Олександр Курдінович призначений виконуючим обов'язки голови Держкомтелерадіо 17 березня. До цього з 2006 року він працював заступником голови комітету. Від цього призначення нова влада, за словами заступника голови Адміністрації президента Ганни Герман, очікує нових ініціативних рішень: «Олександр Курдінович - це людина, яка розуміється на менеджменті, яка є учнем Едуарда Прутніка, відомого своїми цікавими ініціативами». За перший тиждень роботи пана Курдіновича на цій посаді в комітеті оновився склад його  заступників: зокрема  було звільнено Миколу Білоуса, відправлено у відставку Василя Шевченка, а їм на зміну прийшов Дмитро Кравченко.

В інтерв'ю ТК Олександр Курдінович розповів про свої плани щодо діяльності комітету, зміни в структурі НТКУ, Канал територіальних громад, пріоритети щодо «підготовки до впровадження» суспільного мовлення та роботу «Укртелефільму» над стрічкою про війну.

Пан Олександр волів відповідати на запитання ТК письмово, у своїх відповідях був стриманим і небагатослівним, а у формулюваннях користувався обережними бюрократичними кліше  «запровадження прогресивних підходів», «модернізація ресурсів», ну і, звісно, «активізація процесу впровадження».

- Пане Олександре, які завдання поставили перед вами як новим керівником Держкомтелерадіо? Хто їх ставив? Хто з вами проводив співбесіду напередодні призначення?

- Напередодні призначення в мене відбулась зустріч з Президентом України Віктором Януковичем. Голова держави поставив ряд завдань на найближчий період. Головні з них - запровадження нових прогресивних підходів в управлінні державним інформаційним ресурсом, модернізація державних видавництв та телерадіоорганізацій, підготовка до впровадження суспільного та цифрового мовлення.

- Як ви оцінюєте роботу вашого попередника - Олега Наливайка? Останні півроку ви фактично працювали в його команді, чи будете ви продовжувати його стратегію розвитку роботи комітету?

- Олег Наливайко має величезний досвід роботи й управління засобами масової інформації, він привніс багато ідей та підходів до управління державною медіасферою. Однак не все вдалося реалізувати. Виборча кампанія - не кращий час для перетворень та системних зрушень.

Вважаю Наливайка оптимальною кандидатурою, яка б могла займати посаду керівника Держкомтелерадіо під час виборчої кампанії. Нам вдалося витримати тиск політичних сил і в цілому забезпечити баланс їхніх інтересів на обласному телебаченні. Хоча в деяких областях, на жаль, були і перегини.

-  Яким є ваш план розвитку галузі, який ви, ймовірно, представляли Кабміну та президенту? Що на сьогодні є основними проблемами в роботі комітету? Які напрямки діяльності  стануть пріоритетними?

- Перше завдання, без якого реалізація інших неможлива, це відновлення вертикалі управління підвідомчими підприємствами, установами та організаціями, налагодження виконавської дисципліни. Оптимізація видатків, більш ефективне використання бюджетних коштів, ліквідація заборгованості із виплати заробітної плати. Підготовка до впровадження суспільного телебачення і радіомовлення, модернізація державного телерадіомовленння. Активізація процесу впровадження цифрового телерадіомовлення.

Запровадження стандартів забезпечення книжковою продукцією, сприяння розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження. Реформування та вдосконалення системи державної підтримки книговидання. Реалізація заходів Державної програми підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

У стратегічному плані комітет повинен стати не лише провідником державної інформаційної політики, а й ефективним захисником та лобістом в органах влади інтересів індустрії телерадіомовлення, видавничо-поліграфічного комплексу, журналістів.

- Чи відбудуться кадрові  та структурні зміни у менеджменті комітету? У вас будуть нові заступники? Чи зміниться їхня кількість?

- Кадрові зміни вже почалися і, ймовірно, продовжаться. Для забезпечення більш ефективної і злагодженої роботи комітету буде прийнята нова організаційно-штатна структура.

- Колись Едуард Прутнік планував на базі об'єднаних ОДТРК створити прообраз суспільного мовника, до нього такі ж плани виношував Іван Чиж. То що ж зараз буде з проектом з умовною назвою Канал територіальних громад?

- Як бачте, ідею створення каналу територіальних громад знову не вдалося реалізувати. Головна причина - застосування у минулому році невірних підходів і дискредитація самої ідеї, особливо в регіонах. Намагання Держкомтелерадіо в найкоротші терміни (до активної фази виборчої кампанії) примусово запровадити єдину сітку на ОДТРК мовлення призвели до багатьох помилок: організаційного, правового, економічного характеру. Відбулося значне розбалансування системи управління обласними державними телерадіокомпаніями. Комітет і зокрема виконавці цього проекту налаштували проти себе Президента України, багатьох губернаторів, директорів ОДТРК (критичну заяву виголосила і Партія регіонів - ред.). По суті, це і було причиною і темою зустрічей Президента з директорами.

Я прихильник іншого підходу. Спочатку треба створити інституціональні передумови для уніфікації сітки мовлення (щоб цей процес відбувався у правовому полі): прийняти необхідні зміни до порядку формування та розміщення державного замовлення на виробництво і трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб, опрацювати з Нацрадою, Мінфіном та КРУ всі нюанси таких нововведень, а потім уже приймати рішення Держкомтелерадіо.

- Чи онолюватиметься технічна база, сітка регіональних компаній? Чи вдасться розпочати вимірювання ОДТРК у панелі GFK з 1 квітня, як повідомлялось раніше?  Чи змінюватимете керівників якихось ОДТРК?

- Безумовно. І технічна база, і сітка, і ще багато чого буде оновлюватись. Про вимірювання ОДТРК у панелі GFK, особливо з 1 квітня, важко щось сказати. Оприлюднена інформація про такі наміри була явним перебільшенням. ОДТРК об'єктивно ні фінансово, ні комерційно, ні організаційно на даний час не готові замовляти послуги вимірювання GFK. Це можна обговорювати лише після уніфікації їхньої сітки мовлення.

- Чи будуть вноситися зміни у порядок фінансування НТКУ та ОДТРК?

- У цьому році не будуть.

- Які у вас плани щодо каналу УТР? Особливо з огляду на останню заяву Медведєва? - Рішення щодо трансляції українських телеканалів на території Російської Федерації буде приймати російська сторона. Питання скільки і яких телеканалів буде розміщено на російських супутникових платформах або в цифрових мультиплексах ще не вирішено. Ми сподіваємось, що серед них буде точно один державний телеканал.

Телеканал УТР, до речі, вже давно присутній на території Росії. Минулого року його сигнал через супутник транслювався на територію європейської частини Росії, Західного та Східного Сибіру, був присутній у пакетах деяких кабельних мереж Петербургу та Москви. На жаль, унаслідок недофінансування наприкінці минулого року видатків на цю трансляцію ми вимушені скоротити покриття сигналом УТР території Російської Федерації.

- Як розвиватимете  «Укртелефільм»? В якому стані зараз питання щодо цієї студії? Чим вона зараз займається? Чи вирішено конфлікт, який там розпочався ще при Прутніку?

- На «Укртелефільмі» ситуація стабілізована, студія розвивається, пріоритети і напрямки її розвитку були нещодавно розглянуті на колегії Держкомтелерадіо, затверджено тематичний план виробництва телефільмів. Зараз «Укртелефільму» доручено підготувати стрічку з нагоди 65-річчя перемоги у Другій світовій війні. За якістю цього фільму можна буде оцінити чи вийшла студія де-факто з кризового стану.

- Які основні виклики, на вашу думку, стоять перед Держкомтелерадіо під час впровадження цифрового мовлення?

- На сьогодні головна місії Держкомтелерадіо у процесі впровадження цифрового мовлення - виконання соціальної функції, тобто забезпечення телеглядачів засобами приймання сигналів цифрового мовлення. Завершується підготовка відповідного законопроекту. Інше важливе завдання - захистити інтереси мовників у процесі переходу «на цифру» шляхом недопущення перерозподілу частот, передбачених для цифрового телебачення, на користь інших користувачів.

- Свого часу, коли  Держтелерадіо очолював Прутнік, а ви були його заступником,  комітет плідно співпрацював над проектом створення суспільного мовлення - разом з Нацрадою, профільним комітетом ВР, Нацкомісією з питань свободи слова при президенті, експертами з громадських організацій. Була навіть вироблена так звана «дорожня карта», в якій були чітко визначені питання, в яких було досягнуто згоди всіх сторін, та спірні питання, які потребували винесення на більш широку площину дискусій. Чи буде продовжуватись зараз робота у напрямку створення в Україні суспільного мовлення?

- Суспільне мовлення - один з пріоритетів роботи комітету. Я залишаюсь прихильником і робитиму все для його створення. Буду відстоювати ту концепцію, про яку вже розповідав «Детектор медіа» у квітні минулого року. До речі, найближчим часом вона буде оприлюднена на сайті комітету. Тож запрошую всіх небайдужих експертів обговорити її текст і надати пропозиції.

Сьогодні також важливо пройти підготовчий етап: з одного боку розробити відповідний законопроект про суспільне мовлення, з іншого - не втрачати час і організувати виробництво програмного продукту, який відповідає стандартам суспільного мовлення. Це завдання вже поставлене перед НТКУ та обласними державними телерадіокомпаніями.

Для оцінювання кількісних та якісних характеристик цього продукту буде розроблена система показників звітності державних мовників. Відповідно до цієї звітності будуть затверджуватись штатні розписи телерадіокомпаній, тематичні плани, розподілятись фінансування. Тобто ми перейдемо на принцип «Хто працює - той і їсть».

- Як ви ставитесь до останнього указу щодо цифрового мовлення та суспільного мовлення, який підписав Віктор Ющенко? Нагадаємо, що цей документ зазнав під час підготовки для підпису значних змін - у порівнянні з тим текстом, який був підготовлений апаратом РНБО разом з експертами. Зокрема, в ньому несподівано з'явилось положення  про паралельне існування суспільного та державного мовлення. Як ви це оцінюєте?

- Зазначений Указ Президента Віктора Ющенка в сьогоднішніх умовах виконати неможливо, до нього треба внести суттєві зміни і доповнення. Про це ми найближчим часом поінформуємо Президента України.

Паралельне існування суспільного та державного мовлення, на мою думку, є нелогічним. Під час обговорення ще проекту зазначеного Указу головною мотивацією такого співіснування було застереження, що під час переходу на суспільне мовлення буде втрачене державне мовлення. Цю дилему я пропонував викласти у перехідних положеннях нового Закону про суспільне мовлення, визначивши там суть процесу реформування від початку до кінця, через зміни до інших законів; розписати, хто що робить і за що відповідає, усі необхідні правові, організаційні, фінансові, матеріально-технічні та інші заходи, запровадити мораторій на відчуження землі та майна державних та суспільних мовників тощо.

- Як стало відомо, Єгор Бенкендорф призначений генеральним директором а не президентом НТКУ. Що стало підставою для зміни посади? Які зміни були внесені до статуту та штатного розпису НТКУ? Окрім цього НТКУ перепорядквали Кабміну. Що це за зміни?

- Зміна назви посади пов'язана з перепідпорядкуванням Національної телекомпанії України Кабінету Міністрів України відповідно до постанови Уряду від 17 березня 2010 р. №272. Погодьтесь, Уряду якось нелогічно призначати президентів. На сьогодні нове керівництво телекомпанії готує нову концепцію мовлення, штатну структуру та статут. Детальніше про це вас поінформує генеральний директор НТКУ Єгор Бенкендорф.

Роль Держкомтелерадіо в управлінні НТКУ фактично залишилась незмінною. Комітет як і раніше є головним розпорядником бюджетних коштів для телекомпанії і виконує всі інші функції, що з цим пов'язані.

- І чи відбудуться якісь кадрові чи структурні зміни в Національній радіокомпанії?

- Так. Але це залежить не тільки від комітету, а також від керівництва Національної радіокомпанії.

Довідка:

Народився 15 вересня 1976 року в м. Сороки, Республіка Молдова, громадянин України. У 1998 році закінчив економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю  менеджмент у виробничій сфері. З 1998 р. по 2002 р. навчався в аспірантурі Інституту економіки НАН України.

Трудову діяльність розпочав у 1996 році економістом науково-дослідного інституту статистики Міністерства статистики України.

З 1998 р. по 1999 р. працював на різних посадах  в Національному агентстві України з питань розвитку та європейської інтеграції.

З 1999 р. по 2000 р. обіймав посаду заступника начальника управління - начальника відділу Міністерства економіки України.

З липня 2000 р. по вересень 2004 р. працював на посадах головного консультанта, завідувача відділом галузевих проблем економіки Головного управління з питань економічної політики Адміністрації Президента України.

З грудня 2004 р. по червень 2005 р. - заступник директора ТОВ «Міжрегіональний фінансовий союз».

З липня 2005 р. по жовтень 2006 р. працював на посаді заступника голови правління громадської організації «Експертно-аналітичний центр «Соціум» та головою правління цієї громадської організації.

З жовтня 2006 р. працював на посаді заступника голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України. У 2007 році нагороджений почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

17 березня 2010 року призначений на посаду першого заступника - в.о. голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України.

Одружений, має двох доньок.

Фото - www.ukrinform.ua