Про це він сказав в інтерв’ю LB.ua у відповідь на запитання про можливість запуску окремого каналу для Донбасу та Криму на базі іномовлення UATV.

«По-перше, іномовлення створили чомусь при Міністерстві інформполітики, хоча у нас взагалі не повинно бути державних засобів масової інформації. Тим більше у нас вже є Суспільне, хоча й з проблемами по контенту і рейтингу», - сказав він.

На запитання, як працюватиме канал для окупованих територій він сказав: «Давайте спочатку розберемося з тим, що є. Досі не розумію, скільки грошей було виділено на цей державний канал UATV, яке у них є обладнання. Зрозуміло, що його варто включати до складу Суспільного, а фінасувати може окрема структура», – сказав він.

Зі слів пана Потураєва, ще один окремий канал для Донбасу та Криму, можливо, не створюватимуть, а посилять уже існуючі. «По-друге, треба розібратися зі структурою. Можливо, “UA:Донбас” чи “UA:Крим” зробити пріоритетним для окупованих територій, а приватним, наприклад – АТR, давати гранти через Кабінет міністрів або інші структури», – сказав він.

Телеканал UATV (Мультимедійна платформа іномовлення України) разом з державним інформаційним агентством «Укрінформ» входять до системи іномовлення України, яка підпорядковується Міністерству інформаційної політики та фінансується з державного бюджету через це міністерство. Їхня діяльність регламентується законом «Про систему іномовлення України», ухваленим у грудні 2015 року. За законом UATV має право мовити тільки за межами України, а також на тимчасово окупованих територіях України.

Діяльність Національної суспільної телерадіокомпанії України регламентується законом «Про суспільне телебачення і радіомовлення України». Суспільний мовник фінансується з державного бюджету через Державний комітет телебачення і радіомовлення України. У своєму складі НСТУ має телеканали «UA: Донбас» та «UA: Крим».

Нагадаємо, 29 липня заступник глави Офісу президента України Кирило Тимошенко підтвердив ідею команди нового президента Володимира Зеленського, висловлену ще під час виборчої кампанії, про створення державного російськомовного каналу, який буде «боротися за уми» українців на окупованих територіях Донбасу та Криму, а також за уми росіян на території РФ.

Ці наміри нової влади викликали неоднозначну реакцію серед медійних експертів. Зокрема, голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова розкритикувала ідею окремого російськомовного каналу для Донбасу, назвавши його «телегетто». Протилежну думку має постійний автор «Детектора медіа» Борис Бахтєєв.

Нагадаємо також, що 20 червня заступник глави ОПУ Кирило Тимошенко повідомив, що команда Офіса президента Володимира Зеленського розробляє пакет законопроектів щодо медіаіндустрії. Радник команди президента з політичних питань Микита Потураєв уточнив, що пакет законопроєктів щодо медіаіндустрії матиме три ключових механізми: незалежність редакційної інформаційної політики, прозорість фінансування та економічна спроможність медіа.

15 липня Микита Потураєв повідомив, що команда Володимира Зеленського планує ліквідувати Міністерство інформаційної політики, а також об'єднати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення з Державним комітетом телебачення і радіомовлення. В інтерв’ю «Детектору медіа» Микита Потураєв розповів, що президентська команда бачить оптимальним створення єдиного органу з розширеними повноваженнями – зокрема, можливістю призупиняти мовлення до рішення суду.

26 липня в інтерв’ю «Українському радіо» Микита Потураєв розповів, що команда президента має «план перемоги на інформаційному фронті» та напрацювання рішень щодо телеканалів, які контролюються кумом Володимира Путіна Віктора Медведчука.

1 серпня в ефірі «Радіо Свобода» Микита Потураєв заявив, що влада не планує знімати заборону на ворожі соціальні мережі в Україні.

Микита Потураєв також неодноразово висловлювався про те, що Суспільний мовник буде належним чином профінансований, але має боротися за аудиторію і його рейтинги є важливими.

2 серпня в інтерв’ю LB.ua Микита Потураєв розповів, яким чином пропонує захистити український медіаринок від впливу Росії через механізми прозорості фінансування ЗМІ, а також розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.