Депутат фракції БЮТ Юрій Гнаткевич зареєстрував у Верховній Раді законопроект, за яким всі українські ЗМІ будуть зобов’язані виходити українською мовою. Нові правила торкнуться всіх друкованих і електронних ЗМІ, причому як державних, так і приватних. Не переходити на українську мову дозволять лише тим виданням, які виходять для національних меншин. За словами Гнаткевича, 90 відсотків ЗМІ на Україні видаються російською мовою. "Ми повинні примусити українців поважати рідну мову і розмовляти нею. І величезну виховну роль в цьому відіграють засоби масової інформації", - заявив він. У свою чергу голова Національної спілки журналістів Ігор Лубченко, слова якого наводить "Комерсант", виступив проти ініціативи депутата БЮТ. Він підкреслив, що державі варто було б забезпечити підтримку української мови замість того, щоб примушувати людей читати українською. Як відзначає видання, законопроект "Про державну мову і мови національних меншин" покликаний регулювати не тільки діяльність ЗМІ. Так, армійське командування буде зобов'язано застосовувати дисциплінарні заходи відносно офіцерів, які під час служби ігнорують державну мову. Противники переходу ЗМІ з російської мови на українську аргументують своє небажання "економічними факторам". Головред "Фактів і коментарів" Олександр Швець, слова якого наводить Ігор Лубченко, пояснив це нібито малою кількістю читачів, які хотіли б отримувати україномовний варіант "Фактів", а заради сотні читачів буцімто недоцільно утримувати додатковий штат перекладачів.

Як стало відомо "Хрещатику", медіаринок столиці наближається до свого "дна". Через падіння обсягів реклами (в межах 30 %) та відсутність самоокупності окремих проектів, невдовзі можна очікувати на другу хвилю закриття видань на медіаринку. Не оминула криза навіть і донедавна потужних гравців ринку. Останні вже переглядають маркетингову політику та шукають інвесторів. За словами експертів, інвестиції в медіабізнес можуть себе і не виправдати. Не без того, що під час кризи на медіаринку можуть закритися від 30 до 80 % видань. Якщо з осені минулого року (коли в країні почали проявлятися перші ознаки кризи. — “Хрещатик”) новини про скорочення кількості шпальт та кількості журналістів сприймалася як сенсація, то наразі закриття відомих видань уже нікого не дивує. Якщо після припинення виходу журналів “Пані”, “Вона”, “Новинар” (KP Media) чи газети “24” (холдинг “МедіаДім”) були надзвичайними інформприводами в медіаколах столиці, то нині навіть новина про закриття дистриб’юторської мережі загальнонаціонального видання “Факти” ні в кого не викликає особливих емоцій — криза є криза. Як повідомив “Хрещатику” генеральний директор Української асоціації друкованих ЗМІ Олексій Погорєлов, надалі “просідання” ринку триватиме. “Останні п’ять років обсяги реклами в друкованих ЗМІ зростали на 30 відсотків щороку. Таким чином у країні почали з’являтися все нові і нові проекти, зорієнтовані на отримання прибутку від реклами”,— зазначив він. За його словами, коли почали з’являтися перші ознаки кризи, низка ЗМІ, які не були самоокупними та менеджмент яких не зміг вчасно оптимізувати витрати і мінімізувати ризики, почали відчувати серйозні труднощі. Через що змушені піти з ринку. Видавці підраховують збитки На труднощі та проблеми нарікають і самі видавці. Якщо раніше вважали, що наслідки кризи найбільше відчувають видання з малим накладом, низькою рентабельністю, зменшенням продажів рекламних площ та відсутністю інвесторів, то наразі тиск відчувають і потужні гравці ринку. Зокрема, як передає МедіаБізнес, збитки видавничого дому “Комерсант-Україна” в 2008 році становили 5 млн грн (у 2007 році збитки холдингу становили 8,2 млн грн. — “Хрещатик”). Утім, керівництво холдингу нічого страшного в цьому наразі не вбачає. “Це нормальна цифра. З кожним роком ми рухаємося в бік плюса”,— зазначив генеральний директор ВД “Комерсант-Україна” Андрій Гоголєв. Істотніші та системніші проблеми переживає згаданий вище KP Media. Як стало відомо “Хрещатику”, наразі холдинг відчуває відтік рекламодавців, причому найбільших. Через це, видання холдингу змушені рекламувати власні проекти на своїх шпальтах (у тому числі і на останніх, які є найбільшими. — “Хрещатик”). Зокрема, наразі тривають переговори з потенційними покупцями щодо продажу журналу “Афіша” та газети “KyivPost”. Якщо раніше керівник KP Media охоче коментував нинішню ситуацію в медіабізнесі, то наразі він відмовчується — видавець відмовив “Хрещатику” висловити свою позицію щодо ситуації на ринку друкованих медіа столиці. Однак, якщо спад реклами та зниження обсягів продажу періодичної преси — наслідки кризи, то окремі, донедавна впливові, учасники ринку потрапили також і в пастку через власну недалекоглядність та прорахунки менеджменту. Зокрема медіахолдинг “Главред-Медіа”, яким володіє Олександр Третьяков, на початку кризи запустив проект щоденної “Нової газети”. Остання позиціонувала себе як конкурент таких видань, як “Сегодня” або “Факти”. Та, попри чималі інвестиції (старт проекту, за різними даними, вже обійшовся власникам приблизно у $ 500 тис.), як повідомляють джерела “Хрещатика” в холдингу, цей проект ще далекий від самоокупності. Адже наклад газети щотижня холдингу обходиться майже у 25 тисяч гривень. І це без урахування витрат на зарплату журналістам та інші витрати. Реклама ж не приносить прибутків, адже наразі більшість рекламодавців надають перевагу спеціалізованим рекламним виданням (таким, як “РІО”. — “Хрещатик”).

Організація «Репортери без кордонів» опублікувала на своєму сайті щорічний рейтинг, в якому оцінюється міра свободи ЗМІ в різних країнах світу. У 2009 році Україна зайняла 90-е місце між Сенегалом і Монголією. У 2008 році Україна зайняла 87-е місце, а в 2007 році – 92-е, пише Дело. Росія ж опинилася в цьому списку на 153-ому місці: опустилася в рейтингу на 12 пунктів (у 2008 році її ставили на 141-е місце). Перша трійка лідерів цього року повністю помінялася: Данія, Фінляндія і Ірландія. Минулого року перше місце в рейтингу розділили Ісландія, Люксембург і Норвегія. У тексті, який додається до рейтингу, звертається увага на те, що значно покращало становище США в таблиці. Ця держава піднялася на 20 пунктів і займає зараз 20 місце, розділяючи його з Великобританією і Люксембургом. Генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Жан-Франсуа Жульяр пов'язує подію з «ефектом Обами». Європа довгий час була прикладом для багатьох країн в області дотримання свободи слова, але цього року багато європейських країн істотно здали свої позиції. І хоча перші тринадцять місць в списку країн займають європейські держави, інші країни, такі, як Франція (43), Словаччина (44), Італія (49) спустилися значно нижче, ніж це було минулого року, втративши 8, 37 і 5 місць. Їх випереджають молоді африканські демократії (Малі, Південна Африка, Ган) або латино-американські країни (Уругвай, Тринідад і Тобаго). Життя журналістів знаходиться в небезпеці в Італії, Іспанії (44), а також на Балканах, зокрема в Хорватії (78). Перші 13 місць в рейтингу займають європейські країни; замикають список Іран, Туркменістан, Північна Корея і Ерітрея. Серед країн колишнього СРСР найвищий рейтинг мають прибалтійські країни: Естонія (6-е місце), Литва (10-е місце) і Латвія (14). Далі Грузія (81), Вірменія (111), Таджикистан (113), Молдова (114), Киргизстан (125), Казахстан (142), Азербайджан (146), Білорусь (151), Узбекистан (160), Туркменістан (173).

Інформаційний простір України потребує змін та очищення від всілякого непотребу. Про це під час спілкування з журналістами Хмельницької області заявив лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко. "Хіба нам не потрібна революція в інформаційному просторі? Чим зайнятий сьогодні цей простір? Всіляким непотребом, а це ж повністю змінює свідомість наших громадян. По суті справи, відбувається дебілізація підростаючого покоління. Через зміну інформпростору ми маємо розвивати власний кінематограф та видавничу справу. Нам не потрібні реформи? Та тільки через реформи ми і зможемо навести лад та громадський порядок! Хіба можна говорити про демократію, коли влада тисне на ЗМІ?" - сказав лідер КПУ.

Найбільша кількість сюжетів, що містять порушення професійних стандартів інформаційної журналістики, що можуть свідчити про замовний характер, демонструється у новинах телеканалу ICTV. Про це свідчать результати моніторингу, який проводить громадська організація «Телекритика» у рамках проекту ГО Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян». Зокрема, з 28 вересня по 3 жовтня у новинах ICTV було виявлено 19 сюжетів із порушеннями, які можуть свідчити про замовний характер. Друге місце утримує Перший національний із 7-ма матеріалами (раніше державний канал відзначався відносною чистотою новин). У новинах телеканалів «Інтер», «1+1» та ТРК «Україна» виявлено по 6 подібних матеріалів, Нового каналу - 5, СТБ та 5-го каналу - по 2 матеріали. Телеканал ICTV утримує «лідерство» за кількістю сумнівних матеріалів від початку моніторингу. Як уже повідомляла «Телекритика», за перші два місяці дослідження у його новинах було виявлено 62 матеріали з ознаками замовності, тоді як у новинах Першого каналу - 24. За кількістю матеріалів, які не мають ознак замовності, проте створені із порушенням професійних стандартів, першість утримує телеканал «1+1», у новинах якого з 28 вересня по 3 жовтня було виявлено 56 неякісних сюжетів і повідомлень. Його найближчим конкурентом є ICTV із 33-ма матеріалами, а найкращою є ситуація в новинах СТБ, «Інтера» та 5 каналу - 17, 16 і 15 неякісних матеріалів відповідно. Нагадаємо, за перші два місяці моніторингу «1+1» видав у ефір 164 матеріали, що створювались із грубими порушеннями стандартів (без урахування тих, які викликають підозри у замовності), ICTV - 128, а найкращий результат - лише 33 матеріали - показав 5 канал.

дякую за увагу. може, вам варто пошукати чогось розумнішого? web великий, марку.

опять "глупая логика"

марку, а де критика журналістів? ви просто написали, що в нашій професії непрофесіоналів більше, ніж у вашій. очевидно, ви соціолог або приватний замовник відповідного дослідження (методику порадьте), і можете підставово стверджувати, що так воно і є. отже, ми - найбільша проблема нашої країни, де живуть бездоганно професійні лікарі (вкажіть адреси, будь ласка), вчителі (особливо цікавлять фахові предметники в києві), вузівські викладачі (ці просто пєсня), міністри, будівельники, провідники поїздів, страхові агенти, судді та інші прості трудові люди. про вас, соціологів, мовчу - мовчки захоплююся професіоналізмом. але в будь-якім разі, очевидно, що наша країна - рай на землі. залишилося тільки непрофесійних журиків перестріляти.

да в том то и дело, что совсем не ставил такую задачу. неужели вы не отличаете профессионализм от чего-то другого, например личностных проблем, "реализуемых" в профессии (профсоюзах, кружках анонимных алкоголоткв и т.п.)? доказательства? - профессионалы воспринимают критику нормально, а не болезненно. не спорю, профессионалов очень мало, но в этой профессии особенно. к сожалению

Макаров, Фафа Ткаченко, Цуприк інтелигенти , гиганти мислі.Вони тільки про свій гаманець думають, а ЗМІ тиражували їхню начебто глибину креативу, якого ніколи не було.Хочаб тепер зрозуміли, що вони раби, і як раби виконують, іноді навіть із задоволенням, примхи власників. Фафа то взагалі сказка, сам підштовхує СМЕ на звільнення людей.Рекламу програв, сітку програв, залишилось тільки на людях екномити.Макаров просто медуза.

Первый скандал, когда ушла группа редакторов, еще вызывал сомнение, кто же на самом деле виноват. Но сейчас понятно, что собственники пока что не удосужились общаться с редколлективом. Жаль, что Макаров не может стать посредником, он ведь такой интеллигентный человек.

звісно, журналісти користуються "глупой логікой", а всі решта в країні - розумною. особливо ви, марку. просто розмазали всіх противних журналюг. уже ридаю

Пане Цуприку, фабрика в Костополі - це нецікаво. Цікаво буде, коли люди розкажуть, як шукали за швейцарською адресою офіс видатної західної компанії ECEM Media gmbh. :-)

интересная логика у вас, но по-моему глупая, хотя и такая имеет место быть. жаль только, что именно глупой логикой зачастую пользуются наши украинские журналисты, оттого и имеем, то что имеем

Свободу Сергею Гузю!!!!!!

"Не пропустив ни одного, начиная с самого первого, журнала". Любезный, да Вы, никак, сам Цуприк и есть! Кто еще может не пропустить ни одного номера журнала кроме инвестора и главного редактора? Гюльчатай, личико то открой! И не надо поливать грязью журналистов. Уволить и то по-людски не умеешь!

Цуприк руководил моей фабрикой в Костополе! Однозначно! пусть мне отдадут фабрику и заплатят за ее эксплуатацию в течении 18 лет так называемой независимости! А журналистов "Ураинского ТИЖНЯ" я буду расстреливать лично - начну с Цуприка и закончу Гузем. Или наоборот. Однозначно!

Сделали "душителем"? Человек откровенно врет, сам все сделал и делает, чтоб считали душителем, и по праву. Бред какой-то, как Юра Павленко вчера, сначала "никого я бумажкой в морду не бил", потом видео появилось в инете, собрал пресуху и рассказал что я как бы бил но ничего страшного. Скажи просто - я не умею руководить медиа, ни фига в них не смыслю, я не считаю журналистов людьми с правами, для меня это литературные негры которые я как хочу так и имею. Как говорится, со свиным рылом в калашный ряд...

І чого взагалі причепились до того Цуприка, краще б у Жириновського запитали що да як

Цікаво, якби який-небуть Дурачков написав, що газета Голос України належить Містеру Біну, Телекритика так само посилалась бо на нього як на факт, який довести неважко :))) ну я худєю з цього мєтоду підбору інформації

Роман Мирославович! Да закрой ты этот убогий Тыждень! Ни денег, ни славы, одни убытки - моральные и материальные. Ей-Богу! На деревообработке, нефтепродаже, торговле продуктами питания можно заработать намного больше. Ну не выходит у тебя медиабизнес, "разводят" макаровы-шейки, рисуют "золотые горы". Набрал ты, мил человек, команду убогих недопрофессионалов, миндальничаешь с ними, в либерализм играешься. Сделали из тебя монстра и душителя украинской прессы, долго еще будешь отмываться. Оно тебе надо?