1 січня 2017 року набуде чинності закон, згідно з яким загальнонаціональні комерційні телеканали будуть вилучені зі складу універсальної програмної послуги (УПП) та перейдуть до договірних відносин з провайдерами. Нині триває переговорний процес між найбільшими медіагрупами, які ініціювали відповідні зміни до законодавства, і провайдерами щодо майбутніх умов співпраці. Зокрема й щодо того, хто кому має платити (провайдери – телеканалам чи телеканали – провайдерам), і скільки.

Поки що сторонам не вдається домовитися. Тож є ризик, що 1 січня з пакетів операторів кабельного та IPTV-телебачення зникнуть телеканали найбільших українських медіагруп.

«Детектор медіа» запитав у генерального директора одного з найбільших провайдерів кабельного телебачення України – компанії «Воля» – про те, на якій стадії перебувають переговори з медіагрупами та телеканалами, чи готові тексти угод та чи можливо їхнє підписання до 1 січня, коли закон вступить у дію. Джордж Жембері зазначив, що конкретних пропозицій від медіагруп досі не отримував, і якщо домовленостей не буде досягнуто вчасно, готовий припиняти ретрансляцію телеканалів, як того вимагає новоприйнятий закон.

- Пане Жембері, яким чином зараз відбувається хід перемовин з медіагрупами щодо ретрансляції їхніх каналів?

- В першу чергу, варто зазначити, що процес скорочення універсальної програмної послуги в Україні запізнюється років на десять.

Для того, аби я міг щось коментувати, маю спочатку отримати від медіагруп конкретні пропозиції, зрозуміти, чого вони хочуть.

Наразі ми отримали такі пропозиції від двох телегруп, але я не можу розголошувати їхні назви, доки домовленостей не досягнуто.

- Чи правда, що медіагрупи наразі займаються виключно пакетним продажем своїх каналів, вимагають закріпити за їхніми каналами не лише потрапляння в «соціальний пакет», а й певні місця (кнопки)? Крім того, хочуть, аби в угодах було закріплено, що провайдери не мають права брати плату з абонентів за контент медіагруп (чи додаткову плату), тобто перекладати додаткові витрати за контент телеканалів на абонентів?

- Поки що медіагрупи багато чого говорять, але, повторюся, конкретних пропозицій ми від них не чули.

Є канали, що потрапили до складу УПП, є ті, що не потрапили. І вони мають вирішувати, як їм бути далі, будувати нову бізнес-модель. Ми чекаємо. Нам дуже цікаво.

- Чи дійсно телеканали досі не надали провайдерам текстів угод для підписання, хоча водночас вимагають прискорити підписання цих угод? Яким чином тоді можливо встигнути зробити все до 1 січня, коли закон вступить у дію?

- Питання не до мене, а до них – вони мають встигнути.

Справа в тому, що я надіслав свої пропозиції телекомпаніям ще 5 липня, де детально вказав, чого ми чекаємо від них, як бачимо цей процес. Сьогодні – 7 грудня. Дивовижно, але ніякої реакції я досі не отримав.

Це бізнес, це серйозно, є закон. Я хочу договір, у якому буде розписано, хто і за що відповідає. Але його немає.

- Чи готова «Воля» вимкнути ті канали, з якими не буде досягнуто домовленостей? Коли відбудеться таке вимкнення? У новорічну ніч?

- Ми працюємо в правовому полі. Якщо в нас буде договір, ми будемо його використовувати. Якщо ні – вимкнемо канали.

Якщо я хочу зробити платне телебачення, я маю переробити бізнес-модель, побудувати модель дистрибуції, запропонувати ціну, потім пропонувати свій контент платформам. Цього не відбувається наразі з боку телеканалів і медіагруп.

- Як ви оцінюєте розцінки телегруп, що поширені в медіа?

- Мені вони невідомі.

- Я вам розповім: «1+1 медіа» і StarLightMedia зазначили по 75 коп. з абонента за пакет з усіх каналів групи; «Медіа Група Україна» – 45 коп. з абонента; Inter Media Group – 3 грн з абонента.

- Ми не отримували ніяких цифр. Є різниця між офіційною прес-конференцією і розмовами на вулиці.

Я не знаю, чим вони керуються, коли оцінюють свої канали. Це дуже цікаво.

До розмови приєдналася маркетинг-директор компанії «Воля» Вікторія Цомая:

- Дуже просто отримати законопроект. Але якщо його порівнювати з народженням дитини, коли жінка дев’ять місяців, виношуючи її, думає про те, як її назвати, чим годувати, у що вдягнути, то ми наразі маємо новонароджену дитину, як лежить на підлозі, і ніхто з сім’ї не знає, що з нею робити.

Є бізнес, у якому обидві сторони мають побудувати між собою певні процеси. Про них ніхто не подумав, але «робінгуди» встигли подумати про гроші. Ми ніколи не говорили, що не хочемо платити. Ми хочемо платити, але за певними правилами гри, рівними на ринку, з прозорою обґрунтованою моделлю ціноутворення.

Крім того, в комерційних стосунках задіяний певний ризик для простого громадянина, який є користувачем інформаційного поля. Бо зміст існування як медіагруп, так і провайдерів – забезпечити інформаційне поле країні, без ризику отримати у відкритому доступі на супутнику різноманітні канали, які призведуть до посилення некодованого, неконтрольованого інформаційного поля. Це безлад, який спровокували ті, хто, навпаки, мають організовувати інформаційний простір і формувати культуру.

Я не хочу говорити про новорічну ніч як про кінець світу. Давайте не будемо називати цю дату відключення телеканалів, вона нерелевантна. Але це питання точно доведеться вирішувати.

Те, що відбувається наразі, – бізнес-дурниця, бо до того, як формувати законодавство, мають бути створені робочі групи, побудовані бізнес-процеси, прозорі підходи до взаємодії, обговорення. Найцікавіше те, що ніщо не заважає цей процес сформувати зараз, бо в законі написано, що мають бути угоди, але не зазначено, що саме має в них бути.

- У Нацраді між провайдерами та медіагрупами піднімалося питання про перехідний період для підписання угод? Яким він може бути?

- Я не знаю, що там обговорювалося. Дуже багато обговорень відбувається в Нацраді, можливо, в цьому її проблема. Якби обговорень було менше, було би краще й спокійніше.

***

Нагадаємо, 6 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про зміну складу УПП, а 3 листопада його підписав Президент України Петро Порошенко. Згідно з новим законодавством, до складу універсальної програмної послуги входять телерадіопрограми ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (нині в процесі створення), парламентського телеканалу «Рада», а також місцеві та регіональні ефірні аналогові й цифрові телеканали, що мовлять у межах не більш як однієї області та не здійснюють ретрансляції програм інших мовників і не володіють іншими ліцензіями на ефірне мовлення в інших областях. Натомість загальнонаціональні комерційні телеканали будуть вилучені зі складу УПП та перейдуть до договірних відносин з провайдерами. Закон набере чинності з 1 січня 2017 року.

28 жовтня директор групи компаній «Тріолан» Вадим Сидоренко оголосив консолідовану позицію провайдерів щодо нових договірних відносин з телеканалами. На думку провайдерів, телеканали, які хочуть максимального покриття в кабельних мережах, повинні платити провайдерами за поширення сигналу. Ті ж телеканали, які захотіли стати платними, потраплятимуть в окремі пакети провайдерів із суттєво меншим охопленням аудиторії, а телеканали і провайдери спільними зусиллями мотивуватимуть глядачів передплачувати ці пакети.

Ще влітку телегрупи презентували своє бачення майбутніх договірних відносин з операторами: вони вважають, що провайдери мають платити щонайменше 2,5 гривні з абонента за 20 каналів чотирьох медіагруп. Але після підписання нового закону президентом, станом на початок грудня, за даними видання MediaSat, медіагрупи назвали таку вартість свого контенту для мереж платного ТБ: «1+1 медіа» і StarLightMedia – по 75 коп. з абонента за пакет усіх каналів групи; «Медіа Група Україна» – 45 коп. з абонента за пакет усіх каналів групи; Inter Media Group – 3 грн з абонента за пакет усіх каналів групи.

Тим часом у ЗМІ вже поширюються повідомлення про майбутнє відключення телеканалів провайдерами з 1 січня. Зокрема, 7 грудня одеські ЗМІ попередили глядачів про відключення центральних телеканалів із 1 січня.

Фото: «Forbes Украина»