Книжка української письменниці та громадської діячки Вікторії Амеліної «Дивлячись на жінок, що дивляться на війну» ввійшла до добірки платформи Goodreads.

Про це повідомляється на сайті Goodreads.

«Дивлячись на жінок, що дивляться на війну» ввійшла до списку «192 нонфікшн-книжок, які варто прочитати у Місяць жіночої історії» (192 Nonfiction Books to Read This Women’s History Month) у категорії «Найкращі історії та біографії».

Щорічно платформа Goodreads складає список найкращої науково-популярної літератури про жіночу історію та пов’язані з нею теми. Це допомагає привернути увагу до міжнародної ініціативи, що висвітлює внесок жінок у світову історію та розвиток сучасного суспільства.

Книжка «Дивлячись на жінок, що дивляться на війну» містить низку розповідей про українських жінок, які залучені в боротьбу з російськими окупантами або допомагають її вести.

«Коли 24 лютого 2022 року росія вторглася в Україну, Вікторія Амеліна воєнних злочинів і літописницею надзвичайних жінок, таких як вона сама, які приєдналися до опору. Всі в Україні знали, що Амеліна документує війну. Вона фотографувала руїни шкіл і культурних центрів, записувала свідчення тих, хто вижив, і очевидців звірств. І поступово перетворювалася на оповідачку, записуючи те, що згодом стало цією книжкою. Вікторія Амеліна залишила по собі неймовірну розповідь про руйнівні наслідки війни та ціну опору. Чесна, інтимна та влучна, ця книжка стане класикою», — ідеться в анотації.

Нагадаємо, що у Стокгольмі  презентували книгу загиблої в Краматорську в 2023 році української письменниці Вікторії Амеліної «Se kvinnorna, se kriget» — «Дивлячись на жінок, які дивляться на війну».

Вікторія Амеліна — українська письменниця та громадська діячка родом зі Львова, членкиня Українського ПЕН. 27 червня 2023 року вона потрапила під обстріл у Краматорську, де перебувала разом з делегацією колумбійських журналістів та письменників. Коли вони вечеряли в ресторані в центрі міста, російські окупанти завдали ракетного удару по цій будівлі, внаслідок чого Вікторія отримала тяжкі поранення. 1 липня в лікарні імені Мечникова у Дніпрі її серце перестало битися. Репортаж з прощання з письменницею в Києві читайте тут.

Амеліна — авторка роману «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» (2014), роману «Дім для Дома» (2017), дитячих книжок «Хтось, або Водяне Серце» (2016) та «Е-е-есторії екскаватора Еки» (2021).

У 2021 році вона стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.

З літа 2022 року Вікторія Амеліна долучилася до правозахисної організації Truth Hounds, з якою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема в Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.

Вже після смерті Вікторія Амеліна стала однією з номінанток премії «Читомо», а також отримала Премію за свободу слова від Норвезької спілки письменників.  У січні 2024 року президент Володимир Зеленський нагородив Амеліну посмертно орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

У лютому британське видавництво Jetstone випустило збірку «Writing Under Fire: Poetry and Prose from Ukraine and the Black Country» («Писати під вогнем: Поезія і проза з України та Black Country»), присвячену пам’яті загиблої української письменниці.

У червні стало відомо, що одне з найстаріших світових видавництв Macmillan Publishers St. Martin’s Press у США також опублікує книгу Вікторії Амеліної «War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War» («Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну»).

• Читайте також: Справа Вікторії Амеліної і те, у що вона вірила, має тривати. І це наш обов'язок і відповідальність

Фото: goodreads