«ТК» продовжує висвітлювати діяльність Незалежної експертної ради з питань діяльності мас-медіа під час виборів. Нагадаємо, що попередні рішення стосувалися відеоролику «Пророцтво Нострадамуса», початку передвиборної агітації, відеороликів «Пророцтво Ванги» та «Пророцтво Павла Глоби», радіопрограм, створених на замовлення партії, радіороликів зі зверненнями Олександра Мороза та Василя Цушка, а також зі зверненням Станіслава Ніколаєнка.

Сьогодні ми публікуємо низку наступних рішень Експертної ради – стосовно відеоролику СПУ зі зверненням Олександра Мороза (рішення №9), стосовно ролику партії вільних демократів (рішення №10), стосовно мови політичної реклами (рішення №11) та відносно ролику Комуністичної партії України (оновленої) (рішення №12).

Експертний висновок № 9

«Про відеоролик СПУ “Звернення Мороза”»

14 вересня 2007 року

Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа під час виборів отримала запит від ЗАТ «Новий канал» щодо відповідності рекламного ролика Соціалістичної партії України (відео рекламного ролику) чинному законодавству України (зокрема, положенням ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України та ст. 47 Закону України «Про інформацію») та можливості його розміщення в ефірі телекомпанії.

Відеоролик СПУ «Звернення Мороза» хронометражем 30 секунд є зверненням голови Соціалістичної партії України Олександра Мороза до співвітчизників:

«Шановні співвітчизники! Авантюра з достроковими виборами, яку розв’язав Віктор Ющенко, – це війна проти Конституції, судової системи, це війна проти реформи місцевого самоврядування. Соціалісти виконують всі зобов'язання перед виборцями і реалізують політреформу. Президент хоче, як завжди, призначати районних та обласних начальників. Мета Ющенка – стати Кучмою, мета соціалістів – передати права та владу місцевим громадам».

Цей ролик відповідно до ст. 66 Закону України «Про вибори народних депутатів України» є передвиборною агітацією; він має на меті спонукати виборців голосувати за Соціалістичну партію України.

Закон України «Про вибори народних депутатів України» у ч. 9 ст. 68 передбачає:

«Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу одній партії (блоку) – суб’єкту виборчого процесу, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах іншій партії (блоку) – суб’єкту виборчого процесу. Засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі партії (блоку) – суб'єкту виборчого процесу в разі, якщо надані для поширення матеріали не відповідають вимогам частини п'ятої чи дев'ятої статті 71 цього Закону».

Підстави, передбачені частинами п’ятою та дев’ятою статті 71, є найбільш серйозними та очевидними порушеннями інформаційного законодавства. Пункт п‘ятий – поширення закликів до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, тощо; пункт дев‘ятий – поширення завідомо недостовірної інформації про суб’єктів виборчого процесу.

У цьому ролику експерти не вбачають наявності таких ознак. Звернення Олександра Мороза в даному відеоролику є майже ідентичним радіоролику, щодо якого Експертна рада вже давала свій висновок (Експертний висновок №6 «Про радіо ролик СПУ “Звернення Мороза”»), воно не містить закликів до насильства чи ворожнечі. Так само, на думку експертів, відсутні завідомо недостовірні або наклепницькі відомості щодо партій чи кандидатів. Що стосується слів пана Мороза «авантюра з достроковими виборами, яку розв’язав Віктор Ющенко, – це війна проти Конституції…», то експерти вважають їх оціночним судженням, більше того – оціночним судженням в рамках політичної дискусії, яка, як відомо, розширює межі для її учасників стосовно критичності та різкості висловлювань задля головної мети – свідомого та поінформованого політичного вибору.

Закони, згадані у запиті до Експертної ради, містять низку норм щодо порушень у інформаційній сфері. Зокрема, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлює заборони щодо використання телерадіоорганізацій для вчинення певних дій; ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України покладає обов’язок доказування достовірності інформації на її поширювача; ст. 47 Закону України «Про інформацію» називає основні види порушень законодавства про інформацію.

Проаналізувавши положення частини 9 статті 68 Закону України «Про вибори народних депутатів», у якому вказано, що «засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі партії (блоку) – суб’єкту виборчого процесу в разі, якщо надані для поширення матеріали не відповідають вимогам частини п’ятої чи дев’ятої статті 71 цього Закону», експерти прийшли до висновку, що вказаний перелік є виключним і не може тлумачитися як такий, що вказує лише на два приклади, поряд із якими можуть існувати ще й інші. Більше того, якщо припустити, що телерадіоорганізація може відмовляти у поширенні агітації з будь-яких інших причин, то це поставить телерадіоорганізацію у позицію цензора агітаційних матеріалів та зробить рішення телерадіоорганізацій украй суб‘єктивними.

Таким чином, Закон передбачає, що засоби масової інформації можуть відмовлятися поширювати інформацію лише в двох найбільш серйозних випадках, передбачених пунктами 5 та 9 статті 71 Закону України «Про вибори народних депутатів України». До речі, лише за порушення цих двох пунктів ЗМІ будуть нести відповідальність, якщо такі порушення містилися в оплачених матеріалах; в інших випадках закон чітко вказує, що телерадіоорганізація відповідальності не несе.

Таким чином, Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа під час виборів вважає, що телерадіоорганізації не мають підстав для відмови Соціалістичній партії України у розміщенні рекламного ролика з підстав його змісту. Також Незалежна експерта рада вважає, що потенційне порушення інших законів, крім пунктів 5 та 9 статті 71 Закону України «Про вибори народних депутатів України» не дають підстав телерадіоорганізаціям відмовлятися у розміщенні передвиборної агітації та політичної реклами.

Голова Незалежної експертної ради з питань діяльності мас медіа під час виборів

Тарас Шевченко

Члени ради, які підтримали рішення:

Ольга Большакова

Віталій Замніус

Валерій Іванов

Катерина Котенко

Наталія Лигачова

Катерина М’ясникова

Ігор Розкладай

Василь Самохвалов

Тараса Шевченко

Окрема думка Т.Г. Котюжинської по експертному висновку №9

«Про відеоролик СПУ “Звернення Мороза”»

Я не погоджуюсь із висновком більшості експертів, що вказаний у частині 9 статті 68 Закону України «Про вибори народних депутатів» перелік підстав відмови засобу масової інформації у наданні ефірного часу чи друкованої площі партії (блоку) – суб’єкту виборчого процесу – «якщо надані для поширення матеріали не відповідають вимогам частини п’ятої чи дев’ятої статті 71 цього Закону» – є вичерпним.

Так само я не погоджуюся з висновком, що відмова телерадіоорганізації поширити агітацію з будь-яких інших причин ставить її в позицію цензора агітаційних матеріалів та робить рішення телерадіоорганізацій вкрай суб’єктивними.

Я не вважаю, що положення частини 9 статті 68 містять виключний перелік, оскільки, відповідно до пункту 1 статті 66, «передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України».

Дійсно, Закон «Про вибори» корелює покладення на ЗМІ відповідальності за поширення агітації (у двох випадках) і право відмовити у поширенні агітації (так само у двох випадках). Але таке положення не може тлумачитися як виключне право. Інакше можна сказати, що оскільки якийсь текст (ролик) суперечить законам України, то він не є передвиборною агітацією і не підпадає під дію закону про вибори!

Я вважаю, якщо ЗМІ відмовить у розміщенні передвиборної агітації на підставі не відповідності її будь-якій статті будь-якого закону України, у суду будуть всі підстави визнати їхні дії правомірними. І це не перетворює ЗМІ на цензора, якщо ЗМІ застосував рівні підходи до всіх суб’єктів виборчого процесу.

Впевнена, що відмова у наданні ефірного часу чи друкованої площі партії (блоку) – суб’єкту виборчого процесу для проведення передвиборної агітації на тій підставі, що така агітація суперечить Конституції України чи будь-якому Закону України, є об’єктивним критерієм, який повинен і може бути застосованим до всіх суб’єктів виборчого процесу.

В той же час, я погоджуюсь із висновком більшості експертів, що «звернення Мороза» містить оціночні судження в рамках політичної дискусії, які можуть бути саркастичними, образливими, викликати неспокій у частини населення, оскільки такими є вимоги демократії і плюралізму думок. Незважаючи на те, що сам Мороз не демонструє ознак терпимості до думок і суджень інших, це не може бути підставою для того, щоби ми, в свою чергу, виявляли нетерпимість і відсутність широти поглядів.

Експертний висновок № 10

«Про ролик Партії вільних демократів»

14 вересня 2007 року

Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа під час виборів отримала запит від суб’єкта виборчого процесу Партії вільних демократів щодо відповідності рекламного ролика чинному законодавству України та можливості його сповіщення в ефірі.

На розгляд Експертної ради було представлено ролик хронометражем 50 сек. Ролик являє собою flash-анімацію, виконану за мотивами анімаційного мюзиклу «Бременські музики» (студія «Союз мультфільм», 1969 рік). Сюжет ролику поділено на дві частини. Спочатку зображено чотирьох героїв, схожих на Юлію Тимошенко, Олександра Мороза, Віктора Януковича та Віктора Ющенка. Ці персонажі їдуть на автомобілі і співають про те, що вони люблять, цитуючи мовою оригіналу, «бабки, мерсы и дворцы» і не бажають жити інакше.

Далі їм назустріч летить віз, запряжений віслюком, схожим на лідера партії Михайла Бродського. На возі стоять троє – кіт, пес і трубадур, що мають схожість із лідерами Партії вільних демократів. Вони перевертають автомобіль і несуться містом, співаючи пісню. Ролик закінчується кадром із логотипом партії, написом «Партія вільних демократів» і номером у виборчому бюлетені та голосом за кадром, що говорить: «Чим більше нас, тим менше їх». Мова пісень російська, з титруванням українською мовою в нижній частині екрану.

На засіданні Експертної ради був присутній представник Партії вільних демократів, який пояснив, що на вимогу деяких телеканалів у ролику було зроблено декілька змін та уточнень, зокрема, щодо державної символіки, титрів, підпису про замовника ролика.

Закон України «Про вибори народних депутатів України» передбачає лише дві умови, за наявності хоча б однієї з яких засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу суб’єкту виборчого процесу. Такими умовами є: 1) поширення закликів до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, тощо (ч. 5 ст. 71 Закону України «Про вибори народних депутатів України»); 2) розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію (блок) – суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати (ч. 9 ст. 71 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).

Ролик виконано в жанрі карикатури, що є адекватним засобом агітації в передвиборчих перегонах. Передвиборчий період є особливим, не лише тому що партії в цей період активно агітують за себе і свої ідеї, але, зокрема, і тому, що вони можуть більш жорстко висловлюватися про свої опонентів, використовуючи різні засоби, наприклад, карикатури і шаржі. Така практика поширена в Європі, зокрема, є досить популярні розважальні передачі, в яких задіяні лялькові персонажі, що мають схожість із діючими політиками.

Висловлювання та зображення в ролику не містять завідомо недостовірної інформації, вони є сатирою та оціночними судженнями. Ролик не порушує законодавство про вибори, зокрема ч. 5 та ч. 9 ст. 71 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Таким чином, Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа під час виборів вважає, що телерадіоорганізації не мають підстав для відмови Партії вільних демократів у розміщенні даного рекламного ролика з підстав його змісту.

Голова Незалежної експертної ради з питань діяльності мас медіа під час виборів Тарас Шевченко

Члени ради, які підтримали рішення:

Ольга Большакова

Віталій Замніус

Валерій Іванов

Катерина Котенко

Тетяна Котюжинська

Наталія Лигачова

Катерина М’ясникова

Ігор Розкладай

Василь Самохвалов

Вікторія Сюмар

Тарас Шевченко

Експертний висновок № 11

«Про мову політичної реклами»

17 вересня 2007 року

Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа під час виборів отримала запит від виборчого блоку політичної партії «КУЧМА» щодо мови політичної реклами, а саме: чи відповідає нормам діючого законодавства України трансляція політичної реклами в теле- та радіоефірі АРК російською мовою.

Питання про мови, зокрема, про мову політичної реклами та агітації є надзвичайно актуальним і дискусійним. Дане питання регулюється: Європейською хартією регіональних мов або мов меншин (далі – Хартія), Конституцією України, Законом України «Про телебачення і радіомовлення», Законом України «Про рекламу», Законом України «Про мови в Українській РСР».

Хартія у ст. 11, присвяченій діяльності засобів масової інформації, зобов’язує нашу державу, поважаючи принципи незалежності і самостійності засобів масової інформації, заохочувати та сприяти трансляції радіо- та телепрограм, аудіо- та аудіовізуальних творів регіональними мовами або мовами меншин. Більше того, держава зобов’язується заохочувати та сприяти трансляції таких радіо- та телепрограм на регулярній основі.

Відповідно до Конституції України, а саме частини другої та третьої ст. 10, держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України». Ст. 11 Конституції проголошує, що «держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України». Не можна тлумачити норми Конституції так, що з огляду на необхідність всебічного розвитку і функціонування української мови та консолідації української нації, держава може заборонити використання російської та інших мов національних меншин у сфері телерадіомовлення, оскільки це буде суперечити принципу вільного розвитку і використання російської мови та інших мов національних меншин та аж ніяк не сприятиме розвиткові мовної самобутності національних меншин України. Більш того, це буде дискримінацією за мовними ознаками громадян, які належать до національної меншини, а це категорично заборонено ст. 24 Конституції України.

Закон України «Про телебачення і радіомовлення», а саме ст. 4, яка встановлює основні принципи державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, серед яких – створення умов для забезпечення засобами телерадіомовлення культурних та інформаційних потреб громадян України. Безперечно, частина громадян України відносяться до категорії національної меншини, а тому не можна позбавляти права людей, мова яких не українська, отримувати інформацію прийнятними для них мовами.

Але питання було не в мові мовлення, а у мові поширення політичної реклами. Логічний аналіз понять «мовлення», «передача», які містяться у законі про телебачення і радіомовлення, призводить до висновку, що оскільки мовленням є створення та поширення передач, а ознаки понять передачі та реклами є однаковими, то поняття «мова мовлення» охоплює і поняття «мова реклами», в тому числі і поняття «мова політичної реклами».

Питання про мову реклами також регулюється ст. 35 Закону України «Про мови в Українській РСР» відповідно до якої тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т. ін. виконуються українською мовою. Поряд із текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою.

Якщо вважати, що ст. 35 закону про мови має тлумачитися як така, що зобов’язує телерадіоорганізацію поширювати рекламу виключно українською мовою (що є тотожним забороні поширювати рекламу мовами національних меншин), то це робить її суперечливою Конституції та Хартії – актам вищої юридичної сили, отже, вона не може застосовуватися. Тому єдино можливе тлумачення – те, що вимоги ст. 35 стосуються лише офіційної реклами, тобто тієї, що виходить від органів державної влади (напр., соціальної). Крім того, ми вважаємо, що навіть якби не існувало відповідних норм Конституції України та Хартії, то за допомогою граматичного та логічного тлумачення ст. 35 можна було б довести, що її дія поширюється виключно на офіційні повідомлення, офіційні оголошення, офіційну рекламу і т. д.

Отже, мовою політичної реклами, окрім державної, є й інші мови національних меншин.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа під час виборів вважає, що політична реклама та передвиборна агітація може бути російською мовою. Водночас, звертаємо вашу увагу на те, що позиція Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення та судів України може відрізнятися.

Секретар Незалежної експертної ради з питань діяльності мас-медіа під час виборів Катерина Котенко

Члени ради, які підтримали рішення:

Ольга Большакова

Валерій Іванов

Катерина Котенко

Тетяна Котюжинська

Наталія Лигачова

Катерина М’ясникова

Василь Самохвалов

Експертний висновок № 12

«Про ролик Комуністичної партії України (оновленої)»

17 вересня 2007 року

Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа під час виборів отримала запит від ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна» щодо відповідності ролику Комуністичної партії України (оновленої) чинному законодавству України та можливості його трансляції в ефірі. Також у запиті міститься питання щодо мови політичної реклами та передвиборної агітації, а саме: чи поширюються вимоги Закону України «Про рекламу» щодо мови реклами на політичну рекламу та передвиборну агітацію та якою мовою повинен озвучуватися даний ролик.

У рекламному ролику хронометражем 32 секунди зображено: напис великими буквами «КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ (ОНОВЛЕНА)», прапори червоного кольору, пам’ятник Леніну та інші символи комуністичної ідеології. Також розміщуються зображення шкіряного портфеля, дорогого автомобіля, працівників органів внутрішніх справ, мітингу з жовто-блакитними, синіми та малиновими прапорами, приміщення Кабінету Міністрів України, бійки у Верховній Раді України, грошових купюр (доларів США) та демонстрації з покладанням квітів.

Озвучення ролику відбувається російською мовою, а саме диктор говорить: «Партии, которые прошли в парламент под стягами коммунизма и социализма опозорили свое имя предательством. Они променяли “Капитал” Маркса на грязные, залитые кровью капиталы мафии. Они обещали бороться за русский язык и не пускать НАТО, а дорвавшись к власти борются только за наполнение долларами своих карманов. Скажите “НЕТ” оборотням и предателям! Голосуйте за настоящих коммунистов».

Внизу ролика рухомим рядком подано переклад українською мовою, а саме: «Партії, які пройшли у парламент під прапорами комунізму та соціалізму зганьбили своє ім’я зрадою. Вони проміняли “Капітал” Маркса на брудні, залиті кров’ю капітали мафії. Вони обіцяли боротись за російську мову і не пускати НАТО до України, а дорвавшись до влади борються тільки за наповнення власних кишень. Скажіть “НІ” перевертням та зрадникам!»

Цей ролик? відповідно до ст. 66 Закону України «Про вибори народних депутатів України»? є передвиборною агітацією, а саме політичною рекламою; він має на меті спонукати виборців голосувати за Комуністичну партію України (оновлену).

Частина 9 ст. 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України» покладає обов’язок на dсі засоби масової інформації надавати ефірний час одній партії (блоку) – суб’єкту виборчого процесу, на тих же умовах, що й іншій партії (блоку) – суб’єкту виборчого процесу.

Закон України «Про вибори народних депутатів України» передбачає дві умови, за наявності хоча б однієї з яких засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу суб’єкту виборчого процесу. Такими умовами є: 1) поширення закликів до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, тощо (ч. 5 ст. 71 Закону України «Про вибори народних депутатів України»); 2) розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію (блок) – суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати (ч. 9 ст. 71 Закону України «Про вибори народних депутатів України»). У цьому ролику експерти не вбачають наявності таких ознак.

Таким чином, Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа під час виборів вважає, що телерадіоорганізація не має підстав для відмови Комуністичній партії України (оновленій) у розміщенні даного рекламного ролика з підстав його змісту.

Щодо питання: чи поширюються вимоги Закону України «Про рекламу» щодо мови реклами на політичну рекламу та передвиборну агітацію, то вони будуть детально описані в окремому висновку Незалежної експертної ради з питань діяльності мас-медіа під час виборів.

Секретар Незалежної експертної ради з питань діяльності мас-медіа під час виборів Катерина Котенко

Члени ради, які підтримали рішення:

Ольга Большакова

Віталій Замніус

Катерина Котенко

Тетяна Котюжинська

Наталія Лигачова

Катерина М’ясникова

Ігор Розкладай

Василь Самохвалов