Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету свободи слова за друге і перше півріччя 2017-го, друге та перше півріччя 2016 року.

Ключові напрями роботи Комітету в першому півріччі 2018-го:

• контроль за реалізацією низки медіареформ, зокрема роздержавлення друкованих ЗМІ, суспільного мовлення, прозорості медіавласності;
• захист інформаційного простору України від агресії з боку Російської Федерації;
• захист журналістів та ЗМІ;
• напрацювання нової редакції закону про зовнішню рекламу;
• розробка базового галузевого закону «Про аудіовізуальні послуги».

Засідання

Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики впродовж восьмої сесії восьмого скликання (лютий — липень 2018 року) провів 13 засідань, на яких розглянув 68 питань, 31 з яких стосувалося контролю за виконанням законів і постанов. На розгляд парламенту надійшло 14 законопроектів із висновками комітету, який був головним при підготовці цих проектів. За останнє півріччя комітет розглянув 798 листів і звернень.

Також комітет спільно з міжнародними та українськими громадськими організаціями й органами влади провів вісім публічних заходів на медійну тематику. Втім, діяльність комітету не завжди збігалася з планом його роботи на цей період.

Традиційно члени комітету активно брали участь у засіданнях: за період восьмої сесії Федір Бендюженко, Олександр Опанасенко, Владислав Севрюков, Вікторія Сюмар, Ольга Червакова не пропустили жодного, водночас Олександр Абдуллін був лише на двох засіданнях, чим знову зіпсував статистику комітету.

Нагадаємо, в Комітеті свободи слова тринадцять членів, співвідношення політичних сил залишається на користь «Народного фронту» (п’ятеро).

Законопроектна діяльність: аудіовізуальні медіасервіси досі не врегульовано

Станом на 30 липня 2018 року на розгляді в комітеті перебували 213 законопроектів, 88 із яких він має підготувати як головний комітет.

Із підготовлених ним профільних законопроектів Верховна Рада під час останньої сесії прийняла в першому читанні за основу два: №7291 про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей та № 8114 про внесення зміни до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (щодо протидії ворожій пропаганді та покращення інформаційного забезпечення громадян України, постраждалих внаслідок воєнних дій, місце проживання яких є територія Донецької та Луганської областей де органи державної влади України здійснюють свої повноваження).

Також парламент ухвалив один підготовлений комітетом закон — про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі при здійсненні рекламної діяльності). «Нам вдалося заборонити рекламу на стовпах та електромережах, буде хоч трохи більше порядку і безпеки на вулицях», — сказала голова Комітету свободи слова Вікторія Сюмар у коментарі «Детектору медіа».

Водночас у першому півріччі парламент провалив кілька важливих законопроектів, підготовлених Комітетом свободи слова. А саме: про зміни до закону про реформування друкованих ЗМІ та про зовнішню рекламу. «Я була дуже засмучена провалом проектів про зовнішню рекламу через лобістів, і також змін до роздержавлення преси», — зауважила Вікторія Сюмар.

Комітет так і не виніс на обговорення законопроекту про аудіовізуальні медіасервіси, хоча після дворічного доопрацювання документ наприкінці 2017 року був нарешті зареєстрований під № 7397. Відтоді проект знову доопрацьовують та можуть перереєструвати заново. Якщо його не ухвалять цієї осені, є висока ймовірність, що до нього не дійде справа аж до чергових парламентських виборів. Тому що шансів пройти сесійну залу в проекту стає все менше, враховуючи спротив індустрії посиленню повноважень державного регулятора та складність пошуку компромісу між усіма стейкхолдерами.

Вікторія Сюмар вважає, що проект варто виносити на голосування в сесійну залу тільки з повною впевненістю, що його ухвалять. Бо інакше пропаде багаторічна робота над створенням цього документа. «Проект складний, зараз на етапі узгодження з індустрією та Нацрадою. Його можна ухвалити лише якщо нам вдасться знайти консенсус. Шукаємо», — сказала вона.

Депутати ухвалили два дотичні до медіа закони, в підготовці яких Комітет свободи слова не був головним: про сферу авторського права та про оздоровлення та відпочинок дітей журналістів, які загинули або отримали інвалідність.

Водночас Рада не змогла прийняти за основу законопроекту № 2702-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами», що мав врегулювати розміщення зовнішньої реклами, ввести в законодавство нові терміни, заборонити російську мову в зовнішній рекламі тощо.

Наприкінці сесії Комітет свободи слова рекомендував парламенту ще один законопроект щодо українізації реклами — № 8522 про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо мови реклами.

Протягом восьмої сесії восьмого скликання комітет як головний розглянув такі законопроекти:

• № 7395 Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку інформування діяльності суб’єктів владних повноважень;
• № 8114 Про внесення зміни до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (щодо протидії ворожій пропаганді та покращення інформаційного забезпечення громадян України, постраждалих внаслідок воєнних дій, місце проживання яких є територія Донецької та Луганської областей де органи державної влади України здійснюють свої повноваження);
• № 8136 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення реклами лікарських засобів, медичних виробів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;
• № 8326 Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність з Конвенцією про права осіб з інвалідністю та Факультативним протоколом до неї;
• № 8215 Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо посилення законодавчих вимог до реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів);
• № 8441 Про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»;
• № 8441-1 Про внесення змін до закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»;
• № 8466 Про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення тиску на незалежні телеканали через відключення аналогового телебачення;
• № 8439 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення умов ведення бізнесу і забезпечення гарантії діяльності з відкритою інформацією;
• № 8522 Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо мови реклами).

Комітет свободи слова не підтримав ідей народного депутата Олександра Вілкула заборонити пропаганду одностатевих стосунків та Олега Барни заборонити публічні прояви будь-яких видів сексуальної орієнтації.

На наступну сесію, відповідно до плану роботи, члени комітету визначили кілька пріоритетів: ухвалення змін до закону про реформування преси, ухвалення нового закону про зовнішню рекламу; проект про аудіовізуальні медіа-сервіси; боротьба з фейками.

«Нам необхідно прийняти зміни до Закону про роздержавлення, без них у нас може бути колапс реформи. Я би дуже хотіла зареєструвати і прийняти новий закон про зовнішню рекламу і навести нарешті лад на вулицях Києва. Можливо, дійде й до аудіовізуальних медіасервісів. Ну, і вивчаємо міжнародний досвід боротьби з фейками. В час війни, зважаючи на російську практику і вміння втручатися у виборчі процеси, нам треба захищатися, але так, щоб не було загроз свободі слова. Ну, і, звісно, головне — бюджет. Від нього прямо буде залежати, чи відбудеться реформа суспільного, остаточне становлення іномовлення та багатьох інших програм, які ми започаткували з Мінінформом», — прокоментувала плани комітету на наступну сесію Вікторія Сюмар.

Апарат комітету позбувся додаткового навантаження, покладеного на нього з моменту вступу в дію закону про доступ до публічної інформації. Протягом кількох років він відповідав на всі запити, що надходили на адресу парламенту. Комітет свободи слова узгодив між собою закон «Про комітети Верховної Ради України» та розпорядження голови Верховної Ради «Про забезпечення виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Апараті Верховної Ради України».

Медіареформи — загадки для депутатів

Більшість народних депутатів у парламенті не зрозуміли суті реформи реформування преси та суспільного мовлення. Можливо, вони забули або взагалі не читали тих законів, які самі ж ухвалювали. Про це свідчать і їхні заяви, й законопроектні ініціативи, й результати голосування за законопроекти, які мають сприяти успішному завершенню реформ.

Реформа державних і комунальних друкованих ЗМІ має завершитися до кінця 2018 року. Статистика невтішна: реформувалося менше половини. Загалом в Україні реформуванню підлягають 733 видання: 647 комунальних і 86 державних. Станом на середину липня реформувалися лише 220 видань: 205 — комунальних, 15 — державних. Представники громадських організацій, медіаюристи і всі, хто безпосередньо займався цією реформою, зрозуміли, що слід вносити зміни до законодавства, які дозволять подолати перешкоди в реформуванні преси. Вони разом із членами Комітету свободи слова розробили законопроект № 6560 «Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”» щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації». 1 березня 2018 року парламент, не розібравшись у важливості змін, його провалив. Цей документ, зокрема, мав встановити відповідальність органів влади і місцевого самоврядування за неприйняття рішення про реформування та його спосіб, а також заборонити звільняти керівника редакції без згоди трудового колективу.

Через кілька місяців у парламенті було зареєстровано законопроект № 8441 про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Документ, за словами Вікторії Сюмар, містить системні зміни до закону, які в разі ухвалення дадуть можливість розблокувати реформу.

Про те, що депутати не розуміють важливості реформи, свідчить низка законопроектів, які поступово виводять із-під дії закону про реформування окремі видання. Наприклад, 5 липня 2018 року Верховна Рада ухвалила за основу в першому читанні законопроект № 6518, яким дозволяється не роздержавлювати газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр».) Раніше вивели з-під дії закону друковані ЗМІ Міноборони.

Виконавча влада теж не сприймає серйозно цю реформу — очевидно, сподівається, що її терміни продовжать. Із 86 державних / відомчих видань реформувалося всього 15. Схоже, представники всіх гілок влади намагаються зберегти статус-кво свого впливу хоча б на частину медіа, хоча би ще на одні вибори.

Із реформою Суспільного мовлення ситуація складається ще гірша. По-перше, Національній суспільній телерадіокомпанії парламент виділив лише половину від передбачених законом коштів, не зваживши на думку Комітету свободи слова, який вимагав стовідсоткового фінансування. Великою мірою небажання голосувати за повний бюджет Суспільному пояснювалося негативним ставленням народних депутатів до НСТУ, яка, за їхніми словами, їх ігнорує.

Нагадаємо, торік народні депутати Максим Бурбак та Микола Федорук зареєстрували проект, який передбачав повернення до закону про Суспільне 20 хвилин для звітів народних обранців в ефірі філій НСТУ. Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» не зобов’язує висвітлювати діяльність влади, а тільки надавати ефір для офіційних виступів і заяв вищих посадових осіб держави (позачергово прямого ефіру для екстрених офіційних виступів Президента, голови Верховної Ради, прем’єр-міністра, голови Верховного суду, голови Конституційного суду), а також Президенту України для новорічного привітання.

Комітет свободи слова у відповідь підготував законопроект № 7395 «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку інформування діяльності суб'єктів владних повноважень», який було зареєстровано 13 грудня 2017 року. Цей проект передбачав із-поміж інших і норми, що стосувалися Суспільного мовлення і які викликали критику громадських та міжнародних організацій. А саме: замість обов’язкових 20 хвилин для народних депутатів — 25-хвилинна програма за розробленим НСТУ форматом, у якій депутати мали би змогу прозвітувати. Негативна реакція громадськості спонукала Вікторію Сюмар (авторку проекту) у лютому 2018 року відкликати документ. У квітні Комітет свободи слова рекомендував парламенту відхилити проект Бурбака / Федорука. Але автори проекту не полишають своїх спроб.

Народні депутати Павло Унгурян, Оксана Продан, Юрій Мірошниченко та інші на початку липня зареєстрували законопроект «Про внесення змін до статті 8 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення Україниˮ», яким пропонують, щоб до складу наглядової ради НСТУ входив іще один представник — від Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Поки що до наглядової ради входять 17 членів, 9 із яких від різних суспільних сфер, зокрема творчої, освітньої, спортивної тощо.

У квітні члени Комітету свободи слова та інформаційної політики розглянули питання про діяльність НСТУ, висловили претензії щодо сумнівного балансу (в ефірі немає ні влади, ні опозиції) і водночас заявили, що є союзниками у здійсненні реформи Суспільного мовлення. Вони намагалися знайти компроміс між колегами-депутатами та керівництвом НСТУ. Але колеги-депутати «компроміс» розуміли так: їх показують в ефірі — тоді вони виділяють бюджетні гроші. Керівництво НСТУ ж запевнило, що робить усе відповідно до Закону про Суспільне, навіть більше — готує окрему програму, де народні обранці (в першу чергу мажоритарники) матимуть змогу прозвітувати про свою роботу, але й повинні будуть відповісти на запитання журналістів. Члени правління та наглядової ради НСТУ вже навіть провели кілька зустрічей із фракціями парламенту, де розповіли про цю програму і ще раз роз’яснили суть реформи.

Через недофінансування згортається трансляція телеканалів і радіостанцій Суспільного. З 1 лютого 2018 року припинилася трансляція першого каналу Українського радіо у середньохвильовому діапазоні в Таранівці Харківської області та Всесвітньої служби радіо України з радіопередавального центру Луч у Миколаївській області. Із 16 червня 2018 року Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення почав обмежувати в ранковий і денний час трансляцію телеканалу «UA: Перший» із найбільших передавачів у дев’яти містах. Комітет 6 червня 2018 року вирішив інформувати уряд та РНБО про неприпустимість недофінансування НСТУ.

Стає очевидним, що необхідно міняти модель фінансування Суспільного, робити її більш незалежною від ручного управління можновладців, що не давала би можливості й у майбутньому урізати наполовину бюджет НСТУ. В Україні вперше нову модель фінансування Суспільного мовника обговорили 28 лютого 2018 року під час круглого столу, організованого НСТУ спільно з Офісом Ради Європи в Україні. Її суть у тому, що джерелом доходів НСТУ має стати радіочастотна рента. У разі запровадження нової моделі фінансування НСТУ отримала б у 2018 році — 1,27 млрд грн, у 2019 році — 1,62 млрд грн, у 2020 році — 1, 71 млрд грн.

Захист свободи слова та представників ЗМІ

Протягом сесії Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики неодноразово розглядав скарги як ЗМІ, так і окремих журналістів / редакторів про перешкоджання їхній професійній діяльності, а подекуди про тиск і погрози. Зокрема, під час пікетування офісу телеканалу ZIK комітет заслухав представників телеканалу, правоохоронних органів, пікетувальників «Братства» та взяв справу про розслідування перешкоджання журналістській діяльності під свій контроль. Як писав «Детектор медіа», генеральну продюсерку ZIK Наталю Влащенко налякали слова лідера партії «Братство» Дмитра Корчинського про те, що «вони готові стояти аж до повного знищення каналу». А Дмитро Корчинський на цьому ж засіданні заявив, що занепокоєний тим, що лідер громадського руху «Український вибір» Віктор Медведчук нібито скуповує українські телеканали, зокрема веде перемовини про купівлю телеканалу ZIK.

На одному із засідань за дорученням голови Верховної Ради Андрія Парубія члени комітету розглянули звернення головних редакторів газет «Сільські вісті» та «Україна молода» Василя Сподаренка і Михайла Дорошенка щодо відмови регіонального відділення Фонду державного майна України в місті Києві продовжити дію договору оренди приміщень у державному видавництві «Преса України». Члени комітету вирішили попросити Фонд держмайна продовжити цим двом виданням оренду. Оренду було продовжено.

Також члени комітету розглядали звернення головної редакторки комунальної газети «Каховська зоря» щодо перешкоджання завершенню реформування цього видання.

Водночас члени комітету намагалися роз’яснювати своїм колегам, що вони не мають права перешкоджати виконанню журналістських обов’язків. Наприклад, народний депутат із групи «Воля народу» Олександр Пономарьов у парламентських кулуарах відібрав мобільний телефон у кореспондента інтернет-видання «Цензор.нет» Івана Марусенка, який знімав на телефон його коментар. Редакція «Цензор.нет» вимагала відкрити кримінальне провадження щодо депутата за перешкоджання професійній діяльності журналіста. Комітет планував взятися за це питання, але відклав розгляд, оскільки депутат не зміг прийти на засідання.

Вперше в історії комітету за захист прав журналістів, який є одним із обов’язків членів комітету, проти Вікторії Сюмар подали до суду. Комітет на своєму засіданні розглядав хід розслідування кримінального провадження про перешкоджання охоронців Віктора Медведчука знімальній групі програми журналістських розслідувань «Схеми» біля VIP-терміналу аеропорту «Київ» 7 листопада 2017 року. 4 квітня 2018 року народний депутат від «Опозиційного блоку» Василь Німченко, який на засіданні комітету представляв інтереси Віктора Медведчука, подав на Вікторію Сюмар до суду, звинувачуючи її в перевищенні повноважень. Комітет свободи слова заявив, що вважає це тиском та перешкоджанням діяльності народних депутатів.

20 червня 2018 року комітет уперше погодився на позбавлення акредитації представників ЗМІ в парламенті. Прес-служба скасувала акредитації Юлії Махмуді та Валерії Єгорової, які сиділи в будівлі під куполом на порталі українського прапора, пили каву, й одна з них показала середній палець журналістам, які їх фотографували.

Тим часом Комітет з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради, розглянувши інцидент із Юлією Махмуді та Валерією Єгоровою, взагалі запропонував обмежити журналістам доступ до кулуарів парламенту на першому і другому поверхах, натомість створити прес-центр на третьому поверсі кулуарів. Вікторія Сюмар заявила, що комітет не підтримуватиме цих пропозицій регламентного комітету.

Захист українського інформаційного простору та боротьба з фейками

У Верховній Раді цього року перейнялися питанням фейків, але змішали поняття дезінформації та дифамації (захисту честі й гідності). У лютому 2018 року комітет провів слухання «Стоп фейк: проблеми законодавчого регулювання відповідальності за дифамацію у медіа». Комітетські слухання були призначені невдовзі після заяви лідера фракції БПП Артура Герасимова, який у січні запропонував створити робочу групу з підготовки законопроекту про протидію фейкам. Цьому передував інцидент із оприлюдненням у ЗМІ так званих листів Порошенка до ФСБ, які в Адміністрації Президента України назвали фейком, виготовленим і закинутим спецслужбою Росії. Тепер Комітет свободи слова має стежити, щоби боротьбу з фейками не перетворити на загрозу свободі слова.

Протягом цієї сесії комітет не зміг добитися заборони трансляції в Україні Чемпіонату світу з футболу 2018 року, що відбувся в Росії. Відповідний законопроект Рада так і не розглянула, хоча більшість членів комітету вважала, що Російська Федерація використає спортивну подію із пропагандистською метою. Цей чемпіонат мав транслювати Суспільний, який придбав права на трансляцію ще у 2013 році, але відмовився від неї і зміг в останні дні перед змаганням продати права групі каналів «Інтер», завдяки чому уникнув штрафних санкцій за відмову від трансляції.

Несподівано для багатьох комітет зробив досить жорстку заяву щодо конференції ОБСЄ, яка відбулася наприкінці червня в Києві. Комітет наголосив на провокативності й некоректності назви конференції, а також назвав провокаціями запрошення на захід російських пропагандистів і використання міжнародної конференції для організації провокацій проти політичного в’язня Кремля Олега Сенцова.

Заплановане виїзне засідання до Покровська й Маріуполя щодо інформаційної безпеки на Донеччині комітет переніс на вересень.

Співпраця із профільними органами влади

У комітету склалися партнерські стосунки з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення. У березні Комітет свободи слова рекомендував парламенту затвердити звіт Нацради за 2017 рік. Захист річного звіту Нацради на засіданні комітету пройшов без ексцесів.

Нерідко комітет використовували як майданчик для зведення рахунків або для пошуку компромісу. Наприклад, у червні Комітет свободи слова розглянув звернення телеканалу «112 Україна» зі скаргами на тиск Нацради. Комітет рекомендував і Нацраді, й телеканалу «112 Україна» дотримуватися Конституції України та чинного законодавства.

А в липні на закритій зустрічі членів Нацради із членами парламентського комітету вдалося досягти домовленості щодо розблокування роботи регулятора. 11 липня Нацрада змогла провести перше засідання після майже двомісячної перерви через відсутність кворуму.

На початку липня Комітет з питань свободи слова оголосив конкурс на вакантну протягом двох років посаду члена Нацради за квотою парламенту. І на вакансію члена Нацради вже претендують 12 кандидатів. Нагадаємо, що комітет двічі оголошував конкурс на членство в Нацраді у 2016 році, але так і не підбив підсумків тих конкурсів.

У комітету склалися також партнерські стосунки з Державним комітетом телебачення і радіомовлення та Міністерством інформаційної політики, особливо в питаннях мовлення на прифронтові території та реалізації програм із поширення української книжки в зоні проведення операції об’єднаних сил та за кордоном.

Висновки

У першому півріччі 2018 року найбільшим досягненням Комітету свободи слова став захист медіареформ. Завдяки комітету парламент не ухвалив змін до закону про суспільне мовлення, які би сприймалися як відкат реформи. Також комітет повторно зареєстрував важливий законопроект, ухвалення якого дасть можливість завершити реформу друкованих державних та комунальних ЗМІ.

Однак комітет втратив темп ухвалення медійних законопроектів. Щоправда, це сталося переважно через небажання парламенту їх розглядати.

За виконання профільних обов’язків — захист прав журналістів — комітет уперше наразився на судовий позов від свого ж колеги народного депутата.

Загалом робота членів комітету залишалася більше професійною, аніж політичною, політичного протистояння не простежувалося, нетотожні позиції відображалися в результатах голосування.

Фото: «Радіо Свобода»