«Проти лома є прийом, у нас є слово, а воно сильніше»
Кілька днів тому хвиля протестів проти насильницьких дій над журналістами прокотилася по Росії у різних формах - як замітки в блогосфері, на шпальтах видань, як маніфести під стінами правоохоронних органів. Ця хвиля, спровокована замахом на життя Олега Кашина, ланцюговою реакцією зачепила й Україну. Небайдужі, які свідомі того, що зараз відбувається в Росії з представниками ЗМІ, за ініціативи Київської незалежної медіа-профспілки прийшли під посольство РФ у Києві, щоб засвідчити свою солідарність із російськими колегами та закликати російську владу до швидкого та об'єктивного розслідування.
«Відбулася ганебна річ, відлупцювали нашого колегу Олега Кашина, і оскільки звучали загрози по відношенню до Олега з провладних організацій, оскільки кремлівські чиновники продемонстрували зневагу до журналіста, є всі підстави вважати, що це політична акція, політична розправа», - звернувся з рупора до представників посольства голова КНМП Юрій Луканов.
Учасники пікету тримали плакати з портретом побитого журналіста й надписами «Медведєв і Путін, знайдіть кривдника Олега Кашина», «Терор проти журналістів дорівнює смерті демократії», ще на одному зображенні - список імен журналістів, зниклих, побитих, убитих у Росії за останні роки.
Українські журналісти впевнені: випадок з Кашиним - не тільки проблема північного сусіда. За словами пана Луканова, наша влада копіює найгірші зразки російської влади і тому є побоювання, що такі речі будуть повторюватися і в Україні: «Ми мали близько п'яти років лібералізму, коли у нас були досить вільні стосунки з владою, тепер знову почали пропадати журналісти».
Олена Білозерська - за свободу слова в інтернет-просторі
За ініціативи члена комітету КНМП Андрія Яніцького, на акцію привезли предмет, яким, скоріше за все, били Олега Кашина - залізні прути. Таким чином організатори маніфесту задекларували: якщо влада не буде захищати журналістів, якщо міліція не буде розслідувати злочини і карати винних, то журналістам самим доведеться ходити із залізними палицями. Учасники маніфесту поклали арматуру біля огорожі посольства зі зверненням до влади Росії здати їх у металобрухт і більше ніколи не використовувати проти журналістів. «Проти лома є прийом, у нас є слово, а воно сильніше», - зазначив Юрій Луканов.
Залізні прути - на металобрухт!
З осудом російської влади за бездіяльність у розслідуванні нападів на журналістів звернувся до представників російського посольство «зрозумілою для них мовою, російською» і Дмитро Гнап, незалежний журналіст та правозахисник: «Уважаемые представители посольства РФ, мы прекрасно знаем, что вы нас видите, видеокамеры висят по фасаду, мы прекрасно знаем, что вы нас слышите... Вы как представители российского государства должны прекрасно знать, что руководство страны, лично премьер Путин, президент Медведев (именно в таком порядке) несут ответственность за избиение журналиста "Коммерсанта" Олега Кашина... У нас нет доказательств, мы не проводили расследований в вашей стране, мы не знаем, давали ли вы указания убивать журналистов, но вы создали систему власти, люди которой вам непосредственно подчиняются, которые дают такие указания, и вы покрываете этих людей. И печальней всего то, что украинская власть восхищается вашей властью и хочет перенести ее сюда».
Також Дмитро Гнап звернувся до представників правоохоронних органів, які спостерігали за акцією, із докорами, що стражі порядку навряд чи захищатимуть журналістів, якщо гіркі російські методи будуть скопійовані всліпу в Україні, коли бізнесмени та чиновники розправлятимуться над працівниками ЗМІ за те, що ті пишуть правду. На ці слова підполковник міліції відвів погляд, ще один правоохоронець продовжував нотувати в записник, вочевидь, якісь деталі пікету, третій почав знімати все на камеру.
Правоохоронці мовчки спостерігали, нотували в блокнот і писали на камеру
Підтримати протест під посольством також прийшов спеціальний кореспондент українського «Коммерсанта» Олег Гавриш. «Я прийшов, тому що думаю, що українська політична еліта стежить дуже уважно за тим, що відбувається в Росії і намагається повторювати ті процеси. І якщо в Росії б'ють журналістів, то не виключено, що завтра їх не будуть бити у нас. Для того, щоб ніхто з моїх колег не постраждав завтра, і я в тому числі, я вважаю, що потрібно заявити про свою позицію сьогодні», - пояснив він свою позицію ТК.
Олег Гавриш вважає, що надалі журналістам не треба «спускати» такого роду речі і коли вони відбуваються, ставати всім один до одного і спільно намагатися відстояти свої інтереси. «Влада буде бачити, що будь-яке насильство над журналістами викликає резонанс, і тисячі разів подумає якийсь губернатор чи мер, перш ніж підняти руку на журналіста», - додав він.
Під кінець пікетування Юрій Луканов підписав від імені КНМП та передав через охоронця посольства листа до президента Дмитра Медведєва із закликом розслідувати справу Кашина і покарати винних. «Провести объективное расследование и наказать виновных является делом чести для вас и вашей команды. Мы призываем вас к этому, иначе дело Кашина ляжет несмываемым пятном на репутацию российской власти», - йдеться у листі.
На початок акції біля стін російського посольства стояло чоловік 20, потроху кількість учасників зросла до 30-ти. Організатори заходу кажуть, що не планували проводити масову акцію, оскільки «справа не в масовості, а в якості». Юрій Луканов запевнив усіх, що за необхідності, якщо «події розвиватимуться в такому напрямку, можете не сумніватися, що тут буде не в 10, а в 15, 20 разів більше людей, ніж зараз».
З посольства до журналістів ніхто не вийшов, лист президенту Росії довелося передавати охоронцеві через ґрати
З посольства РФ до учасників пікету, що тривав хвилин 40, так ніхто і не вийшов. Час від часу до будівлі під'їжджали його співробітники, мовчки, байдуже проходили у ворота будівлі, ніби нічого і не відбувається. Але вони все-таки зробили символічним фінал акції: автомобіль, що виїжджав з території посольства, проїхався по залишеному на тротуарі рупору. Отак свідомо чи несвідомо російські чиновники колесами пройшлися по символу свободи слова та демократії.
Фото Максима Поліщука