16:11
Четвер, 19 Липня 2018

Комунальні друковані видання реформуються вдвічі швидше, ніж державні – експерти

На середину липня повністю реформовано з 749-ти – 220 друкованих видань, з них 205 комунальних (всього 662), 15 державних (всього 87).
Комунальні друковані видання реформуються вдвічі швидше, ніж державні – експерти
Комунальні друковані видання реформуються вдвічі швидше, ніж державні – експерти

Комунальні друковані ЗМІ реформують набагато швидше, ніж державні і відомчі. Про це зазначили учасники прес-сніданку на тему «Півроку на роздержавлення: під ризиком зникнення 528 видань», що провели 19 липня 2018 року Центр демократії та верховенства права спільно із «Детектором медіа» Під час заходу учасники обговорили перспективи та проблеми процесу реформування державних та комунальних видань в Україні, який відповідно до закону має завершитися до кінця 2018 року.

«ЦЕДЕМ надсилав листи і рекомендації державним ЗМІ реформуватися набагато швидше, але найчастіше отримуємо відповідь: у нас ще є час, ми встигнемо», – сказала юристка Центру верховенства права та демократії Катерина Кулина.

«Прогрес реформування є, у багатьох областях реформувалося близько половини видань. Але є й «мертві зони», це Київ і Закарпаття. Ми побачили, що в тих місцях, де була велика фінансова підтримка з державних чи місцевих бюджетів, там видання набагато гірше ставилися до потенційної можливості стати незалежними, тому що для них це пов’яно з втратою значних фінансових ресурсів», – сказала вона.

За словами пані Кулини, в результаті моніторингу реформи було виявлено проблеми, які можна було вирішити тільки шляхом внесення змін до закону. Зареєстрований 6 червня законопроект №8441 «Про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації"», покликаний здолати проблеми реформування, його вже підтримав профільний Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики. Експертка коротко описала ключові положення законопроекту.

Наразі за останньою інформацією до Зведеного переліку внесено 749 видань, які мають реформуватися, з них 662 комунальні 87 державних. Реформовано 220,  з них 205 комунальних, 15 державних. Цю інформацію повідомив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. «Але ще не всі дослали нам інформацію, тому реформованих насправді десь близько 270-ти. У нас приблизно 50 видань, щодо яких місцевими органами влади не прийняті рішення про реформування. Законопроект №8441 дасть можливість саме цим виданням протягом ще півроку завершити реформування», – сказав він.

За словами Наливайка, причиною нульового реформування преси в Закарпатській області та Києві, є хороше бюджетне фінансування. «Ви можете подивитися на карту реформування, там де високий відсоток реформованих видань – там місцева влада практично не фінансувала комунальну пресу. На Закарпатті зареєстровано 29 видань, з них виходить 16. Ці втрати не пов’язані з реформуванням. На колегії Держкомтелерадіо заступник губернатора Закарпатської області запевнив нас, що до кінця року всі комунальні видання будуть реформовані», – зазначив голова Держкомтелерадіо.

«Ще одне спостереження. Там де було фінансування, там воно й залишилося після реформування. Тільки змінило форми, наприклад, на висвітлення діяльності влади. Для того, щоб мати перспективу і газета могла вийти на самоокупність, треба, щоб вона виходила в районі з населенням понад 40 тисяч. А у нас багато районів від 12-15 тисяч, де газетам вижити буде дуже важко. Зараз у зв'язку з об’єднанням територіальних громад,  у них з'явилася перспектива. Головний ворог роздержавлення – це економіка. За 10 років тарифи на доставку преси зросли вже у дев’ять разів, через здорожчання паперу ріст вартості друку тільки 2018 року на 35%. У 2012 році тонна паперу коштувала 6500-6600 грн, 2015-му – понад 13 тисяч, а 2018-го – 23 500», – зауважив пан Наливайко, розвіявши також міф, що газети, які реформувалися, стали відразу опозиційно налаштованими до влади.

Контент реформованих видань і справді не надто змінився, вони як і раніше друкують багато привітань чиновників з різними святами, заповнюючи такими матеріалами кілька шпальт. Про це сказала заступниця шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа.

«Ті, які критикували владу до реформи, критикують і зараз, а які цього не робили раніше, реформувавшись, теж цього не роблять. Ми тут у Києві, очікували, що вони відразу змінять свій контент, почнуть працювати за журналістськими стандартами. Вони не повинні бути провладними, чи опозиційними, вони мають писати матеріали, орієнтуючись на свою аудиторію, а не на владу», – сказала вона.

За її словами, частина видань не реформована досі через небажання місцевої влади, а частина через небажання самих редакцій, які чекали, що можливо ця реформа «розсмокчеться» сама по собі. Місцева влада, яка досі не відпустила комунальні ЗМІ на свободу, думає, у який спосіб її залишити під своїм керівництвом. Для неї це особливо важливо перед виборами, наголосила експертка.

Керівниця Агенції розвитку локальних медіа «Або» Лєра Лауда переконана, що життя після реформування у преси є. Вона навела кілька успішних прикладів, коли локальні медіа у районах, де трохи більше 10 тисяч мешканців, почали самі заробляти гроші і ставати економічно більш незалежними.

Як повідомляв «Детектор медіа», 4 липня медійні громадські організації звернулися до Верховної Ради України із закликом якнайшвидше розглянути і ухвалити зміни до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» №8441, а також до Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики з проханням підтримати законопроект як невідкладний. 

Для вдосконалення реформи в парламенті зареєстровано кілька законопроектів №№ 65607291 і 7395, які пропонують зміни до закону про реформування державної та комунальної друкованої преси.

6 червня 2018 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №8441про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», ініціаторами якого стали дев’ять членів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

Нагадаємо, станом на 1 червня реформовано 209 друкованих ЗМІ та редакцій - 196 комунальних, 13 державних. Жодне з реформованих ЗМІ не змінило української мови видання на російську.

 

Читайте також

Фото: "Голос України"

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
647
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop