Про це в інтерв’ю «Детектору медіа» заявив СЕО StarLightMedia у 2018–2021 роках Михайло Царьов.

«Для мене дивно, що дві медіагрупи так відверто ігнорують закон (інтерв'ю було записано до того, як їх стало три. – Ред.). Це корпоративний саботаж. Якщо є суперечка щодо цього закону, давайте підемо в суд. Не можна просто сказати: “Я почну діяти за законом, тільки коли буду впевнений, що у мене якісна тематична заміна”. Це все одно що сказати: “Почну їздити за правилами дорожнього руху, тільки коли буду впевнений, що дороги ідеальні”. З моєї точки зору, це тест, в першу чергу, для президента. Це тема і РНБО, тому що мова є частиною інформаційної політики та війни. На ІТК я відстоював позицію, що нам було бb добре мати додатковий рік, тому що під час COVID-19 ми дійсно жили в абсолютно інших умовах. Все медіагрупи на три місяці повністю зупинили виробництво. І ситуація з фінансами була складна. Якби уряд, президент і Верховна Рада перенесли вступ у дію мовних норм на рік, нічого б не сталося. Але якщо не перенесли і закон діє, то його треба виконувати. Ми ж за європейські цінності і демократію, а вони якраз про це», – сказав він.

Нагадаємо, 16 липня набули чинності норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які передбачають, що фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України «Про кінематографію». У разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення, реплік іншими мовами такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10 відсотків сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Фільми іноземного виробництва розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами.

Напередодні «Медіа Група Україна», «1+1 медіа» та Megogo висловилися щодо нових норм мовного закону. Того ж дня у Верховній Раді було зареєструвано законопроєкт №5772, який пропонує, щоби не менше 75% кіносеріального контенту на ОТТ-плафтормах, виробленого та/або вперше оприлюдненого після 16 липня 2021 року, мали українську аудіодоріжку.

17 липня телеканал «Україна» показав серіали «Незабута», «Німа» та «Втікачі». Вони транслювалися російською мовою з українськими субтитрами. 20 липня Тарас Кремінь сказав, що Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови зафіксував порушення мовного закону шістьма українськими телеканалами: «Інтер», «Україна», «Мега», «НТН» та «К1». У відповідь на звинувачення омбудсмана StarLightMedia заявила, що один випадок трансляції контенту російською мовою не суперечив мовному закону, а другий випадок стався через технічний збій. Канал «Україна» теж відкинув звинувачення мовного омбудсмана, заявивши, що «завжди працював і буде працювати у правовому полі».

Пізніше «1+1 медіа» повідомила, що транслюватиме фільми та серіали мовою оригіналу, а на українську переходитиме поступово. Таке рішення медіагрупа ухвалила після критики українського дубляжу серіалу «Свати».

Представники Національної суспільної телерадіокомпанії України, «1+1 медіа», «Медіа Групи Україна», медіахолдингу «Люкс», «Еспресо», 5-го, Прямого каналу та радіохолдингу «TAVR Media» в опитування «Детектора медіа» розповіли, що потрібно медіаринку для створення україномовного контенту, а також про мовні квоти й систему заохочень.

Тарас Кремінь також повідомив, що звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з проханням застосувати до помічених ним у порушеннях телерадіоорганізацій визначені законодавством санкції. Натомість регулятор заявив, що не отримував жодних скарг. 

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення також наполягає на тому, що в питаннях мови може спиратися тільки на закон «Про телебачення і радіомовлення».

Уповноважений з захисту державної мови отримає право накладати санкції за порушення закону про мову тільки з 2022 року.

Фото: StarLightMedia