У блоці каналу «1+1» директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця сформулював цілі Росії: «Росія взяла той саме курс, що колись СРСР – панування у світі на противагу США. Але для цього потрібні союзники, а, окрім Білорусі, ніхто не поспішає бути активним союзником Росії. Індія дружить з Росією тільки за нафту. Туреччина не може бути союзником, оскільки є членом НАТО».

Російський політик-опозиціонер Ілля Пономарьов сказав про повернення Криму під контроль України: «Це можливо тільки через труп Путіна, причому у прямому сенсі цих слів».

Російська фотографиня й журналістка Вікторія Івлєва розповіла про перебування в Лисичанську з волонтерами, які евакуювали мирних мешканців.

Редактор «Нової газети. Європа» Кирило Мартинов говорив про ядерний, газовий і продовольчий шантаж Росії, а також про вибухи у Криму: «Люди починають усвідомлювати ціну подій, які відбулись вісім років тому в Криму за участі Росії». Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів про реакцію кримськотатарської спільноти на вибухи в Криму: «У той день мені дзвонили всі друзі, які чекають повернення України на півостров, і казали, що вони “п’ють святкову каву” — це такий кримськотатарський вислів». Пізніше, у блоці каналу «Інтер», Рефат Чубаров коментував ситуацію в Криму вдруге.

Журналістка видання «Важливі історії» Катерина Фоміна розповіла, як проїхала всією Київщиною, збираючи факти про злочини російської армії в Україні, і про зйомки її командою документального фільму. У блоці каналу «Інтер» вона також про це розповідала.

Російський політичний експерт і соціолог Ігор Ейдман пояснив, чому для окупантів важливо провести на захоплених територіях «референдуми» — щоб показати своєму внутрішньому глядачеві хоча б якийсь завершений етап «перемоги»: «Населення вже починає напружуватись, що воюють-воюють, а свята все нема і нема». Детальніше про наміри росіян зімітувати референдуми читайте в матеріалі Ярослава Зубченка.

У денному блоці каналу UA директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова пояснила, навіщо росіяни завозять раніше вивезених українців назад в окуповані міста — задля створення пропагандистської картинки, мовляв, люди повертаються на «звільнені» території, і там у них все дуже добре.

Володимир Фесенко говорив про ймовірні сценарії завершення війни і про зустріч президентів України і Туреччини Зеленського і Ердогана з генсеком ООН Гуттерішем у Львові. Однією з тем їхньої розмови мала бути можливість перемовин між Україною і Росією.

Відповідальний з питань юстиції Народного антикризового управління (Варшава, Польща) Михайло Кирилюк закликав не звинувачувати мирних білорусів у тому, що з їх фактично окупованої території в Україну летять ракети. Ведучий, Денис Похила, заперечив: білоруси у 2020 році не довели до кінця свою революцію, тож мусять нести колективну відповідальність. Гість своєю чергою відповів, що в 2020 році українці не дуже-то допомогли білорусам, білоруси зараз набагато більше допомагають українцям. Зрештою обидва погодилися, що у нас із білорусами спільний ворог, проти якого треба боротися разом.

На думку політтехнолога Бориса Тизенгаузена, в росіян повинен виникнути асоціативний ланцюжок: «Путін – втрата грошей», «Путін – втрата роботи», «Путін – заборона виїзду в ЄС». Тільки тоді вони зрозуміють, що відбувається. Пізніше у блоці каналу «Інтер» заступник голови Об'єднаного перехідного Кабінету Білорусі Павло Латушко говорив про намагання Путіна перетворити Білорусь на економічний військовий придаток Росії та масовану проросійську і антиукраїнську пропаганду, що ведеться у Білорусі.

В етері були також програми «Нью-Йорк» — про життя українських і російських біженців в США і «Останній день диктатора» — про династію правителів Північної Кореї і Саддама Хуссейна.

Британський журналіст і письменник Андрій Остальський коментував пропозицію закрити кордони ЄС для росіян і «смерть» російської журналістики, а російський опозиціонер Дмитро Гудков — виставку «Армія-2022»: «Це все не для вас і не для Заходу, а тільки для внутрішнього глядача, якому цікаво, куди йдуть податки, якщо немає швидкої перемоги».

У вечірньому блоці каналу UA політолог Павло Лузін говорив про вплив війни та санкцій на російський військово-промисловий комплекс, а журналіст Костянтин Скоркін — про депортацію людей з окупованих територій до Росії, фільтраційні табори, роботу волонтерів в Росії, які допомагають українцям виїхати через європейські кордони назад в Україну, а також про редепортацію через небажання росіян розселяти у себе біженців і «годувати» їх. Жителів Маріуполя майже силою повертають назад, розповідаючи, що все в їхньому місті вже спокійно, хоча у багатьох немає навіть домівок, у які можна повернутись.