Команда Укрінформу підготувала колекційне видання «Командири перемоги», до якого увійшли 20 історії українських командирів та їхніх підрозділів. Про особливості книги та подальше розширення проєкту, зокрема створення спеціального сайту, «Детектору медіа» розповіли автор ідеї, генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий, заступниця гендиректора Ганна Василенко та ведуча медіапроєкту «Командири нашої перемоги» Діана Славінська.

Як зауважив Сергій Череватий, журналісти агентства регулярно працюють із військовими та фіксують перебіг війни, тому з часом накопичився великий масив унікальних свідчень. «Ми побачили, що маємо багато унікального матеріалу, та зрозуміли: ці інтерв'ю не мають швидко губитися в стрічці новин, ці історії повинні жити довше. Так виникла ідея об’єднати їх під однією обкладинкою», — зазначив гендиректор Укрінформу.

Головна мета видання — показати українське військове командування через особисті історії як кадрових офіцерів, так і людей, які прийшли до війська з цивільного життя. З деякими героями книги Сергій Череватий познайомився особисто під час служби. Загалом у межах мультимедійного проєкту записали понад 40 інтерв’ю, 20 з них увійшли до друкованої книги.

«Тут зібрані далеко не всі командири, про яких варто розповісти. Але ми прагнули зафіксувати їхні обличчя, думки та досвід уже зараз — як для сучасників, так і для наступних поколінь, які вивчатимуть цю війну. Це наш внесок у документування подій та історій тих, хто веде країну вперед», — сказав він. 

Серед героїв книги — керівник Офісу президента Кирило Буданов та заступник керівника ОП Павло Паліса, командир взводу снайперів «Привиди Бахмута» Олександр «Привид», начальник ГУР Міноборони Олег Іващенко, командувач Нацгвардії Олександр Півненко, командувач Сухопутних військ ЗСУ Геннадій Шаповалов. 

Вони розповіли про ухвалення рішень, зміни української армії під час повномасштабної війни, а також про власні страхи, мрії й надії. Крім того, герої поділилися своїм баченням, яким має бути сучасний командир. 

Ведуча проєкту «Командири нашої перемоги» Діана Славінська зазначила, що всіх героїв книги об’єднує відданість Україні, однак найважливішою спільною рисою вона вважає людяність. «За званнями, шевронами й посадами стоять чиїсь чоловіки, батьки, сини, друзі. Сьогодні вони ухвалюють надзвичайно складні рішення і попри все залишаються людьми», — сказала Славінська.

Говорячи про спільний світоглядний стрижень героїв, журналістка навела слова одного з командирів — Віталія Литвина. Згадуючи перші години повномасштабного вторгнення, він сказав: «Не було зв’язку, не було комунікації, але було духовне єднання та розуміння: це треба зробити». На думку Славінської, ця фраза точно передає стан, який об’єднує всіх героїв видання.

Серед найбільш емоційних історій журналістка назвала розповідь військового Дмитра Фінашина, який після поранення опинився у «сірій зоні», а інші вважали його загиблим. Фінашин згадував, що в певний момент уже чекав на смерть, але зрештою зміг виповзти. Нині він продовжує службу.

«Такі історії непросто слухати й пропускати через себе. Але водночас вони неймовірно надихають. Бо це історії не лише про те, що людина пережила на війні, а й про те, як після пережитого вона знаходить у собі сили рухатися далі», — зазначила Славінська.

Дмитро Фінашин та Діана Славінська

Заступниця генерального директора Укрінформу Ганна Василенко розповіла, що робота над книгою була фактично безперервним процесом: упродовж року інтерв’ю з командирами виходили на ютуб-каналі агентства, згодом їх адаптували в текстовий формат для сайту Укрінформу, а після цього обирали найважливіші та найцікавіші фрагменти для друкованого видання. Паралельно команда працювала над версткою, готувала світлини і записувала нові розмови.

Усі етапи підготовки книги — від написання й редагування текстів до дизайну, верстки та додрукарської підготовки — команда Укрінформу реалізувала самостійно. До створення книги не залучали видавництва, натомість Укрінформ працював безпосередньо з друкарнею, використовуючи спонсорські кошти. Бюджетні гроші на проєкт не витрачали.

Особливістю книги «Командири перемоги» стали оригінальні автографи та рукописні цитати з життєвими кредо героїв. За словами Ганни Василенко, винятком став полковник поліції Максим Казбан, командир об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють». Його інтерв’ю вийшло на ресурсах Укрінформу 10 липня 2025 року, а 22 липня захисник загинув на Донеччині.

Максим Казбан

До видання увішли фотографії кореспондентів Укрінформу з Донеччини та Запорізького напрямку. Серед них — світлина Дмитра Смольєнка із полем соняшників, яка потрапила до списку сотні найкращих фотографій 2025 року за версією журналу Time.

Закладку книги «Командири перемоги» оздобили відпрацьованою гільзою від гвинтівки M4A1, привезеною з позицій на Донбасі. Ідею запропонувала Ганна Василенко, а виготовила закладки волонтерка, дружина загиблого Героя України Сергія Коновала Ольга Коновал.

«Ми товаришуємо з Олею, і мені хотілося підтримати її справу та водночас створити унікальну деталь для книги. Крім того, разом з Олею ми виготовили тематичний мерч для героїв видання та гостей презентацій — прикраси й аксесуари з відстріляних бойових гільз», — розповіла заступниця гендиректора Укрінформу.

Перша публічна презентація книги «Командири перемоги» відбудеться 10 вересня на BookForum у Львові. Також команда Укрінформу планує представити проєкт на Donbas Media Forum, де говоритиме про практичний досвід трансформації журналістського медіапроєкту в друковану книгу та про роль медіа в документуванні війни, а також в межах фестивалю «Книжкова країна» на ВДНГ.

Друковане колекційне видання має лімітований наклад. Однак, за словами Василенко, ще не етапі додрукарської підготовки команда отримувала багато запитань від читачів про можливість придбати книгу. Саме тому Укрінформ вирішив розширити проєкт і створити спеціальний сайт «Командири перемоги» з матеріалами видання, інтегрований у портал агентства.

«Це дещо ширший формат, аніж звичайна електронна книга: такий вебресурс зможе постійно розвиватися, доповнюватися новими історіями та перекладатися різними мовами, аби світ більше дізнавався про наших командирів», — зазначила заступниця гендиректора Укрінформу.

У перспективі команда також хоче створити англомовну версію книги. За словами Василенко, до реалізації цієї ідеї планують повернутися наступного року, спираючись на ресурси команди та залучення спонсорської підтримки.

Нагадаємо, раніше в Києві презентували документальну книгу жіночої воєнної фотографії «Її очима», яка об'єднала роботи шести українських авторок, які долучилися до захисту України як військовослужбовиці або волонтерки.

Фото: Укрінформ