КМІС: 49% учасників опитування вважають обмеженням прав і свобод посилення державного контролю інформації в інтернеті
КМІС: 49% учасників опитування вважають обмеженням прав і свобод посилення державного контролю інформації в інтернеті
На лютий цього року 49% українців, які взяли участь в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), розцінюють як обмеження прав і свобод активніші дії держави щодо контролю за інформацією в інтернеті. Водночас 44% респондентів вважають, що для зміцнення безпеки державі варто більш активно контролювати інформацію в інтернет-джерелах. Такими є результати опитування, яке КМІС провів 17–23 лютого 2024 року.
У КМІС нагадали, що в липні 2022 року проводили на замовлення Громадянської мережі «Опора» опитування, одне із запитань у якому стосувалося того, чи варто державі більш активно контролювати інформацію в інтернет-джерелах. Тоді 60% опитаних українців погоджувалися, що держава має активніше контролювати інформацію в інтернеті заради зміцнення захисту від ворога. А 30% респондентів виступали проти посилення такого контролю, вважаючи його обмеженням прав і свобод.
Крім цього, аналіз даних, отриманих у процесі опитування в лютому поточного року, засвідчив, що користування чи некористування телеграм-каналами й новинними сайтами має незначний вплив на ставлення до більш активного контролю держави за інформацією в мережі.
Так, 43% серед тих, хто користується телеграм-каналами, погоджуються, що для зміцнення захисту від агресора держава повинна активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах. Водночас серед тих, хто не користується телеграм-каналами, 46% сказали, що розцінили би такі дії держави як обмеження прав і свобод громадян.
«Відсутність зв’язку ставлення і використання тг-каналів (і сайтів) пов’язана, скоріш за все, з тим, що ми запитували не про закриття, а про контроль. Респонденти могли гадати, що їх це не стосується, бо вони користуються “правильними” каналами або сайтами», — прокоментували у КМІС.
На думку виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, зменшення з 2022 року частки тих, хто підтримує більш активний державний контроль за інформацією в інтернеті, «скоріше за все, є наслідком загалом зниження довіри громадян до органів влади».
«Як наслідок, зараз багато громадян можуть сприймати такі ініціативи як спроби цензури та політичні інструменти для приглушення голосів критиків влади (доцільно нагадати, що якщо в травні 2022 року 68% вважали, що владу не варто критикувати, то в кінці 2023 року вже 70% вважали, що, навпаки, варто критикувати можливі невдалі рішення чи дії)», — прокоментував результати опитування Грушецький.
За його словами, подібну тенденцію в суспільних настроях українців можна було спостерігати після 2017 року в контексті заборони російських соціальних мереж.
«На той момент більшість українців не довіряли владі і, як наслідок, лише меншість підтримали рішення про заборону російських соціальних мереж. Хоча це було корисне для держави рішення, але для багатьох українців воно сприймалося як просто політичний інструмент непопулярної влади з утримання своїх позицій», — зазначив виконавчий директор КМІС.
Він також наголосив, що громадська думка може помилятися, а державі слід вести з громадянами відкриту та щиру комунікацію, щоб упровадження складних рішень, зокрема й щодо контролю за інформацією в інтернеті, було успішним.
Довідка
Упродовж 17–23 лютого 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1052 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводили за участі дорослих (у віці 18 років і старше) громадян України, які на момент опитування проживали на підконтрольній українському уряду території. До вибірки не включали жителів територій, котрі тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10%, 1,5% — для показників, близьких до 5%.
Нагадаємо, раніше ми писали, що національний телемарафон «Єдині новини» продовжує втрачати довіру. Станом на лютий 2024-го інформації з марафону довіряли 36% опитаних.
У грудні 2023-го результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології показали, що українські ЗМІ значно втратили довіру з боку українців.
Восени минулого року 70% респондентів опитування, яке провів КМІС, сказали, що вважають за доцільне критикувати дії влади в умовах війни. У травні 2022-го так вважали 26%.
Ілюстрація: Getty Images