22:00
Четвер, 15 Жовтня 2020

«Телемережі України» та УЦТМ хотіли стати провайдерами ефірного цифрового ТБ – Нацрада не дозолила одній з компаній

1 740
Нацрада планувала залишити без розгляду обидві заяви, але рішення по УЦТМ перенесла на наступне засідання через відсутність представників компанії.
«Телемережі України» та УЦТМ хотіли стати провайдерами ефірного цифрового ТБ – Нацрада не дозолила одній з компаній
«Телемережі України» та УЦТМ хотіли стати провайдерами ефірного цифрового ТБ – Нацрада не дозолила одній з компаній

15 жовтня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила залишити без розгляду заяву ТОВ «Телемережі України» про видачу ліцензій провайдера програмної послуги з використанням цифрової багатоканальної телемережі МХ-4.

Заяву «Телемереж України» Нацрада розглядала вдруге – за рішенням суду. 7 травня 2015 року Нацрада залишила заяву компанії без розгляду, посилаючись на те, що вона не оголошувала прийому пропозицій від охочих розбудовувати загальнонаціональну цифрову мережу.

Компанія оскаржила це рішення в суді. 2 липня 2015 року Волинський окружний адміністративний суд відмовив їй у задоволенні позову, тож вона подала апеляцію. 1 лютого 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу частково, скасував постанову суду першої інстанції, визнав протиправним і скасував рішення Нацради та зобов’язав регулятора повторно розглянути заяву компанії. 25 червня 2020 року Нацрада програла касацію у Верховному суді.

Готуючись до розгляду заяви, 10 серпня 2020 року Нацрада звернулася за прорахунком частот до «Українського державного центру радіочастот». «10 серпня ми звернулися до УДЦР з проханням повідомити про наявність або відсутність радіочастотного ресурсу і 10 вересня отримали відповідь, що наявного на даний час радіочастотного ресурсу недостатньо для створення в Україні повноцінної багатоканальної мережі МХ-4», – повідомив член Нацради Олександр Ільяшенко.

Він запропонував залишити заяву «Телемереж України» без розгляду. У проєкті рішення пан Ільяшенко посилався на те, що ліцензування провайдерів, які використовують радіочастотний ресурс, здійснюється за умови наявності висновку УДЦР на частоти, наданого на замовлення Нацради. А Нацрада такого висновку не отримала.

Представник «Телемереж України» Петро Семерей заперечив проти такого рішення і сказав, що воно буде невиконанням рішення суду. Він нагадав, що Нацрада свого часу прийняла рішення про створення багатоканальної телемережі МХ-4 (у 2008 році) і виділила під неї певний частотний ресурс. Відтоді ці частоти були віддані для інших мереж, але можна було знайти нові частоти, вважає він.

Очільниця юридичного управління Нацради Анна Літвіщенко заперечила панові Семерею. За її словами, минулого разу Нацрада відмовляла компанії через те, що не оголошувала конкурсу провайдерів, цього ж разу підстави інші: відсутність висновку УДЦР. Вона додала, що суд не зобов’язував Нацраду ухвалювати певне рішення, а лише зобов’язав повторно розглянути заяву, тому Нацрада виконує рішення суду.

«Але за ці п’ять років (що минули з попередньої відмови «Телемережам України». – ДМ) ви вирішили створити мультиплекс МХ-7, і для нього частоти знайшлися. Тобто для інших компаній (Концерну РРТ) частоти є, а для “Телемереж України” – нема», – обурився Петро Семерей, який протягом 2018 року очолював Концерн РРТ, а «Телемережі України» – це приватна компанія, що належить його родині.

Заступник голови Нацради Олег Черниш відповів панові Семерею, що ситуація з МХ-7 інакша: «Національна рада не видавала Концерну РРТ ліцензію. Ми прийняли рішення про створення мультиплексу МХ-7, але Концерн РРТ ліцензії оператора цього мультиплексу не отримав».

Олександр Ільяшенко закликав Петра Семерея об’єднати зусилля його компанії з державним Концерном РРТ для розбудови МХ-7. За його словами, у Концерну РРТ є бажання будувати мультиплекс, але немає ресурсу для цього.

Члени Нацради одноголосно вирішили залишити заяву «Телемереж України» без розгляду.

Аналогічне рішення Нацрада планувала і щодо подібної заяви ще однієї компанії – ТОВ «Українська цифрова телемережа» (УЦТМ). Ця компанія вже мала ліцензію цифрового ефірного провайдера. Вона мала розбудовувати мультиплекс МХ-4, який де-юре існував у 2008-2011 роках, однак він так і не був уведений в роботу й компанія втратила ліцензію у 2013 році за рішенням суду, який задовольнив позов Нацради про анулювання ліцензії. УЦТМ була пов’язана з Віктором Балогою та Едуардом Прутніком.

29 квітня 2020 року УЦТМ подала заяву про видачу ліцензії провайдера програмної послуги з використанням цифрової багатоканальної телемережі МХ-4.

Але подані документи не відповідали вимогам закону і Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, повідомив пан Ільяшенко. Зокрема, була неправильно зазначена територія прийому мережі, відсутня загальна концепція добору програм, відсутня інформація про структуру власності, відсутня угода з оператором телекомунікацій. Нацрада дала компанії час на виправлення недоліків у документах, але документи так і не були доопрацьовані.

Нацрада планувала залишити заяву УЦТМ без розгляду з тих самих підстав, що й «Телемереж України»: відсутність висновку УДЦР про частоти для МХ-4. Але рішення по цьому питанню довелося перенести на наступне засідання, тому що на цьому засіданні не було представників компанії. Їм відправили запрошення рекомендованим листом і не отримали від них відповіді або підтвердження про отримання запрошення.

Нагадаємо, Нацрада визначила УЦТМ провайдером мультиплексу МХ-4 16 січня 2008 року. Це була єдина компанія, яка подала заявку на провайдерство. На той момент директором із розвитку УЦТМ був Олег Черниш, який зараз є заступником голови Нацради. Нині Олег Черниш залишається директором ТОВ «Центральноєвропейські медіа ініціативи» – ця компанія володіє 35% УЦТМ, а одним з її опосередкованих співвласників є син Віктора Балоги.

УЦТМ почала надавати послуги 1 квітня 2009 року, після того, як тричі відкладала термін запуску цифрової мережі. Засновниками УЦТМ, зокрема, були компанії, пов'язані з Едуардом Прутніком і Віктором Балогою. У квітні 2008 року у конкурсі на місця в мультиплексі МХ-4 перемогли 10 компаній, вісім з яких були невідомими на ринку. Улітку 2010 року Нацрада анулювала ліцензії цих восьми компаній, які так і не почали мовлення. У квітні 2011 року Нацрада вирішила звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії УЦТМ. Суд анулював ліцензію УЦТМ у жовтні 2013 року.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1740
Переглядів
Коментарі
Петро
19:21 / 17 Жовтня 2020
Рішення Нацради про залишення заяви без розгляду підпадає під статтю кримінального кодексу за умисне не виконання рішення суду, який зобов'язав Нацрада розглянути заяву. Посилання на лист УДЦР 2020 року є незаконним, про що зазначено в рішенні суду. Після того як Петро Семерей в 2018 році вимкнув в Україні аналогове телебачення, вільних частот більше ніж достатньо для побудови мережі яку ТОВ Телемережі України замовили.
Петро
19:21 / 17 Жовтня 2020
Рішення Нацради про залишення заяви без розгляду підпадає під статтю кримінального кодексу за умисне не виконання рішення суду, який зобов'язав Нацрада розглянути заяву. Посилання на лист УДЦР 2020 року є незаконним, про що зазначено в рішенні суду. Після того як Петро Семерей в 2018 році вимкнув в Україні аналогове телебачення, вільних частот більше ніж достатньо для побудови мережі яку ТОВ Телемережі України замовили.
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду