Україна надала Угорщині детальну «дорожню карту» того, як можна вирішили суперечки щодо питання нацменшин. Про це 8 листопада повідомила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону, передає «Громадське радіо».

«Ми передали їм детальну дорожню карту, як ми бачимо вирішення питань, які ставляться угорським урядом», — сказала вона в ефірі телемарафону.

За її словами, Україні було важливо, щоб у звіті Єврокомісії не відчувався «угорський слід» і щоб звіт був неупередженим.

«І я хочу звернути увагу, що Європейська комісія у своєму звіті підтвердила прогрес України, підтвердила, що права національних меншин відповідають Копенгагенським критеріям, які виставляються країнам-членам Євросоюзу», — уточнила віцепрем’єрка.

Україна закликала Угорщину дійти згоди й дати зворотний зв’язок щодо наданих пропозицій, додала Стефанішина.

Сьогодні, 8 листопада, Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС.

При цьому для ухвалення переговорної рамки Київ повинен провести ще частину реформ — зокрема, втілити в життя рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини, пов’язані із законами про державну мову, медіа та освіту. Йдеться, серед іншого, про скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Напередодні Європейська комісія дійшла висновку, що Україна виконала в повному обсязі чотири з семи умов, необхідних для початку переговорів про членство в Євросоюзі. Однією з умов є прийняття медіазаконодавства та приведення його у відповідність до норм ЄС.

• Читайте також: Радник Орбана вимагає скасувати закон про мову: каже, що блокуватиме переговори про вступ України до ЄС

 Нагадаємо, у червні 2023-го Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини та рекомендувала переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин.

Зокрема, Венеційська комісія закликала:

• поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей, вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад «або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності»;
• переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями;
• уточнити питання перекладу «написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини»;
• ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються також перегляду права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Окремо Венеційська комісія просила вчергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовжити перехідний період, переглянувши його у світлі попереднього висновку комісії.

Народний депутат Володимир В’ятрович назвав тоді висновок Венеційської комісії відверто упередженим та частково неадекватним. За його словами, поради дозволити вивіски без українськомовного варіанту взагалі жодного стосунку до захисту меншин не мають і є закликом до дискримінації українців у власній державі, а штучно протиставляючи захист державної мови правам меншин, Венеційська комісія рекомендує скасувати важливі норми, які захищають українську мову.

У вересні Верховна Рада в другому читанні ухвалила зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України». Законопроєкт враховує деякі рекомендації Венеційської комісії. 

Оновлений закон дає більш інклюзивне визначення нацменшин, дозволяє використання їхніх мов у рекламі, публічних заходах чи при наданні допомоги та уточнює критерії використання їхніх мов у місцях їхнього компактного проживання.

Закон «Про національні меншини (спільноти)» Верховна Рада ухвалила в грудні 2022 року, він набув чинності в березні 2023-го. Цей закон — серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.