Скромна привабливість студії Довженка

29 Жовтня 2009
27407
29 Жовтня 2009
10:20

Скромна привабливість студії Довженка

27407
У жовтні СТБ вперше показав «Невідомі версії» українських хітів. Але архіви кіностудії імені Довженка залишаються закритими для глядачів…
Скромна привабливість студії Довженка

Проект під загальною назвою «Невідома версія» живе в ефірі каналу СТБ вже кілька років. Він має кілька під назв і в анонсах звучить то як «Золота колекція "Мосфільму"», то - як такої ж вартості колекція «Ленфільму». Формат проекту такий: спочатку показують відому радянську стрічку, потім - так звану невідому версію, яка є чимось на зразок модного нині «фільму про фільм»: коротка історія створення стрічки, перелік усіх, хто міг зіграти головні ролі та з різних причин не зіграв, зміни в сценарію, форс-мажорні обставини під час зйомок, анекдоти та бувальщини зі знімальних майданчиків і, що особливо цікавить вашого автора, - цензурна історія кожної знаменитої картини. Ми бачимо, що в радянські часи успішні стрічки йшли до своїх зірок через густі терени.

 

Нарешті, головна ознака, за якою обираються фільми «золотої колекції», - касовий успіх у випадку, якщо це прокатне кіно, і популярність у масового телеглядача - якщо це фільм телевізійний, як це було з серіями про Шерлока Холмса виробництва «Ленфільму». І це мені, апологету масової культури, імпонує найбільше. Можна скільки завгодно гидувати «народними» комедіями, мелодрамами, екшенами й детективами, надувати щоки й обговорювати мистецьку вартість кожної короткометражки з програми фестивалю «Молодість». Все одно мистецтво - це здебільшого лише претензія. Тоді як, без перебільшення, всенародна любов і успішна каса - факт, який заперечити набагато складніше, ніж мистецьку вартість чогось незрозумілого, занудного, снодійного та претензійного.

 

Питання, чому «невідомої версії» немає в українських радянських фільмів, виникало, мабуть, не лише в мене. Якщо проект цікавлять лише лідери глядацьких симпатій та касові хіти, зрозуміло, що «Тіні забутих предків», «Криниця для спраглих», «Вавілон ХХ», «Пропала грамота» і «Білий птах з чорною ознакою», будучи зразками українського мистецького кінематографу та «золотом» студії Довженка, в означений формат, тим не менше, не лягають. Хоча цензурна історія кожної цієї стрічки варта окремого фільму, і все це при чиємусь бажанні справді могло б стати телевізійним проектом, слот для якого знайдеться на тому ж таки СТБ або на Першому національному.

 

Проте, наголошую, «Невідома версія» розглядає передусім жанрове розважальне кіно, найкращі зразки якого належать, цитуючи Бориса Акуніна, не до мистецтва, а до культури. І невже українські студії в радянські часи не спромоглися на улюблені народом стрічки й касові хіти? Невже студія Довженка та Одеська кіностудія такі вже «елітарні», а на базі Ялтинської студії не знімали в 1960 році «Людини-амфібії» - абсолютного лідера прокату 1961 року?

 

Від серця трошки відлягло, коли під час чергової тривалої рекламної паузи, якими славиться СТБ, око зачепилося за відомий з радянських часів старий логотип київської студії і заклик згадати «золоту колекцію студії Довженка». Мабуть, «золоті запаси» «Мосфільму» та «Ленфільму» вичерпалися або приїлися: історія створення «Кавказької полонянки» в цьому проекті повторювалася десь тричі... 17 жовтня о 20.45 після показу в ефірі СТБ «За двома зайцями» нам підготували «невідому версію» про цю класичну стрічку, а 24 жовтня в цей же час розказали про непросту історію створення простої як двері «Королеви бензоколонки». До честі тих, хто працював над «невідомими версіями», вони зібрали матеріал дбайливо. І якщо до того часу здавалося, що про ці українські комедії написано і сказано все, то історії, розказані в «українських» серіях циклу, довели: широкому загалові справді не все відомо.

 

Почати хоча б із того, що за кадром фільму «За двома зайцями» відбувалися події, котрі можна вважати типовою характеристикою саме української творчої спільноти. Я навіть дивуюсь, як при такій тотальній ненависті всіх до всіх стрічка взагалі відбулася! Так, багато писали про те, що Маргариту Криніцину, виконавицю ролі Проні Прокопівни, навмисне потворили, аби дійсно перетворити на погану чаплю та падлюку. Але, виявляється, в такий спосіб із актрисою зводив рахунки режисер Віктор Іванов: через збіг обставин актрису йому було нав'язано керівництвом студії замість тієї, яку він сам обрав. Крім того, режисер мстився ще... папузі: пташка сильно матюкалася, і Віктор Іванов говорив «Химка дура!» за неї. Злопам`ятність та роздратованість режисера поширювалася на всю групу, це до певної міри пояснювалося непокірливістю митця, і він напоровся на те, за що боровся: після успіху стрічки Віктор Іванов кілька років через шахові комбінації керівництва студії був у простої. Зі свого боку, українська заздрість вигнала з України Олега Борисова - коли він поїхав до Польщі на кінофестиваль, його заочно звільнили з театру імені Лесі Українки, після чого актор виїхав до Ленінграда і зробив там блискучу кар'єру - але вже актора російського радянського кіно. Нарешті, та сама заздрісність назавжди позбавила головних ролей Криніцину, попри те, що вона була дружиною провідного сценариста студії Євгена Онопрієнка: тільки в Україні вродлива і талановита дружина сценариста може не мати не лише головних, а й взагалі - ролей.

 

Історія «Королеви бензоколонки» не менш повчальна. Правда, вона абсолютно протилежна тональності «невідомої версії» «За двома зайцями»: там усе робилося на позитиві. Стрічку закривали, перезнімали, підсилювали молодого режисера Миколу Літуса досвідченим Олександром Мішуріним. Але, привівши свою команду, він не вигнав попередників, а знайшов із ними спільну мову. Всі дружили з усіма. Окремий рядок - коментарі нинішнього мера міста Пирятина Дмитра Шаповала, який десятирічним хлопчиком брав участь у зйомках цієї комедії. А фразу: «Трійця російських зірок називали себе рятувальниками фільму, і це не подобалося київським акторам» я б лишив без коментарів і переклав на сьогоднішній день - надто вже актуальна, за півстоліття нічого не змінилося. Нарешті, ця простенька комедія: а) виявилася настільки безідейною, що про це доповіли самому Петрові Шелесту, тодішньому першому секретарю ЦК Компартії України (пізніше звільненому з посади за «український націоналізм»); б) через цю примітивність та безідейність регулярно висміювалася в авторитетному сатиричному журналі «Перець» у вигляді фейлетонів та карикатур, хоча сценарій написав... один із провідних авторів тогочасного «Перця» Павло Лубенський; в) обійшовшись у 400 тисяч, зібрала після виходу лише в радянському прокаті 15 мільйонів рублів, що перевищило тодішній річний бюджет студії Довженка. Я не фанат «Королеви бензоколонки», але - ось як треба працювати!

 

Проте чи буде далі? Фільмографія студії Довженка складається не лише з мистецьких стрічок та двох безсумнівних касових хітів. Наприклад, військово-пригодницька комедія «Дачна поїздка сержанта Цибулі». Скажете, ідеологічно шкідлива, прорадянська, не аж така касова? Але третя частина пригод невловимих месників була не менш ідеологічно сумнівна і відверто провальна, про що «Невідома версія» розповідала, та ще й не раз. До того ж будь-який фільм у цьому проекті - лише привід згадати і поговорити про призабутих та забутих українських акторів. Зокрема, завдяки згаданим «версіям» нам нагадали про Нонну Копержинську, Миколу Яковченка, Маргариту Криніцину, Андрія Сову. Хочете ще приклад якщо не суперуспішної, то, принаймні, цікавої продукції студії Довженка? Будь ласка: «Важко бути Богом», спільний україно-німецький проект фантастичного блокбастеру. І є ще Одеська кіностудія з її «Д`Артаньяном і трьома мушкетерами». Правда, про цей фільм уже робив аналогічний проект молодий режисер Артем Литвиненко, стрічка була в ефірі «Плюсів» три роки тому, але монополії на тему не існує. Зрештою, окремі військово-пригодницькі фільми наших студій досить достойні. А довженківські бойовики про «бандерівців» хоча й не гідні нині окремого телевізійного показу, проте як явище ідеологічної пропаганди варті окремої телевізійної історії.

 

Словом, якщо останнім часом навіть нове керівництво Спілки кінематографістів України та віддані високому мистецтву вітчизняні кінокритики почали говорити, що українське кіно врятує якщо не тепер, то колись лише комерційно успішний продукт власного виробництва, спробувати вивчити український досвід виробництва популярного касового кіно точно варто. Нехай порівняно з російськими студіями цей досвід досить скромний. А значить, є потреба в нових «невідомих версіях», побудованих на українському матеріалі.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
27407
Читайте також
30.07.2010 10:51
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
41 487
26.07.2010 14:57
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
25 435
10.06.2010 14:00
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
18 592
18.03.2010 12:00
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
20 258
16.03.2010 12:12
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
28 153
09.03.2010 19:22
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
13 966
25.02.2010 07:37
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
38 259
03.02.2010 07:42
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
25 583
15.01.2010 10:29
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
21 886
22.12.2009 08:40
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
27 648
15.12.2009 09:00
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
17 705
19.11.2009 10:41
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
17 458
13.11.2009 10:46
Андрій Кокотюха
7 847
09.11.2009 19:09
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
14 096
21.10.2009 09:44
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
22 156
14.10.2009 19:20
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
13 094
08.10.2009 17:31
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
63 344
24.09.2009 13:02
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
27 693
23.09.2009 06:16
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
20 376
08.09.2009 09:01
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
29 697
04.09.2009 10:13
Андрій Кокотюха
, Світлана Кореновська, для «Детектор медіа»
54 184
02.09.2009 14:16
Андрій Кокотюха
для «Детектор медіа»
39 483
25.08.2009 15:27
Андрій Кокотюха
для «Детектор медіа»
54 840
03.08.2009 13:30
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
4 830
14.07.2009 07:42
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
27 240
02.07.2009 09:32
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
39 360
30.06.2009 08:41
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
18 011
26.06.2009 07:53
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
16 690
18.06.2009 16:17
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
9 810
Коментарі
11
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
кокотюха
5483 дн. тому
раз така любов бо цитат з оригіналу, до вас абсолютно підходить цитата з За двома зайцями. Сірки, батьки Проні, говорили про таких: "ну і розумний. аж страшно"
Asia
5484 дн. тому
До речі, про заголовок вашої статті. Може варто коритуватися оригіналом для цитації, а не недолугим російським перекладом. У Бунюеля «La charme discret de bourgeoisie” “Скромнa чарівність буржуазії». Ви очевидно перекладаєте із російського «обаяние» - українською виходить опше якесь травоїдне слово «привабливість». Але і так непогано, адже інші цитують українською всякі там песні советского времені, теж мабуть, як зразок якості, – для них.
Asia
5484 дн. тому
Пане Кокотюхо, я мала на увазі не Штирліца. Штирліц мені у принципі не цікавий, чужий, не пізнаю я себе там. Я, на відміну від вас, не мислю себе у контекті російської культури. Для мене вона не краща і не гірша за кожну іншу. Вона мені мало цікава. Ото ж і Штірліц їхній мені байдужий. Росіяни нещасні тим, що все пнуться щось комусь доводити, якесь месіянство пхати «Рассея, ты ли», порівнювати себе із американцями, насміхатися над чухонцамі чи там хахлами, сприймати речі із підорзою, «кому это виґодно?». От і ви пришиваєте мені якусь конспірологію, чи як вкладаєте мені в уста слова, які я не говорив. Освіта, якраз і передбачає культуру дискусії, а не перебріхування опонента. Щодо якості роботи, то вони і вас переконали, що це така висока якість. Але ж чи ви щось поза російською якістю бачили, щоб порівняти? Подібно що. Може варто повчитися мов і подивитися інших фільмів, навіть польських чи там чаських. А ще краще – займіться пошуками загубленої Антлантиди українського ориґіналу «За двома зайцями». Якось у вас не чується поваги до власної спадщини.
кокотюха
5484 дн. тому
та нє, одне другому не міша, як кажуть у Хоружівці. просто шановний опонент пропонує зосередитися тільки на пошуку втраченої копії, яку все одно не знайдуть (хочу помилятися), і всюди бачить антиукраїнські змови, взагалі - зачепився за культоролічний детектив. я ж за те, аби кожен займався тим, чи треба: хтось шукає, хтось знімає, аби всі працювали. "Певуны пусть поют, я буду оперировать".
Леся
5484 дн. тому
Пане Кокотюхо, якщо пошук української версії зашкодить процесу створення вітчизняного кіно, то нею справді варто пожертвувати.
кокотюха
5484 дн. тому
Ася, через свою необтяженіть осітою я навіть розгублений: ви назвали штірліца посереднім фільмом. але якби він таким справді був, він не був би тим, чим є дотепер: зразком якісної роботи сценариста, режисера, акторів і навіть системи, яка стежила за якістю продукту. переозвучити фільм За двома зайцями українською так само не проблема, як переозвучити українською чорно-білого штірліца, що, власне, було зроблено. вибір упав на штірліца. бо це - живучий через свою якість радянський фільмоміф. за двома зайцями теж переживе нас із вами. добре, дізнаєтесь ви, що україномовний оригінал був утрачений. спалений, наприклад, або змитий з плівки. ваші подальші дії? шукати винних, посипати голову попелом спалених плівок? для мене важливіше, аби фільми аналогічної якості (а якість штірліца і якість за двома зайцями - поняття одного порядку, обидва кіна знімалися в союзі, бюджетним коштом, тільки на різних студіях, якість взагалі поняття космополітичне), так ось - аби фільми аналогічної якості почали виходити тепер. для цього треба вчитися на старих класичних добротних зразках, а не шукати попіл спалених плівок. від цього фільм в тому витгляді, який є, менш українським не стане. До речі, вам, як обтеженому освітою, нагадаю: оригінальна п`єса Старицького мало схожа на фільм. в мене вдома є збірник драматургії, я ще в дитинстві звіряв. ну, а двд версії старих реставрованих фільмів уже є, в тому числі - в Україні. не знали?
Asia
5484 дн. тому
Пане Кокотюхо, не дожену Вашої не обтяженої освітою логіки. Ви ставите в один ряд розфарбовування посереднього совєтського фільму, який в оригіналі чорнобілий із поверненням глядачеві оригіналу шедевра, який безпардонно русифікували. Ви можете таке проковтнути, бо для Вас це глуха тема. Ковтайте - смачного. Для інших же ця тема дуже дзвінка. І ніхто нікого не має питати дозволу на те, щоб говорити про відновлення справедливості й елементарного права українця, який сам себе поважає, на власну мову у всіх без винятку галузях. Якщо комусь від цього некомфортно чи "глухо", то тяжко.
asia
5484 дн. тому
Пане Кокотюхо, у всьому світі росте зацікавленість кінематографом мунулого, реставруються фільми, старі фільми випускають на двд відцифрованими і т.д. Видно Вас ця мода не торкається. Може варто теж читати щось іншими мовами, щоб мати перспективу. Я знаю чому багатьом легше думати у термінах "я виграв тільки, як ти програв", бо так простіше, совкова ментальність уперто не відпускає. до чого тут скрізь кацапи, я не знаю. це Ваші а не мої слова. А чому не можна, щоб і нові фільми робити, і спадщину відроджувати? Га? твір же написаний українською і звучить геть цікавіше, ніж нагнута до смаків імперського споживача суржикувато-дибільна російська версія. Вам не хочеться бачити українського "За двома зайцями", так Вас ніхто й не просить дивитися. Робіть собі нові фільми. А мені цікаво подивитися. Що ж тут поганого?
кокотюха
5484 дн. тому
вино, ви, Ася, не дивилися згаданий у тексті проект. він закінчиввся фразою: "Первісна версія фільму "За двома зайцями" була україномовною. так що не треба черговий раз звинувачувати хорошекіно в праці на русифікацію. а не згадав про цю фразу у своєму тексті тому, що тема української мови - глуха вже тому, що кожна згадка потребує окремого розвитку теми. а розмови про одне й те саме: кругом - кацапи. вона нецікава і беззмістовна. краще не шукати українську версію старого фільм і не розфарбовувати "Стариків" та Штірліца, а знімати нове хороше кіно українською мовою в Україні. а для експорту робити російсьу версію.
Asia
5484 дн. тому
Може би для початку розшукати україномовну версію "За двома зайцями", яка існувала і десь пдолася. Видно Кокотюха не знає нічого про це. Пошукайте но її тую версію. Найпопулярніший український фільм і той працював на русифікацію. Адже сама Криницина допитувался до останнього про те, де поділася українська версія фільму.
Л.Чичканьова
5484 дн. тому
Андрій правий. Непахане поле http://dovzhenko.kinoexpert.ru/index.asp?comm=7
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду