, очевидно, ринок буде готовий їм платити, чи можемо ми сказати, що принаймні в найближчий рік якість роботи продакшенів, на які ви скаржитеся, не покращиться?

– Давайте розкладемо питання на дві складові. Природа інфляції, яку ми закладаємо: енергоресурси дорожчають, мінімальна зарплата піднімається, що створює податкове навантаження. Відповідно, буде інфляція у споживчих цінах, а щоб рівень достатку людей не погіршився, має відбутися перегляд зарплат. Мені зараз важко говорити, на який відсоток.

Якщо ж говорити про другу складову, то мова про те, від чого залежить якість. Вона залежить від практики, від того, в якому середовищі і з ким людина працює. І я не знаю, чи це може бути революційним моментом. Це еволюція, потрібно зняти десять проєктів, щоб одинадцятий удався.

Якісь стрибкоподібні інфляційні процеси відбуваються там, де дуже обмежена пропозиція. Але знову ж таки, в нас є готовність працювати з перспективними молодими людьми. У нашій практиці багато таких успішних експериментів — та ж «Школа», яка колись нагриміла.

– Насправді, я думаю, зрештою ви напрацюєте пул постійних продакшен-партнерів, із якими вам буде комфортно.

– Точно. Сьогодні є, як мінімум, п’ять міцних партнерів, із якими ми спілкуємося однією мовою.

– На вечірку Oll.tv з нагоди виходу їхнього першого original «Зломовчання» прийшли декілька представників наглядової ради «Медіа Групи Україна» — зазвичай вони не приходять у такому складі на презентації. У моїй картині світу це означає, що перед нами не просто черговий серіал — це серйозна інвестиційна історія, на яку вони сильно покладаються. Причому насправді не всі в керівництві «МГУ» вважають, що розділяти виробництво для ОТТ і лінійного телебачення правильно. Чи не розігріють їхні масштабні плани ще більше апетити на продакшен-ринку і чи не затягнуть вони вас із «Київстар ТБ» у виробництво великої кількості оригінального контенту для ОТТ?

– По-перше, колегам потрібно побажати успіху, нехай їм усе вдасться. Це ринок, він відкритий, конкурентний. Чи правильна ставка? Не знаю. Чи готові ми експериментувати? Дивимося в цей бік.

Я не знаю, скільки саме контенту вони планують виробляти. Подивляться його — і що далі? Спорт багато років був ознакою Oll.tv. Чи був цей експеримент зрештою вдалим? Я знаю, що нашій команді вдалося неймовірне: навчитися тісно працювати з телеком-оператором. Інші теж пробували, але не вдалося. Бо мобільний оператор — це велика машина, яка потребує часу, щоб її завести. Наша структура управління максимально проста. Тому проактивність «1+1 media» й можливості «Київстару» дали результат. Уже давно обидві сторони отримують велику сатисфакцію від розвитку партнерського проєкту «Київстар ТБ». Всі його показники перевиконуються: й абонентська база, й фінансові результати, й відгуки клієнтів — нарешті цього року про нас почали говорити глядачі. У нас є потужна сила: поєднання різних продуктів / послуг — телебачення й інтернету, телебачення й мобільного зв’язку, або ж одразу всіх трьох послуг. Група теж має свої великі можливості — рекламні, продуктові — й вони якісно інтегруються.

Для нас це великий стратегічний напрямок. Але як саме він буде розвиватися, я не знаю. Ми постійно в експериментах. Слава Богу, більшість із них є вдалими. Але я не знаю жодного продукту, який би давав класні рейтинги на телебаченні й не дав би класні цифри на платформі. Ми добре знаємо, яким буває відсоток промахів продуктів на телебаченні. Абсолютно аналогічна історія буде на платформі. Тільки великі телеканали дають охоплення мільйонів людей одразу, а платформи міряються сотнями тисяч абонентів. Поки що. Але як перевірити, сподобався оприлюднений лише в ОТТ контент чи ні?

Сьогодні ми робимо ставку на спільне створення продуктів для телебачення і платформи. Не менш важливий момент — чи вдається продавати цей продукт на інші ринки.

– Я думаю, що «1+1 media» і «МГУ» пропонують дві різні варті уваги стратегії і буде цікаво подивитися, як спрацює кожна з них. Тим більше, я думаю, що і ваша, і їхня стратегії можуть у якийсь момент коригуватися.

– Безумовно.

– Я зараз заходжу з усіх боків, роблячи тест-драйв вашої фінансової ефективності: чи є щось, що може змусити вас почати сприймати якийсь великий проєкт як інвестиційний і не зважати на його прибутковість? Раніше ви говорили, що маєте плани розвивати телеканал УНІАН у 2021 році. Мовник нарешті отримав цифрову ліцензію і тепер ми точно розуміємо, що його час настав. Я ніколи не чула, щоб інформаційні канали були дешевими й окуповувалися. Як буде розвиватися цей проєкт? Коли ми побачимо його нове обличчя?

– Після отримання ТОВ «Дідживан» цифрової ліцензії Т2 телеканал УНІАН буде розвиватися як партнерський телеканал (тобто не входитиме до складу «1+1 media». — «ДМ»). Більше того, впевнений, що УНІАН буде комерційно успішним інформаційним телеканалом. Наразі немає чітких планів щодо його перезапуску. Ми з нашими партнерами перебуваємо у процесі консультацій і обрахунків різних моделей. Як тільки буде сформована концепція каналу та затверджена стратегія його розвитку, вони будуть презентовані.

Що стосується монетизації, то сьогодні УНІАН є рентабельним каналом і ми розраховуємо, що в новій конфігурації та завдяки ширшому покриттю він матиме ще більший комерційний потенціал. У цифровий ефір він вийшов уже 1 січня.

– Тому моїм першим запитанням і було прохання окреслити периметр групи. Я бачила, хто заявлений новими власниками УНІАН: ви, Світлана Міщенко та Віктор Скиба (юридичною адресою нової юрособи телеканалу вказано адресу «1+1 media». — «ДМ»). Ви хочете сказати, що ваша участь у власності цього мовника є реальною, а не формальною?

– Так, реальною. У платформах (Viasat та «Київстар ТБ». — «ДМ») теж є моя реальна участь.

Чому придбали цифрову ліцензію? Ми на прикладі каналу «ПлюсПлюс» розуміли, скільки коштує обслуговування цифрової ліцензії і яку вона може дати монетизацію. Ця історія себе виправдала. Канал УНІАН сьогодні працює рентабельно, заробляє гроші. І те додаткове покриття, яке йому дасть Т2, компенсує вартість отримання ліцензії. Тому я би сказав, що це відтермінований на майбутнє актив.

– Попри те, що ви зараз сказали про зміну власності УНІАН, отримання ним цифрової ліцензії все-таки буде сприйматися як укріплення цього телеканалу Ігорем Коломойським.

– До речі, Коломойський — це найпотужніший член нашої команди. (Сміється.) Результати «1+1 media», в тому числі, завдячують його мудрим підказкам і настановам. Ми стали краще чути й розуміти один одного. Принаймні, це стосується мене.

Щодо якогось «укріплення» — то це не більше, ніж надумані здогадки.

– Перевірю ще один коментар, який ходив по ринку: вихід Ігоря Коломойського з наглядової ради телеканалу «1+1» відбувся через закон про деолігархізацію?

– За 10 чи 15 років ви хоч раз чули про наглядову раду телеканалу «1+1»?

– Ні, ніколи.

– Ми навіть всередині компанії не комунікували це рішення, бо воно дуже формальне. Були якісь бюрократичні процеси. Вони, видно, його обтяжували, тому певні корпоративні процедури були змінені. Заява про вихід була підписана ще у травні 2021 року, у вересні це рішення задовольнили на зборах учасників, у жовтні документи подали до Нацради згідно з вимогами, і вона їх прийняла до уваги у грудні. Така хронологія.

– «1+1 media» фактично так і не вступила в управління «УМХ»?

– Ні. Ми перемогли в конкурсі на управління цими активами, потім запустилися бюрократичні процеси, які затримали вступ в дію цього рішення, далі була складність з отриманням дозволу Антимонопольного комітету, паралельно почався судовий процес по оскарженню результатів конкурсу. Цінність активу за ці два роки, безумовно, зменшилася. Якщо півтора-два роки тому ми розуміли, що робити з цими брендами і куди їх рухати, то сьогодні не знаю, чи можна їх витягнути. Фактично простіше таку компанію створити з нуля, ніж тягнути ту, що є, з її шлейфом. Сьогодні «УМХ» не видно навіть у топп’ятдесятці ресурсів. Я чув, що вони отримали якусь ліцензію, але не в курсі.

– Так, мені дивно, що нещодавно вони отримали FM-ліцензію. Я хотіла спитати, чи не під «1+1 media» її видали.

– Ні, ми тут ні до чого. Але факт видачі ліцензії показує, що там не все так просто. Бо в нашої команди сьогодні є одна з найкращих експертиз у роботі з інтернет-виданнями і диджитальними ресурсами. І це було б сильне поповнення хорошим брендом — ще раз наголошую, що це була б не власність, а управління.

– Ще одна тема, від самої згадки про яку все спалахує, як суха трава — це посилення президентом Володимиром Зеленським державних мовників. Причому цей процес зазвичай розширюють і на певні приватні інформаційні телеканали: постійно з’являються нові кандидати на входження в цей «пул». Спочатку думали, що мова про «Аргумент ТВ», який потім став УНІАН. Тепер скидається на те, що це може бути 4 канал. Ще є чутки про Live Network — що вони стануть лояльнішими до Офісу президента.

– Про Live Network я чув інше, подивимось, як він зміниться (новим очільником Live Network став Юрій Будяк, який раніше керував каналом NewsOne, входив до дирекції телеканалу «112 Україна», а свою кар’єру розпочинав на «Інтері». — «ДМ»).

Щодо посилення державних мовників — це завдання із зірочкою. Бюрократичній державній машині майже неможливо бути успішною в неструктурованій медіаіндустрії. Спроби можуть бути, але особисто я не вірю у швидкий шалений успіх таких ініціатив.

– А хто дозволив повернутися на супутник Першому незалежному? Вони зробили це тихо, без пресрелізу. І риторика в них тоді стала поміркована. Ми чудово розуміємо, що це не могло відбуватися без відома регулятора, СБУ, ОПУ (інтерв’ю відбулося до того, як президент Зеленський ввів у дію санкції РНБО проти Першого незалежного і UkrLive. — «ДМ»). Отже каналів стає все більше. З одного боку, всі нервово на це реагують, бо посилення голосу влади, контрольовані державою медіа — це погано, адже Україна стільки років їх роздержавлювала. З іншого боку, лінійне телебачення — категорія, споживання якої потроху падає. Скільки коштів треба вкласти новому мовнику на одиницю частки дивлення?

– А що таке 1% частки? Канал із таким переглядом має денне охоплення до мільйона людей. Це багато чи ні?

– Ні, тому що купівля «Української правди», мабуть, дає Томашу Фіалі більше, ніж дав би телеканал із часткою 1%.

– Так, це одна з дієвих стратегій: сконцентровано займатися професійними ресурсами. Як то кажуть, не телеканалами єдиними. Сьогодні значно важливіше бути представленим мультиплатформно. Коли є цілісна історія, можна на щось претендувати.

Хочуть штампувати телеканали — нехай штампують. Чи вдасться щось із «Домом» і «Радою»? Я думаю, що це дуже складний проєкт і великий виклик. Це державний механізм, а в медіа треба бути гіпершвидким і динамічним. Будуть робити ексклюзивний контент? На скільки його вистачить? У мене більше запитань, ніж відповідей. Але дуже не хочеться, щоби повторювалася історія північного сусіда, коли всі медіа державні. Це лякає й насторожує.

– Ми з вами восени говорили про те, скільки коштів потрібно виділити на держпідтримку кіносеріального виробництва. Їх виділили менше, ніж ви називали, але більше, ніж було до цього. Але виділити їх — це лише половина справи. Питання ще в тому, як їх розподілять. Я не зустріла жодної людини, яка би сказала, що вона задоволена тим, як зараз розподіляються гроші Держкіно. Чи дістанеться вам щось від цієї суми у 2022 році?

– Говорити, чи дістанеться нам щось, зухвало: наче ми на щось претендуємо. Насправді я радий, що представники влади дослухаються до представників медіа стосовно того, що для розвитку медійної індустрії її потрібно підтримати. І якщо справді ці перші кроки мають перед собою позитивні і світлі цілі, це хороший знак. Якщо ж за цим стоїть просто бажання мати кошик, вміст якого можна поділити, то це, звісно, ганебно. І ми мовчати не будемо.

Важливий не тільки розмір ресурсів, які можуть даватися для підтримки. Важливо, куди вона може спрямовуватися і за якими принципами. Ми пропонуємо досить дієвий механізм: щоб для більшості категорій продуктів держава давала фінансування не більше 50% бюджету. Також ми схиляємось до того, щоб виробник протягом трьох років повернув половину від цих 50%. Якщо він не впорався, то, мабуть, більше не має права брати участь у таких проєктах. Чи будуть ці зміни реалізовані — не знаю. Виведення Держкіно з підпорядкування Міністерства культури та інформаційної політики мені теж не до кінця зрозуміле. Сьогоднішній міністр прийшов із кінотелеіндустрії й точно розбирається в цьому. Чи було це виділення політичним, не знаю. Чи індустріально орієнтованим — теж можливо. Я не чув, щоб Олександр Ткаченко і до цього виокремлення активно займався держфінансуванням кіно. Але, як на мене, це все виглядає нелогічно, бо ще два роки тому все об’єднували: і культуру, і спорт, і інформполітику.

Ми плануємо подаватися серіалами і документальними фільмами. Бенефіціарами цього процесу стають усі учасники ланцюжка. Навіть якщо би нам не дісталися кошти власне на виробництво, ми врешті-решт заробимо як телевізійна компанія на рекламі чи на підписках як платформа. Безумовно, є підтримка, пов’язана з розвитком, — написання сценаріїв, фестивалі: на це теж мають бути виділені окремі кошти. Коли конкуруєш з агресивним сусідом, то хочеться підтримки. А то квоти встановлюють, а у виробництві кіносеріального контенту не підтримують.

– Якщо в темі державної підтримки кіносеріального виробництва мені складно спрогнозувати, чи вдасться медіагрупам знайти спільну мову з владою і отримати ці кошти, то в питанні мови мені здається, що ви цей спільний ґрунт знайти можете. Тому що ви хотіли б зафіксувати квоту 75%, яка була до останніх змін, а влада, як я розумію, хотіла би змінити мовне законодавство під «Дом», щоби зробити його національним.

– Це ж абсурдно: міняти всю індустрію під один канал. На «Домі» має бути щось дуже особливе, щоб їм допомогли ці 50% російської мови, які вони хочуть. На платформі «Київстар ТБ» більше 300 каналів — спробуйте знайти серед них «Дом», хоча він там є. А при цьому «1+1» дивляться більше 13%. Канали топп’ятірки мають майже 60% перегляду на платформі із 300 каналів. Оце важливий результат: що люди хочуть дивитися цей контент.

Якщо ви пам’ятаєте, в липні ми поставили в ефір адаптовані «Свати» і як результат — миттєве просідання: частка аудиторії впала вдвічі. ICTV взагалі місяці три повертав свої позиції. Разом із тим виграли ті канали, які взагалі не перейшли на 100% української у фільмах і серіалах — зокрема, канал «Україна» та «Інтер». Іміджево вони теж втратили менше, адже їм не довелося, як нам, потім пояснювати, чому вони спочатку перейшли на адаптовану версію, а потім скасували своє рішення.

Зараз скажу дещо цікаве, а ви як спеціаліст придивіться. Ви помічали, що українська мова в дубльованому кіно в кінотеатрі заходить класно? Часом хочеться дивитися фільм спеціально українською мовою, навіть не в оригіналі. Але коли ми дивимося серіали, то часто українська мова виглядає невластивою. Чому? Бо люди в кадрі не розмовляють у повсякденному житті українською. Щоб розв’язати цю проблему, хоч як абсурдно це звучить, продакшени нерідко знімають акторів на майданчиках українських серіалів російською, а потім ті в студії озвучують свої ролі українською. І тоді продукт стає кращим. Є ще ж проблема суржику: якщо в кіно мову робити занадто чистою, вона теж відлунює. Над такою мовою, яка класно лягає, треба працювати. Але це не питання одного року чи навіть п’яти, воно більш тривале.

Ми на початку року плануємо запустити серію проєктів разом із україномовними влогерами, які працюють у різних нішах і з різними віковими категоріями. Таким чином хочемо давати поштовх, щоб у соцмережах люди теж чули українську мову, спілкувалися українською, поширювали її серед друзів.

Фото: Руслан Новосьол