Володимир Манжосов: «Царем себе ніколи не вважав»
13 вересня на «Детектор медіа» відбулася чат-конференція із головою Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Володимиром Манжосовим. Більшість питань стосувалася конкурсу на місця в загальнонаціональних цифрових бігатоканальних мережах МХ-1, МХ-2, МХ-3 і мережі МХ-5, що відбувся у середині серпня.
Зокрема, читачів цікавило, чому регулятор був не дуже послідовним у конкурсних вимогах до регіональних і локальних мовників, за якими принципами він надавав перевагу одним компаніям, а не іншим, і коли відбудеться обіцяний повторний конкурс для місцевих ТРК. Відповіді на ці та інші питання читайте нижче.
- Доброго всім дня! Розпочинаємо, я готовий відповісти на ваші запитання.
- Що скажете громадськості про видачу 55 частот таємничому мовнику «Новий обрій»? Чим взагалі керувалася Нацрада, коли приймала рішення про видачу такого обсягу частот невідомому мовнику?
- Телерадіокомпанія «Новий обрій» брала участь у конкурсі разом із декількома іншими претендентами на частоти. Переконлива програмна концепція, фінансова спроможність, яка підтверджувалася документами компанії, відомий у цій галузі керівник компанії, а також бажання відійти від монополізації радіоринку, можна сказати, двома найбільшими радіохолдингами. Програмна концепція: 80% (музики) на 20% (новин) - це формат, який може забезпечити успіх компанії. Про такий формат ми говорили з відомою в нашій галузі людиною Олександром Мартиненком ще 7-8 років тому. Не знаю, хтось нас підслуховував чи ні, але Олександр тоді сказав: «80% якісної музики, 20% професійно виготовлених новин - це буде радіо номер 1 в Україні».
- 13 вересня відбуватиметься головна індустріальна нарада щодо цифри за рік - Цифровий форум, а ви в цей час домовляєтеся на чат із «Детектор медіаю». Що це за демарш? Чи ви вважаєте, що комунікувати з практиками - не царська справа для голови Нацради?
- Царем себе ніколи не вважав, на жодній роботі, на жодній посаді. Члени Національної ради, апарат, більшість керівників телерадіоорганізацій, бо за всіх не буду говорити, можуть підтвердити, що я і на словах, і на ділі позиціоную себе, в першу чергу, як члена Нацради, голову Нацради. І намагаюся будувати відносини з колегами таким чином, щоб так воно й відчувалося. Чат із «Детектор медіаю» - це наша давня домовленість і моя обіцянка. Ця зустріч кілька разів переносилася, і минулого тижня я сам запропонував кілька днів такого чату на вибір «Детектор медіа». Була названа така дата. Моя відсутність і відсутність інших членів Нацради на Цифровому форумі НАМу - це не демарш. Там присутні фактично всі підрозділи Нацради. Ми попереджали організаторів цього форуму, що в листопаді цього року заплановано Цифровий міжнародний семінар у рамках головування України в Раді Кабінету Міністрів Європи, на якому розглядатимуться такі ж питання і до якого ми ретельно готуємося. Ми запропонували в своєму привітанні учасникам цього форуму надати їм висновки, бачення, зауваження, претензії до процесу впровадження цифрового мовлення в Україні, які будуть враховані під час нашого цифрового заходу.
- Скажіть, будь ласка, які гарантії надали ОДТРК на 24-годинне мовлення на цифровому конкурсі? Адже ви ж самі нещодавно виставили 18 частот Луганської ОДТРК з непотрібними їй відрізками часу. 2. Як ви аргументуєте невидачу ТВ-4 цифрової ліцензії, адже канал цілодобовий і подавався на цілу область? Можливо, краще було б за особливою процедурою крім ОДТРК пустити і нинішніх ліцензіатів, тим більше у вас же записано: «Забезпечити перехід на цифрове мовлення згідно з окремим рішенням Нацради». Відвертий продаж (інакше пояснити вашу аргументацію щодо переможців конкурсу неможливо) Нацрадою частот - це таке ваше окреме рішення? А ближче до 2015-го буде та ж сама пісня, що й тепер: «Частотний ресурс вичерпано»?
- Гарантії державним ОДТРК надає держава відповідно до чинного законодавства. За умовами конкурсу ми не могли розпорошувати час мовлення на частотах. Що стосується стану мовлення ОДТРК зараз, то це тимчасові фінансові труднощі, за словами представників компаній, Держкомтелерадіо, їх буде подолано, і в майбутньому, коли цифрове телемовлення стане основним видом ефірного мовлення в країні, вони зможуть забезпечувати 24-годинне мовлення на добу. Стосовно ТВ-4 були претензії до їхньої попередньої діяльності. Тому члени Нацради не підтримали цю компанію.
- Чому Ви звернулися до ганебної практики колективної статті (в «Дзеркалі тижня» щодо цифрового конкурсу)? Дає знати про себе ваш компартійний досвід? І як ви з цим працюєте? Ви самі можете взяти відповідальність за цей конкурс, чи варто розпорошити його на сімох, адже там є Опілати й Баранови, які нічого не розуміють, нащо їх давати на заклання?
- Можна подивитися одну з моїх попередніх відповідей. Справді при обранні мене головою Нацради я давав обіцянку своїм колегам, що це буде справжній колегіальний орган. Ми готували статтю всі разом, і це наша загальна думка, певна компромісна думка з деяких питань, інакше нам довелося б кожному публікувати статтю з окремим баченням цього процесу. Дякую за згадку про моє компартійне минуле, вважав би проходження такої школи якщо не обов'язковим, то доцільним для кожного нинішнього чиновника.
- Шановний Володимире Анатолійовичу! Де в умовах попереднього конкурсу умови об'єднання місцевих мовників, на підставі невиконання яких вони й не отримали ліцензій, тобто як можна виконати чи не виконати умови, які не прописані конкурсом, тобто вами? Де фінансовий аудит, висновки якого свідчать про фінансову неспроможність вести повноцінне мовлення?
- Умови конкурсу були відомі, члени Нацради перед конкурсом проїхали по всіх регіонах, де проводили наради з усіма місцевими і регіональними мовниками. На цих нарадах, прислухаючись до думки місцевих мовників, ми запропонували рекомендацію про доцільність об'єднання кількох місцевих мовників в одну компанію чи в якийсь інший спосіб, враховуючи їхні реальні фінансові творчі й технічні можливості. На жаль, тільки в Івано-Франківській області до наших рекомендацій дослухалися, і таке об'єднання було створено.
- Чому ОДТРК отримали місця поза конкурсом, в умовах конкурсу такі преференції не було обумовлено, при цьому вони в величезних боргах перед ОРТПЦ (а відтепер будуть і перед «Зеонбудом») і фінансова неспроможність як проблема, поставлена вами, їх, виявляється, ніяк не стосується.
- Частково вже відповів на це питання вище. Мушу лише додати, що всі компанії, в тому числі й ОДТРК, отримували ліцензії на конкурсних засадах, як це і передбачено законом.
- Чому місцевим мовникам спочатку дали по 2 години мовлення, а тепер звинувачують їх у неспроможності фінансувати діяльність? Особисто Ви багато б вирішили питань, якби Вам надали 10% від прав Голови Нацради (див. пропорцію 2 год. до 24 год.) а відповідальності залишили 100%?
- Ми пам'ятаємо, як розвивалося місцеве мовлення. Майже всі мовники отримували по 24 години на добу. Потім здавали в оренду свої частоти іншим мовникам. Власного мовлення в них залишилося в середньому 2-3-4 години. І такий стан речей Нацрада фіксувала протягом якогось часу. Ми стикалися з ситуацією, коли компанії-ліцензіати з 24-годинним мовленням не мали можливості відповідати за більшу частину мовлення на своїх частотах, бо програмну концепцію на цих відтинках часу реалізовували інші компанії. І дуже часто з порушенням закону й умов ліцензії.
- Чи треба розуміти останні поради про об'єднання як об'єднання місцевих мовників із регіональним мовником, що також не отримав ліцензії, і чи не вважаєте ви, що такий варіант принижує роль місцевого мовника і фактично ставить його в повну залежність від старшого брата (регіонального мовника), який зробить усе, щоб його менший брат у найближчій перспективі загнувся і власником ліцензії об'єктивно залишиться регіональний мовник? Чи вимагатиметься повторна сплата конкурсної гарантії, бо умови попереднього конкурсного розгляду показали, що дотримавшись усіх оголошених конкурсних умов, місцевий мовник не мав шансів отримати ліцензію.
- Ви самі відповідаєте моїми словами на ваше попереднє питання. При проведенні повторного конкурсу відповідно до закону конкурсна гарантія буде вимагатися від усіх учасників. У тому числі й для тих, хто брав участь раніше.
- Перепрошую за ще одне уточнююче питання. Бурштинська ТРК РАІ, що об'єднала сімох мовників на Івано-Франківщині, отримує ліцензію на себе зі своїм логотипом, чи за якимось іншим варіантом. Які права на ліцензію мають учасники об'єднання?
- Це питання краще поставити компанії РАІ, але, звичайно, логотип, відповідальність буде саме на цій компанії.
- Цитата: «...Також пан Манжосов звертає увагу, що в результаті голосування залишилась низка вільних місць по всіх населених пунктах, по яким проходило голосування. "Ми зрозуміли пізно те, що треба було хоч одне місце у регіональному мультиплексі залишати на інших конкурсних умовах, ніж 24 години на добу, а виставляти таким чином, щоб там міг претендувати регіональний мовник та місцевий"». «Ми зрозуміли пізно те, що...» якраз і підтверджує першочерговість вини Нацради в порушенні умов конкурсу, за яку сплатили місцеві мовники, щоб гарантовано «пролетіти». Подібного роду сюрпризи будуть і при повторному розгляді?
- Ми працюємо над умовами повторного конкурсу.
- С момента проведения конкурса идет постоянное обсуждение его результатов. Ими недовольны региональные вещатели, общественность, международные организации. Почему до сих пор Национальный совет не пригласил всех возмущенных и не обсудил все претензии открыто? Вы не пришли в Комитет по свободе слова, сегодня никто от Нацрады не пришел на форум. Все, что было сделано - это коллективная статья в «Зеркале недели». Почему вы избегаете диалога? Боитесь? Неужели ваша позиция настолько шатка?
- Члени Нацради і я особисто ходимо на всі засідання нашого профільного комітету, якщо нас запрошують і є наше питання. Якщо ви кажете про останній комітет, на якому не було кворуму, здається, був один член комітету, то ми готові бути на засіданні комітету, яке буде проходити. Ми ведемо постійний діалог і з керівниками індустрії, і з журналістами. Останні три-чотири брифінги Нацради були присвячені власне майже на 100% підсумкам цифрового конкурсу. Не можу погодитися з вами, що не задоволені всі. Ми маємо різні точки зору з приводу підсумків конкурсу і з боку його учасників, і представників громадськості. Я думаю, що всі розуміють дуже велику складність цього процесу в нашій країні, яка обумовлена ще й тим, що з практичним застосуванням упровадження цифрового мовлення ми спізнилися на кілька років.
- Чи залишається право в чинних аналогових мовників перейти на цифру шляхом переліцензування, якщо вони відмовляться від свого аналогового частотного ресурсу? До якого часу вони мають таку можливість?
- Перед початком конкретних дій із розбудови національної цифрової мережі ми звернулися до всіх ліцензіатів із пропозицією про переоформлення ліцензії на цифрову. Жодного охочого не було. Можливість така не виключається, але вона залежатиме від аналізу ситуації з уведенням цифрового мовлення в 2011-2012 роках і наявності такої необхідності. Ми повинні розуміти й те, що можемо поставити на рівні умови ті ТРК, які протягом кількох років будуть сплачувати і за аналоговий, і за цифровий сигнал. Хтось спокійно дочекається 2015 року чи закінчення дії своєї ліцензії і скаже: «Тепер переоформлюйте мені її на цифрову».
- Хто стоїть за компаніями ТОВ «Корона санрайз» та ТОВ «Аспера-2011»? Хто власних/засновник цих компаній? І чому ви одразу не оголосили його?
- Власниками згаданих вами компаній відповідно до поданих документів є юридичні або фізичні особи. Згідно з рекомендаціями Закону «Про захист персональних даних», ми не маємо права оприлюднювати конкретні прізвища. Якщо буде їхня воля, вони можуть їх назвати самі. Або, можливо, будуть якісь зміни в законодавстві.
- Коли Нацрада включить переможців цифрового конкурсу до універсальної програмної послуги?
- Стосовно універсальної програмної послуги для переможців цифрового конкурсу буде окреме рішення Нацради за аналізом розвитку, власне кажучи, цифрового мовлення. Це питання ще обговорюється в Нацраді, ми цікавимося і позицією провайдерів програмної послуги.
- Чому ви не голосували за спортивні канали, а проголосували за «Хокей» Бориса Колеснікова? Чим цей проект став для вас привабливішим за «Спорти» «Інтера» та «України»? І чи не здається вам, що цей канал якраз і вузьконішевий, і він міг спокійно собі розвиватись як супутниковий чи кабельний? І ще одне: „Детектор медіа" писала, що на брифінгу ви говорили, що Україна без спортивного каналу не залишиться, оскільки у Національній раді є лист відомих діячів українського спорту з проханням підтримати їхню ідею про створення державного спортивного каналу. Яким чином це можна зробити?
- Канал «Хокей» передбачає показ не тільки змагань цього виду спорту, але й інших, особливо зимових. Цього бракує на наших супутникових спортивних каналах. Окрім того, ТОВ «Тотвельд» у своїх зобов'язаннях планує підтримку відновлення інтересу до хокею в Україні, в тому числі й певні інвестиції в побудову в обласних центрах України відповідних спортивних споруд. Це може бути дуже важливим внеском у підтримку здорового способу життя, оздоровлення української нації. Справді, є ініціатива відомих діячів спорту про створення спортивного каналу. Нині пропозиції вивчаються державними органами, бо в них ідеться про участь держави у створенні такого каналу, в тому числі про фінансову підтримку. Якщо цю ідею буде реалізовано, ми долучимося до її впровадження в життя.
- На якій стадії зараз анулювання ліцензії УЦТМ?
- Здається, питання зараз у другій судовій інстанції.
- Цифровий конкурс - це штучна проблема. Вам як очільнику Національної ради варто було б винести на широку дискусію те, що розповсюджувати зараз сигнал DVB-T2 за тарифами і на умовах «Зеонбуду» набагато «крутіше», ніж продавати ділянки на Місяці (процес є, а результату ніякого). Старше покоління, яке є споживачем ефірного ТБ, проблеми прийому не вирішить, як не вирішило проблеми з ефірним прийомом ДМХ і, на жаль, до 2015 року значно скоротиться, а молодь уже сьогодні, дякувати богу, практично не використовує ТБ як джерело інформації та розваг і до 2015 року своїм бабцям та дідусям навіть у віддалених селах подарує айбуки, айфони, айпади, насамкінець ноутбуки, не кажучи вже про мобільні ґаджети, де контент телевізійного формату буде і більшим, і кращим, і дешевшим, і доступнішим.
- Більшість телекомпаній очолюють дуже молоді люди. Мабуть, вони були іншої думки, коли прийшли на цифровий конкурс. Що стосується дискусії, то їх було дуже багато. І значна частина нинішніх труднощів упровадження цифрового мовлення пов'язана саме з кількістю і з результативністю цих дискусій.
- Коли ви будете визначати провайдера для МХ-4?
- Є План розвитку національного телерадіопростору, який ухвалює Нацрада. План на 2011 рік майже виконано. В кінці року ми будемо приймати План національного розвитку на наступний або кілька наступних років. До того часу ми вже матимемо певний аналіз будівництва МХ-1, 2, 3, 5, володітимемо ситуацією по всіх регіонах з упровадженням цифрового мовлення і будемо формулювати наше завдання до нового плану розвитку. В тому числі визначатися з необхідністю розвитку МХ-4.
- Вас не бентежить суперечливість аргументації членів Нацради та їхніх пояснень, чому вони не голосували за канали «24» та «Сіті», а голосували за UBR? Адже останній якраз і отримав ліцензії у обласних центрах.
- Я був одним із тих серед моїх колег, хто, на вашу думку, відповідав суперечливо щодо прийняття рішень стосовно тієї чи іншої компанії. Ми дуже детально відповідали про мотиви своїх рішень, і додати мені тут нічого.
- Чим ви керувалися, визначаючи, які канали матимуть право мовити у форматі підвищеної якості HD? І чому ICTV, Новий канал, М1, СТБ, «Хокей», НТКУ не отримали такого права? Коли буде визначено компанії, які отримають ще два місця в HD?
- На жаль, усі ліцензіати загальнонаціонального мовлення в національній цифровій телемережі не мають можливості здійснювати мовлення в форматі HD. За результатами нашого голосування ви можете побачити, що це визначення йшло саме шляхом голосування. Залишилося два вільних місця для стандарту HD. І до цього питання ми повернемося на найближчих засіданнях Нацради.
- Що буде з МХ-4, МХ-6, МХ-7, МХ-8? Який ви бачите їх розвиток? Чи готові ви віддати один із цих мультиплексів для регіональних мовників, як просить НАМ?
- Стосовно МХ-4 я вже відповідав, і позиція Нацради відома. Можу сказати і за МХ-7, МХ-8, що рішення щодо їх використанню буде прийматися Нацрадою за підсумками аналізу ситуації, яка складеться з розвитком національної цифрової телемережі. МХ-6 має провайдера, це мобільне телебачення, провайдер проводив усі необхідні роботи в цьому плані, і це так і залишиться мобільне телебачення, тобто телебачення спеціального доступу на відміну від мультиплексів загальнонаціональної цифрової мережі. Що стосується пропозицій НАМу, то ми їх почули і будемо вивчати. Це непростий процес.
- Чому представники Нацради не прийшли 12 вересня на судове засідання з оскарження цифрового конкурсу каналом ТВі?
- За інформацією нашого юридичного управління, офіційне запрошення на судове засідання до Нацради не надходило.
- НАМ наголошує, що у цифровому конкурсі, зі слів членів Нацради та їхніх коментарів на брифінгу, були два критерії визначення переможців, про які телекомпанії не було попереджено заздалегідь. Насамперед, це спроможність оплачувати послуги «Зеонбуда». І другий критерій - частот не отримували ті компанії, які подавали заявки на конкурс лише на місця у певному місті чи селі, а не на всю область. Чому ці критерії не було оголошено до конкурсу?
- Наявність договору з «Зеонбудом» про оплату його послуг у разі отримання ліцензії була умовою цього конкурсу, заздалегідь оприлюдненою. Що стосується другої частини питання, то справді такої умови не було. Але члени Нацради таким критерієм не керувалися, малося на увазі, що перевага при аналізі поданих заяв надавалася тим компаніям, які подавали заявки на всю область. Бо не давати їм ліценції в обласному центрі, а давати в невеликих населених пунктах означало б, що вони відмовляться від перемоги, а це залишило би значну кількість незаповнених місць у регіональному мультиплексі.
- Як так сталося, що у Львові під час конкурсу на цифрове телебачення в регіональний мультиплекс не потрапили такі відомі телекомпанії, як ТРК «Люкс» і ТРК «Міст-ТБ» (ТРК ZIK)? Тоді як раніше повідомлялося, що пріоритет надаватиметься саме місцевим мовникам...
- В кожному населеному пункті, в кожній телекомпанії була та чи інша ситуація з визначенням членів Нацради. У тому числі до уваги бралась історія цих компаній, зафіксованих порушень законодавства, а також програмні концепції інших мовників, які позиціонували себе як регіональні.
- Скажіть, будь ласка, чи бачили ви телепродукт, який виробляють компанії-переможці в західних областях України? Наприклад, ТРК «Вибір»?
- На конкурсі як на загальнонаціональне мовлення, так і на регіональне місцеве було визначено нових мовників, які надали до Нацради відповідні регіональні програмні концепції, документи про фінансову спроможність, і тому були визнані переможцями. Це нормальна ситуація, коли новим компаніям дається можливість мовити для реалізації їхніх амбітних планів зі зміни нашого телеефіру. Якби ми не давали можливості мовити новим компаніям, ми б мали ситуацію певної монополізації телевізійного ринку. Якщо хтось колись заснував компанію, це не означає, що має «спочивати на лаврах» і думати, що він отримав ліцензію назавжди.
- Хто ще з «переможців» у МХ-4 виявив мудрість за прикладом UBR і відмовився від ліцензії? P.S. Ну щоб місцеві знали, до кого треба йти на поклон із регіональних. Гідно боротися і програвати не страшно, образливо тільки чути потім ваші коментарі, що, виявляється, чорт із табакерки виграє за рахунок „унікальної програмної концепції 20/80%"...
- З 10 переможців на мовлення в МХ-4 вісім зникли без жодного сліду. Інші дві компанії не відмовлялися від своїх ліцензій.
- Чому на цифровому конкурсі ви голосували за ОРТ?
- Прекрасна презентація, чудові технічні, фінансові, творчі можливості, я вважав, віддаючи їм голос, що такий канал може бути додатковим аргументом для якомога швидшого придбання населенням спеціальних цифрових пристроїв, а отже і для скорішого позитивного успіху проекту.
- За період до 2015 року місцевий мовник, який увійде в попередню змову з регіональним мовником і отримає на повторному конкурсі ліцензію, витратить у середньому на ліцензію + обладнання доставки сигналу + послуги «Зеонбуду» + створення контенту + ЗП і податки працівникам близько 4 320 000 грн. Чи не вважаєте ви, що ці кошти набагато ефективніше вкласти в альтернативні новітні технології доставки контенту і чи не є ваша позиція насправді прихованим стимулюванням розвитку альтернативи ефірного ТБ?
- Не можу перевірити ваших фінансових розрахунків, але в будь-якому випадку вирішувати має сам місцевий регіональний мовник, у тому числі в питанні, чи йти йому шляхом розвитку і продовження своєї діяльності за допомогою новітніх технологій. Моя позиція як члена Нацради, голови Нацради, полягає в тому, що треба розвивати всі можливості побудови телемовлення для задоволення всіх потреб нашого телеглядача.
- ТВі оскаржив конкурс, оскільки стандарт DVBT-2 не є легальним в Україні? Що ви зараз робите для того, щоб його легалізувати?
- Формат DVBT обрано як телевізійний формат для України. Немає окремого телевізійного формату DVBT-2. Це модифікований варіант формату DVBT. В плані використання радіочастотного ресурсу так і зазначено: «DVBT - базовий формат». Це як магістраль, скажімо, «Київ - Бориспіль», якою можна приїхати з Києва до Борисполя. До Львова неможливо. Але якщо додати до цієї магістралі одну, дві чи три додаткові смуги, вона не стане магістраллю «Київ - Бориспіль - 2».
- Коли «Зеонбуд» розпочне «мовлення» (надання послуг населенню)?
- На сьогодні всі загальнонаціональні мовники - переможці на цифровому конкурсі вже отримали рахунки «Зеонбуду», який ввів у дію 30 зі 165 телевізійних станцій. Тепер стоїть питання насичення нашого ринку відповідними новими телеприймачами або спеціальними пристроями.
- Провайдер будує мережу, мовники почнуть сплачувати за розповсюдження сигналу, але їх певний час ніхто не буде бачити. Чи вдається держава до якихось заходів для того, щоб глядач міг прийняти сигнал DVBT-2 і бачити канали? Коли буде сертифіковано сет-топ-бокси?
- Наразі тривають інтенсивні консультації, вивчення пропозицій, які надходять до Нацради, «Зеонбуду», державних установ стосовно виготовлення і поставок в Україну необхідних пристроїв для цифрового телебачення (сет-топ-боксів). Ми говорили про те, що держава не залишиться осторонь цього процесу і візьме на себе певні зобов'язання із забезпечення малозабезпечених верств населення сет-топ-боксами державним коштом.
- Що буде з тими переможцями цифрового конкурсу, які у 2011 році не зможуть розпочати мовлення?
- Відповідно до закону, мовники повинні розпочати свою діяльність протягом року. Але, як я розумію, платити «Зеонбуду» вони будуть все одно, бо він почав виконувати свої зобов'язання відповідно до укладених угод.
- Скільки компаній на сьогодні оскаржили результати цифрового конкурсу Нацради (окрім Чорноморської ТРК і ТВі)?
- За нашими даними, більше ніхто.
- Телеканалы «Футбол» и «Футбол+» вещают на спутниковой платформе Viasat. Телеканалы имеют эксклюзивные трансляции ведущих чемпионатов Европы и Украины! Чтобы смотреть футбол, нужно подключиться только к платформе Viasat. Возникает вопрос, не нарушают данные компании права потребителей, так как ТРК «Футбол» - монополист на рынке Украины по показу футбола, и чтобы их смотреть, нужно обязательно подключится к Viasat. В то же время Viasat имеет только свои ресиверы и лишает права на запись или паузы телепрограмм, список каналов тоже нельзя поставить в том порядке, в каком ты хочешь, и к ресиверу Viasat можно подключить только четыре спутника. На все претензии Viasat никак не реагирует, есть ли какие-нибудь способы влиять на этих вещателей?
- Я не згоден щодо монополії «Футболу» на футбол. У нас футбольні матчі транслюються багатьма каналами, в тому числі й ефірними українськими каналами. Стосовно технічних питань щодо діяльності Viasat можу сказати, що я дам відповідні доручення з'ясувати ситуацію. Наразі не можу дати вичерпної відповіді на таке специфічне питання.
- Чи має бути «Зеонбуд» визнаний природною монополією на комунікаційному ринку, а його тарифи - регулюватися МКРЗ?
- Питання до Антимонопольного комітету України.
- Пане Володимире, доброго дня. Скажіть, будь ласка, чому пані Єлманова в такий важливий для телерадіопростору час (цифровий конкурс) була відсутня на засіданнях Нацради? Чи не пов'язано це з тим, що «Гамма-Консалтинг» була апріорі непрохідною? Не сподіваюся на пряму відповідь. Але... :)
- Доброго дня! Я розумію, іноді складається враження, що Нацрада, окрім конкурсів, нічого не робить. Але в нас ще багато інших завдань і невідкладних справ. Оксана Єлманова займалася підготовкою дуже важливого для нас заходу - дитячого фестивалю «Кришталеві джерела» в м. Суми, засновником і організатором якого є Нацрада. Це дуже важлива подія, до речі, міжнародний фестиваль, і треба було вирішувати дуже багато питань щодо прийому всіх учасників, організації роботи майстер-класів тощо.
- Що буде з державною програмою з упровадження цифри, яка досі чинна, але вже давно не виконується? Чи готується якась програма на заміну?
- Наразі триває оновлення відповідних державних робочих груп із цього питання.
- Коли буде прийнято план вимкнення аналога?
- Вимкнення аналогового телебачення почнеться тоді, коли ми будемо бачити, що критичний рівень забезпечення населення можливістю приймати цифровий телевізійний сигнал буде пройдено, також ми будемо враховувати, звичайно, і позицію каналів, які ведуть паралельне мовлення (аналогове і цифрове).
- Чому ви не даєте ліцензію IPTV-провайдерам, адже методика ліцензійного збору вже є, а у вас, якщо не помиляюся, було близько 20 заявок від них?
- Ми вже готові до ліцензування IPTV-телебачення, і в нас є заявки, близько 7-8 з документами, оформленими відповідно до вимог Нацради. Питання IPTV та нових технологій дуже складне з точки зору його регулювання. До речі, в жовтні відбудеться 34-та сесія Європейських регуляторних органів, на якій буде обговорюватися це питання. Ця проблема існує не тільки в Україні.
- Чи подавали в Нацраду заявки нові супутникові платформи, які мають намір вийти на ринок - Xtra-TV групи ISTIL та «Либідь-ТВ» російської компанії «Дженерал сателайт»?
- Поки що таких заявок ми не маємо.
- Чому президент не призначає восьмого члена Нацради? Чи комфортно вам працювати без нього у складі 7 членів?
- Кількість членів Нацради не головне, головне - які вони є. Сьогодні мені комфортно.
- А Денис Манжосов із «Кварталу-95» не ваш родич? Розкажіть про вашу сім'ю. Чим займаються члени вашої родини?
- Денис не мій родич. Взагалі, прізвище Манжосов, здавалось би, не дуже поширене, але по дорозі в Суми в Чернігівській області я проїжджав через село Манжосівка. Дружина працює, донька і син - студенти.
- Як ви оцінюєте кадрові призначення у групі «Україна» (Миргородська, Тичина, Огарков, Золотаревський)?
- Певну частину життя я справді провів із ТРК «Україна». Дуже поважаю людей, які там працюють. Але аналізом кадрових рішень на ТРК «Україна» чи будь-яких інших не займаюсь, і не тільки за браком часу. А тому що впевнений, що ця справа стосується власників і менеджменту компаній.
- Здравствуйте, огромный привет вам из 70-й школы Донецка. Скажите, пожалуйста, насколько реально сейчас выиграть конкурс на эфирную FM-радиочастоту в городе на 120 тыс. жителей.
- Не менее огромный привет 70-й школе г. Донецка. Выиграть реально, если для этого есть свободная частота. Необходимо подать заявку на ее просчет и приходить на конкурс Национального совета.
- Що Національна рада планує запропонувати регіональним компаніям, які не потрапили в цифру, наприклад, у Чернівцях? Там ліцензії отримали новостворені нікому не відомі компанії, які, за неофіційною інформацією, мають стосунок до куратора Партії регіонів в Чернівецький області. Чи це було мотивом для їх обрання?
- Якщо якогось міста, де залишилися без перемоги місцеві мовники, не буде при повторному конкурсі Нацради, можу рекомендувати розглядати можливість створення місцевого цифрового мультиплексу. Ми казали про це неодноразово, питання полягає в тому, щоб знайти відповідного інвестора, а від Нацради і УДЦР - провести прорахунок відповідної частоти.
- Чому вітчизняний оператор, Концерн РРТ, який багато років займався розповсюдженням радіо та телебачення по Україні, було відсторонено від конкурсу цифрового ефірного мовлення на МХ-1,2,3,5? А переможцем конкурсу стало нікому не відоме підприємство «Зеонбуд»? Тим самим ви лишаєте без роботи працівників Концерну РРТ.
- Працівники Концерну нині працюють із повним навантаженням і навіть понад це. Бо саме на вежах Концерну монтуються телевізійні станції «Зеонбуду». Після побудови цих станцій Концерн буде займатися їх обслуговуванням, тобто насправді Концерн отримає додаткові кошти для себе і своїх працівників. Якби у Концерну були необхідні кошти для закупівлі передавачів та іншого обладнання для цифрових телевізійних станцій, він, мабуть, розглядався би як найбільш реальний претендент на отримання ліцензії провайдера. Наразі Концерн залишився тим, чим він і є. Тобто оператором загальнонаціональної цифрової телемережі.
- Коли ви говорили про О. Мартиненка, ви мали на увазі теперішнього шефа агентства «Інтерфакс-Україна»?
- Звісно.
- План «Женева-2006» надає право європейським країнам - підписантам плану самим визначатися з тією чи іншою формою впровадження цифрового телемовлення. Стосовно інших запитань, озвучених Дмитром Маковеєнком та Ольгою Большаковою, давайте дочекаємося відповідей на них спеціалістів, яким їх адресовано.
- Дякую всім, хто знайшов час поставити мені запитання. Я не сподіваюся, що зміг задовольнити всіх своїми відповідями, але я намагався це зробити. На решту запитань, які потребують детальної відповіді, ми відповімо ТК письмово. До побачення!
Фото - Андрій Звягін
