Фельдману: Думати, як відомо, корисно. Краще би знати і вміти, про етику не забувати. Не знаєте – спитайте (адреса моя Вам відома). Знаєте – подайте факти, аргументи і подібні «дрібнички». Елементарно, Ватсон… Бо не чоловіча справа спростовані припущення повторювати – та ще й на сайті. Так наражаються на образливі вислови, які на Вашу адресу наведені нижче, і появу яких на сайті я особисто рішуче засуджую.

ingoo -> думаю, что вы абсолютно правы

Таки да -> аккуратнее на поворотах. скажите мне это в глаза. если наберетесь смелости

To ingoo: Мабуть, Ви не знайомі з цікавою максимою: немає нічого практичнішого за добру теорію. Управлінська практика наших активістів, не знайомих з теоретичними і практичними основами функціонування демократичних організацій, яскраво доводить попереднє. То ж, Ви і надалі пропонуєте працювати, як Бог на душу пошле – не зважаючи на катастрофічні результати? У Вас є заперечення по суті, чи Вас просто дратують мої виступи? Не читайте… А щодо мого управлінського досвіду, Ваше припущення виявилося цілком помилковим: саме на основі особистого досвіду я викладаю свої пропозиції, врахування яких може багато що змінити. Чи виявляться ці пропозиції і зміни, що з них випливають, потрібними сьогодні – це дійсно питання. Скоро стане ясно. Можливо, ще 2003-го року я дійсно потрапив не до свого потягу. А може, з того часу потяг змінив маршрут і станцію призначення…

to Tертичний. в лютому вперше був на засідання профспілки на Володимирській 55. Здається, яскравість саме пана Тертичного в дискусії стала помітною вже тоді. Теоретичність і наскільки я розумію, відсутність жодного управлінського досвіду - те, що веде до чисельних статей, пропозицій, розкриття проблеми - а в житті нічого не змінює.

Этот столичный мажор профсоюзу не нужен

.. А хто такой Фельдман?) и шо он таки хорошего может сделвть для украинской профспилки?.. ой.. не делайте мне смешно..

Рома, выйди замуж сам за себя!

Вместо "аховых" предложений и слезливых всхлипываний приведу простой пример. А вы уж сами решайте: нужен или нет профсоюз и всякие там членские "корочки". В ноябре 2007 года, когда на меня уже стали основательно "давить" местечковые "вожди" за мои журналистские расследования, я поехал в столицу с твёрдым намерением вступить в НМПУ. Встретился в офисе с Сергеем Гузем, заполнил анкету, написал заявление. Мне сказали: жди ответа, потому как грядёт реорганизация. Реорганизация грянула. Бумажки где-то у кого-то на очередном рассмотрении. А тем временем следователь новокаховской прокуратуры отказывает в возбуждении уголовного дела по факту покушения на мою жизнь, мотивируя тем, что я... не предоставил никаких документов, доказывающих что я - журналист. Смешно? А в Н.Каховке только одна газета из шести существующих не написала о нападении на меня, и эта газета, в штате которой состоит городской "начальник" НМПУ. А его коллега - редактор "Каховской Зари" г-ин Менисенко, член НСЖУ, спасая реноме новокаховского мера Коваленко, и вовсе заявил: "Цыгипа - не журналист, ибо он не состоит в НСЖУ!". Грустно? Вот такие у нас в Украине журналистские "профспілки". "Залежні" и "незалежні". Для кого они существуют? Для кабинетных начальников? Вопрос, как говорится, не требующий ответа...

Фельдману: Закликати мене чи кого ще Ви, звичайно, маєте повне право. Як і висловлювати свою думку, особливо, коли вона обгрунтована. А ось далі, як заначав раніше Вася, у Вас повна каша: 1. Обмежувати мою свободу дій (вийти або висунутися) у Вас не маєте жодних підстав: зазирніть в Конституцію і статут спілки. 2. Якщо Ви і ще деякі члени комітетів взяли відповідальність «на свои плечи» і демонструєте інтелектуальну та організаційну неспроможність, кожен член спілки має право повідомити вам свою думку з цього приводу. Щоправда, якщо це критика, то краще це робити «з відкритим забралом», але й за ніком не забороняється. Ви називаєте це «приписывать безответственность другим» - це ще одна ознака нашої з Вами належності до дуже відмінних соціальних характерів. 3. Ця ж відмінність виявляється у незбагненній, на мій погляд, формі Вашого п.2: «Выдвинуться на конференции КНМП и взять на себя ответственность за дальнейшее ее развитие». Тут Ви наче верховний Гуру (чи Генеральний секретар ЦК КПРС) не тільки мене зобов’язуєте, але й всю Київську організацію, яка, нібито, має обрати мене головою, як тільки я висуну свою кандидатуру?. 4. Я ніколи не ухилявся від відповідальності: в межах взятих на себе зобов’язань. Маю одне моральне зобов’язання щодо НМПУ і КНМП: довести правоту моїх гіпотез, думок і пропозицій, задля порятунку і перспективи спілки.

Вибачте, загубилося закінчення вчорашньої задовгої репліки: Адже головним ресурсом профспілки може бути тільки дієва солідарність її членів. Вона може існувати тільки на основі взаємної довіри. Цю довіру зруйнували вчорашні керівники спілки своєю закритістю. А нинішні (частково вчорашні) керівники навіть не здогадуються, що довіру потрібно відновляти. При чому, відновляти не від нуля, а з від’ємного балансу: адже, кредит довіри «рядових» спілчан керівниками профукано приблизно так, як «помаранчовими» лідерами профукано кредит довіри київського Майдану Без вирішення цієї, ключової проблеми неможливо вирішити всі інші, теж важливі, але другого порядку завдання. «Я ще не бачив вдалого прикладу побудови роботи будь-якої, чи то громадської, чи суто комерційної організації без урахування реалій життя» - написав Р.Скрипін. І тим самим визнав, що головної «реалії життя» нашої спілки він просто не помічає. Шановні «реалісти», хіба ви не бачите, в якому стані залишається київська організація? А у неї ж, на відміну від НМПУ, кошти є, і апарат сформовано, як повідомлялося на конференції 9 лютого. Минуло майже три місяці, і що ж – організація запрацювала? Чому ми маємо повірити, що з отриманням коштів запрацює Національна спілка – адже її керівники демонструють такі ж самі, «менеджерські» принципи? Чому ми маємо повірити, якщо більша частина комітету НМПУ складається з людей, які довели її до непритомності? І досі не хочуть визнати цей факт.

Тертычному -> Александр. Я призываю вас публично. С этой позицией вам только два пути: 1. выйти из организации и рассказывать свои эти свои монологи стенам, детям или птицам; 2. Выдвинуться на конференции КНМП и взять на себя ответственность за дальнейшее ее развитие. Если Вы не последуете любому из этих вариантов, я буду иметь полное право называть вас человеком безответственным. Ибо вы приписываете безответственность другим, не взяв на себя никакой ответственности, кроме как отвественность возлагать ее на других людей, уже ее взявшей на свои плечи.

ВасяClasik -> Да што Вы, Вася? Вы пропустили момент со своим язвительным отношением, когда эта организация получила статус Full member of International Federation of Journalists. Такая, к сравнению, организация, как НСЖУ (Вами, видимо, крайне любимая), имеет статус рангом ниже на порядок. Ну да куда уж для Вас, видимо, и Международная Федерация Журналистов - не организация? Для Вас МФЖ не существует? Может, для Вас есть только НСЖУ в этом мире? У меня стойкое ощущение, что для Вас существует только эта организация...

Да пока организации никакой нет. Есть только амбиции и туманные намерения. Никого вы защищать не собираетесь, поскольку об этом ничего не пишите. Вам нужен клуб. Ну, а мы другой, более натуральной, ориентации.

Да уж, господа, ваши эти комментарии. А что сделали Вы для развития организации?

Про ресурси та довіру в медіа-профспілці Голова ілюструє розбіжності двох принципів Виступ Романа Скрипіна (Профспілка: to be or not to be?) доводить, що в НМПУ з певного часу все робиться «як завжди». Оминаючи обгрунтування принципів роботи, обговорення програми і її схвалення громадою, Голова береться одразу здійснити «заходи з реалізації»: «Наша профспілка має бути престижним професійним клубом. Плани, як це зробити, є. Необхідна лише дрібничка – дієва виконавча структура. ...З менеджерської точки зору взагалі немає різниці у характері організації. В основу все одно лягає усталена бізнес-схема». Іншими словами, «дайте нам гроші – і ми зробимо!». Таку ж позицію займають перший заступник голови НМПУ Сергій Гузь, члени комітету НМПУ Тетяна Якубович та Микола Фельдман. Шановні «менеджери», я цілком згоден з переліком проблем спілки, який навів Глова. Не викликає жодних заперечень, що спілці потрібна «дієва виконавча структура». Припустимо, що гроші на неї знайшлися. Але хто ж вам їх дасть, якщо ви: не погодили ваші плани із спілчанами; не оприлюднили навіть ті загадкові плани; не довели вашу компетентність. У мене, наприклад, є суттєві сумніви з останнього питання – тому, що автори не вбачають принципової відмінності між організацією роботи профспілки і бізнесової структури. Бо в переліку проблем спілки, які навів Р.Скрипін, не виявилося головної проблеми – втраченої довіри. Адже головним ресурсом профспілки може бути тільки дієва солідарність її членів. Вона може існувати тільки на основі взаємної довіри. Цю довіру зруйнували вчорашні керівники спілки своєю закритістю. А нинішні (частково вчорашні) керівники навіть не здогадуються, що довіру потрібно відновляти. При чому, відновляти не від нуля, а з від’ємного балансу: адже, кредит довіри «рядових» спілчан керівниками профукано приблизно так, як «помаранчовими» лідерами профукано кредит довіри київського Майдану Без вирішення цієї, ключової проблеми неможливо вирішити всі інші, теж важливі, але другого порядку завдання. «Я ще не бачив вдалого прикладу побудови роботи будь-якої, чи то громадської, чи суто комерційної організації без урахування реалій життя

Цілком бо ж погоджуюся з Васею со товаріщі! Та воно ж і вже давно відомо, що, вибачте, мандіти - то не мішкі тягати, навіть, бодай і діряві профспілкові! Я взяти голку з ниткою та й трохи підлатати ті мішкі? Мабуть: не царськоє то дело?! І чого ж ми такі бідні...

Рома, как настоящий звездный жлоб просит денег и абсолютного послушания.

Что припекло? Очень похоже, что ты, Рома, широко раскрыл двери чтобы ими громко хлопнуть))) Молодец! ПР-фореве! Давай, сматывай удочки, а то не ровен час и вправду какой-нибудь "сомнительный конфликт" придется разруливать... to be continue))))

Ромцю, я плакав як читав твій допис. Ти гадаєш, як будеш зявлятись в офісі профспілки частіше, ніж раз на тиждень, то вже перепрацюєшся, і тобі будуть носити квіти на могилку? Моє сонце. Квіти треба заслужити. А ще - риба моя, ну не потрібно винаходити велосипед, який вже давно винайшли американці у керуванні неприбутковими організаціями. Перетри з розумними людьми, не з журналістського середовища. Або нема бажання і лінь щось робити, або просто нема толку. ГГГ, цирк, кличеш когось хто б прийшов і розрулив ситуацію, поки ти будеш виконувати свою "представницьку функцію, скоріше формальну". А де твоя команда, чувак? Ще не сколотив? Да і задовбали вже розмови про рестарт. Прийшло чергове лопуцько і просить когось зробити рестарт замість нього, такого класного, но такого одинокого, нещасного, ото воно риється собі у профспілковому смітті вже третій місяць без толку, ах. Звізда наша, ти там навіщо? Ти якось оприділись чи ти звіздиш чи ти керуєш. Чим ти проявив себе за ці три місяці? Де? Якось і не виникає бажання з тобою працювати. І можливо, не тільки в мене.

Дійсно жаль визнавати - що профспілка не потрібна. У нас в Країні немає жодних підстав для її повноцінної роботи - тотальне жлобство та сітуатівщина.. А той кого звільнять, або звільняють - завтра піде і знайде собі іншу роботі, і це не новина; а якщо тебе послали через "непрофесійність" - то тут звичайно, правильно, як каже роман "сумнівні трудові конфлікти" - не є предметом для розгляду.. Щодо ідей - то візьміться за закони, пане Романе. В комітеті наш друг і товариш - Андрій Шевченко, теж голова в минулому - і повносьте хоч якісь "журналістські" правки в редакції законів - бо далі бігати і голосити профспілковою солідарністтю - не варіант.. немає її, і ми всі тому дуже сумуємо. Сядь за стіл переговорів із Лубченко, він хоч і старо-хвора людина, жопализ урядових срак - але може шось з того вийде.. залучай студентів - обери старост по університетах - хай дають нових членів, які 5 рублів не проп’ють - а потратять на розвиток професії.. Зроби прескарту міжнародного формату, а не таку - на яку "срали" всі хто хотів - як то кажуть "цяцька в собі".. Пильнуй за частотою рядів - бо те шо ми мали в 2003 році - вже наполовину як не ПіАрАси (прости господі), так вже давно через міжнародний термінал "пішли від нас".. А щодо грантів та всієї цієї кормушки - ти правий - то брєд, і не варто туди навіть зазіхати; як і сподіватися на вселенську допомогу "братських" профспілок.. сумно, насправді, дуже сумно. І відповідаючи на питання - треба чи ін - скажу ні - треба докінця похєріть цю ідею, шоб років за 10-15 інші люди за неї взялися і понесли.. :)

Ну я же говорил.

vstupim v profsoyuz vse kak odin

Шалун, я тебя никогда не забуду!

Рома, я тебя во всем поддерживаю!