Луц виріс не з "України без Кучми". Це був лише малий епізод із біографії кар'єриста з великим стажем. Луц виріс із свого папи Віталія Луценка - першого секретаря Рівненського обкому КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ, який, за спогадами О.О.Мороза, просив останнього заопікуватися юним Юрчиком. Так само, як його теперішня нова подружка, мадам Тєлєгіна, виросла зі свого свекра Геннадія Тимошенка, функціонера тієї ж партії. Запитайте, де був Чемерис у 1988, 1989, 1990 роках. І запитайте, де була ця солодка парочка. Запитайте, хто з них за що боровся. Мадам Тєлєгіна тоді боролася за бабло - по кооперативах тодішніх, Луцик - за кар'єру (ні, він тоді ще тільки готувався до боротьби за кар'єру).

промо-акція "Республіки"... а будувати громадянське суспільство в іншому місці - буде западло... тільки у центрі Києва і тільки за пільговими умовами. Насправді, як не включиш телек в ньому Чемерис розповідає, яке западло Ющ... А ім*я міліонера у чині генерал-лейтенанта міліції, та ще й чинного нардепа-регіонала - навіть зараз не розкрили... Бо Ющ у нас ліберал і демократ (тобто, слабак по нашому) - нічого не зробить, а нардеп-регіонал може і в териконі закопати...

Це черговий крок відвертого наступу на демократію в Україні. І чи не найбільше в цьому завинили журналісти, а правильніше сказати, - ті, яких колись раніше можна було такими назвати, а нині вони - або відверті брехуни, або хитруни-прислужники. Бо мовчать про головне, бо не відповідає їхня діяльність їхнім словам. Це я про таких, наприклад, як Сергій ДОВГАЛЬ, нинішній керівник прес-служби партії "ВО"Батьківщина", що на Дніпропетровщині. Використовуючи рейдерські свої виступи з весни нинішнього року, він своїми діями може призвести до того, що й українська "Просвіта" стане мовчазним реєстратором подій, які відбуваються. За його сприяння фактично створюються паралельні організації "Просвіти" на Дніпропетровщині, його дії можуть призвести до того, що розпадеться криворізька "Просвіта", яка відверто протистоїть багатьом діям нинішньої місцевої влади, на черзі - захоплення офісу обласної "Просвіти", а далі - шлях на Київ. Тобто, замість того, щоб допомогти, віін займається руйнацією, при цьому ще й використовує трибуну газети "Україна молода", веде атаку проти ще одного члена правління УГСПЛ (як і Володимира ЧЕМЕРИСА) Миколи КОРОБКА, відверто обзиваючи його провокатором й навіть не хоче бачити його в лавах "Просвіти". Тому нас, криворізьких просвітян, ті дії в Києві не особливо дивують. Настав час підніматися й ставати на захист деиократії - ВСЮДИ ПО УКРАЇНІ, спираючись на таких правозахисників, як Євген ЗАХАРОВ, Володимир ЧЕМЕРИС, Олексій СВЄТІКОВ, Микола КОРОБКО, Олександр СТЕПАНЕНКО... Їх багато, вони є в багатьох містах України. Але з ними не хоче ні говорити, ні співпрацювати нинішня влада українська. Так, бо, наприклад, ні миеулого року, ні нинішнього на всеукраїнські зібрання Громадянської Асамблеї України не приїхав з керівництва влади усіх гілок ніхто, крім одного народного депутата Володимира СТРЕТОВИЧА. Нинішнього року, до речі, цей депутат у своїй промові на зібранні ГАУ сказав відверто: "Повстаньте і виженіть депутатський корпус! Виженіть, заблокуйте його..."

Треба привести до влади радикальних політиків, які облишать ігри у демократію та "республіку"

\мне очень понравилась цитата одного из написавших тут: "а Вы сами то ощущаете ответственность за то что именно ВЫ и превели таких подонков к власти? Или считаете себя вечными страдальцами и сами никогда отвечать не хотите за свои действия?! Луц ведь не появился из неоткуда. Он вырос из "украины без Кучмы" и формировался рядом с Вами под вашим воздействием" Очень метко и удачно написано, по-моему. Ситуация же в стране вцелом напоминает период сталинизма с 1930 по 1949 годы, когда в тюрьмы попадали целые семьи некогда ближайших его соратников, приведших его же к власти (с некоторыми, правда, еще случались несчастные случаи и самоубийства). Когда в стране рассказывалось об ужасах и издевательствах над простыми рабочими людьми, селянами проклятого империализма, а в то же время был голодомор (и не только на территории Украины). Так и сей час - людям скоро в наши дни жрать нечего будет (при таких ценах, качестве продуктов и нищенских зарплатах), а мы все квохчем на показ, с работой на публику про голодомор практически 100-летней давности, пытаясь еще и при этом вбить кол между Россией и Украиной, хотя от голода, замечу, в те годы умирали не только украинцы, но и русские, евреи, поляки и др., а сам голодомор был организован не россиянами и российским народом (как пытаются говорить оранжевые уроды), а грузином Иосифом Джугашвили (Сталиным). Но, правда, грузия у нас теперь лучшие друзья, хотя именно она должна бы покаятся за действия своего земляка. Мне не жалко Чемериса, его супругу и иже с ними. Так как именно они повинны в том, что в стране, едва ставшей на ноги и даже превзошедшей ближайших соседей Россиян в ряде вопросов, в стране. где стало более-менее нормально жить (а не существовать), теперь царит хаос, нищета, разгул бандитизма и беззакония.

Кучма таки треба судити - за те, що віддав владу цій померанчевій "срані".

"Вы ще згадаєте "Україну без Кучми" © Леонид Кучма (на последней официальной пресс-конференции, в качестве Президента України)

Институт Чемериса штурмуют "орлы Луценка" подчиняющиеся бывшему полевому командиру помаранчевой революции, а ныне министру коалиционного сердечно-оранжевого правительства. Забавно и то, что "Республика" начала арендовать помещение во времена "страшного кучмизма" с которым пыталась бороться, а гигнулась при царении самого демократичного президента с честными руками. Поучительно же то, что суперчестный и утонченно-романтичный Чемерис оказался никому не нужен, как и его карманный институт демократичного ничегонеделания. Можно только снять шляпу перед женой Вовы: она - настоящий последний бастион защиты революционного романтизма.

Ми всі робимо вигляд, що нічого не відбувається. Наче ми живемо у європейській країні, у нас нормальне суспільство, відповідальна влада, а попереду світле майбутнє. Нам так хочеться у це вірити! Бо ж ми діти своїх батьків та дідів, яким випала тяжка доля: революція, війна, розруха, голод, репресії, цензура, бідність та інша несвобода. І нам так не хочеться зізнатися собі, що час революцій, репресій, цензури ще не минув (і збав Боже від війни та голоду!). Ми всього лише діти своїх батьків, і на наш вік ще розписано… Чому? За що? Бо ми поки не зробили все обов’язкове та необхідне для того, аби перераховані жахи стали незворотними. Ми ще не стали громадою, суспільством, нацією - ми досі населення, натовп, тусовка. А часу залишається обмаль, аби тільки вистачило сил та здоров’я… == П.С. Дуже символічно, що саме у п’ятницю, в день штурму, у «Газеті по-київськи» вишли спогади Володимира Чемериса про його участь у «революції на граніті»… Це не спогади – це досвід.

солдатам: та ви шо? а грицака теж вони привели до влади? чи він не помаранчевий, і тому не покидьок? якби він був президентом, то почав би добрішати і беркут би не насилав? в усьому винні правозахисники. усі інші хороші, а вони провокують і провокують, приводять до влади і приводять, усе зло від них. Свиня ви, отаре, а не модератор. І робіть зі мною що хочете.

а Вы сами то ощущаете ответственность за то что именно ВЫ и превели таких подонков к власти? Или считаете себя вечными страдальцами и сами никогда отвечать не хотите за свои действия. Луц ведб не появился из нелткуда. Он вырос с "украины без Кучмы" и формировался рядом с Вами под вашим воздействием.

Передрукував у статті http://sprotiv.org/?cat=articles&id=1224351720 Грицак - другий Калашніков

и шо, вот и до вас докатилось предлагаю: стрелять

Який ішов таку й знайшов