Для того, щоб подолати тиск на журналістів, українським медійникам потрібно об'єднуватися та підтримувати одне одного. Таку думку висловив голова Комісії з журналістської етики (КЖЕ) Андрій Куликов в інтерв'ю для Gazeta.ua.

«Буквально днями мені спало на думку, що нам потрібна така собі постійна нарада між редакціями, між самодіяльними журналістськими рухами, об'єднаннями. Така нарада може оперативно збиратися, коли щось відбувається, й визначати, що ми ставимо певне питання в пріоритет. Можливо, треба навіть скоординувати публікації та способи, в межах яких ми починаємо одні одних і самих себе захищати», — сказав він.

На думку Андрія Куликова, тиск на медіа ніколи не припиниться за жодного уряду та політичної системи.

«З огляду на свій досвід роботи у Великій Британії маю сказати, що й там спостерігав тиск на засоби масової комунікації. Інша справа, що там середовище, по-перше, більше врегульоване, тож коли ми працюємо за правилами, то можемо розраховувати на додатковий захист. Якщо не від прямого тиску, то принаймні під час з'ясування обставин. А отже, можемо мати набагато ліпший вигляд перед публікою. Ми ж іноді забуваємо, що публіка — це могутній ресурс, який теж може ставати нам на захист», — зазначив голова КЖЕ.

На уточнення журналіста про те, що саме означає «працювати за правилами», та прохання конкретизувати на прикладі нещодавніх погроз Михайлу Ткачу та редакції «Української правди», які зазнали тиску попри їхню роботу за правилами, Андрій Куликов відповів, що це приклад подвійності, «яку в нас полюбляють назвати "сірою зоною"».

«Звичайно, дуже багато аспектів нашої роботи не врегульовано. Однак там, де немає чітких законодавчих норм, все ж є практика здорового глузду, стандарти й етичні принципи професії. І я не можу пригадати випадку, коли Ткач і його команда не працювали за цими правилами. В Україні, та й у більшості країн, схема встановлення законодавства така, що збирається комісія з усіляких там мудрагелів, які працюють і виробляють часто-густо справді хороші документи, а потім починають спускати їх "донизу" і зустрічаються зі значними труднощами. Тому набагато ліпший спосіб — це збирати передовий досвід із різних наших осередків, місцевостей, і на його основі виписувати закон», — вважає голова КЖЕ.

• Читайте також: Михайло Ткач повідомив, що має статус потерпілого у 12 кримінальних справах щодо перешкоджання журналістській діяльності

Щодо дієвості закону, згідно з яким з 2021 року за перешкоджання журналістській діяльності передбачено до 14 років в'язниці, він також зазначив, що трьох років недостатньо, аби закон по-справжньому був впроваджений. Окрій цього, на це впливає широкомасштабний спротив російській агресії. 

«Закон іще довго не спрацьовуватиме повною мірою. Тобто він спрацьовуватиме хіба в 50-75% випадків. Приклад Ткача і його прекрасної, на мою думку, роботи — це як підтвердження від зворотного: людина, яка працює за правилами, особливо небезпечна для тих, хто хоче її притлумити. Ми все не знаємо, які сили кинуто проти журналістів-розслідувачів, а все ж таки не вдається припинити їхню діяльність.

От вам — єдність і боротьба протилежностей: те, що нас підсилює, звісно, викликає спротив. Зі зростанням вашого авторитету, відомості і впливу засобу масової комунікації, де ви працюєте, і вашого особисто зростає й тиск на вас. Але одночасно зростають і ті засоби, якими ви можете захищатись. І цей процес незупинний. І ці дві складові одна одну живлять, як не парадоксально», — сказав голова КЖЕ.

Читайте також: 

• Комітет Верховної Ради зі свободи слова засудив тиск на Суспільне мовлення
• Представники громадськості вимагають припинити переслідувати активістів та журналістів-розслідувачів
• Ярослав Юрчишин: Тиск на журналістів та медіа може вплинути на підтримку України

Фото: сайт «Громадського радіо»