Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2020-го, друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

Повноваження повернулися, а штатні посади — ні

У вересні 2020 року постановою № 889 Кабінет Міністрів України повернув Держкомтелерадіо низку повноважень, які з 1 січня були передані Міністерству культури та інформаційної політики України:

• аналіз і прогнозування розвитку ринку у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері, поліграфії;
• обмеження доступу видавничої продукції держави-агресорки, тимчасово окупованої території України, згідно із законодавством;
• видача (відмова у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції держави-агресорки, тимчасово окупованої території України;
• накладення штрафів за розповсюдження на території України видавничої продукції держави-агресорки, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу; вилучення з обігу такої продукції;
• розроблення та затвердження критеріїв оцінки видавничої продукції, яка дозволена до розповсюдження на території України;
• ведення реєстру видавничої продукції держави-агресорки, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України, його розміщення на своєму офіційному вебсайті та єдиному державному вебпорталі відкритих даних;
• ведення Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції;
• видача видавництвам і підприємствам книгорозповсюдження довідок про випуск та/або розповсюдження не менш як 50 % книжкової продукції державною мовою;
• облік, систематизація, отримання обов’язкових примірників книжкових і періодичних видань, контроль за своєчасним доставлянням обов’язкового примірника;
• державна стандартизація у видавничій сфері, присвоєння міжнародних стандартних номерів виданням, їх реєстрація в національних і міжнародних бібліографічних базах даних;
• пропозиції щодо призначення премій і стипендій в інформаційній та видавничій сфері;
• організаційне забезпечення роботи Комітету зі щорічної премії Президента України «Українська книжка року»;
• державна фінансова підтримка ЗМІ, творчих спілок у сфері ЗМІ;
• методична та практична допомога державним і комунальним ЗМІ в процесі їх реформування.

Крім того, Держкомтелерадіо є замовником на випуск видавничої продукції (крім книжок), проведення наукових досліджень у сфері ЗМІ та інформаційно-бібліографічної діяльності.

Водночас Держкомтелерадіо не отримав ані повноважень, ані доручень Міністерства культури та інформполітики стосовно системи каналів іномовлення, зокрема й телеканалу для тимчасово окупованих територій «Дом». Хоча в липні міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко анонсував запуск окремого каналу іномовлення, відповідальними за це мали стати Держкомтелерадіо та державна інформагенція «Укрінформ», на базі якої мав створюватися канал. Натомість «Дом» передали від Мінкульту до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Після роздержавлення телерадіомовлення і створення Суспільного держава створює та фінансує нові державні канали. Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко такі рішення підтримує та вважає, що Україні в умовах гібридної війни просто необхідно мати потужне іномовлення, й керуватися в цьому питанні лише фінансовою доцільністю не слід. «Відсутність якісного іномовлення в Україні та ще в умовах гібридної війни, яку веде проти нас Росія, не сприяє захисту наших національних інтересів за кордоном, поглиблює нерозуміння України закордонними політиками і експертами, відлякує потенційних інвесторів та партнерів, посилює недовіру іноземців до нашої держави та її громадян. Тому, мені здається, в цьому питанні слід керуватися політичною доцільністю, а не лише фінансовою», — сказав він у коментарі «Детектору медіа».

Повернення повноважень дало можливість відомству відновити свою роботу, а державі — відновити регулювання видавничої сфери. Річ у тім, що у 2020 рік Держкомтелерадіо вступив зі значно обрізаним переліком повноважень, які забрало Міністерство культури, молоді та спорту, що очолював Володимир Бородянський. Однак закон про держбюджет-2020 передбачав фінансування цих повноважень через Держкомтелерадіо. Ухвалення постанови уряду про передачу повноважень без змін до закону про бюджет не дало можливості Мінкульту виконувати ці повноваження. Навіть попри те, що до міністерства перейшли 37 штатних одиниць, які були скорочені в Держкомтелерадіо. Через зміну уряду та структурні зміни Міністерства культури, яке перетворилося на Міністерство культури та інформаційної політики, повернути повноваження Держкомтелерадіо виявилося не так легко. Тож дев’ять місяців 2020 року ніякий державний орган не займався державною політикою у видавничій сфері та її регулюванням.

Що стосується скорочених 37 штатних одиниць — їх відомству вже не повернули. Станом на 18 грудня 2020 року в Держкомтелерадіо працювали 88 співробітників. У жовтні 2020-го відбулася кадрова зміна і в керівництві Комітету: уряд звільнив заступника голови Держкомтелерадіо Миколу Білоуса. Наразі в голови Олега Наливайка залишився тільки перший заступник Богдан Червак. Поки невідомо, чи буде призначено ще одного заступника. «Зараз іде обговорення проекту структури апарату Комітету, потім будемо приймати рішення з кадрових питань», — пояснив пан Наливайко.

Видавнича продукція держави-агресорка

Держкомтелерадіо відновив свою роботу з обмеження доступу на український ринок видавничої продукції держави-агресора. Але чи вдалося Комітету відновити рівень роботи в цьому напрямі, який був 2019 року? Фактично з початку жовтня 2020-го відомство видало 2329 дозволів на ввезення видавничої продукції держави-агресорки, тимчасово окупованої території України, та надало 116 відмов у видачі таких дозволів. Шість відмов на ввезення з Росії 45 тисяч примірників пов’язані з їхнім антиукраїнським змістом (ввезення з території держави-агресорки 45 тисяч примірників). Причиною решти 110 відмов стало подання заявниками неповного пакету документів або виявлення в документах недостовірних відомостей.

За словами Олега Наливайка, у 2020 році штрафи за ввезення книг без дозволів не накладалися: «Після повернення 1 жовтня Держкомтелерадіо повноважень щодо вилучення з обігу незаконно ввезеної видавничої продукції та накладення на правопорушників адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог законодавства жодного звернення від правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб про факти розповсюдження суб’єктами господарювання незаконно ввезеної видавничої продукції до Комітету не надходило».

Для порівняння: впродовж 2019 року Держкомтелерадіо видав 4097 дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресорки та надав 2256 відмов у видачі дозволів. 151 відмова у ввезенні з Росії майже 1 млн примірників видань пов’язана з їхнім антиукраїнським змістом (на підставі висновків експертної ради Держкомтелерадіо на підставі Критеріїв оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України). 2105 відмов зумовлені поданням заявниками неповних пакетів документів або недостовірних відомостей у документах. Також 2019 року Держкомтелерадіо склав 21 протокол про накладення адміністративно-господарських штрафів на загальну суму 876 тис. 330 грн. Незаконно ввезену продукцію було вилучено з обігу.

Преса

Станом на грудень 2020-го Кабінет Міністрів не схвалив Концепцію підтримки і розвитку регіональних ЗМІ і проєкт постанови «Про затвердження Порядку надання державної підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження», розроблені Держкомтелерадіо (відомство просило Мінкульт, якому підпорядковується, підтримати проєкт постанови). Цих документів чекали десятки реформованих комунальних друкованих видань. Відповідно до закону, вони могли отримати одноразову допомогу, але реформа завершилася 2018 року, а коштів від держави вони так і не дочекалися.

Нагадаємо, реформовано 615 видань (що складає близько 96 % від загальної кількості державних та комунальних ЗМІ), а саме: 569 — комунальних (це близько 97 % від загальної кількості комунальних видань), 46 — державних (близько 91 % від загальної кількості державних видань).

Плюс-мінус моніторинг

Поки уряд повертав Держкомтелерадіо повноваження, Комітет здебільшого займався моніторингами й далі продовжує цю активність.

Зокрема, проводить постійний моніторинг видавничої сфери держави-агресорки, за результатами якого на своєму офіційному вебсайті публікує Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Перелік не є вичерпним і періодично поповнюється. Наразі до нього внесено 230 назв книг. У такий спосіб відомство хоче попередити охочих отримати дозволи на ввезення цих видань, що ці спроби будуть марними. А також зорієнтувати правоохоронні органи, що розповсюдження такої продукції може містити ознаки злочинів (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України тощо).

Водночас із другого півріччя 2020 року Держкомтелерадіо припинив проводити моніторинг інформаційного наповнення офіційних вебсайтів органів виконавчої влади — цим мають займатися фахівці Міністерства культури та інформполітики. Востаннє такий моніторинг Держкомтелерадіо провів у першому півріччі 2020 року. За результатами моніторингу складався рейтинг інформаційної прозорості офіційних вебсайтів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. У ст. 15 закону «Про доступ до публічної інформації» вказано, які відомості підлягають обов’язковому оприлюдненню, порядок і вимоги їх оприлюднення. Серед останніх вимог із закону — забезпечення доступності інформації для користувачів із порушеннями зору та слуху.

Розпорядник державних коштів другого рівня

Незважаючи на повернення повноважень, Держкомтелерадіо залишається розпорядником коштів держбюджету другого рівня. Головним розпорядником бюджетних коштів в інформаційній та видавничій сферах із 2019 року виступає Мінкульт. У держбюджеті на 2021 рік Держкомтелерадіо є відповідальним виконавцем наступних бюджетних програм:

• 3802010 «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення»: загальний фонд — 30 млн 258,9 тис. грн (видатки споживання), спеціальний фонд — 150 тис. грн. (видатки споживання);
• 3802020 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності»: загальний фонд — 18 млн 458,8 тис. грн (видатки розвитку), спеціальний фонд — 1 млн 800 тис. грн;
• 3802040 «Підвищення кваліфікації працівників засобів масової інформації в Укртелерадіопресінституті»: загальний фонд — 8 млн 434,7 тис. грн (видатки споживання), спеціальний фонд — 737 тис. грн. (707 тис. грн — видатки споживання, 30 тис. грн — видатки розвитку);
• 3802050 «Фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси»: загальний фонд — 1 млн 980,4 тис. грн (видатки споживання);
• 3802080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України»: загальний фонд 2 млрд 274 млн 158 тис. грн (1 млрд 838 млн 414,7 тис. грн — видатки споживання, 435 млн 743,3 тис. грн — видатки розвитку);
• 3802130 «Державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули (померли) або яким встановлено інвалідність у зв’язку з виконанням професійних обов’язків та премій в інформаційній галузі»: загальний фонд 3 млн 930 тис. грн (видатки споживання);
• 3802390 «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері»: загальний фонд — 10 млн грн (видатки споживання).

Реформування «Укртелефільму» — нескінченний квест

Держкомтелерадіо відповідальний за реформування державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”», яке триває з 2014 року. Студія має перетворитися на публічне акціонерне товариство й приєднатися до АТ «НСТУ». Прогнози приєднання «Укртелефільму» до Суспільного мовника наразі дуже туманні. Перетворення ДП на ПАТ не може відбутися без рецензії Звіту про оцінку майна та майнових прав за результатами проведення незалежної оцінки об’єктів рухомого та нерухомого майна у Фонді держмайна.

19 червня 2020 року Фонд держмайна надав негативну рецензію на Звіт про оцінку майна, бо при розрахунку вартості не було враховано особливу думку члена комісії з перетворення Гордієнка. Пан Гордієнко висловив незгоду з постановкою на баланс підприємства майнових прав на квартири та нежитлові приміщення, розташовані на вул. Туманяна, 15-А в Києві, як немайнових прав. На його думку, в разі завершення розгляду судових справ та визнання прав власності на квартири й нежитлові приміщення за «Укртелефільмом», керівнику підприємства необхідно зареєструвати права власності на ці об’єкти нерухомого майна та поставити їх на баланс підприємства як матеріальні активи.

ТОВ «Оціночна фірма “Де Візу”» врахувало зауваження й направило документ на повторне рецензування. Але у відповідь отримало листа за підписом заступника голови Фонду держмайна Андрія Єгорова, що у звіті відсутній опис та розрахунок нематеріальних активів підприємства на вул. Туманяна, 15-А, а тому «Звіт про оцінку майна повертається без рецензування».

Щоби прискорити процедуру рецензування, Держкомтелерадіо з ініціативи генерального директора, голови комісії з перетворення «Укртелефільму» Тараса Аврахова провів у серпні 2020 року нараду за участю представників Фонду держмайна, наглядової ради і правління Суспільного мовника, «Укртелефільму», а також оціночної фірми «Де Візу». За результатами обговорення Держкомтелерадіо звернувся до Фонду держмайна з листом, у якому просив розглянути пропозиції стосовно повторного визначення переліку необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці, і зокрема, виключення з нього майнових прав на квартири та нежитлові приміщення на вул. Туманяна, 15-А, які обліковуються на балансі «Укртелефільму».

У відповідь Фонд держмайна порекомендував «Укртелефільму» до вирішення всіх спірних питань стосовно об’єктів, які обліковуються на балансі підприємства в нематеріальних активах, розглянути можливість перенесення вказаних об’єктів на позабалансовий рахунок підприємства.

Крім того, Фонд держмайна рекомендував «Укртелефільму» провести повну інвентаризацію майна підприємства, за результатами якої скласти перелік необоротних активів, які підлягають незалежній оцінці, до якого не будуть включені майнові права на квартири й нежитлові приміщення на вул. Туманяна, 15-А. А також здійснити всі заходи, передбачені законодавством щодо перетворення «Укртелефільму» на акціонерне товариство.

«Зі свого боку Держкомтелерадіо запропонував “Укртелефільму” дотримуватися останніх рекомендацій Фонду держмайна, оскільки питання, на який саме позабалансовий рахунок підприємство має віднести операції з обліку майнових прав на квартири і нежитлові приміщення, не належить до компетенції Держкомтелерадіо», — пояснив Олег Наливайко.

Європейська та євроатлантична інтеграції

Попередні роки Держкомтелерадіо виконував плани заходів щодо реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки та Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки. У 2020-му Держкомтелерадіо також погодив проєкти планів заходів на 2020 рік і передав до Мінкульту для внесення їх на затвердження уряду.

Через тривалі процеси переформатування Мінкульту, бюрократичні процедури щодо визначення і затвердження штатного розпису та функціоналу міністерства уряд лише 25 червня 2020 року затвердив План заходів на 2020 рік із реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки (розпорядження № 776), а 30 вересня — План заходів на 2020 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки (розпорядження № 1202).

Як і в попередні роки, на реалізацію обох планів заходів на початку року було передбачено 20 млн грн за відповідною бюджетною програмою Держкомтелерадіо. Але через пандемією коронавірусу COVID-19 навесні ці кошти були розподілені на інші державні потреби. Тож Держкомтелерадіо у 2020 році не проводив інформаційних кампаній щодо європейської та євроатлантичної інтеграції; не замовляв відповідної друкованої продукції; не проводив всеукраїнського конкурсу на найкращу публікацію в аудіовізуальних (електронних), друкованих ЗМІ, кращу теле- і радіопередачу про НАТО та/або державну політику у сфері євроатлантичної інтеграції тощо.

Утім, за словами Олега Наливайка, Держкомтелерадіо робив у цьому напрямку те, що не потребувало фінансування. Наприклад, публікував на офіційному вебсайті та сторінках у соцмережах інформаційні матеріали та інфографіки з питань державної політики щодо європейської інтеграції та євроатлантичної інтеграції України (зокрема про хід виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна — НАТО).

У 2020 році закінчився строк реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки. Оскільки ці повноваження перейшли від Держкомтелерадіо до Міністерства культури та інформполітики, розробником нового стратегічного документу наразі є саме міністерство.

За словами Олега Наливайка, представники Держкомтелерадіо разом із представниками інших центральних органів виконавчої влади та канадським проєктом «SURGe» долучалися до стратегічних сесій із розробки проєкту Стратегії комунікацій євроатлантичної інтеграції України на 2021–2025 роки, Комітет буде й надалі виступати співвиконавцем нового стратегічного документу після його схвалення урядом.

Карантинні обмеження та Укртелерадіопресінститут

Держкомтелерадіо, як і інші державні установи, цього року мав пристосовуватися до карантинних обмежень під час епідемії COVID-19. Наказ відомства № 54 від 18.08.2020 «Про запобігання коронавірусу COVID-19» передбачає на час карантину по можливості гнучкий режим робочого часу: різний час початку й закінчення роботи для різних категорій працівників, виконання роботи дистанційно, початок роботи о 8:00 замість 9:00. На час карантину призупинено особистий прийом громадян. А на сайті Комітету оприлюднено телефони гарячих ліній з питань COVID-19 у регіонах.

Водночас підприємствам та установам сфери управління Держкомтелерадіо рекомендовано на час карантину внести зміни до режимів їх роботи (наприклад, перенести початок робочого дня на 10:00 або пізніший час).

Однією з таких установ є Укртелерадіопресінститут, який в умовах карантину освоїв нову форму навчання — онлайн-семінари та конференції. Загалом у 2020 році дистанційним навчанням було охоплено 225 фахівців. 458 фахівців навчалися офлайн з усіма необхідними заходами безпеки.

За підтримки ОБСЄ в Україні для представників незалежних регіональних ЗМІ в Києві та Одесі відбулися семінари «Цифрові інструменти для місцевих ЗМІ», «Ефективний менеджмент незалежних місцевих ЗМІ в умовах децентралізації» та «Актуальні питання обліку і оподаткування діяльності приватних ЗМІ», які охопили регіональні ЗМІ 15 областей.

Також тривало базове навчання груп (онлайн та офлайн): журналісти-ведучі телерадіопрограм; телеоператори; продюсери телебачення; режисери телебачення; відеомонтажери; спортивні коментатори; курс «Авторське кіно і ТБ»; курс «Комунікації органів виконавчої влади» для прессекретарів та керівників, працівників підрозділів зв’язків із громадськістю та ЗМІ міністерств та центральних органів виконавчої влади; спеціалізовані фахові курси для ДП «Парламентський телеканал "Рада"» (без відриву від виробництва) та інформагенції «Укрінформ».

Законопроєкт про медіа

Держкомтелерадіо загалом підтримує ухвалення закону про медіа. Комітет разом із Укртелерадіопресінститутом підготував власні пропозиції та зауваження до законопроєкту. «Ми підтримуємо ухвалення законопроєкту в першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням з урахуванням зауважень і пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медіасфери», — зазначив Олег Наливайко в коментарі «Детектору медіа».

Пан Наливайко вважає, що якби не спротив медіаспільноти, то цей закон могли б ухвалити 2020-го: «Цей законопроєкт викликав неоднозначну реакцію медіаспільноти. Деякі журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ, блогери звернулись до органів державної влади із вимогою не допустити його ухвалення. Думаю, що це одна із причин того, що закон не ухвалили у 2020 році».

Суспільне мовлення

Держкомтелерадіо як акціонер АТ «НСТУ» в повному обсязі виконував передбачені законодавством функції, не втручаючись у редакційну політику й поточну господарську діяльність Суспільного мовника.

Традиційні конкурси та премії карантинного періоду

Держкомтелерадіо, як і раніше, займався підготовкою та проведенням державних літературних премій, оформлював відповідні документи на виплату грошової частини премій, вручав дипломи лауреатам. Рішення про переможців ухвалювали комітети відповідних премій. Але в умовах карантинних обмежень Держкомтелерадіо вирішив відмовитися від публічних урочистостей.

У серпні 2020 року Премію імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності було присуджено:

• у номінації «За найкращу публікацію у друкованих ЗМІ» — Сергію Махуну за публікацію «Fakebook. Гібридна війна у світі постправди точиться й на історичному полі» (газета «Дзеркало тижня»);
• у номінації «За найкращий твір у телевізійній сфері» — творчому колективу у складі Вахтанга Кіпіані, Ольги Мовчан, Дарії Коровицької, Петра Колодія, Богдана Ільчишина за програму «Історична правда. Українська ідентичність» (канал «Еспресо»);
• у номінації «За найкращий твір у радіомовній сфері» — творчому колективу у складі Юлії Шелудько, Ольги Молоцької, Вікторії Сидоренко, Софії Шеметухи за передачу «Вся країна» («Українське радіо»);
• у номінації «За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері» — Василю Куйбіді та Валерію Бебику за монографію «Національна безпека в умовах інформаційних та гібридних війн».

У жовтні 2020 року Премію імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики було присуджено журналістці Світлані Орел (Бондар) за книгу «Ті, хто не хотів помирати мовчки», видану у 2018 році.

Тільки під кінець року Комітет із присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва визначив лауреатів за 2020 рік. Держкомтелерадіо мав відправити Міністерству культури та інформаційної політики для внесення до уряду проєкту постанови про присудження премії.

Переможцями стали:

• у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» — письменниця Дара Корній (Мирослава Замойська) та її книжки «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи», «Чарівні істоти українського міфу Домашні духи», «Чарівні істоти українського міфу Духи-шкідники» (ТОВ «Видавництво «Віват»);
• у номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» — Катерина Рейда за художнє оформлення книги «Байки Езопа» у переказі Олександра Виженка (ТОВ «Час майстрів»);
• у номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» — вистава «Снігова королева» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (режисер-постановник Давид Петросян, сценограф Петро Богомазов, композитор Олександр Кохановський);
• у номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» — ігровий фільм «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» (автор сценарію — Олександр Власюк, відомий як Сашко Лірник).

Через довгу процедуру повернення повноважень Держкомтелерадіо не вдалося провести засідання комітету з присудження Премії імені Максима Рильського за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів, а також за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу. Як повідомив Олег Наливайко, засідання комітету планується провести в середині січня 2021-го.

Висновки

Протягом другого півріччя 2020 року Держкомтелерадіо повернув майже всі свої повноваження (переважно з регулювання видавничої сфери), які раніше перейшли до Міністерства культури, молоді та спорту (згодом — Міністерства культури та інформаційної політики). До жовтня ці повноваження фактично ніхто не виконував.

Держкомтелерадіо в другому півріччі 2020-го припинив проводити моніторинг інформаційного наповнення офіційних вебсайтів органів виконавчої влади, передавши ці повноваження Мінкульту.

У 2020 році закінчився термін реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017–2020 роки. Оскільки ці повноваження перейшли від Держкомтелерадіо до Мінкульту, розробником нового стратегічного документу тепер є міністерство.

Держкомтелерадіо сумлінно виконував свої обов’язки як акціонер АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Водночас відомство не змогло домогтися перетворення ДП «УСТФ “Укртелефільм”» на ПАТ для подальшого об’єднання з НСТУ (що передбачено законом).

Влада перестала заявляти про ліквідацію Держкомтелерадіо. У Комітету налагоджена тісна співпраця з Міністерством культури та інформаційної політики. Не реалізувалися плани про те, що Держкомтелерадіо займатиметься іномовленням. Також міністерство не перетворило Держкомтелерадіо на агенцію з питань медіа, про що заявляло раніше.