Українсько-молдовське добросусідство: хто як не ми?

Українсько-молдовське добросусідство: хто як не ми?

24 Жовтня 2024
1268
24 Жовтня 2024
11:00

Українсько-молдовське добросусідство: хто як не ми?

1268
Можливо, неповороткість бюрократичного протистояння європейців такому хижому супротивнику як Росія теж вплинула на результати голосування молдован про європейське майбутнє їхньої країни.
Українсько-молдовське добросусідство: хто як не ми?
Українсько-молдовське добросусідство: хто як не ми?

Трохи більш ніж місяць тому я виступала в Кишиневі на EU Support Hub for Internal Security and Border Management in Republic of Moldova. Організатори запропонували поділитися українським досвідом співпраці держави, громадських організацій і медіа в рамках стратегічних комунікацій. Захід проходив у приміщенні Поліцейської академії. А формальним приводом для зустрічі називали підготовку до виборів президента Молдови та референдуму про членство Молдови в ЄС. Організатори говорили, що ледь не вперше в історії Молдови такий захід відвідували представники Google, Meta і TikTok — принаймні на тому рівні представників, які там передбачалися. Уже тоді колеги з Молдови не стримувалися від доволі очевидного запитання: чому ця зустріч проходить тоді, коли до виборів залишався лише місяць?

Росія вже на той момент витратила на втручання в молдовські вибори приблизно 1% ВВП Молдови. Під час зустрічі жартували: добре, що багато з цих грошей росіяни традиційно розкрадають. Але чимало коштів доходило й до мети. Можливо, неповороткість бюрократичного протистояння європейців такому хижому супротивнику як Росія теж вплинула на результати голосування молдован — ще не катастрофічного, але вже витверезливого.

Ми в Україні не можемо собі дозволити спостерігати за політичною боротьбою в Молдові просто як за спортивним змаганням: для нас було б дуже небажано отримати ще на одній ділянці кордону такого сусіда як Білорусь. Досвід — це дещо унікальне та безцінне, чим ми можемо ділитися з колегами. А ще в нас є не менш шалена, ніж у росіян, мотивація перемогти в цій екзистенційній геополітичній бійні, яку вони влаштували.

У своєму виступі я не втрималася від спостереження, що попри воєнний стан і зрозумілі обмеження в багатьох сферах, український досвід співпраці держави, ГО та медіа все одно є цінним і прогресивним для інших країн — інакше чому б саме українців запрошували про нього розказати. І в нас є гідні наслідування приклади такої співпраці держави й ГО — наприклад, Люблінський трикутник (і принаймні у сфері боротьби з дезінформацією в цього трикутника більше як рік тому з’явилася четверта вершина — власне Молдова). Так само як є і варті вивчення, але не варті відтворення в невоєнних умовах приклади впливу держави на медіа — наприклад, телемарафон.

«Уряди й організації громадянського суспільства не можуть ефективно реагувати на інформаційні загрози, якщо вони перебувають у стані конфлікту; взаємна довіра й повага мають вирішальне значення. Уряди мають більше можливостей і ресурсів, ширше поле зору в багатьох питаннях і секторах, тоді як організації громадянського суспільства часто перебувають на вістрі проблеми, першими б’ють на сполох у зв’язку з важливими подіями, мають доступ до різних аудиторій і перебувають на передньому краї дослідницьких розробок», — ідеться у цьогорічному звіті з протидії дезінформації згаданого вище Люблінського трикутника.

А ще я подумала: шкода, що в України досі не було програми розбудови добросусідства, які є у Швеції, Данії чи Естонії. Пам’ятаю, колись почула від одного з естонських колег цікаве пояснення впертого промо його країною проєктів із диджиталізації різноманітних сфер естонського життя: щоб люди в Західній Європі знали, що в далекій маленькій болотистій країні на північному сході Європи є щось хороше, задля чого було б варто підтримати її у випадку війни.

Галина Петренко

Ми ж натомість не менш уперто шкодили самі собі, ігноруючи необхідність запроваджувати в країні справедливі правила гри, а подекуди й мимоволі підсилюючи вакханалію Росії довкола наративів про те, що Україна — найкорумпованіша країна у Всесвіті. Тепер крім власне боротьби з корупцією та розбудови інституцій нам потрібен ребрендинг. І для нього є вікно можливостей: сприйняття України мимоволі змінюється на краще («бо Україна воює за всіх нас» — це цитата чиновників із Брюсселя на цій кишинівській зустрічі).

— Але ж це правда: ви корумповані, а корупція для нас неприйнятна, — сказав мені один із них у кулуарах зустрічі.

— Що би могло змінити таке сприйняття у ваших суспільствах?

— Успішна відбудова. Для початку хоча б окремі проєкти.

Що ж, доведеться впоратися і з цим. Інакше партнери завжди бачитимуть у нас тільки солдат і джерело корисних копалин.

Фото: «Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1268
Читайте також
21.11.2024 09:00
Галина Петренко
1 591
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду