«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: ICTV/СТБ, «Інтер», «FreeДом» 

У блоці ICTV/СТБ правозахисник Павло Лисянський говорив про масове вивезення українських дітей на територію Білорусі, де вони потрапляють під вплив російської пропаганди.

Генерал армії України Микола Маломуж назвав удари росіян по Одещині помстою Путіна за два приниження — Кримський міст та зернову угоду.

Аналітик Київської школи економіки Павло Мартишев зазначив, що чорноморська угода в першу чергу не про зерно, а про геополітику. Росіяни бояться демонструвати слабкість, тому спекулюють довкола угоди, щоб затягнути Україну бодай в якісь перемовини.

Воєнний оглядач Владислав Селезньов стверджував, що в разі пошкодження лише автомобільної частини Кримського мосту логістика окупантів не зазнає значних втрат, адже здійснюється переважно залізницею.

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк відмовився називати Генсекретаря ООН інакше як «суб'єктом» після того, як Антоніу Гутерріш відреагував на удар по Кримському мосту закликом не знищувати «цивільну інфраструктуру». І натомість ніяк не прокоментував удари росіян по Одещині. На думку Подоляка, своєю бездіяльністю ООН створює у країн «третього світу» враження, що право сильного працює.

Андрій Юсов із ГУР назвав «танцями з бубном» будь-які заяви щодо Кримського мосту, окрім чіткої позиції: це незаконна споруда, в майбутньому її там не буде.

Головред видання Defense Express Олег Катков переконаний, що не можна критикувати США за нібито зволікання з наданням Україні зброї після того, як ця країна надала нам військову підтримку на 40 мільярдів доларів. Питання постачання ATACMS Катков назвав радше заполітизованим, адже сам цей комплекс не є панацеєю й у мобільності поступається ракетам Storm Shadow, які Україні вже надали.

У блоці каналу «Інтер» директор з розвитку компанії «Defense Express» Валерій Рябих відзначив, що російські війська в Бахмуті опиняються в «капкані». І заявив, що для росіян місто досі має більше політичне значення, ніж військово-стратегічне.

Завідувач відділом Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак роз’яснював наслідки припинення участі Росії в зерновій угоді: без політичних гарантій безпеки вартість страхування суден, які перевозять збіжжя, стане захмарною й нерентабельною. Проте трагедії не сталося й цілком реально вирішити питання страхування й без Росії.

Представлений як виконавчий директор «Міжнародної асоціації малих міст» Олексій Буряченко заявив, що ідеальний сценарій для України — це продовження зернової угоди без Росії, що дозволить навіть збільшити обсяги перевезень. Забезпечити всі умови для експорту зерна може Туреччина, яка в цьому вкрай зацікавлена. До того ж, Путін залежний від Ердогана набагато більше, ніж навпаки.

У блоці каналу «FreeДом» віцепрезидент Торговельно-промислової палати України Михайло Непран підтвердив, що зернова ініціатива можлива й без участі Росії, саме тому країна-агресор нині намагається технічно знищити інфраструктуру українських портів.

Президент організації «Українська зернова асоціація» Микола Горбачов не очікує помітної реакції від Китаю на знищення росіянами зерна, яке мало бути експортоване в Піднебесну. За його словами, Китай і так встиг купити достатньо українського збіжжя, тому кілька тисяч тонн не зіграють для нього значної ролі.

Дипломат Руслан Осипенко змалював ситуацію з неприїздом Путіна на саміт БРІКС як «політичне танго Путіна і Рамафоси». На думку гостя, авторитет російського диктатора на світовій арені підірвано, а майбутнє БРІКС вкрай туманне.

На завершення інформаційного дня воєнний аналітик Іван Ступак пожартував, що цьогорічний курортний сезон в Криму «значно спекотніший, ніж попередній».