Парламентська асамблея Ради Європи 2 жовтня ухвалила резолюцію «Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в ув’язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України». За документ проголосували 74 члени ПАРЄ.

З-поміж іншого в документі вказано  на численні порушення прав військовополонених та цивільних, які перебувають у російському ув’язненні.

«Асамблея закликає до нового імпульсу для посилення тиску на Російську Федерацію з метою забезпечення звільнення цих ув’язнених і полонених», — ідеться в тексті.

ПАРЄ також підкреслює важливість посилення міжнародних механізмів для виявлення та висвітлення порушень Росією міжнародного гуманітарного права.

Міністерство закордонних справ привітало ухвалення резолюції, вказавши, що вона «підкреслює глибоке занепокоєння міжнародної спільноти» щодо долі військовополонених та цивільних в’язнів.

«Україна висловлює глибоку вдячність членам ПАРЄ за їхню непохитну підтримку та солідарність. Ця резолюція є важливим кроком до відновлення справедливості, забезпечення відповідальності та привернення уваги до гуманітарних проблем, що виникли внаслідок триваючої агресії», — заявило міністерство.

«Асамблея засуджує той факт, що Російська Федерація досі незаконно утримує 30 українських громадянських журналістів і медійників у нелюдських умовах, і вітає звільнення кримських татар з російського полону разом з військовополоненими й цивільними заручниками 28 червня 2024 року.

Асамблея нагадує, що попри те, що незаконні затримання Росії почалися в 2014 році, багато викрадених осіб було захоплено після початку повномасштабної війни в 2022 році.

Асамблея підкреслює, що ситуація в тимчасово окупованому Криму досі є особливо складною, й закликає своїх членів залучати свої уряди, громадянське суспільство й медіамережі для поширення інформації про проблеми українських журналістів.

Асамблея також закликає до продовження міжнародного тиску на Російську Федерацію, щоб та звільнила затриманих журналістів і надала незалежним міжнародним установам прямий доступ до них для перевірки умов, у яких ці журналісти перебувають. У цьому питанні міжнародна спільнота також має наполягати на прозорості й підзвітності, щоб захистити людську гідність і права незаконно затриманих», — йдеться в резолюції.

Заступниця голови Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики, членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук написала у фейсбуку, що у своєму виступі в ПАРЄ згадала, що журналісти Дмитро Хилюк, Ірина Данилович, Вікторія Рощина та багато інших медійників залишаються в ув'язненні.

«А ті, кого звільнили, діляться шокуючими історіями катувань — фізичного та психологічного насильства. Наголосила, що особливо складною є ситуація в тимчасово окупованому Криму. У 2021 році в Криму був заарештований та засуджений до 6 років позбавлення волі журналіст Владислав Єсипенко. Серед затриманих — представники корінного народу України, кримські татари Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Азіз Азізов та інші», — написала вона.

Крім того, в ПАРЄ виступив звільнений з російського полону журналіст і перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял. Він свідчив на сайд-івенті Асамблеї про військовополонених та цивільних заручників, адвокатуючи тиск на РФ з метою їх звільнення, підкреслила Кравчук.

Нагадаємо, раніше Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що з початку повномасштабного вторгнення 82 медійники були вбиті, 34 поранені, 14 журналістів зникли безвісти, а 25 незаконно утримуються Росією. 

За даними ІМІ, з початку російсько-української війни з 2014 року заручниками Росії побували понад 100 українських журналістів. Станом на червень 2024 року в полоні перебувають щонайменше 30 медійників. 

Фото: Євгенія Кравчук / фейсбук