Міністр культури Литви Сімонас Кайріс під час спільного засідання парламентських комітетів розповів про допомогу українцям, які змушені були тікати від війни до Литви. Нагадав про стипендії, які надає Литва українцям, що працюють у сфері культури. «Литовці багато зробили для біженців з України, але настав час надати допомогу всередині України», — сказав міністр культури Литви.

Сімонас Кайріс розповів про заборону російських телеканалів у Литві та про вплив дезінформації на свободу слова. За його словами, в ЄС вперше прирівняли інформацію до зброї, коли в шостому пакеті санкцій разом з економічними обмеженнями була заборона російських пропагандистських каналів. «На прикладі Білорусі дуже добре видно, як дезінформація впливає на свободу слова. А Литва вже може стати прикладом для всіх країн ЄС у плані доступу до інформації, безпеки журналістів і захисту свободи слова», — сказав він. Виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики України  Ростислав Карандєєв подякував Литві за підтримку України і висловив сподівання на подальшу підтримку культурної галузі.

Голова комітету культури Сейму Литовської республіки Вітаутас Юозапайтіс запевнив учасників засідання у подальшій підтримці України під час російської агресії. Він зазначив, що в Литві розуміють, у якій важкій ситуації зараз перебуває Україна, що вона захищає Європу від російської навали. Тому Литва не тільки відкрила двері для українців, які тікали від війни, а й надає максимальну допомогу, в тому числі й у сфері культури.

Вітаутас Юозапайтіс сказав, що Литва не тільки підтримує Україну, а й репрезентує її на міжнародному рівні. Зокрема й у питанні вступу України в ЄС, і щодо спільної боротьби з дезінформацією. «Орді не можна вірити. Не знаю, де ще беруться люди, які досі вірять, що можна співпрацювати з Росією. Росіяни в своїх фільмах розповідають, що вони за мир і добро, а самі за спиною тримають зброю», — сказав голова комітету культури Сейму Литви.

Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради Микита Потураєв подякував за допомогу литовському народу і владі Литви. За його словами, в Україні Литву завжди вважали надійним другом. Він висловив сподівання на подальшу співпрацю у сфері культури, в захисті прав дітей, боротьбі з дезінформацією тощо.

Голова наглядової ради АТ «НСТУ» (Суспільного мовника) Світлана Остапа розповіла про важливу ініціативу литовської влади у квітні 2022 року транслювати «Українське радіо» у середньохвильовому діапазоні зі своєї території. У червні цього року уряд Литви ухвалив рішення, проєкт якого внесло Міністерство транспорту та зв’язку Литви, про продовження мовлення до 2024 року. За словами Світлани Остапи, завдяки цій ініціативі радіопрограми Суспільного мовника України можна почути на відстані понад 1000 кілометрів від Литви. Це дає можливість українському населенню отримувати об'єктивну інформацію від української влади за допомогою автомагнітол, AM/FM-приймачів, аналогових і цифрових приймачів. Світлана Остапа попросила продовжити цю ініціативу й у 2024 році. Також голова наглядової ради НСТУ зауважила, що Литовський суспільний мовник ЛРТ має більш незалежну модель фінансування, і запропонувала українським парламентарям запровадити таку ж модель для українського Суспільного мовника.

Голова правління АТ «НСТУ» Микола Чернотицький розповів про тісну двосторонню співпрацю з ЛРТ та взаємодію в рамках роботи в Європейській спілці мовників (EBU). Зокрема, мовники виробляють спільні проєкти, обмінюються новинами.

На засіданні також виступили народні депутати Микола Княжицький та Володимир В’ятрович,  членкиня Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олена Ніцко, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, голова литовського інституту кіно, депутати Сейму Литви та ін.

Учасники засідання обговорили культурну державну політику та захист національного культурного простору; мовну політику України та Литовської Республіки; інформаційну політику та протидію дезінформації; шляхи співпраці у сфері кінематографії; підготовку до імплементації закону про цифрові послуги (Digital Services Act) та Європейського акту свободи медіа (Media Freedom Act).

У засіданні взяли участь представники Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Центру протидії дезінформації при РНБО та ін.

Фото: скриншот