Іn English

Починаючи з 24 лютого «Детектор медіа» моніторить українські соцмережі та у щоденному режимі документує хроніку російської дезінформації навколо військового наступу Росії на Україну. Нещодавно ми почали робити також щотижневі огляди. За тиждень із 14 по 21 листопада 2022 року аналітики та аналітикині «Детектора медіа» зафіксували близько пів сотні дезінформаційних вкидів, які російські пропагандисти поширюють задля досягнення політичних цілей Росії. Цього тижня російські пропагандисти переконували світ, що Україна навмисно випустила свої ракети на Польщу, щоб отримати більше зброї та зірвати зернову угоду; звинувачували Україну в брехні та створенні «нової Бучі»; переконували, що навіть Зеленський вірить в те, що Херсон — російське місто.

Читайте огляди російської дезінформації за попередні тижні: 26 вересня — 2 жовтня; 3–9 жовтня, 10–17 жовтня, 17–24 жовтня, 24–31 жовтня, 31 жовтня — 6 листопада, 7–14 листопада.

Найпоширенішою темою для маніпуляцій цього тижня стало падіння ракети на території Польщі. Зокрема, пропагандисти стверджували, що голова міськради Любліна звинуватив Україну в навмисному обстрілі польського міста. Мовляв, Ярослав Пакула заявив, що ракета, яка впала на Польщу, була українською, й назвав інцидент російською провокацією. Проте цитата Пакули — фейкова. Її поширювали зі сторінки, яку створили 16 листопада 2022 року. Тобто наступного дня після падіння ракети. Також агітпроп поширював тезу, що «провокацію з ракетою» Україна нібито організувала, щоб зірвати зернову угоду. Нібито Україна спеціально запустила ракети по Польщі, щоб «звинуватити Росію в створенні продовольчої кризи» у світі. Хоча насправді не зрозуміло, як вбивство двох фермерів може призвести до скасування зернової угоди і який у цьому інтерес України. Щоби підсилити серйозність ситуації, пропагандисти також поширювали меседж, що Польща готується до війни. Мовляв, речник Пентагону відрядив на територію Польщі американських військових, і це нібито означає, що Польща готується до війни та розгортає новий фронт. Тобто відряджаючи військових на східні кордони НАТО, Польща лишень обороняється, а не нападає. Це підтвердив міністр оборони Польщі Маріуш Блащак, який наголосив, що країна справді приймає американських солдатів на своїй території, проте лише в оборонних цілях.

Тему українсько-польських відносин пропагандисти продовжили й тезою, що Польща забере Захід України за її борги. Мовляв, про окупацію Заходу України домовилися Київ та Варшава, а план мають втілити польські найманці, велика кількість яких воює за Україну. На це у своєму твітері звернув увагу речник міністра — координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин. За його словами, російська пропаганда попрацювала над впровадженням цих меседжів у західне інформаційне середовище, і ці ворожі зусилля «цілком відповідають спробам Кремля зобразити Польщу як розпалювача війни та ізолювати Варшаву на міжнародній арені». Це вже не перший випадок, коли російський агітпроп заявляє, що Польща прагне відтяти собі шматок України. У такий спосіб Росія дискредитовує державу — партнерку України.

Цього тижня пропагандисти також продовжили за допомогою фейків та маніпуляцій розганяти тему звільнення Херсона. Наприклад, просували тезу, що «при Росії» в Херсоні було краще. Такі висновки пропагандисти зробили нібито з фото черги людей в центрі Херсона, які мали отримати гуманітарну допомогу. Мовляв, черги по воду та їжу свідчать, що живеться після звільнення херсонцям непросто, але якщо не захотіли жити при «русском мире», тепер хай «виживають при українському». Люди в Херсоні і справді стоять у чергах не лише по воду, а й по продукти чи медикаменти. Після звільнення в місті дуже складна ситуація: немає світла, зв’язку, інтернету, води, опалення, ліків та продуктів. Але все це — наслідки російської окупації, під час якої росіяни спершу пограбували місто, потім знищили об’єкти критичної інфраструктури, в тому числі системи газо- та водопостачання, енергозабезпечення.

Також цього тижня російський агітпроп розповідав, що в Херсоні після приходу української влади одразу ж мобілізують усіх чоловіків призовного віку. Мовляв, у місті почнеться масова мобілізація, в умовах якої не зважатимуть на вік чи стан здоров’я призовників. Але це неправда, адже мобілізація по всій Україні відбуваються за одним алгоритмом. За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, перебіг мобілізації залежатиме винятково від ситуації на фронті. Тобто ні про яку додаткову мобілізацію в Херсоні не йдеться. Однак російські пропагандисти нагнітають страх серед мирних мешканців Херсонщини, нібито мобілізація — це один із методів «розправи» і «зачищення» за те, що люди жили під російською окупацією. Натомість Росія проводила масову мобілізацію на території окупованих Донецької та Луганської областей.

Протягом тижня пропагандисти звинувачували Україну в брехні. Нібито після звільнення частини Херсонщини українська влада готує чергову провокацію, так звану «нову Бучу». На думку пропагандистів, Україна спеціально демонструватиме фото та відео різних звірств, катувань, руйнувань, щоби звинуватити в цьому Росію, як це «було в Бучі чи на Харківщині». «Нова Буча» — це меседж російської пропаганди, що виник після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Подібними меседжами російські медіа реагують на факти злочинів російських військових щодо цивільних українців. Поширюючи такі меседжі, Росія прагне виправдати й часто грає на випередження, тобто починає звинувачувати Україну в так званих провокаціях ще до того, як українські військові звільняють якусь територію.

Крім цього, за версією агітпропу, задля просування потрібних Україні меседжів про звільнення Херсона українська влада найняла акторів, які грають ролі херсонців, що жили в окупації. Наприклад, російські медіа й телеграм-канали поширювали інформацію, що нібито чоловік, який знявся в сюжеті французького медіа AFP зі звільненого Херсона, є військовим із Києва, який «приїхав для проведення репресій». Буцімто його звати Євген Миколайович Пондін, і він — командир роти Нацгвардії у військовій частині 3030. Мовляв, так українські медіа створювали «ілюзію підтримки звільнення Херсона українськими військовими». Деякі медіа писали, що «Україна звезла масовку до Херсона для проведення постановочних заходів». Однак чоловік, який з’являється в репортажі AFP зі звільненого українськими військами Херсона, справді є херсонцем. Того ж дня він також давав інтерв’ю знімальній групі телеканалу «Настоящее время». Фактчекери StopFake за допомогою технології розпізнавання облич знайшли декілька профілів цього чоловіка в соцмережах, які підтверджують, що ім’я, вік чоловіка і те, що мешкає він у Херсоні. У військовій частині 3030, де нібито «служить» чоловік, спростували його приналежність до цієї частини.

Наратив, що Херсон — російське місто, цього тижня пропагандисти підживлювали вкидами, що український президент Володимир Зеленський відвідав Росію, а також нібито сам визнав, що Херсон — це Росія. Насправді Володимир Зеленський відвідав Херсона — українське місто, звільнене від російських окупантів. Проте Росія досі вважає його своїм, адже завдяки «результатам» референдумів, які сама й зімітувала, визнала Херсонську та ще кілька областей України територією Росії. Але насправді російськими ні Херсон, ні Запорізька чи Херсонська область не стали, вони є частиною Росії лише в уяві пропагандистів. Також Зеленський не визнавав Херсон російським містом. Все це, знову ж, вигадки пропагандистів, завдяки яким Росія хоче створити видимість, що Херсон — таки Росія, адже навіть президент України так думає.

Також цього тижня Росія знову використала не новий меседж про помсту Україні. Мовляв, черговий ракетний масований обстріл по об’єктах інфраструктури відбувся у відповідь на звільнення Україною Херсона. Російська пропаганда вкотре позиціонує ракетні обстріли по цивільній та енергетичній інфраструктурі України як «помсту». Нібито все це відбувається через дії України, яка «нападає» першою. В такий спосіб Росія намагається перекласти відповідальність за те, що відбувається, на Україну. У жовтні пропагандисти використовували аналогічні виправдання. Нібито обстріли були помстою на атаку дронами у Севастопольській бухті та вибух на Кримському мосту. Проте аналітики The Insider дослідили особливості наведення російських ракет на об’єкти цивільної інфраструктури та довели, що підготовка таких ударів займає кілька тижнів. Тож і в жовтні, і в листопаді атаки не могли бути ударами «у відповідь». Тобто Росія закидує Україну ракетами не у відповідь на якісь дії, а тому що вона — агресорка. Так само Росія, вигадуючи різні причини про захист російськомовних, розпочала в 2014 році війну в Україні, а 24 лютого цього року з метою так званої денацифікації пішла у повномасштабний наступ.

Частина російських фейків та маніпуляцій цього тижня стосувалися й відключень електроенергії, викликаних російськими обстрілами енергосистеми. Наприклад, пропагандисти стверджували, що в Києві припинять вимикання світла вже за тиждень. Або ж, навпаки, сіяли паніку й звинувачували українську владу, що вона не попереджає, що українцям варто виїхати з великих міст.

Візуалізації: Наталія Лобач