«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Раніше ми регулярно проводили кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяли читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і покращити свій інформаційний контент.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Раніше ми публікували огляди телеканалів СТС (Суми), ГОК (м. Горішні Плавні Полтавської області), Alex.ua (Запоріжжя), ПАЕС (Южноукраїнськ, Миколаївщина), «Візит» (Кременчук, Полтавська область), «Павлоградська ТРК» (Павлоград на Дніпропетровщині), «НІС-ТВ» (Миколаїв), Simon (Харків), «МІС» (Кам’янське, Дніпропетровська область), «Рудана» (Кривий Ріг, Дніпропетровщина), ATV (Суми), 9 канал (Дніпро). На черзі дніпровський 11 канал. 

11 канал (телекомпанія «Стерх») — ще один найстарший телеканал Дніпра. На сайті є дата першого виходу в ефір — 6 липня 1994 року. Покриття каналу охоплює Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Новомосковськ, Нікополь, Підгородне, Павлоград та інші населені пункти в радіусі 70 кілометрів від обласного центру. Власники каналу — Віктор і Олена Пінчуки; за даними YouControl, «Стерх» — дочірнє підприємство ТОВ «Старлайт медіа». 

Ютуб-канал ТРК «Стерх» зареєструвалаи у червні 2013 року, й зараз він має майже сто тисяч підписників. Сюди викладають випуски новин, інтерв'ю, записи брифінгів, зокрема, керівника воєнної адміністрації Кривого Рогу Олександра Вілкула. Щодня виходить спецпроєкт «Про Нікополь». Нікополь — важливе місто для холдингу Віктора Пінчука, адже там зосереджені його підприємства. Зараз місто постійно обстрілюють із-за Каховського водосховища, тому новини про Нікополь є щодня. 

Випуски новин 11 каналу тривають у середньому 22-23 хвилини і складаються з 8-9 повідомлень і сюжетів. Практично всі вони стосуються подій у регіоні. Посадовців у новинах згадують, але не зловживають — наприклад, мера Дніпра Бориса Філатова за два тижні згадали лише раз. При цьому давали включення мерів і голів районних адміністрацій із регіонів, які потерпають від російських обстрілів. 

Випуски новин оформлені професійно: у студії по черзі працюють ведучий і ведуча, на заставці напис: «Тримаємо стрій — разом переможемо». Головна картинка за спиною ведучих змінюється в кожному випуску залежно від ключового репортажу дня. Власне репортажі становлять більшу частину контенту новинних випусків. У них зазвичай  достатньо героїв і героїнь, збалансовано подаються думки й коментарі, чиновники з'являються тільки там, де доречні.  

Ще одна особливість, яка відрізняє 11 канал від більшості регіональних каналів, які «Детектор медіа» вже оглянув, — обов’язковий гість студії, з яким ведучий чи ведуча проводить коротке інтерв’ю й заохочує глядачів дочекатися завершення випуску, аби побачити розмову повністю. 

Частина новинних випусків супроводжувалася сурдоперекладом, а коментарі російською перекладаються синхронно українською. Ведучі періодично промовляють патріотичні гасла та заклики, а також коментують дії загарбників, називаючи їх «рашистами», а їхні обстріли — цинічними. 

Новини про війну інформаційна служба 11 каналу намагається чергувати з темами, прямо не пов’язаними з обороною: новинами про житлово-комунальне господарство, транспорт, початок навчального року, небезпеку коронавірусної хвороби, культурні події і обов’язково — про погоду. Структура випусків стабільна: перший сюжет — про обстріли з боку російської армії в регіоні, другий — про ситуацію на всьому фронті, далі — місцеві теми та розмова з гостем у студії. Питання виникають передусім до сюжетів про ситуацію на фронтах по всій Україні: зазвичай це добірка матеріалів із різних джерел, деякі з них ніяк не ідентифіковані.

Наприклад, в одному сюжеті «традиційного огляду подій війни» за 8 серпня  можна побачити включення представника пресслужби головного управління розвідки Міноборони України (з логотипом «1+1»), нарізку відео із CNN, знову з «1+1», речника Генштабу без позначки, звідки він, відео з телеграм-каналу «Труха», набір невідомих фото з руйнуваннями цивільної інфраструктури, коментар речниці командування «Південь», знову відео «Трухи», включення голови Харківської ОВА, накладене  на напис «пряме включення» невідомо якого каналу,  ще одне відео з написом «Констянтинівка» і титрами «росія несе смерть і руйнування. Евакуація рятує життя!», включення президента про ситуацію на фронті, потім раптом — «за інформацією Associated Press» начитка про недовивезене зерно, яке зупинилося в Середземному морі і стосунку до «традиційного огляду подій війни по регіонах України» явно не має.

І так щоразу. Ось перелік джерел в огляді подій війни від 11 серпня: відео без зазначення джерела про Харків, відео «Трухи» (водяний знак «плавав» по центру), речник Генштабу (звідки відео?), спікер комнадування «Південь» (чиє відео?), «1+1», фото Запорізької АЕС (чиї), відео телеграм-каналу «Херсон», знову «Труха», зруйнований Сєвєродонецьк (чиє відео?), Сумщина (водяний знак ДСНС), інтерактивна карта бойових дій (чия?), Михайло Подоляк (Бі-бі-сі) і завершення: «Орків вправно смажать і не забувають, що таке людяність. У руках захисників безпечно почувається ось це маленьке цуценя…».

Спонтаннішим був лише сюжет від 17 серпня, в якому від опису бойових дій зненацька перейшли до проблематики опалювального сезону з мером Львова Андрієм Садовим, якого зняло «Радіо Свобода» з дровами в руках. Потім, фактично на одному диханні, авторка сюжету видає: «Готуємося не тільки до опалювального сезону, а й до початку навчального року. За повідомленням міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, 41% навчальних закладів готові до очної форми навчання. Тож діти зможуть нарешті повернутися за парти. Наші військові попри обстріли рятують тварин, що страждають не менше за людей». І на екрані з'являється прекрасне цуценя під гарну музику, а у глядача загострюється тривожний розлад від кількості побаченого в одному сюжеті. 

Загалом відсутність зрозумілих джерел фото чи відео про бойові дії та їхні наслідки — поширена проблема регіональних телеканалів. Журналісти посилаються на «ютуб», а в деяких випадках походження відео можна з’ясувати завдяки логотипу джерела. Іноді новинарі зазначали, що відео, яке вони використовують, архівне. Однак в умовах війни цього точно недостатньо.

Хочеться зупинитися на ще одному сюжеті, в якому досить детально описана ситуація з підготовкою до опалювального сезону. 

Загалом за два тижні спостережень у новинах майже не було ознак замовності. І в актуальному та важливому репортажі про опалювальний сезон спершу все було добре: що вирішили депутати, якої температури в оселях слід чекати людям узимку, як готуються мешканці Дніпра (хтось встановлює індивідуальне опалення, хтось планує палити дровами й «усім, що горить»). І тут — раптовий перехід у стилі раннього Хічкока: звук повітряної тривоги, дерев’яна гойдалка, яка гойдається без людей. І розповідь ведучої, що підприємство «МТ 10-Інвест» до війни виготовляло гойдалки. Довелося ще пару разів передивитися цей момент, аби зрозуміти, що це все ще про проблеми опалення. З цього моменту матеріал став схожим на приховану рекламу: конструктор, який з’явився в кадрі кілька разів, розповів, як підприємство замість гойдалок почало виробляти турбопечі, які постачають, зокрема, на блокпости. «На такій печі в скрутні часи і вдома можна їжу приготувати, а після нашої перемоги зручно буде брати на відпочинок. А щоб зігріти оселі українців тут взялися за виготовлення твердопаливних котлів», — веде далі ведуча, докладно описуючи котел і закликаючи глядачів звернути увагу на цей прилад. 

Вирізнявся з-поміж інших іще один матеріал — репортаж від 16 серпня про переселенців — людей з інвалідністю та пенсіонерів, яким нема куди повертатися. Кадри самотніх хворих людей, їхні розповіді про жахи, які вони пережили, не могли не викликати співчуття. Аж раптом на екрані з’явилась міністерка окупованих територій Ірина Верещук, яка приїхала до Дніпра й відвідала заклад, де мешкають переселенці. Якщо можна було зіпсувати добрий репортаж, то тільки так — сюжет перетворився на класичний паркет із великими планами обличчя міністерки, яке демонструє співчуття переселенцям, і виголошеними на камеру обіцянками допомоги. 

Добір гостей студії — героїв інтерв’ю, які демонструють частково під час випуску новин, частково після, — зазвичай не викликав запитань. Вирізнявся з-поміж логічних і актуальних гостей студії лише один: відповідальний секретар приймальної комісії Дніпровського державного аграрно-економічного університету. На екрані були всі контакти для охочих вступити у виш, тож виглядало це як реклама, хоча сам гість і не надто вихваляв свій університет. Так і не зрозуміло, чому запросили в ефір саме представника цього вишу, який у рейтингу чотирьох десятків вишів Дніпропетровської області посідає шістнадцяте місце. 

В цілому ж новини 11 каналу можна назвати якісними й актуальними. Якщо тільки не звертати увагу, що в новинах немає не тільки явного піару, але також навіть натяків на критику місцевої або центральної влади. Зате є новини спорту і прогноз погоди — це теж важливо.