Рада ухвалила зміни до закону про нацменшини

Рада ухвалила зміни до закону про нацменшини

8 Грудня 2023
1666
8 Грудня 2023
15:22

Рада ухвалила зміни до закону про нацменшини

1666
Законопроєкт враховує оцінки Ради Європи щодо прав нацменшин в окремих сферах. Він доопрацьований і погоджений усіма парламентськими фракціями. Його прийняття було вимогою Єврокомісії, щоб розпочати переговори про вступ до ЄС.
Рада ухвалила зміни до закону про нацменшини
Рада ухвалила зміни до закону про нацменшини

Верховна Рада України ухвалила за основу і в цілому альтернативний законопроєкт про національні меншини, який враховує оцінки Ради Європи щодо прав нацменшин в окремих сферах та доопрацьований і погоджений усіма парламентськими фракціями. За відповідний законопроєкт №10288-1 проголосували 317 народних депутатів, повідомили народні депутати Олексій ГончаренкоЯрослав Железняк та Ірина Геращенко.

Железняк повідомив, що прийнятий законопроєкт — «доопрацьована всіма фракціями версія». Ірина Геращенко пише, що завдяки цьому голосуванню депутати вже ухвалили всі закони, необхідні для початку офіційних переговорів про вступ України до ЄС.

Як пояснює hromadske, за цим законопроєктом, приватні виші мають право вільного вибору мови навчання з-поміж тих, які є офіційними мовами ЄС. Йдеться про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів мовою нацменшини. Водночас має забезпечуватися вивчення студентами української мови як окремої навчальної дисципліни.

Представники нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, котрі розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року своєю мовою, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту.

Також документ допускає поширення матеріалів передвиборчої агітації мовами корінних народів та нацменшин (з-поміж офіційних мов ЄС). Вони мають дублюватися українською.

На видавничу продукцію, видану кримськотатарською, іншими мовами корінних народів чи нацменшин (з-поміж офіційних мов ЄС) коштом держави, не поширюється вимога видавати українською не менше 50% книжкових видань.

Для телемовлення нацменшин програми українською мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (це не стосується російської).

Представники нацменшин України можуть здобувати базову та профільну середню освіту рідними мовами. Виняток — предмети українська мова, українська література, історія України, а також захист України.

Обмеження щодо мови нацменшин, що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України у тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок.

Попередній варіант законопроєкту про національні меншини — №10288 — надійшов на розгляд Верховної Ради 24 листопада.  Він передбачав внесення змін до деяких законів України для врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах.

Його розкритикував уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, подавши до Верховної Ради відповідні зауваження. Він зазначив, що окреслені зміни «значно погіршать функціонування української мови», зокрема представники нацменшин не зможуть вивчати українську мову на належному рівні.

«Фактично, це поверне ситуацію у сфері освіти до періоду до 2017 року, коли в окремих регіонах України значна кількість здобувачів освіти навіть не володіли державною мовою на рівні, необхідному для складання ЗНО», — йдеться у зауваженнях уповноваженого із захисту державної мови.  

Закон «Про національні меншини (спільноти)» Верховна Рада ухвалила в грудні 2022 року, він набув чинності в березні 2023-го. Цей закон — серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.

У червні 2023-го Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини та рекомендувала переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин.

Зокрема, Венеційська комісія закликала:

  • поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей, вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад «або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності»;
  • переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями;
  • уточнити питання перекладу «написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини»;
  • ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються також перегляду права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Окремо Венеційська комісія просила вчергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовжити перехідний період, переглянувши його у світлі попереднього висновку комісії.

Народний депутат Володимир В’ятрович назвав тоді висновок Венеційської комісії відверто упередженим та частково неадекватним. За його словами, штучно протиставляючи захист державної мови правам меншин, Венеційська комісія рекомендує скасувати важливі норми, які захищають українську мову.

У вересні Верховна Рада в другому читанні ухвалила зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України», які врахували деякі рекомендації Венеційської комісії. Оновлений закон дає більш інклюзивне визначення нацменшин, дозволяє використання їхніх мов у рекламі, публічних заходах чи при наданні допомоги та уточнює критерії використання їхніх мов у місцях їх компактного проживання.

8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Однак для ухвалення переговірної рамки Київ мав провести ще частину реформ — зокрема, втілити в життя рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини, пов’язані із законами про державну мову, медіа та освіту. Йдеться, серед іншого, про скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Перед тим Єврокомісія дійшла висновку, що Україна виконала в повному обсязі чотири з семи умов, необхідних для початку переговорів про членство в Євросоюзі. Однією з умов є прийняття медіазаконодавства та приведення його у відповідність до норм ЄС.

Фото пресслужби Верховної Ради

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1666
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Василина
224 дн. тому
Казна що. Чи є ще в якійсь європейській державі подібні закони. А чи є українські школи та вищі хоча в одній із країн Європи? Європа теж хоче затерти все українське як і Росія.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду