19:05
Четвер, 18 Серпня 2016

2,5 гривні розбрату. StarLightMedia та «1+1 медіа» про зміну УПП і перехід до ринкових відносин з провайдерами

2 639
2,5 гривні розбрату. StarLightMedia та «1+1 медіа» про зміну УПП і перехід до ринкових відносин з провайдерами
2,5 гривні розбрату. StarLightMedia та «1+1 медіа» про зміну УПП і перехід до ринкових відносин з провайдерами

Півтора роки тому дві медіагрупи – StarLightMedia та «1+1 медіа» – почали розмову з гравцями ринку платного телебачення про перехід на договірні відносини і запровадження для провайдерів плати за ретрансляцію ефірних українських телеканалів. Рік тому ми поспілкувалися на цю тему з директором зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федором Гречаніновим, який розповів про ціну питання (5-10 гривень з абонента за всі українські ефірні канали з перспективою вийти через п’ять років на суму 1 долар з абонента) та анонсував необхідність зміни норми законодавства про універсальну програмну послугу, адже наразі провайдери не зобов’язані укладати угоди з телеканалами, що входять до УПП.

Відтоді було зареєстровано законопроект№3504 про зміну УПП, який зазнав кілька редакційних змін. 12 липня Рада ухвалила його за основу в першому читанні. Зачитана в парламенті під стенограму редакція законопроекту передбачає залишити в складі УПП суспільне ТБ і радіо, телеканал «Рада», а також ефірні аналогові й цифрові місцеві й регіональні телеканали. При цьому загальнонаціональні ефірні комерційні мовники будуть вилучені зі складу УПП і, відповідно, перейдуть до договірних відносин з провайдерами.

Протягом цих півтора років медіагрупи й провайдери вели постійний діалог і неодноразово збиралися за круглими столами для дискусії. Часом здавалося, що компромісу досягнуто, але цього не сталося, й після ухвалення законопроекту розпочалася публічна війна. На прес-конференції 20 липня представники «Телекомунікаційної палати України» (найбільший член асоціації – компанія «Воля-кабель») заявили, що законопроект несе загрозу для інформаційної безпеки України. Тому що абоненти будуть змушені сплачувати більше коштів за доступ до інформації, яка зараз гарантована державою, і неминуче відбудеться відтік абонентів до неконтрольованих державою телевізійних платформ.

Сьогодні, 18 серпня, свою позицію на зустрічі із журналістами вирішили донести представники телегруп – директор зі стратегічного маркетингу StarLightMedia Федір Гречанінов і виконавчий директор «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук. За рік, що минув, медіагрупи знизили свої фінансові очікування, замислилися над інформаційною безпекою в контексті кодування на супутнику та заговорили про соціальну місію – безкоштовний цифровий ефір.

Про діалог із провайдерами

Ф.Г.: За останній місяць компромісу з провайдерами не знайдено, діалогу за час відпустки не відбулося. Ми бачимо категоричне неприйняття нашої позиції як з боку гравців ринку кабельного ТБ, так і профільних асоціацій. Для кабельників це вигідна ситуація, адже вони можуть доносити до парламенту меседж, що питання спірне, ми не домовилися, а тому ухвалювати закон не можна.

Я.П.: Зараз на ринку працюють 520 кабельних операторів. Діалог ми розпочали півтора роки тому з найбільшими гравцями. Була конструктивна розмова, як розвивати ринок кабельного ТБ. У них є проблеми з андерепортингом, дисконтами, демпінгом. Є питання в них до DTT-сегменту, до «Зеонбуду». У нас спільна мета – зробити ринок прозорим і зрозумілим, і в нас був діалог. Але так сталося, що одна з провідних компаній на ринку кабельного телебачення навесні заявила: ми готові працювати, але в такому разі чотири телегрупи повинні віддати нам ексклюзивні права на дистрибуцію на території України. Ми взяли паузу, а вони запевнили: якщо ні – тоді війна. Те, що відбувається останні два місяці, – це результат цієї пропозиції. Наразі є багато маніпуляцій та викривлень ситуації. Але ми налаштовані на конструктивний діалог.

Про ціну питання

Я.П.: У 2012 році ми з Федором вперше сіли з найбільшими провайдерами говорити про кодування сигналу телеканалів і про те, скільки потенційно можуть коштувати канали чотирьох медіагруп для провайдерів.

Ф.Г.: Ми говорили не про те, скільки коштують канали, а скільки кабельні, супутникові, ОТТ-оператори могли би платити.

Я.П.: На той момент були позитивні сподівання, ринок був на підйомі. І була названа сума 8 гривень на місяць з абонента за 20 каналів чотирьох медіагруп. Та відтоді все змінилося. Коли сьогодні маніпулюють цифрою 25 гривень – це складають пропорцію до долара. Проте ми прекрасно розуміємо платоспроможність населення і ситуацію на ринку. Тому сьогодні йдеться про суму 2,5 гривні на місяць з абонента за 20 каналів чотирьох медіагруп. Ціна сформувалася з діалогу з кабельниками навесні цього року.

Ф.Г.: Ми вважаємо, що в сьогоднішній економічній моделі існування кабельних операторів вони можуть платити 2,5 гривні. Яким буде розподіл цих 2,5 грн між медіагрупами – це результат подальших переговорів. Ми не говоримо про пакет з чотирьох медіагруп – кожна з груп веде переговори індивідуально.

На сьогодні соціальний (базовий) пакет у провайдерів коштує від 15 грн, у середньому – 25 грн на місяць. 2,5 гривні – це приблизно 10-15% від цієї суми. 15% – це та величина роялті, яку кабельники можуть віддати постачальникам контенту. Норма роялті в розрахунках кабельних операторів у великих пакетах доходить до 50%, а в базовому пакеті вона наразі становить 0. Ми кажемо: давайте вона буде не 0, а 15%.

Я.П.: З 2014 по 2016 рік компанія «Воля», наприклад, підняла ціну на свій соціальний пакет на 23 грн (58%). У середньому по ринку зростання ціни на базовий пакет становить 40% (у деяких провайдерів – від 50% до 100%). Це при тому, що контент каналів, що входять до базового пакету, провайдери отримують безкоштовно, адже це канали, що входять в УПП.

Як зміниться кінцева ціна для глядачів?

Я.П.: 2,5 грн з одного телеглядача – це те навантаження, яке оператори можуть витримати без перенесення плати на кінцевого споживача. Варіанти редакції законопроекту говорять про відтермінування впровадження закону з нового року. Відповідно, буде час домовитися і підготуватися.

Ф.Г.: Кабельні оператори і без нашої ініціативи зміни УПП хочуть і планують піднімати ціни на свої пакети. З іншого боку, зараз вони можуть донести до свого абонента, що це нібито відбувається через нас.

Про знижки за обсяг

Ф.Г.: StarLightMedia не буде робити знижок за обсяг. Але в кожної медіагрупи буде своя політика. Я не знаю, якою буде ціна, але вона буде однаковою для всіх. За що можуть бути знижки в нас? Якщо вони підпишуть з нами угоди до початку дії закону, отримають знижку 15%.

Я.П.: До цінової політики ми не дійшли. Між собою медіагрупи погодили бар’єр, за яким ми не повинні допустити входження на ринок. Це ми контролювати будемо.

Про пакетну пропозицію

Я.П.: Опція вибору завжди є. Ми не пропонуємо пакетом усі канали.

Про стратегічні суми

Ф.Г.: Якщо ми з усіма домовимося і всі кабельні оператори на початковому етапі платитимуть по 2,5 грн з абонента на місяць, то з 4 млн абонентів кабельного ТБ ми отримаємо 120 млн грн на рік. Це 3% від обсягу телевізійного ринку цього року (4 млрд грн.). Ми сподіваємося, що ринок буде розвиватися і кабельні оператори будуть платити нам більше.

Зміни в законі мають дозволити почати певний процес. Скільки грошей ми будемо брати з провайдерів через п’ять років, залежить від того, в якому стані буде українська економіка, які будуть успіхи чи неуспіхи в боротьбі з піратством (а це залежить не лише від медіагруп, а й від поліції, прокуратури, судів).

Я.П.: Сьогодні 90% наших доходів – це реклама. І ми прагнемо переходу до змішаної моделі. У великих медіахолдингів є три кити, на яких вони базуються: реклама, продаж контенту і дистрибуція каналів. В ідеальному світі у структурі доходів це три по 33%. Візьмемо українські реалії. Створенням контенту наші медіагрупи активно займаються з 2009-2010 років. У сьогоднішній структурі доходів продаж власного контенту на зовнішні ринки та український становить до 10%. В ідеальній моделі мав би становити 30-40%, адже 85% контенту в ефірі «1+1»– це власне виробництво. Тож я припустив би, що в нашій структурі доходів через п’ять років дистрибуція становитиме до 10%.

Про змішану, рекламну і платну модель

Я.П.: Канал «Футбол» – платний, і водночас на ньому є спонсорство і реклама. В усьому світі працює змішана модель. Іноземні платні канали до літа цього року мали українську рекламу. Fox розглядає можливість рекламної врізки у свої канали. Вони говорять про максимізацію своїх вигод. Сьогодні змішана модель домінуюча.

Ф.Г.: Виходячи із сьогоднішньої економічної ситуації, ми не бачимо передумов і ринкової доцільності в заміні рекламної моделі на платну (залишити в групі один рекламний канал, решту зробити платними). До цього не готові ні оператори, ні абоненти.

Сьогодні телевізійний ринок отримує з одного телевізійного домогосподарства приблизно 27 грн рекламних грошей на місяць (4 млрд грн річних доходів від телереклами розділити на 12,5 млн домогосподарств і на 12 місяців). Щоб замінити рекламну монетизацію платою за контент, потрібно з кожного кабельного домогосподарства збирати утричі більшу суму,адже кабельні домогосподарства становлять третину всіх телевізійних домогосподарств. Я не впевнений, що українські абоненти готові сьогодні доплачувати ці гроші, щоб отримувати український контент без реклами.

Я.П.: Наявність заборони контрактувати канали з УПП заважає розвитку нішевих каналів медіагруп. Коли «1+1» належав американському медіахолдингу СМЕ, у нашій п’ятирічній стратегії була ідея запустити 15 нішевих каналів. Але канали-початківці змушені платити кабельним операторам за поширення в мережі. І тільки через кілька років, якщо оператор побачить, що канал популярний і його дивляться, тоді він може сказати, що буде безкоштовно брати канал. Кілька років тому в наших переговорах з кабельниками було так: три канали з УПП беру безкоштовно, а за інші три – плати мені гроші. І досі ми змушені платити за поширення деяких каналів у мережах кабельних операторів. Доки «2+2» не увійшов в УПП і на каналі не з’явився футбол, ми змушені були за нього платити.

Ф.Г.: Після зміни УПП ми не збираємося платити провайдерам, ми збираємося з них брати гроші.

Про кінцеву мету медіагруп

Ф.Г.: Наша мета – розвинути індустрію платного ТБ. Провайдери самі без правовласників не можуть боротися з піратством, з андерепортингом.

УПП не поширюється на супутник унаслідок технологічних причин (супутник не може забезпечити доставку всіх регіональних каналів). При цьому в країні працює супутниковий оператор Viasat, який має ліцензію провайдера. Ми в будь-який момент могли прийти до Viasat і сказати: хочеш нас транслювати – плати роялті. Що ми і зробили. Та ми побачили бізнес Viasat, проблеми оператора, і в результаті ми не брали з них грошей. Ми завжди розуміємо, у яких реаліях перебуває наш контрагент. Такий же підхід буде щодо кабельних партнерів. Теза про те, що ми хочемо зробити боляче ринку платного ТБ чи кінцевому абоненту, – неправда.

Ми вважаємо, що неможливе стійке демократичне суспільство і розвиток свободи слова в ситуації, коли ключові ЗМІ не є економічно самостійними й ефективними. Сьогодні ТБ – збиткова галузь. Нам заборонили використовувати російський контент, відповідно, ми маємо виробляти свій контент, який має конкурувати з російськими каналами, що доступні на супутнику по всій території. При цьому російський ринок приблизно вдесятеро більше нашого з точки зору доходів телеканалів. Крім того щороку РФ дотує створення контенту мільярдами доларів. А ми маємо створювати конкурентоспроможний контент. Тому будь-які дії держави, які допоможуть телеіндустрії стати самоокупною, – це добро. Будь-які бар’єри на цьому шляху – це зло.

Чому «Медіа Група Україна» та Inter Media Group публічно не приєднуються до дискусії?

Я.П.: Мабуть, це не в пріоритеті їхніх питань.

Хто виграє від змін?

Ф.Г.: Легальні законослухняні кабельники. У нас з’явиться прямий стимул боротися з піратами, з андерепортингом. І додаткова плата за ретрансляцію українських каналів стане значним бар’єром для тих, хто демпінгує і збирається демпінгувати далі.

Є досить велика асоціація ринку платного ТБ, керівництво якої нас підтримує. Але вони кажуть: якщо ми оголосимо про це публічно, нас порвуть колеги.

Про боротьбу з андерепортингом і піратством

Я.П.: У населених пунктах, де оператори декларують однаковий розмір абонбази, ціна на пакети може відрізнятися вдвічі. Тому що є андерепортинг і демпінг. Держстат оцінює ринок кабельного ТБ у 1,5 млрд грн на рік. Фахівці говорять про 2,5-2,8 млрд грн. Тобто половина ринку перебуває в тіні. Наприклад, є оператор, який працює під брендом, а в нього є сузір’я СПД-шників, які підключають абонентів і яким сплачується абонплата.

Ф.Г.: Є накопчене ринком знання своїх конкурентів. У будь-якому місті один кабельник добре знає про іншого, скільки в нього абонентів. Більш того, коли дрібніші кабельники намагаються продатися більшим, вони заявляють справжню абонентську базу (а може й завищену), і в цей момент проводиться аудит. Тобто ці знання на ринку є. Оскільки всі легальні гравці зацікавлені в тому, щоб ми мали рівні умови для всіх, я очікую, що вони будуть відкритими з нами не тільки про самих себе. І якщо ми знаємо, що є оператори, в яких 100 тис. абонентів, а вони заявляють нам про 5 тис., ми не будемо підписувати з ними документів.

Про різницю між кабельними операторами і «Зеонбудом»

Ф.Г.: «Зеонбуд» не повинен нам платити за поширення сигналу – ми самі йому платимо. Але безкоштовний ефір є в будь-якій країні. Можливість людей отримати безкоштовний доступ до ключових каналів – це норма в усьому світі.

Я.П: Для «Зеонбуду» наш контент безкоштовний, але й для глядачів він доставляється безкоштовно, і в цьому наша соціальна роль. У чому маніпуляція? У 520 кабельних операторів є базовий (соціальний, універсальний) пакет, контент для якого вони отримують безкоштовно, але при цьому за 13-15-18 каналів беруть з абонента в середньому 25 грн на місяць.

Враховуючи соціальний рівень і достаток, кожен громадянин може вибрати рівень послуг – ОТТ, супутник, кабель чи соціальне безкоштовне ефірне мовлення. Сьогодні є ефірні аналог і цифра, є Концерн РРТ і «Зеонбуд». Ми, звісно, дуже обурені, що одночасно платимо за два види доставки в ефірі. І ми дуже чекаємо, що наступного літа відбудеться повний перехід на цифрове ефірне мовлення.

Ф.Г.: Нам усе одно, чи це «Зеонбуд», чи це РРТ – чи державна, чи приватна компанія. У багатьох європейських країнах послуги з розповсюдження ефірного сигналу надають приватні компанії, і там все одно є безкоштовний ефір. Нам така послуга потрібна, самі ми її надати собі не можемо, це дуже дорого. Ми платили РРТ не тому, що це державна компанія, а тому, що він надає послугу і є монополістом.

Нам невідомо, чи є актуальними плани «Зеонбуду» щодо платного пакету.

Про кодування на супутнику

Ф.Г.: Ми вважаємо, що потрібно кодуватися на супутнику. Але це буде не одночасно зі зміною УПП. Коли будуть відбудовані відносини з ринком кабельного телебачення – наступним кроком логічно кодувати супутник.

Я.П.: Але є велика проблема, і ми готуємося до діалогу з регулятором. Якщо ми закодуємо сигнал, то обмежимо людей у доступі до українського ТБ. Є два українські супутникові провайдери, регулювання яких полягає тільки в наповненні їхньої програмної послуги. Ці два оператори мають 150 тис. абонентів на двох, і за останні два роки їм заборонили десятки російських каналів. При цьому 3,8 млн абонентів безкоштовного супутникового ТБ продовжують отримувати з супутника заборонені російські канали. Жодних інструментів і важелів для боротьби з російськими каналами на супутнику не надано. Доки ми не погодимо з регулятором, як вони будуть контролювати російські канали в супутниковому сегменті, кодувати сигнал ми не будемо.

Хоча закодувати українські канали – це теж один з інструментів регулювання. Адже тоді український глядач піде до супутникового провайдера, який має українські канали. Візьмемо приклад з ринку кабельного ТБ. У структурі їх телеперегляду канали з УПП мають частку від 52%, а 20 каналів чотирьох медіагруп мають частку від 73%. Це при тому, що крім 20 наших каналів є сотні інших. Люди можуть вибирати, але вони дивляться українське. З іншого боку, є ризик обмежити в доступі до супутникового українського ТБ людей, які не готові перейти до платних провайдерів, і в них залишаться тільки російські канали. Це велика дилема, на яку відповіді в мене наразі нема.

Фото: Костянтин Мельницький, Capital.ua

Читайте також
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2639
Переглядів
Коментарі
Дарина
22:52 / 18 Серпня 2016
удасно много суржика по тексту. Позор! Вы же журналисты!
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду