Суд зобов’язав УПЦ МП повернути державі старовинну церкву на Хмельниччині
Суд зобов’язав УПЦ МП повернути державі старовинну церкву на Хмельниччині
Хмельницький апеляційний суд відхилив скаргу священника Української православної церкви Московського патріархату, підтвердивши, що він має повернути державі церкву-фортецю в селі Сутківці. Відповідне рішення розміщене на сайті суду.
У серпні 2023 року Хмельницька районно-військова адміністрація звернулася до суду з вимогою «усунути перешкоди» в користуванні Свято-Покровською церквою в селі Сутківці.
Сакральна споруда, збудована у XV–XVI століттях, поєднує в собі фортецю і храм та є взірцем оборонного будівництва Поділля.
Представник Хмельницької райдержадміністрації розповів, що протоієрей місцевої єпархії УПЦ МП користується церквою без будь-яких правовстановлюваних документів чи договорів і «не реагує на вимоги звільнити храм добровільно». У райдержадміністрації наголосили, що храм потерпає від проведення незаконних ремонтних робіт, хоча входить до списку пам’яток архітектури національного значення, які перебувають під охороною держави.
Священники УПЦ МП самовільно замінюють у храмі конструкції та елементи, зокрема встановили металопластикові вікна. Будівельні роботи здійснюють без погодження з органом охорони культурної спадщини та без проєктної документації, що призводить до втрати автентичності пам’ятки, заявили у Хмельницькій районно-військовій адміністрації.
Ярмолинецький районний суд задовольнив позовні вимоги РВА, проте священник подав апеляційну скаргу. Він вказав, що 20 квітня 1989 року тоді ще виконком Ярмолинецької ради народних депутатів передав православним храми в селах Сутківці та Шарівка. У 1991 році віряни утворили релігійну громаду Свято-Покровської парафії Хмельницької єпархії УПЦ. За словами настоятеля парафії, відтоді віряни «посильно» піклуються про Свято-Покровську церкву: охороняють, запобігають руйнуванню, ремонтують і використовують за призначенням — для богослужінь.
Колегія суддів, натомість, відхилила доводи протоієрея, зазначивши, що в рішенні виконкому ради народних депутатів, на яке він посилається, не вказано, що вірянам передали саме церкву-фортецю в селі Сутківці. До того ж суд зауважив, що сакральні споруди передавалися без зазначення конкретних фізичних, юридичних осіб чи релігійних організацій.
Також апеляційний суд підкреслив, що це рішення ухвалене до проголошення незалежності України, і саме держава є власником усього спірного нерухомого майна.
Судова колегія також зауважила, що в Сутківцях наразі діють дві релігійні громади, які можуть звернутися щодо надання дозволу на користування церквою: парафії УПЦ МП та Православної церкви України.
Нагадаємо, Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував до другого читання законопроєкт щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних з Росією. Депутати пропонують перед другим читанням посилити законопроєкт про заборону діяльності Московської церкви: запровадити швидку процедуру заборони або ж спрощення переходу від УПЦ до ПЦУ.
19 жовтня 2023 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт закону № 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», який Кабінет Міністрів подав до парламенту ще в січні 2023 року.
Законопроєкт передбачає заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у державі, що здійснює збройну агресію проти України. Їх діяльність буде припинятися за чіткою процедурою: релігієзнавча експертиза, припис про усунення порушень і судова заборона в разі недотримання закону.
Раніше Служба безпеки України ініціювала законопроєкт про розширення переліку підстав для заборони релігійних організацій. Зокрема, СБУ запропонувала припиняти діяльність релігійних організацій, уповноважені особи яких засуджені за злочини проти національної безпеки України, пропаганду війни й участь у ній на боці агресора, порушення рівноправності громадян, участь у терористичних актах тощо.
Загалом за даними СБУ від початку повномасштабної війни до жовтня 2023 року в Україні відкрили 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ МП, з яких 14 — митрополити церкви. Серед викритих злочинів — 20 фактів держзради, колабораціонізму та пособництва країні-агресору, 18 проваджень щодо публічної агітації до релігійної ненависті, продажу вогнепальної зброї та поширення дитячої порнографії. 26 фігурантам — представникам УПЦ МП повідомлено про підозру, а 19 зловмисників уже отримали судові вироки.
Зокрема, підозру у виправдовуванні і запереченні збройної агресії Росії проти України та розпалюванні релігійної ворожнечі оголосили також керівнику Черкаської єпархії УПЦ МП Феодосію (Снігірьову) та колишньому настоятелю Києво-Печерської лаври від УПЦ МП Павлу (Петру Лебедю), якому загрожує до восьми років за ґратами з конфіскацією майна. СБУ також заочно оголосила підозру митрополиту Луганської єпархії УПЦ МП Пантелеймону, який благословив «приєднання» Луганщини до Росії.
За схожими статтями — розпалювання релігійної ворожнечі та виправдовування збройної агресії — засудили екскерівника Кіровоградської єпархії УПЦ МП Іосафа до трьох років позбавлення волі з іспитовим терміном два роки та очільника Тульчинської єпархії на Вінниччині до 5 років ув’язнення. Настоятеля одного з храмів УПЦ МП на Сумщині засудили до 15 років позбавлення волі за державну зраду, а настоятеля одного з храмів на Вінниччині — до двох років позбавлення волі за виправдовування російської агресії.
З листопада 2022-го СБУ проводила багато обшуків на об’єктах УПЦ МП по всій Україні. Правоохоронці виявляли чимало матеріалів антиукраїнського спрямування, а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у представників церкви. Зокрема, слідчі знайшли в єпархіях російські паспорти, георгіївські стрічки, символіку забороненої партії «ОПЗЖ» і «методички» патріарха РПЦ Кирила щодо поширення ворожої пропаганди через вірян, у Харкові виявили прокремлівську літературу, готівку і російські військові сухпайки, а на Буковині — директиви з Москви та відзнаки за окупацію Криму.
Фото: Zysko Serhii
