Донецький хрест на свободі слова
ЗМІ не вмовкають на тему середнього пальця Кожі, але промовчали про знесення хреста пам’яті жертв Голодомору в Донецьку. Моніторинг політтехнологій у медіа за 18-24 лютого 2008 року.
Прем’єр-міністр вклинюється в «безкраваткову дипломатію» Путіна і Ющенка, аби не допустити нових нерівноправних угод у газовій сфері. Секретаріат Президента очолює процес блокування парламенту, аби врятувати рейтинг і обличчя Ющенка. Спікер Яценюк перетворюється на персонажа п’єс Леся Подерв’янського. «Інтер» послідовно повертається у часи «темників» та маніпуляцій. Савік Шустер продемонстрував потужні маніпулятивні якості та здібності. Партія регіонів демонструє здатність впливати на інформаційний простір, практично повністю вилучаючи з нього «незручні» для неї теми. Такий підсумок політтехнологій у медіа за 18–24 лютого 2008 року.
Банкова і газова халепа
Іноді бюрократичні структури дають збій у найнесподіваніших місцях. Так сталося із заявою першого віце-прем’єр-міністра Олександра Турчинові та реакцією на неї Секретаріату Президента.
Все почалося з того, що БЮТ вирішив відповісти на гострий випад Президента в інтерв’ю телеканалу «Інтер». Віктор Ющенко звинуватив Кабмін у підриві довіри до України з боку міжнародного співтовариства, в першу чергу з боку Росії. Через день Олександр Турчинов завдав удару у відповідь. Один із лідерів БЮТ фактично спростував слова Ющенка про те, що у газових стосунках між Україною і Росією не залишилося невирішених питань, і наголосив на тому, що ініціатива у переговорах з цього моменту належатиме прем’єр-міністру, а не президенту:
«Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко під час свого візиту до Москви доведеться з самого початку розпочинати переговори з російським “Газпромом” щодо постачання в Україну газу. Про це сьогодні на брифінгу заявив Перший віце-прем’єр-міністр України Олександр Турчинов.
“Доведеться проводити переговори з самого початку, і, безумовно, завдання у Прем’єр-міністра дуже складне – фактично провести переговори з початкової стадії”, – підкреслив Перший віце-прем’єр» (прес-служба КМУ, 19 лютого 2008 року. Тут і надалі виділено авторами «ТК»).
Звісно, БЮТ свою відповідь Банковій замаскував мотивацією необхідності боротьби з «Газпромом» та захисту внутрішнього ринку.
«За словами Олександра Турчинова, “досі немає угод, підписаних між НАК “Нафтогаз” і російським “Газпромом”, а пропозиції у вигляді угод в газовій сфері, які були передані НАК “Нафтогаз”, фактично свідчать про те, що є намагання не змінювати і навіть ускладнити ситуацію на газовому ринку України”, – заявив Олександр Турчинов.
На думку Першого віце-прем’єр-міністра, в таких пропозиціях фактично відсутній НАК “Нафтогаз” – “він виконує чисто номінальну функцію”. Олександр Турчинов відзначив, що згідно з зазначеними пропозиціями, одне СП імпортуватиме газ в Україну, а друге СП – розподілятиме газ на внутрішньому ринку України.
Таким чином, на думку Першого віце-прем’єр-міністра, таке потужне підприємство, як НАК “Нафтогаз”, протягом двох місяців “перетвориться на пустопорожнього банкрута”. “Ми з повагою ставимося до наших партнерів з переговорів, але вважаємо, що в газовій сфері відносини мають бути взаємовигідними”, – заявив Олександр Турчинов» (прес-служба КМУ, 19 лютого 2008 року).
Проте слова Турчинова про новий початок у переговорах були правильно прочитані ЗМІ. «Українська правда», зокрема, вжила фразеологізм, який стане надзвичайно популярним на Банковій:
«Тимошенко почне газові переговори з чистого аркуша
Віце-прем’єр Олександр Турчинов заявляє, що прем’єру Юлії Тимошенко, яка у середу здійснить візит до Москви, доведеться проводити переговори з газових питань з самого початку...
На уточнююче питання, чи означає це, що в уряді незадоволені переговорами, які раніше провели Віктор Ющенко з Володимиром Путіним, Турчинов відповів: "Ми задоволені, але ми констатуємо, що за два тижні не підписаний жоден договір. Ми перейдемо від декларативних відносин у практичну сферу".
На запитання, чи заплановані на середу у Тимошенко зустрічі з головою правління "Газпрому" Олександром Міллером, або Путіним, Турчинов сказав, що наразі ці питання уточнюються у зв’язку з технічними проблемами, які стояли напередодні підготовки візиту» («Українська правда», 19 лютого 2008 року).
«Віталій Гайдукевич, ведучий: Все спочатку. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко поїде наново домовлятись за газ до Москви.
Ілона Довгань, ведуча: За словами першого віце-прем’єра Олександра Турчинова за час, який минув з моменту переговорів двох президентів жодних документів на передачу газа протягом кінця минулого початку цього року Україна так не отримала. На думку Турчинова, йде тиск на НАК “Нафтогаз” та український уряд з боку посередників та корумпованих високопосадовців щодо розрахунків без документів, що таким чином унеможливлює встановити точність обсягів та ціни спожитого газу. Турчинов каже, Тимошенко поїде домовлятись за прямі поставки палива.
Олександр Турчинов, перший віце-прем'єр-міністр України: "Пройшло фактично два тижні і жоден документ не підписаний. Більше того, ті пропозиції, які на базі, нам говорять, що це пропозиції на базі досягнутих переговорів, вони не можуть бути сприйняті нами, тому що вони взагалі не вписуються в національні інтереси нашої держави, в питання енергетичної безпеки в тому числі. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко буде їхати з пропозицією налагодити взаємовигідні стосунки в енергетичній сфері без газових посередників"» («1+1», «ТСН», 19 лютого 2008 року).
«Іванна Коберник, ведуча: Прем’єр Юлія Тимошенко таки їде Москву в раніше запланований термін, незважаючи на те, що вона ще остаточно цілком не одужала. Більше того, в Москві Тимошенко доведеться з початку почати переговори з Росією щодо газу. Про це заявив на прес-конференції перший віце-прем'єр Олександр Турчинов. Прес-конференція щойно завершилася. Судячи з його слів, зараз уряд фактично буде думати над тим, як скасувати ті домовленості, які були досягнуті під час недавнього візиту до Москви президента Ющенка. А саме щодо створення спільного підприємства щодо постачання газу в Україну з боку “Газпрому” російського і українського “Нафтогазу” України, сказав Турчинов. За такої схеми: 50 на 50, впливати на процес практично буде неможливо і за кілька місяців “Нафтогаз” перетвориться в пустопорожнього банкрота» (ICTV, «Факти», 19 лютого 2008 року).
На ТРК «Україна» пішли ще далі, заявивши про «зрив» домовленостей між президентами. Приводом для цього став витік інформації в «Комерсанті-Україна». На додаток «Україна» вирішила кинути тінь на соціальну спрямованість політики уряду, прогнозуючи зростання ціни на газ для населення:
«Александр Мозговой, ведущий: Договоренности Виктора Ющенко и Владимира Путина об урегулировании газовых отношений могут сорваться. "Нефтегаз" предложил свой проект соглашений, который "Газпром" может посчитать неприемлемым, – пишет газета "КоммерсантЪ-Украина". В частности, компания отказывается погасить долг "Газпрому" до 1 апреля. В обмен предлагается доступ к украинским подземным хранилищам. "Нефтегаз" также собирается избавится от банкротства за счет потребителей. В этом году цена на газ для населения может увеличится на треть. Но вопрос подорожания топлива будет определять правительство» («Україна», «Події», 19 лютого 2008 року).
Там, де помилялися чиновники, «допрацьовували» редактори новин. Ситуацію у газовій сфері ускладнювало висвітлення окремими телеканалами ходу подій. На думку авторів, «Інтер» продовжив використовувати тактику перекручування змісту інформації. Зокрема, 19 лютого в «Подробицях» у двох сюжетах підряд на газову тему були використані прийоми висмикування слів із контексту та замовчування інформації.
По-перше, журналісти подали вирвані з контексту слова Турчинова про відсутність домовленостей із «Газпромом» про ціну на газ після цитування Балоги про «занадто повільні розрахунки уряду з “Газпромом”». В результаті виглядало так, ніби уряд нічим не займався після зустрічі Ющенка з Путіним. Тоді як слова Турчинова про відсутність підписаних документів якраз стосувалися не роботи уряду, а підсумків роботи президентів. І слова про відсутність ціни на газ були сказані у відповідь на запитання про розмір державних дотацій споживачам.
По-друге, ведучий замовчував інформацію про намічені зустрічі Тимошенко з російськими урядовцями, зокрема з прем’єр-міністром Зубковим. Про це вже було відомо станом на 19.30, однак цієї позиції Сенічкін не озвучив. А втім, читачі самі можуть зробити висновки про «незаангажованість» у кавичках новин «Інтера»:
«Балога поторопил Тимошенко: Пора платить "Газпрому"
Руслан Сенечкин, ведущий: Правительство слишком медленно рассчитывается по долгам перед "Газпромом". Об этом заявил глава президентского Секретариата. По его словам, из задолженности в полтора миллиарда долларов пока выплачено только 100 миллионов. По мнению Виктора Балога, такие темпы могут вызвать у российской стороны подозрение в том, что Киев не спешит платить по счетам. Об изменении порядка расчетов, говорит глава Секретариата, не может быть и речи. Газовые договоренности президентов двух стран должны быть выполнены неукоснительно» («Інтер», «Подробиці», 19 лютого 2008 року).
«В Кабмине не знают цену на газ
Руслан Сенечкин, ведущий: Основной темой завтрашнего визита украинского премьера Юлии Тимошенко в Москву станут переговоры о поставках газа. Об этом заявил первый вице-премьер Александр Турчинов. Однако, с кем из представителей российской стороны будет встречаться глава правительства, пока не ясно. По словам Турчинова, Кабмин до сих пор документально не договорился с "Газпромом" о поставках газа и его цене.
Александр ТУРЧИНОВ, первый вице-премьер-министр Украины: "Ми не маємо жодних документів ні в Кабінеті міністрів, ні в НАКу, де б була ціна 2008 року зафіксована. На жаль, це факт. Констатуємо, що пройшло фактично два тижні, а жодний документ не підписаний"» («Інтер», «Подробиці», 19 лютого 2008 року).
Проте, маніпулятори на «Інтері» зробили Банковій ведмежу послугу. Справа в тому, що відсутність у «Нафтогазу» й уряду документів про ціну на 2008 рік означає, що в листопаді 2007-го Бойко, який вів переговори з відома Секретаріату і Президента, домовлявся про ціну газу не для України, а для «РосУкрЕнерго» – напівприватної, напівгазпромівської структури, на яку держава не має жодних важелів впливу. Для вдумливого глядача це ще один доказ на користь бютівської версії про причетність оточення Ющенка до газових махінацій.
Гнівна реакція Банкової не змусила себе довго чекати. Дії уряду оцінювалися такими словами, як «саботаж» та «зрив домовленостей». У цьому питанні позиція Президента по суті збіглася з тими, хто контролює ТРК «Україну»:
«Леся Яворівська, ведуча: Віктор Ющенко звинувачує Кабмін у саботажі газових домовленостей, досягнутих двома президентами у Москві. Глава держави незадоволений тим, що Україна досі не сплатила газовий борг. Ющенко звинувачує Мінфін у тому, що воно не дало грошей "Нафтогазу" для погашення боргу і називає це нічим іншим як саботажем. Сьогодні ж Юлія Тимошенко летить до Москви зустрічатися зі своїм російським колегою Віктором Зубковим. Президент просить не політизувати під час переговорів у Білокам'яній газове питання. Мовляв, під час останньої зустрічі з Володимиром Путіним вони знайшли порозуміння з цього приводу» (Новий канал, «Репортер», 20 лютого 2008 року).
«Україна» тим часом підливала оливи у вогонь, цитуючи найбільш самовпевнені самооцінки і характеристики з інтерв’ю Тимошенко російській газеті. Знову ж таки, її слова були висмикнуті з контексту: їм передувала репліка про те, що Тимошенко їде обговорювати питання, визначені Ющенком і Путіним як ключові. У контексті заяв Турчинова, таке вибіркове цитування інтерв’ю Тимошенко виглядало як підтвердження її намірів ігнорувати Президента:
«Елена Кот, корреспондент: Наладить дружеские отношения м российским Президентом - одна из первоочередных задач для Тимошенко. Об этом она накануне визита в Москву призналась журналистам газеты "Ведомости".
Юлия Тимошенко, премьер-министр Украины: "Я знаю, что мною в России пугают даже маленьких детей. Пропаганда долгое время работала на создание такого образа. (…)Я это ошибочное восприятие, безусловно, изменю. (…) Сложность наших отношений с Владимиром Владимировичем сильно преувеличена. Эти негативные миры рождаются украинскими политическими баталиями. Владимир Владимирович пользуется абсолютным авторитетом в России, и для Украины будет очень важен наш диалог. Я надеюсь на принципиально новое построение наших отношений с российским руководством и с Владимиром Путиным и в статусе Президента, и в статусе премьера"» («Україна», «Події», 20 лютого 2008 року)..
«Вопрос: С кем вы будете встречаться кроме российского премьера Виктора Зубкова? Что собираетесь обсудить?
Тимошенко: Программа до сих пор согласовывается с учетом того, что президент Украины принял решение лететь в Москву на день раньше начала саммита СНГ. C премьер-министром России мы будем обсуждать весь перечень двусторонних экономических проблем, которые намечены президентами как ключевые.
Вопрос: То есть политику не обсуждаете, с президентом Владимиром Путиным и его преемником Дмитрием Медведевым не встречаетесь?
Тимошенко: Согласование графика еще продолжается.
Вопрос: Через несколько месяцев Владимир Путин может стать вашим прямым коллегой, возглавив российское правительство. Вас не пугает такая перспектива? Нельзя сказать, что у вас сложились идеальные отношения?
Тимошенко: Cложность наших отношений с Владимиром Владимировичем сильно преувеличена. Эти негативные мифы рождаются украинскими политическими баталиями. Владимир Владимирович пользуется абсолютным авторитетом в России, и для Украины будет очень важен наш диалог. Я надеюсь на принципиально новое качество построения наших отношений с российским руководством и с Владимиром Путиным и в статусе президента, и в статусе премьера» («Ведомости», 20 лютого 2008 року).
Треба визнати, Тимошенко досягла певного несподіваного успіху в реалізації поставлених цілей. По-перше, їй вдалося зустрітися з Путіним. Зміст їхньої розмови залишився невідомим для решти, в тому числі для Банкової. Мовчання Кремля з цього приводу могло тільки посилити ревнощі.
По-друге, на наступний день таки мали відбутися переговори з газових питань у «Газпромі». Без попередньої згоди на це Путіна нічого подібного і не могло відбутися: отже, Тимошенко вдалося довести до відома росіян, що ключ від українських боргів знаходиться в її руках, а не Ющенка.
З іншого боку, російський прем’єр і президент спеціально підкреслили відданість попереднім домовленостям із Ющенком. Секретаріат активно використовував цей меседж росіян для позиціювання Тимошенко звичайним виконавцем волі глави держави.
«Ганна Калина, кореспондент: Перший з ким зустрічалася, і поки що єдиний, з ким зустрічалася тут у Москві українська прем'єрка Юлія Тимошенко, власне і є Віктор Зубков. Говорити з ним про будь-які довгострокові домовленості, зараз враховуючи ситуацію в Росії і майбутні президентські вибори навряд чи можливо, експерти кажуть, що вже після виборів, Віктор Зубков наврядчи залишиться прем'єром, і тому Юлія Тимошенко після того, як вона поговорила із Віктором Зубковим, на своєму спільному підході до преси, була дуже узагальнена, вона говорила дуже загальні речі, вона не сказала жодного слова про газ, вона сказала лише те, що з Росією ми можемо домовитися майже про все, і готові максимально розширювати наше співробітництво. Назвали переговори конструктивними і домовилися про те, що наступного разу прем'єри, ймовірніше це вже буде не Зубков, зустрінуться у квітні місяці на засіданні міжекономічної комісії, які очолюють - в рамках співробітництва Ющенко-Путін - очолюють обидва прем'єр-міністри. До того часу мають бути вироблені спільні домовленості, мають бути вироблені по одному ключовому напрямку, в одній ключовій позиції, у кожному ключовому напрямку співробітництва між Росією та Україною...
Ганна Калина, кореспондент: Трошки конкретнішим був власне Віктор Зубков, він сказав, що тема газу між двома прем'єрами обговорювалася, він сказав, що коливатиметься не лише ціна азу, а й спільна розробка і спільна участь у активах. Що стосується газу, він сказав, що Україна і Росія, зокрема він говорив про позицію Росії, вона готова йти настільки далеко у співробітництві з Україною, наскільки далеко готова йти сама Україна. Віктор Зубков сказав про те, що співробітництво в енергетичній сфері означатиме плідне співробітництво обох країн у всіх інших галузях.
Віктор Зубков, прем'єр-міністр РФ: "Мы подтвердили обоюдною приверженность к строгому выполнению договоренностей в этой сфере наших президентов, наше надежное взаимодействие в области энергетики – это и залог успешного развития двух стран и общий вклад в энергетическую безопасность Европы"» (Перший національний, «Новини», 20 лютого 2008 року).
«Віталій Гайдукевич, ведучий: Отже, перший день візиту Тимошенко видався нелегким. Напруга почалася ще в Україні із президентського побажання, не політизувати газове питання. Мовляв, що означає із "чистого аркуша про газ домовлятись"? Уряд має просто віддати "Газпрому" борг!". Ющенко наголосив, що 7,5 мільярд мали сплатити до 14 лютого, а досі, президентськими ж стараннями, погашено тільки півтора.
Ілона Довгань, ведуча: Дісталась персональна порція критики і міністерству фінасів. Відомство Пинзеника Президент звинуватив у саботажі.
Віталій Гайдукевич, ведучий: Що ж до візиту, то ще до приземлення прем’єрки аналітики зауважували: позиція Тимошенко в газовому питанні Газпрому менш вигідна, аніж позиції Ющенка.
Ілона Довгань, ведуча: Не додав впевненості прем’єрці і безрезультатний візит Олега Дубини, очільника "Нафтогазу", до Туркменістану. Середньоазійський газ Росія викупила, переглянути ситуацію неможливо. Чи реально розв’язати проблемне питання "з чистого листа", як це декларували в уряді, стане зрозуміло вже завтра» («1+1», «ТСН», 20 лютого 2008 року).
«Руслан Сенечкин, ведущий: Украинский премьер сегодняшний день провела в российской столице. В Москве Юлия Тимошенко встретилась со своим российском коллегой Виктором Зубковым и президентом Владимиром Путиным. Весь день корреспондент Валентина Левицкая следила за ходом переговоров. Она на прямой связи сейчас со студией...
Руслан Сенечкин, ведущий: А встреча с Владимиром Путиным? О чем говорили российский президент и украинский премьер?
Валентина Левицкая, корреспондент: Встреча с российским президентом длится до сих пор уже больше двух часов в подмосковной резиденции Владимира Путина в Новоогарево. Из того, что удалось услышать журналистам, речь шла о том, что и президент России, и премьер-министр Украины констатировали, что между нашими странами нет неразрешимых проблем. И все проблемы, если правильно подойти к их решению, они будут решаться во взаимовыгодном ключе. Кроме того, Владимир Путин сказал о том, что неплохо было бы, чтобы российский бизнес был на равных в Украине и ему давались бы более широкие права» («Інтер», «Подробиці», 20 лютого 2008 року).
Проте коли стало зрозуміло, що зустрічі у «Газпромі» завершилися безрезультатно, Тимошенко вирішила розгорнути нову атаку на «РосУкрЕнерго» та «УкрГазЕнерго». Прем’єр-міністр вирішила «відкрити людям очі на правду», заявивши про ще більші, ніж досі було відомо, проблеми в нафтогазовому секторі України. Таким чином лідерка БЮТ була змушена применшувати негативний ефект від заяв речника Газпрому Купріянова.
Водночас російське телебачення жодним словом не згадало про посередників, а «Газпром» не спростовував її гострих заяв. Виглядало так, ніби Тимошенко змогла отримати від росіян згоду на невтручання у внутрішньоукраїнську боротьбу за контроль над газовою сферою. Звісно, це не могло не збентежити Банкову, яка одразу почала нову інформаційну атаку на уряд.
«Ілона Довгань, ведуча: І маємо зв'язок вже із Борисполем і можемо запитати у нашого кореспондента Інни Боднар, що ж сказала Юлія Тимошенко про результати перемовин із Газпромом. Інна, добрий вечір. Є сенсація, який результат переговорів?
Інна Бондар, кореспондент: Добрий вечір. Вже перші результати. За словами Юлії Тимошенко, після пятигодинної розмови із паном Міллером вона була вражена, що газові проблеми між Україною та Росією набагато глибші, ніж сама вона думала, оскільки за 2007 рік за словами Тимошенко Україна заборгувала не лише гроші, а й самий газ. І тому мусить повернути понад мільярд доларів, а ще також чотири мільярди кубів самого газу. За словами Тимошенко із грошима за 2007 рік вони розрахуються за декілька днів. До того ж платитимуть за старими цінами. За 2007 рік по 130 доларів за тисячу кубів газу середньо азійського. Російський звичайно буде по 300 доларів. До того ж за словами Тимошенко результатами перемов вона задоволена. Головна позиція уряду була те, що потрібно позбуватися будь-яких посередників і за словами Тимошенко перший крок у цьому напрямку здійснений.
Синхрон: Юлія Тимошенко, прем'єр-міністр України: "Найближчий тиждень всі угоди. І вже приберемо у першому кварталі цього року одного із посередників. Це "Укргазенерго". Це буде прибрано і ми зробимо так, що НАК "Нафтогаз" буде отримувати газ із за меж України вже практично сам і буде реалізовувати цей газ на внутрішньому ринку України".
Інна Бондар, кореспондент: наступними кроками буде і поз буття останнього посередника. Це "РосУкрЕнерго". За словами Тимошенко вони не прийматимуть будь-яких інших посередників і переходитимуть на прямі контракти із “Газпромом”. До того ж Юлія Володимирівна сказала, що спілкувалася про, те перейти на довгострокові контракти, щоб не укладати на місяць, а хоча б на півроку, на рік. Іще Юлія Володимирівна задоволена тими перемовинами в економічній сфері. Сказала, що у квітні місяці до України, до Києва завітає економічна комісія на чолі із тамтешнім прем'єр-міністром.
Віталій Гайдукевич, ведучий: Нещодавно представник "Газпрому" Сергій Купріянов заявив, що результати перемовин є від’ємними, тобто переговорюватися ще треба і далі. Але вже декілька інформаційних агенцій повідомили про те, що уряд домовився погасити борг на 137 доларів за тисячу кубів. Це частка російського газу, те що заборгувала Україна за 2007 рік. Нагадаю, позиція Газпрому полягала в тому, що цю російську частку треба гасити за ціною 300 доларів за тисячу кубометрів. Отже, перемовини виявляється мало того, що відбулися та й ще із користю для України» («1+1», «ТСН», 21 лютого 2008 року).
«Дмитрий Борисов, ведущий: Сегодня председатель управления Газпрома Алексей Миллер провел переговоры с премьер-министром Украины Юлией Тимошенко. Во время встречи обсуждались сотрудничество двух стран в газовой сфере. В частности Тимошенко заявила, что Украина заинтересована в регулировании всех двухсторонних проблем. Миллер в свою очередь отметил, что все спорные вопросы требуют более внимательного рассмотрения. Глава украинского правительства находится в Москве с официальным визитом, но встречи с Алексеем Миллером заранее не планировалось» (ОРТ, «Время», 21 лютого 2008 року).
«Тимошенко пропонувала “Газпрому” доступ до української труби?
Прем'єр міністр Юлія Тимошенко пропонувала главі "Газпрому" Олексію Міллеру відновити роботу Міжнародного газотранспортного консорціуму по управлінню українською газотранспортною системою в обмін на доступ до розробки родовищ газу в Росії і прямі постачання середньоазіатського газу в найближчі три роки.
Про це пише російський "Комерсант" з посиланням на свої джерела.
У Мінпаливенерго України виданню підтвердили, що "Юлія Тимошенко планувала запропонувати для обговорення в Москві ідею консорціуму". Під прямими постачаннями малося на увазі повне виключення посередників і продаж газу "Газпромом" "Нафтогазу України".
Уперше ідея створення газотранспортного консорціуму з'явилася на переговорах екс-президента України Леоніда Кучми, екс-канцлера ФРН Герхарда Шредера і президента РФ Володимира Путіна в 2002 році.
Спочатку сторони домовилися створити чотиристоронній консорціум, запросивши в нього ще Gaz de France або BP. Потім зупинилися на тристоронньому варіанті – "Газпром", "Нафтогаз України" і Ruhrgas.
У 2003 році було створено ТОВ "Міжнародний консорціум по керуванню газотранспортною системою України", у якому 50% належало "Нафтогазу" і 50% – "Газпрому". Однак проект так і не був реалізований через різне розуміння акціонерами функцій підприємства.
Прес-секретар українського прем'єра Марина Сорока розраховувала в четвер, що "Газпром" прийме пропозиції Тимошенко.
"Є настрій не їхати звідси, поки не вирішимо всі питання", – говорила вона.
Але Юлії Тимошенко довелося залишити Росію без офіційних підсумків переговорів. Заступник глави департаменту з інформполітики "Газпрому" Сергій Купріянов уточнив, що переговори продовжаться, але ні термінів, ні учасників не назвав.
Як пояснило інше джерело, знайомий з ходом переговорів, Олексій Міллер зажадав від України виконати всі домовленості президентів двох країн від 12 лютого.
Мова йде про створення двох СП на паритетних засадах і повернення до 14 березня $1,5 млрд боргу. Крім того, як повідомила по прильоті в Київ сама Юлія Тимошенко, було підняте питання про оплату 4 млрд куб. м газу, поставлених цього року.
Якщо домовленості 12 лютого не будуть виконані, Росія збирається негайно перейти до постачань Україні винятково російського газу по $320 за тис. куб. м, стверджує "Комерсант"» («Українська правда», 22 лютого 2008 року).
Наступного дня Тимошенко вирішила закріпити свої меседжі на засіданні уряду. Її тон і зміст її слів мав підводити глядача до такого підтексту: «Ситуація під контролем, під моїм керівництвом Україна домовиться з Росією на вигідних умовах»:
«Синхрон: Юлія Тимошенко, прем'єр-міністр України: "Ми проговорили стратегічні угоди, які мусять народитися між НАК "Нафтогаз" і "Газпромом" або дочірніми підприємствами "Газпрому" на тривалу перспективу до 25-30-ти років без створення будь-яких додаткових посередників. Я підкреслюю: достатньо Україні і Росії будь-яких штучних посередників"» («1+1», «ТСН», 22 лютого 2008 року).
«Леся Яворівська, ведуча: Україна отримуватиме газ без посередника лише до квітня, про це категорично заявляє “Газпром”. Делі ж за версією російської сторони мають запрацювати два спільні підприємства, про які домовилися Ющенко у Путін. Юлія Тимошенко у Москві не домовилася про довгострокову угоду про постачання газу на наступні 30 років. Переговори тривають, зазначили з в “Газпромі”. А тим часом українці мають щомісячні контракти.
Синхрон: Юлія Тимошенко, Прем'єр-міністр України: "Україна повинна отримувати стабільні контракти, а не підписувати кожного місяця. Уявіть, Україна немає контрактів за січень. Україну тримають на гачках. З цим буде покінчено"» (Новий канал, «Репортер», 22 лютого 2008 року).
Задля руйнування меседжів Тимошенко знову був використаний телеканал «Інтер», зокрема, ток-шоу «Свобода». 22 лютого Савік Шустер продемонстрував потужні маніпулятивні якості та здібності:
«Савік Шустер: Наш редактор Мустафа Найем, который в студии, летал в Москву вместе с премьер-министром. В итоге... Я говорю, что Москва не понимала, что происходит в Киеве. То есть кто с кем конфликтует и почему... Так вот в итоге Москва поняла позицию Украины?
Мустафа Найєм: Добрый вечер. В первую очередь надо сказать, что российская сторона делала всё, чтобы журналисты не могли им поставить вопрос по этой теме. И в итоге так и осталась невыясненной Россией в отношении предложений Юлии Владимировны, которые мы тоже не знали. При этом интриговало то, что все встречи длились больше запланированного. То есть они длились... Допустим, с Зубковым она была запланирована на 25 минут в определении...
Савік Шустер: Это премьер-министр России...
Мустафа Найєм: Да, с премьер-министром России. А она длилась в итоге полтора часа. И брифинга подхода к журналистам не было. Было только общее заявление, которое господин Зубков зачитывал с листа – видимо, подготовленного раньше. Ещё была встреча с господином Миллером. Она была самая длительная. Она длилась более шести часов. И журналистов, например, смущал тот факт, что в то время, как Юлия Владимировна сидела на встрече, господин Миллер успел провести ещё три встречи с иностранными делегациями и дать пресс-конференцию для российских журналистов. К украинским журналистам, опять же, никто не подошёл. Потом выяснилось, что в кабинете, где Юлия Владимировна сидит, находилась ещё одна украинская делегация от "РосУкрЭнерго" и "УкрГазЭнерго"... Насколько мне сказали, насколько мне сообщили, то они приехали раньше Юлии Владимировны. И в итоге переговоры между Россией и Украиной превратились в переговоры между Юлией Тимошенко и украинскими субъектами на газовом рынке.
Савік Шустер: Вот атмосфера абсолютной неизвестности... Вот цитата Юлии Тимошенко сегодня: ""Нафтогаз" и "Газпром" заключат стратегическое соглашение на 25-30 лет без участия каких-либо посредников". Премьер запретила подписывать договора с "УкрГазЭнерго" – это посредник, который между "Нафтогазом" и конечными вот потребителями... То есть предприятиями и гражданами Украины. И не подписывать договора уже с первого квартала 2008-го года. То есть с текущего, да?.. И также Юлия Тимошенко запретила растамаживать газ, поступающий в Украину через "УкрГазЭнерго". Вот у нас Юрий Бойко в студии... Вы можете объяснить нам человеческим языком, что это значит? Сейчас... Микрофон, пожалуйста...
Юрій Бойко: Прежде всего о том, что у нас, к сожалению, договоров и документов на поставку газа в страну нет с первого января текущего года. И то, что сегодня ещё раз продекларировано... То есть, грубо говоря, страна несанкционированно потребляет газ, а её обвиняют в воровстве. И вот то, что сегодня прозвучала очередная декларация о том, что "давайте не растамаживать газ", а другого источника нет... Это значит то, что он опять будет заходить без документов. А дальше появится его стоимость в 320 долларов, там, какие-то дополнительные объёмы, которые не зафиксированы, поскольку нет документов... То есть на нас можно будет списать всё что угодно. То есть это нас опять толкают к несанкционированному отбору газа, к обвинениям в его краже. Вот и всё. …
Почему не заплатили после того, как сменили наше правительство, – это президент обратился уже к правительству – сегодняшнему правительству – с таким резким обвинением, как саботаж. Поэтому я думаю, что вам надо спросить об этом у сегодняшнего руководителя правительства... То есть почему они не заплатили деньги, имеющиеся на счетах "Нефтегаз Украины", за газ, который потребила страна в ноябре. А потом такая ситуация была в декабре с платёжом и в январе. А затем уже не стало вообще никаких документов... То есть с первого января. И в это даёт мне основание, что это кризис был спланированным сегодняшним премьер-министром Тимошенко искусственно в ручном режиме для того, чтобы обострить отношения, чтобы привести на рынок новых газовых игроков в лице корпорации СД "Итера", которые сопровождали на переговорах в Москве. И в конечном счёте для того, чтобы получить деньги для проведения собственной президентской кампании. Спасибо...» («Інтер», «Свобода», 22 лютого 2008 року).
Отже, незважаючи на доволі сумбурний характер розповіді Найєма, глядачі почули, що у Москві Тимошенко довелося вести переговори з «РосУкрЕнерго» й «УкрГаз-Енерго». Знову виглядало так, ніби прем’єр веде боротьбу з тими, хто, за її ж словами, користується «тіньовими схемами». Журналіст, бажаючи того чи ні, зіграв на користь Тимошенко.
Замість того, щоб здивуватися наведеному цьому факту і звернутися до аудиторії із запитанням «А що робили українські структури на стороні “Газпрому”?», Шустер попросту «відморозився» фразою про «атмосферу абсолютної невідомості». Ця фраза була, на думку ваших авторів, використана для того, щоб підсумувати, додати абсолютно штучний висновок до слів Найєма, відволікти увагу глядачів від важливої заяви і спробувати перевести розмову в інше русло.
Шустер не знайшов нічого кращого, ніж зацитувати чітку, недвозначну заяву Тимошенко і після цього попросити Юрія Бойка – запеклого опонента Тимошенко, не її соратника – пояснити слова прем’єра «людською мовою» (!). Мало того, що глядачам не нагадали, хто такий Бойко, а взагалі-то Шустер мусив анонсувати виступ Бойка як представника альтернативної точки зору. Натомість він надав йому слово як, начебто, незалежному експерту, який може пояснювати справжній зміст слів прем’єра. Проте, як видно, Бойко говорив ще гірше за Найма і не знайшов нічого кращого, ніж повторювати заїжджений меседж про прагнення Тимошенко завести «Ітеру» на газовий ринок і назбирати гроші на власну президентську виборчу кампанію.
Далі Шустер відкрито підгравав позиції Банкової, даючи простір для висловлювань представника Президента. Варто це порівняти з його реплікою в бік окремих виступаючих про те, що потрібно йти на рекламну паузу і треба перерватися:
«Савік Шустер: Господин Соколовский, советник президента по энергетическим вопросам...
Богдан Соколовський: Тут відразу кілька реплік і роз’яснень... По-перше, з останнього... Леоніде Макаровичу, не відповідає дійсності ваше твердження про те, що президент Віктор Андрійович Ющенко поїхав на переговори з Путіним, як ви сказали, непідготовленим або без документів... Тому що документи були достатньо підготовленими. І про це свідчать ті домовленості, які були дуже чітко озвучені обома президентами. Вони були однозначні... Цей візит Віктора Ющенка до Москви відбувався на фоні, скажімо, ультиматумів з Москви. Адже нам задавали конкретні години, коли припиниться постачання газу на Україну. Звичайно, що він був не простий. Але домовленості дуже чіткі... І вони були багато разів озвучені. Я не хочу їх повторювати, аби зекономити час. Якщо з іншого боку, то, окрім газових питань, візит до Москви – це ще було засідання міждержавної українсько-російської комісії... Там була ціла низка питань. Президенти ухвалили спільні дії, що називається "дорожна карта"...
Савік Шустер: Но вы не экономьте наше время. Вы нам скажите то, о чём договорились... Вот договорились о прямых поставках, о том, что будут оплачены долги, что они есть... Да?
Богдан Соколовський: Насамперед домовились про те, що ми переходимо на нові схеми співробітництва у сфері газу. Вони мають бути прозорі... "Нафтогаз України" і "Газпром" утворюють спільні підприємства. Одне підприємство – на паритетних умовах – для доставки газу до кордону України, друге підприємство – для забезпечення газу на українському ринку. Тобто імпортного газу. І далі ідуть завдання... Це абсолютно логічні і послідовні дії. Тобто завдання для уряду: підготувати вже нормативну базу, виконати ті домовленості, які досягнуті президентами. І тому в даному випадку дуже важливо, на мою думку, що так, як і в попередньому питанні, що ми говорили... Здається, ми знайшли консенсус. Щоб ми виступали у цих зовнішніх питаннях енергобезпеки – зокрема по газу – єдиним фронтом і з однаковою думкою. Щоб не було різних трактувань, що президенти домовилися, а потім хтось каже, що "я думаю, що це помилка"... А хтось каже, що "ми починаємо тепер з чистого листа. Такого не може бути. Є домовленості – і їх треба виконувати. Було далі домовлено, що в Москві 12-го лютого треба провести терміново платежі. Був визначений час, коли ці платежі повинні бути здійснені. Тепер стосовно платежів... Пан Юрій Бойко дуже правильно каже, що платежі мусять бути здійснені на підставі документів. В народі кажуть, що це акти прийомки-здачі і таке інше... Бухгалтер мусить розписуватися на якомусь документі, що засвідчує те, які обсяги і по якій ціні прийняті... То, пане Юрію, я хочу вам нагадати, що в 2006-му році за два місяці у нас до цих пір висить – а це було при вашому уряді – висить питання двох місяців, де документи не закриті... За 2007-й рік документи не були підписані. І тому сплатити ці гроші було важко. Разом з тим уже після домовленості Путіна і Ющенка така можливість з’явилася. Без сумніву, що такі платежі потрібно здійснювати якомога скоріше» («Інтер», «Свобода», 22 лютого 2008 року).
До речі, в підсумку програми, після того, як було показано, що слова Соколовского користувалися найменшою підтримкою залу, Шустер не втримався, щоб знову не «вколоти» БЮТ.
«Савік Шустер:... Кто получил максимальную неподдержку?..
Богдан Соколовський (фрагмент запису): Щоб не було різних трактувань... Що президенти домовилися, а потім хтось каже, що "я думаю, що це помилка"... А хтось каже, що "ми починаємо тепер з чистого листа". Такого не може бути. Є домовленості – і їх треба виконувати...
Савік Шустер: Господин советник, вот люди считают... То есть не все считают, что "треба виконувати"... Такова истина…».
З іншого боку, в лінії оборони й атаки Тимошенко виступив Леонід Кравчук. При всій одіозності цієї фігури варто відзначити: Кравчуку немає рівних у софістиці і здатності «гнути потрібну» лінію. Навіть Шустер не очікував такого відвертого наїзду з боку Кравчука на Ющенка:
«Леонід Кравчук: Мені здається, що ми пожинаємо плоди нашої некомпетентності. Скажімо, аби все вирішувалося так, як це повинно вирішуватися, то спочатку потрібно було б, щоб прем’єр-міністр з групою фахівців відвідав Росію і визначив якийсь документ. Наприклад, проект документу... Потім візит наносить президент, де вирішує питання, де підписують документ... Або записують в присутності президентів, якщо це загальнонаціональна проблема, або ні. У нас все робиться навпаки. Тобто спочатку їде президент, веде розмову з Путіним, а ми не бачимо проблем... Це вільне тлумачення президентом Росії і президентом України проблеми. Повторюю: вільне тлумачення, яке не зв’язане з юридичними обґрунтування і все інше. Тепер в Москві одна точка зору, а в Києві інша точка зору. Юлія Тимошенко, як я зрозумів, хотіла поїхати і завершити це вже на рівні "Газпрому", але нічого не вийшло, тому що немає, знову ж таки, єдиної точки зору президентів. Тобто про що вони домовилися... Таким чином є проблема. Я її розумію, тому що... Я наведу приклад. Можливо, хтось пам’ятає, хтось – ні...
Савік Шустер: То есть вы говорите, что президент Путин, когда говорит, что "мы договорились", имеет в виду одно, а президент, когда говорит, что "мы договорились", имеет в виду другое, да?..
Леонід Кравчук: Абсолютно так. А "Газпром" посилає документи, які мають на увазі абсолютно третє. І вони втручатися хочуть ще більше в наші національні інтереси. Наводжу приклад... В 1994-му році я здійснював візит у Сполучені Штати Америки. Так, я... Я виходжу з літака. Підходять журналісти: "А ви знаєте, пане президенте, що Єльцин відключив Україні газ?" Кажу, що ні, тому що літак не телефонізований. Я розумію Росію і "Газпром", коли вони хочуть, вибачте на слові, влізти в наші інтереси. Це я розумію. Але я не можу зрозуміти Україну... Чого вона хоче? Або робить так, щоб не було довготермінової угоди... Чому вона хоче посадити на трубу близьких і далеких людей одіозних для того, щоб скомпрометувати Україну, щоб втрутитися не тільки в зовнішній газ, який надходить, а й у внутрішнє виробництво газу?.. Ось цього я не розумію. …
Леонід Кравчук: Знаєте, ще одну репліку я скажу, яка з власного досвіду... Оце ж коли я відвідував Сполучені Штати Америки, то тоді Клінтон, коли я прийшов на зустріч, запитав: "Пане президент, ви дійсно займаєтеся проблемою газу?" Я сказав, що так. Каже: "Повторіть. Я не розумію". Я кажу: "Так". Він каже: "А що, у вас немає уряду?" Я хочу поставити питання так, як воно повинно стояти... Президент має створювати умови для того, щоб в Україні не грабували наш газ і не плодили мільйонерів. Тому що немає іншого – я тут називаю точну цифру – сектору чи сегменту, де за час незалежності стало стільки мільйонерів, яких породила труба... І українських, і російських, і закордонних. То я задаю запитання: чого президент займається газом? Що, у нас немає уряду?..» («Інтер», «Свобода», 22 лютого 2008 року).
Але справжній провал чекав на Шустера тоді, коли він все-таки запросив до слова Анатолія Гриценка. Саме Гриценко назвав справжню роль Юрія Бойка в газових оборудках і роль у «здачі національних інтересів» на газовому ринку у 2006 році. Також Гриценко у своєму виступі наголосив, що у 2006 році так само за наполяганням Президента було створено катастрофічну ситуацію. Гриценко майстерно відбив емоційний напад Бойка і ще раз підкреслив необхідність підтримки уряду. Після цього:
«Савік Шустер: Так... Я хочу Анатолия Гриценко пригласить к микрофону, чтобы немножко... Это ведь неправда, что я вам не дал высказаться. Вас просто много от одной партии. Что делать?.. Вот, значит, господин Гриценко... Давайте мы, несмотря на то, что вы работали министром обороны... Вы готовы говорить по газу, да? Я хочу вам показать высказывание президента, которое вот было сегодня опубликовано в газете "Время новостей"... Вчера это интервью было записано. Значит, говорит: "Меня мало интересует..." В принципе, я плохо вижу, но президент достаточно резко критикует правительство и говорит, что "у меня широкий вектор решений, который я могу принять по отношению к премьер-министру"... Вот по этому вопросу газа наблюдается ли у нас такой серьёзный конфликт между президентом и премьер-министром?
Анатолій Гриценко: Доброго вечора, шановні друзі. Дійсно, я міністр оборони, але, працюючи в урядах, довелося займатися і цими питаннями. І я хочу почати з того, чим закінчив президент Леонід Кравчук... Насправді це питання уряду. Але на превеликий жаль, воно ніколи не було питанням уряду. І зараз ми вже можемо говорити про те, що питання забезпечення України газом – воно вийшло на рівень серйозної – я сказав би, що критично серйозної – загрози нашій національній безпеці. Я зараз не можу говорити від імені фракції, тому що це питання на фракції ще не розглядалося. Але воно вже розглядалося на нашому попередньому комітеті... І ми вирішили провести комітетське слухання, яке зараз готує Анатолій Кирилович Кінах. Тому що всі – незалежно від партійної приналежності – розуміють, наскільки це важливо, наскільки недопустимо, що Україну представляли, вибачте, такими "розтопиренними" пальцями, щоб кожний мав свою позицію... І вдогонку до поїздки чи то президента, чи прем’єра звучали б абсолютно протилежні оцінки, виступи, застереження і так далі. Давайте подивимося на цю проблему так, щоб її зрозуміли люди... 2006-й рік насправді... Я можу це стверджувати. І я думаю, що серйозні фахівці з цим погодяться. Ми тоді здали наш національний інтерес... Тобто в 2006-му році у січні-місяці. Ми знаєте, що до того Україна отримувала близько 28 мільярдів кубометрів газу тільки за транзит. На додаток до нашого власного видобутку, який близько 20-ти мільярдів, – це було б більше, ніж достатньо, щоб покрити витрати нашої соціальної сфери, бюджетної сфери і навіть частково економіки... Зараз ми отримуємо в цьому році в еквіваленті за транзит 9 мільярдів. От скільки ми втратили... Що ми ще втратили тоді? Ми запустили на наш внутрішній ринок сумнівну компанію – це той самий посередник – "УкрГазЕнерго"... І статут цієї компанії тоді підписав прем’єр Єхануров. Уряд не підтримував цього, але було показано, щоб нагору. Тобто що це рішення прийнято... Ви знаєте, яка була ситуація? Я можу це сказати як член уряду. І тут теж сидять члени того уряду... Це і Борис Тарасюк, і В’ячеслав Кириленко. Уряд взагалі нічого не знав про ці газові переговори. Взагалі нічого. Уряд не формував ніяких директив на ці переговори. Міністр закордонних справ не брав участі у цьому. І посол Росії не брав участі в цих переговорах... Координацію взяв на себе президент. Я скажу, що навіть було одне засідання уряду, коли вже більшість членів уряду поставили питання грубо: "Давайте припинимо зараз, візьмемо перерву в роботі уряду, а будемо вимагати від голови НАК "Нафтогаз", а тоді це був Івченко, і від міністра палива і енергетики Плачкова, щоб на стіл поклали документи, які були підписані, щоб ми знали насправді, що підписала Україна"... Зробили цю перерву. О 13-й годині принесли документи. Їх було три. Запитали: "Це всі документи, які підписані?" Відповідь: "Всі". Нам їх показали. Там було, що конфіденційно... Ми подивилися, зробили такі очі, тому що ми здали свій інтерес... Але я скажу більше. Я потім прийшов додому, а у мене дружина журналіст... І вона показала мені ще шість документів, які вона отримала через "Газпром" як журналіст. А потім виявилося, що й це ще не всі документи, які були підписані. Я це до чого?.. Від уряду приховували всі ці питання. І ми власне тоді здали свій інтерес. І на одній з минулих програм представник президента і заступник глави Секретаріату Чалий сказав, що від діяльності "УкрГазЕнерго" за два роки ми не отримали нічого, фактично віддавши наш ринок внутрішнього розподілу цій структурі. А тепер про нинішні домовленості... Правильно говорять, що документів немає. І це дуже прикро...
Савік Шустер: Господин Гриценко, давайте уйдём на несколько минут рекламы... И нынешнюю ситуацию вы уже после рекламы проанализируете, да?
Анатолій Гриценко: Давайте...
(РЕКЛАМА)
Савік Шустер: "Свобода" в прямом эфире. Прошу аудиторию работать. У микрофона Анатолий Гриценко. Мы говорим о ситуации в газовой сфере, о противоречиях между президентом Украины и премьер-министром, они очевидны, потому что президенты России, Украины договорились о создании новых совместных предприятий, которые будут посредниками в поставке газа, от членов Блока Юлии Тимошенко мы понимаем, что премьер-министр против этого, что никаких посредников быть не должно, СП быть не должно. Господин Гриценко нам рассказал достаточно важные вещи, что в 2006-м году были преданы национальные интересы Украины, когда премьер-министр Юрий Ехануров в принципе подписывал соглашение, его не ставя в известность. То есть его люди подписывали из правительства соглашение, не ставя в известность других членов правительства, получая директивы сверху. Сейчас вы хотели продолжить по ситуации сейчас.
Анатолій Гриценко: Я хочу трошки уточнити. Я вів розмову про те, що уряд не мав жодної інформації, поки не почав вимагати її, про те, що відбувається в сфері переговорів по газу. Про це я сказав. Тепер що відбувається зараз. Я думаю, що треба почати із розгляду цього питання на засіданні РНБО. Ви знаєте, у мене, так само як і в членів уряду, викликає дуже серйозне здивування: чому матеріали до засідання РНБО і власне проект рішення РНБО готувалися не урядом, який за це відповідає, а у підготовці цих матеріалів брали участь інші люди. Зокрема і присутній тут Юрій Бойко. Його можна вважати безумовно фахівцем, але так само ми не можемо не визнати – він це підтвердить, – що він мав безпосереднє відношення до створення цієї компанії – "РосУкрЕнерго" – і даже входив до одного з керівних органів цієї компанії ще в 2004-му році. Так само як і нєкто господін Воронін. Готував це засідання РНБО, а на останніх переговорах з прем’єр-міністром господін Воронін сидів з російської сторони і від імен "Газпрому" фактично виступав. В мене тоді питання: що він робить на засіданні РНБО, ця людина? Я хочу нагадати, що коли була ця конфліктна ситуація в січні 2006-го року, я особисто ставив питання про те, щоб відправити у відставку і тодішню голову НАК "Нафтогаз", і тодішнього міністра господіна Вороніна. І даже уряд приймав таке рішення, хоча його так і не підписали тоді. Зараз він фактично веде гру за російську сторону, але чомусь зато він на нашому засіданні РНБО. В мене дуже велике питання: чому це так?
Савік Шустер: Мы господина Воронина тоже приглашали к нам.
Анатолій Гриценко: А тепер уже по суті домовленості. Ви знаєте, домовленості немає. Просто немає жодного документа. Я так розумію, що коли президенти дійшли згоди, вони повинні були зафіксувати принаймні невеличкі аркуші паперу, протокольні свої рішення – поставити свої підписи. Тоді було б зрозуміло. Такого рішення немає. Я думаю, що президенту України було дуже важко поставити підпис під документом, де мова йде про створення спільного підприємства, яке працюватиме на внутрішньому ринку України. Фактично поставити підпис під тим, щоб віддати 50 відсотків внутрішнього ринку "Газпрому", потужній структурі, яка володіє активами, мабуть, сотні мільярдів доларів, запустити фактично її на свій внутрішній ринок до розподілу аж по всій капілярній системі. Не маючи таких домовленостей фактично уряд продовжує цю роботу. Виникає дуже багато питань. Питання перше: чому ми взагалі перестали говорити про міжурядові угоди, які діяли між Україною та Російською Федерацією, які були чинними, які забезпечували баланс газу в Україні, які чітко прив’язували обсяги транзиту до обсягів газу, які постачає нам Україна за рахунок транзиту? Про це взагалі мова не йде. Питання друге: чому Росія кожного року в односторонньому порядку підіймає ціну на газ, а ми цього разу – ні президент, ні уряд, ніхто не говорить про те, що треба переглянути адекватну вартість транзиту або інші компенсатори знайти? Жодної розмови про це. Я вважаю головною проблемою, яка зараз є – і це прозвучало принаймні без документів, але із уст президентів, – це те, що є спроба – я сподіваюся, цього не відбудеться, бо якщо відбудеться, це буде зрада національних інтересів, я абсолютно переконано про це говорю, – є спроба запустити на внутрішній ринок України, створити спільне підприємство, в якому 50 відсотків матиме "Газпром". Оцього допустити категорично неможна. Я думаю, що це та позиція, яку треба відстоювати всім депутатам, всім людям, які мають до цього відношення, незалежно від того, в яку партію вони входять, тому що питання йде про стратегічну перспективу України. Оцього допустити неможна. Якщо в цьому питанні уряд займає активну позицію, то я підтримаю уряд. Хочу ще нагадати, що це уряд насправді не Тимошенко. Я тут, коло цього мікрофону, говорив пару місяців тому: це уряд Віктора Ющенка. Тому що в уряді немає жодного прізвища напроти якого він або сам не поставив плюс, або сам не вписав це прізвище. Навіть ми знаємо, це які проблеми були з фракцією щодо підтримки цих прізвищ. Якщо уряд зараз займає позицію про те, щоб не допустити створення спільного підприємства на внутрішньому ринку – значить, треба підтримати цю позицію уряду. Це абсолютно правильно.
Савік Шустер: Юрий Бойко.
Юрій Бойко: Знаете, вот когда я слышу выступления правящей коалиции, которые неоднократно декларируют единство, и вот сейчас выступают таким образом, то мне действительно становится страшно, потому что… Я приведу пример прошлого года, когда такие сложные профессиональные вопросы, требующие повышенного внимания и единения всех ветвей власти, получают такой раздрай – извините за выражение – в среде даже руководителей. То что можно говорить вообще об отстаивании национальных интересов? При всех проблемах наших с Секретариатом президента в прошлом году – отношения у нас были очень сложные, – я как министр ехал на переговоры с директивами, утверждёнными Секретариатом президента и правительством. И только две ветви власти, когда утверждали директивы, давали право члену правительство ехать на переговоры. И поэтому мы получили самую низкую цену на границе – это 179 долларов, – ниже, чем любая другая страна в округе. Этому предшествовали действительно очень серьёзные переговоры. Если вчера там выходили, уходили с переговоров, расходились, то я могу привести пример, что мои переговоры с Миллером, главой "Газпрома", проводились один раз четыре часа, а второй раз – пять с половиной. И это не предел, потому что если есть возможность и необходимость договориться, то надо сидеть и договариваться. А что касается сегодняшнего выступления Анатолия Степановича, то, вы знаете, я считаю, что у нас в стране действительно управленческий кризис, когда президент говорит одно, председатель правительства, инструктируемый президентом перед поездкой в Москву, – другое. Вот сейчас на глазах у всей страны министр обороны, которого назначил президент, предаёт этого президента. То куда же вы вообще, уважаемые коллеги, уважаемое большинство, дойдёте с такой позицией? Ведь это же не позиция, когда вы сегодня шельмуете то, что вы подписали вчера. А почему вы тогда не вышли из коалиции? Почему же вы тогда не вышли из правительства? Почему же вы тогда принципиально не поставили вопросы так? А сегодня вы предаёте своего президента, вы, офицер, стоя перед лицом всей страны.
Анатолій Гриценко: Савік, дозвольте я відреагую. Я просив би, щоб такі епітети не використовував Юрій Бойко, не переходили в емоційну площину із предметної площини. Він прекрасно знає про те, що і в 2006-му році я публічно висловлювався з цього питання, давав свої оцінки. Він так само прекрасно знає, що в уряді Януковича можна підняти стенограми, правда? Я тричі піднімав питання про те, щоб заслухати міністра Бойко про те, який стан переговорів по газу і за якою ціною Україна буде отримувати газ у 2008-му році. Я вам скажу, з третьої спроби Юрій Анатолійович доповів. Ця доповідь зайняла приблизно одну хвилину, вона звелася до наступного: перше – ціна на газ не визначена, можливі два варіанти. Варіант перший: газ буде дорожчий на десять відсотків; варіант другий: 350 доларів. Це все буде визначено у листопаді-місяці. Крапка. Але друга річ. Я хотів би, щоб ми припинили розмови про дешевий газ. Немає ніякого дешевого газу в Україні. Давайте перестанемо один одного дурити. Дешевий сир буває тільки в мишеловці. Давайте шукати цю мишеловку. Якщо хтось говорить, що зараз газ 179.5, то давайте тоді ще врахуємо, яку частину внутрішнього ринку ми віддали комерційним структурам нашого українського ринку. Віддали розподіл газу до самих ліквідних підприємств, тим самим збанкротили НАК "Нафтогаз", забезпечили вплив на ці підприємства. І скільки це коштує? То, можливо, нам краще взять газ по нормальній ціні, а не віддавати свій внутрішній ринок і вплив на цей ринок з боку іншої держави, а зараз, тим більше, приватної структури? "УкрГазЕнерго" і "РосУкрЕнерго". Давайте будемо чесними».
«Коброю» по міністру
Історія, що розігралася на минулому тижні навколо спецпідрозділу ДАІ «Кобра», привернула неабияку увагу ЗМІ. Це й не дивно – ініціатором скандалу став не хтось, а спікер парламенту, який начебто неочікувано вирішив розповісти на нараді в МВС історію про нахабну поведінку на дорозі одного з керівників «Кобри». Розповідь викликала негайну і гнівну реакцію Президента, який одразу ж наказав керівництву ДАІ писати заяви про звільнення. Ні форма, ні зміст, ні результати цього інформаційного сюжету не давали підстав для остаточної відповіді – був він спланованим приводом для чергового етапу тиску на міністра Юрія Луценка, чи спонтанним викидом роздратування глави держави не надто переконливими результатами діяльності міністерства.
Так чи інакше – головною «жертвою», навіть незважаючи на обережні спроби захисту свого міністра, поки що став начальник ДАІ Сергій Коломієць, призначений на цю посаду всього лише місяць тому. Своїх посад також позбулися заступник начальника ДАІ України, який відповідав за діяльність «Кобри», керівник, заступник керівника та два працівники цього спецпідрозділу ДАІ. Тим часом, безпосередній винуватець скандалу – підполковник на прізвище Кожа, поки що залишився без покарання, оскільки аж надто оперативно потрапив на лікарняний, залишивши своїм начальникам відповідати за свій, м’яко кажучи, невдалий жест з вікна автомобіля.
Невідомо також, чому на роль «бікфордового шнура» було обрано саме спікера парламенту, у якого, здавалося б, зараз чимало власних проблем, а також чому Арсеній Яценюк, участь якого в нараді в МВС навіть не планувалася, погодився на цю роль. Втім, всі ці запитання, ще раз підкреслимо, мають право на життя лише у випадку, якщо ситуація була певним чином підготовленою.
З точки ж зору реакції громадськості та піар-успішності цей сюжет, схоже, не приніс дивідендів жодному з головних його учасників. Вибірковість та спонтанність – не найкращі союзники в боротьбі з проявами корупції та інших зловживань – і не лише у правоохоронній сфері. І це не є секретом для більшості наших громадян, які давно навчилися інтуїтивно відчувати різницю між піарівськими побудовами і реальним життям.
«Кастрованим слугам для догляду за жінками у гаремі - не місце у ДАІ
Сергій Попов, ведучий: Кастрованим слугам для догляду за жінками у гаремі не місце у ДАЇ. Щоби залишитися із погонами, "даївці " мають довести президентові Ющенкові, що вони послуговуючись президентським визначенням, не євнухи, а держслужбовці. Голова держави порекомендував інспекторам подолати психологічний бар'єр перед донецькими номерами, і для годиться звільнив кількох людей із серйозними погонами.
Артем Альошин, кореспондент: Президент прийшов не у доброму гуморі, одразу почав критикувати. А потім несподівано надав слово спікерові, сама присутність котрого на міліційному зібранні від початку здивувала присутніх. Замість про анонсованого звернення парламенту до правоохоронців, Яценюк розповів особисту історію. Їхав він минулої суботи центром столиці, кермував сам. Аж раптом невідомо звідки виникає джип, перетинає подвійну смугу, створює аварійну ситуацію. Службовці держохорони, що супроводжують спікера, намагаються примусити порушника поступитися шляхом, марно.
Синхрон: Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: "Не уступає дорогу, їде хвилину, 2, 3, 5, 7…Хороший джип, десть тисяч 200 доларів. А потім цей джип….Я щиро думав, що він просто не бачив автомобіля. А потім це джип дає право, опускається вікно у цьому джипі. Звідтіля витягується рука і показує середній палець. Я дзвоню начальнику ДАЇ, пану Коломійцю, що за історія, він каже, розбираємося, машину шукаємо. Доповідаю. Вам, чия машина, мені так і не дали, я вже сам знайшов. А на машині знаєте хто за кермом? Заступник начальника "Кобри" України. За прізвищем Кожа."
Артем Альошин, кореспондент: Присутні здогадалися, Ющенко цю історію чує не вперше. Відреагував гарант миттю.
Синхрон: Віктор Ющенко, президент України: "Зараз, заяви про відставку повинен подати керівник "Кобри", начальник ДАЇ країни, його заступник, який здійснює коразію "Кобри", і той заступник "Кобри", про якого зараз ішла мова. Названих осіб, якщо вони є у залі, я просив би покинути залу, ідіть у приймальну міністра, і пишіть заяви."
Артем Альошин, кореспондент: Писати заяву пішов тільки Коломієць. На захист підлеглого хоробро кинувся безпосередньо керівник Коломійця, Луценко чи не благає, невихованого "кобрівця" звільнили. Якщо треба виженуть його керівника. А от Коломійця нема за що.
Юрій Луценко, міністр внутрішній справ України: "Але просив би до Коломійця, який особисто місяці сидів над надзвичайною ситуацією із наведенням порядку на дорогах, дати йому суворе стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Я думаю, що таке суворе стягнення, яке передує звільненню з роботи, можна було б, ну я просив би вас на цьому обмежитися."
Артем Альошин, кореспондент: Ющенка докази міністра не переконали. "Кобрі" він пообіцяв масштабне чищення лав, а керівників усіх підрозділів вигнав на роботи.
Синхрон: Віктор Ющенко, президент України: "Кожний його керівник повинен почати свій робочий день з вулиці. Демонструйте, що ви наважилися зупиняти машини навіть з донецькими номерами, що у вас появилася сила, що у вас появилася мораль і свідомість, що ви є державний службовець, а не євнух."
Артем Альошин, кореспондент: Демонстрація чоловічої сили для "даївців" віднині обов'язкова. Неспроможний президент відправлятиме на пенсію» (СТБ, «Вікна-новини», 18 лютого 2008 року).
«В ці хвилини президент зустрічається із правоохоронцями
Ростислав Сухачов, ведучий: В ці хвилини президент зустрічається із правоохоронцями на розширеній колегії МВС, вони розглядають питання щодо дотримання в Україні ладу і громадської безпеки, також Віктор Ющенко поцікавився , як впоралися правоохоронці з його завданнями. На зустрічі присутня кореспондентка "НТН" Ірина Романова, вона на прямому зв'язку із студією і зараз ви ходить із нами на зв'язок. Ірино добрий вечір. Отже про що говорив президент з правоохоронцями на розширеній колегії?
Синхрон: Віктор Ющенко, президент України: "Сьогодні я хочу сказати, я розчарований, тою роботою яку проводить міністерство внутрішніх справ, ви не можете вийти із тої залежності, із тої корупції, з тих проблем, які накопичилися останні роки, я з цим миритися не збираюся".
Ірина Романова, кореспондент: І знайшов час щоб відвідати міністерство внутрішніх справ і спікер Парламенту Арсеній Яценюк, але він приїхав для того, щоб розповісти про свою особисту історію, зокрема про те, як правоохоронці з Донецькими номерами не поважають спікера Парламенту.
Синхрон: Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: " Я в суботу інколи сам їжджу за кермом, без Ось цих машин, без мігалок, без всього цього, і буквально минулої суботи, рухався на автомобілі, і тут пересікаючи дорогу, порушуючи правила дорожнього руху створюючи аварійну обстановку переді мною з'являється джип, а потім цей джип, я щиро думав що він просто не бачив автомобіль, а потім цей джип дає в право, опускається вікно у цьому джипі, з відти витягується рука і показує середній палець. Доповідаю вам шановні колеги, чия машина, тому що мені так і не дали, я сам знайшов. А в машині знаєте, хто за кермом – заступник начальника "кобри" України, за призві щем Кожа"» (НТН, «Вчасно», 18 лютого 2008 року).
«Бурхливі обговорення в суспільстві - історії з середнім пальцем
Тетяна Висоцька, ведуча: Бурхливі обговорення в суспільстві – історії з середнім пальцем. Жест спікерові Верховної Ради адресував заступник керівника спецпідрозділу «Кобра». Впродовж кількох хвилин кортеж Яценюка не міг поділити дороги з машиною кобрівця. Суспільство розколоте. Одні вважають – Яценюк учинив правильно, коли наскаржився президентові. Інші – спікер ябеда і слабак.
Антін Степюк, кореспондент: Парламентаріїв відтепер розділяє не лише питання НАТО. В кулуарах палко дискутують, чи правильно вчинив голова парламенту, коли поскаржився президентові на даівця. Регіонали вважають, Яценюк виказав негідну справжнього чоловіка слабкодухість. На непристойний жест заступника керівника «Кобри» він мав відреагувати так само й не галасувати.
Синхрон: Віктор Ющенко, Президент України: "Я думаю, що ви уявляєте собі, що це інцидент стався з одним з найвищих керівників держави. Що можна тоді чекати від так підполковників ДАІ, якщо вони працюють з простим громадянином України, навіть з журналістом. Мені не важливо, хто очолює ДАІ, якщо начальник буде представляти таку політику, для мене така персона не прийнятна"» (СТБ, «Вікна-новини», 19 лютого 2008 року).
У вільний від боротьби з корумпованими даїшниками час, Арсеній Яценюк займався вже звичною справою: намагався знайти важелі впливу на лідерів опозиційних фракцій, які своєю непоступливістю, начебто, роблять все більш реальним – принаймні, на думку деяких журналістів – сценарій розпуску Верховної Ради. Попри те, що небезпечний для нинішнього скликання депутатів термін добігає кінця, опозиціонерам все одно важко повірити в його можливість. Одна з головних причин цих сумнівів у тому, що для більшості представлених нині в парламенті політичних сил нові вибори найближчим часом обіцяють більше втрат, ніж здобутків – особливо, якщо в нову кампанію країна вступить при прем’єрові Тимошенко. Тому й зараз цілком можна сподіватися, що компромісу у парламенті таки буде досягнуто і його діяльність буде продовжено – принаймні на якийсь період. Нині, не зважаючи на те, хто і що говорить публічно, головне завдання для всіх учасників процесу – точно визначити час повернення до парламентської зали, витиснувши всі реальні й уявні дивіденди із бойкоту.
Чергова ініціатива політичної угоди, запропонована спікером після обміну різкими заявами з керівниками опозиційних партій, – ще одна, цілком логічна спроба створити можливості для комфортного і рентабельного виходу зі штучної кризи, в якій усі фігуранти продовжують грати свої ролі за інерцією і без особливого ентузіазму.
Найбільш суттєвим моментом внутрішньопарламентського життя став вихід із лав пропрезидентської партії (але не фракції) п’ятьох депутатів, більшість із яких тісно пов’язані з керівником президентського секретаріату. До організаційної реакції всередині фракції діло поки що не дійшло, хоча демарш п’ятірки дав підставу для зловтішання політичним опонентам, а також отримав достатньо жорстку оцінку недавніх колег.
«Засідання погоджувальної ради у парламенті так і не відбулося
Юлія Мотрич, ведуча: Засідання погоджувальної ради у парламенті так і не відбулося. Спікер Арсеній Яценюк заявив, що в очільників фракцій просто не має бажання домовлятись. Регіонали кажуть, вони і далі блокуватимуть роботу Верховної Ради. Ірино, чого ж таки домагаються опозиція?
Ірина Маркіна, кореспондент: Абсолютний рекорд – погоджувальна рада тривала чотири хвилини. Спікер навіть не сідав у своє крісло головуючого. За його словами, ситуація за останні чотири дні абсолютно не змінилася. Тому він не бачить сенсу проводити погоджувальну раду. Регіонали, як і раніше наполягають на своїй постанові у якій йдеться проте, щоб референдум по НАТО був проведений вже в цьому році. Яценюк пропонує проголосувати всі 5 постанов, які є з цього приводу у парламенті. Володимир Литвин теж дотримується такої думки і пропонує проголосувати шляхом вставання тобто, щоб всі бачили у якого депутата, яка думка з цього приводу. Втім опозиція відкидає такий компроміс.
Олександр Єфремов, народний депутат, фракція Партія регіонів: "Для того, щоб проголосувати за постанову, необхідна політична домовленість. Або ж ми у кінцевому результаті будемо наполягати на голосуванні руками. Це знову буде глухий кут. Ані коаліція, ані опозиція у ВР і ситуація не зрушиться з місця".
Синхрон: Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: "Я, як голова Верховної Ради кожен день знаходжуся постійно в переговорному процесі. Їздив в одну фракцію і іншу. Особисто приймаю рішення щодо проведення переговорів і здається, коли ми спілкуємося "віч на віч" то консенсус знаходиться, як тільки, ми розходимося по різні сторони знову починаються ті чи інші політичні інтриги".
Ірина Маркіна, кореспондент: Арсеній Яценюк вкотре каже проте, що насправді справа не в НАТО, опозиція просто шукає привід для того, щоб робота парламенту була заблокована, а вона тим часом, могла висувати нові вимоги.
Юлія Мотрич, ведуча: Ірино, а чи є все-таки перспектива того, що депутати завтра почнуть працювати?
Ірина Маркіна, кореспондент: Завтра на свої робочі збираються і більшовики, і опозиція. Коаліція за словами лідера нашоукраїнця В'ячеслава Кириленка спробує таки плідно попрацювати але регіонали вже заявили, що вони теж блокуватимуть трибуну. І тобто, ситуація знову буде та ж сама, як і на минулому тижні. Опоненти лякають один одного достроковими виборами і підозрюють у таємних планах.
Петро Симоненко, народний депутат КПУ: "Банківській не потрібно, щоб працювала ВР. ВР виконуючи все те, що ми брали обіцянки перед виборцями працювала в інтересах України, як раз сьогодні і блокується Банковою організація роботи ВР"» (Перший національний, «Новини», 18 лютого 2008 року).
«Президент радить долати парламентську кризу у середині самої Верховної Ради
Кореспондент: Президент радить долати парламентську кризу у середині самої Верховної Ради. Про це він заявив під час зустрічі зі спікером. Арсеній Яценюк поскаржився Вікторові Ющенку на те, що низка зустрічей, проведених ним з представниками політичних сил, порозуміння так і не принесла. Вкотре закликавши політиків до компромісу голова парламенту нагадав про лічильник, який увімкнуто 13 лютого. Тож щоб розпочати роботу, парламентові залишається 24 дні. Утім депутати поступатися принциповими позиціями наміру не мають. Твердять, що взагалі-то проти перегонів, але вразі чого завжди готові» (НТН, «Вчасно»).
«Роман Зварич: Депутатів, що вийшли з НСНУ, позбавлять депутатських мандатів
Юлія Лаврісюк, ведуча: Скласти депутатські мандати вимагатиме від розкольників "Нашої України" керівництво партії. У цьому впевнений Роман Зварич. А ще він припускає, що його колишні однопартійці вийшли з НСНУ, щоб об'єднатися з "регіоналами". Самі вони такі припущення категорично відкидають і відмовлятися від депутатства не збираються. Дехто з табору "нашоукраїнців" визнає: якщо люди йдуть геть, значить є проблеми, і, можливо, є сенс у березні зібрати з'їзд і змінити керівництво.
Євгенія Мотрич, кореспондент: Депутати знову прогуляли парламентське засідання, а крім антинатовських кульок у повітрі зали під куполом зависло ще питання існування і без того крихкої коаліційної більшості. Вихід 5 депутатів з президентської партії коаліціянти сприйняли болісно, хоча на людях це намагалися приховати. Тепер уже колишніх однопартійців присоромили. Мовляв, покинути партію Ющенка – це ганьба. І практично всі хто залишив лави "Нашої України" – партійні керівники, тому їхні виправдання стосовно неспроможності лідерів налагодити контакт з партійними осередками – своєрідна форма політичного мазохізму.
Руслан Князевич, народний депутат, фракція НУНС: "Вихід цих людей не є нічим екстраординарним, бо відверто кажучи, мужньою і сильною позицією це було б тоді, коли вони б подали, здали, точніше, депутатські мандати. Вчорашній вихід з партії не слід пов'язувати з можливими змінами в складі коаліції, оскільки відповідно до Конституції і регламенту Верховної Ради не передбачено індивідуальний вихід з коаліції".
Євгенія Мотрич, кореспондент: Із тих, хто залишив лави "Нашої України", в парламент сьогодні навідався тільки Михайло Полянчич. Свої дії журналістам пояснював, пробігаючи кулуарами. Депутат заспокоїв: все буде як і раніше.
Михайло Полянчич, народний депутат, фракція НУНС: "Нормальна людина, якщо десь з кимсь не згідна або ще щось, то просто встає і йде геть та і все".
Кореспондент: Так ви будете виходити з фракції?
Михайло Полянчич, народний депутат, фракція НУНС: "З фракції ні".
Євгенія Мотрич, кореспондент: Партнери по коаліції в один голос твердять: це внутрішня справа партії, яка не загрожує розвалити більшість.
Іван Кириленко, народний депутат, голова фракції БЮТ: "Колеги, які вийшли з партії, вони залишились депутатами. Почнемо працювати і все буде видно".
Борис Тарасюк, народний депутат, фракція НУ-НС: "Ми бажаємо нашим партнерам якомога швидше вийти з цієї ситуації, оздоровитися за рахунок виходу тих, хто бажав руйнації цієї партії, хто фактично намагався підпорядкувати її діям однієї особи в Секретаріаті президента.
Євгенія Мотрич, кореспондент: В опозиційному таборі зловтішаються. Мовляв, попереджали, що рано чи пізно коаліційна рукавичка трісне.
Михайло Чечетов, народний депутат, фракція ПР: "Основная масса руководства "Нашей Украины" и часть министров "Нашей Украины" находятся на подтанцовке у Тимошенко, на коротком поводке у Тимошенко и предали президента. Исход депутатов с "Нашей Украины" – это первая ласточка, которая сделает весну в парламенте".
Євгенія Мотрич, кореспондент: Деякі політологи процес від'єднання частини політиків з президентської партії називають логічним. Мовляв, Ющенку не вистачає партії, через яку він мав би реальний вплив на парламент.
Вадим Карасьов, політолог: "Парадокс президентської партії в тому, що вона має бути і такою національно орієнтованою, але має все ж такі бути в центрі, в структурі еліт для того, щоб маневрувати, щоб вигідно розмінювати своє становище між Партією регіонів і БЮТ. Такої партії немає у президента. "Наша Україна" на це не годиться".
Євгенія Мотрич, кореспондент: Тому не за горами створення ще однієї політичної сили, що стане болючим ударом по коаліції зсередини, оскільки витримати фракційну дисципліну тепер буде аж занадто важко. Керувати новим утворенням, на думку політологів, швидше за все будуть нинішній секретар президента Віктор Балога і впливовий "нашоукраїнець" Роман Безсмертний. А от обличчям нової партії може стати спікер Яценюк. Сам він від такої ідеї відхрещується.
Синхрон: Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: "Я безпартійна особа і не маю ніякого відношення до жодного партійного будівництва. Слава богу".
Євгенія Мотрич, кореспондент: Тепер є три варіанти розвитку подій, – стверджують експерти. Або парламентарі почнуть працювати, або дочекаються завершення 30-денного терміну і стануть нелегітимними, або у Верховній Раді з'явиться нова коаліція. Чекати залишилось недовго, – прогнозують політологи. Щонайбільше до кінця березня» (ТОНІС, «24 години», 20 лютого 2008 року).
«Помаранчеві взяли курс на Литвина, про це сьогодні оголосив їх лідер В'ячеслав Кириленко.
Сергій Попов, ведучий: Помаранчеві взяли курс на Литвина, про це сьогодні оголосив їх лідер В'ячеслав Кириленко. Щоправда, сам Литвин попередив потенційного спільника, дослівно "Ми маємо власну позицію і будемо її мати". Спробував лише на одному фронті посилити свої позиції, на іншому помаранчеві пішли на поступки. Від Натовської мрії вони не відмовились проте пообіцяли, що без референдуму в Альянс Україну не штовхатимуть. Це дало змогу знов заговорити про можливе розблокування Верховної Ради.
Ольга Червакова, кореспондент : Повітряні кульки в сесійній залі вже не тішать. Спікер ходить на "Круглі столи" до опозиції. Уже не за зачиненими дверима, а з повною залою журналістів. Регіонали так само дорікають йому за підпис під "листом до Брюсселя і вимагають референдуму щодо НАТО. Яценюк акуратно констатує різкі висловлювання про статус російської мови та про політичні реформи в пресі. Спікер намагається подякувати опозиції а співпрацю, а в голові в нього розблокування Ради, а на язиці термінологія Державтоінспекції.
Синхрон: Арсеній Яценюк, спікер Верховної Ради: "В першу чергу я хотів би привітати бажання розпочинати діалог. У нас все-таки вулиці з одностороннього руху перейшла у вилицю двохстороннього руху. "
Ольга Червакова, кореспондент: Комуністи самі нагадали про палець на перехресті та попередили, таке може статись із питанням НАТО.
Леонід Грач, народний депутат України: "В состоянии ли Вы со своим патроном Ющенко поставить первый вопрос о назначении проведения референдума по НАТО. Вот после этого может быть разговор"
Ольга Червакова, кореспондент: Яценюк пообіцяв комуністам референдум, і аби проголосувати за нього запросив червону фракцію до сесійної зали.
Синхрон: Арсеній Яценюк, спікер Верховної Ради : "Треба іти працювати. Давайте людей. Які у Вас є пропозиції та угоди. Пішли зробите застереження. Пішли в зал."
Ольга Червакова, кореспондент: Слухати аргументи сторін бувалим марксистам вочевидь адзвичайно цікаво. Третій "круглий стіл" за день спікер уже підставляє стільця Литвинові. Литвинівці дошкулили згадкою про хиткість коаліції, та давали знаки, що вони помаранчевим нічим не допоможуть.
Володимир Литвин, народний депутат України: "Це нагадує мені відому тезу "Ми колгосп створили присилайте колгоспників". Не буде цього. Коаліції у Верховній Раді України немає. І не буде."
Ольга Червакова, кореспондент: Взавтра депутати думатимуть над тим, що сказали. А спікер, над тим, що почув. У понеділок вони робитимуть ще раз те саме» (СТБ, «Вікна-новини», 21 лютого 2008 року).
«Чотири парламентські фракції, крім комуністів, погодилися зі спікером Арсенієм Яценюком
Юлія Мотрич, ведуча: Чотири парламентські фракції, крім комуністів, погодилися зі спікером Арсенієм Яценюком працювати над політичною угодою для розблокування роботи парламенту. Регіони, литвинівці та Бютівці уже виступили із пропозиціями щодо цієї угоди, НУНС обіцяє представити свої до вечора.
Нагадаю, Голова парламенту розпочав низку зустрічей з керівниками фракцій Верховної Ради . Учора збиралися регіонали, комуністи та блок Литвина. Сьогодні спікер зустрічався із представниками коаліції. До понеділка хочуть узгодити всі суперечливі моменти, щоб парламент знову запрацював.
Синхрон: Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради України: "Український парламент не буде імітувати роботу. Захід на 30 хвилин для того, щоб вирішити вузько партійні інтереси чи якісь ті, чи інші кулуарні домовленості і протягнути чи інші Закони – не буде. Голова парламенту не буде заходити в заблокований сесійний зал. Клоунада і звіринець закінчився"» (Перший національний, «Новини», 22 лютого 2008 року).
«Вже у вівторок парламент можуть розблокувати
Сергій Попов, ведучий: Вже у вівторок парламент можуть розблокувати. Політичну угоду, що передбачає це, погодилися підписати всі політичні сили, крім комуністів. Це має відбутися в понеділок. Щоправда, спікер у прогнозах обережніший. Він попереджає: депутати завжди знайдуть привід поблокувати Верховну Раду. Якщо так станеться - під шатром вони його не побачать.
Синхрон: Арсеній Яценюк, голова Верховної Ради: "Голова парламенту не буде заходити в заблокований сесійний зал. Клоунада і звіринець закінчився. 99% українців, їм до лампочки, вибачте за цю непарламентську лексику, питання НАТО. Тобто куди нас заводять - в три сосни нас заводять. Хай це буде трикутний стіл, але ми сядемо і в рамках політичних домовленостей дійдемо до згоди щодо системної роботи парламенту"» (СТБ, «Вікна-новини», 22 лютого 2008 року).
Слідство закінчено: забудьте?
Міністр внутрішніх справ досить швидко відійшов від шокуючих претензій Президента і, схоже, вирішив виправити власне реноме в публічній сфері. Першим кроком Юрія Луценка в цьому напрямку стала ініціатива щодо зменшення розміру грошових збитків, із якого починається кримінальна відповідальність. Досі цей розмір складає 772 гривні, внаслідок чого тисячі, можливо, дрібних за державними масштабами, але вагомих для багатьох потерпілих громадян злочинів фактично залишалися поза межами кримінального покарання. Ініціатива міністра, начебто потенційно здатна викликати додаткові симпатії до перспективного політика, поки що викликала досить суперечливу реакцію у структур, безпосередньо причетних до виконання кримінальних покарань, та правозахисників. Аргументи опонентів прості – в Україні елементарно не вистачає місць покарання для більш-менш цивілізованого утримання в’язнів. Крім того, правозахисники переконані, що кримінальна відповідальність за дрібні злочини сприятиме збільшенню кількості рецидивістів. Так що про успішність ініціативи Луценка говорити поки що рано. Втім, активність міністра на тижні цим не обмежилася. Собі в актив він міг також зарахувати рішення Київського апеляційного суду стосовно минулорічних звинувачень на його адресу з боку представників КРУ щодо завдання збитків державі на суму у півтора мільярди гривень. Тепер, згідно рішення суду, особи, які звинувачували Юрія Луценка, зобов’язані публічно вибачитися за наклеп.
Нарешті, під час свого робочого візиту до Дніпропетровської області, принагідно повідомивши про рішення начальника ДАІ Сергія Коломійця подати у відставку і тим самим поставивши символічну крапку в скандальній історії навколо підрозділу «Кобра», міністр вирішив публічно заявити про повернення до резонансної для Дніпропетровщини кримінальної справи трирічної давності. Справа була відкрита свого часу по факту загибелі 17-річної дівчини під колесами автомобіля місцевого підприємця, колишнього правоохоронця, якому вдалося уникнути покарання .
«Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко доручив провести повторну ексгумацію тіла дівчини, загиблої під колесами авто три роки тому.
Іванна Коберник, ведуча: Історія, із якої ми починали вчорашній випуск отримала продовження. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко доручив провести повторну ексгумацію тіла дівчини, загиблої під колесами авто три роки тому. За кермом того авто був правоохоронець. Нагадаю, що батьки стверджують, що тіло їхньої дитини підмінили. Якщо експертиза ДНК це підтвердить, то Луценко вважатиме цей прецедент викликом всій міліції. Заявив міністр внутрішніх справ у Дніпропетровську. Там він також повідомив і про загальноукраїнські плани – скасувати спец підрозділ "Кобра" і відстояти із посади начальника ДАІ Коломійця, якого Президент наказав звільнити за так званий інцидент із середнім пальцем. Наші дніпропетровські колеги докладніше.
Ольга Ніколайчик, кореспондент: міліція є такою, як вона є – зазначив Юрій Луценко на початку зустрічі із журналістами у Дніпропетровську. Роздавши вказівки дніпропетровським міліціянтам, не зміг не згадати про київських. Так звана історія про середній палець, який заступник начальника спец підрозділу "Кобра" показав із вікна свого джипа спікерові Верховної Ради може закінчитися плачевно не лише для кривдника, а й для спец підрозділу в цілому. Луценко наполягає на розпуску "Кобри". Мовляв не чисті на руку співробітники цього підрозділу.
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ: "Після ретельного вивчення ми ліквідуємо цей підрозділ, як такий. Залишимо батальйон супроводження вищих посадових осіб із повноваженнями, імунітетами та іншим і не більше того. Всі інші будуть такими ж як і звичайні працівники ДАІ".
Ольга Ніколайчик, кореспондент: а от голову Департаменту ДАІ України Сергія Коломійця Юрій Луценко хотів би залишити на посаді. Адже місячний рейд на дорогах країни дав неабиякий результат. Міністр поки відсторонив головного даішника від службових обов'язків.
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ: "Сьогодні палець одного із підлеглих не коштує більше, ніж 220 життів, врятованих за місяць на дорогах і трьох мільярдів бюджет".
Ольга Ніколайчик, кореспондент: справу загиблої 17 річної Ірини Осадчої, батьки якої стверджують, що тіло їхньої доньки підмінили, аби запобігти ексгумації та покарання винного, перевірить спеціальна комісія Головного слідчого управління МВС України. Прокуратурі області міністр доручив провести повторну ексгумацію та аналіз ДНК, який дасть остаточну відповідь, що за тіло лежить у труні.
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ: "Думаю, що прокуратура піде на зустріч такій голосній справі і якщо ДНК буде встановлено тотожність із тілом загиблої, то на цьому треба поставити крапку і просто пожалити близьких. Якщо ні, то звичайно це виклик для всієї міліції".
Ольга Ніколайчик, кореспондент: Мати Ірини сьогодні була в залі. Та спілкуватися із нею міністр захотів без камер. Журналістам пообіцяв, що справу доведуть до кінця» (ICTV, «Факти», 21 лютого 2008 року).
«Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко побував із робочою поїздкою у Дніпропетровську.
Віктор Сорока, ведучий: Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко побував із робочою поїздкою у Дніпропетровську. Там він нароздавав на горіхи місцевому управлінню, що бореться із організованою злочинністю і там же заявив, що спец підрозділ "Кобра" ліквідує взагалі. Та попри різку заяву Президента про те, що головний даішник має піти у відставку Луценко Коломійця не відпускає, бо вважає його суперпрофесіоналом.
Ольга Ніколайчик, кореспондент: міліція є такою, як вона є – зазначив Юрій Луценко на початку зустрічі із журналістами у Дніпропетровську. Роздавши вказівки дніпропетровським міліціянтам, не зміг не згадати про київських. Так звана історія про середній палець, який заступник начальника спец підрозділу "Кобра" показав із вікна свого джипа спікерові Верховної Ради може закінчитися плачевно не лише для кривдника, а й для спец підрозділу в цілому. Луценко наполягає на розпуску "Кобри". Мовляв не чисті на руку співробітники цього підрозділу.
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ: "Після ретельного вивчення ми ліквідуємо цей підрозділ, як такий. Залишимо батальйон супроводження вищих посадових осіб із повноваженнями, імунітетами та іншим і не більше того. Всі інші будуть такими ж як і звичайні працівники ДАІ".
Ольга Ніколайчик, кореспондент: а от голову Департаменту ДАІ України Сергія Коломійця Юрій Луценко хотів би залишити на посаді. Адже місячний рейд на дорогах країни дав неабиякий результат. Міністр поки відсторонив головного даішника від службових обов'язків.
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ: "Сьогодні палець одного із підлеглих не коштує більше, ніж 220 життів, врятованих за місяць на дорогах і трьох мільярдів бюджет".
Ольга Ніколайчик, кореспондент: справу загиблої 17 річної Ірини Осадчої, батьки якої стверджують, що тіло їхньої доньки підмінили, аби запобігти ексгумації та покарання винного, перевірить спеціальна комісія Головного слідчого управління МВС України. Прокуратурі області міністр доручив провести повторну ексгумацію та аналіз ДНК, який дасть остаточну відповідь, що за тіло лежить у труні.
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ: "Думаю, що прокуратура піде на зустріч такій голосній справі і якщо ДНК буде встановлено тотожність із тілом загиблої, то на цьому треба поставити крапку і просто пожалити близьких. Якщо ні, то звичайно це виклик для всієї міліції".
Ольга Ніколайчик, кореспондент: Мати Ірини сьогодні була в залі. Та спілкуватися із нею міністр захотів без камер. Журналістам пообіцяв, що справу доведуть до кінця» (ICTV, «Факти», 22 лютого 2008 року).
«На Дніпропетровщині скандал навколо правоохоронних органів
Андрій Макаренко, ведучий: На Дніпропетровщині скандал навколо правоохоронних органів. Родина з села Вербки, Павлоградського району, протягом двох з половиною років самотужки розслідувала ДТП, у якому загинула їх 17-річна донька. Убивцю вони знайшли і довели його вину у суді. Утім, зловмисник і досі не покараний. У справу втрутився головний міліціант країни, але поки змінити нічого не зміг, обіцяє, зробить усе, щоб справедливість відновити.
Олександр Курбатов, кореспондент: Трагедія сталася ще у листопаді 2005-го. Джип “Тойота Прадо”, який належав місцевому бізнесмену, на повній швидкості збив посеред села трьох дівчат. На очах у 20 людей, що стояли на місцевій автобусній зупинці, та екіпажу ДПС, що чергував поряд.
Марина Саличева, постраждала від наїзду, свідок: “Як збила нас машина, як я поднялася, я побачила, що відкрита водітельська дверь, вилазе оттуда Періжок і йде до нас. Но сначала він підійшов не до Іринки, а пішов дивиться, поламана наскільки машина. І один він був у машині, більше ніхто не виходив. Ні, він був п’яний.”
Олександр Курбатов, кореспондент: попри такі свідчення, правоохоронці провини бізнесмена відмовлялися визнавати навідріз, тому батьки загиблої взялися за розслідування самотужки.
Олександр Осадчий, батько загиблої: “Ми ж бачимо що він ненаказаний, тут іде підстава місто водія, він находить через 2 суток, пацана молодого, ну він безробітній, начебто він як, каже що він народив".
Олександр Курбатов, кореспондент: Слідчі доводили, що дівчата йшли посеред дороги, потім, що був туман, потім, що Ірина Осадча від удару одразу не загинула. Брехливість цих версій батьки загиблої доводили самотужки.
Валентина Осадча, мати загиблої: “Туману не було, є два офіційних запроса у Дніпропетровськ, у нашу метеостанцію.”
Олександр Курбатов, кореспондент: Відтворення ДТП Осадчі домоглися лише за півтора роки. доводили, що їхня дитина загинула на місці, адже офіційна версія стверджувала, дівчина ще якийсь час була жива. Медики 2 дні не пускали батьків до донька, запевняли, що її лікують. Втім родина зрозуміла, їм брехали.
Антоніна Стаховська, сусідка загиблої: “Там хребці видулися, такі прямо гострі-гострі. Видно було зразу, що в дитини голова була одірвана і вона на місці скінчалася. А те, що вони ото кажуть, що вона жива була, на треті сутки вмерла – то ложь.”
Олександр Курбатов, кореспондент: За 5 місяців батькам навіть довелося добитися ексгумації, щоб довести факт смерті на місці. Та у труні було тіло іншої жінки.
Олександр Осадчий, батько загиблої: “Наша дочка була тростинка, а тут жінка кілограмів 90, може й більше... Волос був цвєта соломи, отакий, жовтувато-коротка стрижка, наша ж була тьомною, чорною.”
Валентина Осадча, мати загиблої: “У цієї інки були карі очі, у нашої доньки були сірі очі".
Олександр Курбатов, кореспондент: Та довести, що тіло дочки підмінили, батьки досі не можуть Експертизу ДНК – не проводили, їм не дозволили. У міліції Осадчих називають диваками, кажуть, це від горя. Водій-бізнесмен таки написав явку з повинною, але покарання уникнув. справа набула такого розголосу, що дійшла до міністра. Той, ознайомившись із нею лише розвів руками.
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ України: "Звинувачений Пирожок Віктор Григорович, колишній дільничний інспектор міліції, притягувався до карної відповідальності і уникнув її виключно через закон про амністію. З моральної точки зору, для мене як і для вас це дико, але такий закон".
Міністр повідомив, що усі обставини справи зокрема хід слідства, перевірить спеціальна група головного слідчого управління України» (Новий канал, «Репортер», 21 лютого 2008 року).
«Прохання ігнорувати»-2008
22 лютого у праймовому випуску «Фактів» (ICTV) з'явився сюжет кореспондента Оксани Ткачової, присвячений демонтуванню хреста пам’яті жертв Голодомору в центрі Донецька. Це було єдине повідомлення про цю кричущу подію на центральному українському телебаченні (за винятком інформації у непраймовому випуску новин 5 каналу).
«СТУДІЯ: У студії – Іванна КОБЕРНИК. Інцидент навколо чутливої теми стався у Донецьку. Судові виконавці демонтували хрест пам’яті жертв Голодомору в одному з центральних скверів міста. Пам’ятний знак встановив місцевий "Молодіжний союз "Нашої України", не питаючи дозволу у місцевої влади, але на прохання місцевих мешканців. Після демонтажу хреста в сквері почали вирубувати дерева. Власник землі хоче побудувати тут офісний центр. І це вже інша історія, чому будувати дозволили в одній з небагатьох зелених зон шахтарської столиці?
РЕПОРТАЖ: Автор: Оксана ТКАЧОВА. У Донецьку демонтували пам’ятний хрест жертвам Голодомору. У сквері, де він стояв, тепер вирубують дерева і готуються до будівельних робіт. Дозвіл на них дала Донецька міськрада. Тут планують побудувати офісний центр. Місцеві представники "Молодіжного союзу "Наша Україна" такі дії вважають плювком у душу всіх донеччан.
СИНХРОН: Андрій ФІЩУК, заступник голови "Молодіжного союзу "Наша Україна" у Донецькій області: "Просто якісь інтереси бізнесу поставлені просто поперек усієї нашої історії і поваги до людей".
РЕПОРТАЖ: Пам’ятний хрест встановили торік у грудні. Тоді "Молодіжний союз "Наша Україна" провів акцію вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів. Територію скверу освятили під будівництво храму, встановили хрест, а неподалік – пам’ятний знак. "Нашоукраїнці" зізнаються: дозволу на встановлення знаку не мали. Керувалися винятково проханням городян та рішенням Ворошилівського районного суду, який заборонив будівництво у сквері. Міські чиновники також твердять: хрест ніде не був зареєстрований. До того ж, рішення Ворошилівського суду скасував Донецький обласний апеляційний суд.
СИНХРОН: Микола ЛЕВЧЕНКО, секретар Донецької міськради: "Во-первых, никакого инцидента не было. Был несколько месяцев назад установлен действительно крест, о котором никакой информации не было ни у городских властей, ни у руководства православной церкви. Крест был установлен на земле, которая уже на тот момент принадлежала фирме, и за неё платилась арендная плата".
РЕПОРТАЖ: У тому, що будівництво на території скверу ведеться законно, запевняє і фірма-забудовник.
СИНХРОН: Дмитро ОЛЕЙНИКОВ, директор будівельної кампанії: "Строительство семиэтажного административного здания производится совершенно на законных основаниях, на основании дозвила, выданного городским управлением архитектурного строительного контроля по городу Донецка за номером 07/415 от 28 декабря 2007 года, а также на основании решения Донецкого городского совета".
РЕПОРТАЖ: Водночас фракція "Наша Україна – Народна самооборона" готує запит щодо законності виділення цієї землі. Лист президентові та до Генпрокуратури пишуть і мешканці сусідніх зі сквером будинків. Запевнення, що забудовники поновлять зелені насадження, виділивши на це майже 370 тисяч гривень, їх не влаштовує. Наталія Ходєєва мешкає тут уже десять років. Свою восьмирічну доньку відвезла до бабусі.
СИНХРОН: Наталя ХОДЄЄВА, місцева мешканка: "Вчера, когда всё началось, мы с ребенком просто не могли себе места найти, она кричала на весь дом: мама, деревья рубят. Вот сейчас опять стою, смотреть на это просто невозможно".
РЕПОРТАЖ: Сквер – чи не єдине місце у Ворошилівському районі, де можна було відпочити, – кажуть місцеві мешканці. А Донецьк – одне з найбільш екологічно небезпечних міст.»
Вихід цього сюжету в ефір (із затримкою на день – хрест було демонтовано 21 лютого) на тлі тотальної мовчанки не можна не пов’язати з іншою подією – звільненням Іванни Коберник, у випуску якої пройшла ця інформація. Ведуча «Фактів» та шеф-редактор «Свободи слова» пропрацювала на ICTV 8 років. «ТК» має підстави припустити, що конфлікт через сюжет про донецький вандалізм став останньою краплею, що переповнила чашу й без того напружених стосунків Іванни з керівництвом каналу.
Інформацію про подію в Донецьку поширювали переважно «помаранчеві» сайти та видання, а також прес-служби «Нашої України» та деяких націоналістичних партій і організацій. Як стверджують джерела «ТК», Партія регіонів доклала усіх можливих зусиль, аби цей інцидент не потрапив у новини, оскільки, окрім безпосередньої відповідальності за нього Донецької міської ради, що складається переважно з «регіоналів», забудова начебто ведеться в інтересах «регіонала» Бориса Колесникова. Разом із організацією замовчування цієї події «регіональні» ЗМІ почали вести доволі мляву кампанію із поширення її специфічного трактування, відповідно до якого хреста, який був встановлений неофіційно і без дозволу донецьких властей, де-юре не існує. (Донецкий городской совет опровергает факт наличия официально зарегистрированного на бульваре Пушкина памятного креста жертвам Голодомора, о сносе которого сегодня заявил лидер "Молодежного Союза Наша Украина" Степан Барна.)
Однак розбиратись у ситуації центральні ЗМІ не стали. Те, як злагоджено та сумлінно промовчала абсолютна більшість медіа про подію, яка могла стати сенсацією всеукраїнського масштабу, є свідченням спроможності провідних політичних сил істотно впливати на порядок денний українських ЗМІ.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
2
Леонид
6128 дн. тому
Целиком поддерживаю коментарий! У нас все общенациональные каналы и пресса больны "оранжевщиной". Рассмотрите любой выпуск новостей в плане "оранжевого" PR: любой сюжет о негативном (преступность, проблемы ЖКХ, ДТП наконец) всё это происходит обязательно в восточных регионах страны, а вот основная масса позитива, или события в социальной, духовной сферах - в западных. И это правило большинства выпусков новостей. А где же журналистская объективность, стремление показать все стороны жизни всех регионов. Её нет. Нет и демократии (она тоже какая-то однобокая, одноцветная).
бред
6128 дн. тому
Относительно креста.... Ребята, ну угомонитесь...Донецкие карьеристы, которые совсем недавно были апологетами Партии Регионов, когда власть поменялась, стали резко оранжевыми, прибежали под крыло Александра Клименко, "активного" якобы оранжевого, тоже быстро перекрасившегося дяденьки, ныне депутата от БНУНС, поступили, как фашисты, которые перед своими рядами бросали детей и мирных жителей.
ТАМ НЕТ НИКАКОГО СКВЕРА!!!!! АВТОР, ВЫ В ДОНЕЦКЕ БЫВАЛИ????????????
Как же мне надоел ор и крик тех, кого заразили антидонецкой истерией.
Жители соседних домов будут обеспечены автономным отоплением, неудачный псевдо-PR тупо не сработал... И в этом районе живут далеко не бедные люди, благосостояние которых напрямую зависит от Коли Левченко и мэра Лукъянченко, они просто не могли устраивать там демонстраций и показательных установок крестов и монументов.
А молодежный НУНС откровенно врет, что в Донецке нет подобных памятных мест. Есть памятник жертвам политрепрессий, установленный много лет назад. кучка нациков хотят навязать свою идеологию городу, который никогда НЕ БЫЛ УКРАИНСКИМ. Я 36 лет живу в Донецке, мои предки живут здесь с 1902 года. Здесь и не пахло Украиной. Прекратите обманыват страну.
Оксана Ткачева(собкор ICTV) пошла на поводу у киевских редакторов , связи с уходом Коберник абсолютно никакой.
Автор, не выдавайте свои умозаключения за истину. Это все равно, что житель Макеевки будет умничать по поводу Черновецкого.....
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
